11 жовтня 2021 року у Києві відбудеться щорічний форум «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади», під час якого парламентарі та урядовці обговорять із лідерами бізнес-спільноти пріоритети інституційних та економічних реформ.

На цей час навантаження на фонд оплати праці становить: 22% ЄСВ + 18% ПДФО + 1,5% військовий збір = 41,5% (номінал). У перерахунку на ефективну ставку це 34% навантаження на фонд оплати праці.

За цим показником Україна випереджає значну кількість навіть розвинених країн, зокрема США (із навантаженням 31,7%), Японію (32,6%), Британію (30,9%), Канаду (30,9%), Австралію (28,6%), Південну Корею (22,6%), Ізраїль (22,1%), Швейцарію (21,8%), Мексику (20,4%), Нову Зеландію (18,1%), а також значну кількість країн, що розвиваються. Серед країн, що схожі на Україну за рівнем соціально-економічного розвитку та якістю державного врядування - наша країна серед лідерів за розміром шкідливого навантаження на працю.

Слід зазначити також, що чим більшим є податкове навантаження, то сильнішими стають стимули для уникнення оподаткування. Надмірне оподаткування має наслідком прогресуючу тінізацію, - відповідну залежність відображає крива Лаффера.

Податки на працю дестимулюють зайнятість як таку, збільшують вартість створення робочих місць, посилюючи тінізацію ринку праці, стимулюють трудову міграцію, дестимулюють працемісткі галузі.

Фахівці Інституту соціально-економічної трансформації напрацювали проєкт по фіскально відповідальному зниженню навантаження на фонд оплати праці - за посиланням: Navantazennya-na-ZP-final.pdf

Подібно до більшості інших країн з доходом на душу населення, меншим за середній, та слабким державним управлінням - Україна потерпає від відносно високого розміру «тіньової економіки». МЕРТ оцінює її розмір у 31% ВВП, що є забагато порівняно з розвиненими країнами, але схоже на показники країн із близькими до наших характеристиками якості врядування і доходу на душу населення: «рівень тіньової економіки у січні-березні 2020 року склав 31% від обсягу офіційного ВВП, що на 1 в.п. менше за показник січня-березня 2019 року. У сфері оптової та роздрібної торгівлі за підсумком І кварталу 2020 року частка тіньового сектору за методом «збитковості підприємств» збільшилася на 16 в.п. до 36%, а за методом «витрати населення – роздрібний товарооборот і послуги» показала, що вона зменшилась на 4 в.п. і склала 29% ВВП. В умовах запровадження карантинних заходів та закриття всіх видів неорганізованої торгівлі такий результат є об’єктивним».

У різних сектора економіки тіньова частка є різною, оцінки фахівців щодо тіньової частки по окремих секторах торгівлі, зокрема у підакцизній групі – у інформаційній довідці: Dovidka-shodo-tini-UA.pdf

Analiz-vitrat-vigid-6131-2.pdf

Метою даної аналітичної роботи є пропозиція науково обґрунтованих критеріїв, які можна було б використати для відокремлення тих ФОП, які дійсно мають можливість порушити закон через перевищення дозволених законом лімітів, від основної маси. Адже саме цьому виду порушень може до певної міри запобігти фіскалізація. Частково це вплине і на інші схеми - подрібнення середніх та великих компаній на псевдо-ФОП та реалізацію сірого імпорту через суб’єктів ССО. Адже необхідність встановити РРО для підприємців, які мають значні ризики перевищувати ліміти ССО – призводить до того, що такі підприємці часто змушені переходити на загальну систему і ставати платниками ПДВ, потрапляючи при цьому під повний контроль ефективної системи СЕА ПДВ. Також за необхідності показувати реальні обороти внаслідок фіскалізації – дещо меншими стають стимули подрібнювати середній або великий бізнес на псевдо-ФОП. Проте, всупереч поширеним упередженням, фіскалізація, принаймні в українських умовах, не може скільки-небудь ефективно та повністю перешкоджати різним видам порушень, вона лише частково вплине на найбільших порушників, які використовують ССО для оптимізації податків.

Аналітична робота за посиланням: Analitika-kriterii-RRO.pdf

В Україні існує низка схем, за якими імпортні товари потрапляють в Україну без сплати податків та зборів.

Ключовими з них є такі:

• «чорна» контрабанда – незаконне переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем (поза митними пунктами, поза часом їх роботи або з незаконним звільненням від митного контролю. 
• перерваний транзит – алгоритм, за яким високоліквідний товар вивантажується на шляху руху до митниці оформлення (внутрішній транзит) або митниці випуску, натомість завантажується більш дешевий сегмент товару, який фігурує в підроблених документах, або за рахунок корупційних домовленостей фіксується фіктивне нібито вивезення товару за межі країни.
• зловживання пільгами, що надано міжнародними договорами та національним законодавством – передбачає подрібнення комерційних партій товарів під виглядом міжнародних поштових або експрес відправлень 
• митне шахрайство та корупційні схеми: заниження вартості, ваги, підміна документів тощо - спрямовані на зменшення бази оподаткування. 

В межах країни товари, які потрапили без сплати податків – реалізуються за такими схемами:

-                     повністю нелегальна торгівля, коли товари реалізуються без сплати будь яких податків та без оформлення будь яких документів. Така схема масово використовується при реалізації тютюнових виробів;

-                     торгівля у магазинах, кіосках тощо, які мають необхідні реєстраційні документи (ТОВ, ФОП), проте через систему реєстрації розрахункових операцій реалізується лише частина товарів, інша частина – реалізується без фіскальних чеків або з видачею псевдофіскального чеку. Така схема масово використовується при реалізації алкоголю, тютюнових виробів, продукції нафтогазового сектору;

-                     дистанційна торгівля через мережу інтернет без реєстрації операцій через РРО і без відображення реальних обсягів продажів у деклараціях (ТОВ, ФОП). Така схема масово використовується при реалізації алкогольної продукції.

На ринку пального останніми роками відбулося одразу декілька важливих змін, у липні 2019 року галузь отримала модифікацію моделі адміністрування та збору податків (Закон № 2628-VIII від 23.11.2018 року) - стартувала нова удосконалена версія системи електронного адміністрування (так звана СЕАРП та СЕ), а також було запроваджено ліцензування діяльності з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального. Крім цього, за останні три роки в Україні пройшли, як мінімум, три хвилі чисток роздрібного ринку від нелегальних АЗС. Водночас представники ринку вважають, що на кінець 2020 року в Україні «працює від 24 до 30 міні-НПЗ, через «підпільну» діяльність яких держава недоотримує близько 3,7 млрд грн на рік. Вони займають від 5% до 20% ринку виробництва світлих нафтопродуктів», а частка тіньового ринку бензину, дизельного палива та автогазу оцінюється в 17-23%.

На ринку алкогольних виробів існує проблема надмірного зростання рівня податкового навантаження. Так, представники ринку зазначають, що «рівень фіскалізації алкогольних напоїв один із найвищих у світі. В Європі середній розмір оподаткування алкогольних напоїв 23-25%, залежно від країни. Україна тільки на рівні виробника має 43%». За оцінками Голови Комітету питань фінансів, податкової та митної політики ВР України «від тіньового ринку алкоголю держбюджет недоотримує близько 10 млрд грн щороку».

Щодо тютюнових виробів - український ринок стає все більш привабливішим для злочинців з країн-сусідів (насамперед Білорусі, Росії, Молдови), зокрема в рамках cheap whites з зазначених юрисдикцій транзитом Україною до ЄС. На цей час вже є суттєва різниця у цінах із країнами-сусідами, для прикладу пачка сигарет Winston blue в Україні коштує 61 гривню, у РФ 153 руб. (57,23 грн.), а у Білорусі - 3,6 біл. руб. (39,35 грн.).

Закріплення за Україною статусу ринку збуту контрабанди також посилюється «лояльною» податковою політикою країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), якими в рамках Угоди про принципи ведення податкової політики в області акцизів на тютюнову продукцію закріплено гармонізацію індикативних ставок на період 2020-2023 рр. (з 2024 року ставка акцизу на сигарети в країнах ЄАЕС стане розраховуватись виходячи з індикативної ставки € 35 за 1 000 сигарет з діапазоном відхиленням не більше ніж на 15% в меншу або більшу сторони, у той час коли Україна досягає ставки у розмірі 2257,4 грн або майже € 67 за 1000 штук).

Експертами було проаналізовано проблематику та надано пропозиції по мінімізації тіньових схем при реалізації підакцизних товарів

Аналітична робота та Дорожня карта заходів - за посиланням: Illicit_trade-final.pdf

Сучасний ринок тютюнових виробів у світі перебуває у фазі активної трансформації. Багато урядів поспішають з прийняттям заходів по боротьбі з курінням, таких як підвищення податків, надання громадськості інформації про вплив тютюну на здоров'я, обмеження куріння в громадських місцях та заборона на рекламу, але їх застосування може мати й згубні економічні наслідки, включаючи зростання контрабанди і збільшення частки контрафакту на ринку.

Значний вплив на тютюнову галузь та урядові політики має запит споживачів та ріст популярності альтернативної продукції для споживання нікотину, споживання якої спричиняє менше шкоди організму людини, ніж традиційне куріння (альтернативна продукція) – ТВЕН (Heat-Not-Burn tobacco products) та електронних сигарет (E-cigarettes).

Перед акцизною політикою України постає вкрай складне завдання – забезпечити оптимальний баланс між охороною здоров’я, досягненням цілей наповнення бюджету, наближення до структури оподаткування акцизними зборами згідно Угоди про асоціацію з ЄС.

У цьому документі досліджується ситуація з акцизною політикою у тютюновій галузі в Україні, робиться порівняння акцизів на тютюнові вироби в Україні, окремих країнах – сусідах та країнах – членах ЄС. Водночас зазначена аналітична робота не є повномасштабним cost-benefit аналізом, а скоріше підборкою та порівнянням доступних фактів та наукових праць та досліджень, їх аналізом та впливом на галузь, а також узагальненням наявних фахових оцінок та напрацювання рекомендацій.

Аналітична робота за посиланням: Analitichna-robota-akcizi-final.pdf

З метою формування відповідальної публічної політики в сфері пасажирських перевезень (послуг таксі), Інститут соціально-економічних трансформацій замовив опитування Київському міжнародному інституту соціології (КМІС), щоб виміряти оцінку пасажирами послуг таксі у таких великих містах як Київ, Дніпро, Одеса, Запоріжжя, Вінниця, Львів та Харків. Збір даних тривав протягом 23-28 грудня 2019 року та 8-14 січня 2020 року. Загалом методом телефонного та онлайн інтерв’ю було опитано 1509 респондентів у віці 25-45 років, які є користувачами послуг таксі.

Є серйозні підстави вважати, що нові відносини між пасажирами, водіями та транспортними послугами, побудовані за допомогою інноваційних бізнес-моделей, не можуть бути належним чином врегульовані в межах діючої законодавчої бази, і ми хотіли ще більше вивчити цей аспект. Завдяки цьому дослідженню ми мали на меті оцінити, яке враження мають пасажири про мобільні додатки та традиційні таксі, якому варіанту вони нададуть перевагу, якщо їм буде потрібно швидко пересуватися містом, чому вони б зробили саме такий вибір та яка думка споживачів щодо державного регулювання наявного ринку таксі.

Результати дослідження показали, що половина опитаних характеризує особисте враження про традиційні сервіси таксі, якими найчастіше користувалися протягом року, як позитивне (50%), у той час як майже третина опитаних (36%) мають поганий досвід використання сервісу традиційних таксі.  Враження про таксі, що працюють з мобільними додатками (такі, як Uber, Uklon, Bolt тощо), є дещо кращими – 62% респондентів мають надзвичайно або переважно позитивне враження щодо їх роботи, і лише 4% опитаних негативно оцінюють таксі, що працюють з мобільними додатками.

Загалом 84% опитаних пасажирів дають позитивну оцінку присутності таксі з мобільними додатками на ринку перевезень. У разі термінової необхідності, 63% опитаних скоріше б скористалися послугами таксі, що працюють з мобільними додатками, тоді як 37% скоріше зателефонують у традиційні служби таксі.

Порівнюючи таксі з мобільними додатками і традиційні таксі по деяких основних аспектах роботи цих сервісів, користувачі надають перевагу першим:

-       Поточна ситуація з безпекою пасажирів краще у таксі з мобільними додатками (36%) ніж у традиційних таксі (7%);

-       Вартість послуг краще у таксі з мобільними додатками (42%) ніж у традиційних таксі (17%);

-       Технічний стан транспортних засобів краще у таксі з мобільними додатками (48%) ніж у традиційних таксі (5%);

-       Якість обслуговування краще у таксі з мобільними додатками (51%) ніж у традиційних таксі (5%);

-       Можливість зворотного зв’язку з компанією та відгуку краще у таксі з мобільними додатками (65%) ніж у традиційних таксі (8%);

-       Сучасність (навігаційна (GPS) допомога, бонуси для клієнтів тощо) краще у таксі з мобільними додатками (68%) ніж у традиційних таксі (3%);

-       Складність виклику/замовлення краще у таксі з мобільними додатками (43%) ніж у традиційних таксі (20%).

Серед користувачів послуг таксі 70% вважають, що уряд повинен дозволити сервісам таксі з мобільними додатками (таким, як Uber / Bolt / Uklon тощо) продовжувати працювати так, як це відбувається зараз, 6% не згодні із цим.  Майже кожен четвертий (24%) не має певної думки з цього приводу або не знає, як зараз працюють ці сервіси.

На думку пасажирів, головними завданнями уряду щодо регулювання ринку таксі має бути наступне (сума відсотків у відповідях більше 100% через можливість вибору декількох завдань):

-       забезпечення цінової доступності послуг для користувачів (60%);

-       страхування поїздок (58%);

-       офіційне працевлаштування водіїв (44%);

-       безготівковий розрахунок за послуги (44%);

-       медичні довідки водіїв (44%);

-       стимулювання розвитку нових технологій в цій сфері (43%);

-       підтримка конкуренції серед надавачів послуг (39%).

Тільки 11% опитаних вважають, що уряд загалом не має втручатися в регулювання ринку таксі.

Ці результати опитування є важливими для розуміння потреб споживачів послуг таксі і будуть враховані при формуванні публічних політик, щодо ринку таксі.

Для довідки: Інститут соціально-економічних трансформації вже багато років приймає участь у розробці публічних політик в економічній, фінансовій, фіскальній та інших сферах. Ми забезпечуємо повний цикл цього процесу, а саме: визначаємо проблемні питання у здійснені публічних політик, проводимо дослідження позицій стейкхолдерів, вивчаємо позитивний та негативний міжнародний досвід, розробляємо і проводимо оцінку альтернативних рішень, здійснюємо розробку законопроектів та підзаконних актів, проводимо їх адвокацію та моніторинг процесу імплементації.

Основні результати соціологічного дослідження: Основні-результати_fin.docx

13 жовтня відбулась конференція “Економічні пріоритети 2020-2021” за участі представників провідних бізнес асоціацій, аналітичних центрів та керівництва фракції Слуга народу. Було обговорено позитивні зміни, які за рік роботи Парламенту було реалізовано, зокрема: відкрито ринок с/г землі,  прийнято норми для деофшоризації економіки, реалізовано заходи по детінізації економіки - запроваджено добровільні програмні РРО та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек,  прийнято важливі зміни у банківському секторі та багато інших змін.

В той же час ще не реалізовано такі важливі зміни, які експерти та бізнес очікують вже багато років: 

- реформа ДПС та ДМС, створення єдиного органу по розслідуванню економічних злочинів та ліквідацію всіх інших органів

- інституційна реформа судової системи (перезавантаження ВРП, створення незалежного ВККС, ліквідація ОАСК)

- детінізація ринку оренди с/г землі

- зміна моделі фіскалізації з тотальної на фіскалізацію виключно ризикових груп платників

- лібералізація трудового законодавства

За підсумками обговорення зазначених реформ учасники дискусії дійшли спільної думки щодо всіх питань та домовились про співпрацю для реалізації цих проєктів, які призведуть до створення інклюзивних економічних інституцій.

Також протягом конференції було презентовано щорічне дослідження аналітичних центрів щодо найбільших схем по мінімізації податків в Україні, яке містить розрахунок схем та рекомендації по їх мінімізації. Оцінки щорічних обсягів схем та рекомендації фахівців допомагають сформувати пріоритетні ефективні кроки по детінізації економіки та створенню рівних конкурентних умов ведення бізнесу.  

Гетман Олег, фахівець Економічної експертної платформи повідомив, що згідно нових розрахунків економістів вже другий рік поспіль перші місця утримують (та ще й зростають у обсягах) такі схеми:

- Контрабанда та сірий імпорт - втрати бюджету від цього складають від 68 до 96 млрд гривень на рік

- Заробітні плати "у конвертах" - втрати бюджету складають від 24 до 94 млрд гривень на рік

- Офшорні схеми - втрати бюджету складають від 23 до 40 млрд гривень на рік

- Мінімізація сплати ПДВ за допомогою скруток - втрати бюджету складають від 20 до 30 млрд гривень на рік

- Тіньовий ринок оренди с/г землі - втрати бюджету складають від 8 до 27 млрд гривень на рік

Рекомендації експертів для мінімізації схем наступні: суттєво знизити навантаження на фонд оплати праці, компенсуючи це зменшенням неефективних видатків бюджету, ліквідувати податок на прибуток та запровадити інноваційний ПнВК, провести інституційну реформу ДПС та ДМС, створити єдиний орган по розслідуванню економічних злочинів на заміну всім поточним, лібералізувати трудове законодавство тощо

Давід Арахамія, Голова депутатської фракції Слуга народу зазначив, що раніше зустрічав оцінки тіньових схем, у дослідженні аналітичних центрів минулого року. І значна кількість проєктів, прийнятих Парламентом за рік та тих, що у процесі реалізації - спрямовані саме на боротьбу із тіньовими схемами. Це і норми закону 466 до деофшоризації економіки, і прийняті проєкти по запуску реформи податкової та митної служби, відкриття ринку с/г землі, напрацьований проєкт по створенню єдиного органу по боротьбі із економічними злочинами тощо. Парламент працює над створенням рівних та привабливих умов ведення бізнесу в Україні, низку важливих законів планується ще прийняти у 2020 році.

За підсумками обговорення домовились, що представники аналітичних центрів та представники бізнесу надішлють додаткові пропозиції щодо мінімізації тіньових схем і фахівці Слуги народу проаналізують їх, нададуть свої бачення щодо можливості їх реалізації.