17 жовтня 2016 р., 15:00 (вул. Ольгинська 6, 2 поверх, офіс Реанімаційного Пакету Реформ)

Організатори: Інститут соціально-економічної трансформації, Реанімаційний Пакет Реформ

В обговоренні візьмуть участь представники Міністерства фінансів України, народні депутати, представники профільних громадських організацій, представники бізнес асоціацій та незалежні експерти.

Запрошуємо всіх зацікавлених осіб взяти участь в обговоренні можливостей лібералізації ринку РРО через впровадження технології «інноваційний (цифровий) РРО» .

На думку експертів, основними недоліками використання РРО суб’єктами малого і середнього бізнесу є наступні:

–  порівняно висока вартість касових апаратів та їх сервісного обслуговування;

– складність використання РРО у прив’язці до діючого законодавства, що регулює сферу розрахункових операцій;

– необхідність додаткового контролю за правильністю введення номенклатури, внесення відповідних коригувань ціни, введення знижок та інших технологічних операцій, що ускладнюють процес реалізації товарів;

– виникнення додаткових підстав для нарахування значних штрафних санкцій та посилення відповідальності підприємця в процесі реалізації товарів;

– відсутність мотивації продавця у видачі чеку і покупця в його отриманні.

Проблематику, міжнародний досвід та шляхи вирішення проблеми було досліджено у аналітичній роботі експертів ІСЕТ та РПР за посиланням.

Питання до обговорення:

1. Висновки аналітичної роботи та пропозиції експертів щодо лібералізації ринку РРО.
2. Зміни, які повинен зумовити законопроект №4117. Заходи, яких необхідно вжити для запровадження інноваційного (цифрового) РРО після прийняття відповідного закону?
3. Які додаткові законодавчі зміни необхідні для оптимального функціонування інноваційних технологій, зокрема blockchain.
4. Формування спільної резолюції та наступних кроків.

Запрошені учасники:

• Бугрімова Яна – керівник офісу реформ Міністерства фінансів
• Бетлій Олександра – експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
• Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії
• Журжій Андрій – народний депутат України
• Касперович Юлія – економіст, Національний інститут стратегічних досліджень
• Михайленко Дмитро – президент «Асоціації податкових консультантів»
• Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР
• Продан Оксана – народний депутат України
• Репко Марія – заступник директора Центру Економічної Стратегії
• Соколов Михайло – партнер «Kesarev Consulting», експерт РПР
• Смердов Віталій – директор «Палати податкових консультантів»
• Черкашин Вячеслав, експерт з питань податкової політики, експерт РПР
• Представники бізнес асоціацій

З питань реєстрації прохання звертатися за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

7 жовтня 2016 р. відбулось обговорення на тему "Модифікація податку на нерухоме майно та податку на прибуток в Україні". Експерти презентували учасникам Коаліції за ліберальну податкову реформу висновки проведеного дослідження, напрацювання щодо визначення проблематики цих податків та пропозиції щодо їх реформування.
Основні тези концепції змін:
- Оподаткування тільки розподіленого прибутку (виведеного капіталу):
дивідендів + вичерпним переліком способів виводу коштів із країни, що стають суб’єктом оподаткування
- Заборона контролю витрат, відміна податкового обліку
- Реформується податок на нерухоме майно підприємств, включно з землею, який зараховується при сплаті податку на розподілений прибуток (іншими словами, є мінімальним порогом). Для нових інвестицій – розстрочка на 2-3 роки, але не частіше певного терміну
- Ставка податку на розподілений прибуток (виведений капітал) - від 10% до 15%

Більш детальна інформація:

щодо податоку на розподілений прибуток:
http://iset-ua.org/ua/novini/podatki/item/76-reformuvannia-podatku-na-prybutok-prezentatsiia

щодо податку на нерухоме майно:
http://iset-ua.org/ua/novini/podatki/item/75-modyfikatsiia-podatku-na-maino-prezentatsiia

Учасники дискусії обговорили питання можливості коригування оцінки майна через "адаптацію ціни" (шляхом аукціонів/редукціонів), питання недосконалості поточного податку на майно, необхідність і доцільність передбачити виключення для стратегічно важливих підприємств, необхідність спрощеного адміністрування для податку на розподілений прибуток, зупинились на розбіжностіх, які існують між різними експертними групами щодо окремих складових концепції реформування податку на прибуток (відсутність перевірок внутрішніх операцій, компенсатори, ставка податку) та можливими шляхами рішення цих розбіжностей. тощо.

У підсумку учасники дискусії прийшли до спільного бачення щодо основних завдань запропонованої концепції та необхідності впровадження цих змін, домовились продовжити спільну роботу над розробкою деталізованої концепції, у т.ч. у ширших форматах за участі представників Міністерства фінансів та незалежних експертів.

Проблеми податку на прибуток в Україні та пропозиції щодо його реформування

Як вдосконалити податок на нерухоме майно в Україні в контексті ліберальної антикорупційної фіскально-відповідальної податкової реформи

"Всі концептуальні пропозиції експертів щодо показників ефективності для ДФС були враховані."

27 вересня Міністр фінансів України Олександр Данилюк затвердив ключові показники ефективності (Key Performance Indicators - КРІ) в реформі Державної фіскальної служби України. Нова команда Міністерства демонструє відкритий процес напрацювання документів, що дозволило експертам провести конструктивну роботу з удосконалення окремих аспектів КРІ.

http://minfin.gov.ua/news/view/ministr-finansiv-vstanovyv-kliuchovi-pokaznyky-efektyvnosti-v-reformi-dfs?category=dohidna-politika&subcategory=podatki

Було змінено системний підхід до формування системи показників, в бік збільшення сервісних функцій ДФС, антикорупційної спрямованості та зменшення каральних функцій.

Ключові пропозиції, які було враховано:
1. Частка розглянутих звернень у загальній кількості звернень платників податків сервісу «Пульс»
2. Встановлена  система  автоматичної фіксації задоволеності платників податків консультаціями, наданими ДФС через електронні та телефоні сервіси
3. Користувачі Міністерства фінансів України та Державного Казначейства України отримають повний і безпосередній доступ до автоматизованих систем та баз даних ДФС без обмежень доступу до інформації (в режимі читання - без можливості внесення змін)
4. Обсяг заборгованості по відшкодуванню ПДВ

В той же час ми вважаємо, що для збільшення прозорості діяльності ДФС та для забезпечення можливості відслідковувати корупційні ризики необхідно також забезпечити щомісячне оприлюднення ключових показників взаємодії ДФС та платників податків. Доступ до важливих агрегованих показників щодо сум переплат усіх податків, сум донарахувань за актами
перевірок, кількості проведених планових/ позапланових перевірок, сум невідшкодованого ПДВ та інших дозволить дозволить підприємцям та громадськості самостійно моніторити ці важливі параметри, надасть можливість запобігати ситуаціями, коли контролюючі органи можуть маніпулювати показниками та зловживати своїми правами.

23 вересня 2016 р.відбулося засідання Ради громадської Платформи «Податки для економічної свободи» для обговорення концепції реформування податку на майно та податку на прибуток за участі експертів Платформи. Експертами було проведено дослідження по цих напрямках (податок на прибуток та майно), презентовано напрацювання щодо ключових змін.

Дубровський Володимир – старший економіст CASEUkraine, експерт ІСЕТ, повідомив, що експерти розглядають реформування податку на прибуток та перетворення його на податок на розподілений прибуток (виведений капітал) у комплексі з реформуванням податку на майно, що вкладається у логіку перенесення тягаря з прямих податків на майнові (відповідно до рекомендацій ОЕСР). Реформування податку на майно пропонується здійснити шляхом переходу до оподаткування майна на підставі "масової оцінки", що призведе до зменшення дискреції та корупційних можливостей.

Докладніше за посиланням

Також одним з ключових елементів податкової реформи експерти вважають реформування податку на прибуток, який за своєю базою є маніпулятивним, зменшення дискреції в оподаткуванні прибутку. Найкращим рішенням експерти вважають відстрочку сплати податку до моменту розподілу прибутку, з майже повною відсутністью контролю витрат та із зарахуванням податку на майно при сплаті податку на розподілений прибуток.

Докладніше за посиланням

Гетман Олег – економіст, звернув увагу на те, що в цей час експерти займаються тактичними кроками у реформуванні податку на майно, а саме - відкриття та синхронізації даних Мінюсту, Геокадастру, податкової та місцевих органів влади та звуження можливостей місцевих рад надавати пільги з цього податку, які створюють корупційні ризики. Ці кроки дозволять покращити адміністрування та зменшити корупційну складову, що призведе до суттєвих додаткових надходжень до бюджету. Також синхронізація баз даних вкрай необхідна для початку роботи над концептуальними змінами, презентованими сьогодні.

Протягом дискусії члени Платформи та експерти обговорили питання можливості коригування оцінки майна шляхом аукціонів/редукціонів, необхідності передбачити пільги для стратегічно важливих підприємств, механізми взаємодії із різними власниками землі та будівлі, що на ній розташована, можливість розширення бази та реалізація податку на активи, автоматизацію контролю, вплив модифікованого податку на домогосподарства тощо.

Олег Лиховид, координатор Платформи, підсумовуючи дискусію, зазначив, що питань залишилось ще багато, але на концептуальному рівні можемо говорити про певне розуміння більшістю учасників засідання необхідності впровадження запропонованої концепції. Пропонується детально вивчити надані аналітичні матеріали та продовжити спільну роботу над концепцією реформування цих податків.

20 вересня 2016 р., 16:00 у конференс залі РПР відбудеться експертне обговорення проекту змін до Податкового кодексу, розробленого робочою групою представників Міністерства фінансів, народних депутатів, представників бізнесу, експертів.

У обговоренні приймуть участь представники Міністерства фінансів України, представники профільних громадських організацій - Центру економічної стратегії, Інституту соціально-економічної трансформації, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, CASE-Ukraine, Палати податкових консультантів та незалежні експерти.

На думку експертів РПР напрацьований проект змін до Податкового кодексу містить суттєві позитивними кроки у реформуванні податкової системи. В той же час є низка концептуальних пропозицій, які не війшли до напрацьованого документу, які планується обговорити протягом зустрічі.

Запрошуємо до участі фахівців з питань податкової та бюджетної політики та всіх зацікавлених осіб  

Питання до обговорення:

- Реформування податку на майно, зменшення дискреції та корупційних можливостей шляхом переходу до оподаткування майна на підставі "масової оцінки";

- Зниження прямих податків, зокрема зниження навантаження на фонд заробітної плати, а також зменшення видатків, які перерозподіляються через публічні фінанси.

- Реформування податку на прибуток, зменшення дискреції,відстрочка сплати податку до моменту розподілу прибутку

- Скасування преференцій по сплаті ПДВ групі Нафтогаз, створення рівних умов для всіх учасників цього ринку

- Створення окремого казначейського рахунку для сальдування ПДВ;

- Лібералізація ринку РРО,перехід до можливості використання в якості РРО планшетів та смартфонів

- Ліквідація податкової міліції і формування служби фінансових розслідувань з повною її демілітаризацією та виключно зі слідчими функціями.

- Реформування умов здійснення підприємницької діяльності фізичними особами на основі патентів

м. Київ, вул. Ольгінська 6, 2 поверх

З питань реєстрації – mr.oleg333@gmail.com

Валютний ринок України на сьогодні характеризується значною нестабільністю, невизначеністю, низьким рівнем довіри до національної валюти. Перед тим, як аналізувати події на валютному ринку на початку лютого та робити будь-які висновки вважаємо, що необхідно згадати в якому стані був банківський сектор та платіжний баланс на початок березня 2014 року – після революції Гідності.

На відкритому вільному ринку курс нацвалюти є об’єктивним відображенням стану платіжного (торгового) балансу та інфляції (емісії). На закритому (напівзакритому) - можливо маніпулювати, чим і скористалась попередня влада. Виходячи із фактичного стану цих показників курс гривні до дол. США вже на початок 2014 року повинен був становити 11 грн/$. Сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу тоді становило -16,5 млрд $, і покривалося внутрішніми (валютними облігаціями), зовнішніми запозиченнями і незначними інвестиціями. Завдяки цьому зведений платіжний баланс був позитивним (+2 млрд $). Це давало можливість підтримувати курс гривні за рахунок ЗВР, обсяг яких на 1 січня 2014 року складав  20,4 млрд $ (на 1 березня, через штучне утримання курсу гривні, ЗВР скоротився ще на 3 млрд $ - до 17 млрд $.). Як утримували курс? Двома способами: маніпулюючи торгами на міжбанку (механізм фіктивних угод між НБУ і держбанками) та примусовим заниженням ліквідності банківської системи (абсорбція вільної грошової маси у комерційних банків).

Після зміни керівництва НБУ, відповідно до вимог надання міжнародної допомоги, було оголошено перехід до політики гнучкого (майже вільного) курсоутворення. Ми вважаємо, що цей крок в умовах нестабільної економічної ситуації, втрат національної економіки внаслідок анексій територій, політичних трансформацій та відсутності ринкових механізмів управління валютними ризиками був невиправданий і призвів до розбалансування валютного ринку. Непродумана політика курсоутворення і дії НБУ щодо безконтрольного (нецільового) рефінансування призвело до девальвації гривні до 12,5 грн. за $ (середина квітня).

На наш погляд, при проведенні НБУ виваженої та послідовної політики можливо було уникнути різкої девальвації, а здійснити її поступово і не допустити панічні настрої серед населення. Разом з тим, слід відмітити, що суттєвими чинниками впливу на ситуацію на валютному ринку були також військові дії Росії на сході Україні, що не тільки породжували панічні настрої серед населення та бізнесу, а також призводили до погіршення умов ведення своєї економічної діяльності підприємств, що знаходилися в зоні конфлікту, або є залежними від підприємств що там знаходяться. Це призвело до падіння експортної виручки і посилення тиску на гривню.

Слід відмітити, що у період вересень-жовтень 2014 р курс було штучно утримано адміністративними заходами, що не тільки спричинило втрачання значної суми ЗВР, а також стиснуло пружину відкладеного попиту на валюту, а під час відпущення курсу призвело до його суттєвого зростання до 16 грн. за долар США.

Таким чином, можна зробити висновки, що об’єктивними факторами девальвації у 2014 році є падіння економіки, від’ємний платіжний баланс та військові дії. Суб’єктивними факторами є нереформований енергетичний сектор, що залишається основним споживачем валюти, небажання уряду скорочувати бюджетні видатки, покриття бюджетного дефіциту та збитків державних інституцій за рахунок емісії через інструменти ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) тощо. Рішення щодо емісії приймались КМУ (Мінфіном) і ВР, на яких  НБУ не міг (і не може) впливати.

Претензії щодо різниці офіційного і неофіційного курсу на початку 2015 року доречні, але не до сьогоднішнього керівництва НБУ. Навпаки, НБУ, як антикризовий менеджер, всіма можливими засобами намагався утримати курс, навіть тими, які ми (РПР) критикуємо (обмеження заявок на покупку валюти) - не є функцією НБУ визначати зовнішньоекономічну (торгову) політику країни. Можна констатувати, що на сьогоднішній день НБУ без зовнішньої підтримки не має суттєвих інструментів впливу на валютний ринок окрім жорстких адміністративних заходів.

Стосовно рішення НБУ від 5 лютого зазначаємо, що рішення про відмову від індикативного курсу та не впровадження інших адміністративних обмежень по суті увімкнуло вільне (не гнучке) курсоутворення. На наш погляд - подіяв тиск частини закордонних експертів, які закликали відпустити курс гривні в нашій країні, після чого він знайде рівноважне значення.

Була велика надія, що приймуть прозорий, збалансований бюджет на 2015 рік. Але це не відбулося. По суті під гривню заклали девальваційну міну. В цій ситуації НБУ майже нічого не зробив, окрім пропозиції про внесення у законодавство більш чіткого тлумачення його функцій у частині підтримки цінової стабільності (передбачено 99 статтею Конституції). Фактично за час незалежності НБУ нічого не підтримував – з 1995 року - ні курс гривні, який змінився більш ніж на порядок, а ні інфляцію. НБУ завжди був заручником фіскальної політики і коли приймався бюджет на цей рік повинен був перший виступити проти дефіцитного бюджету заради укріплення гривні. Дефіцит закривали неявною емісією через держпапери (ОВДП), або за рахунок ЗВР, поки ці інструменти себе не вичерпали. Те що було в економіці - не давало доданої вартості для покриття дефіциту бюджету (боргів). Поки державний сектор не перестане витрачати більше, ніж здатна забезпечити економіка - гривня буде девальвувати.

Крім того, через утримання на певному низькому рівні офіційного курсу (завдяки індикативу) накопичився відкладений попит. Більш за всіх про цей попит повинен був знати НБУ, як безпосередній отримувач заявок на покупку валюти. На брифінгу 5 лютого прозвучала цифра в один мільярд доларів. Не складно було порахували  на скільки це може вплинути на курсоутворення – будь який учасник міг навмисно закинути заявку на об’єм в рівень з денними торгами та суттєво вплинути на ситуацію.

Далі постає питання – чи досягли рівноваги? Наша передбачення – НІ! Сама макроекономічна природа виникнення дисбалансу нікуди не зникла -  в нас превалююча частина не знижуємого «критичного» імпорту (імпортозалежність), монополізована сировинна (з малою генерацією додаткової вартості) експортна складова та відсутність перспектив вирішення військового конфлікту (несприятливий інвестклімат).

Також варто зазначити і психологічний фактор. Зокрема, напередодні була опублікована інформація про дуже низький розмір золотовалютних резервів, що склали 6,42 млрд. $, невизначеності щодо зовнішніх запозичень, інформації про подальше введення тимчасових адміністрацій в банки, тощо. Не надання обіцяних траншів, відсутність визначеності сприяє песимістичним очікуванням серед населення, інвесторів, кредиторів і як наслідок посилює відтік коштів з банківської системи та з країни, що може привести або до відмови України від виконання своїх зобов’язань, або, при такому значному державному вилучені з економіки до соціальних бунтів вкладників, клієнтів банків внаслідок неможливості забрати свої кошти та населення, що внаслідок інфляції, девальвації, посилення фіскального тиску, зростання вартості комунальних послуг втратять засоби для існування.

З вище переліченого може скластись уявлення, що ми не прихильники ринкових відносин та гнучкого курсоутворення – це не так. На початку осені РПР вже наполягав на гнучкому курсоутворенні з м’якими, прозорими і зрозумілими для всіх адміністративними обмеженнями, які б дозолили певний час стримувати неконтрольовану девальвацію. До тих пір, поки не з’явиться ліберальний податковий клімат, збалансований і прозорий бюджет та вчасна підтримка коштами із МВФ. Поєднання цих узгоджених заходів  дозволило би уникнути різких стрибків курсу та значно уповільнити девальвацію (знизити її негативні наслідки).  На наш погляд вільне курсоутворення не можливе у країні з економікою в стані розвитку, в умовах нестабільної економічної ситуації, військових дій на частині території держави та інших негативних факторах.

Авторський колектив експертів

Інституту соціально-економічної трансформації

В дослідженні розглянуто потреби та можливості для реформування податків на нерухоме майно з точки зору здійснення комплексної ліберальної, але фіскально-відповідальної податкової реформи в Україні, в контексті інституційних та політико-економічних реалій нашої країни. Проаналізовано нинішній стан справ з їх функціонуванням в Україні та можливі варіанти реформування із застосуванням міжнародного досвіду щодо дизайну та адміністрування таких податків.

Виходячи з цього, запропоновано модель реформи оподаткування майна, пристосовану до сучасних умов України, яка включає імплементацію найбільш відповідних до наших умов (зокрема найменш вразливих до корупції) світових практик, а також деякі нові ідеї щодо удосконалення оцінки та пом’якшення проблемних моментів такого податку. Проаналізовано ймовірний вплив такої реформи на потенційних стейкхолдерів та економічний розвиток країни, позначено деякі питання, які потребують подальшої деталізації чи політичних рішень.

Експерти РПР вважають, що реформування податків на землю та нерухоме майно з застосуванням кращих світових практик в контексті ліберальної та фіскально-відповідальної податкової реформи зменшить корупцію та зловживання, а також буде сприяти економічному зростанню і структурній перебудові економіки.

Вчора в офісі Реанімаційного пакету реформ відбулось обговорення реформи податку на нерухоме майно, в контексті ліберальної антикорупційної фіскально-відповідальної податкової реформи.Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР та Черкашин Вячеслав – податковий економіст, радник Голови Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України, експерт РПР провели грунтовне дослідження щодо проблематики податку на майно, визначили ключові недоліки поточної моделі та надали рекомендації по його модифікації.

Володимир Дубровський повідомив, що за економічною теорією, підтвердженою дослідженнями ОЕСР, саме регулярні податки на майно є найменш шкідливими для економічного зростання. Тому одним із способів прискорення зростання є «фіскальний маневр», який полягає у заміщенні прямих податків, найбільш шкідливих для зростання, податками на майно.  Зокрема, йдеться про збільшення надходжень від оподаткування майна в 3-4 разі як компенсації можливих втрат бюджету при переході від податку на прибуток до оподаткування виведеного капіталу; подальшого зниження ЕСВ аж до скасування, і зменшення ПДФО до 10%. Але, зважаючи на недоліки діючих податків на землю та нерухоме майно, таке збільшення вимагає переходу на нову модель оподаткування, побудовану з урахуванням найкращих (з точки зору умов України) світових практик, та інновативних ідей авторів.

Вячеслав Черкашин зазначив ключові переваги податків на майно у порівнянні з прямими податками:

+     стимулюють ефективність використання наявних активів

+     забезпечують бюджети місцевих громад стабільним джерелом надходжень

+  водночас, створюють для органів місцевого самоврядування додаткові стимули збільшувати привабливість своїх територій

+     не вразливі до «оптимізації», ефективно обкладають «тіньові» доходи

+     є передбачуваними для платників

+     можуть нараховуватися та справлятися у спосіб, що майже унеможливлює корупцію

+     найменше з усіх податків спотворюють економічні стимули для ефективної роботи

Також Вячеслав звернув увагу учасників, що реалізація нової моделі не можлива без отримання та синхронізації даних Мінюсту, Геокадасту, податкової та місцевих органів влади, це питанні наразі відкрите.

За результатами проведеного дослідження експерти дішли до висновку, що підвищення бюджетних надходжень від податку на майно заради заміщення інших джерел в умовах України має загалом більше переваг, ніж недоліків, і є перспективним способом реформування податкової системи заради створення кращого ділового клімату та прискорення таким чином економічного зростання.

В обговоренні прийняли участь експерти з податкової та митної політики, представники офісу економічного аналізу при Верховній раді, групи Стратегічних радників прем‘єра, Національний інститут стратегічних досліджень, Палати податкових консультантів та представники бізнес асоціацій.

Протягом дискусії обговорили питання перехідного періоду, компонентів нової моделі, можливих та наявних недоліків адміністрування, прогалин у реєстрах, необхідності отримання та синхронізації даних, створення зовнішнього дата центру та багато інших.

У підсумку дискусії стало зрозуміло, що питань залишилось ще багато, але на концептуальному рівні учасники дискусії підтримали висновки та рекомендації авторів дослідження та домовились про подальшу спільну роботу над концепцією реформування цього податку.

Презентація пропозицій експертів РПР щодо реформи податку на майно:

https://docs.google.com/presentation/d/1gRNVMZfOA2ILO9j8cJX4XUvUmiMbrpPKq9yG6kbnlss/edit?usp=sharing