Аналітична записка експертів Інституту соціально-економічної трансформації
щодо впровадження електронного адміністрування ПДВ

(01.05.2015)

Проаналізувавши стан підготовки Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби, Міністерства фінансів та інших інституцій до впровадження повноцінної системи електронного адміністрування та запуску грошового забезпечення податкових зобов’язань, ми дійшли до висновку, що на сьогоднішній день запуск електронного адміністрування ПДВ не в тестовому режимі призведе до значного погіршення умов ведення бізнесу, суттєвого ускладнення адміністрування, спровокує технічні проблеми, призведе до нарахування необґрунтованих штрафних санкцій, додаткових витрат у платників податку, замороження оборотних коштів, що відповідно спровокує ще більше падіння ВВП, а також породжує нові корупційні ризики з боку фіскальних органів. Сукупність проблем що досі не вирішені можна згрупувати за наступними групами: організаційні, методологічні, правові, економічні і технічні.

Організаційні проблеми:

-        Державна фіскальна служба не створила для платників податків необхідний сервіс, який би дозволив реєструвати податкові накладні напряму без приватних посередників, не запустив Електронний кабінет платника податків, не створив відповідний сервіс оперативного (он-лайн) отримування інформації про суму, на яку платник податку може виписувати податкові накладні;

-        на ринку реєстрації податкових накладних фактично створена штучна монополія компанією MeDoc, яка шляхом обмеження обміну інформацією з іншими компаніями що надають відповідний сервіс, блокує створення конкурентного середовища;

-        Державна фіскальна служба не підготувала достатньо методичних роз’яснень та консультацій, які би дозволили доброчесному платнику податків безпомилково здійснювати і відображати в електронному реєстрі всі передбачені чинним законодавством операції, що оподатковуються ПДВ;

-        Державна фіскальна служба не провела інформаційно-роз’яснювальну компанію для платників податків щодо порядку функціонування електронного адміністрування ПДВ та грошового забезпечення ПДВ, внаслідок чого неминуче будуть виникати помилки і до платників податків будуть застосовуватися значні штрафні санкції.

Методологічні проблеми

-        Складові формули для визначення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні мають наступні невирішені проблеми:

• SВідшкод (сума задекларованого платником відшкодування ПДВ) призводить до безпідставного депонування коштів платника податків, який заявив законне бюджетне відшкодування, але не отримав його з тих чи інших причин (в т.ч. немотивованих затримок у проведенні перевірок чи поверненні коштів);
• Sперевищу випадку невчасної реєстрації податкової накладної призводить до повторної сплати коштів на спеціальний рахунок;
• SМитн не враховує коригування митної вартості шляхом подання додаткової митної декларації або аркуша коригування до митної декларації;
• SНаклВид і SНаклОтр не враховує специфіки виписки розрахунків коригувань до податкових накладних, виписаних до 01.02.2015, що призводить до необхідності депонування додаткових коштів на спеціальному рахунку.

Правові проблеми

-        чинним законодавством та підзаконними актами так і не вирішено питання використання електронної податкової накладної в якості доказу, порядку її зберігання, передачі контролюючим органам для перевірки тощо;

-        чинним законодавством і підзаконними актами не вирішено питання солідарної відповідальності, яка виникає під час відмови від реєстрації податкової накладної контрагентом;

-        чинним законодавством і підзаконними актами не визначена відповідальність приватних технічних компаній які надають послуги з реєстрації податкових накладних в електронному реєстрі, що можуть виникнути внаслідок недоступності сервісу або збою системи;

-        чинним законодавством і підзаконними актами не визначена відповідальність фіскальних органів за допущення методологічних і технічних помилок, внаслідок яких платник податку може зазнати збитків.

Економічні проблеми

-        впровадження грошового забезпечення податкових зобов’язань при сучасному стані економіки призведе до необхідності залучення платниками податків додаткових коштів в обсязі десятків мільярдів гривень для їх акумулювання на спецрахунку, що в умовах падіння економіки та значної вартості фінансових ресурсів призведе до пригальмування обсягів реалізації, що в свою чергу призведе до ще більшого падіння економіки;

-        впровадження нової системи реєстрації податкових накладних потребує придбання доступу до відповідного програмного забезпечення, підготовки і навчання бухгалтерів, що суттєво вдарить особливо по малому і середньому бізнесу;

-        впровадження грошового забезпечення податкових зобов’язань суттєво вдарить по українським товаровиробникам, які реалізують свою продукцію з відстрочкою платежу на вітчизняному ринку і не вплине на імпортерів та роздрібну торгівлю, що суттєво погіршить їх конкурентоспроможність.

Технічні проблеми

-        система електронного адміністрування ПДВ, не пройшла належного тестування і верифікації, що передбачено технічними  стандартами ДСТУ ISO/IEC 12207:2014, що призводить до відсутності впевненості в тому, що така система буде безпомилково працювати і в розрахунках дотримуватися встановленої формули відповідно до чинного законодавства;

-        децентралізація розрахунків окремих елементів формули між оператором порталу, органами ДФС та Державної казначейської служби  суттєво посилює ризик помилки і уповільнення роботи системи;

-        як показав тестовий період, система неодноразово "зависала", видавала помилки, що в умовах грошового забезпечення призведе до несвоєчасної реєстрації податкових накладних, неформування податкового кредиту, а відповідно і до необґрунтованих переплат, або застосування штрафних санкцій до платників податків за ці технічні помилки.

Крім цього, експерти наголошують, що незважаючи на достатньо жорсткі умови функціонування системи, Державна фіскальна служба не відмовляється від механізмів, що мають значні корупційні ризики, а саме:

-        впровадження електронного адміністрування ПДВ з можливістю фіскальної служби штучно, без попередження блокувати реєстрацію електронних податкових накладних в ЄРПН, що створює значні корупційні ризики для зловживання цією можливістю;

-        законодавчо не вирішено питання гарантування платників податків на своєчасне відшкодування ПДВ при наявності грошового забезпечення і неможливості фіктивного формування ПДВ.

Пропозиції експертів:

Враховуючи вищезазначене, експерти роблять висновки про неготовність системи електронного адміністрування ПДВ до повноцінного впровадження з 1 липня 2015 року і вважають за необхідне перенесення строків запуску на 1 січня 2016 року. У цей період необхідно відкоригувати чинне законодавство в частині функціонування такої системи, повноцінно протестувати систему на її функціональність, забезпечити всі необхідні методичні рекомендації провести інформаційно роз’яснювальну роботу серед платників податків.

Крім того, експерти вважають за необхідне впровадити наступні заходи, які є необхідними для зниження втрат, що понесе бізнес внаслідок впровадження системи електронного адміністрування, та забезпечення хоча б мінімальної ефективності функціонування цієї системи. Зокрема, повний консенсус серед експертів мають наступні пропозиції:

1. Впровадження повноцінно діючого електронного кабінету платника податків та законодавче визначення сервісних послуг, які мають бути доступними в ньому, зокрема, оперативне отримання інформації про залишки коштів на спецрахунку та обсяг суми, на яку платник податків має реєструвати податкову накладну. Тестовий режим повинен працювати до повноцінного  промислового запуску електронного кабінету.
2. Законодавче забезпечення прозорого, некорупційного механізму відшкодування ПДВ, а саме створення у органах Державної казначейської служби спеціального рахунку, на який мають надходити всі платежі від ПДВ, погашалося б заявлене відшкодування у повному обсязі і тільки після цього на ЄКР перераховувався б чистий залишок після сальдування. Оскільки електронна система адміністрування запобігає формуванню фіктивного (незабезпеченого грошовими коштами) податкового кредиту, логічним видається перехід до системи відшкодування, яка блокує невідшкодування ПДВ. Відсутність механізму гарантованого відшкодування ПДВ завдає великої шкоди економічному зростанню в Україні, оскільки блокує зростання експорту, яке стало можливим завдяки підвищенню конкурентоспроможності товарів українського виробництва після глибокої девальвації.
3. Законодавче унеможливлення ручного блокування доступу платника податку до свого спецрахунку та електронного реєстру податкових накладних. Зокрема, скасування положення, згідно якого відсутність підприємства за місцем реєстрації є підставою для обмеження доступу до електронного реєстру податкових накладних. Відсутність підприємства за місцем реєстрації не має жодного значення для системи електронного адміністрування ПДВ, проте створює додатковий регуляторний тиск на бізнес.
4. Законодавче скасування обмеження доступу до власних коштів платником податку, а саме надання можливості для підприємств зняття зі спецрахунків ПДВ коштів в обсязі перевищення необхідного грошового забезпечення, без додаткових погоджень. Ця пропозиція знизить негативний вплив на платників податків, у той же час вона повністю відповідає логіці роботи елетронної системи адміністрування ПДВ, в рамках якої кошти, що перевищують необхідне грошове забезпечення, є власністю платника податків і не можуть бути обмежені у використані.
5. Законодавче закріплення правомірності сформованого податкового кредиту, а саме унеможливлення оскарження зареєстрованого у системі податкового кредиту. Оскільки увесь зареєстрований в електронній системі податковий кредит за визначенням буде профінансований задепонованими в системі коштами, або овердрафтом, який дає гарантію депонування таких коштів, цілком логічним є визнання такого зареєстрованого податкового кредиту апріорі правомірним. Це суттєво знизить ризики корупційного використання механізму оскарження податкового кредиту і не матиме жодного впливу на роботу системи. В рамках же боротьби з пересортицею (імпортними або виробничими схемами), необхідно не скасовувати податковий кредит, а нараховувати відповідні податкові зобов’язання.

Експерти також підтримують наступні пропозиції Державної фіскальної служби щодо покращення роботи системи:

1. Надання можливості підприємствам виписувати одну податкову накладну на всі поставки протягом певного періоду, якщо такі поставки мали ритмічний характер. Це значно спростило б адміністрування ПДВ та знизило б адміністративні видатки бізнесу, не зашкоджуючи, при цьому, роботі електронної системи.
2. Інтеграція овердрафту та від’ємних залишків минулих періодів до формули, прописаної у Податковому кодексі. Ця пропозиція дозволить платнику податків отримати інформацію щодо свого овердрафту та від’ємних залишків минулих періодів у електронному кабінеті.

Авторський колектив

Експертів ІСЕТ