За час, що минув від попереднього аналізу найбільших схем уникнення оподаткування в Україні, в країні сталися суттєві зміни, які, утім, ще багато в чому не далися взнаки. Окрім того, цей звіт побудований на аналізі даних 2019 р., тому навіть ті спроби реформ, які робилися в цей час ДФС (розділеній в процесі цих реформ на ДМС та ДПС) не могли встигнути істотно вплинути на результати.

Серед макроекономічних факторів, які могли позначитися на уникненні податків, окремо стоїть ревальвація гривні восени 2019 р., яка вплинула на вартість імпорту та експорту, відповідно, могла також суто механічно змінити обсяги "контрабанди" та заниження експортної виручки - як це сталося з податковими надходженнями.

Також важливим елементом економічного впливу політичної нестабільності є залежність податкових надходжень, особливо з податку на прибуток підприємств, від сили державного примусу, яка, зазвичай, слабшає в момент боротьби за владу та, особливо, її зміни. Щоправда, цього разу зміна влади не супроводжувалася одночасною заміною Міністра фінансів та керівників фіскальних органів - ДПС і ДМС. Така заміна сталася пізніше, вже у 2020 р., тому теж не могла вплинути на результати презентовані нижче.

Економіка у 2019 році продовжувала відродження після шоку 2014-15 рр., що, природно, мало сприяти зменшенню тінізації. Це знайшло відображення у даних МЕРТ, хоча до них треба ставитися обережно, оскільки, наприклад, збитковість деяких видів підприємств за методикою автоматично вважається ознакою приховування прибутків – при тому, що насправді може бути пов’язана з іншими факторами.

Експертами було проаналізовано нові дані щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

 ✓    Порушення митних правил та контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, схеми за допомогою поштових пересилань, «піджаки», пряма контрабанда)

 ✓    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»))

 ✓    Контрафакт

 ✓    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

 ✓    Схеми тіньового ринку оренди землі

 ✓    Тіньові заробітні плати

 ✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

 ✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

 ✓    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Розрахунок втрат бюджету від схем та рекомендації - за посиланням: 

Shemi_minimizacii_podatkiv_2020new.pdf

Щодо проєкту Бюджету 2021

Нещодавно Кабінет Міністрів схвалив проект бюджету на 2021 рік та направив його до Парламенту. 

Фахівці з економічних питань аналітичних центрів проаналізували проєкт та зазначають, що документ містить значну кількість ризиків та несе загрози макроекономічної стабільності України:

1) Підвищення мінімальної заробітної плати, закладене до бюджету, до 6000 з 1 січня 2021 року, до 6500 – з 1 липня 2021 року - не відповідає економічній ситуації та шкідливе для економіки країни. Збільшення мінімальної заробітної плати негативно вплине на малий та середній бізнес, призведе до збільшення навантаження платників єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. У кризових умовах економіки це створює суттєві ризики зростання тінізації економіки. Також це створює низку ризиків та викривлень економічних стимулів - збільшення витрат бюджету,  зменшення стимулів до інвестицій на користь споживанню тощо.

На думку експертів штучне підняття МЗП у 2021 році є контрпродуктивним.

2) Передбачений проєктом бюджету 2021 дефіцит у 270 млрд грн (близько 6% ВВП) - необгрунтовано зависокий показник. Фінансування такого дефіциту буде означати нарощування державного боргу, обслуговування якого буде дорогим та зменшить доступність кредитів для приватного сектору Також є ризики, що роздуті інфляційні очікування бюджету пов’язані з тим, що планується здійснити додаткову емісію гривні, щоб покрити дефіцит бюджету. Крім того - прогнозні доходи бюджету на думку експертів є завищеними, що створює ризик дефіциту у 8-9%, що буде значною проблемою. Найбільший приріст надходжень бюджету планується від ПДВ (81.7 млрд грн, або +21,4%), ПДФО (27 млрд або +24%), рентні платежі (+23,4%). ПДВ у структурі надходжень займає більше 50%, ПДФО – майже 15%, акциз – 16%». Причиною такого очікуваного зростання податку на додану вартість Міністерство фінансів називає боротьбу із скрутками та іншими махінаціями з ПДВ.

Експерти мають сумніви щодо такого оптимістичного прогнозу по зростанню від цих податків та пропонують зробити більш консервативний прогноз. Також необхідно переглянути інші статті та збалансувати бюджет із дефіцитом у межах 3% від ВВП.

3) Інфляційний прогноз у 7.3%, який закладено до проєкту бюджету - суттєво  перевищує фактичну інфляцію, яка спостерігається цього року (2.4% за підсумками серпня). Представники Кабміну вочевидь розраховують, що зростання цін призведе до збільшення номінальних сум податків і, відповідно, дозволить профінансувати значні видатки. Проте останній показник інфляції близький до 2%, цільовий показник НБУ — 5%, тобто із високою ймовірністю держбюджет не отримає доходів, на які розраховує.  Також підвищення інфляції з високою ймовірністю призведе до підвищення Нацбанком облікової ставки, що у свою чергу призведе до подорожчання кредитів і негативно позначиться на економічному зростанні

На думку експертів в умовах кризи необхідно закладати консервативний макроекономічний сценарій по доходах.

Відповідно до економічної теорії, підтвердженої історичним досвідом розвинених країн - менший “розмір держави” (перерозподіл через публічні фінанси до ВВП) сприяє збільшенню темпів зростання ВВП. Для України такий показник розраховано економістами на рівні 33-37% від ВВП, в той час як поточний показник перевищує 40%. Тож перерозподіл через публічні фінанси має бути суттєво зменшений, видатки загальнодержавного бюджету мають бути переглянуті та терміново скорочені.

Виходячи з викладеного вище представники аналітичних центрів закликають народних депутатів врахувати надані пропозиції, підходити до планування публічних фінансів стримано та обережно, спираючись на економічну теорію,  і суттєво доопрацювати проєкт Держбюджету на 2021 рік, привівши його до реалістичних показників.

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

CASE Ukraine

Інститут фінансів та права

Інститут Податкових Реформ

співзасновник Українського інституту майбутнього (А.Амелін)

1. Судову реформу на цей час не реалізовано - не проведено оновлення складу суддів першої інстанції, що планувалося здійснити до кінця 2019 року, не перезавантажено Вищу раду правосуддя. У Парламенті зареєстровано низку законопроєктів, які спрямовані на реформування судової системи, проте лише один відповідає зазначеній меті - який передбачає перезавантаження Вищої ради правосуддя, ефективну процедуру конкурсного відбору та перевірки членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що у підсумку призведе до очищення судової системи.

В той же час створено ефективний Вищий Антикорупційний суд та оновлено Верховний суд України – які вже демонструють ознаки незалежного правосуддя.

2. Одна з найбільш дискредитованих реформ – інституційна реформа податкових органів та митниці – розпочалась згідно збалансованого плану КМУ у 2019 році, проте закінчилась несподіваною відставкою керівників відповідних відомств.При цьому визначити стан реформи податкової служби на початку 2020 року не є можливим за об’єктивними показниками, проте деякі опосередковані показники свідчать про відсутність на той час кроків по її реформуванню. Зокрема - до складу нової ДПС навесні увійшло 92% старих кадрів, а її керівництво продовжувало вимірювати успіхи та невдачі за головним критерієм «виконання плану».

Нова спроба йде вкрай повільно та невпевнено з огляду на нові кадрові ротації. Україні досі потрібні ліквідація податкової міліції та створення нового ефективного державного органу, що усуває дублювання функцій у сфері боротьби з економічною злочинністю. Відповідний проєкт закону прийнято у першому читанні та потребує доопрацювання. Податкова реформа в цілому та її важлива складова – комплексна реформа контролюючих органів – не будуть скільки-небудь успішними без розв'язання зазначеного питання.

3. Податкова політика демонструє протилежні тренди: з одного боку – чисельні системні зміни для покращення ділового клімату в Україні, значні позитивні зміні із сплатою ключових бюджетоутворюючих податків, а з іншого – все ще найбільш економічно невільна держава Європи залишається з недружньою, швидко змінюваною та багато в чому репресивною податковою системою, що обслуговується досі нереформованими контролюючими органами, яким останнім часом надаються нові дискреційні повноваження, що дисонують із політикою побудови «служби сервісу» і породжують широке поле для корупції та зловживань. Одним з ключових недоліків податкової системи України все ще залишається застаріла модель оподаткування прибутку підприємств, яка є дискреційною та створює значні корупційні ризики. Важливим є реформування цього податку - найкращим варіантом є заміна його іноваційним податком на виведений капітал, який суттєво спрощує адміністрування та стимулює інвестиції

4. Хоча політика деофшоризації економіки і є пріоритетною, вона повинна бути більш виваженою та поміркованою, такою, щоб не призводити до вибухового зростання витрат часу й коштів платників податків на дотримання нових процедур адміністрування, а тим більше до посилення адміністративного тиску на платників податків. За останній рік внесено значні зміни до законодавства, які дозволять мінімізувати офшорні схеми, в той же час окремі інструменти потребують коригувань.

5. Економічна політика – з одного боку спостерігаються позитивні тенденції – розпочато процес широкої та прозорої приватизації держпідприємств, демонополізації спиртової галузі, відкрито ринок с/г землі з 2021 року, створені умови для функціонування ринку землі, здійснені кроки для мінімізації тіньової оренди с/г землі та продукції. З іншого боку – зареєстовано низку проєктів щодо промислової політики, які несуть значні корупційні ризики та спотворюють конкуренцію (зокрема проєкти закону щодо вимог до локалізації продукції під час публічних закупівель (№3739), щодо функціонування індустріальних парків (№3724, 3725), зміни до Закону «Про ринок природного газу» (№3800-1) тощо).

6. Реформи у енергетичному секторі на цей час не реалізовано - не визначено кросс-галузеві монополії на ринку вугілля та електроенергії та умови їх примусового поділу, не забезпечено стимулювання видобутку газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку, не забезпечено вільний обмін електроенергією з країнами Європейського союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії (не побудовано вставки постійного струму), не забезпечено екологічність енергетичної галузі тощо.

Повний звіт за посиланням: Zvit_shodo_ekonomishnih_reform_2019-2020.pdf

Онлайн-конференція

“Якою має бути економічна та монетарна політика України?”

20 липня 2020 року о 14:00

Протягом конференції за участі представників Парламенту, керівників провідних українських бізнес асоціацій, представників аналітичних центрів - пропонується обговорити пріоритетні антикризові економічні заходи, зокрема щодо грошової емісії, підтримки виробників за рахунок дешевих кредитів, секторальні пільги та інші можливі кроки. 

Допоможуть такі заходи економіці країни чи поглиблять кризу? 

Сприятимуть розвитку вітчизняного виробництва чи викривлятимуть конкуренцію? 

За підсумками круглого столу пропонується сформувати спільне бачення учасників дискусії щодо пріоритетних реформ.

Запрошені учасники конференції:

Представники влади:

Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Дмитро Наталуха, Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку

Галина Третьякова, Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики

Аналітичні центри:

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегій

Володимир Дубровський, старший економіст аналітичного центру CASE-Ukraine

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Представники бізнесу

Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України

Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України 

Організатори: Центр економічної стратегій, CASE-Ukraine, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально економічної трансформації

Модератор заходу - Гетман Олег, економіст

Реєстрація за посиланням

Нещодавно народними депутатами було зареєстровано законопроєкти № 3724 “Про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках” і № 3725 “Про внесення змін до Митного кодексу України,  спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження інвестиційних стимулів в індустріальних парках” щодо функціонування індустріальних парків, які запроваджують низку податкових пільг. Зокрема проєктами передбачено:

- звільнення учасників індустріальних парків від оподаткування податком на прибуток протягом 5 років та сплата лише 50% податку на прибуток протягом наступних 5-и років за умови експортної діяльності парків;

- запровадження ставки ПДВ в 3% на імпорт обладнання і комплектуючих для облаштування індустріальних парків строком на десять років;

- запровадження мінімальної ставки ПДВ в 3% на імпорт сировини, напівфабрикатів і приладів за умови подальшого виробництва з них кінцевого продукту та експорту не менш як 50% готової продукції;

- звільнення учасників індустріальних парків від ввізного мита на іноземне обладнання та комплектуючі;

- часткове відшкодування експортерам з числа учасників ІП частини відсотків за кредитами на зовнішні поставки.

Експерти з питань економічної політики проаналізувати ці законопроєкти та зазначають наступне:

Згідно опитувань іноземних інвесторів, які щороку проводять Європейська Бізнес Асоціація, Dragon Capital та Центр економічної стратегії - вже четвертий рік поспіль основними перешкодами для інвестицій респонденти назвали широко розповсюджену корупцію та недовіру до судової системи в Україні. Значно погіршують інвестиційну привабливість монополізація ринків та олігархізація економіки. В той час як проблеми із податковим навантаженням у різні роки займає останні місця у рейтингу або взагалі не потрапляє до першої десятки.

Результати останнього опитування:

В той же час слід зазначити, що чинне законодавство вже передбачає можливість функціонування індустріальних парків. Необхідно забезпечити більш привабливі передумови для потенційних інвесторів, не зашкодивши конкурентному середовищу у країні та не створюючи схеми по мінімізації податків.

В якості ефективних інструментів досягнення цілей, задекларованих авторами відповідних законопроектів, ми пропонуємо (за умови створення учасниками парків мінімальної кількості новостворених робочих місць та/чи мінімального обсягу заробітної плати, мінімальної суми інвестицій для отримання пільг):

- Сприяння забезпеченню клієнтів індустріальних парків транспортною, виробничою та соціальною інфраструктурою.

- Радикальне спрощення процедури підключення до елекромереж.

- Спрощені регуляторні процедури для інвестора – єдине вікно отримання дозволів на будівництво, виділення землі, підключення до мереж. Дозволи надаються на підставі єдиних спільних принципів.

- Компенсація частини створення об’єктів інфраструктури інвестору місцевими бюджетами, шляхом зарахування при сплаті місцевих податків інвестором певної суми видатків інвестора. Визначається чіткий перелік об’єктів інфраструктури, які підлягають компенсації, держава бере участь у фінансуванні створення частини об’єктів інфраструктури.

- Фінансування професійних освітніх програм та підвищення кваліфікації співробітників за рахунок місцевих бюджетів або в рамках державно-приватного партнерства.

- Застосування спрощеного регулювання трудових відносин на основі трудового договору без жодних інших обмежень

- Застосування добровільної сплати ЄСВ за заявою працівника понад рівень, що відповідає мінімальній зарплаті

В той же час для всіх інвесторів країни необхідно реалізувати:

– кардинальне спрощення умов ведення бізнесу для усіх господарюючих суб’єктів;

– зниження імпортних мит, насамперед для комплектуючих та обладнання;

– проведення інституційної реформи податкової та митної служб, ліквідація податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції, СБУ, прокуратури та створення шляхом прозорого конкурсного відбору із залученням громадськості єдиного аналітичного органу фінансових розслідувань;

– створення незалежної судової системи та ефективних правоохоронних органів, зокрема, шляхом перезавантаження Вищої ради правосуддя задля очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення справедливої участі громадян у судочинстві, вдосконалення досудового розслідування, повноцінне і своєчасне виконання судових рішень.

– створення більш сприятливих умов для тих підприємств, які реінвестують свої прибутки, зокрема шляхом реформування оподаткування прибутку.

- Стимулювання експорту за рахунок ефективної роботи експортно-кредитного агентства.

Запровадження податкових пільг, які передбачені проєктами - не вбачається доцільним. Наявність таких пільг для окремих суб’єктів, зокрема з податку на прибуток, ПДВ, мит, ПДФО - спотворює конкурентне середовище, ускладнює податкову систему збільшує дискреційні можливості перевіряючих органів та створює ризики створення нових схем по ухиленню від сплати податків.

Створення спеціальних (вільних) економічних зон різних функціональних типів на території України вже було врегульоване Законом України від 13 жовтня 1992 року № 2673-XII  “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”. Попередній досвід свідчить про те, що існування таких зон може наносити суттєву шкоду державі. Так, згідно звіту тимчасової слідчої комісії  - від'ємне сальдо між надходженнями до бюджетів та державних цільових фондів від податків, зборів та сумою отриманих суб'єктами СЕЗ та ТПР податкових пільг станом на 01.01.2006-го року становило мінус 5 млрд. гривень.  

Експерти вважають, що всі зміни до законодавства про териоріально- та про проектно-орієнтовані спеціальні правові режими економічної діяльності повинні:
1) бути бюджетно-ефективними (“кожна гривня звільнень сьогодні повинна компенсуватися декількома гривнями додаткових надходжень завтра”),
2)   створювати додану вартість у складі валових регіональних продуктів, 
3) створювати не лише внутрішні, але і зовнішні позитивні ефекти економічної діяльності.

Виходячи з викладеного вище представники аналітичних центрів закликають народних депутатів врахувати надані пропозиції та суттєво доопрацювати законопроєкти №3724 і №3725, а також реалізувати інші завдання за допомогою нових законопроєктів, які покращать інвестиційний клімат країни в цілому.

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

CASE Ukraine

Інститут Податкових Реформ

Інститут фінансів та права

Під час онлайн-конференції «Як зменшити зловживання псевдо-ФОП та не нашкодити законослухняному малому бізнесу?» 5 травня - було представлено результати дослідження «Методологія та результати обрахунку реальних доходів ФОП – платників єдиного податку». Участь у конференції взяли голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Дядюра, члени Української Ради Бізнесу, представники аналітичних центрів. Модераторами зустрічі виступили Анастасія Баклан (Центр міжнародного приватного підприємництва) та Олег Гетман (Економічна експертна платформа).

Старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський представив результати дослідження «Методологія та результати обрахунку реальних доходів ФОП – платників єдиного податку». Спираючись на результати дослідження, експерт зазначив: зловживання мають місце, але до них вдається абсолютна меншість ФОП. І якщо збільшити поріг, як це вже зроблено в чинному законодавстві, – такі зловживання виявляться несуттєвими. Потенційні втрати бюдежу від схем з перевищення оборотів 2 та 3 груп складають орієнтовно від 6 до 7.3 млрд гривень на рік.

Андрій Панасюк, експерт Економічної експертної платформи, навів результати розрахунку потенційних витрат підприємців за умов тієї або іншої моделі фіскалізації. Так, фіскалізація всієї 2 та 3 груп платників ЄП коштуватиме підприємцям орієнтовно додаткових 10.1 млрд гривень у перший рік впровадження, фіскалізація ризикових категорій товарів та послуг – коштуватиме підприємцям 1,2 млрд гривень у перший рік, а фіскалізація підприємців, які реалізовують товари на великих торгових площах та через мережу інтернет –  0,86 млрд гривень у перший рік.

«Розширення фіскалізації на 2-гу і 3-тю групу є недоцільним, оскільки втрати економіки перевищують фіскальний ефект. Пропозиції експертів за підсумками дослідження: доцільно замінити всі існуючі критерії фіскалізації (окрім підакцизних товарів, які всі мають бути фіскалізовані), в тому числі передбачені Податковим кодексом на 2021 рік, на фіскалізацію виключно ризикових нетипових категорій платників. Можливо, на підставі торгівельної площі і товарного асортименту. Критерії ризиковості варто визначати на підставі повноцінного аналізу вигод і витрат», – заявив Володимир Дубровський.

«Ми вивчали, яким чином доопрацювати механізм, закладений у законах №128 і №129, щоб з одного боку, не вихолостити зміст, а з іншого – не зачепити інтереси тих суб’єктів малого і мікробізнесу, які нецікаві для фіскального контролю взагалі, – зазначив Данило Гетманцев, коментуючи результати представленого дослідження. – Дякую що зачепили тему сфери розширення застосування РРО. Це дійсно протидія великому бізнесу, який використовує єдиний податок для ухиляння від оподаткування. Прямого, цинічного і безсоромного».

Голова парламентського комітету повідомив, що текст законопроєкту, який змінює підходи до фіскалізації ФОП – вже майже напрацьований, за кілька днів буде опубліковано для публічного обговорення. Проєкт позбавляє фіскалізації малий бізнес, який чесно сплачує податки, фіскалізація якого не доцільна. Це – крок назустріч представникам бізнесу, які наголошували на недоцільності тотальної фіскалізації.

«Законопроєкт включає ідеї, які лунали від бізнес середовища, але так, щоб не вихолощувати ідею. «Не робіть нічого і скасуйте все» – я не міг особисто підтримати цю позицію, оскільки вона, вважаю, невірна. Ми би хотіли почути критику, подискутувати. Можливо, внести зміни і потім уже всіма фракціями проголосувати», – пояснив голова Комітету.

Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради Бізнесу Грігол Катамадзе вважає, що саме зараз час створювати кращі умови для діяльності бізнесу, – щоб після завершення карантину і кризового періоду бізнес мав змогу розвиватися. Президент асоціації пообіцяв уважно вивчити законопроєкт та надати пропозиції. В цілому зміна тотальної фіскалізації на фіскалізацію ризикових груп платників є важливою.

«Давайте подумаємо ще й над такими проблемами, як зниження навантаження на фонд оплати праці. Багато говоримо про можливе зниження ЄСВ, ПДФО. Давайте дійдемо якогось конструктиву і реалізуємо це», – закликав Грігол Катамадзе.

Відповідаючи на цей виступ, Данило Гетманцев розповів про пріоритетні напрями роботи комітету: «Зараз розробляємо заходи з підтримки промисловості. Це перший напрям.

Другий – спрямували документи до Мінфіну, щоб почути їхню позицію по податку на виведений капітал для підприємців з оборотом до 200 млн. грн. Після відповіді готові впроваджувати. Третє – Бюро фінансових розслідувань. Вже є два законопроєкти, готові виносити на обговорення. Щодо зниження навантаження на фонд оплати праці – це питання найскладніше, бо залежить не від політичної волі, а від цифр. Потрібно передбачити компенсатори, це велика робота, яка повинна бути зроблена Мінфіном».

На думку Володимира Дубровського, зараз існує вікно можливостей для впровадження повноцінної реформи корпоративного податку для всіх: «Раніше було головне заперечення – мовляв, держава могла би втратити великі надходження від податку на прибуток, замінюючи його податком на виведений капітал. Якщо запровадимо цей податок під час кризи, то провал не буде більший, ніж від кризи. Якщо вводитимемо частково, на наступний рік ситуація може виявитися менш сприятливою».

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Дядюра повідомив, що робота над програмними РРО рухається, вже є повноцінний опис АРІ, є перша альтернативна до ДПСівської модель програмного РРО, від приватного розробника, у якій все працює у повному обсязі. Також на виході є доопрацьоване програмне РРО від ДПС, участь у розробці якого бере VISA. “Програмні РРО невідворотньо запрацюють з 01.08.2020 року, якщо, звичайно, законодавець не перенесе термін”     

Участь в обговоренні результатів дослідження та податкової політики стосовно спрощеної системи узяли члени Української Ради Бізнесу Надія Бедричук (Українська асоціація прямого продажу), Софія Арасланова (Асоціація українські імпортери побутової електроніки), Юрій Пероганич (АПІТУ), Вікторія Черкач (АІДА). Спікери наголошували на створенні рівних конкурентних умов для всіх учасників ринку, на реальних механізмах боротьби із псевдо-ФОПами, на підтримці білого бізнесу.

«Ми не підтримуємо тотальної фіскалізації, але все ж таки необхідно розробити критерії для ризикових груп товарів. Щоб збільшити надходження до бюджету і щоб поставити в одне становище як легальних, так і нелегальних продавців. На нашу думку, потрібна фіскалізація ризикових груп товарів та інтернет-торгівлі. Питання метражу торгівельних площ як критерію для фіскалізації потрібно досліджувати», – відзначила Вікторія Черкач.

«Сьогодні ми можемо реалізовувати пакет економічних заходів для підтримки підприємців завдяки тому, що до кризи білий бізнес сплачував податки. А якщо завтра ці компанії перестануть платити податки, – на які фінанси ми плануватимемо заходи з виходу з економічної кризи після пандемії?» – наголосила Софія Арасланова, додавши, що необхідні більш рішучі кроки для боротьби з тіньовим сектором.

Підприємці, які працюють у правовому полі, повинні мати стимули, вважає Надія Бедричук. Вона нагадала про невиконану обіцянку депутатів проголосувати за скасування ЄСВ для «сплячих» ФОП та ФОП сумісників. «Карантин збільшив кількість підприємців, які пробують працювати в «тіні». І не скасовуючи ЄСВ для таких ФОП, ми не даємо збільшувати білий сектор».

Учасники зустрічі домовилися активно включитися до обговорення законопроєкту, який змінює модель фіскалізації, подати пропозиції на розгляд депутатів та провести окреме обговорення нового проєкту. Також представники бізнесу висловили побажання залучити до однієї із зустрічей керівництво Міністерства фінансів, оскільки думка цього відомства може бути вирішальною в питаннях податкової реформи.

З 11 травня Кабінетом Міністрів було змінено модель карантинних заходів з тотальних на адаптивні ризикоорієнтовані. Аналітичні центри позитивно оцінюють цей крок, як такий, що сприятиме відновленню економіки та поступовому виходу з кризи.

В той же час оновлена модель карантинних заходів, яка діє з 11 травня - має кілька суттєвих недоліків, найбільший з яких стосується роботи громадського транспорту.

Досвід країн Європи та Азії свідчить про те, що абсолютна більшість країн, які, як і Україна, протидіють розповсюдженню нового вірусу - ні на день не зупиняли громадський транспорт.

Так, у Німеччині громадський транспорт працював весь час, навіть у суворий карантин. Було вжито заходів безпеки - обов’язковими стали маски, дезинфекція, частково було змінено розклад - проте транспорт не зупинявся.

У Великобританії весь час працює і метро, ​​і громадський транспорт. Тільки частково було обмежено користування метрополітеном у березні - частина станцій було закрито з метою зменшення пасажиропотоку.  

Франції, яка запровадила досить жорсткі карантинні заходи - також не обмежувала транспорт. Умовою роботи транспорту є користування масками водіїв та пасажирів, а також рекомендовано дотримуватись соціальної дистанції.

У Данії транспорт не зупинявся ні на день, було вжито заходів безпеки та певних обмежень щодо кількості пасажирів. 

Італія, Польща, Норвегія, Іспанія, Швеція, Чехія та багато інших країн також не зупиняли громадський транспорт, не вважаючи це ефективним протиепідемічним заходом.

Заборони роботи транспорту на певний час є вкрай рідкісним явищем у країнах ЄС та Азії, до такої унікальної заборони на короткий проміжок часу вдалися лише кілька країн.

Представники аналітичних центрів вважають важливим обговорити та підтримати план запуску громадського транспорту від Мінінфраструктури, який передбачає відновлення роботи міського та приміського громадського транспорту з 22 травня, а міжміського та міжнародного - з 9 червня. В цілому з середини червня має працювати весь транспорт, зокрема і авіаційний, за умови виконання заходів безпеки.

Також необхідно врегулювати ще низку питань з 22 травня. Поточна редакція постанови не дає однозначного розуміння щодо можливості роботи готелів. Вбачається доцільним більш чітко Постановою передбачити можливість їх роботи, за умови виконання заходів безпеки.

Разом із зміною умов роботи бізнесу та частковим поновленням економічної активності вкрай важливим є посилення організаційних заходів та покращення комунікації. Зокрема:

1. Суттєво збільшити кількість тестувань тестами ПЛР (та швидкість отримання результатів), зосередивши тестування в першу чергу на особах, які госпіталізовані з підозрою (у тому числі пацієнти з ГРВІ та грипоподібними станами), людях, які прибули з-за кордону, контактах інфікованих, медичному персоналі (особливо ті, що безпосередньо залучені до боротьби з COVID-19)

2. Забезпечити тестування випадкової репрезентативної вибірки незалежно від наявності симптоматики тестами на антитіла, для розуміння справжньої кількості інфікованих та реального рівня смертності від нового вірусу та відповідного коригування загальної стратегії боротьби із вірусом.

3. Перейти від стратегії “залякування” до більш зваженої стратегії інформування по ключові правила поведінки, які зменшують ймовірність зараження, надавати інформацію щодо інфікування та смертності від нового віруса разом із статистикою захворювань та загибелей від інших хвороб за місяць, щотижнево оприлюднювати аналітичні огляди з інформацією про оцінки реального рівня захворюваності, оцінки IFR, прогнози розвитку пандемії в Україні та інших країнах, нові дані щодо лікування

4. МОЗ має щоденно оприлюднювати/оновлювати об'єктивну інформацію та достовірну статистику не тільки щодо кількості нових і активних випадків, кількості летальних випадків та одержавших, а також щодо кількості важких випадків, супутніх захворювань у померлих, розподілу зареєстрованих та летальних випадків за віковими групами та регіонами, навантаження на медичну систему. 

5. Враховуючи, що ПМСП має розгалужену мережу і вже активно задіяна у надання допомоги населенню через нові підходи до фінансування через укладання договорів з НСЗУ, вбачається доцільним покращити доступ та охоплення населення послугами, які допоможуть ефективно впливати на захворюваність гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Шляхом внесення відповідних додаткових послуг у гарантований пакет, який оплачується за подушним нормативом, та відповідного їх додаткового фінансування. Робота ПМСП значно б сприяла профілактиці, виявленню та супроводу лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

6. Паралельно із рутинним епіднаглядом налагодити дозорний епіднагляд - внести зміни в Наказ Наказ МОЗ України від 17.05.2019 № 1126, включити COVID19 і розширити сезонність, суттєво збільшити кількість сайтів для нагляду, з акцентом на амбулаторні сайти. Якісний дозорний нагляд дасть інформацію про поширеність, тенденції поширення географічно і у вікових групах тощо. Доцільним передати мережу лабораторій до Центр громадського здоров’я МОЗ України, який відповідає за епідемнагляд, для покращення оперативних рішень щодо епіднагляду.

7. Почати напрацювання плану заходів на випадок другої хвилі епідемії, який враховуватиме досвід успішних країн і передбачатиме дієві заходи по мінімізації наслідків епідемії, не зупиняючи економічну діяльність.

Експерти аналітичних центрів закликають представників влади проаналізувати міжнародний досвід щодо боротьби із епідемією та врахувати пропозиції аналітичних центрів. Експерти готові взяти участь у обговоренні та деталізації планів по виходу з кризи та зміні моделі карантинних заходів. 

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

CASE Ukraine

Анатолій Амелін, співзасновник Українського інституту Майбутнього 

Інститут Податкових Реформ

Інститут фінансів та права

Методологія та результати обрахунку реальних доходів ФОП та обсягів мінімізації податків – платників єдиного податку 1,2,3 груп

Відповідно до закону Гібрата, результатом зростання з елементами випадковості для сукупності нормально розподілених суб’єктів має бути лог-нормальний розподіл результатів. Отже, ФОП, як і інші суб’єкти підприємницької діяльності у ринковій економіці, за розмірами річної виручки мають розподілятися лог-нормально. Наближенням до цього розподілу у його середній частині є розподіл Парето, який ми успішно використовували у минулій роботі, користуючись тим, що його можна оцінити за допомогою простої економетрично техніки – регресійного аналізу. Але таке наближення виявилося непридатним для даних 2018 р., оскільки обсяги порушень значно зросли, і, принаймні для другої групи ССО, стали візуально співставними з основним трендом; відтак, його важко коректно оцінити. Тому довелося застосувати точнішу, але складнішу модель.

Вона передбачає, що справжній розподіл є логнормальним, але існування штучного порогу призводить до того, що ті, хто перевищують цей поріг («порушники») повідомляють допорогові доходи, які розподілені у зворотний бік, як ми вважаємо, за Вейбуллом. Останнє припущення найкраще узгоджується з емпіричними даними (див. далі приклад для 2 гр.).

Розрахунок проводився у середовищі Python за наступним методом. Кожна точка (x, n) представляє собою кількість ФОПn(x), які звітували про річний дохід від х-1 до х тис. грн. Їі можна представити як n(x)=n₀(x)+n_р(х) де n₀(х) – це кількість ФОП чий оборот дійсно лежить у цьому інтервалі, а n_р(х) – кількість порушників, які вказали у звіті дохід, що лежить у тому самому інтервалі, хоча реально мають обороти, що перевищують поріг Т. Ми вважаємо основним логнормальний розподіл n₀(х) від х=2 до порогу х= Т (х=1 відповідає «сплячим» ФОП, які повідомили здебільшого про нульові доходи), на нього накладаються n_р(х), які розподілені від порогу у зворотний бік за Вейбуллом. 

Детальний опис методології, розрахунки та висновки за посиланням: Розрахунок обсягів мінімізації податків ФОП 1,2,3 груп.pdf

Баланс між згубним впливом пандемії COVID-19 на здоров'я українців та катастрофічними наслідками для економіки України.

В Україні спалах COVID-19 створює значний додатковий тиск на вже і так перевантажені системи надання соціальних та медичних послуг, посилюючи вразливість постраждалого населення.

Пенсіонери, інваліди із важкими хронічними станами, бідні люди, мігранти, внутрішньо-переміщені особи - особливо піддаються ризику, для них складною є  практика соціального дистанціювання. Вони також часто не мають постійного доступу до послуг з водопостачання та санітарії. 

На макрорівні падіння економіки матиме серйозні наслідки для середньо- та довгострокових можливостей для забезпечення витрат на соціальний сектор (включаючи соціальний захист). У поєднанні з економічними наслідками, такими як втрата засобів до існування та доступ до послуг - очікуються катастрофічні наслідки для країнкраїнах, особливо для країн з низьким і середнім рівнем доходу населення та для найбільш вразливих людей у ​​суспільстві. 

Стратегічними цілями стратегії реагування на COVID-19 мають бути:

1. Зменшити передачу вірусу від людини до людини у країні; забезпечити належний догляд та лікування хворих
2. Пом’якшити вплив пандемії на соціально-економічний стан українського суспільства

Детально у Аналітичній довідці щодо балансу карантинних заходів та збереженням економіки

У цей складний період, коли світова економічна криза підсилюється низкою різних факторів - різні країни світу по різному реагують на ситуацію.

Багаті країни із вільно конвертованими валютами, які можуть дозволити включити “друкарські станки” - заливають грошима економіки, в той час як інші країни цього собі дозволити не можуть.

Також різним є організаційні заходи для припинення поширення епідемії - від жорсткого карантину та обмежень для транспорту і бізнесу у певних країнах до майже повної відсутності заборон для ведення господарської діяльності разом із повномасштабними заходами по виявленню та ізоляції носіїв вірусу у інших країнах.

На думку фахівців аналітичних центрів економіка України ще достатньо слабка, щоб витримати шоки зупинки значної частини бізнесу на період, більший за кілька тижнів або без значних втрат витримати наслідки друку десятків мільярдів гривень.  

Безумовно людське життя є найвищою цінністю, але треба зважати на те, що масові звільнення, банкрутства, падіння економіки - теж мають свою ціну, вимірювану у людських життях - передчасних смертях від хвороб, пов'язаних з бідністю та стресом; нестачі коштів на лікування та здоровий спосіб життя; нещасних випадків та ДТП, викликаних недофінансуванням заходів безпеки та поганим станом доріг, тощо.

За даними Торгово-промислової палати вже зараз близько 600-700 тисяч підприємств, малих підприємців та установ сфери освіти, які дають роботу 3,5-4 млн осіб - зупинили роботу через карантин. Це близько ¼ частини від всього бізнесу та працівників, які ведуть діяльність в Україні.

Наслідки такої зупинки, якщо вона триватиме більше, ніж до 3 квітня - будуть катастрофічними. Це масові звільнення працівників, які підуть до центрів зайнятості, збільшення рівня злочинності, банкрутства підприємств, значні недонадходження до Держбюджету та соціальних фондів, а з іншого боку - необхідність у збільшенні видатків фондів та бюджету, на що відсутні кошти тощо

Вже поточні заходи за оцінками фахівців призведуть до падіння економіки у річному вимірі у 4-5% від ВВП, а продовження жорстких карантинних заходів до кінця травня призведуть до падіння у 9-10% від ВВП, сукупні втрати центрального та місцевого бюджетів складуть 150-200 млрд грн.

В той же час варто зазначити, що ефективність таких жорстких карантинних заходів у боротьбі із поширенням нового вірусу залишається сумнівною, у порівнянні із іншими комплексами заходів.

Так, збалансовані продумані заходи країн, зокрема Південної Кореї та Тайваню - які майже не обмежували  суб’єктів господарювання, а натомість забезпечили масові тестування, швидку ізоляцію носіїв і хворих, відстеження контактів хворих, ізолюванні виключно ризикових груп населення - виявились ефективними.

За свідченнями фахівців з питань охорони здоров’я - карантин не може взагалі зупинити розвиток епідемії, натомість його мета - дещо розтягнути її у часі, аби дати системі охорони здоров'я можливість краще підготуватися, а надалі зменшити пікові навантаження на неї. Але ці заходи ефективні тільки на самому початку епідемії. Є сподівання, що Україна встигла їх вжити своєчасно, але тепер задача - так само своєчасно послабити, а потому і скасувати обмеження, оскільки коли вони досягли своєї мети, подальше їх існування є контрпродуктивним.

Щодо статистики ВООЗ також є застереження міжнародних фахівців - вони зазначають, що покладатись на статистику, яку ми маємо на цей час по різним країнам - через обмеженість її вибірки - не має сенсу. Значна кількість хворих новим вірусом переносять хворобу “на ногах”, або вважають її іншою хворобою і не тестуються - відповідно статистика щодо летальності нового вірусу є вкрай викривленою. Відповідно наджорсткі заходи, які впроваджують низка країн разом з Україною - вбачаються надмірними та згубними для економік країн. 

Вбачається доцільним розглянути альтернативні варіанти “хірургічних” заходів з 4 квітня для України, які впроваджують розвинені країни, зокрема Швеція, Данія, Південна Корея, Тайвань тощо, на заміну “килимових бомбардувань”.  Такі заходи вбачаються набагато менш згубними для економіки, ніж ті, які діють на цей час в Україні, в той же час вони довели свою ефективність у низці країн, про які зазначено вище. Пропонується детально проаналізувати відповідний досвід, напрацювати план реалізації та запровадити саме такий комплекс заходів, на заміну згубних для економіки та соціальної політики прямих заборон ведення бізнесу.

Експерти аналітичних центрів закликають представників влади проаналізувати позитивний міжнародний досвід та наслідки для України різних сценаріїв подолання кризи, експерти готові взяти участь у обговоренні та напрацюванні відповідного комплексу заходів.

Інститут Податкових Реформ

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

Український інститут майбутнього (співзасновник А.Амелін)

Центр економічної стратегії

CASE Ukraine