Аналіз показників державного бюджету України на 2015 рік

та пропозиції пріоритетних реформ

За оцінками експертів ІСЕТ Державний бюджет України на 2015 рік містить значні ризики для стабільності фінансово-грошової системи України, завищені макроекономічні показники, необґрунтовані доходи, а відповідно прихований дефіцит і завищені видатки, зокрема:

1. Через збільшення фіскального навантаження в основному на дрібний і середній бізнес, а також на населення, уряд запланував у 2015 році перерозподіл ВВП через Державний бюджету і Пенсійний фонд (з урахування квазі-фіскальних видатків) на рівні 51-55%. Збільшення фіскального навантаження у попередньому році призвело лише до зменшення надходжень до Державного бюджету внаслідок тінізації економіки і згортання бізнесу. Ми вважаємо що ця тенденція при тільки посилиться у наступному році що призведе до невиконання державного бюджету. Тільки скорочення державних видатків дозволить зменшити фіскальний тиск і закладе основи для зростання економіки.
2. При плануванні доходів Державного бюджету уряд не зробив обґрунтованих коригувань на військові дії, що зараз ведуться на сході України, внаслідок яких економічна діяльність господарюючих суб’єктів, які там знаходяться, буде скорочуватися і тим самим зменшувати находження до державного бюджету. Відсутність економічного розмежування з територією, що на даний момент тимчасово не контролюється Україною, призводить до зменшення податкових надходжень до Державного бюджету, при цьому центральна влада продовжує здійснювати відшкодування ПДВ підприємствах, які знаходяться поза її контролем. Все це суттєво підвищує ризики невиконання державного бюджету.
3. В статті 15 Закону "Про Державний бюджет на 2015 рік" передбачається виплата НБУ свого прибутку в розмірі 65,4 млрд. грн. У листопаді 2014 року НБУ надавав Мінфіну розрахунок суми виплат в розмірі 38 млрд. грн. На даний час, обґрунтування суми виплат у розмірі 65,4 млрд. грн. відсутні. Збільшений розмір цієї виплати може відбутися лише за рахунок емісії, що призведе до зростання інфляції і девальвації, які негативно вплинуть на стабільність фінансово-грошової системи України.
4. Закладена інфляція в розмірі 13,1% є необґрунтованою і не враховує податкові новації, зокрема додатковий імпортний збір в розмірі 5-10%, додатковий акцизний збір до 5%, а також при розрахунку інфляції не враховані викуп НБУ державних облігацій на загальну суму 88 млрд.грн. Нестабільність банківської системи, високі інфляційні очікування, а також високе очікування подальшої девальвації гривні призводить до відтоку гривневих депозитів з банківської системи, переведення їх в іноземну валюту і "заморожування" в банківських комірках. Це буде погіршувати економічну ситуацію в країни і призводить до зростання ризиків невиконання державного бюджету.
5. Значний ризик для стабільності фінансово-грошової системи створює стаття 15, а саме: «Надати право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики в межах обсягів, установлених додатком № 2 до цього Закону, у сумі 36.500.000 тис. гривень та у разі необхідності понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом.На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону».

Експерти групи вважають необхідним скасування цієї статті. В банківській системі вже існує 6 по суті державних банків (Ощадний, Укрексімбанк, Укргазбанк, Київ, УБРР та Родовід), які не можуть вважатись альтернативою для недержавних банків в ринкових умовах, як такі, що не сприяють вільній конкуренції – всі ризики по ліквідності в кінцевому випадку припадають на Уряд (державний бюджет).

Авторський колектив експертів

«Інституту соціально-економічної трансіормації»

02 лютого 2015 року