У 2025 році ключовим фактором впливу на бізнес-середовище стало закріплення курсу на «мобілізацію доходів бюджету», який остаточно витіснив політику підтримки бізнесу періоду 2022 – початку 2023 років.

Водночас уряд продовжує точкові програми підтримки окремих секторів і підприємств, включаючи інструменти стимулювання попиту на вітчизняні товари. На тлі загального посилення фіскального тиску така політика виглядає непослідовною та створює нерівні умови для бізнесу, що додатково демотивує добровільну сплату податків.

Паралельно, під впливом міжнародних партнерів, триває реалізація системних реформ — зокрема перезавантаження Бюро економічної безпеки та перезавантаження Митниці. У 2025 році ці процеси перейшли у фазу імплементації, однак їхні результати залишаються обмеженими.

За підсумками шостого року роботи парламенту та працюючого з 17 липня 2025 року нового Уряду Україна мала такі економічні показники станом на кінець 2025 року:

1) Економіка поступово відновлюється: після падіння ВВП у 2022 році на 29%, у 2023 році економіка зросла на 5,3% ВВП, у 2024 році на 3,5% ВВП, у 2025 році зростання оцінюється на рівні 2,2% ВВП. Відновлення економіки триває, хоча його темпи залишаються стриманими через безпекові ризики. У січні-лютому 2026 року ВВП України скоротився на 1,2% через наслідки посилених атак ворога та нетипово холодні погодні умови.

2) Міжнародні резерви продовжили зростання: на кінець 2025 року міжнародні резерви України становлять більше 57 млрд доларів США, що є історичним максимумом. Порівняно: 30,9 млрд дол. у 2021 році, 39,7 млрд дол. у жовтні 2023 року, 42,3 млрд дол. у вересні 2024 року.

3) Макроекономічна стабільність зберігається: курс гривні у 2025 році перебував у діапазоні 41–42,4 грн/дол., залишаючись відносно стабільним в умовах контрольованого плаваючого курсу. Інфляція: 26,6% у 2022 році, 5,1% у 2023 році, 8% у 2024 році, та 8% у 2025 році. НБУ продовжує політику керованої гнучкості валютного курсу, що дозволяє зберігати баланс між стабільністю та адаптивністю економіки.

4) Банківська система залишається стабільною: у 2025 році банківський сектор продовжує демонструвати стійкість, зберігається висока ліквідність та довіра вкладників. Випадки виведення банків з ринку залишаються поодинокими. Національний банк і надалі забезпечує макрофінансову стабільність.

5) Банківський сектор залишається прибутковим: чистий прибуток банків за підсумками 2025 року оцінюється на рівні 126,75 млрд грн (що є історичним рекордом прибутку банків). Обсяги депозитів населення і бізнесу продовжують зростати, що свідчить про збереження довіри до банківської системи.

6) Заробітні плати продовжують зростати: середня заробітна плата у 2025 році оцінюється на рівні 31 тисяча гривень на грудень 2025 року, що становить приблизно $740 у доларовому еквіваленті. Зростання триває, однак значною мірою компенсує попереднє падіння та інфляційний тиск.

7) Висока залежність від зовнішньої допомоги зберігається: дефіцит бюджету залишається значним (понад 20% ВВП без урахування грантів). Загальний обсяг міжнародної фінансової допомоги з початку повномасштабної війни перевищив 120 млрд доларів США станом на кінець 2025 року. Обсяг цивільної допомоги у 2025 році залишався на рівні 40 млрд дол, тоді як військові витрати продовжують зростати. Це зберігає критичну залежність економіки від зовнішнього фінансування.

Огляд позитивних, ризикових та негативних змін у 2025 році - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ: shadow-report-2026-final.pdf

Спрощена система оподаткування (ССО) є важливим інструментом підтримки малого підприємництва. Вона дозволяє мікробізнесу працювати з мінімальними адміністративними витратами, вести спрощений облік і легально здійснювати підприємницьку діяльність без надмірного регуляторного навантаження. Для значної частини громадян ФОП є формою самозайнятості або невеликого бізнесу, де підприємець самостійно організовує роботу, несе ризики та отримує дохід від власної діяльності. Саме такі підприємці становлять основу легального мікробізнесу і є важливою частиною економіки.

Водночас у деяких секторах економіки виникають практики штучного використання ФОП у складі більших бізнес-структур (псевдо-ФОП). У таких випадках великий або середній бізнес формально розподіляє свою діяльність між багатьма фізичними особами-підприємцями, щоб застосовувати податкові режими, призначені для мікробізнесу. Така практика часто поєднується з приховуванням частини оборотів, “зарплатами у конвертах” та іншими способами мінімізації податкових зобов’язань. У результаті відбувається спотворення конкуренції, зменшується податкова база, а сама ідея спрощеної системи дискредитується

 Аналітична робота щодо схем із використання ССО у різних галузях - за посиланням: Analitika-CCO-galuzi.pdf

Україна потерпає від значного розміру тіньової (неформальної) економіки (її частка може сьогодні сягати 40% від офіційного ВВП) та, одночасно, перебуває у пошуках додаткових джерел наповнення бюджету з метою фінансування потреб оборони.

Одним з ключових напрямків тінізації природньо виступають схеми ухиляння/уникнення від сплати податків через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні. Серед останніх чи не найбільшу загрозу втрат доходів бюджету для локальних економік, зокрема української, містять транскордонні маркетплейси, бізнес-модель яких побудовано на зловживання податковими пільгамидля дистанційного продажу товарів низької вартості, передбаченими міжнародними договорами та національними законодавствами.

Такі пільги історично побудовані на так званому мінімальному (de minimis) звільненні, коли податок для спрощення адміністрування на кордоні взагалі не стягується, якщо вартість імпортних товарів є нижчою від встановленого порогу. Кіотська Конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур визначила, що Уряди мають визначати прозорі та національно обґрунтовані рівні de minimis. У широкому сенсі de minimis має відображати баланс національних пріоритетів щодо (І) спрощення та сприяння торгівлі, (ІІ) збору податків та (ІІІ) адміністративного контролю.

Аналіз проєкту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість (№ 15112) щодо питання  de minimis - за посиланням: Analytical-paper-15112.pdf

Автомобільний ринок України виглядає стабільним: щороку українці купують близько 1–1,2 млн авто. Проте останні роки ринок суттєво трансформувався - якщо у 2008 році частка вживаних автомобілів становила 38,5%, то у 2025-му вона зросла до рекордних 92,6%. Сьогодні нові авто перетворилися радше на нішевий сегмент, тоді як основний попит змістився у бік уживаного транспорту.

Фактично український авторинок став ринком імпорту та перепродажу автомобілів з пробігом — із приблизно 1,1 млн угод на рік і суттєвою часткою операцій поза повноцінним податковим та регуляторним полем. Лише у 2025 році в Україну ввезли майже 445 тис. авто (+17% до попереднього року), понад 70% з яких — уживані, із середнім віком дев’ять років. При цьому сегмент має вагоме економічне значення: імпорт автомобілів оцінюється приблизно у $6 млрд (близько 7% усього українського імпорту), а митні надходження від нього сягнули 70 млрд грн — майже десятої частини всіх доходів митниці. В той же час набули поширення тіньові схеми на цьому ринку - від підроблених сертифікатів EUR.1 до схем із заниження вартості у десятки разів. Всі ці останні тенденції стали предметом аналітичної роботи "Ринок автомобілів в Україні: структура, тіньовий сегмент та фіскальні ризики".

Аналітична робота за посиланням: Analityka-rynok-avto-final3.pdf

Додаткові матеріали:

1. Найбільш поширені схеми по ухиленню від сплати мита та податків - Dodatok-schems-Eur-1.pdf

2. Детальний аналіз поточної ситуації на ринку продажу автомобілів - Dodatok2-shlyah-auto-final.pdf

3. Статистичні дані, надані ТСК з питань економічної безпеки - Dodatok3-TSK.pdf

Відповідно до нових досліджень аналітичних центрів щодо найбільш поширених інструментів уникнення сплати податків в Україні - лідерами останніх років серед найбільших схем стали - “порушення митних правил та контрабанда”, обсяги яких знаходяться у діапазоні 300-360 млрд грн, а втратимежах 105-120 млрд грн на рік.

Одним із ключових інструментів уникнення оподаткування при імпорті є експлуатація фіскальних пільг для товарів низької вартості (ТНВ). Схема полягає у маскуванні промислових партій під виглядом особистих поштових або кур'єрських відправлень. Це створює нерівні конкурентні умови: іноземні маркетплейси, чия бізнес-модель базується на використанні цих лазівок - отримують суттєві переваги перед офіційними імпортерами та національними виробниками.

Історично поріг de minimis (наприклад, €22 у ЄС до 2021 року) призначався для спрощення адміністрування приватних посилок. Проте стрімкий розвиток e-commerce перетворив цю пільгу на масштабну бюджетну проблему. У відповідь на ці виклики більшість країн ЄС переглянули або повністю скасували звільнення від ПДВ для ТНВ, посиливши контроль над цифровою торгівлею.

Дослідження щодо світового досвіду, обсягів поштових та експрес відправлень до України, країни походження, 2025 рік: Mizn-posilki-2026.pdf

Податок на додану вартість (ПДВ) — один з основних бюджетоформуючих непрямих податків у сучасних податкових системах у більшості країн світу. Водночас саме через свою складність в адмініструванні він може створювати значне навантаження на малий та мікробізнес, Саме тому у багатьох державах встановлені пороги реєстрації платником ПДВ за певним обсягом обороту, до досягнення яких малий бізнес звільняється від обов’язку реєстрації платником ПДВ.

В Україні такий поріг обов'язкової реєстрації платником ПДВ встановлено на рівні 1 млн грн, однак суб'єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ССО) звільнені від обов'язку реєстрації платником податку на додану вартість.   

Метою цього дослідження є аналіз європейського досвіду застосування порогів переходу на ПДВ для малого бізнесу та оцінка ініціативи Міністерства фінансів України щодо поширення обов'язку реєстрації платником ПДВ на спрощену систему оподаткування з урахуванням економічних реалій, фіскального ефекту та військових викликів.

Дослідження за посиланням: Analitika-ES-PDV.pdf

Минулий рік знаменував собою 20-ту річницю з моменту набрання чинності Рамковою конвенцією Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо контролю над тютюном. За даними ВООЗ, хоча вживання тютюну все ще залишається значною проблемою для здоров'я в усьому світі - поширеність куріння у більшості країн світу поступово знижується. Водночас у 2024 році понад 6,1 мільярда людей, що становить понад 75% населення світу - були захищені принаймні одним з комплексних заходів контролю MPOWER 

Україна також впровадила більшість положень РКБТ та заходів MPOWER.Процес регулювання та оподаткування тютюнової галузі у світі відрізняється великим різноманіттям, зокрема через гармонізацію національних регуляторних та акцизних політик в рамках міжнародних угод та стрімку появу нових (альтернативних) тютюнових та нікотинових виробів.

Перед політикою регулювання нікотиновмісних виробів в України сьогодні постає досить складне завдання - забезпечити оптимальний баланс між охороною здоров’я в умовах ринку що швидко змінюється та скорочується, євроінтеграційними процесами та досягненням цілей наповнення державного бюджету, а також існуванням значного тіньового ринку, що тривалий час збільшується, залишаючись суттєвою проблемою для держави в умовах військової агресій рф проти України.

У аналітичній роботі досліджується міжнародний досвід та тенденції регулювання галузі тютюну та нікотиновмісних продуктів для орального застосування з боку Європейського Союзу та окремих країн – членів ЄС, надаються рекомендацій з вдосконалення відповідної державної політики, зокрема з метою ефективності протидії незаконному виробництву та продажу НПОЗ: Analitika-pidakciz-final.pdf

В Україні, як і у більшості країн світу, діє спрощена система оподаткування та звітності для мікробізнесу (надалі ССО), яка, серед іншого, передбачає види податків, відмінні від загальної системи. Наявність різних режимів або ставок оподаткування природно створює можливості для податкового арбітражу через уявне дроблення більшого за масштабами бізнесу на низку псевдо-мікропідприємств, зазвичай ФОП без найманих працівників (надалі – дроблення). Такі зловживання, з одного боку, розмивають податкову базу загальної системи, тож ведуть до умовних втрат бюджетних надходжень, а також спотворюють конкуренцію; а з іншого – компрометують спрощену систему як таку, створюють негативні зовнішні ефекти для сумлінного мікробізнесу. Умовні недонадходження до бюджету від застосування схем дроблення було оцінено експертами у 10-15 млрд грн на 2024 рік. Найбільш поширеними такі схеми є у галузі рітейлу та ресторанній галузі. 

Тож протидія таким схемам є актуальною для України, попри їхній відносно невеликий масштаб порівняно з чисельними схемами ухилення від податків (заробітні плати «у конвертах», «сірий імпорт»).

У цій аналітичній роботі поєднано аналіз міжнародного досвіду під кутом його релевантності до особливостей України із аналізом конкретних схем дроблення, поширених в Україні та напрацьовано відповідні способи протидії схемам.   

Аналіз міжнародного досвіду вирішення проблематики дроблення бізнесу, зокрема шляхом зловживання спеціальними режимами оподаткування: Doslidzennya-droblennya-final.pdf

Фахівцями Економічної експертної платформи, Інституту соціально-економічної трансформації та CASE-Україна було проаналізовано нові дані щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

✓    Порушення митних правил та контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, схеми за допомогою поштових пересилань, «піджаки», пряма контрабанда)

✓    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»))

✓    Контрафакт

✓    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

✓    Схеми з оподаткуванням нерухомого майна

✓    Тіньові заробітні плати

✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

✓    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Розрахунок втрат бюджету (дані 2024 року) від ключових схем та рекомендації експертів - за посиланням: Doslidzennya-Schemes_UA-2025.pdf

З появою сучасних електронних пристроїв для куріння (паріння), електронних сигарет (е-сигарет, вейпів, вейпорайзерів), частина споживачів надає їм перевагу перед традиційними сигаретами. Згідно звіту комісії до Європейського парламенту про застосування Директиви 2014/40/ЄС щодо виробництва, презентації та продажу тютюнових та супутніх виробів електронні сигарети, що містять нікотин, але не містять тютюну, є особливою різноплановою категорією продуктів, на яку припадає до 7% національних ринків ЄС у вартісному вираженні для тютюну та супутніх товарів. У 2023 р. доходи від продажу е-сигарет у світі становили 24,6 млрд дол США і демонструють стійку висхідну динаміку. 

Оподаткування вейпів в Україні розпочалося з січня 2021 р., коли набув чинності Закон України № 466-IX від 16 січня 2020 р, яким було розширено перелік підакцизних товарів та включено до його переліку рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Також, цим Законом України було надано чітке визначення цих рідин та встановлено ставку акцизного податку (з 1 січня 2023 р. її розмір становить 10000 грн / 1 л, у 2021–2022 рр. діяла ставка акцизу 3000 грн / 1 л). 

За останні роки ринок електронних сигарет набуває чималої популярності в Україні і його частка поступово зростає. Разом з тим, відсутність належного регулювання цього ринку підакцизних товарів, а також запровадження низки заборон на вживання деяких видів вейпів призвели до значного рівня його тінізації. За оцінками експертів, частка нелегальної продукції вейпінгу з моменту оподаткуванням рідин, що використовуються в електронних сигаретах (е-рідин), з 2021 р. перевищує 75% загальної ємності ринку. Високий попит серед суспільства, особливо до споживання уже заборонених ароматизованих е-сигарет, і зростання вартості тютюнових виробів є вагомими чинниками для все більшого зростання тіньової частки цього ринку. 

Детінізація ринків підакцизних товарів має значний потенціал для збільшення надходжень акцизного податку до Державного бюджету, які оцінюються на рівні 35-38 млрд грн на рік, з яких майже 10% або 4.0 млрд грн припадає саме на ринок е-сигарет. Зважаючи на це держава мала б запровадити механізми ефективного регулювання ринку е-сигарет задля зменшення його тіньової частки та збільшення фіскальної ефективності. 

Аналіз світового досвіду та української специфіки - за посиланням: Doslidzennya-veipy.pdf