Експерти та представники аналітичних центрів групи Податкова реформа РПР, яка входить до Економічної експертної платформи, зокрема експерти ІСЕТ, взяли участь у круглому столі щодо питань пріоритетих реформ із керівництвом Міністерства фінансів

Міністерство фінансів бачить на цей рік такі важливі завдання:
- Збалансований бюджет 2020 та бюджетна декларація
- Інституційна реформа ДФС
- Фінансування та ліквідність
Також вкрай важливим є прийняття законопроектів про економічних операторів, Спліт, фін моніторинг, спільний режим транзиту.

Експерти аналітичних центрів підтримують всі ці пріоритети, а також пропонують розглянути ще кілька важливих на їх думку проектів:
- ліквідація Податкової міліції та створення аналітичного органу по розслідуванню економічних злочинів
- ліквідація податку на прибуток та запровадження оподаткування виведеного капіталу
- зниження навантаження на фонд оплати праці
- зниження видатків бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси, до цільового показника у 37% від ВВП
- заходи по детінізації економіки

Протягом зустрічі обговорили всі зазначені завдання, учасники дискусії прийшли до спільного бачення по більшості обговорених питань та домовились про подальшу співпрацю з метою реалізації цих завдань.

25 квітня 2019 р. відбувся круглий стіл за участі фахівців Інституту соціально-економічної трансформації, членів Української Ради Бізнесу, найбільшого на сьогодні об’єднання представників українського бізнесу та фахівців провідних аналітичних центрів. Учасники круглого столу обговорили та ухвалили звернення до новообраного Президента та політичних сил щодо ключових пріоритетів економічних реформ в Україні.

Звернення:

Ми, представники Української Ради Бізнесу, яка об'єднує 73 бізнес асоціації МСБ, та Експертної платформи «Економічні реформи», учасниками якої є провідні аналітичні центри та фахівці з економічних питань, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження та сталий розвиток економіки України, пропонуємо першочергові пріоритети для новообраного Президента України.

Вважаємо, що для подолання ключових загроз, які зараз стоять перед Україною, якнайшвидше необхідно реалізувати такі завдання:

1. Терміново визначити ключові загрози економічній безпеці України, у діалозі із представниками бізнесу та профільними фахівцями; забезпечити реалізацію заходів по їх нівелюванню шляхом прийняття Доктрини економічної безпеки України та внесення змін до відповідних нормативно-правових актів.
2. Забезпечити незалежність судової системи та органів прокуратури, зокрема шляхом зміни складу органів суддівського врядування та прокуратури задля ефективного очищення й оновлення корпусу, забезпечення підзвітності суспільству, реалізація повноцінної участі громадян у судочинстві, вдосконалення досудового розслідування, зокрема законодавче врегулювання питання приватної детективної діяльності.
3. Сприяти прийняттю Нового виборчого кодексу (з моделлю пропорційної виборчої системи із відкритими списками)
4. Забезпечити ухвалення нового Податкового кодексу Розвитку, який міститиме норми щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх підприємств, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, збереження спрощеної системи оподаткування та мінімізації зловживань, сприяння легальному мікро- і малому підприємництву, модернізації СМКОР задля запобігання блокування господарської діяльності добросовісних платників податків, ліквідації акцизного збору на транспортні засоби, запровадження механізму податкової субсидії на фінансування громадських організацій і політичних партій. Введення нових норм компенсується за рахунок детінізації економіки та зниження неефективних видатків держбюджету (зниження загальнодержавних видатків з поточних 43 % від ВВП до 35% від ВВП). Забезпечити ухвалення нового Митного кодексу.
5. Сприяти детінізації економіки, зокрема ринку оренди землі та сільгосппродукції. Сприяти запровадженню єдиного податкового електронного документа для контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці.
6. Сприяти проведенню інституційної реформи перевіряючих та контролюючих органів, зокрема податкової та митної служб: запровадження персональної відповідальності співробітників, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади, встановлення конкурентних заробітних плат співробітникам. Забезпечити створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів та ліквідацію податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів.
7. Забезпечити незалежну, ефективну і професійну роботу всіх антикорупційних інституцій  (НАЗК, НАБУ, САП, ВАС, АРМА). Зокрема забезпечити перезапуск Національного агентства із запобігання корупції шляхом ухвалення необхідних законодавчих змін, що передбачатимуть незалежне обрання та діяльність членів НАЗК, ефективну модель управління, повернення статті щодо покарання за незаконне збагачення.
8. Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії і умов їх примусового поділу, забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу з метою обмеження монополії на ринку електроенергії, прийняття законодавчих змін необхідних для відкриття імпорту електроенергії та стимулювання експорту. Гармонійний розвиток власного виробництва енергії з ВДЕ, фокусування на розвитку розподілених ресурсів. Забезпечення екологічності енергетичної галузі.
9. Забезпечити запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій за порушення трудового законодавства.
10. Розробити та внести на розгляд парламенту як першочергові пакет законопроектів для успішного завершення реформи децентралізації влади.

Закликаємо новообраного Президента України та представників всіх політичних сил підтримати пріоритети, напрацьовані представниками бізнес об’єднань на основі низки досліджень у консультаціях з експертами та якнайшвидше забезпечити ухвалення необхідних нормативно правових актів.

Пропонуємо створити постійно діючий орган за участі представників українських бізнес об’єднань для обговорення ініціатив від бізнесу та розробки на їх основі відповідних законопроектів, що забезпечать реалізацію економічних реформ.

Довідково: до складу Експертної платформи «Економічні реформи» входять провідні аналітичні центри та експерти, зокрема: Інститут соціально-економічної трансформації, ФінПульс, Інститут громадянських свобод, CASE-Ukraine, Асоціація енергоефективних міст України, Палата податкових консультантів, експерти групи Податкова реформа РПР, групи Фін сектор РПР, Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку, Інститут податкових реформ тощо

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації приймали участь у проведенні низки досліджень та розробці і адвокатуванні п’яти нормативно правових актів, три з яких було прийнято:

Нормотворча діяльність:

- Постанова Кабінету Міністрів №472 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій» (прийнято)

- Постанова Кабінету Міністрів №496 «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» (прийнято)

- Оновлена редакція НаказуМіністерства фінансів України "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій"(прийнято)

- Проект закону №10012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси підприємців)»

- Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи електронного адміністрування обліку руху товарів»

Додатково:

- Сервіс онлайн перевірки фіскальних чеків

Аналітичні дослідження:

Військова агресія РФ, яка відбулась у 2014 році, призвела до прямих економічних втрат, зокрема анексії Криму, окупації українських територій, втрати контролю над крупними об’єктами промисловості, руйнації об’єктів інфраструктури, збільшення бюджетних видатків на оборону та соціальну підтримку біженців. Також наслідками агресії стали непрямі економічні втрати, що у поєднанні із високим рівнем корупції та несприятливим бізнес-кліматом, призвели до «втечі» капіталів, значної девальвації національної валюти, катастрофічно низького рівня інвестицій, тощо.

За період з 2016 по 2019 роки Україні вдалося відновити макроекономічну стабільність, стимулювати зростання ВВП, збільшити реальні доходи населення, зменшити рівень тіньової економіки, запустити реформи у більшості сфер, в тому числі і економічній, проте перед Україною продовжують стояти внутрішні та зовнішні виклики, що загрожують національним економічним інтересам.

Все це обумовило необхідність сформувати комплексний підхід у ідентифікації загроз для національних економічних інтересів із розробкою заходів, які б дозволили нейтралізувати їх негативні наслідки та зменшити ймовірність їх виникнення у майбутньому.

Експертами аналітичних центрів ІСЕТ, УІМ, CASE у співпраці із Фондом підтримки економічної безпеки України було досліджено загрози у економічному секторі за наступними складовим та надано рекомендації щодо їх мінімізації::

-       Інституціональна безпекова компонента

-       Фінансова безпекова компонента

-       Макроекономічна безпека

-       Соціально-демографічна компонента

-       Енергетична безпекова компонента

-       Зовнішньоекономічна безпекова компонента

-       Інфраструктурна безпекова компонента

Дослідження за посиланням:

Оцінка стану загроз у економічному секторі та причин їх виникнення

12 лютого відбулось експертне обговорення за участі фахівців ІСЕТ, експертів РПР та представників Пенсійного фонду України.

Експертами було запропоновано низку заходів, спрямованих на зменшення дефіциту ПФУ, покращення процедур та підвищення прозорості ПФУ, зокрема:
- завершення верифікації пенсійних виплат. Має бути організована процедура інвентаризації та верифікації не тільки внутрішніми службами, але службами комплайнс, що підпорядковані відповідному комітету Правління.
- виключення з ПФУ всіх виплат які по суті не є пенсійними страховими виплатами, а є більше соціальною допомогою
- відділення спеціальних пенсій від солідарного рівня пенсійної системи.
- реформування системи соціального страхування з метою зменшення бюджетних видатків, зокрема скасування загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, замінивши на обов'язкове приватне страхування.

- підвищення прозорості ПФУ, і відповідно довіри в суспільстві до нього - забезпечити проходження щорічного аудиту Рахункової Палати – парламентський контроль.

- забезпечення переходу на МСФЗ, переведення на МСФЗ має доповнюватись впровадженням відповідних форм звітності.

Зниження оподаткування праці стимулюватиме легалізацію зарплат і підприємницьку ініціативу

Система оподаткування праці в Україні є негнучкою, нестимулюючою та обтяжливою для малого і середнього бізнесу. Результатом стала висока доля зарплат «в тіні» і падіння інтересу до офіційно зареєстрованого індивідуального підприємництва. Вирішення цієї проблеми репресивними методами не приносить результатів. Тільки через зниження ЄСВ та ПДФО, яке має супроводжуватися пошуком бюджетних компенсаторів, Україна зможе вивести ринок праці та сферу діяльності самозайнятих осіб із тіні.

Про це йшлося під час засідання круглого столу «Перешкоди офіційного працевлаштування та ведення індивідуального бізнесу в Україні» за участі представників Міністерства фінансів, Державної регуляторної служби, економічних експертів, представників бізнесу та громадських організацій. Організаторами круглого столу виступилиІнститут соціально-економічної трансформації, Аналітичний центр CASE-Ukraine, Представництво Данської Ради у справах біженців в Україні, Українська асоціація прямого продажу, Українська федерація індустрії безпеки, Українська Рада Бізнесу, Реанімаційний Пакет Реформ.

Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, експерт РПР, представив порівняльний аналіз податкового навантаження на працю у 20 країнах світу та провів співставлення з відсотком перерозподілу ВВП через бюджет. На думку експерта, сьогодні Україна належить до тих держав, де високе оподаткування поєднується з низьким рівнем державних послуг, визначеного відповідно до індикаторів Світового банку. Оптимальним навантаженням на зарплати у перший рік реформи було названо 25% сумарно ЄСВ та ПДФО (замість 41,5% нинішніх), а компенсатором пропонується скорочення неефективних витрат бюджету та модернізація і збільшення частки у ВВП найменш «шкідливих» для економіки податків: податків на нерухомість, землю тощо. Зниження податків на працю на кожен 1% уже дають зростання виробництва на 0,15% та підвищує рівень зайнятості на 0,2% вже у перший рік реформи.

Заступник Міністра фінансів України Сергій Верланов зазначив, що у міністерстві є повне розуміння того, що скорочення податків на фонд оплати праці стоїть серед першочергових завдань. Він вважає, що насамперед зниження потребує податок на доходи фізичних осіб, що відчують на собі всі громадяни. Водночас він послався на те, що високі бюджетні витрати на покриття дефіциту Пенсійного фонду та обслуговування зовнішнього боргу не дозволяють провести цю реформу прискореними темпами. Під час останнього зниження ЄСВ у 2015 році знадобилося приблизно 3 роки, щоб повернутися до колишнього рівня зборів соціального внеску. Тобто, зазначив С. Верланов, на аналогічну реформу також знадобиться близько трьох років.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, зазначив, що завдяки зниженню ЄСВ у 2016 році підприємці змогли суттєво підвищити заробінту плату, останніми роками вона зростає на більш ніж на 20% на рік. Це зниження навантаження дуже позитивно вплинуло на малий та середній бізнес, призвело до суттєвої детінізації ринку праці. При цьому сукупні надходження до бюджету від податків на працю (ЄСВ+ПДФО) навіть збільшились на кілька млрд гривень у рік впровадження реформи.

Учасникам круглого столу були представлені дослідження, які свідчать про негативні тенденції в розвитку малого та середнього бізнесу. Ситуація для фізичних осіб-підприємців, які працюють офіційно, значно погіршилася з початку 2017 року після запровадження обов’язкової щомісячної сплати єдиного соціального внеску незалежно від фактичного провадження підприємницької діяльності та отримання доходу (зараз – 819 грн., з наступного року – 919 грн.). Близько 400 тисяч підприємців з 2 мільйонів зареєстрованих закрили свій бізнес – зупинили діяльність або перейшли в «тінь». Тягар податкового навантаження щодо сплати ПДФО та ЄСВ за найманих працівників безпосередньо збільшується для мікро- та малого бізнесу. Так, у середньому, близько 80% представників мікро-підприємців вважають ставки ПДФО та ЄСВ високими для ведення бізнесу.

Також експерти зазначили, що, згідно опитувань Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, зменшення ставки ЄСВ посідає перше місце серед найочікуваніших реформ у 2018 році серед представників малого бізнесу (43,1 %).

Не чекаючи змін, підприємці та наймані працівники «голосують ногами», виїжджаючи за кордон. Про це учасники дискутували, зокрема, з огляду на представлені результати «Глобального дослідження про підприємництво» – AGER, яке проводиться щорічноз 2011 року. Результати за 2018 рік ілюструють підприємницькі настрої у 44 країнах світу і показують, що українці займають останнє місце серед обстежених країн за індексом бажання, готовності та стійкості намірів відкривати і вести власний бізнес. Причому різке падіння цього індексу відбулося саме в останній рік. Про це повідомив Томаш Мурас, Голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу, представляючи результати Дослідження AGER. “Розчарування – це нинішній настрій потенційних підприємців», - зазначив Т. Мурас. Бажання починати свій бізнес у світі мають 49% опитуваних, в ЄС – 41%, в Україні – тільки 21%.

Павло Полікарчук, керівник проекту «Рейтинг. Вісник», підтвердив, що нинішня система оподаткування праці стимулює тіньову зайнятість. «Аналіз статистичних даних держорганів засвідчує, що середньостатистичне «живе» підприємство в Україні сплачує 43 тисячі гривень податків, але має в штаті в середньому 23 працівника, - зазначає П.Полікарчук. – Це неможлива ситуація, яка свідчить про ухилення від оподаткування. На додачу, бачимо, що середній бізнес останніми роками практично відсутній і працює «в нуль», без прибутку».

Учасники круглого столу наголосили на необхідності терміново врегулювати питання надвисокого навантаження на фонд оплати праці, зокрема і для мікро- та малого бізнесу. З метою усунення суттєвого викривлення умов роботи індивідуальних підприємців, необхідно прибрати обов’язкову сплату ЄСВ для «сплячих» ФОПів, для ФОПів сумісників (уже соціально застрахованих як штатні працівники), надати можливість підприємцям сплачувати ЄСВ за робітників у відповідності до робочих годин та інші термінові заходи.

У підсумку заходу представники бізнес об’єднань, експерти, представники громадських організації звернулись до представників Міністерства фінансів із проханням якнайшвидше створити робочу групу у Міністерстві фінансів з метою опрацювати надані пропозиції та підготувати необхідні зміни до законодавства.

21 вересня о 15:00 відбудеться круглий стіл на тему «Перешкоди офіційного працевлаштування та ведення індивідуального бізнесу в Україні» за участі представників Міністерства фінансів, Мінекономрозвитку, народних депутатів, представників бізнесу та експертів

Організатори: Інститут соціально-економічної трансформації, Аналітичний центр CASE-Ukraine, Представництво Данської Ради у справах біженців в Україні, Українська асоціація прямого продажу, Українська федерація індустрії безпеки, Українська Рада Бізнесу, Реанімаційний Пакет Реформ

Завданням круглого столу є визначення спільних позицій щодо оптимального навантаження на фонд оплати праці в Україні для роботодавців та обов’язкових внесків для самозайнятих осіб. Також необхідно розглянути відповідні компенсаторні засоби для впровадження зниження навантаження на фонд оплати праці для стимулювання детінізації у цій галузі.

Метою круглого столу є формування порядку денного пріоритетних кроків на 2019 рік з метою зниження видатків бюджету та покращення умов ведення бізнесу для малого та середнього бізнесу.

Питання до обговорення:

1. Чому існує тіньовий ринок оплати праці?
2. Як українці сприймають середовище для ведення бізнесу в країні і що їм заважає – результати дослідження
3. Як зменшити податкове навантаження на роботодавців: розгляд пропозицій
4. Яка оптимальна доля (у %) видатків бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси України?
5. Які найбільш неефективні статті видатків держбюджету?
6. Економічне зростання України: спільний план дій.

Запрошені до дискусії:

➢       Сергій Верланов, заступник Міністра фінансів України

➢       Оксана Продан, народний депутат України

➢       Ксенія Ляпіна, Голова Державної регуляторної служби

➢       Тетяна Острікова, народний депутат України

➢       Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР

➢     Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації

➢     Томаш Мурас, Голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу

➢       Павло Полікарчук, керівник проекту «Рейтинг. Вісник»

 Також до участі у обговоренні запрошені представники бізнес об’єднань, профільні експерти, представники Кабінету міністрів України.

Місце проведення заходу: конференс зала РПР (Ольгінська 6, поверх 2 )

Додаткова інформація: (099)3440501, (067)3124444

Реєстрація: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В ефірі телеканалу Еспресо Ілля Несходовський - кандидат економічних наук, експерт РПР

Відео програми телеканалу Експрессо

Ілля Несходовський, кандидат економічних наук, - гість "112 Україна", 14.08.2018. Національні особливості курсоутврення.

Відео програми телеканалу "112 Україна"

Уряд хоче посилити контроль за статками заможних. Яким чином це планують зробити? Чи не зумовлять такі кроки ще більшої тінезації економіки? Чи підуть банки на відкриття банківської таємниці. Зарубіжний досвід - позитивний/негативний. Участь директора ІСЕТ Іллі Несходовського у програмі телеканалу Київ.

Відео програми телеканалу Київ