Інститут соціально-економічної трансформації та Реанімаційний пакет реформ запрошують до участі в експертному круглому столі

"Реформа податку на прибуток і ПДВ: чи будуть стимули для зростання?",
який відбудеться 15 грудня о 16:30
за адресою м. Київ, вул. Ольгінська 6, 2 поверх

Питання до обговорення:

1. Податок на прибуток. Чи стане інвестиційнй кредит стимулом для економічного зростання? Чи дієві альтернативні моделі?
2. Податок на додану вартість. Чи зникнуть корупційні схеми при його відшкодувані?

Запрошені:

• Блінов Андрій – економіст, керівник проекту «Успішна країна»
• Боярчук Дмитро – виконавчий директор СASE-Україна
• Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії
• Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
• Касперович Юлія - економіст, Національний інститут стратегічних досліджень
• Кухта Павло – економіст, експерт РПР
• Кушнірук Борис – економіст
• Наконечний Віталій – експерт з питань податкової та митної політики
• Несходовський Ілля – директор ІСЕТ, експерт РПР
• Олійников Євген – економіст, експерт РПР
• Соколов Михайло, експерт РПР
• Третякова Галина - генеральний директор "УФУ", експерт РПР
• Черкашин Вячеслав – експерт з питань податкової та митної політики

За додатковою інформацією та з питань долучення до обговорення звертатися до:

Гетмана Олега , тел. (067) 312 44 44 , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Матеріали до Круглого столу - http://iset-ua.org/images/pributok/DROP.doc

9 грудня 2015 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся експертний круглий стіл на тему «Податкова та пенсійна реформи: як збалансувати бюджет». Під час круглого столу експерти, представники міністерств, народні депутати України, фахівці з питань податкової реформи та пенсійного забезпечення  обговорили передумови для економічного зростання країни, питпння податкової реформи та скорочення видатків бюджету, реформи пенсійного забезпечення та соціального захисту.

Експерт Реанімаційного пакету реформ Павло Кухта розповів про те, що рівень перерозподілу державних видатків з урахуванням квазіфіскальих в нашій країні перевищує 50%, такий показник для країн, схожих на нашу за рівнем інституціонального розвитку, є дуже високим.

Експерти надавали свої пропозиції щодо скорочення видатків бюджету представникам міністерств та народним депутатам, сподіваємось що вони будуть враховані.

Одним з самих термінових кроків ми бачимо необхідність верифікації пенсіонерів та отпримувачів соціальних виплат, що дозволить виявити «мертвих душ» та знизити видаткову частину. В свою чергу це дозволить знизити навантаження на Фонд зароботної плати та наблизитись до рівня 37-38% видатків бюджету від ВВП.

Вишлінський Гліб, виконавчий директор Центру економічної стратегії, повідомив, що велика частина витрат бюджету – це витрати на освіту та охорону здоров‘я. Витрати на освіту в нашій країні є вищими ніж середньоєвропейський показник. Щодо охорони здоров‘я – в Парламенті вже зареєстровані проекти, які дозволять реформувати галузь та оптимізувати бюджетні витрати. Також на думку експертів є багато інших завищених статей у бюджеті – наприклад можливості для економії є у МВД та Прокуратурі.

Експерт ІСЕТ, експерт РПР Галина Третякова, наголосила, що перевірка реєстрів отримувачів соціальних пільг потрібна терміново, в поняття веріфікації ми вкладаємо такий комплекс заходів:

-          Інвентаризація

-          Аудит

-          Створення електронних реєстрів

Питання до представника Міністерства фінансів – яким чином це реалізувати наступного року?

Андрій Рязанцев, представник Міністерства фінансів, погодився з необхідністю верифікації та повідомив, що Міністерство підрахувало кількість осіб, які отримують соціальну допомогу – їх виявилося 31 мільйон осіб. Для нас чітко постало питання – чи відповідають отримувачі критеріям, чи справжні надані документи та інші питання.

На наш погляд повинно бути трискладові:

-          Електронна верифікація

-          Телефонна верицікація

-          Фізична верифікація

Для швидкого впровадження цих механізмів потрібна допомога громадянського суспільства.

Андрій Блінов,  керівник проекту «Успішна країна» нагадав, що клічовий показник з Меморандуму МВФ – це граничний рівень дефіциту бюджету 2016 – 3.7% від ВВП. Ця цифра допустима, щоб утримати інфляцію у межах 20%. На думку експертів – Уряд з наступного року повинен перейти на трирічне бюджетування та протягом декількох років країна має вийти на рівень видатків, що розподіляються через публічні фінанси, не вище ніж 37-38% від ВВП з урахуванням квазіфіскальних.

          Андрій Журжій, народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики відмітив, що Міністерство фінансів намагається скорочувати видатки, діюча норма законодавства, згідно якій з 01.01.2016 до ЄСВ буде застосовано коефіцієнт 0.6 для вісх платників (тавка складе близько 22%) - стимулює Міністерство скорочувати видатки. Планування бюджету на 2-3 роки – це дуже ефективно.

Щодо Податкового кодексу – вчора Мінфін презентував своє бачення компромісу, частина прогресивних норм там було враховано, але залишились позиції, які навряд чи зможуть пойти у Парламенті. Мінфін не врахував багато проблем – РРО, спрощенка, податок на розподілений прибуток тощо.  Будемо чекати реєстрацію документу та працівати далі над компромісним варіантом.

Економіст Борис Кушнірук, повідомив, що на його думку ЄСВ потрібно знижувати разом з реформою системи соціального страхування, потрібен єдиний реєстр соціальних пільг. Якщо Міністр соціальної політики блокує реформу – його треба міняти. Щодо ліквідації податку на прибуток підприємств та переходу до податку на розподілення прибутку – це прогресивний крок. Ідея виглядає привабливою та справді дозволяє кардинально знизити адміністративний тиск при сплаті податків. Компенсувати втрату податкових надходжень від введення податку на розподілений прибуток пропонується поступовим впровадженням податку на майно протягом 5 роів та підняттям ставки ПДВ на цейперіод. Адміністрування такого податку виглядає значно простішим та має менші корупційні можливості. Щодо скорочення перерозподілу видатків через публічні фінанси, Борис запропонував ліквідувати Фонд соціального страхування (який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в Україні від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням) та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Павло Янковський, експерт Реанімаційного пакету реформ наголосив на тому, що           вперше в історії країни він побачив процес, коли видатки бюджету плануються, виходячи з реальних доходів. Кабмін повинен і надалі скорочувати видаткову частину, поступово наближатись до показників, які характерні для країн, схожих за рівнем інституціонального розвитку.

Галина Третякова підвела підсумки обговорення та повідомила, що бюджетний процес, податкова та пенсійна реформи виявили прогалини Уряду у рефорах, які він проводить, та в першу чергу від цього починають страждати соціально-економічна сфера. Пріоритними у 2016 році повинні стати реформи у цій сфері, їх частка складає більш ніж 50% від усіх публічних фінансів, без цих реформ ми бюджет не збалансуємо. Будемо спільно працювати над рефомуванням сектору, в нас немає іншого виходу.

Відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=ibINgY_W7FM&feature=youtu.be&t=9s

Законопроектом № 3111 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України) передбачено створення та ведення Національним банком України Кредитного реєстру НБУ у вигляді інформаційної системи, яка забезпечує збір, накопичення, обробку та зберігання інформації про кредитні операції юридичних та фізичних осіб, які здійснені банками України та про стан виконання зобов’язань за ними. Збір даних буде відбуватись в обов’язковому порядку  та в обсягах, які будуть регулюватись окремим нормативним актом НБУ. Крім того, передбачено надання даних НБУ із Кредитного реєстру на запит банків.

Створення Кредитного реєстру НБУ передбачено Меморандумом МВФ з метою нагляду за діяльністю банків у тому числі на консолідованій основі.

Експерти ІСЕТ підтримують ідею створення Кредитного реєстру НБУ з метою нагляду, як логічне продовження функціоналу реєстру прострочених кредитів банків, який вже діє в НБУ (Постанова НБУ N 245 від 27.06.2001 із змінами та доповненнями «Про створення єдиної інформаційної системи обліку позичальників (боржників)»).

Разом з тим експерти  висловлюють занепокоєння деякими нормами законопроекту та надають свої пропозиції по доопрацюванню проекта:

1. 1. Необхідно врегулювати обмеження, які закладені законопроектом № 3111, щодо конституційного права особи на повагу до особистого життя.
2. 2. Законопроектом № 3111 НБУ надається необмежене право на власний розсуд визначати обсяги інформації, яка буде передаватися, коло користувачів Реєстру та інші аспекти механізму функціонування Кредитного реєстру НБУ.
3. Законопроект передбачає створення Кредитного реєстру не лише з метою здійснення нагляду, а й для управління кредитним ризиком у банках.

За висновками експертів, збирання інформації щодо фізичної особи регулюється Конституцією України, Законом «Про захист персональних даних», Законом «Про організацію формування та обігу кредитних історій», Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенцією про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, тощо.

Ч. 2 ст. 32 Конституції України встановлено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина. Ч. 3 ст. 22 Конституції України чітко встановлює, що при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Механізм збирання інформації щодо фінансових зобов’язань фізичних осіб вже визначений в чинному законодавстві. Проте, законопроектом № 3111 на законодавчому рівні закріплюється  для банків інший механізм збирання, обробки та використання кредитної інформації, ніж передбачений діючими законами України «Про захист персональних даних», «Про організацію формування та ведення кредитних історій», який суттєво звужує зміст та обсяг конституційного права на повагу до особистого життя осіб, які уклали кредитну угоду.

У той же час, фізичні особи не можуть розглядатися як об’єкти банківського нагляду, адже вони не становлять загрози для банківської системи. Досягнений результат не буде співмірним обмеженню конституційного права особи на повагу до особистого життя.

Разом з тим, законопроект № 3111 не передбачає процедуру знищення персональних даних та особливостей доступу фізичних осіб до інформації про себе (ч. 3 ст. 32 Конституції України передбачено право кожного громадянина ознайомлюватися в органах державної влади з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею).

Пропонуємо виключити фізичних осіб з переліку суб`єктів, інформація про кредитні операції яких передаватиметься до Кредитного реєстру НБУ, за винятком пов`язаних осіб.

Вважаємо, що наведені питання мають бути чітко врегульовані у Законопроекті. Надання органу державної влади необмежених повноважень самостійно визначати свої повноваження суперечить чинному законодавству.

У  більшості європейських держав встановлюються обмеження щодо передачі інформації до Кредитного реєстру. Передається інформація лише по кредитах, які перевищують визначену законом суму, по яких наявна заборгованість у розмірах, що перевищують попередній платіж, по кредитах щодо яких наявна заборгованість протягом визначеного законом строку та інші обмеження. Інформація, яка міститься у Кредитному реєстрі зберігається лише протягом визначеного законом строку і потім підлягає видаленню.

Пропонуємо детально визначити у законопроекті коло суб’єктів, щодо яких здійснюватиметься збирання інформації , об’єм інформації, яка буде передаватися банками до Кредитного реєстру НБУ, а також гарантії забезпечення конфіденційності та механізми унеможливлення доступу сторонніх осіб до персональних даних, що містяться в інформаційній системі.

А також передбачити в законопроекті № 3111  процедуру коригування, знищення персональних даних та особливості доступу осіб до інформації про себе.

Для управління кредитними ризиками у банках законопроект № 3111 надає НБУ право передавати банкам з Кредитного реєстру зібрану інформацію по кредитних операціях юридичних та фізичних осіб в порядку, встановленому його власними нормативно-правовими актами.

Проте, управління кредитним ризиком у банках згідно (ч. 1 ст. 44) ЗУ «Про банки і банківську діяльність» -  функція самих комерційних банків, а не функція НБУ.

Відповідно до закону «Про НБУ» Національний банк не має право поширювати інформацію, отриману з метою нагляду.

Разом з тим, діяльність у сфері збору  та використання інформації про виконання особами грошових зобов'язань врегульована  законом «Про організацію формування та обігу кредитних історій». Згідно закону даний вид діяльності є виключною господарською  діяльністю, яка підлягає регулюванню та провадиться спеціалізованими організаціями – бюро кредитних історій.

У той же час, законом «Про НБУ» Національному банку забороняється ведення господарської діяльності.

 Пропонуємо виключити норму про надання інформації з кредитного реєстру на запит банку, який не надав її туди, та передбачити обов’язок НБУ надавати такі дані банкам в окремих випадках. Ці випадки теж повинні бути регламентовані самим  законом. Кредитний реєстр НБУ  має створюватись виключно для забезпечення ефективного виконання Національним банком України функції банківського регулювання та нагляду, як і передбачено Меморандумом з МВФ.

Експерти ІСЕТ

Галина Третякова

Олег Гетман

Ілля Несходовський

Руслан Бондаренко

2 грудня о 15:15 у приміщенні Українського кризового медіа-центру за адресою вул. Хрещатик 2 відбудеться круглий стіл на тему «Податковий кодекс Мінфіну: перший погляд експертів». Під час круглого столу експерти поділяться своїми першими враженнями та думками щодо проекту Податкового кодексу, оприлюдненого Міністерством фінансів.

До участі запрошуються експерти, громадські активісти та представники ЗМІ. Акредитація відбувається на місці.

Учасники:
Володимир Котенко, партнер Ernst&Young,
Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради,
Сергій Верланов, партнер ЮФ «Саєнко Харенко», керівник податкової практики,
Павло Кухта, радник Центру економічних стратегій, експерт Реанімаційного пакету реформ,
Ілля Несходовський, директор Інституту соціальн-економічної трансформації, експерт Реанімаційного пакету реформ
Модератор – Тарас Качка, керівник Українського медіа-центру реформ.

Експерти ІСЕТ В. Дубровський, І. Несходовський, О. Гетман проаналізували законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (Податкова лібералізація) від 26.102015 р. №3357 щодо його переваг і недоліків та надали свої висновки про можливості скорочення фіскального розриву у вигляді інфографіки

Проект Закону передбачає:

-  створення для Державної казначейської служби окремого рахунку, на який будуть зараховуватись усі платежі з ПДВ, та з якого буде здійснюватися відшкодування ПДВ;

-  перерахування на єдиний казначейський рахунок (далі – ЄКР) різниці (сальдо) між надходженнями податку, та його відшкодуванням, що ліквідує ризик затримки відшкодування з боку органів державної влади з міркувань використання невідшкодованих коштів для фінансування поточних бюджетних видатків;

-  прозору процедуру інформування суспільства про стан надходження ПДВ, та його відшкодування.

Запровадження системи автоматичного відшкодування розблокує інвестиційну діяльність, радикально зменшить можливості для корупційних проявів у сфері адміністрування ПДВ, продемонструє широкому колу підприємців реальні позитивні зміни, що відбуваються в результаті проведення в Україні реформ, чим створить необхідні умови для відновлення економічного розвитку.

Прийняття проекту Закону забезпечить:

- ліквідацію корупції у питаннях відшкодування ПДВ (через ліквідацію можливості індивідуального впливу з боку посадових осіб на прийняття рішень щодо відшкодування, або невідшкодування ПДВ);

- створення сприятливих умов для зростання інвестиційної активності суб’єктів господарювання та зростання експорту через своєчасне відшкодування ПДВ та припинення вилучення обігових коштів підприємств у вигляді корупційної ренти;

- демонстрацію реальності намірів України проводити рішучі реформи, спрямовані на формування сприятливого економічного клімату та викорінення корупції.

Додатки:

1. Пояснювальна записка

2. Порівняльна таблиця

13 листопада на Експертному обговорені «Податкова реформа: як збалансувати бюджет» за участі провідних економістів та представників Міністерства фінансів була проведена оцінка впливу на бюджетного дефіциту проектів податкової реформи та розглянуті потенціальні можливості щодо його скороченню.

Експерт РПР Павло Кухта представив розрахунки, здійсненні на основі прогнозних показників Міністерства фінансів та експерта Данііла Моніна, щодо зменшення надходжень до Державного бюджету за умови впровадження моделі ставок передбаченої законопроектом №3357. За цими розрахунками розмір зменшення надходжень складає близько 144 млрд. грн. якщо за базис брати податкову систему та ставки ЄСВ, що закріплені в законодавстві з 1 січня 2016 року, та до 225 млрд. грн., якщо за базис рахувати податкову систему, що діє у 2015 році.

Розрахунки представлені за посиланням: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1llc_6g4nMbHaTm8qF4CyL6z_LsxHUbRldSHAvbRydmQ/edit?usp=sharing

Економіст Борис Кушнірук, відмітив, що з найбільш радикальних кроків слід відзначити пропозицію по ліквідації податку на прибуток підприємств та переходу до податку на розподілення прибутку (тобто оподаткування лише сплати дивідендів). Ця ідея виглядає дуже привабливою та справді дозволяє кардинально знизити адміністративний тиск при сплаті податків. Щодо скорочення перерозподілу видатків через публічні фінанси, запропонував ліквідувати Фонд соціального страхування (який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в Україні від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням) та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Також частково компенсувати втрату податкових надходжень пропонується впровадженням податку на майно. Адміністрування такого податку виглядає значно простішим та має менші корупційні можливості. В той же час є певні ризики, по-перше, в частині визначення бази для оподаткування, по-друге, в умовах падіння ділової активності у переважної частини підприємств є значна частина активів, що зараз не задіяні в господарській діяльності або задіяні лише частково.

При розгляді питання щодо економії бюджету від електронних держзакупівель Павло Кухта висловив свою позицію про те, що є ще багато не приєднаних до системи структур та за даними МЕРТ у 2015 році економія складе близько 2 млрд. грн, прогнозувати економію на 2016 рік дуже важко.

Учасниками експертного столу прийнято рішення щодо необхідності відправити офіційний запит до МЕРТ з цього питання.

Експерт РПР Галина Третякова, надала розрахунки та обґрунтування щодо необхідності ліквідації Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. За розрахунками експертів зменшення частки перерозподілу через публічні фінанси за рахунок реалізації цієї пропозиції складе близько 15 млрд. грн. На обговорення був представлений механізм перерозподілу функцій цих фондів: http://iset-ua.org/ua/novini/pensijne-zabespechennya/item/36-propoziciy-reformuvannj-socstrahuvanj

Соколовська Юлія, представник Міністерства фінансів, звернулась до Галини із запитанням щодо того, яким чином ліквідація цих фондів вплине на видаткову частину бюджету.

У відповідь Галина Третякова запропонувала змоделювати ситуацію, коли ставка ЕСВ буде складати 20% та всі фонди будуть дотуватись з державного бюджету. А у випадку ліквідації фондів дотації будуть не потрібні, що принесе бюджету економію у розмірі 15 млрд.

Також Галина наголосила на необхідності створити Єдиного електронного реєстру пенсіонерів та Єдиного реєстру утримувачів соціальної допомоги, що дозволить оптимізувати ці видатки за рахунок зменшення виплати особам, які не мають на це право, або померли та скоротити розмір видатків до 10% від бюджету Пенсійного фонду та обсягу соціальних виплат, що за оцінками експертів складе близько 30 млрд. грн.

Як було зазначено, за досвідом інших країн, що здійснили цей процес Грузії та Греції,  ефект від верифікації та систематизації утримувачів соціальних виплат за рахунок зменшення корупції дозволило скоротити цю статтю видатків від 20% до 30%, що може дати нашій державі економію до 60 млрд. грн.

Наприкінці свого виступу Галина Третякова звернула увагу учасників на необхідність впровадження минс тестов за всіма соціальними виплатами.

Соколовська Юлія, повідомила, що створення Єдиних реєстрів Міністерство підтримує та запропонувала спільно працювати над цим питанням.

Вишлінський Гліб, виконавчий директор Центру економічної стратегії, повідомив, що згідно досліджень, проведених експертами Центру, рівень прерозподілу через публічні фінанси для країн, схожих на нашу за рівнем інституціонального розвитку, не повинан перевищувати 37% від ВВП, тому для досягнення економічного зростання рекомендовано скоротити перерозподіл через публічні фінанси протягом кількох років до цього рівня.

Переходячи до прибуткової частини бюджету, Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР, зауважив, що необхідноскасувати норму проекту №3357 про введення тимчасового додаткового овердрафту (ліміту на який податкові накладні можуть бути зареєстровані в ЕРПН без грошового забезпечення) в обсягах середньомісячних зареєстрованих, але не оплачених податкових зобов’язань за 2015 рік – оскільки ця норма призведе до поновлення функціонування «податкових ям». Потрібно замінити її нормою про подвійний овердрафт від сплачених зобов‘язань для зменшення вимивання обігових коштів підприємств.

Олена Жукова, директор аудиторської компанії, зауважила, що «податкові ями» і зараз працюють, введення спецрахнків ПДВ призвело лише до підвищення ставок за конвертацію, також працюють схеми з імпортними «скрутками»

Гетман Олег, економіст, відповів, що досліджував це питання, та за останньою інформацією може повідомити, що зараз збереглися «інтелектуальні ями», ставки яких за якісні послуги складають близько 11-12%, що робить їх не такими конкурентноздатними, як раніше.

Ілля Несходовський повідомив, що для збалансування бюджету доцільне збереження ставки ПДВ у нинішньому розмірі 20%, що закриє близько 55 млрд. грн. з розрахованої на початку зустрічі цифри фіскального розриву.На його думку у випадку наявності можливостей щодо зниження податкового навантаження на економіку для стимулювання економічного зростання та конкурентоспроможності національних виробників необхідно знижувати прямі, а не непрямі податки.

Гетман Олег повідомив, що над концепцією по модифікації податку на землю та майно за категоріями працює група експертів (В. Дубровський, А. Шемяткін, М. Сочинський, С. Черкашин та інші), найближчим часом концепція буде фіналізована. Цей податок зможе компенсувати близько 45 млрд. грн., що є досить важливою сумою для балансування бюджету.

Ігор Шуміло, радник Президента КШЕ, наголосив, що є маяк МВФ щодо дефіциту бюджету та його необхідно виконувати. Також він повідомив, що МЕРТ почало знов аналізувати та публікувати на своєму сайті інформацію про рівень тінізації економіки України за трьома різними методологіями, за їх оцінками цей рівень за перший квартал 2015 року склав 47%.

Андрій Блінов,  керівник проекту «Успішна країна» підсумував, що в результаті зустрічі було надано конструктивні пропозиції експертів щодо балансування бюджету і наголосив, що, звичайно, маяк МВФ ми повинні виконати. Учасники експертного обговорення підтримали цю позицію.

Учасники експертного обговорення вирішили винести на окреме обговорення наступні питання:

-  реформування спрощеної системи яке варто розглядати тільки після повноцінного запровадження ліберальної податкової реформи;

-          трирічне бюджетування;

-          підвищення доходів бюджету за рахунок ТЦУ;

-          скорочення числа державних службовців щонайменше на 20-25%

-          аудит видатків МВС та Прокуратури;

-          визначення ефективності академій наук та перегляд їх фінансування;

-          аудит витрат на оборону;

-          аналіз звітів Рахункової палати  щодо оцінки обсягів контрабанди

-         встановлення єдиної ставки податку на пасивні доходи фізичних осіб, зокрема на дивіденди та депозити на рівні 15%.

За результатами обговорення прийняли рішення погодити спільні документи по пропозиціях учасників щодо скорочення видатків бюджету та компенсаторів та надіслати їх до Міністерства фінансів та депутатам профільних Комітетів Верховної Ради.

АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА
експертів Інституту соцально-економічної трансформації
щодо бюджету на 2015 рік з урахування запропонованих змін

Проаналізувавши запропонований варіант змін до Державного бюджету України (законопроект № 2147 від 16.02.2015), експерти констатують, що уряд, не зважаючи на критику, вирішив не переглядати розмір видатків державного бюджету та їх структуру.Таким чином уряд, фактично, відмовився проводити бюджетну реформу та й надалі намагається фінансувати неефективні та корупційні статті видатків.

Загальний зміст внесених змін до державного бюджету – уточнення макроекономічних показників, а саме збільшення номінального ВВП з 1721 млрд гривень до 1850 млрд гривень, інфляції з 13% до 26.7% і девальвації з 16 грн до 21 грн та внесення коригувань до тих статей видатків що зазнали змін внаслідок такого уточнення та внесення статей що обумовлені подіями а сході. В цілому цей крок уряду можна вітати, так як він частково знижує ризики невиконання державного бюджету України, але не усуває їх повністю.

Позитивним також є збільшення обсягів зовнішнього фінансування, що робить бюджет у нинішньому вигляді більш стійким, а зростання обсягів зовнішнього фінансування буде відповідати зростанню обсягів повернення зовнішніх боргів, виплати відсотків за ними.

Основними ризиками на 2015 рік щодо виконання Державного бюджету є наступні:

-        більш глибоке падіння економіки України у порівнянні з тим що прогнозується, основними чинниками є продовження військових дій, збільшення збитковості, неплатоспроможності і банкрутств суб’єктів підприємницької діяльності, значне збільшення як офіційного так і прихованого безробіття, відсутність інвестицій, «утікання» капіталу, зменшення платоспроможного попиту внаслідок замороження заробітних плат та зростання тарифів, девальвації та інфляції. При цьому уряд не робить жодних суттєвих кроків для стимулювання підприємницької діяльності, а навпаки, своїми змінами до податкового законодавства суттєво погіршує стан адміністрування, зокрема, податку на додану вартість: планується впровадити грошове забезпечення ПДВ через спецрахунки в Державному казначействі, посилюється тиск на малий і середній бізнес через впровадження обов’язкового мінімального соціального внеску, впроваджується акцизний податок на місцевому рівні, без розробленого механізму його функціонування, податок на нерухомість, податок на імпорт, здійснюється масове запровадження касових апаратів без розроблених кроків щодо компенсування відповідних витрат підприємців, тощо. При цьому, з підприємців, не зважаючи на заборону перевірок, продовжують збиратися негласні платежі, зростає рівень корупції в митних та податкових органах, відсутня боротьба зі зловживаннями на місцях. За нашими оцінками все це призведе до більш глибокого падіння економіки ніж очікується і, як наслідок, доходи Державного бюджету не будуть виконані у тому обсязі що планується.

-        податкові надходження до Державного бюджету є суттєво завищеними. Експерти проекту "Ціна держави" оцінили можливі обсяги недоотримання податкових надходжень через занадто оптимістичні показники, закладені в бюджет, в розмірі близька 40 млрд. грн.

-        незважаючи на зменшення суми що підлягає перерахування від НБУ до державного бюджету свого прибутку на 4,9 млрд. грн. до 60,5 млрд. грн., ця сума залишається завищеною. Частина її буде забезпечена за рахунок емісії, що збільшить ризик зростання інфляції.

-        ризикованим залишається сума у 17 млрд. грн. фінансування Державного бюджету за рахунок приватизації державного майна. Враховуючи низьку інвестиційну привабливість Україну, відсутність внутрішніх інвесторів, забезпечення надходження по цій статті до Державного бюджету є малоочікуваною, відповідно, з високою ймовірністю бюджет недоотримає 17 млрд гривен;

-        є правильним кроком уряду зменшення фінансування квазі-фіскальних видатків, що планується здійснити за рахунок емісії НБУ, а саме, зменшення покриття дефіциту Нафтогазу на 1,8 млрд. грн. до 29,7 млрд. грн., разом з тим в бюджеті визначається напрямок використання частини цих коштів в розмірі 10,7 млрд. грн. на постачання газу до території що окупована російськими військами. В умовах складної економічної ситуації, фінансування постачання газу на територію що контролюється окупантами - фактично, субсидіювання окупації - є недоцільним і створює загрозу національній безпеці України.

-        залишається високий рівень інфляційного та девальваційного тиску внаслідок фінансування інших квазі-фіскальних видатків за рахунок емісії, а саме 36,5 млрд. грн. на докапіталізацію банків та 20 млрд. грн. збільшення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, що зараз інфляціє є економічно необґрунтованою, вона створює загрозу національній безпеці України.

-        залишається високим ризик неотримання у повному обсязі зовнішнього кредитування, що значно збільшує не тільки загрозу невиконання державного бюджету, а й ризик дефолту країни внаслідок неможливості виконання зовнішніх зобов’язань.

-        неможливо не сказати про високий рівень загрози зростання військової агресії на сході країни, що безпосередньо може вплинути на виконання державного бюджету. При цьому урядом не розробляється військовий бюджет у разі посилення конфронтації на сході.

-        зростання тарифів що планується у квітня 2015 року, в 3,6 рази з одного боку зменшує необхідність у фінансуванні потреб Нафтогазу, що позитивно вплине на монетарні показники, але з іншого боку, зростає навантаження на державний бюджет в частині компенсації малозабезпеченим верстам населення. Вважаємо що підвищення тарифів є неминучим кроком в умовах значної девальвації, проте відзначаємо суттєві загрози для зловживання з їх підвищенням, а саме, не забезпечена прозорість тарифоутворення, відсутній належний облік енергоносіїв, ринок залишає замонополізованим, не забезпечені можливості для енергозбереження.

Таким чином, у змінах до державного бюджету на 2015 рік враховані більш реальні макроекономічні показники, проте ймовірність розвитку негативного сценарію залишається значною, якщо Уряд не вживатиме термінових кроків для його запобігання та розробки конкретного алгоритму дій на цей випадок.

Рекомендації експертів ІСЕТ:

1. Вважаємо що уряд має вжити заходи щодо скорочення наступних видатків Державного бюджету:

ü  1,35 млрд.грн. - скорочення фінансування Генпрокуратури, у зв'язку зі скороченням функцій та персоналу (окуповані території);

ü  1,7 млрд.грн. - скорочення державного замовлення за відомчими освітніми програмами, окрім силових структур;

ü  4,2 млрд.грн. - скорочення фінансування МВС у зв'язку зі скороченням персоналу окуповані території та необґрунтоване підвищення витрат на апарат МВС у 2015 році);

ü  1,5 млрд.грн. - скорочення видатків на ДФС у зв'язку зі скороченням кількості податків та мораторію на перевірки малого бізнесу;

ü  0,6 млрд.грн. - скорочення видатків на Мінюст у зв'язку зі скороченням кількості персоналу та введенням електронного документообігу;

ü  2,1 млрд. грн. - відмова від державного фінансування досліджень за межами НАНУ та НАМНУ, як дуже неефективних загалом, не відіграючих істотної ролі у вітчизняній науці та, відповідно, непотрібних в умовах війни

ü  0,4 млрд. грн. - відмова від фінансування особливих медичних послуг для держслужбовців, які надає Державне управління справами, спецлікування для наукових працівників тощо.

Щодо Пенсійного фонду:

ü  20 млрд. грн. - інвентаризація та реорганізація Пенсійного фонду - скорочення видатків на неіснуючих пенсіонерів, зловживань тощо (20 млрд гривень - середнє між оцінками можливої економії від керівництва ПФУ та чиновників Мінфіну)

1. Для стимулювання збільшення надходжень до Державного бюджету уряд має вжити термінових заходів для максимального спрощення процедури відкриття та ведення бізнесу як приватними підприємцями, так і представникам малого і середнього бізнесу. Необхідно посилити боротьбу з незаконним вимаганням від приватних підприємців будь-яких неофіційних платежів. Необхідно посилити контроль на митницях з метою недопущення корупції з боку митних органів. Основним завданням в сфері оподаткування для приватних підприємців у сфері малого бізнесу має бути не наповнення Державного або місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, а максимальне сприяння їх зайнятості, а саме впровадження добровільної сплати ними єдиного соціального внеску, за умови відсутності співпраці з юридичними особами. Також пропонуємо для малого і середнього бізнесу запропонувати касовий метод нарахування і сплати ПДВ, що суттєво спростить для них адміністрування і скасує необхідність обов’язкової реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі.
2. Уряд має розробити трьохрівневу структуру пріоритетності державних видатків, а саме:

1 рівень. Видатки на війну та виплати соціально незахищеним верстам населення, які не мають інших виплат ніж з Державного бюджету та Пенсійного фонду.

2 рівень. Видатки на забезпечення виконання основних державних функцій, такі як охорона здоров’я, забезпечення виконання правосуддя, охорони правопорядку та інші, визначення внутрішньої пріоритетності їх фінансування.

3 рівень. Видатки, які не є пріоритетними, зокрема, видатки на різноманітні контролюючі і дозвільні функції, витрати на науку, вищу освіту, підвищення кваліфікації персоналу та інші. Цими видатками уряд має жертвувати, якщо виникає загроза невиконання державного бюджету, при зростанні фінансування армії тощо.

Вважаємо що у 2015 році уряд повинен розпочати роботу над бюджетною реформою, а саме, вжити наступні заходи:

- протягом року провести загальний аудит усіх видатків Державного бюджету з залученням іноземних донорів, представників ЄС та громадянського суспільства;

- раціоналізувати систему соціальної підтримки; має відбутися перехід від рівномірної підтримки для всіх до підтримки лише малозабезпечених громадян.

Авторський колектив

експертів ІСЕТ

Пропозиції експертів ІСЕТ щодо реформування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування  від нещасного випадку та  у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та  Фонду соціального страхуванняУкраїни

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціаль­ного страхування громадян в Україні визначаються в базовому законі - Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Основи).

Відповідно до статті 1 Основ загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), громадянами, а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Чинним законодавством визначені такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування:

        пенсійне страхування;

страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття;

інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне стра­хування.

Станом на сьогодні такими законами є: «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Організаційно-адміністративне забезпечення загальнообов’язкового державного соціального страхування (за винятком медичного страхування) на підставі профільних законів донедавна здійснювалось відповідними фондами, а саме:

Пенсійний фонд України

Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Двадцять восьмого грудня 2014 року за результатами розгляду внесеного Кабінетом Міністрів України проекту Верховною Ради України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (надалі - Закон № 77-VIII).

Відповідно до Закону № 77-VIIIЗакон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»  викладено в новій редакції з назвою Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Постановлено реорганізувати шляхом злиття Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та створено Фонд соціального страхування України (п.4 Розділу VII «Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 77-VIII ).

На сьогодні, на різних рівнях, різними представниками суспільства - і громадськими діячами, і експертним середовищем, і окремими представниками влади, констатується, що  чинна система соціального страхування України має низку значних недоліків. Одним з таких недоліків є те, що до у системі  загальнообов’язкового державного соціального страхування до функцій страхування додаються інші невластиві та надлишкові функції. Така ситуація слугує ускладненню функціонування системи, а отже непрозорості, безсистемності  та створює підґрунтя для нецільового використання коштів та різного роду зловживань.

Прийнятим наприкінці 2014 року Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до функцій Фонду соціального страхування  (надалі – Фонд), віднесено здійснення керівництва та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням  від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням,провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інші функції згідно з законом.

Станом на сьогодні Фонд перебуває у стадії створення та прийняття функцій від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Виходячи з висновків щодо наявності значних недоліків в існуючій системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та прогнозуючи нові виклики та потребу в перманентному внесенні змін до чинного законодавства та здійсненні практичних заходів щодо реформування, пропонується на цьому першому етапі реформування Фонду змінити концептуальні підходи  у відповідних видах соціального страхування.

Щодо нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань

Вбачається за доцільне, на заміну існуючої моделі, запровадити обов’язкове страхування відповідальності роботодавця перед працівником, яке має покривати роботодавцю витрати на грошову компенсацію працівнику витрат, понесених ним у  зв’язку із нанесення на виробництві шкоди його життю та здоров’ю. До консультацій щодо визначення переліку ризиків в  договорах страхування відповідальності роботодавця мають бути залучені  всі сторони соціального діалогу.

Щодо тимчасової  втрати  працездатності

Пропонується запровадити  модель, яка передбачає наявність зобов’язуючих норм для роботодавців надавати працівнику за його заявою «дні для лікування» (до п’яти робочих днів) в межах гарантованої  законом  щорічної відпустки. Витрати на покриття збитків понесених у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності при захворюваннях, які потребуватимуть більш тривалого  часу лікування,  мають бути покриті за рахунок страхування фінансових ризиків працівників. Умови закупівля роботодавцем  таких страхових продуктів та їх наповнення має  вирішуватися в межах соціального діалогу.

Враховуючи вищенаведені пропозиції щодо шляхів реформування системи  соціального страхування всі функції Фонду соціального страхування (надалі – Фонд), за єдиним виключенням, мають бути скасовані.

Слід зазначити, що відповідно до закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до функцій Фонду також віднесено і керівництво та управління медичним страхуванням. Втім, станом на сьогодні функції Фонду в частині медичного страхування є декларативними. Змістовне наповнення може відбуватиметься внаслідок медичної реформи у разі обрання моделі загальнообов’язкового державного медичного страхування за прикладом існуючих видів соціального страхування. Разом з цим, в умовах констатації неспроможності існуючої моделі загальнодержавного обов’язкового соціального страхування у  наданні соціального захисту, перекладання такого досвіду на медичну сферу виглядає нераціональним.

Єдиною функцією Фонду має залишить функція щодо виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,  призначених на момент  запровадження нової системи. Вбачається, що за результатами аналізу діяльності  Фонду мають бути виявлені кількісні показники щодо часових  та матеріальних ресурсів, необхідних  на виконання цих функцій. Виходячи з таких потреб  до моменту завершення функцій Фонду пропонується запровадження «парафіксального» податку для страховиків - суб’єктів господарювання, які  здійснюватимуть страхування зазначених ризиків. Надходження від такого податку спрямовуватиметься  для покриття відповідних витрат Фонду.

Участь у розробці проекта №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації" у розділах: 
 - електронний кабінет
 - покращення адміністрування ПДВ


 В даному законопроекті закладені прогресивні зміни, які в більшій мірі спрямовані на нормалізацію взаємовідносин між бізнесом і фіскальними органами, забезпечення збалансування їх прав, обов’язків і відповідальності, покращення адміністрування податків, впровадження прогресивних форм оподаткування тощо, а також інших концептуальних засад, які можуть стати справжнім поштовхом для виходу України з кризи та нормалізації сфери податкових відносин. Зокрема, в законопроекті враховані пропозиції експертного середовища, в тому числі і експертів ІСЕТ, щодо:
        •       переходу до оподаткування розподіленого прибутку, що знизить рівень втручання податкових органів в діяльність підприємств, покращить інвестиційну привабливість України та надасть додатковий фінансовий
ресурс для економічного зростання;
        •       суттєвого зниження фіскального навантаження на заробітну плату, що є вагомим економічним аргументом для детінізації заробітних плат.
        •       скасуваня підстави для таких корупційних можливостей податківців, як анулювання реєстрації платника ПДВ за відсутності за його місцезнаходженням, або неподання до державного реєстратора  відомостей
щодо підтвердження про юридичну особу;
        •       визначення правомірним усього зареєстрованого в ЄРПН податкового кредиту та унеможливлення його зняття на формальних підставах;
        •       введення публічного реєстру заявок на відшкодування ПДВ із зазначенням заявлених сум, ІПН і назв платників податків;
        •       погашення заявок на відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості їх подання та реєстрації в реєстрі;
        •       введення автоматичного відшкодування ПДВ для всіх платників податків;
        •       реального запровадження повноцінні електронні сервіси, зокрема електронний кабінет платника податків;
        •       позбавлення районних відділів ДФС контролюючих функцій, перетворення їх на сервісні центри та скорочення персоналу,

        •       ліквідації податкової міліції, а також інші положення, які суттєво покращать умови ведення бізнесу в Україні.

Разом з переліченими позитивними моментами є окремі пропозиції у проекті, з якими складно погодитися, а саме:
        •       введення тимчасового додаткового овердрафту (ліміту на який податкові накладні можуть бути зареєстровані в ЕРПН без грошового забезпечення) в обсягах середньомісячних зареєстрованих, але не оплачених податкових зобов’язань за 2015 рік – оскільки ця норма призведе до поновлення функціонування «податкових ям»;
        •       за нашими підрахунками, зниження ставки ПДВ до 15 % призведе до зменшення надходження до державного бюджету в розмірі більш ніж 50 млрд. грн. У той час як у випадку наявності можливостей щодо зниження
податкового навантаження на економіку для стимулювання економічного зростання та конкурентоспроможності національних виробників необхідно знижувати прямі, а не непрямі податки.;
        •       збереження ЄСВ замість його інкорпорування до складу ПДФО, що полегшило б адміністрування, та сприяло б оздоровленню пенсійної системи;
        •       питання реформування спрощеної системи варто розглядати тільки після повноцінного запровадження ліберальної податкової реформи.

Також наявний фіскальний розрив, який виникне при впроваджені запропонованої податкової реформи. В першу чергу його потрібно долати через зниження бюджетних видатків, які на сьогодні є непомірно високими для країни (рівень перерозподілу ВВП через публічні фінанси досягає 52-54%) та унеможливлюють економічне зростання. З боку надходжень ми пропонуємо частково компенсувати можливі втрати за рахунок збільшення та удосконалення оподаткування майна підприємств.