Огляд проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг"

Презентація - Кешбек для споживача

Гості в студії Телеканалу ZIK: - Олександр Шемяткін, юрист, експерт в галузі оподаткування - Ілля Несходовський, директор ІСЕТ

Ілля Несходовський, кандидат економічних наук, експерт РПР про податок на виведений капітал

Відео програми "ПолітикаUA"

Про комплекс заходів для справжньої боротьби із контрабандою та порушенням митних правил у статті Илья Несходовский:

>>>
Боротьба з контрабандою повинна охоплювати не лише силові заходи, вона має бути комплексною і включати цілу низку заходів, покликаних системно змінити роботу митних органів, аби унеможливити контрабанду, яка призводить не тільки до зменшення надходжень до державного бюджету, а й викривляє конкуренцію, веде до втрати Україною свого економічного потенціалу:

Стаття на ДТ

Мінфін опублікував план дій з реформування фіскальної служби. Документ має і прогресивні норми, і деякі вади. Стаття старшого аналітика з податкових питань ІСЕТ В'ячеслава Черкашина.

Директор ІСЕТ Ілля Несходовський прийняв участь у програмі "Свобода слова" від 25.06.2018 на ICTV по темі: "Як перемогти контрабанду?" (38 хв.)

Відео програми Свобода слова

Гість програми "Тема дня" на Першому каналі – директор інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський розповідає про автомобілі на єврономерах або, як їх називать в народі "євробляхи". Після пропозицій представника профільного комітету Ніни Южаніної чергова буря сколихнула цю тему на українських дорогах.

Відео

Учасники Економічного Форуму назвали умови для зростання економіки

18 травня 2018 року відбувся III Open Economic Forum: «Економічне зростання та створення робочих місць: порядок денний для України», в якому взли участь представники влади, експерти, представники бізнесу.

Форум назвав першочергові реформи для внутрішньої модернізації підприємств, інвестиційної привабливості, детінізації і, як наслідок - збільшення зарплати на українців в реальному секторі економіки. Адже 4 роки триває реформування країни, але рівних умов ведення для бізнесу немає, реальні масштабні інвестиції країною не залучаються, у малого та середнього бізнесу відсутнє поле для створення продукції з високою доданою вартістю. У результаті, зростання економіки уповільнюється, українці массово виїжджають за кордон на розвиток чужих держав. Дослідження, оприлюднене на початку 2018 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ZN.ua, показує: 45% - готові виїхати за кордон в пошуках більш високого заробітку й утримати їх від цього зможе лише ряд першочергових реформ. “ Останнім часом топ-темою спілкування між підприємціями є обмін сумним досвідом, хто і скільки втратив кваліфікованих кадрів, як відновити дієздатність колективів в таких умовах, як справитись зі зростаючим попитом на вітчизняні продукцію і послуги в цих умовах, якими системними кроками на рівні держави можна було б зупинити процеси знелюднення країни”, - констатував у своєму виступі на форумі Анатолій Долинний, голова Української федерації інформаційної безпеки, член УРБ”.

- Без участі бізнесу, без його консолідованої позиції економічні перевтілення в правильному напрямку в стислі терміни неможливі, - підкреслила представник Української Ради Бізнесу, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки” Софія Арасланова.

Форум назвав причинно-наслідкові зв’язки для вирівнювання умов ведення бізнесу та полегшення фіскального тиску. Першим кроком мають стати інституційні реформи - проведення ефективної інституційної реформи фіскальних та митних органів та впровадження з 2019 року податку на виведений капітал замість податку на прибуток, що стане потужним стимулом до економічного зростання, створить інвестиційну привабливість Україні. По друге - потрібен справжній (а не декларативний) контроль ланцюжка поставок товару, що виведе з тіні торгові операції з імпортом-експортом в усіх секторах ринку. По третє – зменшення найбільш шкідливих податків: радикальне зниження навантаження на фонд оплати праці аж до повної ліквідації податків на працю, та зниження податку на доходи громадян - надасть можливість для швидкого розвитку підприємств, стимулює інвестиції та надасть ресурс для збільшення заробітні плати. Цього реально досягти за рахунок зменшення неефективних видатків бюджету та обов’язкових «соціальних фондів» - адже Україна перерозподіляє через публічні фінанси 44.5% від ВВП, на рівні Німеччини, ), при тому, що деякі дослідження вказують на оптимальний рівень у 35-37% від ВВП, а для того, аби відповідати поточній якості державного управління він має бути менший 30%. Привабливого для робітників та інвесторів балансу можна досягти за рахунок одночасного зниження рівня перерозподілу (в тому числі, при зростанні деяких витрат в абсолютних цифрах - завдяки випереджаючому зростанню економіки).

У першій секції Форуму учасники закликали владу терміново провести радикальну реформу ДФС та митниці. За даними Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), які оголосив експерт РПР Ілля Несходовський, сумарна цифра збитків, які щорічно несе державний бюджет внаслідок нереформованої ДФС та митниці (через схеми по мінімізації податків через конвертаційні центри, «скрутки», «сірий імпорт», схеми із низькоподатковими юрисдикціями тощо), - більше 130 млрд.грн. Якщо розрахувати через показник тіньової економіки (35% від ВВП за офіційними даними МЕРТ та 42-43% від ВВП за розрахунками міжнародних організацій), порівнявши його із більш менш розвиненими країнами Європи (12-15% від ВВП) – також отримуємо більш ніж 150 млрд гривень на рік втрат бюджету через нереформовані фіскальні органи.

Яна Бугрімова, директор департаменту податкової політики, наголосила, що Мінфін повність підтримує необхідність реформи ДФС, потрібні як інституційні зміни так і зміна філософії роботи служби. Це не легкий шлях, на це піде не менше ніж три роки. Також Яна Бугрімова зазначила, що підтримує перехід від податку на прибуток до оподаткування виведеного капіталу.

Тетяна Острікова, народний депутат України, зазначила, що два тижні тому вона із делегацією відвідала США та спілкувались з МВФ щодо реформи корпоративного податку в Україні. Вона повідомила, що за підсумками цієї зустрічі було чітко зрозуміло, що МВФ не за і не проти ліквідації податку на прибуток та запровадження замість нього податку на виведений капітал, представники фонду наголошують лише на необхідності збалансувати держбюджет.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе звернувся до учасників Форуму із закликом встановити чіткий дедлайн - до кінця року мають бути прийняті всі необхідні закони для реформування ДФС та митниці, розмежовання ДФС на сервісну і поліцейську служби. «Давайте разом звернемося до Верховної Ради України з тим, щоб вона незважаючи на передвиборчу турбулентність, прийняла ті закони, які потрібні бізнесу» - наголосив Григол.

Учасники Форуму запропонували представникам Мінфіну протягом місяця подати до Кабміну стратегічний план реформування ДФС та митниці на 3 роки, розроблений за участі бізнеса та експертів, а також сприяти впровадженню податку на виведений капітал вже з початку 2019 року.

Шляхи подолання прогалин в оподаткуванні імпорту від кордону до розрахункового апарату в місці продажу цього товару учасники Форуму шукали під час панельної дискусії “Створення рівних умов ведення бізнесу та виведення з тіні торгових операцій”. Аналітична робота “Щодо оцінки переваг і недоліків варіантів зменшення можливостей для ухилення від оподаткування при імпорті та продажі товарів” (авторства І. Несходовського та В. Черкашина) продемонструвала, що найбільш оптимальним варіантом контролю ланцюжка, на основі аналізу міжнародного досвіду, є запровадження єдиного податкового документу (tax invoice), а також грузинський досвід використання електронної онлайн системи контролю переміщення товарів. До того ж, дієвим механізмом контролю торгових операцій має бути “кешбек для покупця”, нещодавно представлений до обговорення Мінфіном. Він сприятиме створенню стимулів для добровільного використання РРО, а також сприятиме виявленню махінацій, насамперед «псевдо-фіскальних» апаратів, без збільшення тиску на дрібний бізнес. “При низькій інституційній спроможності сучасних контролюючих органів механізм є вкрай важливим: його можливо швидко впровадити, просто адмініструвати й він зможе замотивувати покупця вимагати передбачений законом розрахунковий документ у продавця”, - зауважив Олег Іваненко, директор Української асоціації виробників.

Повну невідповідність рівня держвидатків та якості державного управління показало макроекономічне дослідження: «Порівняльний аналіз оподаткування фонду заробітних плат та видатків бюджету у окремих країнах - СНД, ЄС, Азії, Латинської Америки» (автори В. Дубровський та В. Черкашин): “Необхідно терміново скорочувати , перерозподіл через публічні фінанси, принаймні до рівня 35-37% від ВВП, також насамперед заради зменшення найбільш шкідливих для економіки прямих податків, зокрема ліквідувати податок на прибуток, замінивши його податком на виведений капітал, а також радикально скоротити ЄСВ та ПДФО” – наголосив Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine.

Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, повідомив, що фахівці групи підтримують необхідність скорочення державних видатків та вважають доцільним знизити навантаження на фонд оплати праці.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень, зазначив, що проблема високого фіскального навантаження на бізнес, зокрема на працю ще кілька років тому, згідно опитувань ІЕД – була на п’ятому місці, а у останньому опитуванні ця проблема вже на другому місці серед ключових проблем бізнесу.

Проект Резолюція Форуму розміщено на сайті Української Ради Бізнесу, оргкомітет чекає на проактивність учасників форуму у фіналізації проекту документу. По закінченні обговорення протягом 2 тижнів текст буде фіналізовано та Резолюція буде відправлена очільникам усіх гілок влади в Україні.

У аналітичній роботі проведено порівняльний аналіз щодо:

-                 Рівень навантаження на фонд заробітної плати у різних країнах

-                 Рівень навантаження на мікробізнес (ПДФО та ЄСВ)

-                 Доля (у %) видатків бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси

-                 Частки податків з заробітної плати у % від ВВП

-                 Частки податків з землі/нерухомості у % від ВВП

-                 Моделей пенсійних систем у відповідних країнах

За підсумками дослідження зроблено комплексні висновки та надано рекомендації для України щодо оптимального розміру видатків держбюджету та навантаження на фонд оплати праці в Україні.

Дослідження - final.doc

18 травня 2018 о 14:00 відбудеться Економічний Форум, на якому за участі представників влади, представників бізнес-об‘єднань та експертного середовища буде обговорено законодавчі урядові ініціативи та знайдено оптимальні рішення, які б забезпечили економічне зростання України та створення робочих місць.

Питання до обговорення:

-       Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства як спільна ініціатива Уряду і підприємців на період 2018-2020

-       Інвестиційна привабливість через системне реформування фіскальних органів

-       Створення рівних умов для ведення бізнесу та виведення з тіні торгових операцій.

Цифровізація ланцюжка постачання товарів (єдиний податковий електронний документ, кешбеки, цифрові РРО)

-       Реформа фіскальних та митних інститутів

Реформа ДФС, митниці, усунення функцій розриву між формуванням та реалізацією фіскальної та митної політики

-       Утримання трудових ресурсів для економічного зростання України

Зниження навантаження на фонд оплати праці з компенсаційними механізмами бюджетних втрат

До дискусії запрошені:

Степан Кубів - Віце-Прем’єр-міністр Степан Кубів

Олександр Данилюк - Міністр фінансів України

Южаніна Ніна – Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Капінус Євгеній – Державний секретар Міністерства Фінансів України,

Острікова Тетяна – Голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Маркарова Оксана – перший заступник Міністра Фінансів України

Шамбір Микола – заступник Міністра соціальної політики України

Міклош Іван – Голова Стратегічної групи радників з підтримки реформ

Дубровський Володимир – старший економіст CASE Україна, експерт РПР

Павло Кухта – заступник Голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ

Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР

Лазарєв Олександр – співголова Митного Комітету Європейської Бізнес Асоціації

Місце проведення: Grand Hall Chamber Plaza, вул. Велика Житомирська, 33

Реєстрація за посиланням

Організатори: Коаліція 64-х бізнес асоціацій "Українська Рада Бізнесу"

За підтримки: Інститут соціально-економічної трансформації, CASE Україна, Реанімаційний Пакет Реформ, Американська торгівельна палата, Всеукраїнська аграрна рада, Європейська Бізнес Асоціація, Міжнародний інститут менеджменту, Торгово-промислова палата