Для мінімізації наслідків глобальної економічної кризи, яка розпочалася, існує значна кількість перевірених інструментів, які у той чи інший час успішно використовувались багатьма країнами. Це і стримування фінансовими інструментами панічних настроїв на валютному ринку та у банківській системі, надання фінансової підтримки найменш захищеним категоріям населення та бізнесу, посилення співпраці з міжнародними фінансовими установами тощо.

І якщо про продуману курсову політику та фінансовий сектор вже писали аналітичні центри, то питання підтримки працівників і бізнесу залишилось майже поза увагою.

У різних країнах світу Уряди миттєво реагують на кризу, запроваджуючи зміни у податковому законодавстві для пом’якшення шоків. Так у США планується позбавити робітників податків на зарплату у 2020 році, Данія планує надати відтермінування по сплаті ПДВ, Китай вводить низку податкових пільг, Британія планує зниження податків та видачу кредитів під низькі відсотки, у Франції - відтермінування сплати податків та соціальних внесків тощо.

У цей складний період аналітичні центри пропонують і українському Уряду, Президенту та Парламенту скористатись напрацюваннями аналітиків та реалізувати низку заходів у податковій та бюджетній політиці, які сприятимуть роботі бізнесу у кризовий та посткризовий період та є фіскально відповідальними.

Для працiвника:

Вкрай необхідним є зменшення навантаження на фонд оплати праці як найбільш шкідливого податку.

1. Необхідно знизити податкове навантаження для найбільш соціально незахищених верств населення та працівників, із заробітними платами до 2 МЗП - запровадивши для них неоподатковану суму у розмірі 100% від МЗП, що призведе до детінізації ринку праці та до збільшення заробітних плат. Це має бути реалізовано у комплексі із іншими заходами, які мінімізують можливість зловживання цією нормою.  Також необхідно зменшити максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску для заробітних плат до розміру 5 МЗП, із обмеженням зростання максимальних пенсій.

2. Розширити перелік витрат дозволених для включення до податкової знижки з ПДФО. Зокрема, витрати на лікування та проживання під наглядом лікарів пенсіонерів, батьків з дітьми на період карантину.

Для роботодавця:

1. Забезпечити для платників податків - перенесення строків подання звітності, збільшення строків сплати ПДВ, відтермінування строків сплати ПДВ на послуги на 3-6 місяців, надання безвідсоткової податкової розстрочки. Тимчасово запровадити  нульову ставку ПДВ на імпортоване медичне обладнання для допомоги під час пандемії.

2. Запровадити мораторій на 2020 рік на планові податкові перевірки, які суттєво відволікають адміністративний ресурс бізнесу, залишити можливість проведення виключно позапланових та фактичних перевірок ризикових категорій платників у 2020 році.

3. Очікуваною є проблема неплатежів від вітчизняних та іноземних контрагентів - необхідно передбачити можливість відтермінування податкових платежів на певний період за документального підтвердження таких обставин.

4. Для підприємств, які безпосередньо постраждали внаслідок обмежувальних рішень влади, пов’язаних із карантинними заходами (кіносфера (виробники, розповсюджувачі, демонстратори), розважальні центри тощо) - передбачити можливість для підприємств надавати працівникам неоплачувані відпустки на час заходів, а також звільнити такі підприємства  від сплати всіх податків та зборів за цей період.

5. Визнати неможливість виконання договірних, грошових та/або податкових зобов‘язань, обумовлене епідемією COVID-19 в України - обставиною непереборної сили.

Для мікробізнесу/самозайнятих:

1. Необхідно позбавити мікробізнес зайвого навантаження - звільнити від обов’язкової сплати ЄСВ ФОПів- сумісників та ФОПів, які тимчасово не провадять діяльність. 

2. Скасувати необхідність обов’язкової сплати ЄСВ для ФОПів протягом  2020 року, залишивши для них можливість сплачувати ЄСВ виключно за бажанням, із відповідним врахуванням у стаж тільки у випадку сплати внеску. 

3. Одним з можливих інструментів допомоги малому та мікробізнесу може бути надспрощена процедура отримання кредиту і зниження вартості кредиту. Фінансувати такі кредитні лінії можливо з фонду в рамках кредитної програми «5-7-9», яку необхідно розширити - забезпечити можливість використовувати її для поповнення обігових коштів, придбання об’єктів нерухомості (нежитловий фонд) тощо.  

4. Переглянути норми фіскалізації всієї 2 та 3 груп ССО, вивести з під фіскалізації тих, кому вона економічно недоцільна, передбачити фіскалізацію ризикових категорій платників. 

Компенсатори: 

1. Компенсувати ці новації можливо за рахунок зниження частки загальнодержавних видатків до 33-35% від ВВП, переглянувши статті бюджетних видатків для оптимізації структури та збільшивши ефективність. На період кризи можливо дещо розширити дефіцит бюджету, а надалі скоротити його до норми вже за рахунок зменшення витрат у відносному вимірі. 

2. Скоротити чисельність контролюючих органів, зменшити зарплати і премії посадових осіб, в тому числі міністрів, членів наглядових рад та інших чиновників.

3. Забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів соціальних виплат та пільг і пенсійних виплат, що дозволить виявити «мертві душі» та призведе до економії держбюджету.

4. Підготувати заявку до МВФ за оголошеною програмою на макрофіскальні заходи країни для реагування на економічний шок від епідемії.

5. Розуміючи, що Конституційний суд України - незалежна інстанція - вжити всіх можливих заходів для донесення суддям КСУ інформації про те, що низка рішень Конституційного суду, незважаючи на статтю 95 Конституції щодо збалансованості бюджету України - поновлює зависокі економічно не обґрунтовані пенсії та соціальні виплати - що суттєво збільшує соціальні витрати та послаблює економіку країни. Йдеться, наприклад, про перерахунок пенсій колишнім прокурорам (рішення КСУ від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019), виплату грошового утримання колишнім суддям (рішення КСУ від 8 червня 2016 року №4-п/2016) та багато іншого.

Середньострокові заходи, післякризовий період:

1. Зменшення навантаження на невеликі заробітні плати - необхідно об'єднати ПДФО, військовий збір та ЄСВ в один податок, поступово зменшуючи сукупну ставку оподаткування зарплати до цільового показника у 20% за певний період. Це неможливо реалізувати швидко, проте на післякризовий період це буде потужним заходом для пришвидшення зростання рівня заробітних плат та економіки.

2. Потужним заходом для запобігання посткризової рецесії - буде ліквідація дискреційного податку на прибуток підприємств та заміна його інноваційним податком на виведений капітал, який є більш гнучким та комфортним для бізнесу у період кризи, стимулює для інноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, мінімізує втручання держави у економіку підприємств.  

3. Забезпечити прийняття оновленого трудового законодавства, заснованого на свободі трудового договору, яке буде позбавлено архаїчних норм та зайвої бюрократії. 

4. Необхідно почати процес трансформації Пенсійного фонду, соціальних фондів - у департамент Мінфіну або Мінсоцполітики, передавши частину функцій центрам надання адміністративних послуг.

5. Забезпечити модифікацію податку на землю, збільшення його долі у ВВП

Експерти аналітичних центрів мають більш детальні дослідження, напрацювання та розрахунки щодо зазначених вище пропозицій та готові надати необхідні матеріали і взяти участь у роботі над проєктами.

Інститут Податкових Реформ

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

Український інститут майбутнього

CASE Ukraine

Розвиток інформаційних технологій за останні роки почав кардинально змінювати організацію комунікацій, просування та реалізацію різноманітних продуктів та послуг. Це спричинило появу абсолютно нових бізнес моделей, які потребують нових підходів у регулювання їх діяльності, форм оподаткування та способів контролю. 

Національний ринок приватних пасажирських перевезень через відсутність належного контролю з боку держави та застарілі норми законодавства характеризується можливістю участі у ньому фізичних осіб з власними транспортними засобами без реєстрації суб’єктами підприємницької діяльності. Тому він характеризується кількома особливостями, які роблять проблематичним оподаткування та ліцензування його фактичних учасників за допомогою чинних систем оподаткування та ліцензування.

У цій аналітичній роботі досліджено особливості та останні тренди щодо регулювання ринку послуг пасажирських перевезень у країнах Європи та Азії, надано рекомендації з урахуванням особливостей України:

За посиланням: Аналітична робота щодо врегулювання сектору приватних пасажирських перевезень

19 грудня відбувся круглий стіл на тему "Спрощена система оподаткування - пострадянський феномен чи поширена світова практика" на якому було презентовано дослідження фахівців Інституту соціально-економічної трансформації Вячеслава Черкашина та Володимира Дубровського щодо особливостей оподаткування мікробізнесу у різних країнах Європи та Азії.

Головними висновками цього дослідження є те, що спрощені режими є в усіх досліджених країнах, українська ССО - ані екзотична, ані аномальна. В усіх країнах підприємці на спрощених режимах та самозайняті мають можливість співпрацювати із юридичними особами, майже в усіх країнах до певної межі можуть не користуватись РРО та не вести бухгалтерського обліку - тотальна фіскалізація не є поширеною практикою та «світовим трендом».

Рамка для розвитку ССО, яку бачать експерти, співавтори дослідження:

- зміни мають відповідати процесу розвитку;

- потреба у спрощеній системі не зникла і навряд чи зникне;

- реформа спрощеної системи має відбуватись через диференціацію бізнесу, а не через збільшення контролю держави

Гетман Олег, координатор експертних груп Економічної експертної платформи зазначив, що з практичного досвіду країн, які запровадили майже тотальну фіскалізацію (на кшталт Грузії) ми бачимо, що такий закон призвів до масових порушень, відповідні норми щодо фіскалізації скрізь не виконуються. Це звичайна для країн що розвиваються ситуація, коли суворість законів компенсується не обов’язковістю їх виконання.

Катерина Гривнак, фахівець Асоціації платників податків України повідомила, що представники асоціації тільки повернулись з регіонів і бізнес в різних регіонах України занепокоєний щодо того, що відбувається із спрощеною системою. Спільна думка членів АППУ полягає у тому, що необхідно зберігти та покращувати спрощену систему для малого та мікробізнесу, а контроль зосередити на схемах, у яких використовується ССО.

Руслан Соболь, голова правління Асоціації малого та середнього бізнесу зазначив, що такі дослідження важливі, вони допомогають зрозуміти усім ключовим стейкхолдерам, що наша країна не унікальна, що спрощені системи є скрізь і ми конкуруємо із багатьма країнами за людський капітал.

Віталій Смердов, керівник Палати податкових консультантів повідомив, що окрім 12 країн, які було досліджено, є ще цікавий для нас приклад ліберальної моделі спрощенки з сусідніх країн - Литва. Для мікропідприємців із річним обігом до 300 тис Євро, кількістю співробітників до 10 осіб - діє ставка податку на прибуток 5%. 

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки звернув увагу на цікавий досвід Естонії, де для малого бізнесу діє надспрощена система із автоматичним списанням податків зі спеціального бізнес-рахунку. Така модель вбачається позитивною, варто провести окреме дослідження та спробувати запровадити такий досвід в Україні. Щодо фіскалізації - на заміну шкідливої для країни фіскалізації 2 та 3 груп, яку передбачено законодавством з 2021 року - варто замінити на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, що відповідає світовій практиці.

Олена Хотенко, керівник Інституту податкових реформ зазначила, що дослідження містить багато важливих прикладів для подальшого аналізу і додає значну кількість додаткових аргументів для влади щодо необхідності збереження спрощеної системи та її розвитку.  

Наталія Потапова, перший заступник Голови Регіональної ради підприємців у Хмельницькій області наголосила на тому, що реформування податкової системи необхідно проводити системно, а не точково. Рада підприємців має напрацьовані пропозиції та готова взяти участь у роботі.

Анастасія Баклан, представник Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) наголосила на тому, що восени бізнес-асоціації, члени Національної бізнес-коаліції погодили спільну позицію щодо фіскалізації - застосування РРО має бути точковим, орієнтованим виключно на категорії товарів та послуг, у яких спостерігаються значні зловживання. 

Сергій Позняк, засновник та власник FGK Financial Group, співінвестор БІЗНЕС100 зазначив, що для малого та мікробізнесу важливим є дешевий та доступний фінансовий ресурс. Сьогодні банківська система практично повністю ігнорує фінансування МСБ. Щоб надати актуальне фінансове рішення для малого і середнього бізнесу - працюють лише небанківські фінансові установи.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації повідомив, що спрощена система оподаткування вкрай важлива для нашої країни, схожі системи є у більшості країн світу. В той же час необхідно чітко розділяти справжніх спрощенців, які внаслідок фізичних обмежень не можуть зловживати нею, та тих, хто не є мікробізнесом. Для тих, хто реалізує ризикові групи товарів та послуг у європейських країнах застосовується або фіскалізація або вони мають вести облік товарів.

Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, підсумовуючи дискусію зазначила, що спільною позицією учасників круглого столу є те, що необхідно взяти до уваги міжнародний досвід, донести ключовим стейкхолдерам інформацію про те, які існують спрощені режими у країнах Європи та Азії і спрощенка в Україні не є особливою, необхідно утриматись від тотальної фіскалізації 2 та 3 груп ССО та знайти більш оптимальну модель. 

За підсумками обговорення учасники круглого столу домовились сформувати спільну Резолюцію, викласти у ній ключові висновки та пропозиції та надіслати її представникам влади для початку діалогу із владою щодо спрощеної системи оподаткування.

Відео заходу:

https://www.youtube.com/watch?v=A7V82lrcmIY&feature=youtu.be

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації проаналізували ситуацію із курсоутворенням у 2019 році та дійшли висновків, що події на валютному ринку відбувались в рамках поточної концепції гнучкого курсоутворення НБУ, який згладжує різку волатильність  та таргетує рівень інфляції, без викривлень та значних відхилень. Детально: 

Вагомі фактори, які впливали на курсоутворення:

1. Стан та тенденції платіжного (торгового) балансу;

2. Поточні доходи та витрати держбюджету (рух коштів Казначейства)

3. Вплив монетарної політики (облікова ставка - рівень інфляції).

4. Немонетарні фактори політичного характеру. 

За дев'ять місяців 2019 року профіцит зведеного платіжного балансу склав $2,2 млрд (за дев'ять місяців 2018 року становив $418 млн), що забезпечено неочікуваним інтересом нерезидентів до держпаперів. Дефіцит торгового балансу України за три квартали 2019 року становить $4,07 млрд, що на 6,42% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Імпорт товарів і послуг в Україну з початку року зріс на 7% — до $48,914 млрд, експорт – також на 7%, до $44,842 млрд. Зростання імпорту залишилося стриманим завдяки низьким цінам на енергоносії, тоді як фізичні обсяги їх закупівель збільшилися. Обсяги неенергетичного імпорту збільшилися на 7.1%, переважно через імпорт продукції машинобудування, який зріс на 19.4%. 

У НБУ прогнозують, що цього року трудові мігранти перерахують в Україну понад $11 млрд (за 10 місяців – перераховано близько $8,5 млрд).

Торговий баланс:

За даними жовтня залишається тенденція зростання дефіциту торгового балансу ($1,52 млрд.) на фоні загального збільшення показників експорту та імпорту. 

Обсяги експорту товарів у жовтні склали $4,2 млрд. Основним чинником зростання стало нарощування експорту продовольчих товарів на 22,3% (у вересні — на 29,4%) за рахунок експорту насіння олійних культур (на 110%) та зернових (на 19,9%). 

Обсяги імпорту товарів у жовтні становили $5,7 млрд. Обсяги енергетичного імпорту скоротилися на 9,6%. Імпорт машинобудування повернувся на докризовий рівень.

Зростання експорту товарів підтримувалося високим урожаєм зернових та олійних культур, поставки яких сягнули рекордного значення за всю історію спостережень, світові ціни на яких протягом року залишались на досить високому рівні.

Основний фактор дефіциту торгового балансу - зростання імпорту через зміцнення гривні

Платіжний баланс:

Незважаючи на значний дефіцит торгового балансу – платіжний баланс за 9 місяців  2019 року – профіцитний, що обумовлено надходженнями від ОВДП, надходженнями від трудових мігрантів, капітальними інвестиціями, кредитами від міжнародних фінансових установ.

Валюта, яка надходила від нерезидентів за держпапери протягом року – повністю була викуплена Національним банком до ЗВР. Сукупно за 2019 рік Національний банк викупив близько 5 млрд $, в той час як пропозиція валюти з боку нерезидентів, котрі у 2019 році купували ОВДП - становила близько $3,7 млрд.

З початку року НБУ купив на міжбанку валюти на $5,479 млрд і продав на $479,23 млн. (чиста купівля валюти ~ $5 млрд.)

За 8 місяців 2019 року Мінфін витратив на погашення державних боргів 262,7 мільярда гривень (близько $10 млрд). У вересні 2019 року Україна погасила 561 мільйон доларів боргу за кредитами МВФ, у жовтні Україна витратила понад 28 мільярдів гривень на державний борг та його обслуговування. Сукупно на погашення та обслуговування боргу за 10 місяців - близько 11.7 млрд $. 

Є тенденція до скорочення державного боргу останні роки: у 2017 році він складав 71.8% від ВВП, у 2018 - 60.9% від ВВП, у 2019 році продовжується скорочення у % до ВВП і прогнозовано на кінець року складе 55% від ВВП.

Тенденції та очікування:

Якщо враховувати відмічене міжнародними фінансовими організаціями охолодження глобальної економіки, зокрема падінням цін на сталь (11% за рік), то дана тенденція – збільшення дефіциту торгового балансу буде і далі посилюватись, що буде тиснути на гривню  наступного року. Даний прогноз враховує незмінність інших, не товарних потоків платіжного рахунку (надходження від заробітчан, зацікавленість нерезидентів у держпаперах та помірний вивід дивідендів). 

До кінця року буде вивільнено значні запаси ліквідності (не освоєні бюджетні витрати) з Казначейства (53,1 млрд. грн. на 29.11.19, кумулятивне недофінансування у січні-вересні досягло 65,6 млрд. грн.) + надходження за місяць, що спричинить певний девальваційний тиск. Це ймовірно призведе до певного здешевлення гривні. Дана тенденція узгоджується з хвильовою тенденцією (технічний аналіз) за останні кілька років

Малий бізнес визначається у різних країнах по-різному, але особливі податкові режими здебільшого поширюються тільки на підприємства, що мають не більше десяти найманих працівників – для цього є вагомі підстави, які описано у роботі. Українське законодавство кваліфікує їх як мікропідприємства. Також, до мікробізнесу, вочевидь, належать фізичні особи – індивідуальні підприємці (ФОП), якщо вони працюють самостійно (самозайняті), або мають не більше десяти працівників (включно з собою). Саме такий бізнес докорінно відрізняється від більш масштабного за своїми управлінськими моделями. Зокрема, це призводить до добре вивченої наукою про менеджмент «кризи зростання» при переході стартапу від стадії мікробізнесу до малого підприємства. 

У цій аналітичній роботі проведено порівняння спрощених систем у країнах Європи та Азії, визначено загальні тренди оподаткування малого та мікробізнесу.

За посиланням: Аналітична робота щодо спрощених систем ЄС та Азії

Подібно до більшості інших країн з доходом на душу населення, меншим за середній, та слабким державним управлінням, Україна потерпає від відносно високого розміру «тіньової економіки» - тобто економічної діяльності, з якої не сплачуються податки. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) оцінює її розмір у 30% від валового внутрішнього продукту (ВВП), що є забагато порівняно з розвиненими країнами, але схоже на показники країн із близькими до наших характеристиками якості врядування і доходу на душу населення. Слід відзначити, що за останні роки рівень тіньової економіки, за цими оцінками, значно скоротився, і це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси. Це природно з огляду на те, що тінізація є закономірною відповіддю економіки на надмірний (особливо у порівнянні з наявною якістю «державних послуг») податковий тиск. Але наявність великого «тіньового сектору», з одного боку, не дозволяє зменшити номінальне податкове навантаження, а з іншого – спотворює умови конкуренції. І перше, і друге явище, своєю чергою, сприяють тінізації. Тому боротьба з ними є важливою, хоча і не головною, компонентою податкової реформи.

Водночас структура тіньової економіки в Україні є нетиповою, відповідно до структури самої економіки. На відміну від більшості інших країн (окрім деяких країн СНД), в Україні переважна частина податкових надходжень втрачається через наймасштабніші інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування, які масово застосовуються великими та надвеликими підприємствами, які (знову-таки, на відміну від більшості країн світу) домінують у вітчизняній економіці і при цьому завдяки своїм неформальним зв’язкам мають великі можливості для уникання податків. Відповідно, механічне перенесення на український ґрунт досвіду інших країн у цьому питанні веде до неадекватних висновків та рекомендацій, які не сприяють ефективній боротьбі з тіньовою економікою.

У даній роботі аналізуються найбільш актуальні для України інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування (надалі, разом – уникнення податків), оцінюється їхній розмір, наявні обмеження для застосування, наслідки (окрім власне зменшення бюджетних надходжень) та перспективи і способи подолання – із їхніми наслідками. Це дозволить дійти висновків щодо черговості та пріоритетності заходів із подолання тіньової економіки. 

Дослідження за посиланням: Porivnyalniy-analiz-shem-Podatky-final333.pdf

Бюджет України найбільше недоотримує коштів через існування схем на митниці, виплату зарплат у «конвертах» та виведення прибутків на офшори. Такий результат отримали автори дослідження схем ухилення від податків, яке провели Інститут соціально-економічної трансформації та Центр соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine. Вони оцінили обсяги та вплив на бюджет найбільш популярних шляхів ухилення від сплати податків:

«Сірий імпорт», контрабанда

Обсяг – 209-311 млрд грн , втрати бюджету на рік – 63-93 млрд грн

Офшорні схеми

Обсяг – 120-200 млрд грн , втрати бюджету на рік – 22-36 млрд грн

Зарплати в «конвертах»

Обсяг – 50-200 млрд грн , втрати бюджету на рік – 25-74 млрд грн

Тіньова оренда сільськогосподарських земель

Обсяг – 19-69 млрд грн , втрати бюджету на рік – 6-22 млрд грн

Конвертаційні центри

Обсяг - 40-60 млрд грн , втрати бюджету на рік – 12-18 млрд грн

Контрафакт

Обсяг – 35-55 млрд грн , втрати бюджету на рік – 10-12 млрд грн

«Скрутки» (маніпуляції з ПДВ)

Обсяг – 42-54 млрд грн , втрати бюджету на рік – 7-9 млрд грн

Оформлення штатного працівника підприємцем

Обсяг – 10-16 млрд грн , втрати бюджету на рік – 4-7 млрд грн

Заниження оборотів ФОП

Обсяг – 30-90 млрд грн , втрати бюджету на рік – 2-2,5 млрд грн

«За останні роки рівень тіньової економіки значно скоротився, і це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси, - зазначає Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, співавтор дослідження. «Тінізація є закономірною відповіддю на надмірний податковий тиск. Водночас наявність великого «тіньового сектору» не дозволяє зменшити податкове навантаження і спотворює умови конкуренції».

У дослідженні зазначається, що тіньова економіка, яку уряд оцінює в 30% від ВВП, сконцентрована здебільшого у великому бізнесі, який домінує в економіці і зловживає у великих обсягах завдяки своїм неформальним зв’язкам з владою. І в цьому полягає схожість України із країнами СНД та «нетиповість» тіньової економіки в Україні у порівнянні із багатьма іншими країнами світу, у яких зазвичай тіньова економіка – це найдрібніший бізнес.

Вперше дослідження схем ухилення від податків було проведено у 2017 році. Тоді найбільші втрати бюджету були визначені в офшорах, на митниці та у тіньовому ринку оренди землі.

Гетман Олег, економіст, співавтор дослідження повідомив, що у порівнянні із попередньою роботою – новий порівняльний аналіз найпоширеніших схем було суттєво доповнено:

- оцінено фіскальні наслідки тіньової оренди сільськогосподарської землі

- вдалося оцінити обсяги «зарплат у конвертах», які виплачуються (здебільшого – за допомогою «конвертаційних центрів» та «скруток») офіційно працевлаштованим найманим працівникам, що номінально отримують тільки мінімальну зарплату.

- також вдалося, завдяки тій же методиці, уточнити оцінки масштабів використання ФОП замість трудових відносин

- додано аналіз недоотримання ПДВ (VATcompliancegap).

«Співвідношення між цифрами, які було отримано за підсумками роботи – наявно демонструє структуру уникнення від сплати податків в Україні. Перші місця посіли схеми, організовані потужними гравцями - неформальний імпорт (що базується на порушенні митних правил, контрабанді та корупції на кордоні), «елітарні» офшорні схеми, тобто залишаються доступними великим українським компаніям та заможним українцям.» - зазначив Вячеслав Черкашин, старший аналітик з питань податкової політики ІСЕТ.

Автори нового дослідження надають конкретні рекомендації по кожному інструменту ухилення від податків, але загальною рекомендацією є інституційна реформа податкової та митної служби, перенабір співробітників на відкритих конкурсах та забезпечення їм гідних заробітних плат, а також створення єдиної служби по боротьбі із економічними злочинами, в системі органів Кабміну, на заміну кількох, які існують зараз.

Повний текст дослідження, детальні виснови та рекомендації по мінімізації найбільших схем в Україні будуть презентовані на Економічному Форумі «Порядок денний нового парламенту: діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади» 23 вересня, за участі лідерів політичних сил, представників бізнес-спільноти та експертів.

“У другому півріччі — ймовірно, починаючи з вересня - частину фінансових втрат, які український бюджет зазнає через недонадходження платежів із митниці, вдасться компенсувати, - погоджується директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, - адже подібні процеси відбуваються у нас фактично щороку. Але цього разу, зважаючи на стрімке продовження ревальвації гривні, відповідної “компенсації” може виявитися замало”.
Також, за прогнозами експерта, навіть “безпроблемне” просування реформи фіскальних органів не гарантує отримання миттєвого позитивного результату від роботи оновленої митниці. Адже лише організаційний етап формування цієї структури триватиме не менше двох місяців. “Водночас боротьба з контрабандою таки може принести позитивний результат, якщо за це серйозно візьметься Служба безпеки України, - вважає Несходовський, - Проте, поки що ми не спостерігаємо відповідної активності. Також нині є всі можливості припинити поштову контрабанду, яка нескінченними потоками йде в Україну, змусивши усіх “ділків” сплачувати необхідні податки. Для цього особливого реформування митних і контролюючих органів не потрібно. Варто лише посилити контроль і відповідальність операторів, які займаються міжнародними поштовими відправленнями”. Детальніше у статі: "Державні фінанси: оптимізму небагато, але й “вішатися” зарано"

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації та представники Економічної експертної платформи взяли участь у зустрічі із фахівцями місії МВФ на чолі із Роном ван Роденом щодо питання запровадження податку на виведений капітал.

Представники українських аналітичних центрів зазначили, що у першу чергу запровадження ПнВК призведе до зменшення дискреції та спрощення адміністрування, що стане потужним антикорупційних заходом в умовах корумпованих перевіряючих органів.

Крім того, нова модель має ще низку переваг:

1. Зникає необхідність суцільного податкового контролю фінансового результату (відміна контролю доходів та витрат, платежи між платниками ПнВК не котролюються), спрощення адміністрування

2. Перспектива зростання - зростає капіталізація компаній, що збільшує можливості для отримання зовнішнього кредитування та інвестицій

3. Податок на виведений капітал є більш гнучким та комфортним (у порівнянні із ПнП) для бізнесу у період кризи  

4. Фіскальна перспектива - рівень податкових надходжень до бюджету будє поновлений та, можливо, навіть збільшений  в середньостроковому періоді (3-4 роки)

5. Протекціонізм інвестицій та вирішення питання офшорів - інвестиції у країни не оподатковуються, у той час як інвестиції за кордон підлягають оподаткуванню ПнВК

6. ПнВК - стимул для іноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, поштовх для розвитку бізнесу та відновлення економіки  

7. Втручання держави у економіку підприємств стане меньшим, зростатиме рівень довіри між державою та платником

Представників місії МВФ цікавили можливі втрати бюджету на перші роки від такої зміни, а також компенсатори, які можуть бути використані при запровадженні моделі ПнвК.

Фахівці МВФ почули аргументи експертів та готові продовжити дискусію щодо цього питання, після парламентських виборів та формування нового Кабміну.