Позиція групи РПР та ексертів ІСЕТ по реформі фінансового сектору щодо законопроекту «Про фінансову реструктуризацію» № 3555

Мета Законопроекту №3555 визначається як створення ефективного та дієвого механізму добровільної фінансової реструктуризації боргів підприємств України та їх досудової санації.

Законопроектом визначено:

-  умови участі боржника та кредиторів у процедурі фінансової реструктуризації, а також участь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та державних банків у такій процедурі;

- основні засади співробітництва між кредиторами під час проведення процедури фінансової реструктуризації;

- зобов’язання боржника щодо надання інформації та проведення огляду його господарської діяльності;

- умови отримання боржником фінансування під час проходження процедури фінансової реструктуризації.

Експерти РПР підтримують ідею розширення інструментів позасудового врегулювання проблемних кредитів.

Водночас експерти висловлюють занепокоєння деякими нормами законопроекту та надають свої пропозиції по доопрацюванню проекта:

1. Вважаємо не достатньо обгрунтованою пропозицію по створенню спостережної ради в договірному процесі між кредитором і боржником, що складатиметься з п’яти представників органів державної влади, які наділені широким повноваженнями.
2. У разі наявності такої ради вважаємо, що участь в цьому органі лише представників органів державної влади на громадських засадах несе суттєві корупційні ризики. Виходячи з переліку повноважень, реалізація яких потребує постійної участі у роботі, вважаємо не можливим участь членів ради на громадських засадах.
3. Вважаємо не доцільним виключення цим проектом діючої норми про можливість ініціації процедури досудової санації з боку кредитора
4. Норми щодо порядку визначення «життєздатності» підприємства на наш погляд потребують окремої дискусії.
5. Не достатньо обґрунтованою виглядає концептуальна позиція щодо вирішення спорів новим арбітражем.
6. Тлумачення окремих понять в законопроекті протирічать діючому законодавству (наприклад, "державний банк"). Також іпотека прописана як аналог застави (хоча це є окремим випадком щодо загального поняття). Окремого визначення потребує поняття "залучені кредитори". Адже діюча версія дозволяє вільне трактування терміну та можливість відсторонення більшості кредиторів.
7. Один з головних інструментів законопроекту, який має допомогти виконати ціль документу – чіткий порядок плану реструктуризації – в ньому відсутній. Зокрема, хто і чому входить до комітету кредиторів.
8. Окремі положення законопроекту щодо реструктуризації прописані в незрозумілому часі, тобто не визначено, коли саме повинна наступати та чи інша дія.

Експерти РПР не вносять Законопроект до переліку рекомендованих, адже віндопускає вільне та подвійне трактування цілої низки аспектів фінансової реструктуризації.

Експерти Головного науково-експертного управління Верховної ради також не бачать необхідності відокремлення в окремий законопроект норм, які прописанів інших законах. За їх оцінкою механізми, запропоновані у проекті, спрямовані на врегулювання тих же самих питань, які регулюються чинним Законом  України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У зв‘язку з цим пропонуємо провести додаткові експертні обговорення дискусійних питань та спільно з розробниками напрацювати необхідні зміни до проекту.

Експерти групи РПР по реформуванню фінансового сектору

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації

31.03.2016

3-ого червня 2016 р. експерти енергетичної групи РПР зустрілися з головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – Дмитром Вовком. Проведення експертного обговорення з головою та представниками НКРЕКП було ініційоване в першу чергу через оприлюднення проекту рішення НКРЕКП про підвищення тарифів на теплову енергію на 75-95%, що викликало широкий резонанс та отримало критичні оцінки фахівців енергетичної галузі. Експерти у травні проаналізували проект рішення та закликали НКРЕКП оприлюднити наступну інформацію:

• обґрунтовані розрахунки останнього рішення щодо підвищення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованих опалення та постачання гарячої води;
• детальну інформацію по кожному підприємству-ліцензіату щодо обсягів розрахунків, згідно показань загально будинкових приладів обліку теплової енергії, кількості встановлених лічильників за рахунок інвестиційних програм ліцензіатів у 2014-2015 роках;
• детальні плани кожного ліцензіата щодо 100% забезпечення споживачів приладами обліку тепла.

Із відповідною заявою експертів можна ознайомитись за посиланням:

http://rpr.org.ua/news/eksperty-enerhetychnoho-sektoru-rpr-vymahayut-vid-derzhavnyh-orhaniv-prozorosti-pry-pryjnyatti-rishen-schodo-taryfiv/

На зустрічі з представниками НКРЕКП обговорили наступні питання:

1. Обґрунтування тарифу на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, тарифу на електричну енергію та газ.

Інформацію про обґрунтованість підвищення тарифів на тепло та гарячу воду, структуру тарифів з постатейними елементами витрат відображено на офіційному веб-сайті НКРЕКП, де кожен може ознайомитись як з порядком формування тарифів, так і з їх величиною, як пояснили представники Регулятора.

Рішення про підвищення тарифів приймається відповідно до діючого законодавств та за встановленою процедурою оприлюднення. В результаті публікації проекту рішення на офіційному веб-сайті, до НКРЕКП в свою чергу надійшли пропозиції від різних місцевих органів самоврядування, які стосуються перегляду непаливної складової, води, електроенергії, включення планових витрат. Тобто мова взагалі не йде про необґрунтованість величини підвищення.

Експерти РПР визначили, що за таких складових підняття тарифу є технічним та вимушеним кроком. Разом з тим, окремі важливі складові тарифу на тепло та гарячу воду (ціна на газ та вугілля) потребують окремої додаткової дискусії, і учасниками зустрічі було досягнуто домовленість про проведення окремої зустрічі по цих питаннях.

2. Законопроекти про облік енергії та рРегулятора.

Шлях до 100-% обліку на сьогоднішній день проходить лише завдяки роботі НКРЕКП через затвердження відповідних витрат на улаштування енергообліку в інвестиційних програмах ліцензіатів, діяльність яких регулює НКРЕКП. При цьому Регулятор часто вимушений відхиляти інвестиційні програми, вже сформовані ліцензіатами та схвалені (проголосовані місцевими депутатами) органами місцевого самоврядування, які не містять заходи з улаштування обліку.

Тому експерти РПР та представники НКРЕКП дійшли спільної згоди, що вкрай необхідним є закон про облік енергії, через який в тому числі будуть передбачені відповідні зобов’язання. Адже питання тарифоутворення по теплу та воді, схвалення інвестиційних програм планується передати на місця – до 70% відповідних ліцензіатів.

За інформацією Голови НКРЕКП, рівень обліку за минулий рік зріс в 1.5% до 54%, а вже схвалені інвестиційні програми передбачають досягнення 87% оснащеності обліком. Також НКРЕКП проводять навчальні семінари для місцевих теплокомуненерго щодо формування інвестиційних програм із включенням заходів енергоаудиту. В свою чергу це дозволить сформувати обґрунтовані плани модернізації для зниження вартості комунальних послуг в майбутньому.

Для подальшого реформування галузі та регулювання ринків необхідно якнайшвидше прийняти закон про НКРЕКП (законопроект 2966-д), про що неодноразово наголошували експерти РПР.

В свою чергу і Голова НКРЕКП переконаний, що вкрай важливими є питання функціональної та фінансової незалежності Регулятора, де мова йде про інституційну спроможність діяти незалежно (самостійно) та достойний рівень зарплатні працівникам. Питання порядку призначення комісіонерів, яке й досі неузгоджене у ВР, має бути вирішеним найближчим часом, для остаточного голосування за прийняття цього закону.

3. Створення конкурентних теплового та газового ринків.

На сьогоднішній день модель ринку теплової енергії в Україні є не ефективною з наступних причин: застарілі методи управління, фізично та морально зношені мережі, відсутність стимулів до ефективності. Експерти вважають, що ключовим бар'єром розвитку ринку тепла є відсутність мотивації для його гравців, та наголошують, зокрема, на необхідності змінювати модель тарифоутворення.

В свою чергу, в зазначеному контексті Голова НКРЕКП озвучив наступні планові кроки:

• завершити роботу по досягненню 100% обліку теплової енергії
• встановлення виключно економічно обґрунтованих тарифів та ліквідація різниці в тарифах;
• ліквідація клірингових розрахунків за пільги і субсидії;
• запровадження моделі RAB-регулювання.

Окремо розглянули проблеми ринку природного газу, впровадженого з 1 жовтня минулого року, який і досі працює недосконало та створює обмежену конкуренцію на цей час, в тому числі з таких причин як:

• умова обов’язкового страхового запасу газу на рівні 50%;
• преференції для НАК "Нафтогаз України" по відтермінуванню сплати ПДВ на імпортований газ;
• діюча методологія нарахування субсидій, яка не мотивує до зменшення витрат.

Експерти РПР та представники НКРЕКП також дійшли згоди щодо необхідності впровадження наступних основних заходів на вирішення зазначених проблем:

• розділення рахунків населення на споживання природного газу та абонплату на утримання газових мереж, яка зараз фактично оплачується промисловими споживачами;
• відміна алгоритмів та впровадження санкцій за несвоєчасну оплату послуг;
• перехід до монетизації субсидій;
• покращення кодексу газотранспортної системи (ГТС).

У підсумку майже по всім обговореним питанням дійшли спільного бачення. Окремі питання, що стосуються, зокрема, ціноутворення в електроенергетиці та вугільній галузі, вирішили розглянути на наступній зустрічі. 

7 квітня 2016 року відбувся експертний круглий стіл на тему «Основні пріорітети податкової реформи на 2016 рік»

Експерти Реанімаційного пакету реформ представили план подальших кроків з податкової реформи на розгляд експертам та громадськості для обговорення та визначення найбільш оптимального шляху реформування податкової системи

Було презентовано бачення проблем податкової система України на макроекономічному рівні, інституційному рівні, на рівні адміністрування податків, на рівні кількості податків, їх ставок, порядку визначення, бази оподаткування, порядку розрахунку та сплати. Більш детально з виділеними проблемами можна ознайомитися за посиланням:

http://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/Prezentatsiya-podatkova-reforma-RPR-2016-final-3.pptx

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР на початку засідання зазначив, що результатом податкової реформи має бути створення необхідних умов для сталого розвитку економіки, шляхом побудови моделі максимально сприятливої для розвитку підприємництва. До основних проблем, що заважають розвитку економіки України, експерт відніс занадто велику частку перерозподілу ВВП через публічні фінанси, дискрецію (вибіркове, на розсуд чиновника, застосування норм законодавства) та породжену нею корупцію в органах ДФС, систему адміністрування податків та викривлену структуру податкового навантаження – занадто великий податковий тиск на працю та занадто малий на капітал. Він зазначив, що для дієвої боротьби з системною корупцією треба насамперед змінювати саму систему, радикально прибираючи можливості для корупції.

Михайло Соколов, партнер “Kesarev Consulting”, експерт РПР, розповів, що в результаті прийнятих в кінці минулого року змін до Податкового кодексу в Україні було зроблено великий крок до прозорого відшкодування ПДВ – введено публічні реєстризаявок на відшкодування ПДВ, але поки що їх два, що створює умови для дискримінації платників податків та корупції. Серед найбільш важливих напрямів реформування системи адміністрування ПДВ у цьому році було виділено наступні: створення умов гарантування повернення ПДВ експортерам шляхом скасування норми бюджетного кодексу про встановлення річних лімітів на відшкодування ПДВ, утворення єдиного казначейського рахунку для сальдування надходжень і відшкодування ПДВ, зменшення вимивання обігових коштів підприємств, запровадження принципу персональної відповідальності платників податків за уникнення від сплати ПДВ – ніхто не може бути покараний за порушення закону, вчинені контрагентами.

Володимир Дубровський зазначив про необхідність реформування податку на прибуток підприємств, шляхом запровадження податку на розподілений прибуток, який також можна інтерпретувати як податок на виведений з бізнесу капітал. Крім цього, було зазначено необхідність встановлення мінімального порогу для даного податку у вигляді модифікованого податку на майно, з мінімальними можливостями дискреційності оцінки майна. Серед іншого, до пріоритетних напрямків реформування системи оподаткування прибутку підприємств було віднесено удосконалення контролю над трансфертним ціноутворенням.

Ілля Несходовський, директор “Інституту соціально-економічної трансформації”, експерт РПР, наголосив, що здійснені заходи по зниженю навантаження на фонд заробітної плати є недостатніми для повноцінної детінізації економіки, потрібно продовжувати цю роботу. Також існуючі наразі фонди соціального страхування громадян є надзвичайно корумпованими та неефективними, відтак вважаємо необхідним перенесення відповідальності за соціальні ризики працівників з держави на роботодавців. Метою реформи у системі оподаткування фізичних осіб-підприємців є створення умов для максимальної простоти заняття бізнесом, зокрема шляхом започаткування системи патентів на таку діяльність. Подальше реформування спрощеної системи оподаткування неможливе, поки не буде створено сприятливих умов для ведення бізнесу за загальною системою оподаткування. Серед основних заходів реформування системи податкового адміністрування було названо створення єдиного рахунку для сплати всіх податків (крім ПДВ), запровадження ефективного та працюючого електронного кабінету платника податків, зменшення часу на ведення податкової звітності, запровадження ефективної системи штрафів. Важливе значення у податковій реформі було надано інституційній реформі органів ДФС шляхом наділення їх лише сервісними функціями.

Учасників та гостей круглого столу цікавили наступні питання: визначення КРІ податкової системи, методика та методи їх розробки; питання щодо запровадження електронного кабінету платника податків та його юридичного оформлення; місця неприбуткових та освітніх організацій у податковій реформі; реформування податкової міліції та створення служби фінансових розслідувань.

За результатами проведеної дискусії експертами було зроблено наступні висновки:

Борис Кушнірук, економіст, наголосив, що необхідно переходити до системи оподаткування розподіленого прибутку та запровадження реформи адміністрування ПДВ в процесі боротьби з корупцією у податковій сфері. На його думку стратегічна мета – це зниження видатків бюджету, які перерозподіляються через ВВП. А зниження навантаження на ФЗП повинно відбуватись поступово, протягом декількох років

Михайло Соколов зазначив, що існуюча система не хоче змінюватись, вона не хоче витрачати менше. На його думку навантаження на ФЗП потрібно знижувати швидко, щоб Кабмін вимушений був шукати неефективні видатки та скорочувати їх. Єдиним способом побудувати ефективну податкову модель є запровадження радикальної реформи, до якої система вже не змогла б пристосуватись без реального зниження видатків.

Павло Кухта, економіст, експерт Центру економічної стратегії, підкреслив необхідність балансування податкового навантаження на робочу силу та на капітал. Зокрема, Павло відзначив необхідність зв'язати зниження оподаткування корпоративного прибутку з компенсуючим його впровадженням додаткового оподаткування активів, задля збереження загального рівня податкового навантаження на капітал, яке в Україні є відносно низьким. «Прямі податки – найбільш шкідливі для економіки, їх частку у податкових надходженнях необхідно знижувати, заміщуючи її як непрямими податками так і прямим зниженням податків. Останнє вимагатиме заходів зі зниження бюджетних видатків» - повідомив він. Павло наголосив, що необхідно вже зараз  переглядати статті бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету 2017 року.

Ігор Шуміло, економіст, запропонував додати до Концепції визначення головних принципів реформи, а також причини, з яких не виконуються ти чи інші принципи.

Гетман Олег, економіст, підсумовуючи дискусію, відзначив, що по більшості ключових завдань реформи є спільне бачення учасників обговорення та запропонував учасникам приєднатись до роботи над запропонованою Концепцією, надати свої доповнення та пропозиції. Учасники дискусії домовились про подальшу співпрацю для реалізації спільних завдань Концепції. 

Дослідження, за висновками яких було розроблено Концепцію реформи, за посиланням:

http://rpr.org.ua/uploads/files/source/Policy_Tax_Reform_RPR.pdf

http://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/Doslidzhennya-Reforma-opodatkuvannya-dohodiv-pidpryjemstv.doc

7 квітня о 16:00 відбудеться Експертне обговорення на тему:

«Основні пріоритети податкової реформи на 2016 рік» 

Ми вважаємо, що головною метою податкової реформи має бути створення передумов для економічного зростання за рахунок вивільнення підприємницького потенціалу української нації, та сприяння реалізації конкурентних переваг країни (особливо у частині використання «людського капіталу» для прискореного розвитку інтелектуально-містьких галузей). На структурному рівні реформа покликана сприяти прискореному оновленню економіки через пришвидшення процесів зростання нових підприємств і галузей.

Запрошуємо експертів з питань фіскальної політики взяти участь в обговоренні. Напрацювання експертів РПР щодо концепції податкової реформи доступні за посиланням:

http://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/Prezentatsiya-podatkova-reforma-RPR-2016-final-3.pptx

Організатори: Центр економічної стратегії, Інститут соціально-економічної трансформації, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, CASE-Ukraine, Палата податкових консультантів.

За підтримки: Реанімаційного пакету реформ, Київської Школи Економіки

Питання до обговорення:

1. Основні пріоритети реформування податкової політики держави
2. Основні пріоритети реформування податкової системи
3. Інституційна реформа фіскальних органів: основні напрями.

Учасники:

• Бетлій Олександра – експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
• Білан Олена - головний економіст Dragon Capital, член редколегії VoxUkraine, iMoRe
• Блінов Андрій – економіст, керівник проекту «Успішна країна»
• Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії
• Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
• Касперович Юлія - економіст, Національний інститут стратегічних досліджень
• Кухта Павло – експерт РПР, експерт Центру економічної стратегії, член редколегії iMoRe
• Кушнірук Борис – економіст
• Михайленко Дмитро - керівник «Палати податкових консультантів», експерт РПР
• Монін Данііл - економіст
• Несходовський Ілля -директор «Інституту соціально-економічної трансформації», експерт РПР
• Сибірянська Юлія, к.е.н., експерт у сфері фіскальної політики та публічних фінансів
• Соколов Михайло - партнер «Kesarev Consulting», експерт РПР
• Тимченко Олена – д.е.н., професор, експерт у сфері фіскальної політики
• Шумило Ігор – економіст, радник Київської Школи Економіки
• Яворський Павло – Дослідник Київської Школи Економіки

З питань участі звертатись:

Гетман Олег, координатор групи Податкова реформа РПР

       mr.oleg333@gmail.com , тел. (067)3124444                                                          

25 лютого 2016 року відбулася експертна дискусія на тему «Міжнародний досвід реформування оподаткування прибутку підприємств та його застосування в Україні»

Учасники дискусії обговорили сучасний стан оподаткування прибутку, нову модель оподаткування розподіленого прибутку та реформа податку на майно, як компенсатору втрат бюджету

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР на початку дискусії зробив презентацію щодо моделі реформування податку на прибуток підприємств. Запропонована концепція передбачає перехід до оподаткування лише розподіленого прибутку (дивіденди та прирівняні платежі), а також модифікація податку на майно – детальніше за посиланням.

Він повідомив, що на думку експертів РПР податкова система є одним із головних стрижнів української корупції, передусім завдяки величезному рівню дискреції (можливості «вирішувати питання» на власний розсуд) при адмініструванні податків. Останнім часом певного прогресу було досягнуто у впорядкуванні адміністрування ПДВ та зниженні надмірного навантаження на працю. Але нереформованим залишається податок на прибуток підприємств, який є дискреційним за самою природою своєї бази оподаткування.

Іншою проблемою чинної податкової системи є структурні викривлення – з надмірним прямим оподаткуванням (особливо у частині заробітних плат та доходів дрібних підприємців, з яких сплачується ЄСВ) та майже відсутнім оподаткуванням майна; а також з надмірним оподаткуванням праці при помірному тиску на капітал. І перше, і друге, є повністю невідповідним до національної специфіки та стратегічної мети побудови ефективної інноваційної постіндустріальної економіки.

Dr. Януш Ширмер, професор Гарвардського та Оксфордського університетів, очільник проекту з податкової реформи у Вірменії, який реалізує компанія «Делойт» розповів про численні дискусії щодо можливості стандартизації податкових систем у різних країнах та повідомив, що прийшов до висновку, що в Україні є важливі особливості, зокрема вкорінені традиції корупції, які потрібно враховувати. На його думку у концепції, яку запропонували експерти РПР, корупційна складова мінімізована.

Олександр Шемяткін, експерт з питань податкової та митної політики звернув увагу на те, що крім суттєвого спрощення адміністрування та зменшення дискреції, перехід на модель податку на розподілений прибуток також має зменшити відтік капіталу та збільшити внутрішні інвестиції.

Тетяна Шевцова, експерт з питань податкової та митної політики зауважила, що представники Мінфіну розповідають про суттєве зменшення зборів від введення моделі розподіленого прибутку, але є багато фахівців, які не передбачають суттєвого зменшення. Збори податку будуть суттєві за рахунок чітких принципів адміністрування та сплати податку.

Андрій Журжій, народний депутат України повідомив, що прихільників введення моделі розподіленого прибутку багато у Парламенті, але їх майже не має у Мінфіні. Тому требе пояснювати переваги моделі, шукати компромісні рішення та компенсатори.

Розподілений прибуток – це ресурс для інвестицій – і це важливо.

"Щодо реформуваня податку на майно – на мою думку це важлива реформа, але вона повинна йти паралельно з реформуванням податку на прибуток."

Володимир Котенко, EY Партнер, керівник податково-юридичної практики в Україні звернув увагу експертів на те, що у моделі оподаткування розподіленого прибутку є декілька недоліків, потрібно детально аналізувати це питання. "Також можливо є альтернативні варіанти, реалізація яких призведе до потрібного нам результату."

Павло Кухта, економіст, радник «Центру економічної стратегії» підтримав позицію В. Котенко щодо аналізу можливих альтернатив та повідомив, що на його думку запропонована модель не вирішить повністю питання дискреції, є декілька нюансів.

"В будь якому випадку ця схема повинна бути реалізована тільки разом з компенсаторами, з цього питання потрібно дискутувати."

Михайло Соколов, експерт Реанімаційного пакету реформ повідомив, що підтримує модель оподаткування розподіленого прибутку та запропонував вже переходити від обговорення ідеї до обговорення деталей та механізмів реалізації концепції

Володимир Дубровський звернув увагу слухачів, що введення моделі податку на прибуток – це питання політ-економічне, не бути залежними від свавілля податкової – це продовження ідей Майдану

Руслан Чорний, шеф-редактор інформаційного агенства FinClub, підсумовуючи дискусію, висловив спільні думки учасників:

- Податок на майно – потрібно негайно реформувати, це питання потребує дослідження, потрібна статистика та розрахунки

- Податок на розподілений прибуток потрібно вводити, він прогресивний для нашої країни. Для цього необхідно узгодити питання, які ще залишились, та вийти на спільну модель.

Учасники дискусії домовились про подальшу співпрацю для напрацювання спільної концепції. 

Зустріч відбулась за підтримки: Національної платформи МСБ, Коаліції МСБ по розробці податкової реформи, Коаліції галузевих об`єднань за податкову реформу

Інститут соціально-економічної трансформації та Українська асоціація професіоналів у сфері GR запрошують Вас до Круглого столу в рамках міжнародної дискусії про формат податкової реформи України

Тематика дискусії

«Міжнародний досвід реформування оподаткування прибутку підприємств та його застосування в Україні»

Дата проведеня: 25 лютого 18.00-20.00

за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 9, (НПУ им. М. П. Драгоманова)

Питання до обговорення:

1. Сучасний стан оподаткування прибутку: дискреція, корупція, відсутність стимулів для економічного зростання
2. Оподаткування розподіленого прибутку: основні переваги, можливі недоліки та напрями їх усунення
3. Реформа податку на майно, як компенсатор втрат бюджету

Учасники:

1. Януш Ширмер - Professor of the Harvard and Oxford University
2. Представник інституту  Lincoln Institute of Land Policy (USA)
3. Тамара Кравченко - експерт OECD (Canada)
4. Володимир Дубровський – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
5. Володимир Котенко - EY Партнер, керівник податково-юридичної практики в Україні
6. Олександр Шемяткін - експерт з питань податкової та митної політики, партнер юридичної фірми «КМ Партнери»
7. Тетяна Шевцова - експерт з питань податкової та митної політики,
8. Павло Кухта – економіст, експерт РПР
9. Вячеслав Черкашин – експерт з питань податкової та митної політики
10. Екатерина Одарченко – співзасновник GR Forum Украины

Дискусійний план:

18.00 -19.20 Основна доповідь (20 хв) та дискусія експертів (1 година)

19.20 -19.40 Питання представників GR та бізнес-спільноти

19.40 - 20.00 Підсумкові узагальнення експертного пулу, GR та бізнес-спільноти.

За додатковою інформацією та з питань долучення до обговорення звертатися до:

Олег Гетман 067 312 4444, mr.oleg333@gmail.com

Зустріч здійснюється за підтримки: Реанімаційний пакет реформ, Національної платформи МСБ, Коаліції МСБ по розробці податкової реформи, групи «Підприємці за реформи»

Додаткова інформація

Податкова система є одним із головних стрижнів української корупції, передусім завдяки величезному рівню дискреції (можливості «вирішувати питання» на власний розсуд) при адмініструванні податків. Останнім часом певного прогресу було досягнуто у впорядкуванні адміністрування ПДВ та зниженні надмірного навантаження на працю. Але нереформованим залишається податок на прибуток підприємств, який є дискреційним за самою природою своєї бази оподаткування.

Іншою проблемою чинної податкової системи є структурні викривлення – з надмірним прямим оподаткуванням (особливо у частині заробітних плат та доходів дрібних підприємців, з яких сплачується ЄСВ) та майже відсутнім оподаткуванням майна; а також з надмірним оподаткуванням праці при помірному тиску на капітал. І перше, і друге, є повністю невідповідним до національної специфіки та стратегічної мети побудови ефективної інноваційної постіндустріальної економіки. Але скорочення прямого оподаткування, особливо навантаження на заробітну плату, вимагає бодай часткових компенсаторів.

Відповідно, пропонується реформувати податок на прибуток підприємств замінивши його податком на розподілений прибуток з нижнім порогом у вигляді податку на майно (насамперед – підприємств). Це має призвести до перетворення його на своєрідний «спрощений податок» з мінімальною дискрецією але у перспективі більшими надходженнями, які мають частково компенсувати майбутню відміну ЄСВ. Як варіант, можливо вводити податок на майно як окремий від податку на розподілений прибуток.

Зважаючи на необхідність передусім зменшення дискреції, оптимальним для України видом податку на майно вдається оподаткування землі за типом використання (комунальна, аграрна, забудована, безпосередньо під будівлями та спорудами, тощо) та відповідно до розрахункової вартості, об’єктивно визначеної за допомогою універсальної формули. Такий спосіб є найбільш справедливим з тих, що не допускають дискреції. Він є технічно складним, але у світі накопичено чималий досвід з використання подібних методів, яким може скористатися Україна. 

12 лютого о 15:30 відбудеться круглий стіл на тему "Реформа податку на прибуток: чи будуть стимули для зростання?"
за адресою м. Київ, вул. Ольгінська 6, 2 поверх

Питання до обговорення:

1. Податок на прибуток. Чи стане інвестиційнй кредит стимулом для економічного зростання?
2. Чи дієва модель оподаткування розподіленного прибутку?
3. Податок на майно в умовах України: переваги та застереження

Запрошені:

• Блінов Андрій – економіст, керівник проекту «Успішна країна»
• Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії
• Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
• Касперович Юлія, економіст, Національний інститут стратегічних досліджень
• Кухта Павло – економіст, експерт РПР
• Наконечний Віталій – експерт з питань податкової та митної політики
• Несходовський Ілля – директор ІСЕТ, експерт РПР
• Олійников Євген – економіст, експерт РПР
• Соколов Михайло - експерт РПР
• Черкашин Вячеслав – експерт з питань податкової та митної політики
• Шемяткін Олександр - експерт з питань податкової та митної політики

Матеріали до обговорення - http://iset-ua.org/images/pributok/DROP.doc

Запрошуємо експертів до участі - контактна особа - Олег Гетман -  This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

15 лютого о 15:00 планується провести презентацію представниками Мінфіну реформи з верифікації пенсіонерів та отримувачів соціальних допомог.
Верифікація - комплекс заходів, спрямованих на перегляд - чи дійсно всі ті кошти, що сьогодні виділяються Пенсійним фондом та іншими соціальними установами країни (соціальні фонди, Міністерство соціальної політики) отримують справжні пенсіонери, справжні громадяни, а не «мертві душі» або шахраї. Верифікація дозволить чітко визначити нужденних і саме їм спрямувати фінансову підтримку від держави.

Запрошуємо всіх бажаючих, напишіть листом на мейл This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. про вашу участь

29 січня 2016 року зареєстрований законопроект № 3848 "Зміни до
Бюджетного кодексу України щодо забезпечення умов для своєчасного та
належного відшкодування сум податку на додану вартість"
(http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57979), мета
якого створення гарантій для своєчасного та належного відшкодування
ПДВ, а також унеможливлення використання корупційних схем у цьому
процесі.

Перший крок для подолання корупції при відшкодуванні ПДВ вже частково
реалізований в законопроекті № 3688, яким було передбачено створення
відкритого реєстру, який мав забезпечити прозорий механізм
відшкодування ПДВ. Нажаль, в процесі обговорення в законопроект були
внесені зміни, які полягають у створення двох реєстрів, що залишає
можливість використання корупційних схем.
Законопроектом №3810 в свою чергу скасовується окремий реєстр і
створюється єдиний для всіх платників податків, чим усувається дана
корупційна схема, разом з цим, платникам податків не гарантується
своєчасне відшкодування ПДВ.

Розроблений законопроект №3848 створює законодавчий механізм
гарантованого своєчасного та повного відшкодування ПДВ, його головним
завданням є створення передумов для зменшення і поступового погашення
заборгованості держави з відшкодування ПДВ та в подальшому
забезпечення своєчасного здійснення такого відшкодування, з
урахуванням положень проекту Меморандуму про економічну і фінансову
політику між Україною та МВФ.

Законопроект передбачає створення спеціального рахунку на який
сплачується ПДВ, подальше виконання заявок з відшкодування та
зарахування сальдо рахунку до Державного бюджету. Такий механізм
забезпечить:

-          унеможливлення корупційних схем при відшкодуванні ПДВ,
внаслідок яких українські підприємства, що здійснювали експорт своєї
продукції за кордон, втрачали мільярди гривень, що суттєво знижувало
їх конкурентоспроможність і пригнічувало український експорт;

-        -  функціонування механізму гарантованого своєчасного та
повного відшкодування ПДВ, забезпечить виконання державою своїх
зобов’язань перед українськими експортерами та інвесторами та створить
умови для зростання національної економіки;

-         - гарантоване відшкодування ПДВ підвищить інвестиційну
привабливість української економіки та забезпечить суттєве зростання
України в міжнародних рейтингах;

-         - реалізація законопроекту спрямоване на виконання пунктів
3.11.1, 3.11.2 Коаліційної угоди, Програми діяльності Кабінету
міністрів України та Стратегії 2020.

Спільна заява груп «Пенсійна реформа» та «Податкова реформа» РПР щодо прийняття законопроекту 3688 та зниження ставки ЄСВ до 22 % з 2016 року

24 грудня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році № 3688, яким крім іншого, зменшується розмір ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) з диференційованої 36,76−49,7 % до єдиної ставки в розмірі 22%. Ми підтримуємо цей крок, який був обумовлений необхідністю суттєвого зниження навантаження на заробітну плату і був передбачений Коаліційною Угодою, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Меморандумом з МВФ, а також був ключовою реформою, що була передбачена Дорожньою картою реформ Реанімаційного пакету реформ.

Варто відзначити, що суттєве зниження ЄСВ призвело до принципово іншої ситуації, яка існувала до цього в сфері публічних фінансів. З одного боку, ця реформа дає можливості для розвитку економіки, детінізації заробітних плат та у подальшому – зростання доходної частини бюджету. Проте, з іншого боку, зниження ставки ЄСВ, який на сьогодні є основним джерелом наповнення «пенсійної ємності» (загальні витрати необхідні для фінансування усіх пенсійних зобов᾿язань держави, що забезпечуються як з Пенсійного Фонду, так і з Державного бюджету), призвів до різкого підвищення частки фінансування пенсій з Державного бюджету з 32 % у 2015 році до 55 % у 2016 році. По факту, це означає:

1. остаточну втрату пенсійною системою України її страхового принципу;
2. припинення існування солідарної пенсійної системи у тому вигляді, в якому вона передбачена відповідно до чинного законодавства про загальнообов᾿язкове пенсійне страхування;
3. неспроможність держави забезпечити сьогодні рекомендований міжнародними нормами коефіцієнт заміщення втраченого заробітку пенсією на рівні 0,5, що означає фактично остаточну ліквідацію принципу соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні;
4. частка наповнення «пенсійної ємності» з Державного бюджету буде і надалі зростати, що може мати нагативні соціально-економічні та політичні наслідки.
5. була відсутня комунікація з суспільством у частині роз᾿яснення соціально-економічних наслідків, а саме: не було артикульовано чинним пенсіонерам щодо суттєвого зниження коефіцієнту заміщення, а працюючим – що, починаючи з 2016 року, роботодавець буде відраховувати на фінансування пенсій значно менші суми з їхнього фонду заробітної плати;
6. зменшення розміру відрахувань до Пенсійного фонду не викликало зобов᾿язань та стимулів у роботодавців щодо додаткових (як обов’язкових, так і добровільних) відрахувань на пенсійне забезпечення працівників, а тому, відповідно до методики нарахування пенсій, «нові» пенсіонери будуть отримувати виплати значно менші відносно їхніх доходів впродовж трудової діяльності;
7. намагаючись максимально наповнити «пенсійну ємність» за рахунок внутрішніх ресурсів пенсійної системи, зокрема шляхом верифікації пенсійних виплат, Уряд фактично унеможливив негайне запровадження другого рівня пенсійної системи – обов᾿язкового накопичувального пенсійного страхування, тоді як, за пропозиціями РПР − саме ці компенсатори мали стати джерелом для запуску другого рівня з метою підвищення коефіцієнту заміщення на рівня європейських стандартів пенсійного забезпечення (50−60%).

На думку експертів необхідно:

1. запровадити за результатами ретельних актуарних розрахунків та моделювання довгостроково стійку (умовно-накопичувальну)систему пенсійного забезпечення у 1-у рівні;
2. негайне запровадження другого обов᾿язкового накопичувального рівня системи пенсійного забезпечення шляхом перерозподілу ЄСВ: 20 % - на умовно-накопичувальний і 2 % на обов᾿язковий накопичувальний (індивідуальний пенсійний рахунок фізичної особи в недержавному пенсійному фонді) з подальшим поступовим зростанням ставки відрахувань на 2-ий рівень;
3. «брутизація» заробітної плати, тобто – часткове перенесення навантаження зі сплати ЄСВ з роботодавця на робітника, що матиме позитивні соціально-психологічні наслідки у частині усвідомлення реальних зобов᾿язань особи щодо власної участі у забезпеченні гідного життя після виходу на пенсію;
4. позбавити пенсійну систему невластивих для неї видатків шляхом внесення змін до законодавства України, а саме: визначення поняття «пенсія» виключно як платежу, який забезпечується за рахунок страхових внесків та здійснюється виключно із настанням віку, визначеного законодавством. Всі інші зобов᾿язання держави, такі як пенсії за вислугу років, по інвалідності, спеціальні пенсії, різноманітні надбавки до пенсій, тощо визначити у законодавстві як «соціальні доплати», що повинні залежати від майнового цензу та піддаватися верифікації;
5. забезпечити негайну верифікацію всіх соціальних і пенсійних виплат, як це передбачено у прийнятих законопроектах № 3628 і № 3629, а також розробити нові механізми виключення з соціальної частини пенсійного забезпечення тих осіб, які за своїм майновим станом не потребують отримання додаткових благ від держави.

Ці, а також інші пропозиції, експерти Реанімаційного Пакету Реформ готові надати у більш деталізованому вигляді, а також спільно напрацювати необхідні зміни до законодавства та прийняти участь у подальшій імплементації.

Експерти ІСЕТ

Експерти групи РПР Пенсійна реформа

Експерти групи РПР Податкова реформа