На шляху реалізації основних пріоритетів українського бізнесу протягом 2023-2024 років головним фактором виявився остаточний перехід від політики сприяння бізнесу, характерної для 2022 р., що продовжувалася за інерцією до середини 2023 р., до курсу «мобілізації доходів бюджету». Цей перехід відбувається у закритий для суспільства спосіб, відповідно супроводжується численними помилками, лобістськими впливами з боку недобросовісних представників бізнесу та контролюючих органів тощо.

Водночас, ухвалено важливі системні закони щодо перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної митної служби (ДМС), однак поки передчасно оцінювати результати цих реформ.

За підсумками п’ятого року роботи парламенту та затвердженого депутатами Кабінету міністрів Україна мала такі економічні показники станом 01 жовтня 2024 року:

1). Економіка поступово виходить з кризи: після падіння ВВП у 2022 році на 29%, у 2023 році економіка зросла на 5,3%, у 2024 році ймовірно додасть ще 3-4% (згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку (СБ), Міністерства економіки, Національного банку України (НБУ). Поступово відновлюється експорт товарів та послуг.

2). У кінці 2021 року міжнародні резерви України складали 30,9 млрд. доларів. На кінець 2019 року ЗВР складали 25,3 млрд. доларів, на кінець 2020 року - 29,1 млрд доларів, на 1 жовтня 2023 року - 39,7 млрд. доларів, на 1 жовтня 2024 року ЗВР складають 38,9 млрд. доларів.

3). За рік, що минув, макроекономічна ситуація стабілізувалася. Курс продажу готівкового долара становив 41 грн./дол. у жовтні 2022 року, 37,5 грн./дол. у жовтні 2023 року, 41 грн./дол. станом на вересень 2024 року, коливання курсу знаходяться в межах прогнозованих. Інфляція становила 26,6% за 2022 рік, у 2023 році - 5.1%, у 2024 році очікується на рівні 8.2% Валютні резерви НБУ, які знаходяться на найвищому за всю історію незалежності України рівні, та відносно стабільна макроекономічна ситуація дозволила НБУ скасувати жорстку фіксацію валютного курсу й перейти до контрольованого плаваючого курсу.

4). Банківська система у 2023-2024 роках демонструє стабільність: за останні два роки було визнано неплатоспроможними лише кілька невеликих банків. Унаслідок професійних дій Національного банку національна валюта залишається стабільною.

5). Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростали весь 2023-2024 роки. Чистий прибуток банків України за 7 місяців 2024 року склав 93 млрд. грн., за 7 місяців 2023 року склав 83,2 млрд грн, а за 2022 рік банки отримали прибуток 24,7 млрд. грн. за рік.

6). За підсумками ІІ кварталу 2024 року середня заробітна плата в Україні збільшилася на 22,1% до показника минулого року і становить 20 964 грн. Середня зарплата зросла також у доларовому еквіваленті — $526 за підсумками другого кварталу 2024 року проти $514 у 2021 році.

7). Проте через складну фіскальну ситуацію (дефіцит бюджету у 2023 р. склав 20.4%, а з урахуванням грантів – 27%) економіка залишається гранично залежною від зовнішньої допомоги з боку партнерів. 

Таким чином, країни-партнери України та Євросоюз мають безпрецедентні важелі впливу на політику української влади, зокрема проведення реформ. Важливо, що партнери почали обумовлювати надання подальшої фінансової (але не військової) допомоги певними конкретними кроками з реформування, насамперед, у сфері утвердження верховенства права, боротьби з корупцією, деолігархізації тощо.

Огляд позитивних, ризикових та негативних змін - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ за 2023-2024 роки: Shadow-report-2024-final1.pdf

Триваюче вторгнення Росії в Україну вивело на перший план критичну роль, яку відіграють благодійні організації у наданні необхідної підтримки та допомоги тим, хто її потребує. З огляду на це стає дедалі важливішим прозоре, зрозуміле та необтяжливе національне законодавство та податкові наслідки, пов’язані з благодійними пожертвами, зокрема міжнародними.

Проте, за загальним правилом, що діє в Україні, якщо особа отримує кошти, майно або певну послугу безкоштовно, це вважається загальним місячним (річним) оподатковуваним доходом фізичної особи - платника податку і з таких сум доходу сплачується податок на доходи фізичних осіб (18%) і військовий збір (1,5%). У деяких випадках, обов'язок сплатити податок виникає у того, хто надає таку допомогу (у благодійних організацій як податкових агентів). При цьому, в податковому законодавстві України визначено закритий перелік підстав та вимог, іноді адміністративно обтяжливих та суперечливих, за яких благодійна допомога не підлягає оподаткуванню. 

Перешкодою для встановлення більш оптимального режиму оподаткування благодійної допомоги є і поточні міжнародні зобов’язання України. Так, версія Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику від 11 березня 2024 року містить окремі пункти щодо утримання від «будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть зменшити базу податкових надходжень», а також «будь-яких заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, і, відповідно,…від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів». 

Зазначені вимоги Меморандуму ускладнюють діалог з Урядом, а спроби законодавчого вирішення цих проблем наштовхуються на негативну реакцію відповідних міністерств та відомств (приклад, законопроект №11011 від 13.02.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої протягом дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану на користь військовослужбовців, що не мають статусу учасника бойових дій» до якого Міністерством фінансів України було надано негативний висновок через розширення категорій отримувачів сум (вартості) благодійної допомоги можливе зменшення надходжень до бюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору).    

З огляду на зазначене, важливим є пошук шляхів комунікації, розв’язання та уникнення дискримінаційного оподаткування міжнародних благодійних організацій та їх пожертвувань в Україні на основі світового досвіду – що є предметом цієї аналітичної роботи. 

Аналітична робота щодо світового досвіду оподаткування благодійної допомоги - за посиланням: Taxation-of-charity-final.pdf

За даними Міністерства фінансів Україниу 2023 році до Державного бюджету України надійшло 167.4 млрд грн акцизного збору, що є значною частиною державного бюджету.

 При незаконній торгівлі підакцизними товарами відбувається ухилення від сплати багатьох податків та зборів, а саме: акцизного збору, податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, плати за ліцензії на роздрібну торгівлю.

Тіньовий ринок торгівлі підакцизними товарами має високу прибутковість, тож значними є стимули ухиляння від сплати податків. Щороку держбюджет недоотримує від "схем" у підакцизних товарах 35-40 млрд грн (18-20 млрд табачна продукція, 10-11 млрд пальне, 7-8 млрд алкоголь)

У аналітичні роботі було досліджено ключові схеми по ухилянню від сплати податків у І кварталі 2024 року та надано рекомендації по мінімізації схем:

Tinoviy-rinok-pidakcizki-1kv-2024.pdf

Ключові схеми по ухилянню від сплати податків у ІІ кварталі 2024 року та рекомендації:

Tinoviy-rinok-pidakcizki-2kv-2024.pdf

Ключові схеми по ухилянню від сплати податків у ІІI кварталі 2024 року та рекомендації:

 Tinoviy-rinok-pidakcizki-3kv-2024.pdf

Ключові схеми по ухилянню від сплати податків у ІV кварталі 2024 року та рекомендації:

Tinoviy-rinok-pidakcizki-4kv-2024.pdf

Ключові схеми по ухилянню від сплати податків у І кварталі 2025 року та рекомендації:

Tinoviy-rinok-pidakcizki-1kv-2025.pdf

Ключові схеми по ухилянню від сплати податків у ІI кварталі 2025 року та рекомендації:

 Tinoviy-rinok-pidakcizki-2kv-2025.pdf

Акцизна політика щодо нікотиновмісних продуктів меншого ризику: доказова база та досвід передових країн: Nikitinimisna-produkciya-2024.pdf

Питання щодо бронювання військовозобов’язаних в Україні регулюється Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон про мобілізацію), а також постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час”. 

Зазначеною постановою затверджено:

- Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі – Порядок бронювання);

- Порядок та Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок та Критерії).

На цей час склалася ситуація, коли бронювання військовозобов’язаних передбачено для низки секторів економіки, однак воно не є можливим для інших важливих секторів. Крім того, процедура бронювання вкрай обтяжлива та забюрократизована, містить у собі численні неузгодженості та невизначені строки виконання. Усі ці питання потребують врегулювання шляхом внесення змін до зазначених вище нормативно-правових актів

У аналітичній роботі проаналізовано поточну ситуацію, проблематику та надані рекомендації щодо врегулювання ситуації: Analit-robota-bronuvannya.pdf

English version: Analit-robota-bronuvannya-ENGL.pdf

Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, 

податкової та митної політики

Гетманцеву Д.О.

Першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України 

з питань фінансів, податкової та митної політики

Железняку Я.І.

Депутатам Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, 

податкової та митної політики

 Шановні народні депутати!

Аналітичні центри проаналізували урядовий законопроєкт №10439 щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки, який 11 квітня 2024 року було підтримано Верховною Радою України у першому читанні, та зазначають таке:

Належне реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ) матиме ключовий вплив на реалізацію функції держави щодо створення належних умов ведення бізнесу в Україні, дотримання вимог чинного законодавства та наповнення Державного бюджету. Через низку недоліків у процесі створення Бюро економічної безпеки держава Україна вже втратила мільярди доларів інвестицій, нові виробництва, сотні тисяч робочих місць, десятки млрд гривень надходжень до держбюджету. Тому, повторного права на помилку у нас сьогодні немає. 

Раніше провідні бізнес асоціації надали свою оцінку щодо позитивних та негативних положень урядового законопроекту, який був внесений Урядом до Верховної Ради України, зокрема щодо його недоліків було зазначено таке: 

1. відсутність чіткої процедури переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію; 

2. необхідність включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників БЕБ та комісії з відбору нових працівників БЕБ;

3. важливість посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем;

4. встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки та їх постійного контролю;

5. надання права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованим сумнівом, який базується на фактах, документах тощо – під час перевірки доброчесності кандидата. 

Слід зазначити, що положення законопроекту №10439 були доопрацьовані Урядом спільно з народними депутатами, за наслідками чого було усунуто ряд негативних норм щодо прозорості формування складу конкурсних конкурсної комісії за участі переважного голосу міжнародних експертів, прийняття рішень цією комісією, встановлення додаткових підстав для звільнення директора БЕБ, встановлення обов’язкової періодичності (кожні два роки) здійснення незалежної оцінки ефективності діяльності БЕБ.

Разом з тим, поточна редакція законопроекту містить низку критичних недоліків та потребує доопрацювання задля створення надійних передумов перезавантаження БЕБ та перетворення його у ефективний аналітично-правоохоронний орган. 

Фахівці аналітичних центрів наголошують на необхідності внесення таких змін до 2 читання, для якісного перезавантаження БЕБ:

1. Необхідне законодавче визначення основних правових засад діяльності БЕБ, взаємодії з іншими правоохоронними органами та ЦОВВ, визначення очікуваних результатів та цільових показників діяльності бюро, передбачити щоквартальне публічне звітування БЕБ; 

2. Законодавче визначення чіткої процедури проведення переатестацій поточних кадрів, комісіями за участі міжнародних експертів, запобіжники які б унеможливили повернення звільнених кадрів через суди;

3. Забезпечення публічного і прозорого порядку проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності БЕБ; 

4. Посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем; 

5. Визначення на законодавчому рівні порядку застосування ризик-орієнтованого підходу, на основі яких БЕБ має провадити свою діяльність і, власне самих критеріїв та порядку оцінювання ефективності роботи БЕБ;

6. Встановлення запобіжників щодо вчинення незаконного тиску на бізнес з боку Бюро економічної безпеки та правоохоронних органів шляхом внесення відповідних змін до Кримінального процесуального Кодексу України. 

Аналітичні центри закликають народних депутатів врахувати зазначені у зверненні пропозиції при підготовці законопроекту №10439 до другого читання, а також прийняти необхідні зміни до Кримінального процесуального Кодексу України. 

Підписанти:

Інститут податкових реформ

Інститут соціально-економічної трансформації

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Advanter Group

Growford Institute

Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України 

Мережа захисту національних інтересів “АНТС”

Палата податкових консультантів

Інститут фінансів та права

Центр економічної стратегії

Центр соціально-економічних досліджень - CASE Україна

ФінПульс

Повернення мігрантів до країни походження зменшує навантаження на соціальні служби країни прихистку та, за певних умов, може позитивно впливати на економіку країни походження. Якщо це повернення є добровільним, то його можна розглядати як win-win для усіх сторін. Проте, добитися такої ситуації може бути непросто, оскільки мігранти, що повертаються, стикаються з низкою проблем, які часто змушують їх до повторної міграції, або надовго роблять клієнтами соціальних служб чи міжнародної допомоги.

Наявні академічні дані свідчать про те, що зворотна міграція є поширеною: понад 50% мігрантів, як правило, повертаються до своїх країн походження протягом 15 років. Насамперед, більшість самих воєнних мігрантів, яким довелося покинути батьківщину недобровільно, через загрози безпеки, хочуть повернутися додому по усуненню таких загроз. Ще одним сильним фактором, який спонукатиме багатьох повернутися, є обмежений у часі правовий статус.

У літературі є також дискусія щодо того, чи сприяє повернення мігрантів економічному розвитку. З одного боку, є докази, що повернення мігрантів до Боснії і Герцеговини (БіГ) позитивно вплинуло на конкурентоздатність експорту - зокрема тому, що мігранти привезли на батьківщину нові вміння та знання, які вони здобули, працюючи у більш розвинених країнах. Утім, як стверджують інші джерела, це напевне стосується трудових мігрантів, але не обов’язково – тих, хто змушений був емігрувати через війну. Трудові мігранти – це, в середньому, більш активна частина робочої сили, і якщо вдається бодай частково повернути їх на батьківщину, то це йде на користь економіці.

У аналітичній роботі було розглянуто досвід різних країн світу щодо повернення мігрантів та надано рекомендації для України

Дослідження "Воєнні мігранти: світовий досвід та українські особливості" - за посиланням: Policy-war-migranti-final.pdf

Policy "War migrants: global experience and Ukrainian characteristics" in english: Policy-war-migranti-final-engl.pdf

Спеціальні податкові режими для малого бізнесу (а надто мікробізнесу) є поширеним явищем в усьому світі, оскільки, з одного боку, такий бізнес має свої особливості, порівняно з великим та середнім, а, з другого боку – відіграє важливу соціальну, економічну та політико-економічну роль, яка виправдовує особливе ставлення, аж до прямої державної допомоги. Окрім цього, в умовах домінування патроналізму (і, відповідно, ненадійного верховенства права) особливої актуальності набувають заходи із спрощення ведення бізнесу, радикального зменшення дискреції та потреби у перевірках, і загалом наближення формальних норм до звичаєвого права там, де це можливо. Мікробізнес є першочерговим об’єктом таких заходів через його важливу політико-економічну роль як середнього класу, найбільш незалежного від патрональної системи відносин.

Основні економічні особливості мікробізнесу з точки зору оподаткування можна звести до трьох основних чинників:

1. Відносну легкість переходу у повну тінь та високу витратність і невелику ефективність контрзаходів
2. Відсутність внутрішньої необхідності у формалізації, в тому числі, в обліку та контролі працівників
3. Високу чутливість до фіксованих витрат, не компенсованих ефектом масштабу

У дослідженні наведено огляд спрощених режимів низки європейських країн, а саме Польщі, Румунії, Чорногорії, Ірландії, Болгарії, Італії, Молдови, а також Грузії. У попередній роботі на цю тему було оглянуто також Білорусь, Естонію, Індію, Казахстан, Німеччину, Норвегію, ПАР, Словакію та Чехію.

У більшості розглянутих країн спрощені режими не містять вимоги ведення товарного обліку, мають значні виключення у фіскалізації, та подекуди навіть менші ставки оподаткування, ніж українська ССО. При цьому усі спеціальні режими, розглянуті в роботі - є не менш вразливими до зловживань, ніж українська ССО. Це не дивно, адже відповідні вразливості притаманні будь-яким спеціальним режимам.

Водночас, проаналізований світовий досвід містить кілька корисних ідей, які варто розглянути та опрацювати з ключовими стейкхолдерами для удосконалення діючої української ССО

Дослідження щодо світового досвіду застосування спрощених режимів оподаткування мікро та малого бізнесу - Dosvid-zastosuvannya-CCO-ES-final.pdf

Аналітичними центрами було проведено моніторинг ДПС та ДМС за вимірюваними показниками, у динаміці по роках.

Моніторинг ефективності роботи Державної митної служби включає такі показники: виконання прогнозних показників надходження митних платежів; обсяги імпорту, зокрема оподатковуваного та неоподатковуваного; Суми умовно нарахованих митних платежів; Податкове навантаження за співставними товарами; середня митна вартість, $/кг; податкове навантаження, грн./$; податкове навантаження, грн./кг; ефективність роботи митниці під час контролю правильності визначення митної вартості, класифікації товарів та країни походження; дані щодо проведення документальних перевірок дотримання юридичними особами законодавства України з питань державної митної справи; протидія порушенням митних правил, зокрема співвідношення: Порушено справ про ПМП / Передано справ до суду / Винесено постанов про накладення адміністративного стягнення / Застосовано конфіскацію / Накладено штрафів судом / Стягнуто штрафів, накладених судом / Прийнято судом рішень про припинення справ / Стягнуто до державного бюджету.

Моніторинг ефективності роботи Державної податкової служби включає: 

- оцінка задоволеності рівнем обслуговування та якості надання послуг/сервісів податковою службою;

- результати боротьби/оцінювання рівня корупції та доброчесності в органах ДПС;

- задоволеність платників податків функціоналом та наповненням вебпорталу ДПС;

- відпрацювання підприємств реального сектору економіки, які скористалися схемним податковим кредитом для мінімізації чи ухилення від оподаткування, зокрема сплати податку на додану вартість;

- щодо стану бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- стан/динаміка блокування податкових накладних/розрахунків коригування;

- стан роботи контролюючого органу з податковим боргом платників податків;

- стан переплат бізнесу до бюджетів (державного та місцевих);

- результати роботи з скаргами платників податків (стан оскарження платниками податків рішень контролюючих органів).

Моніторинг ефективності Державної податкової служби, СМКОР та Державної митної служби - Monitoring-DPS-DMS-2023-final1.pdf

Моніторинг за 1 квартал 2024 року - Monitoring-DPS-DMS-1kv-2024-final.pdf

Акцизні податки у країнах встановлюються з подвійною метою: з одного боку, штучно зменшити споживання певних типів товарів, за рахунок еластичності попиту, з іншого – наповнювати бюджет у спосіб, менш шкідливий ніж більшість інших податків. Однак, для відчутного впливу на попит такі податки мають бути доволі обтяжливими, що створює сильний стимул для ухилення від них, який перевищує звичайні стимули для ухилення від непрямих податків, тим більше, що акциз накладається на ПДВ. Відповідно, акцизні податки потребують спеціальних заходів адміністрування, покликаних зменшити ухилення. 

Фахівцями Економічної експертної платформи було проведено розрахунки тіні у підакцизних галузях за 2020-2022 роки та перший квартал 2023 року. Відповідно до висновків дослідження - тіньова частка у динаміці по роках у нафтогазовій галузі мала тенденцію до зниження, з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році; у тютюновій галузі – спостерігаємо зростання тіні, з 6% у 2020 році, до 19% за підсумками 2023 року; у алкогольній продукції – тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, однак у 2022 році - збільшилася до 37% (з 34% у 2021 році) більшою мірою за рахунок фактору війни, а у 2023 році зросла до пікових 38%.

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 2020-2023 - за посиланням: Ocinka-tini-pidakcizka-2023-final5.pdf

Розрахунки тіньової частки за I квартал 2024 року: Pidakcizni-tovari-tin-1-kv-2024-final.pdf

Розрахунки тіньової частки за IІ квартал 2024 року: Pidakcizni-tovari-tin-2-kv-2024.pdf

озрахунки тіньової частки за IІI квартал 2024 року: Pidakcizni-tovari-tin-3-kv-2024-final.pdf

29 січня 2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про Бюро економічної безпеки України” щодо удосконалення роботи Бюро” за реєстраційним номером №10439 (далі - проект Уряду №10439), який відображає бачення Уряду щодо вирішення економічних питань взаємовідносин правоохоронних органів та бізнесу. 

Фахівці аналітичних центрів проаналізували проєкт Уряду №10439 та звертають увагу на наступні його недоліки:

1. Недосконалі засади формування конкурсної комісії для обрання керівника Бюро економічної безпеки.

Конкурсна комісія складається з 6 осіб, 3-оє від Уряду та 3-ри особи призначає Кабінет Міністрів України за поданням міжнародних організацій. Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження всіх шести членів. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох її членів, у тому числі не менше двох членів, які визначено на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Визначено умови дострокового припинення повноважень члена конкурсної комісії, але виключно за рішенням Уряду. 

Значними ризиками в роботі такої комісії є можливість зловживання з боку Уряду із зволіканням призначення членів конкурсної комісії або припинення їх повноважень через бездіяльність. Ще одним ризиком порядку формування конкурсної комісії є відсутність вимог щодо компетентності її членів, зокрема щодо досвіду роботи у сферах права, антикорупційній діяльності, протидії економічній злочинності.

2. Відсутність вимог щодо невідкладної переатестації працівників Бюро економічної безпеки. 

Проєктом Уряду №10439 передбачено, що переатестація всіх працівників (окрім заступників керівника) буде проводитись через один рік після завершення воєнного стану, працівники які будуть призначені після прийняття проекту Уряду №10439 взагалі звільняються від переатестації.

Відмова Уряду від негайної перевірки діючих кадрів на доброчесність, моральні якості, конфлікту інтересів та дотримання правил етичної поведінки ставить під загрозу майбутню доброчесну діяльність Бюро економічної безпеки. Також, у проєкті Уряду №10439 відсутній механізм звільнення недоброчесних співробітників, що призведе до консервування поточного стану справ та невиконання структурних маяків Меморандуму Уряду з Міжнародним валютним фондом.

3. Відсутність положень щодо аналітичного спрямування в роботі оновленого Бюро економічної безпеки. 

На думку аналітичних центрів, реформоване Бюро економічної безпеки України має стати єдиним правоохоронним органом, який буде займатись економічними злочинами, головною складовою роботи якого має стати аналітичний підхід в розслідуванні економічних злочинів і лише, як виключення, - застосування запобіжних заходів у вигляді обшуків та арешту майна потенційних порушників. Разом з тим, у законопроекті Уряду №10439 відсутні положення для створення передумов ефективної роботи Бюро, саме за рахунок посилення його аналітичної функції. 

Доцільно на законодавчому рівні визначити право Бюро економічної безпеки на отримання безоплатного доступу до існуючих державних інформаційних систем, які містять дані про фінансову діяльність суб’єктів господарювання, державних реєстрів органів влади, встановлення критеріїв ефективності роботи БЕБ, щоквартального публічного звітування про результати роботи та відповідальності працівників БЕБ за вчинення тиску на бізнес чи перевищення своїх повноважень.

Наразі детективи Бюро економічної безпеки України звертаються із письмовими запитами до бізнесу з незаконними вимогами щодо надання документів.

Зважаючи на субоптимальні державні інституції, які сьогодні функціонують в Україні, для перезавантаження Бюро економічної безпеки доцільно передбачити виключно ті процедури, які довели свою ефективність у реформуванні інших державних органів (НАБУ та НАЗК), зокрема: 

- формування дієвої конкурсної комісії з добору кандидата на посаду директора Бюро економічної безпеки з більшістю представників від міжнародних організацій; 

- негайної переатестації всіх працівників Бюро економічної безпеки, дострокове припинення повноважень поточного керівника та його заступників;

- аналітичного спрямування у роботі Бюро економічної безпеки, публічності результатів його роботи, відповідальності за неправомірні дії. 

Виходячи з викладеного вище фахівці аналітичних центрів закликають народних депутатів повернути проєкт Уряду №10439 без розгляду, та прискорити розгляд та прийняття законопроекту  “Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України” від 10.10.2023 р. №10088-1, який відповідає вимогам сьогодення та зобов’язанням України перед міжнародними партнерами.

З повагою

Аналітичні центри:

Інститут соціально-економічної трансформації

CASE Україна

Інститут податкових реформ

Центр економічної стратегії

Growford Institute

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Мережа захисту національних інтересів “АНТС”

ФінПульс

Advanter Group

Палата податкових консультантів

Інститут фінансів та права

Центр громадської експертизи