Super User

Super User

Пропозиції щодо податкової реформи

експертів «Інституту соціально-економічної інформації»

(10 березня 2015 року)

Сучасна податкова система України не відповідає основним принципам визначених п. 4.1. Податкового кодексу України, а саме:

-        загальність оподаткування внаслідок корупції і непрофесійності органів фіскальної служби, правоохоронних органів та органів правосуддя є можливість ухилятися від сплати податків та платежів, що ставить в нерівні умови платників податків;

-        рівність усіх платників перед законом не забезпечується, використання механізму індивідуальних податкових консультаційдозволяє одну і туж норму для різних платників податків трактувати по різному;

-        невідворотність відповідальності у разі порушення податкового законодавства не забезпечується внаслідок вищеназваних причин;

-        презумпція правомірності рішень платника податку не забезпечується. Платник податків мусить доказувати правомірність своїх дій виключно через суд;

-        фіскальна достатність призводить до непомірного тиску на платників податку, що сприяє бажанню ухилятися від сплати податків та давати хабарі;

-        соціальна справедливість не дотримується, зокрема, стягнення суми ЄСВ при відсутності доходів грубо порушує цей принцип;

-        економічність оподаткування відсутнє, зокрема, сума витрат на адміністрування податку на нерухомість більше ніж надходження від цього податку;

-        нейтральність оподаткування, що має забезпечити відсутність впливу на конкурентоздатність не дотримується, зокрема, зокрема встановлення додаткового імпортного мита;

-        стабільність постійно не дотримується, останні зміни призвело до того, що останні зміни податкового законодавства не були забезпечені жодними методологічними поясненнями, що крайнє негативно вплинули на економіку;

-        рівномірність та зручність сплати, встановлений порядок сплати авансових платежів призводить до значних переплат, які сягають мільярди гривень;

-        єдиний підхід до встановлення податків та зборів в цілому дотримується.

Перший етап податкової реформи має забезпечити реформу самої ДФС, а саме реалізація наступних принципів:

-        Сервіс.Мають бути впроваджені електронні сервіси для платників податків з метою забезпечення максимальною зручності для нарахування, обліку, сплати податків та звітності по ним.

-        Відкритість. Повинно бути забезпечена максимальна відкритість інформації про сплату податків в розрізі видів податків, регіонів, надходжень від крупних платників податків, а також, продовжити практику інформування про суми отримувачів відшкодування ПДВ.

-        Законність. Мають бути забезпечена реалізація механізмів захисту платників податків від зловживань з боку податкових органів. Механізм незалежного органу щодо розгляду податкових суперечок та податкових консультацій від представників громадськості, які мають проводити свої засідання відкритим, є дієвим механізмом для забезпечення законності.

Другий етап податкової реформи це реформа митниці.

За результатами другої реформи має бути забезпечена відкритість доступу даних до митної вартості товарів, що перетинає митний кордон, має бути створена єдина митна база з найбільшими торговельними партнерами України, а також забезпечений безперешкодний обмін інформацією з ними.

Третій етап податкової реформи – це реформа самої податкової системи.

Податкова система України має складатися з наступних податків:

-        податок на прибуток;

-        податок на додану вартість;

-        податок з доходів фізичних осіб;

-        акцизний податок;

-        рента;

-        мито;

-        екологічний податок;

-        податок на майно;

-        єдиний податок.

Зазначені податки мають відповідати їх економічній суті та повинні бути ефективними інструментами справедливого перерозподілу ВВП з метою забезпечення сталого економічного зростання економіки України. Решта податків мають бути скасовані.

За результатом другого етапудо 1 липня 2015 року мають бути розроблені зміни до Податкового кодексу, що повинні забезпечити реалізацію наступних задач для різних груп платників податку:

  1. Для мікробізнесу основна задача податкової системи є сприяння максимальної занятості населення. Реалізується через єдиний фіксований платіж або податку з обороту, жодної поточної звітності, лише загальна річна декларація та відповідальність перед своїми клієнтами.
  2. Для малого і середнього бізнесу основна задача податкової системи це забезпечення простоти ведення обліку та звітності, що досягається через впровадження електронних сервісів, стимулювання їх економічного зростання, черезоподаткування розподіленого прибутку та можливість застосування касового методу визначення податкових зобов’язань з ПДВ, перехід на єдиний електронний податковий документтощо.
  3. Для крупного бізнесу основна задача податкової системи це спрощення процесу адміністрування податків, зменшення варіативного трактування податкових норм, збільшення показника рейтингу BusinessDoing в частині оцінки системи оподаткування, максимальний захист бізнесу від зловживань з боку фіскальних органів.
  4. Для монопольних компаній основна задача податкової реформи це впровадження прозорих правил контролю за трансфертним ціноутворенням, реформа ренти, посилення антимонопольного законодавства з метою недопущення випадків недобросовісної конкуренції.

Основними напрямами реформування податків:

Другий етап реформи оподаткування заробітної плати, що передбачає зменшення загального податкового навантаження на заробітну плату до загальноєвропейського, а саме, як варіант може розглядатися встановлення наступних ставок:

-        10% - внесок до Пенсійного фонду роботодавцями;

-        10% - внесок працівників на умовно накопичувальний пенсійний рахунок;

-        встановлення соціально справедливої прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб:0% - до 1 МЗП; 10% - від 1 МЗП до 5 МЗП; 20% - від 5 МЗП до 10 МЗП; 30% - від 10 МЗП і вище.

Реформа податку на прибуток, що спрямована на впровадження механізму оподаткування розподіленого прибутку, що буде сприяти спрощенню адмініструванню цього податку, зменшення корупційної складової, зростанню внутрішніх інвестицій тощо. Як компенсатор пропонується застосовувати мінімальні платежі, зокрема, податок на основні засоби підприємства.

Реформа податку на додану вартість, що включає:

-        скасування спецрахунків, які відволікають оборотні кошти підприємств і ускладнюють його адміністрування і в умовах падіння економіки можуть лише посилити її падіння. У подальшому їх запровадження можливе тільки при зручності для платників податків;

-        впровадження системи диференційованих ставок між платниками і неплатниками, зокрема, система 7/17 (10/20). Результатом цього кроку стане, ліквідація податкових ям внаслідок їх економічної необґрунтованості; зменшення сум ПДВ, що заявляються до відшкодування; збільшення оборотних коштів підприємств-виробників продукції  більш ніж на 12% (до 100 млрд. грн.); зменшення інвестиційних витрат; суттєве зменшення корупційних схем, що пов’язані як при формуванні фіктивного ПДВ, так і при його відшкодуванні.

-        впровадження диференційованих ставок між платниками і неплатниками дозволить впровадити більш гнучку систему оподаткуванням ПДВ, зокрема, зменшити ставки на соціально значимі товари.

Реформа ренти, що включає розробку науково обґрунтованих підходів до визначення бази оподаткування і розміру ставок, що дозволить суттєво збільшити надходження до державного бюджету України.

Реформа податку на майно, що включає визначення бази оподаткування в залежності від його вартості, ставок та механізмів розрахунку, що дозволить зменшити навантаження на заробітну плату і перерозподілити його на більш заможних людей, що дозволить вирівняти соціальну нерівність, що була сформована в Україні.

Реформа акцизного податку, що включає перегляд бази оподаткування, ставок і механізмів його справляння, зокрема, скасування роздрібного акцизу, який суттєво ускладнює адміністрування цього податку.

Для реалізації поставлених задач експерти готові надати всебічну підтримку і консультації, а також прийняти безпосередню участь у розробці законодавчих і нормативних документів, як необхідні для реалізації вищезазначених заходів. Крім того ми готові забезпечити інформаційну підтримку та повноцінну роз’ясувальну роботу серед бізнесу.

Предложения по совершенствованию правительственной системы денежного обеспечения обязательств по НДС (электронное администрирование НДС, НДС-счета)

1. Уплата средств с НДС-счета по распоряжению налогоплательщика, а не ГФС.

Средства, размещенные на НДС-счете налогоплательщика до момента их уплаты в бюджет являются собственностью налогоплательщика. Также именно налогоплательщик несет ответственность за правильность расчета размера и уплату соответствующего налога в бюджет. Соответственно, именно налогоплательщик должен давать распоряжение относительно перечисления средств с НДС-счета в бюджет, а не ГФС. В свою очередь ГФС должно осуществлять проверку правильности расчета размера и факта уплаты налога в бюджет, оспаривать, в случае обнаружения нарушений, правомерность соответствующих действий налогоплательщика в установленном законом порядке (судебная процедура). Предусмотренная же законом процедура, при которой налогоплательщик должен оспаривать правомерность списания ГФС с его счета той или иной суммы, нарушает его право собственности.

2. Автоматическое снятие с НДС-счета излишне уплаченных на него средств.

Предлагается наделить налогоплательщика правом снимать с НДС-счета, без согласования с ГФС, часть средств денежного обеспечения в пределах позитивного значения правой части формулы статьи 2001.3 НК, увеличенного на сумму овердрафта.

Отметим, что на данный момент представители ГФС отстаивают позицию, что снятие излишне уплаченных на НДС-счет средств может происходить только по распоряжению самого ГФС по результатам проверки.

В тоже время, остается неясным зачем нужна соответствующая проверка, если согласно заявлениям самих же налоговиков система электронного администрирования НДС осуществляет автоматический расчет значений формулы статьи 2001.3 НК (учет уплаченных в бюджет средств и выписку/получение зарегистрированных налоговых накладных), определяя на какую сумму налогоплательщик может зарегистрировать налоговые накладные?

Отметим, что внесение денежных средств на НДС-счет служит единственной цели – обеспечению обязательств по уплате НДС в бюджет, возникающих в следствие превышения полученного налогового кредита над налоговыми обязательствами. В свою очередь, ожидаемый размер такого превышения может быть известен только самому налогоплательщику. Другими словами, получается, ГФС нечего проверять, ведь только сам налогоплательщик может прогнозировать на какую сумму ему еще предстоит выдать и зарегистрировать налоговые накладные.

В свою очередь, средства, зачисленные на НДС-счет, под которые налогоплательщик не планирует выдавать налоговые накладные, априори являются излишне внесенными, а, следовательно, должны возвращаться налогоплательщику по первому требованию.

Отметим, что отсутствие соответствующей нормы приведет к тому, что налогоплательщики будут избегать переплат управляя сроками регистрации налоговых накладных, сначала получая налоговый кредит, а уже потом регистрируя налоговые накладные (формируя обязательства). Таким образом, норма о возврате переплаченных средств лишь по решению ГФС только затруднит ведение бизнеса, в силу необходимости дополнительного планирования, но ничего не изменит с точки зрения обеспечения уплаты обязательств по НДС в бюджет.

3. Устранение солидарной ответственности (перевод средств с НДС-счета на НДС-счет).

Предложенная правительством система предусматривает, что в случае осуществления расчетов по предоплате, покупатель несет риск не регистрации продавцом налоговой накладной. В случае, если соответствующая налоговая накладная не будет зарегистрирована, покупатель лишается соответствующего налогового кредита несмотря на то, что уплатил НДС в составе цены, а значит будет вынужден уплатить его повторно в государственный бюджет.

Данная норма противоречит доктрине, применяемой Европейским судом, и отраженной в ряде соответствующих решений. Так согласно позиции Европейского суда налоговые органы государств членов ЕС могут лишать налогоплательщиков налогового кредита по НДС, только в том случае если докажут, что они знали о том, что НДС не был/не будет уплачен в бюджет и, следовательно, являются соучастниками мошеннических действий, направленных на хищение НДС.

В качестве решения данной проблемы предлагается предоставить покупателю право, в случае осуществления предоплаты, перечислять средства НДС непосредственно со своего НДС-счета, на НДС-счет продавца, одновременно самостоятельно регистрируя соответствующую налоговую накладную.

В результате осуществления такой операции значения правой части формулы статьи 2001.3 НК у покупателя и продавца останутся неизменны. У покупателя уменьшится сумма денежного обеспечения, но на туже величину увеличится сумма, полученных налоговых накладных, а у продавца увеличится сумма денежного обеспечения, но на туже величину увеличится и сумма выданных налоговых накладных.

При этом покупатель больше не будет нести солидарную ответственность за своего продавца (налоговая накладная будет регистрироваться им самим), а продавец, в случае принятия предложения №2, не будет отвлекать соответствующие суммы из оборота, т.к. сможет их снять при наличии достаточной суммы «овердрафта» и налогового кредита, в противном случае, ему все равно, пришлось бы депонировать на счету аналогичную сумму денежного обеспечения для выписки налоговой накладной.

4. Индексация овердрафта в соответствии с уровнем инфляции.

В рамках идей, озвученных ДФС, предполагалось рассчитывать размер «овердрафта» исходя из среднего значения платежа НДС в госбюджет за предыдущие 12 месяцев без учета инфляции. При этом, принимая во внимание более чем двукратное падение курса гривны, введение импортных пошлин и дальнейшую девальвацию в следующем году следует ожидать более чем двукратный рост цен. В такой ситуации, необходимо предусмотреть индексацию соответствующих платежей в бюджет на индекс инфляции при расчете размера «овердрафта», в противном случае большинство налогоплательщиков будут вынуждены заморозить значительную часть оборотных средств на НДС-счетах.

Отметим, что такая индексация всего лишь призвана обеспечить учет реальной, а не номинальной стоимости уплаченных налогоплательщиком в бюджет средств.

5. Банковская гарантия

Предлагается предоставить налогоплательщикам право вносить денежное обеспечение обязательств по НДС на НДС-счет посредством банковской гарантии. Это позволит избежать замораживания на НДС-счетах оборотных средств вновь созданных и активно развивающихся предприятий.

6. «Преюдиция» правомерности налогового кредита по зарегистрированным налоговым накладным.

В настоящий момент многие налогоплательщики сталкиваются с попытками ГФС признать часть проведенных ими сделок «безтоварными» и на этом основании отменить ранее сформированный налоговый кредит. Представители ГФС обосновывают свои действия тем, что соответствующий НДС не был уплачен в бюджет. Учитывая, что введение системы электронного администрирования НДС, по заявлениям руководства ГФС блокирует как «маргинальные» ямы так и торговлю налоговым кредитом, предлагается прямо установить, что налоговый кредит сформированный по зарегистрированным в системе налоговым накладным не может быть в последствии снят (признан неправомерным).

7. Введение электронного кабинета налогоплательщика

Принятая реформа предполагает введение электронного кабинета налогоплательщика, одновременно, с переходом электронного администрирования НДС из тестового режима в обычный. Таким образом, у налогоплательщиков и органов ГФС не будет возможности убедиться в том, что соответствующее ПО работает корректно и предоставляет налогоплательщику всю необходимую информацию. Учитывая вышесказанное, предлагается, обязать ГФС ввести в действие электронный кабинет минимум за два месяца до перехода электронной системы администрирования в полноценный режим работы.  Также, необходимо предусмотреть, что в «электронном кабинете» в онлайн режиме должна отражаться информация относительно текущих значений как всех слагаемых, так и правой части формулы статьи 2001.3 НК в целом.

Эксперты «ИСЕТ»

20 марта 2015 года

Аналітична записка експертів Інституту соціально-економічної трансформації
щодо впровадження електронного адміністрування ПДВ

(01.05.2015)

Проаналізувавши стан підготовки Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби, Міністерства фінансів та інших інституцій до впровадження повноцінної системи електронного адміністрування та запуску грошового забезпечення податкових зобов’язань, ми дійшли до висновку, що на сьогоднішній день запуск електронного адміністрування ПДВ не в тестовому режимі призведе до значного погіршення умов ведення бізнесу, суттєвого ускладнення адміністрування, спровокує технічні проблеми, призведе до нарахування необґрунтованих штрафних санкцій, додаткових витрат у платників податку, замороження оборотних коштів, що відповідно спровокує ще більше падіння ВВП, а також породжує нові корупційні ризики з боку фіскальних органів. Сукупність проблем що досі не вирішені можна згрупувати за наступними групами: організаційні, методологічні, правові, економічні і технічні.

Організаційні проблеми:

-        Державна фіскальна служба не створила для платників податків необхідний сервіс, який би дозволив реєструвати податкові накладні напряму без приватних посередників, не запустив Електронний кабінет платника податків, не створив відповідний сервіс оперативного (он-лайн) отримування інформації про суму, на яку платник податку може виписувати податкові накладні;

-        на ринку реєстрації податкових накладних фактично створена штучна монополія компанією MeDoc, яка шляхом обмеження обміну інформацією з іншими компаніями що надають відповідний сервіс, блокує створення конкурентного середовища;

-        Державна фіскальна служба не підготувала достатньо методичних роз’яснень та консультацій, які би дозволили доброчесному платнику податків безпомилково здійснювати і відображати в електронному реєстрі всі передбачені чинним законодавством операції, що оподатковуються ПДВ;

-        Державна фіскальна служба не провела інформаційно-роз’яснювальну компанію для платників податків щодо порядку функціонування електронного адміністрування ПДВ та грошового забезпечення ПДВ, внаслідок чого неминуче будуть виникати помилки і до платників податків будуть застосовуватися значні штрафні санкції.

Методологічні проблеми

-        Складові формули для визначення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні мають наступні невирішені проблеми:

  • SВідшкод (сума задекларованого платником відшкодування ПДВ) призводить до безпідставного депонування коштів платника податків, який заявив законне бюджетне відшкодування, але не отримав його з тих чи інших причин (в т.ч. немотивованих затримок у проведенні перевірок чи поверненні коштів);
  • Sперевищу випадку невчасної реєстрації податкової накладної призводить до повторної сплати коштів на спеціальний рахунок;
  • SМитн не враховує коригування митної вартості шляхом подання додаткової митної декларації або аркуша коригування до митної декларації;
  • SНаклВид і SНаклОтр не враховує специфіки виписки розрахунків коригувань до податкових накладних, виписаних до 01.02.2015, що призводить до необхідності депонування додаткових коштів на спеціальному рахунку.

Правові проблеми

-        чинним законодавством та підзаконними актами так і не вирішено питання використання електронної податкової накладної в якості доказу, порядку її зберігання, передачі контролюючим органам для перевірки тощо;

-        чинним законодавством і підзаконними актами не вирішено питання солідарної відповідальності, яка виникає під час відмови від реєстрації податкової накладної контрагентом;

-        чинним законодавством і підзаконними актами не визначена відповідальність приватних технічних компаній які надають послуги з реєстрації податкових накладних в електронному реєстрі, що можуть виникнути внаслідок недоступності сервісу або збою системи;

-        чинним законодавством і підзаконними актами не визначена відповідальність фіскальних органів за допущення методологічних і технічних помилок, внаслідок яких платник податку може зазнати збитків.

Економічні проблеми

-        впровадження грошового забезпечення податкових зобов’язань при сучасному стані економіки призведе до необхідності залучення платниками податків додаткових коштів в обсязі десятків мільярдів гривень для їх акумулювання на спецрахунку, що в умовах падіння економіки та значної вартості фінансових ресурсів призведе до пригальмування обсягів реалізації, що в свою чергу призведе до ще більшого падіння економіки;

-        впровадження нової системи реєстрації податкових накладних потребує придбання доступу до відповідного програмного забезпечення, підготовки і навчання бухгалтерів, що суттєво вдарить особливо по малому і середньому бізнесу;

-        впровадження грошового забезпечення податкових зобов’язань суттєво вдарить по українським товаровиробникам, які реалізують свою продукцію з відстрочкою платежу на вітчизняному ринку і не вплине на імпортерів та роздрібну торгівлю, що суттєво погіршить їх конкурентоспроможність.

Технічні проблеми

-        система електронного адміністрування ПДВ, не пройшла належного тестування і верифікації, що передбачено технічними  стандартами ДСТУ ISO/IEC 12207:2014, що призводить до відсутності впевненості в тому, що така система буде безпомилково працювати і в розрахунках дотримуватися встановленої формули відповідно до чинного законодавства;

-        децентралізація розрахунків окремих елементів формули між оператором порталу, органами ДФС та Державної казначейської служби  суттєво посилює ризик помилки і уповільнення роботи системи;

-        як показав тестовий період, система неодноразово "зависала", видавала помилки, що в умовах грошового забезпечення призведе до несвоєчасної реєстрації податкових накладних, неформування податкового кредиту, а відповідно і до необґрунтованих переплат, або застосування штрафних санкцій до платників податків за ці технічні помилки.

Крім цього, експерти наголошують, що незважаючи на достатньо жорсткі умови функціонування системи, Державна фіскальна служба не відмовляється від механізмів, що мають значні корупційні ризики, а саме:

-        впровадження електронного адміністрування ПДВ з можливістю фіскальної служби штучно, без попередження блокувати реєстрацію електронних податкових накладних в ЄРПН, що створює значні корупційні ризики для зловживання цією можливістю;

-        законодавчо не вирішено питання гарантування платників податків на своєчасне відшкодування ПДВ при наявності грошового забезпечення і неможливості фіктивного формування ПДВ.

Пропозиції експертів:

Враховуючи вищезазначене, експерти роблять висновки про неготовність системи електронного адміністрування ПДВ до повноцінного впровадження з 1 липня 2015 року і вважають за необхідне перенесення строків запуску на 1 січня 2016 року. У цей період необхідно відкоригувати чинне законодавство в частині функціонування такої системи, повноцінно протестувати систему на її функціональність, забезпечити всі необхідні методичні рекомендації провести інформаційно роз’яснювальну роботу серед платників податків.

Крім того, експерти вважають за необхідне впровадити наступні заходи, які є необхідними для зниження втрат, що понесе бізнес внаслідок впровадження системи електронного адміністрування, та забезпечення хоча б мінімальної ефективності функціонування цієї системи. Зокрема, повний консенсус серед експертів мають наступні пропозиції:

  1. Впровадження повноцінно діючого електронного кабінету платника податків та законодавче визначення сервісних послуг, які мають бути доступними в ньому, зокрема, оперативне отримання інформації про залишки коштів на спецрахунку та обсяг суми, на яку платник податків має реєструвати податкову накладну. Тестовий режим повинен працювати до повноцінного  промислового запуску електронного кабінету.
  2. Законодавче забезпечення прозорого, некорупційного механізму відшкодування ПДВ, а саме створення у органах Державної казначейської служби спеціального рахунку, на який мають надходити всі платежі від ПДВ, погашалося б заявлене відшкодування у повному обсязі і тільки після цього на ЄКР перераховувався б чистий залишок після сальдування. Оскільки електронна система адміністрування запобігає формуванню фіктивного (незабезпеченого грошовими коштами) податкового кредиту, логічним видається перехід до системи відшкодування, яка блокує невідшкодування ПДВ. Відсутність механізму гарантованого відшкодування ПДВ завдає великої шкоди економічному зростанню в Україні, оскільки блокує зростання експорту, яке стало можливим завдяки підвищенню конкурентоспроможності товарів українського виробництва після глибокої девальвації.
  3. Законодавче унеможливлення ручного блокування доступу платника податку до свого спецрахунку та електронного реєстру податкових накладних. Зокрема, скасування положення, згідно якого відсутність підприємства за місцем реєстрації є підставою для обмеження доступу до електронного реєстру податкових накладних. Відсутність підприємства за місцем реєстрації не має жодного значення для системи електронного адміністрування ПДВ, проте створює додатковий регуляторний тиск на бізнес.
  4. Законодавче скасування обмеження доступу до власних коштів платником податку, а саме надання можливості для підприємств зняття зі спецрахунків ПДВ коштів в обсязі перевищення необхідного грошового забезпечення, без додаткових погоджень. Ця пропозиція знизить негативний вплив на платників податків, у той же час вона повністю відповідає логіці роботи елетронної системи адміністрування ПДВ, в рамках якої кошти, що перевищують необхідне грошове забезпечення, є власністю платника податків і не можуть бути обмежені у використані.
  5. Законодавче закріплення правомірності сформованого податкового кредиту, а саме унеможливлення оскарження зареєстрованого у системі податкового кредиту. Оскільки увесь зареєстрований в електронній системі податковий кредит за визначенням буде профінансований задепонованими в системі коштами, або овердрафтом, який дає гарантію депонування таких коштів, цілком логічним є визнання такого зареєстрованого податкового кредиту апріорі правомірним. Це суттєво знизить ризики корупційного використання механізму оскарження податкового кредиту і не матиме жодного впливу на роботу системи. В рамках же боротьби з пересортицею (імпортними або виробничими схемами), необхідно не скасовувати податковий кредит, а нараховувати відповідні податкові зобов’язання.

Експерти також підтримують наступні пропозиції Державної фіскальної служби щодо покращення роботи системи:

  1. Надання можливості підприємствам виписувати одну податкову накладну на всі поставки протягом певного періоду, якщо такі поставки мали ритмічний характер. Це значно спростило б адміністрування ПДВ та знизило б адміністративні видатки бізнесу, не зашкоджуючи, при цьому, роботі електронної системи.
  2. Інтеграція овердрафту та від’ємних залишків минулих періодів до формули, прописаної у Податковому кодексі. Ця пропозиція дозволить платнику податків отримати інформацію щодо свого овердрафту та від’ємних залишків минулих періодів у електронному кабінеті.

Авторський колектив

Експертів ІСЕТ

Пропозиції щодо методології оцінки нерухомого майна у проекті реформування податку на прибуток (концепція перетворення його на податок лише на розподілений прибуток з нижнім порогом 1,3% від вартості нерухомості підприємства)

Під нерухомим майном слід розуміти земельні ділянки, земельні ділянки та об’єкти, що на них побудовані (багатоквартирні будинки, будинки, склади, цехи тощо).

Обставини:

  1. немає єдиного ринку купівлі-продажу нерухомого майна, як наслідок немає єдиного реєстру цін (для порівняння);
  2. Україна користується недосконалою методикою нормативної грошової оцінки землі, яка була затверджена в 1995 році
  3. фактично не існує методів оцінки, оскільки існуючі методи (ринковий, дохідний, витратний) не можуть відобразити реальну вартість нерухомого майна;
  4. Україна єдина країна, яка окремо оцінює земельну ділянку та об’єкти, що на ній знаходяться;
  5. обмежений час (до 2016 року) для запровадження нової системи оцінки;
  6. запровадження сплати податку по-новому потребує справжньої децентралізації
  7. замінити податок на прибуток та податок на розподілений дохід з нижньою межею оцінки нерухомого майна, що знаходиться на праві власності у такого суб’єкта господарювання;
  8. у разі не можливості сплачувати податок на нерухоме майно, суб’єкт господарювання повинен продати зазначене майно.

Ціль:

Позитивні сторони введення податку на нерухомість:

-        більш ефективний ринок землі;

-        укріплює економіку (у більшості коли вводиться цей податок паралельно скорочуються податки на заробітну плату, дохід);

-        легкий в адмініструванні;

-        зменшує рівень урбанізації міст;

-        перевірений податок, який використовується багатьма країнами, зокрема ефективно Данією і Австралією як місцевий податок;

Можливий варіант оцінки вартості нерухомості з прийняття змін (заміна податку на прибуток) та протягом одного року:

  1. використовувати існуючі методи оцінки (ринковий, дохідний, витратний) та обкласти податком на нерухоме майно (далі – «Податок»);
  2. у разі неможливості сплати Податку, власник нерухомого майна повинен продати це майно;
  3. у разі об’єктивної неможливості продажу нерухомого майна протягом року (під час виставлення нерухомого майна на продаж Податок не рахується) (зокрема, забруднення території і як наслідок великі капіталовкладення у відновлення земельної ділянки), нерухоме майно не обкладається податком. У той же час таке нерухоме майно потрапляє в реєстр майна, при купівлі якого новий власник буде мати податкові канікули з метою залучення інвестицій. При цьому власник нерухомого майна зобов’язаний продати таке майно;           
  4. Створити організовану систему продажу нерухомості (далі – «Система»). Надалі здійснювати всі операції з купівлі-продажу нерухомості за посередництвом Системи, де відображати всю інформацію про угоду з купівлі-продажу нерухомості, зокрема – ціну. Заборонити операції з купівлі-продажу нерухомості поза Системою. Інформацію про операцію заносить в систему нотаріус після реєстрації договору із всіма необхідними атрибутами (дані про участок, номер договора, дата, вартість, продавець, новий власник та сума). Реєстрація без внесення в базу не відбувається. Забезпечити відкритий доступ до інформації про ціни угод купівлі-продажу нерухомості, таким чином забезпечивши процес відкритого формування ринкової вартості нерухомості на певній території.
  5. Одночасно з введенням системи зобов’язати органи місцевого самоврядування провести поділ територій своїх громад на однотипні за вартістю нерухомості ділянки. Це здійснити після cтворення/об'єднання громад із залученням громадськості. Після цього можна внести всі дані в електронний реєстр із цінами, тобто відкрити реєстр для громадян.
  6. Протягом умовно встановленого терміну забезпечувати проведення операцій з продажу нерухомості через Систему. По закінченню цього терміну зобов’язати органи місцевого самоврядування (або відповідальні за функціонування системи органи) розрахувати середню вартість реалізованого через систему нерухомого майна (одиниці виміру цього майна – м2, сотка, гектар тощо) за кожною однотипною ділянкою, визначеною у попередньому пункті. Розраховані показники вважати ринковою вартістю нерухомості за кожною такою ділянкою. Значення ринкової вартості використовувати при оцінці нерухомості в цілях оподаткування.
  7. Крім того на основі вищевказаного реєстру можна буде при необхідності також обраховувати регіональний коефіцієнт вартості землі. В залежності від чого буде братися податкова база (за ринковою вартістю або за регіональним коефіцієнтом або комбінованим методом).
  8. При оцінці методом витрат не застосовувати індексацію цін (для уникнення оцінки станків підприємства, яке фактично застаріле (1964 року виробництва), але за рахунок витрачених коштів при купівлі та подальшої індексації, вартість виросте в рази).
  9. Оцінка податку для нерухомого майна, може бути визначена як певний відсоток від ринкової вартості об’єкта. Ставка відсотка може бути визначена за рахунок подання декларації, де люди з певним заробітком мають сплатити менший відсоток, а інші, що мають доходи які перевищують певний рівень, більший відсоток на кінець податкового періоду. Що до підприємств, то визначити певний відсоток від ринкової вартості для оподаткування. Другий варіант встановити певний ліміт по площі житла певного регіону який не буде оподатковуватись, метри які по за нормою оподатковуються згідно ринкової ціни метра. У двох випадках пропагується застосовувати коефіцієнти для рахування бази, що буде оподатковуватись. Перший коефіцієнт регіональний, який визначає область та місто. Другий коефіцієнт обчислюється за рахунок місцевих економіко-планових зон (поквартально), що надає можливість більш справедливої оцінки. Для підприємств галузевий коефіцієнт. Як результат ми отримаємо базу, що буде оподатковуватись. Що до житлових будинків: вона буде середньою. Щоб вирівняти базу є опція з кінцево обчисленої бази відрахувати 25%, що дозволить уникнути питань.

Таким чином ми уникнемо ситуації, коли величезні території заводу, які не використовуються, а працює невелика частина заводу, може збанкрутувати за рахунок введення податку не нерухоме майно.

Після 2016 року на підставі Системи залишимо лише ринковий метод оцінки.

Підготовлено практикантами ІСЕТ

01.08.2015

Податкова реформа - Бюджетний та податковий аспекти

(Коаліція авторських колективів – презентантів концепцій податкової реформи на Відкритій комунікаційній платформі Міністерства фінансів України)

 

Мета реформи - створення конкурентних податкових умов для сталого розвитку України

Ключові проблеми податкового законодавства:

  • Нерівномірне податкового навантаження на бізнес
  • Тіньова економіка та контрабанда
  • Високе податкове навантаження на фонд оплати праці
  • Дискреція (вибіркове застосування законодавства)
  • Нестабільність податкових змін
  • Невідшкодування ПДВ

Головні завдання реформи:

  1. 1.Створення сприятливих умов  для розвитку економіки:

-        Закріплення в конституції обмеження перерозподілу через публічні фінанси не більше 35% ВВП

-        Збереження спрощеної системи оподаткування і звітності.

-        Вдосконалення електронного адміністрування всіх податків та зборів.

  1. 2.Унеможливити корупцію:

-        Впровадження повноцінного Електронного кабінету платника податків з 1 січня 2016 року.

-        Скасування планів штрафів за порушення податкового законодавства.

-        Введення відповідальності посадових осіб за неправомірні претензії

-        Удосконалення норм щодо відповідальності за податкове шахрайство.

  1. 3.Зменшити податкове навантаження:

-        Зменшення оподаткування оплати праці (ПДФО та ЄСВ) з 55-65% до 20%.

-        Реформа системи соціального страхування, ліквідація фондів соціального страхування, впровадження державної соціальної гарантії.

-        Перехід до оподаткування лише розподіленого прибутку зі ставкою 15%

-        Впровадження єдиного рахунку для сплати загальнодержавних податків (крім ПДВ).

  1. 4.Відновити довіру між бізнесом і державою

-        Зупинення жорсткої фіскальної політики та проведення ліберальної податкової реформи.

-        Запровадження мораторію на будь-які зміни в податковому законодавстві, що погіршують бізнес-клімат.

  1. 5.Збільшення надходження до бюджету через зростання економіки

-        Стимулювання інвестицій через оподаткування розподіленого прибутку.

-        Зменшення навантаження на фонд оплати праці та як наслідок – його легалізація та збільшення платоспроможного попиту населення.

-        Зменшення адміністративно-корупційного навантаження на бізнес через ліквідацію дискреції при адмініструванні податків


 

Нова бюджетна модель (порівняння Бюджету 2013 р та стартового року реформи)

Песімістичний сценарій:

Показник

Очікувані зміни

Надход-ження, грн

Податок на прибуток

Заміна податком на розподілений прибутокза ставкою 15%

- 40 млрд.

ПДФО
ЄСВ

ПДФО: 20%, ЄСВ: 0% (не сплачується)

Розраховано з урахуванням бюджетників

- 100млрд.

ПДФО (брутізація)

Крім бюджетних підприємств

+ 20 млрд.

Бюджет

Скасування «допомоги» підприємствам, зменшення розкрадання, ревізія ПФ, електронні держзакупівлі

+ 30 млрд.

Фонди соціального страхування

Зменшення витрат за рахунок скасування фондів "тимчасова втрата працездатності","нещасний випадок на виробництві". 12 днів хвороби за рахунок підприємства, медична страховка

+ 15 млрд.

ПДВ

Електронне адміністрування,

автоматичне відшкодування, електронний кабінет, окремий рахунок у Казначействі

+ 30 млрд.

Нерухомість, земля

Мінімізація пільг з податку на нерухомість, земельного податку

+ 2 млрд.

Комерційна нерухомість
та земля

Оподаткування землі  та нерухомості (1%-2% від вартості)

+ 30 млрд.

Ресурсні, акцизи

Підвищення, що вже відбулося

+ 20 млрд.

Профіцит бюджету

 

+ 7 млрд.

 

 

Детальні розрахунки та повна презентація за посиланням:  http://rpr.org.ua/ua/news/2015-08/0/349

Коаліція авторських колективів:  Авторський колектив концепції «Податкова система здорового глузду», Громадянська ініціатива «Реанімаційний пакет реформ», Громадянська Платформа «Нова Країна», Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, Група «Підприємці за реформи», Авторський колектив Національного університету ДПС України, Авторський колектив журналу «Незалежний Аудитор»,  Авторська концепція Данило Монін, Інститут соціально-економічної трансформації

01.09.2015

 

Українська податкова система є, за зовнішніми ознаками, дуже подібною до більшості європейських країн. Вона складається з тих самих податків, які є типовими для європейських країн, а відповідні закони було написано за участю західних радників. Тим не менш, описані вище проблеми характеризують цю систему як конфіскаційну - адже у кінцевому підсумку держава в особі своїх представників визначає хто і скільки їй має сплатити. З точки зору інституційної економіки це є типовим проявом феномену, згідно якого одні й ті самі формальні інституції (закони) по)різному працюють в залежності від неформальних. Зокрема, як доведено на багатьох прикладах, формальні закони принципово по-різному працюють за "суспільного порядку з обмеженим доступом" (ОД), притаманного більшості сучасних суспільств, в тому числі Україні, та за "відкритого доступу" (ВД), який дозволив низці країн, що ми їх зараз називаємо «розвиненими», значно відірватися від решти. Policy_Tax_Reform_RPR.pdf

 

30.10.15 о 12:00 у приміщенні Українського Кризового Медіа Центру (м. Київ, вул.Хрещатик 2, 2 поверх) відбудеться прес-брифінг на тему: Ліберальна податкова реформа: вихід з економічної кризи чи загроза бюджету?

26 жовтня 2015 року був зареєстрований законопроект податкової реформи від Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, який одразу викликав жваве обговорення як в засобах масової інформації так і в експертному середовищі. Частина експертів вважають що даний законопроект призведе до значного зростання бюджетного дефіциту, макроекономічній дестабілізації і є загрозою для міжнародної фінансової підтримки України, інша частина - що це єдиний спосіб для виведення України з економічної кризи і створення передумов для економічного зростання.

На брифінгу експерти РПР представлять результати проведеного аналізу змісту законопроекту та оцінку його впливу на бюджет та на економіку України, також буде  представлено пропозиціи щодо необхідних правок до законопроекту та заходів що дозволять подолати фіскальний розрив.

 

Учасники:

Дубровський Володимир, РПР, старший економіст CASE Ukraine

Кухта Павло, РПР, макроекономіст

Несходовський Ілля, РПР, Інститут соціально-економічної трансформації

Соколов Михайло, РПР, Kesarev Consulting

26 жовтня 2015 року був зареєстрований законопроект № 3357, розроблений під керівництвом Ніни Южаніної, голови Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України, ініціатором якого виступили рекордна кількість парламентаріїв.

В даному законопроекті закладені прогресивні зміни, які в більшій мірі спрямовані на нормалізацію взаємовідносин між бізнесом і фіскальними органами, забезпечення збалансування їх прав, обов’язків і відповідальності, покращення адміністрування податків, впровадження прогресивних форм оподаткування тощо, а також інших концептуальних засад, які можуть стати справжнім поштовхом для виходу України з кризи та нормалізації сфери податкових відносин.

Зокрема, в законопроекті враховані пропозиції експертного середовища, в тому числі і членів податкової групи Реанімаційного пакету реформ, щодо:

     •          переходу до оподаткування розподіленого прибутку, що знизить рівень втручання податкових органів в діяльність підприємств, покращить інвестиційну привабливість України та надасть додатковий фінансовий ресурс для економічного зростання;

     •          суттєвого зниження фіскального навантаження на заробітну плату, що є вагомим економічним аргументом для детінізації заробітних плат.

     •          скасуваня підстави для таких корупційних можливостей податківців, як анулювання реєстрації платника ПДВ за відсутності за його місцезнаходженням, або неподання до державного реєстратора відомостей щодо підтвердження про юридичну особу;

     •          визначення правомірним усього зареєстрованого в ЄРПН податкового кредиту та унеможливлення його зняття на формальних підставах;

     •          введення публічного реєстру заявок на відшкодування ПДВ із зазначенням заявлених сум, ІПН і назв платників податків;

     •          погашення заявок на відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості їх подання та реєстрації в реєстрі;

     •          введення автоматичного відшкодування ПДВ для всіх платників податків;

     •          реального запровадження повноцінні електронні сервіси, зокрема електронний кабінет платника податків;

     •          позбавлення районних відділів ДФС контролюючих функцій, перетворення їх на сервісні центри та скорочення персоналу,

     •          ліквідації податкової міліції, а також інші положення, які суттєво покращать умови ведення бізнесу в Україні.

Разом з тим ми усвідомлюємо, що ліберальна податкова реформа в жодному разі не має призвести до макроекономічної дестабілізації. Позиція групи «Реформа податків» РПР у цьому питанні завжди була і залишається фіскально-відповідальною. Ми визнаємо наявність фіскального розриву, який може виникнути при впроваджені запропонованої податкової реформи, хоча вважаємо оцінки Міністерства фінансів України дещо завищеними. Але ми вважаємо, що долати цей фіскальний розрив Уряд повинен, в першу чергу, через зниження бюджетних видатків, які на сьогодні є непомірно високими для країни (рівень перерозподілу ВВП через публічні фінанси досягає 52-54%) та унеможливлюють економічне зростання. На жаль, Уряд до сих пір не представив жодних серйозних пропозицій щодо реформи публічного сектору та скорочення бюджетних видатків. Аби спонукати виконавчу владу до цього ми пропонуємо конституційно обмежити перерозподіл через публічні фінанси рівнем у 35%, характерним для успішних перехідних економік, і зобов’язати виконавчу владу досягти цього показника за кілька років.

З боку надходжень, ми пропонуємо частково компенсувати можливі втрати за рахунок збільшення та удосконалення оподаткування майна підприємств. Також розрив може бути суттєво зменшений за рахунок відмови від деяких положень Законопроекту, як описано нижче. За нашими попередніми підрахунками запропоновані заходи мають дозволити провести ліберальну податкову реформу, не порушуючи макроекономічний баланс, який, серед іншого, є найголовнішою умовою співпраці з МВФ.

Разом з переліченими позитивними моментами є окремі пропозиції у проекті, з якими складно погодитися, а саме:

     •           введення тимчасового додаткового овердрафту (ліміту на який податкові накладні можуть бути зареєстровані в ЕРПН без грошового забезпечення) в обсягах середньомісячних зареєстрованих, але не оплачених податкових зобов’язань за 2015 рік – оскільки ця норма призведе до поновлення функціонування «податкових ям»;

     •           за нашими підрахунками, зниження ставки ПДВ до 15 % призведе до зменшення надходження до державного бюджету в розмірі більш ніж 50 млрд. грн. У той час як у випадку наявності можливостей щодо зниження податкового навантаження на економіку для стимулювання економічного зростання та конкурентоспроможності національних виробників необхідно знижувати прямі, а не непрямі податки.;

     •           збереження ЄСВ замість його інкорпорування до складу ПДФО, що полегшило б адміністрування, та сприяло б оздоровленню пенсійної системи;

     •           питанняреформування спрощеної системи варто розглядати тільки після повноцінного запровадження ліберальної податкової реформи.

Задля проведення успішної податкової реформи, що забезпечить належні передумови для виходи України з економічної кризи з одного боку, а з іншого - забезпечить збалансованість державного, місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, ми закликаємо законодавчу і виконавчу гілку влади разом з представниками експертного середовища виробити спільний підхід до реформи. Вважаємо, що досягнення  порозуміння на базі поєднання лібералізації податкової системи з фіскальною відповідальністю забезпечить збалансованість Державного бюджету та буде сприяти виходу економіки з глибокої кризи.

 

Експерти групи ”Податкова реформа”

Реанімаційного пакету реформ

 

«Інститут соціально-економічної трансформації»

«CASE-Ukraine»

«Палата податкових консультантів»

«Асоціація податкових консультантів»

Сторінка 20 із 20