Кілька днів тому експерти з реформування енергетичного сектору та економічної сфери РПР зустрілися з головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – Дмитром Вовком.

Оприлюднення постанови від 3 березня 2016 року № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (надалі - ОРЦ) викликало широкий резонанс у суспільстві та отримало критичні оцінки фахівців енергетичної галузі через застосування формули «Роттердам+» для визначення граничної ціни на вугілля, яке займає більше 70% відсотків в структурі вартості електроенергії ТЕС.

Експерти РПР проаналізували такий підхід до ціноутворення та закликали НКРЕКП до розгляду запропонованих альтернативних моделей ціноутворення, а також звернули увагу на необхідність прийняття комплексних заходів із стабілізації ситуації на ринку електроенергії.

Протягом двох з половиною годин зустрічі експерти та представники НКРЕКП намагались занайти найбільш оптимальну модель формування тарифу на вугілля, з урахуванням особливостей нашої країни.

Із обговорення з Регулятором зазначених питань під час зустрічі, можна виділити основну передумову впровадження нового підходу до ціноутворення - непрогнозована ситуація з постачанням дефіцитного вугілля марки «А» із зони АТО, в тому числі питання безпеки, логістичні і цінові ризики.

При цьому запропоновані експертами альтернативні моделі ціноутворення не сприймаються як ефективні представниками НКРЕКП.

Регулятор пояснює свій вибір саме індексу API2^[1] як такого, що є ключовим індексом для поставок вугілля в Європу та застосовується для 90% деривативів на енергетичне вугілля.

Що стосується врахування фрахту в ціні, в НКРЕКП порівнюють такий підхід з формуванням ціни на ринку газу, де враховується ціна його доставки в Україну.

Олег Гетман, виконавчий директор Інституту соціально-економічної трансформації, звернувся до присутніх з пропозицією фахово розглянути альтернативні варіанти утворення ціни на енергетичне вугілля та спробувати дійти згоди щодо зміни моделі, з урахуванням високого соціального значення цього питання. Зрозуміло, що формування ціни за моделлю «Роттердам +» зручна та комфортна для регулятора та багатьох гравців на цьому ринку, але вона не комфортна для мільйонів українців та не вирішує питання створення прозорого ринку.

Валентин Цецюрський, екс-співробітник НКРЕКП, зауважив, що утворення тарифу за формулою «Роттердам +» створює джерела для інвестицій у неконтрольовану територію, чи визнають це представники Регулятора, чи згодні вони підтримувати таке приховане фінансування невизнаних республік?

Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, звернула увагу на те, що ринку не існує, а тому будь-яка обрана модель ціноутворення є адміністративною. Однак, вона має бути обґрунтованою та зрозумілою для суспільства, особливо, в умовах постійного зростання тарифів. В умовах застосування методики «Роттердам+» існує ймовірність отримання надприбутків однією із монопольних гравців ринку. Окрім того, не зрозуміло, чому все ще продовжується практика перехресного субсидування.

Юлія Усенко, голова ГО "Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку", запитала у голови НКРЕКП – якщо використовується формула «Роттердам +», чи будуть присутні на українському ринку європейські гравці? На цей час складається враження, що ми залишаємо старі принципи, а порядок формування встановлюємо новий.

Олена Павленко, президент DiXi Grouр, звернулась до Дмитра Вовка за проханням надати обґрунтування моделі «Роттердам +» та оприлюднити розрахунки прогнозованої ОРЦ. Також цікавить питання щодо можливості відкриття біржі вугілля – чи є розрахунки та прогнози?

Марія Репко, заступник директора Центру Економічної Стратегії, звернула увагу на те, що ситуація з ринком газу та ринком вугілля різна, не можливо порівнювати ці ринки. Газ ми справді імпортуємо, а вугілля має українське походження. Крім того, цікавить питання – чому не враховуються коефіцієнти якості (зольність, вміст сірки)? Який планується вплив нових тарифів на бюджет, який заплановано рівень субсидій?

Андрій Блінов, економіст, зауважив, що вугілля не транспортується з інших країн останнім часом, тому не зрозуміло, чому додається фрахт. Ринок енергетичного вугілля в Україні монополізовано, контроль за видобуванням та споживанням на 70-80% належить одному холдингу. Такий підхід до формування ціни призведе до нового підвищення всіх тарифів, інфляції, кризи неплатежів та неконкурентоздатності нашої країни. Окремим питанням – чи сприймає НКРЕКП зону АТО як європейський ринок?

Ілля Несходовський, економіст, повідомив, що собівартість видобутку українського вугілля набагато нижче, ніж у Європі: не співставні ні заробітні плати, ні видатки, ні основні засоби. Тому застосування «Ротердам +» - це надання можливості олігархам отримувати надприбутки. У випадку з ринком газу надприбутки зменшуються з рахунок ренти.

Дмитро Вовк, голова НКРЕКП, відповідаючи на питання учасників дискусії повідомив, що API2 це найбільш ліквідний індекс, є багато інших індексів, але розрахунок більш складний, а врешті решт вийдемо на ту саму ціну. Він зауважив, що в цей час ціна в Польщі вища за API2 на 14$. На думку Дмитра, ситуація з газовим ринком та ринком вугілля однакова - в обох випадках 60% видобувається на території України, в обох випадках доцільно використовувати модель «хаб +». На цей час запаси вугілля нижчі, ніж у минулому році, тому необхідно терміново вирішувати це питання. Це пов‘язано з кількома факторами, один із них – проблеми з Укрзалізницею.

Враховуючи зазначене, голова НКРЕКП вважає недоцільним розглядати в цей час альтернативні варіанти, запропоновані у попередній заяві групи експертів РПР.

З питання розрахунків прогнозованої ОРЦ за травень та червень 2016 р., голова НКРЕКП повідомив, що відповідні розрахунки будуть оприлюднені на сайті НКРЕКП.

Крім того, голова НКРЕКП звернув увагу на питання щодо балансу електричної енергії на червень, де є проблеми з АЕС, які влітку штучно зменшують потужність, через існуючі проблеми багаторічного «планового ремонту» блоків АЕС, що суттєво впливає на енергобаланс. Також необхідно «навчити» АЕС маневрувати, що надасть можливість використовувати додаткові потужності.

В контексті планування Дмитро Вовк запропонував провести оцінку можливості та доцільності переведення генерації українських ТЕС на вугілля доступних в країні марок, а також розглянути можливість встановлення ренти на видобуток вугілля.

З питань щодо якості вугілля (зольність, вміст сірки), голова НКРЕКП запропонував звертатись за поясненнями до Міненерговугілля. Разом з тим, зазначив, що в новій формулі коригується ціна за калорійністю вугілля по відношенню до АРІ2, де зафіксовано показник теплотворної спроможності на рівні 6000 ккал. Тобто для зручності у розрахунку буде використовуватися умовне паливо як розрахункова одиниця.

Також було зазначено щодо моделі ринку електричної енергії, а саме: необхідно терміново прийняти новий закон про ринок електричної енергії, тоді ми зможемо говорити про формування прозорого ринку. Також Дмитро звернув увагу, що навіть при сформованому ринку наші можливості до імпорту електричної енергії будуть переважно зводитись до імпорту з РФ.

 Наприкінці зустрічі експерти РПР зазначили, що на їх переконення варіантом вирішення проблеми може бути застосування НКРЕКП однієї з альтернативні моделей утворення оптової ринкової ціни. Зокрема:

- повернутися до попередньої моделі з таргетуванням, попереднім оприлюдненням та публічним обґрунтуванням справедливого тарифу для теплової генерації.

- залишити поточну модель ціноутворення зі зміною індикативного індексу енергетичного вугілля на такий, що краще відповідає показникам якості українського вугілля та з врахуванням обґрунтованих витрат на його доставку.

Також експерти РПР закликають НКРЕКП відкрити ринок електроенергії для імпорту (ринок газу вже відкритий для імпорту). Це посилить конкурентні механізми на ринку, що надзвичайно важливо в умовах монополізації української енергетики, а також матиме позитивні наслідки для споживачів.

Крім того, експерти наполягають на оприлюдненні розрахунків прогнозних оптово-ринкових цін прийнятих у квітні та у червні.

За підсумками зустрічі експерти та представники НКРЕКП домовились про необхідність більш якісних публічних комунікацій, широке висвітлення ключових подій та про подальшу співпрацю.