Експерти Інституту соціально-економічної трансформації та експерти РПР з питань податкової політики проаналізували ситуацію навколо призначення за зверненням прокурорів ГПУ позапланових податкових первірок, зокрема щодо керівництва «Центру протидії корупції» та Міністра фінансів України та виявили у діях правохоронних органів порушення законодавства України.

Перш за все слід зазначити, що поточна редакція Кримінально процесуального кодексу не передбачає права прокурора на звернення до суду з клопотанням про призначення позапланової податкової перевірки. У КПК відсутні норми щодо розгляду такого клопотання, також суперечить КПК  заборона судді на оскарження такого рішення (про призначення позапланової перевірки).

Відповідно до статті 19 Конституції України: «Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодаством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином і прокурор і слідчий суддя при поданні та розгляді цих справ  вийшли за межі своїх повноважень та порушили положення Конституції України.

Цей факт підтверджується офіційною відповіддю першого заступника голови ДФС Сергія Білана, у якій зазначено про відсутність повноважень у прокурорів та слідчих самостійно або через суд призначати позапланові податкові перевірки і відсутність обов'язку та порядку розгляду судами такихклопотань.

Крім того, Податковий кодекс України передбачає можливість донарахування податкових зобов'язань податківцями в межах трирічного строку. Статтею 49 УК України передбачаються строки давності, які для статті УК 212 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" складають  до 10 років. Тому призначення перевірки у справі Міністра фінансів за 20 років не має сенсу.

Всі ці події суттєво впливають на довіру донорів та міжнародних партнерів України, погіршують інвестиційний клімат та, на тлі уповільнення реформ, вцілому негативно впливають на економічний розвиток країни.

Експерти вимагають терміново провести реформу Державної фіскальної служби та митниці, план реформи яких напрацьовано спільно експертами та представниками влади; остаточно ліквідувати Податкову міліцію, яка з 01.01.2017 року діє поза правовим полем; створити аналітичну Службу фінансових розслідувань (проект розроблено Міністерстом фінансів разом з представниками бізнесу та експертів) та продовжити Податкову реформу, яку громадянське суспільство та бізнес середовище чекають вже три роки.

Наголошуємо на критичній необхідності пришвидшити реалізацію реформ, про які йшлося вище, а також звертаємось до представників правохоронних органів з проханням повернутись до правового поля та припинити дії, які не відповідають поцесуальному законодавству України.

Таблицю складено за висновками аналітичної роботи - http://iset-ua.org/images/Doslidjenia/Instumentariy-uhilyannya-vid-splati-podatkiv-2017.docx

У цій роботі аналізуються найбільш актуальні для України інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування (надалі, разом – уникнення податків), оцінюється їхній розмір, наявні обмеження для застосування, наслідки (окрім власне зменшення бюджетних надходжень), та перспективи і способи подолання – із їхніми наслідками. Це дозволить дійти висновків щодо черговості та пріоритетності заходів з подолання тіньової економіки.

Набір інструментів уникнення податків в Україні не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

 ü  Контрабанда

 - маніпуляції з митною вартістю товарів

- перерваний транзит

- пряма контрабанда

 ü   Розкрадання ПДВ

- незаконне відшкодування з бюджету при експорті 

- фіктивне підприємництво (missingtrader), зокрема карусельні схеми

 ü  Контрафакт

 ü  Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

 ü  Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

 ü  Зловживання податковими пільгами та преференціями

 ü  Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Разом з тим, в Україні є і певні нетипові явища, існування яких значною мірою пояснює коротко описані вище відмінності. 

Аналітична робота: Instumentariy-uhilyannya-vid-splati-podatkiv-2017.docx

Дрібний бізнес, в тому числі у формі самозайнятості, відіграє критично важливу роль в економіці будь-якої країни з низки причин.

- він є «колискою підприємництва» та багатьох радикальних інновацій: більшість підприємців починають саме з найдрібнішого рівня, і тільки у разі успіху підприємства зростають до розмірів, що відповідають здібностям їхніх засновників

- конкуренція виробників товарів та послуг на споживчому ринку створює сприятливі умови для покупців, покращує якість життя та збільшує купівельну спроможність доходів населення.

- на ринку праці та ж конкуренція (серед роботодавців, а також з самозайнятістю як опцією) сприяє зростанню продуктивної зайнятості і зарплат, поліпшенню умов праці, та підвищенню кваліфікації робочої сили. Загалом, конкуренція збільшує суспільний добробут та сприяє його зростанню, змушує до інновацій, і забезпечує гнучкість економіки

- висока динаміка зайнятості, невелика вартість створення та ліквідації робочих місць, пом’якшують наслідки циклічних криз та інших негативних шоків для економіки

- гнучкі умови праці дозволяють збільшити інклюзивність ринку праці, залучаючи до нього людей, які з тих чи інших причин не можуть працювати в умовах традиційної фірми – з дотриманням розпорядку та інших вимог

У тих видах діяльності, де ефект масштабу відсутній чи негативний (зокрема, завдяки високим транзакційним видаткам внутрішньо фірмового адміністрування – контролю, координації, та розподілу), дрібний бізнес є економічно оптимальною формою галузевої організації, особливо у симбіозі з більшими фірмами, які беруть на себе функцію технологічних платформ.

Зменшення витрат на облік та звітність, простота та зручність є дуже важливими факторами для найдрібнішого бізнесу та самозайнятих осіб. 

У цій роботі визначено проблематику оподаткування самозайнятих осіб, проаналізовано міжнародний досвід, досліджено можливі альтернативи для України та надано рекомендації щодо оптимальних варіантів заохочення дрібного бізнесу до добровільної детінізації

Дослідження: Uproshenie-mikrobiznesa-policy-paper-final1.pdf

ПРЕС-АНОНС

ЩОДО ПОДАЧІ ЗАЯВИ ПРО ЗЛОЧИН, ДО НАЦІОНАЛЬНОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО УКРАЇНИ.

ЕКСПЕРТАМИ ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТАМИ РЕАНІМАЦІЙНОГО ПАКЕТУ РЕФОРМ ВИЯВЛЕНО ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ ТА ГРУБЕ ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ВИЩИМИ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У 2016 РОЦІ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ДАНИМИ ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ.

У травні 2017 року Міністерство фінансів України презентувало аналіз дотримання органами ДФС Украйни вимог податкового законодавства щодо черговості та повноти відшкодування сум ПДВ в 2016 році на прикладі довільно обраних 100 компаній. Опубліковані результати свідчили про цілу низку порушень закону, проте інформація була опублікована в агрегованому вигляді.

Експертами РПР було проведено перевірку та проаналізовано вибірку із 114 підприємств, в тому числі 100 підприємств, що увійшли до списку Мінфіну. Зокрема було досліджено як ДФС дотримується встановлених чинним законодавством термінів здійснення відшкодування та проведення перевірок, т.я їх недотримання тягне за собою порушення принципу черговості виконання заявок з відшкодування ПДВ і його вибіркове неповне відшкодування.

За підсумками аналізу експертами РПР було виявлено, що за період від початку впровадження прозорого реєстру (01.01.2016 року) і до грудня 2016 року, недоброчесними діями представників Державної фіскальної служби було завдано суттєвих збитків проаналізованій вибірці підприємств.

Загальна сума зловживань становить приблизно 2,6 млрд. грн. за 2016 рік, це ті кошти, які бізнес вимушений був компенсовувати за рахунок кредитів замість того, щоб вкладати їх у розширення виробництва, виконувати свої соціальні зобов'язання та виплачувати дивіденди інвесторам. При цьому, серед проаналізованих підприємств знайшлися лише шість компаній, щодо яких не було допущено жодного порушення, а саме:

ПрАТ "ШВЕЙНА ФАБРИКА "ЗОРЯНКА"

ПАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"

ТОВ "ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2"

ДП "КОНДИТЕРСЬКА КОРПОРАЦІЯ "РОШЕН"

ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО"

ПАТ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ"

З метою розслідування обставин, за яких були допущені зловживання, а також для виявлення реальних масштабів зловживань податківцями, адвокатами Міжнародного правового центру EUCON підготовлено повідомлення про злочин.

Подання заяви про злочин до Національного антикорупційного бюро України заплановано на четвер 20.07.2017 року зранку, а у 12.30 заплановано брифінг експертів з цього питання у прес центрі "ЛігаБізнесІнформ" за адресою: м. Київ, вул Шамрило 23

Спікери:

- Ілля Несходовський, економіст, директор Інституту соціально-економічної трансформації

- Ярослав Романчук, адвокат, Керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON

- Євген Петренко, адвокат, керівник практики кримінального права та процесу EUCON

- Михайло Соколов, експерт групи Податкова та бюджетна реформа Реанімаційного пакету реформ

- Олег Гетман, економіст, експерт групи Податкова та бюджетна реформа Реанімаційного пакету реформ.

Додаткова інформація: (093)8637656

План реформы таможни? Он есть!

Разработанный Министерством финансов План действий по реформированию таможни должен решить большинство проблем, позволяющих отечественной экономике на 35% пребывать в тени.

Участники круглого стола на тему «Реформа таможенной службы. Как реализовать радикальную институциональную реформу в 2017 году?», организованного «Финансовым клубом», обсудили ключевые приоритетные задачи по реформированию службы на 2017 год

Основными  факторами, стимулирующими существование «серого» импорта, эксперты назвали несколько: несоответствие норм Кабмина Киотской конвенции, легкая возможность продажи в стране ввезенных нелегальным путем товаров, низкий уровень материальной мотивации сотрудников таможни, отсутствие у них персональной ответственности, а также законодательный пробел, позволяющий не указывать в государственной  таможенной декларации  наименование и торговую марку ввозимого товара.

Кроме того, есть ряд административных и институциональных факторов, которые сейчас не позволяют таможне эффективно бороться с «серым» импортом: неспособность таможни противодействовать незаконному ввозу товаров, отсутствие полноценного обмена предварительной информацией о перемещаемых товарах и ненадлежащим образом оборудованные участки границы вне пунктов пропуска.

      Представители бизнеса считают, что контроль над товаром не должен прекращаться при пересечении им таможенной границы: «Необходимо ввести отсутствующий сейчас таможенный постаудит, что может существенно снизить долю «серого» импорта», - считает София Арасланова, генеральный директор Ассоциации "Украинские импортеры бытовой электроники", член Коалиции «За детенизацию экономики». 

 
        «В ходе реформирования таможни необходимо сделать так, чтобы реформу на себе почувствовал не только легальный бизнес и граждане, но и все нелегальные бизнесмены, которые занимаются контрабандой и ввозом товаров в Украину с нарушением таможенных правил», – считает эксперт по правовым вопросам исследовательского центра «CASE Украина» Андрей Саварец.

Разработанный Минфином План действий по реформированию таможни должен решить большинство из этих проблем. Он предусматривает реализацию детального перечня мероприятий в рамках 19 направлений, среди которых, например, организация и улучшение  управления работой  таможни, управление кадровыми ресурсами, таможенная этика, содействие торговле, контроль на границе и внутри страны, материальная стимуляция сотрудников, правоохранительная деятельность, таможенный транзит и т. д.

Видео с круглого стола:

https://www.youtube.com/watch?v=Nl6Ib2Ank0w&feature=youtu.be

Справка:  По данным исследования «Упрощение процедур торговли в Украине: оценки и ожидания бизнеса», подготовленного Институтом экономических исследований и политических консультаций в рамках проекта «Диалог по содействию торговле» в 2016 году лишь 13% респондентов (представителей бизнеса) считали работу таможенных органов эффективной и не требующей изменений. 36% респондентов уверены, что таможенные органы работают неэффективно: изменить ситуацию могут только радикальные реформы. 7% настаивают на полном изменении таможенной службы из-за ее неэффективности.

Среди основных проблем таможни – несовершенство законодательства (это отметили 50% опрошенных), непрозрачность и закрытость работы таможни (30%), осознанное завышение таможенной стоимости товаров (28%), коррупция и взяточничество (26%).

При этом у импортеров претензий к таможенной службе больше, по сравнению с экспортерами. К препятствиям при импорте относятся непрозрачность определения таможенной стоимости (43%), сложность таможенного законодательства (37%), неблагоприятное валютное регулирование и курсы валют (27% и 23% соответственно), бюрократия на таможне (22%), а также коррупция, несовершенство судебной системы, выборочность решений таможни во время таможенного оформления импорта.

В октябре прошлого года Верховная Рада приняла в первом чтении законопроект № 4117, который вводит новое понятие – распределенная компьютерно-кассовая система (РККС). Это регистратор расчетных операций, выполненный с применением распределенного компьютерного средства (терминала) и центральных компьютерных средств (серверов), объединенных с помощью телекоммуникационной сети общего пользования (Интернет). Его фискальные функции распределены между сервером и терминалом, а программное обеспечение, выполняющее фискальные функции и связывающее сервер и терминал, оснащено средствами проверки подлинности. Расчетные документы, фискальные отчетные чеки и контрольная лента формируются в электронной форме и имеют цифровую подпись РККС. Законопроект позволяет использовать в качестве РРО смартфоны и планшеты. С конца прошлого года идет обсуждение документа, поданы многочисленные правки, но ко второму чтению он так и не готов. Что же мы имеем сегодня, попробуем разобраться:

https://finclub.net/blogs-all/kakuyu-skhemu-deputaty-mogut-protashchit-v-zakonoproekte-ob-rro.html

Експерти проаналізували  відшкодування ПДВ 114 платникам податку, у тому числі 100 підприємствам із списку МФУ, який представлено в їх презентації.

Джерело вихідних даних для аналізу- публічна інформація, станом на 13.04.2017 року,  розміщена на сайті Державної фіскальної служби за адресою:

https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx?redirect=vat_claim

Вважаємо, що наведені у додатках цифри говорять свідчать про масштабні і системні порушення  керівництвом ДФС вимог законодавства, яке встановлює порядок відшкодування ПДВ, а також про не доцільність процедури надання ДФС висновків, яка дає не скільки результат, скільки є  підставою для корупційних дій посадових осіб ДФС.

Додатки:

Новий метод нарахування ПДВ передбачає застосування ставки 10% між платниками ПДВ та 20% при продажу не платнику ПДВ

Експерти РПР та представники бізнесу оптимістично оцінюють проект Плану по реформі митниці, опублікований Мінфіном

У середу, 31 травня відбувся круглий стіл на тему “Реформа митної служби. Як реалізувати радикальну інституційну реформу в 2017 році?”. Захід, у якому взяли участь представники експертного середовища, бізнес асоціацій та Уряду, був присвячений обговоренню опублікованого Мінфіном проекту Плану щодо реформування митниці. Його розробка стала завершальним етапом спільної роботи представників влади, підприємців та експертів, що тривала кілька місяців.

Учасники круглого столу відмітили дуже конструктивну співпрацю представників громадянського суспільства та влади:

Євген Капінус, держсекретар Міністерства Фінансів України, наголосив, що його Міністерством вже було пророблено чималу роботу на шляху реформування митної служби і припиняти рух у цьому напрямку не планується. Навпаки, Мінфін наголошує на своїй відкритості та готовності до співпраці зі всіма зацікавленими в успішності реформи.

Олександр Москаленко, керівник департаменту митної політики Міністерства Фінансів України, додав, що запровадження митної реформи має бути поступовим та може розтягнутись на 3 роки. Мета влади - змінити філософію митниці та перетворити її на сервісну службу. Цього можна досягти лише зміною способу мислення самих митників. Він висловив надію, що завдяки запровадженню інструментів, передбачених у плані реформи, остаточний результат такої зміни мислення можна буде побачити через 5-7 років. Але перші кроки будуть реалізовані вже на початку 2018 року – суттеве підвищення оплати праці співробітників митниці та персональна відповідальність.

Андрій Бунін, співробітник Інституту економічних досліджень, представив результати щорічного опитування підприємців, що займаються зовнішньо-економічною діяльністю. Так, на думку більшості підприємців, митниця сьогодні потребує негайного реформування. В той же час, зміни у митній службі, які відбулись останнім часом, на думку бізнесу, були позитивними, але не достатньо ефективними.

Андрій Саварець, експерт з правових питань CASE Ukraine, експерт РПР, наголосив, що основним результатом реформи митниці має стати зникнення тіньових схем та контрабанди. Він представив учасникам заходу дослідження основних шляхів обходу митного законодавства, які досі широко поширені в Україні. В той же час, експерт додав, що ефективна митна реформа є неможливою доти, доки Міністерство фінансів не має повного контролю над митниками.

Софія Арасланова, учасник Коаліції бізнес асоціацій «За детінізацію економіки», наочно продемонструвала приклади того, як контрабанда впливає на український ринок, вбиваючи легальну конкуренцію. За її словами, бізнес сьогодні не бачить сервісу з боку митниці. «Необхідно суттєво зменшити фіскальну функцію митниці та збільшити сервісну, а також провести рефрму в системі постмитного аудиту» - наголосила Софія

Олександр Лазарєв, співголова Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації, наголосив, що саме лише обговорення Плану митної реформи представниками громадськості з урядовцями зайняло близько 15 годин. Загалом, напрацьований план бізнес сприймає з обережним оптимізмом та чекає на реальні кроки з його імплементації.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР, представив радикальний підхід до розв'язання основних проблем, що існують на митниці. Згідно з напрацьованою експертами концепцією пропонується перейти до нового принципу оподаткування ПДВ, що базується на запровадженні ставки податку у 10% при транзакціях між платниками ПДВ, та ставки 20% при продажу будь-якому не платнику ПДВ. Експерт також додав, що напрацьований робочою групою Мінфіну проект Плану реформи якісно відрізняється від всіх попередніх спроб реформування митниці, адже в її центрі не збільшення обсягу платежів до бюджету, а митник, умови його роботи та відповідальність.

У підсумку всі учасники круглого столу наголосили на позитивних проміжних результатах, яких вдалось досягти завдяки співпраці представників Міністерства фінансів, народних депутатів, експертів та бізнесу у написанні спільного пану реформи та висловили сподівання, що така співпраця триватиме і надалі.