В Украине хотят ввести систему денежной компенсации покупателям, которые обнаружат нарушения при покупке товаров. Инициатор изменений в законодательство в Налоговой системе — Министерство финансов. Таким образом в ведомстве хотят мотивировать граждан проявлять теневые операции. Гость студии — Илья Несходовский, экономический эксперт. http://fbc.net.ua/programs/biznes-ilya-neshodovskij-9/

7 березня відбулось експертне обговорення нового проекту закону про Національне Бюро фінансової безпеки за участі Голови комітету з питань податкової та митної політики, співавторів законопроекту та експертів ІСЕТ, РПР, ЦППР, ЦЕС, РПК.

Голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна розповіла про ключові норми проекту НБФБ, про міжнародний досвід, який було вивчено при його напрацюванні та запропонувала експертам висловити свої пропозиції та обговорити їх.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації звернув увагу на те, що новим проектом передбачена підконтрольність нового органу здебільшого Президенту і що Конституцією не передбачено призначення керівника НБФБ Президентом України. На думку Іллі нове Бюро має знаходитись у системі органів Кабміну, що зробить його керованим і в той же час достатньо незалежним.

Ніна Южаніна повідомила, що автори проекту прагнуть зробити Національне Бюро фінансової безпеки справді незалежним, за аналогією з НАБУ, тому запропонована саме така модель. За словами Голови комітету, за концепцією проекту закону, новий орган – Національне бюро фінансової безпеки України за своїми функціями та діяльністю має повністю відрізнятися від діючій сьогодні податкової міліції: «До напрацювання нового проект закону спонукала концептуальна річ: ми не мали права дозволити робити новий орган, який би за своїми функціями повністю відповідав би податковій міліції і змінювалась би тільки підпорядкованість. НБФБ не може бути підпорядкований Кабінету міністрів, оскільки має бути рівновіддалений від усіх органів, які можуть підпадати під розслідування по 191 статті Кримінального Кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Це і міністерства в тому числі. НБФБ має бути віддаленим від Уряду, оскільки Бюро буде займатися розслідуванням злочинів не тільки на вході в бюджет, а у більшості на виході з бюджету».

Гетман Олег, експерт Інституту соціально-економічної трансформації, координатор експертної групи Податкова реформа РПР повідомив, що згідно аналізу міжнародного досвіду начастіше служби по розслідуванню фінансових злочинів підпорядковуються або курується Міністерством внутрішніх справ або Міністерством фінансів, для України експертами вбачається доцільним підпорядкування Мінфіну, також можливо розглядати варіант Міністерства юстиції.

Також Олег зазначив, що на думку експертів проектом має бути передбачено обмеження на входження у штат колишніх та нинішніх співробітників ДФС, НПУ, СБУ, прокуратури та судів. На думку експертів таких співробітників не може бути більше ніж 20%, безвідносно періоду та тривалості їх роботи у вказаних органах, а також необхідно заборонити таким особам займати вищі керівні посади у новоствореній СФР. Крім того необхідно зменшити передбачену чисельність співробітників бюро у 4 000 осіб, така кількість не вбачається доцільною.

Співавтори проекту НБФБ зауважили, що таку модель з антиквотами реалізувати буде вкрай важко технічно, а також складно визначити доцільний відсоток цієї антиквоти. Крім того, це порушує права громадян та трудове законодавство.

Ще одне завдання, яке на думку експертів є одним з наважливіших для цієї реформи - усунути дублювання функцій контролю економіки (відсторонити СБУ і Нацполіцію від розслідування економічних злочинів), зробивши єдину Службу по розслідуванню значних фінансових злочинів.

Ніна Южаніна повідомила, що її командою вже проведено консультації з НПУ та СБУ, вони будуть тим чи іншим чином відсторонені від розслідування економічних злочинів після прийнття нового проекту НБФБ.«Ми вводимо нову статтю Кримінального кодексу 191-1, яка вводить підслідність НБФБ. Таким чином ми переводимо всі економічні злочини, пов’язані з публічними фінансами до відома НБФБ. МВД ми нічого не залишаємо. Вони ліквідовують свій підрозділ. В СБУ ми також повністю забираємо можливість тиснути на бізнес. Для цього, разом з керівництвом СБУ та Генеральної прокуратури ми напрацювали відповідний інструмент – внесення змін в Кримінально-процесуальний кодекс щодо обов’язкового рішення процесуального прокурора, який зобов’язаний упродовж 24 годин порушити кримінальне провадження у випадку, якщо СБУ зайшло до бізнесу за підозрою у контрабанді зброї, зброї не знайшло, але продовжує свої дії вже за 191 статтею КК. В процесі реформування СБУ, яке має незабаром розпочатися, департамент «К» буде повністю розформовано» - наголосила Ніна Южаніна.

За підсумками обговорення законопроекту досягнуто домовленість щодо врахування у проекті низки змін, зокрема щодо посилення ролі громадських організацій у процесі відбору кандидатів на посади в НБФБ, а також погодили, що інші пропозиції до цього документу експерти РПР передадуть Голові комітету з питань податкової та митної політики письмово протягом тижня та обговорять 16 березня, під час наступної зустрічі.

Згідно досліджень експертів Інституту соціально-економічної трансформації одні з найбільших втрат для державного бюджету наносить контрабанда та інші способи масового, комерційного ввезення імпортних товарів з ухиленням від сплати податків та митних платежів. Крім прямих збитків для бюджету, масове ввезення імпортних товарів спотворює конкуренцію на внутрішньому ринку, надаючи імпортним товарам безумовну неконкурентну цінову перевагу над товарами вітчизняного виробництва, що у сукупності з іншими негативними обставинами ведення бізнесу в Україні, призводить зменшення інвестиційної привабливості, збитковості українських підприємств, втратою робочих місць, або зменшення рівня оплати праці для збереження конкурентної ціни на продукцію вітчизняних підприємств.

Основними причинами контрабанди та напівлегальних способів ввезення імпорту з ухиленням від оподаткування є:

• корупція на митниці та відсутність з боку держави політичної волі, а в деяких випадках і належних інструментів притягнення до відповідальності митників, які використовують своє службове становище для особистого збагачення;
• зловживання передбаченими чинним законодавством пільгами, зокрема, при перетині кордону фізичними особами, при отриманні імпортних товарів через поштові пересилання;
• зловживання умовами спрощеної системою оподаткування, зокрема, відсутністю законодавчої вимоги ведення обліку надходження і вибуття товарів та відсутністю належного контролю при реалізації товарів.

Мета даної аналітичної роботи - оцінити різні пропозиції, що спрямовані на недопущення спотворення конкуренції на внутрішньому ринку України через реалізацію контрабанди та інших товарів, з ухилянням від оподаткування, зокрема, через зловживання спрощеною системою оподаткування. В процесі оцінки з урахуванням інституційної .

Посилання:

Аналітична робота

Законотворча діяльність:

Експерти Інситуту соціально-економічної трансформації приймали участь у розробці та адвокатуванні 18-ти законопроектів, прийнятих як Законів, серед них найбільшим концептуальними є:

- Закон України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)

- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)»

- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій)»

- Закон України «Про внесення змін до розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" 

- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб»

 - Закон України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (розкриття даних щодо рефінансування банків)

 - Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб» (відповідальність про умисне банкрутство)

- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів» (про забезпечення сталої та прогнозованої ресурсної бази для банків)

Аналітичні дослідження:

-       Реформа оподаткування доходів підприємств (корпоративного податку) як ключова частина ліберальної податкової реформи в Україні

-       Щодо шляхів лібералізації ринку РРО, через впровадження технології «інноваційний (цифровий) РРО»

-       Шляхи удосконалення податку на нерухоме майно в Україні

-       Як зменшити можливості для ухилення від сплати податків при імпорті та продажі товарів?

МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО

або

ЧОМУ  СЛУЖБА ФІНАНСОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ДОСІ TURN OFF

30 листопада у стінах Реанімаційного Пакету Реформ було проведено семінар для 30-и регіональних журналістів на тему «Служба фінансових розслідувань - фінансове НАБУ для України». Своїми думками щодо створення нового органу з журналістами поділилися – Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, Андрій Оліференко, представник Міністерства фінансів, Олексій Колесников, член Української Ради Бізнесу, Оксана Продан, народний депутат України.

На думку експерів та представників бізнесу тінізація економіки та поширення фінансових зловживань виступають першочерговими бар’єрами економічного, політичного та соціального розвитку України, оскільки опортуністична поведінка абсорбує значну частку економічних ресурсів суб’єктів бізнесу, а тіньові схеми та офшоризація зумовлюють недоотримання надходжень до бюджету знижуючи суспільний добробут населення. Інструментом нівелювання подібних негативних тенденцій є ефективне проведення фінансових розслідувань, призначенням якого є розкриття існуючих та попередження майбутніх зловживань у фінансовій сфері.

Одним із головних наріжних каменів сучасного політичного та економічного дискурсів є питання організація служби фінансових розслідувань (СФР) України, створення якої, втім стикнулось із багатьма бар’єрами, головним з яких виступає відсутність політичної волі з боку кількох гілок влади.  Необхідність створення спеціалізованого органу боротьби  із фінансовими злочинами є очевидною, оскільки тези про формування такої служби зазначені у меморандумі співпраці з МВФ, Плані  дій Уряду та Коаліційній угоді 2014 р.

Проект закону про створення СФР вже сформовано Міністерством фінансів, погоджено Кабінетом Міністрів та передано до Національної Ради рефрм для остаточного погодення ключовими стейхолдерами, проте віз і нині там?

У грудні 2016 р. Міністерство фінансів України запропонувало свій проект закону про створення спеціальної служби, основним призначенням якої було б аналіз та розслідування фінансових злочинів. Така служба повинна була замінити традиційний для українського суспільства інститут податкової міліції, основною фактичною діяльністю якої було ускладнення здійснення економічної діяльності суб’єктів господарювання. Вже навесні, 22 березня 2017 р., проект закону був затверджений Кабінетом міністрів і був відправлений на розгляд Нацради, проте згодом цей законопроект загубився у вирі паперів і досі залишається неприйнятим. Складності додає і той факт, що восени Президент ініціював розробку альтернативного проекту закону головою Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною, перша редакція якого повинна була представлена на комітеті 22 жовтня 2017 р., що і досі залишається не виконаною задачею.

Розробка паралельних законопроектів є даремним марнуванням дорогоцінного часу, оскільки «вікно реформ», яке відчинилось на початку 2014 р. вже починає закриватись: готовність населення до змін падає, в той час як опір з боку старої політичної еліти зростає. Більше того, законопроекти МінФіну та Комітету ВРУ не можуть кардинально відрізнятися, оскільки сповідуючи спільну мету запобіганню та протидії корупції з метою активізації економічного розвитку, сутність, інструменти та  шляхи впровадження СФР матимуть спільний характер. Найбільші розходження між проектом закону МінФіну та концепцією Інни Южаніної полягають в сутності та деталях аналітичної складової СФР.

В чому ж основна сутність створення СФР?

Головною метою створення нового органу є відокремлення сфери фінансових розслідувань від інших питань фінансової політики. Проект  підготовлений Міністерством фінансів передбачає:

1. Забезпечення чіткої лінії взаємодії між інститутами формування і реалізації політики у сфері фінансів шляхом підпорядкування СФР Міністерству фінансів.
2. Створення компактного органу, який передбачатиме склад 3,5 тис працівників замість 15 тис співробітників податкової міліції.
3. Розширення сфери компетенції СФР: замість виключно аналітичної функції, діяльність новітньої інституції буде спрямовано на виявлення, припинення, розкриття та досудове розслідування злочинів проти інтересу держави в економічній, фінансовій та податковій сферах, оскільки концентрація уваги СФР виключно на аналітичній функції уможливлює інформаційний витік. Слід  зауважити, що власне аналітична функція також буде розширена і включатиме превентивну функцію стосовно виявлення факторів, які уможливлюють вчинення таких злочинів.
4. Надання дозволу використання засобів захисту, в тому числі зброї з метою забезпечення персональної безпеки детективів та усунення можливості тиску на них.
5. Забезпечення високих заробітних плат, які складатимуть від 20 до 40 прожиткових мінімумів для відповідних посадових рівнів.

Проте, найбільш гострі дискусії точаться навколо питання підпорядкування СФР. Так, деякі експерти стверджують, що СФР має входити до підзвітності Міністерства юстиції, інші фахівці наголошують на юрисдикції Міністерству фінансів, також є прпозиції щодо підпорядкванню МВС або Кабміну. З  огляду поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, саме Міністерства забезпечують повноцінну реалізацію виконавчої влади в Україні, саме тому підпорядкування нового органу одному із Міністерств є очевидним та логічним. Підпорядкування Кабінету міністрів загалом не є виправданим кроком, з огляду колегіальності цього органу, що в результаті втілиться у  колективній безвідповідальності. Пріоритетність Міністерства фінансів як вищого органу СФР обумовлена аналітично-превентивним характером новоствореної служби: важливим є не тільки аналіз вчинених фінансових злочинів, але і відповідні дії зі зміни фінансової політики та законодавства спрямовані на попередження виникнення таких злочинів в майбутньому, що напряму віддзеркалює спектр компетенцій Міністерства фінансів.

Важливо розуміти, що ефективність та транспарентність роботи будь-якої інституції залежить від задіяного людського капіталу, що визначає питання конкурсного  відбору як першочергове. Згідно проекту закону Мінфіну, міністр самостійно формує склад конкурсної комісії, що убезпечує процес відбору кадрів від зовнішніх впливів.

Загалом, процес конкурсного відбору до СФР використовує вже існуючі практики набору кадрів до новостворених реформаторських інституцій і передбачатиме психо-фізичне опитування за допомогою поліграфа, психологічні тести та різноманітні фільтри, такі як знання іноземної/ іноземних мов.

Іншим дилемним питанням залишається можливість участі в конкурсі колишніх працівників: редументами існуючої системи, з одного боку, і збагаченими необхідним досвідом, з іншого. На думку Мінфіну, колишні працівники можуть стати корисним капіталом для СФР за умов відкритого та прозорого конкурсного відбору за відповідними критеріями, які будуть направлені на пошук розумних людей з аналітичними здібностями.

З метою підвищення особистої мотивації та ефективності роботи працівників і відповідно до отримуваних компетенцій, співробітники СФР нестимуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність.

Цікаво, що для підвищення кваліфікації відбірних співробітників Мінфін, заручившись підтримкою держдепартаменту США та відповідних спеціалізованих  органів влади Італії, планує влаштовувати тренінги та короткострокове предметне навчання строком від 4 до 6 місяців залежно від обраної посади, оскільки створення спеціалізованого навчального закладу, на думку Міністерства, є недоцільним та невиправданим економічно.

Проблемним та життєвоважливим фактором забезпечення ефективної роботи СФР є його неперевантаженість і концентрація уваги виключно на масштабних фінансових злочинах. З метою забезпечення цієї умови, згідно пропозицій Мінфіну, до сфери компетенції СФР не повинні включатися адміністративні провадження та відносно незначні злочини. Іншим інструментом розвантаження СФР є побудова регіональної мережі відділень, яка, за планом Мінфіну, включатиме окрім центрального представництва 7 територіальних правлінь, за досвідом побудови мережі НАБУ, яка передбачає 30 регіональних поділів.

Таким чином, гальмування в створенні СФР виражає неготовність існуючої влади до комплексних повноцінних реформ, саме тому естафета в якості основного мотивуючого драйверу має передатися громадянському суспільству, тиск зі сторони якого може бути вирішальним в процесі створення прозорого та незалежного органу розслідування фінансових злочинів як необхідної умови транспарентності бізнес-відносин в Україні.

6 грудня о 10:30 у Прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ (м. Київ, вул. Шамрила, 23) відбудеться круглий стіл "Реформа Державної фіскальної служби: від органу тиску до сервісної організації".

Спотворена конкуренція та несприятливий бізнес-клімат, низька довіра громадян до процесу адміністрування податків, втрати в бюджеті держави − як реформувати ДФС, щоб вирішити усі ці проблеми? Як ДФС може перейти від фіскальної до сервісної служби? Чи може податкова стимулювати громадян добровільно сплачувати податки? Яким чином має відбуватися перехід ДФС від бюрократичної до ефективної структури роботи?

Міністерство фінансів разом з ДФС за підтримки Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана розробили Проект з комплексної реформи ДФС. На круглому столі представники держави, громадських організацій, бізнесу та медіа обговорять практичні кроки, заплановані в межах цієї реформи.

Теми для обговорення:

• Реформа ДФС як ключовий елемент боротьби з корупцією та покращення бізнес-клімату
• Податкова як сервісна служба – міф чи реальність?
• Перші результати проведення реформи – звіт Міністерства Фінансів
• Презентація результатів дослідження ДФС, проведеного Міністерством фінансів, ДФС та міжнародною консалтинговою компанією (сервіси, перевірки, борг та персонал)
• Ключові кроки до зростання операційної ефективності ДФС
• Обговорення розвитку сервісів для платників податків, підходів до податкових перевірок, роботи з боржниками;
• Мотивація працівників – від початкового відбору до зростання зарплат.

Учасники круглого столу:

1. Яна Бугрімова, Радник міністра фінансів України, менеджер проекту з реформи ДФС;
2. Дмитро Кохан, проектний менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів;
3. Анатолій Александров, Радник Голови ДФС, керівник офісу реформ ДФС;
4. Ярослав Юрчишин, Виконавчий директор "Transparency International Ukraine"
5. Олег Гетман, координатор групи "Податкова реформа" Реанімаційного Пакету реформ;
6. Грігол Катамадзе, президент Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України";
7. Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації;
8. Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії;
9. Софія Арасланова, представник Української Ради Бізнесу;
10. Тетяна Паламарчук, співголова комітету з розвитку підприємництва СУП;
11. Михайло Самуляк, координатор податкового та митного комітетів Європейської Бізнес Асоціації;
12. Володимир Котенко, голова Податкового комітету Європейської Бізнес Асоціації.

До участі також запрошені народні депутати України Тетяна Острікова, Мустафа Найєм, Андрій Журжій та заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.

Модератор: Юрій Циганок, керівник департаменту бухгалтерського напряму ЛІГА:ЗАКОН

Реєстрація ЗМІ: Тетяна Галям, (044) 585-24-05, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

“Дійте”! Учасники Форуму про масштаби та причини тіні в економіці висунули вимоги до влади

Розмір тіньової економіки за час від І форуму кардинально не змінився, представники

тіньової економіки чинять негласний опір реформам з детінізації, й практично не

реалізовано більшість напрацювань Міністерства фінансів України, уряду або парламенту,

які б сприяли детінізації економіки. «Які за таких умов можуть бути іноземні інвестиції?

Тут би своїх легальних підприємців не розгубити», - зауважив в анонсі форуму Геннадій

Чижиков, голова Української торгово-промислової палати, на якому зібралися близько

півтисячі представників профільних бізнес-асоціацій країни, експертів, представників влади.

        Співорганізатори Форуму – експерти Інституту соціально-економічної трансформації, аналітичного центру CASE-Ukraine, більш ніж 60 бізнес-асоціацій, які увійшли до Української Ради Бізнесу ще раз голосно заявили владі про необхідність діяти, аби забезпечити невідворотність реформ для досягнення економічних свобод в Україні. У визначенні схем спікери форуму спиралися на дослідження експертів РПР, експертів CASE та ІСЕТ В. Дубровського/В.Черкашина «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні» та Андрія Саварця «Основні схеми незаконного ввезення товарів в Україну: причини та умови, шляхи подолання». Цікавим був моніторинг Світового Банку «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах», де обсяги тіньової оренди землі  виміряли за допомогою аерокосмічної зйомки.

Всі матеріали Форуму за посиланням

 Учасники Форуму назвали основні способи «вирощування» тіні в Україні - переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»), контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, «посилки»/«піджаки» тощо), розкрадання ПДВ (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво, зокрема карусельні схеми та викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу), контрафакт, схеми по мінімізації податків на нерухомісь та землю, неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації.

«Основні зловживання з ухиленням від сплати податків та мінімізацією податкових зобов’язань припадають на великомасштабні зовнішньоекономічні операції за участі великих “олігархічних” підприємств. Але боротьбу з ними ускладнює великий політичний вплив їхніх власників» - зауважив Володмир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, експерт РПР.

- Контролюючі органи  продовжують шукати там, де світло, а не там, де втратили - сказав заступник голову Всеукраїнської аграрної Ради Михайло Соколов. -  Зрозуміло, що легко стягнути гроші з легальних платників, чиї активи на виду, і важко зловити тих, хто реально ухиляється від оподаткування й працює у тіні. Потрібно повністю реформувати і ДФС, для того, щоб змінити ситуацію.

            Як повідомив на Форумі міністр фінансів України Олександр Данилюк, Міністерство фінансів продовжує роботу над комплексною реформою ДФС, реформою митниці, створенням Служби фінансових розслідувань, імплементацією плану BEPS та приєднанням до багатосторонньої угоди MLI (щодо внесення змін до конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. «Зараз принципове питання - коли буде створена Служба фінансових розслідувань, для цього треба приймати законопроект, і я сподіваюсь, що це буде зроблено найближчим часом.», - сказав Міністр.

Також він зазначив, що метою проекту по реформуванню ДФС є повна заміна її складу, тобто, щоб всі конкурси пройшли прозоро, і щоб до податкової прийшли нові люди, які вибудували б новий рівень довіри між громадянами та Урядом.

«Боротьба з тінню – це продовження Майдану, - наголосив експерт РПР, директор  Інституту соціально-економічних досліджень Ілля Несходовський. – Ті, хто хочуть працювати у тіні та не платити податки – викривляють конкуренцію та вбивають економіку України». 

Олександр Пасхавер, радник президента України попередив, що тінь буде вести «оборонні дії»: «Вони будуть, допоки ми системно не змінимо цінності (адже верховенство права – це стан громадян) та інститути в державі. Нам прийдеться робити одні й ті ж реформи багато раз, й нам знадобляться настирливість та терпіння».

Закриваючи II економічний форум, координатор платформи «Податки для економічної свободи» Олег Лиховід, як співорганізатор Форуму, запросив долучитися до спільного доопрацювання проекту резолюції Форуму на сайті: https://economic-forum.com.ua/rishennya-forumu та анонсував, що наразі досягнуто домовленість про створення найширшого об’єднання українського бізнесу - Української Ради Бізнесу, в якій очікується близько 60 учасників-асоціацій, представників близько 20 галузей економіки: “Аби не втрачати темпу і тиску, з метою проведення реформ, на державні органи влади, ми запрошуємо представників асоціацій долучатися до участі в Українській Раді Бізнесу”, - закликав Олег Лиховид. 

В перспективе: смартфоны вместо РРО и электронные чеки вместо бумажек

Второй блок изменений в предполагаемом законопроекте Минфина — более радикальный. Он дублирует ключевые предложения законопроекта №4117 и расширяет их, предлагая дополнить существующий перечень типов РРО распределенной компьютерно-кассовой системой.

Работать РККС должна следующим образом: есть терминал и сервер, которые объединены через интернет, а фискальные функции выполняет специальное программное обеспечение, которое оснащено средствами проверки подлинности. Расчетные документы, фискальные отчетные чеки и контрольная лента формируются в электронной форме и имеют цифровую подпись РККС. Задача продавца — отправлять на сервер информацию об операциях и получать подтверждение, что данные зафиксированы.

Это позволит предпринимателю вместо классических кассовых аппаратов использовать "подручные" средства с выходом в интернет — смартфон, планшет или ноутбук.

Но для этого необходимо изменить не только постановление Кабмина, которое заточено под классические устройства, но и законодательство. Такая работа займет существенно больше времени, потому ожидать законопроекта стоит в начале-середине 2018 года.

Илья Несходовский, директор Института социально-экономической трансформации

 Детальнее:
 https://delo.ua/ukraine/smartfon-vmesto-kassovogo-apparata-kakih-izmenenij-zhdat-biznes-335853/ 

Економічний Форум "Масштаби та схеми тіньової економіки" покликаний у публічній дискусії, за участі представників влади, представників   бізнес-об‘єднань та експертного середовища обговорити та знайти  оптимальні шляхи до подолання схем по ухилянню від сплати податків.

На Форумі будуть представлені висновки кількох досліджень, у яких аналізуються найбільш актуальні для України інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування, оцінюється їхній розмір, наявні обмеження для застосування, наслідки та перспективи і способи подолання. У дискусії планується дійти спільної позиції щодо інструментів та пріоритетності заходів з подолання тіньової економіки.

Організатори:

Бізнес об‘єднання: Коаліція «За детінізацію економіки», Платформа «Податки для економічної свободи», Коаліція «За ліберальну податкову реформу», Всеукраїнська Аграрна Рада

Аналітичні центри: Аналітичний центр CASE-Ukraine, Інститут соціально-економічної трансформації, Kesarev Consulting

Партнери: Американська торгівельна палата, Європейська бізнес асоціація, Торгово-промислова палата, Міжнародний інститут менеджменту

За комунікаційної підтримки: Реанімаційний Пакет Реформ.

План Форуму:

Загальна частина:

-       Презентація дослідження «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», обговорення, висновки.

Спеціалізовані частини:

1. Сільське господарство – локомотив тіньової чи легальної економіки?
2. Основні схеми незаконного ввезення товарів в Україну: причини та умови, шляхи подолання

Підведення підсумків. Резолюція

Модератори:

- Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії

- Анатолій Амелін, Інститут Майбутнього

Учасники дискусії:

• Олександр Данилюк – Міністр фінансів України
• Ніна Южаніна – народний депутат України, Голова Податкового комітету ВР
• Представник Мінекономрозвитку України
• Представник Мінагрополітики
• Тетяна Острікова - народний депутат України, голова підкомітету з питань митниці Податкового комітету ВР
• Олександр Бакуменко - народний депутат України, в.о. Голови Аграрного комітету ВР
• Микола Фролов - народний депутат України, заст. Голови Податкового комітету ВР
• Денис Нізалов – Директор проекту Світового Банку "Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні"
• Cергій Феофілов - Генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт».
• Москаленко Олександр – керівник департаменту митної політики Міністерства фінансів
• Представник Коаліції бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки»
• Представник Платформи бізнес-асоціацій «Податки для економічної свободи»
• Координатор Коаліції бізнес-асоціацій  «За ліберальну податкову реформу»
• Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
• Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації
• Михайло Соколов - Всеукраїнська аграрна Рада
• Андрій Саварець - експерт Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна»
• Олександр Лазарєв – голова Митного комітету Європейської бізнес асоціації
• Представник Американської торгівельної палати

Дата проведення: 3 листопада  2017 р., час - 12:00

Місце – Grand Hall Chamber Plaza, вул. Велика Житомирська, 33.

Реєстрація учасників та вітальна кава – 11:00.

Реєстрація за посиланням:

https://economic-forum.com.ua/

За додатковою інформацією та з питань реєстрації звертайтесь: Юлія Бабій (093)5347910

19 жовтня об 11-00 у прес-центрі ЛІГА:ЗАКОН відбудеться круглий стіл на тему "Поштовий імпорт": наслідки для економіки та  законодавче врегулювання».

Організатори: ЛІГА:ЗАКОН, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації.

На заході обговорюватиметься складна ситуація, яка склалась з «поштовим імпортом». З одного боку є звичайні громадяни, які купують собі товари у закордонних інтернет-магазинах для особистих потреб і оподаткування таких незначних пересилок для держави є не доцільним. З іншого боку українські недоброчесні торговці,  використовують дану пільгу, мінімізують  податки, дроблять великі комерційні партії, таким чином порушують правила доброчесної конкуренції.

На заході буде презентовано міжнародний досвід та напрацювання Міністерства фінансів України для врегулювання даного питання.

Під час круглого столу планується:

- Презентація аналітичної роботи «Поштові відправлення та особистий імпорт: міжнародна практика та реалії України».

- Презентація результатів соцопитування GfK  «Онлайн покупки для власного вжитку в Україні та закордоном».

Учасники круглого столу:

• - Андрій Бутін, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій;
• - Олександр Крініцин - науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій;
• - Андрій Саварець, експерт з правових питань дослідного центру CASE Україна, експерт РПР;
• - Лідія Куліба, керівник відділу досліджень в галузі фінансів і роздрібної торгівлі GfK Ukraine;
• - Євгеній Капінус, Державний секретар Міністерства фінансів України;
• - Олександр Москаленко, директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України;
• - Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР;
• - Герман Таслицький, керуючий партнер ТОВ «ЮК «Правозахист Україна»;
• - Надія Бердричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу
• - Представник Європейської бізнес асоціації

Участь у заході здійснюється за попередньою реєстрацією. Реєстрація учасників проводиться  до 18 жовтня 2017 року до 18.00.

Акредитація ЗМІ —  за  телефоном +38 044 538 01 09 або за адресою - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.