Как уменьшить возможности для уклонения от уплаты налогов при импорте и продаже товаров, в частности через злоупотребление "упрощенкой"?

Такой вопрос поставил перед собой авторский коллектив Института социально-экономической трансформации. И надо сказать ответ авторов исследования (Policy Paper) на этот вопрос значительно отличается от уже набивших оскомину шаблонов, предлагающихся, в том числе, и западными консультантами. Хотя бы потому, что он не только учитывает западные рецепты лечения болезни, но и – наши местные особенности. А само исследование, по мнению его авторов, – подготовленная база для дискуссии и переговоров заинтересованных сторон…

Все начинается с "тени"

Рассуждения о "теневой" составляющей экономики, как правило, приводят к банальному выводу о необходимости ужесточения контроля над малым бизнесом. Причем, как правило, путем его максимальной фискализации. Ведь согласно устоявшемуся стереотипу малый бизнес с его упрощенной системой налогообложения (УСН) и обилием слабо контролируемых государством наличных расчетов и является тем самым носителем "тени". Поэтому, заставив всех предпринимателей использовать кассовые аппараты (или как сейчас их сокращенно называют РРО), можно решить проблему. Увы, так просто не получится. Более того, есть большая вероятность, что подобный подход лишь усугубит ситуацию особенно в условиях масштабной коррупции в ГФС…

Почему?

Хотя бы потому, что это в принципе неправильно. "Детенизация далеко не сводится к исключительно усилению контроля над малым бизнесом (МБ), тем более над официально зарегистрированным, как это нередко себе представляют люди, поверхностно знакомые с ситуацией", – утверждается в Policy Paper.

Кроме того, Украину нельзя полностью отождествлять со странами "третьего мира", где практически нет крупного бизнеса. Все как раз наоборот – у нас "экстремально высокая концентрация больших предприятий", а малый бизнес дает всего 15,7% ВВП страны. Элементарная оценка свидетельствует: "Даже если доля неофициальной деятельности в МБ больше, чем у крупных и средних предприятий, то и в этом случае она должна быть в шесть раз больше, для того чтобы "тень" в МБ могли сравняться с "тенью" в крупном и среднем".

Наконец, не секрет, что в Украине большие олигархические компании или бизнес-группы обладают практически неограниченными возможностями злоупотреблять оффшорными схемами. Вот это "тень" так "тень" – "в налоговые гавани ежегодно вывозится в среднем 9,4% ВВП Украины".

Крупные паразитируют на малых

Малый бизнес с его упрощенной системой налогообложения тоже небезгрешен, хотя его обороты по экономическим масштабам и несравнимы с оборотами и злоупотреблениями в общей системе налогообложения. Но было бы несправедливо винить в этих грехах УСН. Потому что как раз "упрощенка" способствовала выведению из тени малого и микробизнеса.

Но беда в том, что на УСН паразитируют большие и средние фирмы. Для них это способ агрессивного налогового планирования. Именно здесь по расчетам авторов Policy Paper скрываются наиболее серьезные потери госбюджета от злоупотребления "упрощенкой". Кроме того, обнаружилась еще одна местная особенность. "На отдельных рынках, в частности рынках товаров высокого ценового и премиум сегмента, бытовой техники, электроники и лекарств злоупотребления с "упрощенкой" тоже довольно существенные. И снова основная вина за это лежит на больших и средних компаниях, использующих псевдо предпринимателей – субъектов УСН для уклонения от налогообложения.

Что означает в обозначенной ситуации вести "реформирование" по пути сокращения или упразднения малого бизнеса? По мнению авторов документа, это означает: "Распылить и дезориентировать силы тех, кто искренне стремится к детенизации (прежде всего МВФ), направив их в ложном, второстепенном с фискальной точки зрения, направлении, и тем самым ослабив давление на основные способы уклонения от налогов – оффшоры, крупномасштабную контрабанду и "налоговые ямы"…"

Поэтому борьбу с уклонистами нужно начинать со схем, использующихся крупным бизнесом, затем браться за средний, оставив напоследок относительно мелкие злоупотребления. Как раз тот случай, когда 20% усилий дают 80% результата. Такая практика вполне согласовывается с международным опытом и здравым смыслом.

Что делать

Анализ авторов Policy Paper подтверждает, что тотальная фискализация, а также ведение товарного учета всеми СПД, неоправданны и даже контрпродуктивны в условиях Украины. Целесообразным может быть расширение фискализации наличных расчетов лишь на тщательно определенные группы предпринимателей, в частности на плательщиков НДС, СПД осуществляющих свою деятельность на больших торговых площадях и реализующих товары высокого ценового сегмента. К последним можно отнести потенциально проблемные рынки бытовой техники, электроники, ювелирных изделий, меха и лекарств.

В соответствии с предложенной стратегией авторы Policy Paper советуют следующее (выборка из полного перечня предложений):

– радикально удешевить и дерегулировать использование РРО, отработать соответствующие правовые и технические (внедрение цифровых РРО) механизмы. Пересмотреть законодательно закрепленные виды нарушений с целью уменьшения дискреции и коррупции при проверках;

– разработать и внедрить сервис проверки внесения информации о фискальных чеках РРО в базу данных ГФС (Минфина) в электронном кабинете налогоплательщика;

– рассмотреть модель, в соответствии с которой в случае невыдачи чека штрафуется наемный работник, непосредственный виновник, а не предприятие;

– перефокусировать требования фискализации на рисковые категории предпринимателей, одновременно облегчив жизнь легальному мелкому бизнесу;

– разработать и внедрить комплекс мер по предупреждению злоупотреблений УСН крупным и средним бизнесом.

Естественно, успешными предложенные изменения могут стать только в комплексе с серьезными реформами общей системы вплоть до институциональных– ликвидацией дискреционного налога на прибыль и заменой его налогом на выведенный капитал (с закрытием основных оффшорных схем), глубокой реформой ГФС (включая радикальную реформу таможни) и создание действенной и некоррумпированной Службы финансовых расследований…

Источник: Вопрос ребром «Зеркало недели. Украина» №9, 11 марта 2017

10 березня відбувся Форум "Економічні реформи - порядок денний 2017" за участі Олександра Данілюка, Міністра фінансів України, Ніни Южаніної, голови комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, народних депутатів Тетяни Острікової та Олександра Кірша, Олександра Пасхавера, президента Центру економічного розвитку, експертів Реанімаційного Пакету Реформ та провідних аналітичних центрів, представників Коаліцій бізнес-асоціацій "За детінізацію економіки", "За ліберальну податкову реформу" "Податки для економічної свободи".

На початку Форума Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації та Олег Лиховид, кординатор Платформи «Податки для економічної свободи» зробили презентацію спільного бачення пріоритетів реформ від бізнесу та експертного співтовариства. Головні завдання на цей рік експерти та бізнес побачили такими:

1. Зменшення дискреції та корупційних можливостей.
2. Спрощення адміністрування. Ліквідація неконкурентних переваг
3. Удосконалення бюджетної політики та зменшення податкове навантаження
4. Дерегуляція та демонополізація
5. Валютна лібералізація
6. Реформа митниці

Детальна презентація у додатку

Під час зустрічі обговорили питання збільшення інвестиційної привабливості України, ключові зміни необхідні у податковій системі, а також посилення ефективної співпраці бізнеса, експертів і влади.

Учасники дискусії дішли згоди по ключовим питанням, зокрема:
у цьому році реалізувати перехід до моделі оподаткування розподіленого прибутку, покращити контроль за офшорними схемами (удосконалення системи контролю за трансфертним ціноутворенням, покращення правил тонкої капіталізації), провести інституціональну реформу митниці, створити єдиний орган для роботи з економічними злочинами – службу фінансових розслідувань, знизити навантаження на ФЗП (більшість учасників дискусії), скоротити неефективні видатки бюджету, запровадити електронні акцизи та цифрові РРО тощо.

Наприкінці зустрічі домовились про подальшу співпрацю за цими напрямками між експертами. бізнесом та владою та погодили спільну Резолюцію. яка за кілька днів буде опублікована. 

В роботі було розглянуто міжнародний досвід фіскалізації та декешизації розрахунків як засобу поліпшення збирання податків (боротьби з «тіньовою» та «сірою» економікою) з метою його застосування до України з урахуванням національної специфіки. Розглядалися альтернативи у вигляді «тотальної» фіскалізації та «точкової» (тільки для груп ризику), а також фіскалізації з метою контролю оборотів (передбачає інформування тільки про суму продажу) та контролю товарних потоків (передбачає ведення товарного обліку на підставі первинних документів).

За результатами аналізу ми погодилися з висновком дослідження експертів МВФ, що масова фіскалізація розрахунків не є «срібною кулею» проти тіньової економіки, а надто в умовах України.
По-перше, вона не є такою і в інших країнах, а працює тільки як частина комплексної реформи, бо, за висновком згаданого дослідження, людський фактор залишається головним. Важливим є також оптимальне фокусування на ризикових категоріях продавців з ретельною оцінкою вигод та витрат.
По-друге, відповідні види порушень становлять тільки не велику частину тіньової економіки України. Більше того, передчасне або неналежним чином підготовлене поширення фіскалізації готівкових розрахунків платників єдиного податку може сприяти перерозподілу нелегальних товарних потоків (зокрема, контрабанди) на користь інших, ще більш небезпечних та набагато масштабніших видів зловживань – «конвертів».
По-третє, проблема контролю ставить під великий сумнів ефект від фіскалізації, з огляду на глибоку корумпованість та специфічну корпоративну культуру нинішньої української податкової служби. Тому, зміна ідеології діяльності податкових органів є питанням набагато більш актуальним ніж фіскалізація розрахунків.
Зважаючи на це, а також на відносно високу (у порівнянні з реальними доходами дрібних підприємців та можливим фіскальним ефектом) вартість пристроїв та обслуговування, ми вважаємо тотальну фіскалізацію, а також ведення товарного обліку всіма суб’єктами підприємницької діяльності невиправданими та контрпродуктивними в умовах України. Натомість, доцільним може бути поширення фіскалізації готівкових розрахунків на ретельно визначенні ризикові групи підприємців, зокрема платників податку на додану вартість, тих, хто здійснює діяльність на великих торгових площах та, ймовірно, сектору продажів високого ціновогу сегменту. Однак, це має бути елементом ширшої стратегії, де власне фіскалізація виконує допоміжну, хоча і важливу, функцію, підпорядковану загальній логіці реформи.

Відповідно до такої стратегії, на даному етапі доцільно реалізувати наступні кроки:
- Радикально здешевити та дерегулювати застосування РРО, відпрацювати відповідні технічні та правові механізми;
- перефокусувати вимоги фіскалізації на ризикові категорії підприємців, обмежуючи порушення, але полегшуючи життя легальному дрібному бізнесу;
- створити та відпрацювати позитивні стимули і механізми контролю, які мінімізують корупційні ризики та адміністративні витрати;
- зменшити можливості та стимули для зловживань іншими методами.

Робота містить конкретні пропозиції по відповідним пунктам як матеріал для детальної розробки.
Масове розширення фіскалізації, так само, як і взагалі реформування спрощеної системи оподаткування, може стати доцільним після успішної реалізації принаймні наступних кроків ліберальної антикорупційної податкової реформи:
1. Створення дієвої та не корумпованої фінансової поліції, що матиме наслідком ліквідацію, в основному, «конвертів» та інших подібних злочинних схем.
2. Переходу до оподаткування виведеного капіталу (розподіленого прибутку) на загальній системі оподаткування – закриття основних «офшорних» схем, зокрема через модернізацію процедур трансфертного ціноутворення та запровадження інституту КІК (контрольована іноземна компанія), радикального спрощення переходу на загальну систему оподаткування для юридичних осіб.
3. Глибокої реформи, «перезавантаження» ДФС.
Після успішного запровадження усіх цих заходів, за деякий час питання подальшого розширення фіскалізації розрахунків може знову постати на порядку денному – в разі, якщо ця проблема залишиться на першому плані після вирішення більш масштабних. Хоча, не виключно, до того часу буде винайдено більш дієві та менш коштовні технології боротьби з ухиленням від сплати податків.

Дослідження: Policy-paper-RRO-SSO-final3.doc

Запрошуємо Вас взяти участь у Економічному форумі:

 «Економічні реформи: порядок денний-2017, пріоритети бізнесу»

Форум покликаний  спільно, у публічній дискусії, за участі представників влади, представників бізнес-об‘єднань та експертного середовища, погодити порядок денний першочергових кроків для економічного розвитку країни.

Дата проведення: «10» березня  2017 р.,

Початок реєстрації: 11:00

Місце проведення: м. Київ, вул В. Житомирська, 33. ChamberPlaza (зал Торгово-промислової Палати України).

Організатори: 

Бізнес об‘єднання: Коаліція 25 асоціацій «За детінізацію економіки», Платформа 24 асоціацій «Податки для економічної свободи», Коаліція 15 асоціацій «За ліберальну податкову реформу», 

Аналітичні центри: Аналітичний центр CASE-Ukraine , Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації

За комунікаційної підтримки: Реанімаційного пакету реформ, Інформаційних агенцій «Бліц-інформ» та «ФінКлуб» 

Питання до обговорення:

1. Що необхідно зробити для збільшення інвестиційної привабливості України?
2. Які ключові зміни необхідні у податковій системі України?
3. Який рівень видатків держбюджету оптимальний для України?
4. Яка ефективна модель співпраці бізнес об‘єднань, експертного середовища та влади?

Учасники дискусії:

- Кубів Степан – Перший віце-перм‘єр міністр, Міністр економічного розвитку та торгівлі

- Олександр Данилюк - Міністр фінансів України

- Євгеній Капінус – Держсекретар Міністерства фінансів

- Южаніна Ніна – народний депутат України, голова Комітету ВР з податкової політики (очікується підтвердження)

- Представник Коаліції «За детінізацію економіки»

- Координатор Коаліції «За ліберальну податкову реформу»

- Представник Платформи «Податки для економічної свободи»

- Бураковський Ігор - директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

- Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії

- Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР 

- Кухта Павло – економіст, заступник голови Стратегічної групи радників Прем‘єр міністра 

- Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР

- Пасхавер Олександр – президент Центру економічного розвитку

- Романенко Юрій – Український інститут майбутнього

Попередня реєстрація: https://economic-forum.com.ua/

Для довідок: моб.: (097) 642-25-55

Додатково:

Протягом 2016 року було напрацьовано та прийнято ряд важливих змін до Податкового кодексу, які покращили податкову систему України та інших нормативно правових актів щодо дерегуляції та макростабілізації, що вцілому покращило економічну ситуацію в країні. В той же час багато важливих змін не було реалізовано, серед яких – перехід до моделі оподаткування розподіленого прибутку, покращення контролю за офшорними схемами (удосконалення системи контролю за трансфертним ціноутворенням, покращення правил тонкої капіталізації), модифікація податку на нерухоме майно, демонополізація ринків, інституціональна реформа митниці, створення єдиного органу для роботи з економічними злочинами – служби фінансових розслідувань, подальше зниження навантаження на ФЗП, скорочення неефективних видатків бюджету, запровадження електронних акцизів та цифрових РРО тощо. Зважаючи на несприятливу геополітичну ситуацію, яка склалась для України у 2017 році, вважаємо необхідним активізувати внутрішні резерви країни, терміново погодити та прийняти до кінця року необхідні зміни до Податкового, Бюджетного кодексів, інші нормативно-правові акти, що призведе до детінізації реальних секторів економіки, стрімкого економічного росту, підвищення конкурентно спроможності України  та покращення якості життя громадян.

На заміну неефективній Податковій міліції повинна прийти професійна аналітична служба, працівники якої будуть набрані за прозорим конкурсом. Мінфін пропонує створити Службу фінансових розслідувань або Фінансову поліцію, яка матиме значно меншу, 2,5 тис працівників замість 10 тис сьогодні, але фахову команду.
На думку експертів, корупційні ризики буде суттєво зменшено. Передусім — завдяки зменшенню кількості співробітників, прозорому і конкурентному конкурсному відбору, високій зарплаті працівників нової служби, запровадженню ефективних механізмів її звітування перед парламентом. Детальніше у статті експерта ІСЕТ Олега Гетмана:

Парламент випадково ліквідував Податкову міліцію, але відновлювати її не варто. Слід ухвалити закон про новий прозорий аналітичний орган — Фінансову поліцію

Експерти закликають Верховну Раду невідкладно забезпечити доопрацювання, розгляд та ухвалення законопроекту про фінансову поліцію – новий орган, співробітники якого будуть відібрані за прозорим конкурсом, матимуть гідні заробітні плати та виконуватимуть аналітичні функції.

Експерти також наголошують, що відсутність такого органу, як податкова міліція, протягом кількох місяців до ухвалення закону про фінансову поліцію не несе загроз розбалансування державних фінансів, оскільки додаткові доходи бюджету, отримані завдяки податковій міліції, не покривають навіть вартість утримання цього органу, а платники мають бути свідомими того, що будь-які злочини, скоєні ними за період створення фінансової поліції, будуть невідворотно розслідувані нею по завершенню цього процесу.

Експерти Реанімаційного Пакету Реформ закликають парламент до ухвалення законопроекту про фінансову поліцію

Прописаний у законодавстві процес визначення прибутку об'єкта оподаткування доволі громіздкий, а норми закону написані так, що можуть трактуватися по-різному. Саме це ми розуміємо під терміном "дискреція".

Дискреція — це основа корупції у податкових органах. Це право податківця визначати розмір податкового зобов'язання на власний розсуд, можливість тиснути на підприємця з метою отримання "подарунка" або сплати штрафу.

Це правила, які передбачають судження чи оцінку з боку контрольних органів та допускають неоднозначне тлумачення, мінімальні та максимальні суми в законі для застосування санкцій, можливість вибіркового застосування закону, неоднозначні формулювання закону, що допускають різне трактування.

Постійні суперечки з податківцями щодо розміру податкового зобов'язання та непередбачувані витрати у вигляді додаткових сум нарахованого податку або подарунків стають однією з ключових причин, чому підприємці вирішують перереєстровувати свій бізнес за кордоном.

Такі вади є і в інших податкових нормах, зокрема у правилах, що регулюють адміністрування ПДВ. Вони викликають найбільше нарікань. Ці правила, сподіваємося, невдовзі будуть радикально змінені: відповідний законопроект №5368 наприкінці 2016 року був прийнятий і підписаний президентом.

А от з оподаткуванням прибутку все складніше, оскільки тут самий предмет, база податку, є віртуальним, нарахованим, а отже, дискреційним. На думку експертів, система оподаткування прибутку підприємств вимагає негайного реформування.

Необхідні рішучі зміни, які повинні забезпечити радикальне зменшення дискреції у цій сфері, а отже, й корупції, передбачуваність податкового законодавства та податкових зобов'язань, спрощення процесу оподаткування та, зрештою, зростання економіки. Таким рішенням є оподаткування прибутку тільки на етапі його розподілу, тобто виведення капіталу з підприємства за рішенням власників.

Детальніше:

http://www.epravda.com.ua/columns/2017/01/11/617233/

Прийнято в цілому проект №5368 про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення інвестиційної привабливості України), який спільно розробляли представники Міністерства фінансів, народні депутати, експерти ІСЕТ, та представники бізнес об'єднань. 

Позитиви: 
У проекті реалізовано механізми, спрямовані на обмеження корупційних можливостей фіскальних органів та створення передумов для посилення сервісної функції Державної фіскальної служби. Зокрема, документ передбачає: 
- ліквідацію податкової міліції та створення фінансової поліції з підпорядкуванням її Міністерству фінансів України; 
- передачу права надання узагальнених консультацій з питань застосування податкового законодавства Міністерству фінансів; 
- законодавче закріплення функціональних можливостей електронного кабінету платника податків. 

Крім того, суттєві прогресивні зміни передбачені в розділі адміністрування ПДВ: 
- ліквідація двох паралельних реєстрів заяв на відшкодування ПДВ, які порушували принцип рівності платників податків і створювали корупційні можливості для податківців, та створення єдиного реєстру таких заяв; 
- створено нові механізми для виявлення схем, що використовуються для перепродажу податкового кредиту з метою ухилення від сплати ПДВ та оптимізації інших податків; 
- вдосконалення процедури реєстрації податкових накладних, що мінімізує відтік оборотних коштів підприємств; 
- коригування некоректної формули, яка міститься у чинному Податковому кодексі, в частині електронного адміністрування ПДВ; 
- запровадження механізму коригування технічних помилок платників податків у податкових накладних; 
- захист податкового кредиту. 

Також перехідними положеннями передбачене розроблення та внесення КМУ до 1 липня 2017 року до Верховної Ради України проекту закону щодо запровадження податку на виведений капітал! 

Законопроект передбачає механізми, спрямовані на обмеження корупційних можливостей фіскальних органів та створення передумов для посилення сервісної функції Державної фіскальної служби. Зокрема, документ пропонує:

• - ліквідувати податкову міліцію і створити фінансову поліцію з підпорядкуванням її Міністерству фінансів України;
• - передати право надання узагальнених консультацій з питань застосування податкового законодавства Міністерству фінансів, що зменшить частку консультацій, які порушують права платників податків;
• - передати управління податковими базами Міністерству фінансів, що, знизить ризик необґрунтованого втручання та маніпулювання їх змістом;
• - законодавчо закріпити функціональні можливості електронного кабінету платника податків.

Крім того, суттєві прогресивні зміни передбачені в розділі адміністрування ПДВ. Зокрема, законопроект створює можливості для:

• - ліквідації двох паралельних реєстрів заяв на відшкодування ПДВ, які порушували принцип рівності платників податків і створювали корупційні можливості для податківців, та створення єдиного реєстру таких заяв;
• - виявлення схем, що використовуються для перепродажу податкового кредиту з метою ухилення від сплати ПДВ та оптимізації інших податків;
• - вдосконалення процедури реєстрації податкових накладних, що мінімізує відтік оборотних коштів підприємств;
• - коригування некоректної формули, яка міститься у чинному Податковому кодексі, в частині електронного адміністрування ПДВ;
• - запровадження механізму коригування технічних помилок платників податків у податкових накладних;
• - захисту податкового кредиту.

02 грудня о 14:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг «Знищення багатомільярдних податкових "схем": хто проти?».

Експерти та представники бізнес об'єднань наголосили на необхідності прийняття законопроекту 5368 (зміни до Податкового кодексу) до кінця 2016 року:

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації: Проект має ключові норми: ліквідація податкової міліції, захист податкового кредиту, єдиний реєстр заявок на відшкодування ПДВ, передача баз даних до Мінфіну, механізми для боротьби зі "скрутками".

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії: Проект забезпечує максимальну прозорість, зменшує дискрецію при прийнятті рішень фіскальною службою. В умовах, коли ми не можемо довіряти судовій системі, – він створює запобіжники там, де законодавство можна інтерпретувати по-різному, щоб бізнесу не було чого сперечатися...

Олена Жукова. аудитор, експерт РПР: Відшкодування ПДВ зараз немає, це відштовхує інвесторів, необхідно це виправити. Також законопроект коригує законодавство по трансфертному ціноутворенню на користь платника податків. 

Олег Лиховид, координатор Платформи "Податки для економічної свободи": Законопроект не містить усіх вимог бізнесу, це ще не повноцінна реформа, а лише реформа адміністрування податків. Водночас, він вдаряє по найболючішому – по відносинам з податковою. Він розв’язує руки підприємствам для нормальної діяльності.

Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки Українських Підприємців: Бізнес хоче прозорих, передбачуваних та цивілізованих відносин з державою. Особливо з фіскальною службою. Цей законопроект зменшує тиск на бізнес та унеможливлює зловживання. Критично важливо встановити правила повернення ПДВ – це найбільша корупційна схема.

Анатолій Долинний, кординатор Коаліції "За Ліберальну податкову реформу": У продовження реформи також важливо вирішити питання податку на виведений капітал. Необхідно, щоб на початку наступного року відповідний законопроект також був підготовлений та проголосований Верховною Радою. Підприємці вважатимуть це вдалим наступним сигналом, та важливим пріоритетом