Прийнято вцілому за участі у розробці та адвокації ISET: 
Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)», зареєстрований 27.01.2015р. за № 1861. Законопроект розроблено з метою удосконалення існуючої системи
державного регулювання трансфертного ціноутворення, усунення суперечностей та конкретизації норм, які негативно впливають на забезпечення реалізації податкової політики з урахуванням міжнародного досвіду та оптимального поєднання фіскальної та регулюючої функції оподаткування, зокрема:
- вдосконалення визначення «пов’язані особи», зокрема в частині порядку підрахунку суми часток корпоративних прав за рахунок збільшення частки володіння особи в наступній юридичній особі в ланцюгу до 50%, оскільки частка володіння корпоративними правами в розмірі 20% в кожній наступній юридичній особі не передбачає фактичної можливості платника податків впливати на рішення осіб у ланцюгу;
- збільшення порогових показників для визнання операції контрольованою та виключення доходів пов’язаних осіб при розрахунку загального обсягу доходу платника податків;
- зменшення штрафу за недекларування операцій та встановлення максимального рівня за відповідний звітний період.

Участь у розробці та адвокація проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій)», зареєстрований 05.02.2015 р. за № 2049. 
Метою прийняття зазначеного проекту є відновлення переліку організацій, які не є платниками податку на прибуток, відповідно до попередньої редакції Податкового кодексу України, скасування дискримінаційних податкових умов щодо господарської діяльності неприбуткових організацій, зменшення податкового навантаження на благодійну допомогу до рівня 2014 року, а також усунення неточностей у правовому регулюванні режиму неприбутковості, які виникли в результаті внесення змін до Податкового кодексу України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року.

2 березня 2015 року прийнято законопроект, участь у розробці та адвокації котрого приймали фахівці ISET: 
Закон України «Про внесення змін до розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці), зареєстрований 27.01.2015 р. № 1863:

Запровадження коефіцієнт 0,4 до розміру єдиного внеску у 2015 році, та коефіцієнт 0,6 до розміру єдиного внеску у 2016 році. Таким чином роботодавець отримає змогу легально сплачувати заробітну плату, винагороду за цивільно-правовими договорами, оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. 

13 листопада о 17:00 відбудеться експертне обговорення на тему

«Податкова реформа: як збалансувати бюджет»

Організатори: Інститут соціально-економічної трансформації, Реанімаційний пакет реформ

Питання до обговорення:

- Прогноз доходів Зведеного бюджетута Пенсійного фонду на 2016 рік;
- Пропозиції щодо скороченню видатків Зведеного бюджету та Пенсійного фонду;

- Оцінка пропозиції щодо можливих компенсаторів.

Запрошені:

Южаніна Ніна, народний депутат України, голова Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України

Острікова Тетяна, народний депутат України

Білан Олена, головний економіст DragonCapital

Блінов Андрій, економіст, керівник проекту «Успішна країна»

Боярчук Дмитро, виконавчий директор СASE-Україна

Вишлінський Гліб, виконавчий директор Центру економічної стратегії

Дубровський Володимир, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР

Касперович Юлія, економіст, Національний інститут стратегічних досліджень

Качка Тарас, податковий омбудсмен України

Котенко Володимир, партнер “Ernst&Young”

Кухта Павло, економіст, експерт РПР

Кушнірук Борис, економіст

Міклош Іван, економіст, радник Міністра фінансів

Мертенс Олександр, зав. кафедри фінансів Києво-Могилянської академії

Несходовський Ілля, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР

Пасхавер Олександр, радник Президента України

Третякова Галина, генеральний директор "УФУ", експерт РПР

Шумило Ігор, економіст, радник президента КШЕ

Бондаренко Руслан, фінансист, експерт РПР

З питань участі звертайтесь:

mr.oleg333@gmail.com

Довідка експертів ІСЕТ щодо законопроекту №1558-1

«Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті»

Експерти фінансової (банківської) групи РПР вважають, що запропонована проектом 1558-1 модель конвертації валюти у гривню за курсом на момент укладання кредитного договору для всіх позичальників не є прийнятною. За нашими емпіричними оцінками банківська система понесе непередбачені витрати на суму від 70  до 100 млрд. грн., які в свою чергу будуть компенсовані з державного бюджету. Крім того у нас була і є вимога визначення рівня збитків (в т.ч. бюджетних) від цих операцій, а також надання чіткої диференціації позичальників по сумі, фінансовому стану (рівню доходів) та характеристик нерухомості (забезпеченістю житлом).

Ми розглядаємо можливість прийняття компромісного варіанту закону, який встановлює спеціальні умови конвертації кредитів для певної, визначеної умовами закону, незахищеної категорії населення.

За станом на 04.06.2015р. даний законопроект відправлений на третє читання після внесення відповідних правок. Формально, профільний комітет наполягає на більш технічно достовірних даних щодо даних валютних кредитів фізичним особам – це те, що ми пропонували зробити ініціативній групі позичальників на початку 2014 року. Прикро, що НБУ та банки протягом року не спромогтися надати офіційні дані для аналізу ситуації з цього питання.

Наші пропозиції:

1. Визначити критерії, які будуть діяти для певної категорії позичальників на основі перевірених незалежним аудитом даних фінансової звітності банків та НБУ (по сумі боргу, фінансовому стану (доходів) позичальника та характеристик нерухомості (забезпеченістю житлом). При цьому під позичальниками ми розуміємо тільки фізичних осіб (не підприємців), а також поручителів-фізосіб (в т.ч. одна сім'я = один кредит). Критерії: єдине житло для позичальника та членів його родини, де він постійно проживає, що відповідає об’єктивним критеріям достатності (Наприклад  критерії, які застосовуються для оподаткування нерухомості - 120 кв. м для квартир, і 250 кв. м для житлових будинків), відсутність іншого рухомого та/або нерухомого майна у позичальника та членів його родини,високий рівень обслуговування боргу та відсутність заборгованості станом на 01.03.2014. Споживчі теж розглядаються якщо є ймовірність стягнення за рахунок нерухомості (житла).
2. Визначити курс валют для конвертації в гривню за станом на 31.12.2014р. Можливо розглядати іншу дату, але в залежності від загальної суми компенсації.
3. Визначити джерела компенсації (списання) основної суми боргу та відсотків.  Потрібно чітко уявляти, що дані щодо заборгованості по цим кредитам закладені у фінансовій звітності банків і впливають на критерії їх ліквідності, стійкості і надійності. Враховуючи і так важкий стан банківської системи, дані витрати (частина різниці перерахунку – 50%) компенсувати за рахунок спеціальних стабілізаційних кредитів (бланкових) до формування бюджету на 2016 рік, де буде передбачена їх компенсація з бюджету (по п.1). Джерелами фінансування можуть бути, наприклад, цільові іпотечні облігації. Фінансування за рахунок бюджету не повинно носити емісійний характер.
4. Пропонуємо ставку по конвертованому кредитом на 1 п.п. вище річного UIRD на дату фактичної конвертації (сьогодні 21,07%).
5. У випадку, якщо позичальник за 12 місяців з моменту конвертації погашає не менше 50% боргу, він має право отримати компенсацію відсоткової ставки від держави в розмірі 10-15% річних як на суму погашеного боргу, так і на залишок. Таким чином людина отримає можливість повернути частину переплачених% і погашати залишок по кредиту за ставкою до 10% річних. Ці кошти теж можна буде передбачити в бюджеті або за рахунок цільового рефінансування від НБУ (п.3). Термін конвертації - до 31 грудня 2016 року,на 1 січня всі кредити мають бути конвертовані.

Авторський колектив експертів

Інституту соціально-економічної трансформації

Заходи щодо стабілізації ситуації на валютному ринку

аналітична записка експертів ІСЕТ

03 березня 2015 року

Фундаментальні фактори

Проблема різкої девальвації виникла не сьогодні і не рік тому. Зрозуміло, що є сенс проаналізувати весь період незалежності України в ракурсі валютної політики і курсоутворення, до того ж з точки зору перехідної економіки та трансформації суспільних відносин. Але ми зупинимось тільки на основних, поточних проблемах.

Курсоутворення є наочним, одним з найбільш оперативних відображень стануукраїнської економіки. Відповідно за динаміку обмінного курсу відповідає не тільки НБУ, а всі гілки влади, передусім чотири інституції, підписи керівників котрих стоять під Листом про наміри до Меморандуму про економічну та фінансову політику України та МВФ. Кількість та різноманітність факторів впливу в багатьох аналітичних викладках враховується по різному і з певним перерозподілом їх ваги в залежності від точок зору (населення, банкірів, виробників, імпортерів, експортерів, можновладців, міжнародних кредиторів, науковців і т.д.).

Ми зупинимось тільки на нагальних значущих факторах. Їх можна чітко розділити на дві групи: (1) фундаментальні економічні, вплив, яких оцінюємо більш ніж на 60% та (2) ті, що пов’язані з втратою довіри населення та бізнесу до економічної політики влади (психологічно-очікувальні фактори).

Фундаментальні економічні фактори слабкості національної валюти:

1. від’ємний стан зведеного платіжного балансу: за даними НБУ, дефіцит становив 2014 року $13,3 млрд, зокрема $5,5 млрд дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами (детальніше – у Додатку 1);
2. хронічний дефіцит державних фінансів, починаючи з 2003 року: в минулому році, за оцінками МВФ, цей показник становить 10,1% ВВП, включаючи дефіцити НАК «Нафтогаз України» та Пенсійного фонду (докладніше– у Додатках 1 та 4);
3. надзначний відплив депозитів з банківської системи: за даними НБУ, торік обсяг валютних депозитів у системі зменшився на 11,44 млрд дол. (-37,2%), гривневих — на 57,86 млрд грн (-13,7%); обсяг валютних вкладів фізосіб скоротився на 9,26 млрд дол. (-40,3%), гривневих — на 58,2 млрд грн (-23%); портфель валютних депозитів юросіб зменшився на 2,18 млрд дол. (-27,9%), гривневих хоч і зріс, але на символічні 349 млн (+0,2%);
4. значне посилення індексу долара США до інших провідних валют світу (до 20%), починаючи з другої половини 2014 року: щонайменше ¾ зовінішньоекономічних розрахунків України проводиться саме в цій валюті;

Психологічно-очікувальні фактори слабкості національної валюти:

1. вкрай низький рівень споживчих настроїв: за даними компанії GfK Ukraine, що здійснює регулярні дослідження споживання українців з 2000 року, в січні 2015 року індексу споживчих настроїв  впав до найнижчого рівня (45,8 по 200-бальній шкалі), тобто 77% громадян очікують на подальше погіршення власних споживчих можливостей;
2. критично висока залежність держави в короткостроковому періоді від зовнішнього фінансування, низький рівень золотовалютних резервів: біля 1-місячного рівня імпорту товарів та послуг, менше 50% суми виплат протягом найближчого року за боргом в іноземні валюті;
3. тривалі бойові дії на українській території, що характеризуються втратою контролю над окремими територіями та інфраструктурними вузлами, необхідністю витрачання значних коштів на національну безпеку та оборону;
4. загострення протиріч у провладній коаліції, що виражається зокрема в закликах активного емісійного підживлення та звинуваченням урядом політики центрального банку та навпаки;
5. нервова реакція населення на економічні прогнози та поради уряду та НБУ, що не справджуються;
6. фактичне незапровадження НБУ режиму таргетування інфляції або недотримання іншого якоря грошово-кредитної політики, як наслідок - не виконання 99 статті Конституції про стабільність національної грошової одиниці;
7. очікування, що виведення капіталу з країни найбільшими фінансово-промисловими групами триватиме;
8. сприяння генерації чуток про конфіскаційний характер дій держави щодо збережень громадян та юридичних осіб збереження обмежень для термінових депозитів, що закінчилися; законодавче незапровадження виду депозитів із прямою забороною на дострокове розірвання;
9. регулярне (щотижневе) виведення неплатоспроможних банків з ринку, відсутність горизонту очікувань завершення цього процесу: з початку 2014 року оголошені неплатоспроможними 44 банки, зокрема три, що входять до групи найбільших;
10. недостатність інформації про реальний стан валютних надходжень та виплат держави (докладніше — в Додатку 1), рефінансування системи комерційних банків.

Пропозиції щодо стабілізації ситуації на валютному ринку

Експерти вважають, що тимчасові адміністративні заходи (до отримання першого траншу МВФ) допомогають стримати некеровану девальвацію  (див. Додаток “Перелік адміністративних заходів”).

Однак, для стабілізації ситуації на валютному ринку необхідно терміново здійснити наступні заходи, спрямовані на подолання вищеназваних фундаментальних причнн:

Перший блок.  Зменшення фіскального розриву

• Скоротити видатки Бюджету 2015 (аналіз та пропозиції у Додатку 4)
• Провести реформу Нафтогазу – це величезне навантаження на Бюджет - підготувати експертну оцінку діяльності НАК (питання у Додатку 3)
  • можливість НБУ для виходу з інтервенціями на міжбанківський валютний ринок за рахунок частини коштів кредиту МВФ;
  • термінове виведення з ринку всіх неплатоспроможних банків;
  • курсове передбачення: встановлення курсового нахильного коридору (публічне оголошення про це не є обов’язковим елементом), якого повинен жорстко дотримуватися регулятор;
• Визначити вузьке коло осіб (речників), відповідальних за вербальні інтервенції в уряді та центральному банку з приводу курсової політики
• Поновити дію групи радників-консультантів правління (голови) НБУ
• Запровадити регулярні брифінги керівників НБУ в форматі щотижневих заяв про стан економіки та здійснені дії, можливе поширення інформації у вигляді відеоблогів.
• Проведення регулярних (щомісяця) нарад в Міністерстві фінансів та Національному банку з провідними групами інтересів: журналісти провідних ЗМІ, експертне середовище, найбільші фінансові установи країни, найбільші промисловці та учасники ЗЕД; забезпечення зворотнього зв’язку.
• Посилити комунікації, роз’яснювати населенню всі тактичні дії, а також всі аспекти довгострокової політики
• Зробити публічними оцінки НБУ та КМУ (Externalfinancialgap) для країни та для органів державної влади. Пояснити розбіжності в оцінках НБУ, експертів та КМУ
• Надати чіткі плани НБУ щодо зняття адміністративних обмежень – терміни та дії
• Надати оцінку девальвації на показники торгівельного балансу, пояснити населенню складові запланованої інфляції
• Пояснити, яка планується монетарна підтримка, опублікувати структуру емісії з чіткою диференціацією
• Запланувати та оприлюднити негайні кроки щодо реформування банківської системи  - капіталізація банків, оздоровлення банківської системи (зменшення NPL) та інші (детальні пропозиції у Додатку 2)
• В найкоротші терміни допрацювати та опублікувати Стратегію розвитку банківської системи до 2020 року

Другий блок. Передбачуваність курсу

проведення попередні розрахунків щодо можливості запровадження currency board у разі неможливості зупинити подальшу паніку та девальвацію.

Третій блок. Комунікації та роз’яснення

Після отримання траншу від МВФ, коли у Національного банку з’явиться можливість суттєво впливати на валютний ринок – більшість  адміністративних заходів можливо було б згорнути.Окремим розділом необхідно розглянути  можливість виходити з інтервенціями на міжбанківський валютний ринок при наданні НБУ відповідних повноважень. Вважаємо, що необхідно запровадити цей механізм із встановленням певного коридору, який би обмежував значні коливання. Маючи якийсь певний (місячний) ліміт використання ЗВР, можливо витримати плавний тренд. Над технічною (методологічною) імплементацією цього процесу варто провести додаткові експертні консультації.

Додаток. Перелік дій НБУ щодо впливу на курсоутворення

НБУ застосував наступні інструменти впливу на курсоутворення:

-примусовий продаж валюти, що заходить у вигляді виручки суб’єктів підприємництва - експортерів;

-введення обмежень щодо термінів оплати по експертним контрактам;

-обмеження заявок за купівлю валюти для імпортних контрактів як по видам продукції (послуг), так і по умовам поставок (заборона авансування);

-відтермінування здійснення заявок на купівлю (були терміни від 1 до 7 днів);

-заборона використання кредитних коштів на покупку валюти (необхідно мати підтвердження з податкової).

-здійснення явних і неявних інтервенцій на міжбанку (населенню) при отриманні права використання ЗВР (є обмеження МВФ) при їх достатньому розмірі.

Регулятор раніше вже запровадив частину адмінважелів, а останніми днями до діючих обмежень додалися нові:

-Постанова НБУ від 01 грудня 2014 року N 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України";

-Постанова НБУ від 23 лютого 2015 року N 124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій".

Додаток 1

Платіжний (торговий) баланс.  Перед  усім потрібно розділяти показники торгового та зведеного платіжного балансу (http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=63669).

На кінець 2013 року торговий баланс був дефіцитним на 16,5 млрд. $, то на кінець 2014 дефіцит зменшився до 5,2 млрд. $ (якщо відносно ВВП, то приблизно з 9% до 4%). Доволі непогана тенденція, але потрібно враховувати, що в основному скорочення розриву відбулося не від збільшення обсягів нашого експорту, а від скорочення імпорту (в основному по газу). Стосовно зведеного – навпаки: із профіциту в 2 млрд. $ на кінець 2013 року, відтік валютних коштів в 2014 році привів до дефіциту в 13,3 млрд. $. За 2014 рік інвестори (кредитори) вивели з країни майже 15 млрд. $. 

За два місяці поточного року ситуація суттєво не змінилась, більш того до кінця року передбачена виплата зовнішніх запозичень майже на 11 млрд. $ + 3 млрд. $ Росії.

Також варто звернути увагу на традиційні пікові навантаження на початку весни для задоволення потреб агросектора – це додаткові навантаження на наші валютні ресурси.

За прогнозами спеціалістів та заявами можновладців МВФ в березні надасть чергову частину кредиту від 5 до 10  млрд. $, що вірогідно вирівняє платіжний баланс, але він не буде профіцитним -  у 2015 році дефіцит складе  5-10 млрд. $. Теоретично за 1-2 роки девальвація гривні вирівняє торговий баланс (загальний тільки при заході значних інвестицій), але до того часу ми будемо мати негативний загальний тренд на девальвацію, перебиваючи його тільки вчасними кредитами МВФ.  

Маючи чіткі параметри по бюджету (широкомасштабна війна не розглядається) та графік надходжень коштів МВФ, НБУ має можливість спланувати певний коридор коливань валюти (без врахування зовнішніх факторів змін коньюктури) і задіявши певні тактичні дії (друга частина) стабілізувати волатильність курсу валют.

Щодо інфляції. Визначення (прогноз) урядом (Верховною Радою) рівня емісії та інфляції  є вагомим фактором для визначення напрямку тренду. Для економік із розвиненою, стабільною системою функціонування  такий рівень складає 1-3%, більш того, останніми роками ці економіки всіляко намагаються підвищити цей рівень  щоб «розігріти» її (намагаються уникнути дефляції, а не підвищити інфляцію), але це не наш випадок. Враховуючи спосіб складення бюджету від прогнозованих потреб, історично у нас нестачу в доходах (дефіцит бюджету) покривають за рахунок запозичень або неявної емісії - запозичення відбуваються не на недержавному ресурсному ринку, а безпосередньо в НБУ. Окремо звернемо увагу на квазібюджетне фінансування – НАК «Нафтогаз» та інші самостійні державні корпорації. Фактично рівень інфляції у 2014 році склав 24,9%, а в 2015 році у змінах до бюджету закладається 26,7%.  Головне, що розуміє більшість громадян – гривня втрачає купівельну спроможність, причому набагато швидше чим зростають пенсії і зарплати. До речі, законодавчо передбачено індексація бюджетних пенсій і зарплат від надмірної інфляції (більш ніж 2,5% в місяць). З наукової точки зору некоректно встановлювати пряму залежність девальвації від інфляції, але саме так сприймається пересічними громадянами – купівельна спроможність гривні до кінця року зменшиться майже на третину і  пропорційно також девальвує. Не зрозумілою залишається ситуація з підняттям тарифів за газ і тепла для населення (далі буде розгорнуто окремо). Хоч і передбачена компенсація, викликає великі сумніви її пряма тотожність із збільшенням платежів. Крім того суттєво прогноз інфляції впливає на депозити. На даний час річний рівень ставок по гривневим депозитами складає 21-27% річних і припускаємо, що при інфляції в 27% у людей виникає велике бажання забрати ці депозити та перевести у більш надійні активи (валюту, продукти тривалого зберігання, дорогоцінності та інше). Враховуючи і так негативний вплив від воєнного конфлікту  на вимивання вкладів із банківської системи, то такий рівень інфляції буде сприяти її остаточному руйнуванню. Необхідно прийнятикомплекс заходів та привести її до менш критичного рівня.

Додаток 2

Реформа банківського сектору

Мета реформи: розбудова в Україні стійкого, прозорого та керованого фінансового сектора, який сприяв довгостроковому економічному зростанню країни, її фінансовій безпеці, був би здатним і готовим без загрози національним інтересам інтегруватися у світовий економічний простір.

Зовнішні і внутрішні напрями впливу до 2020 року

1. Макроекономічна стабільність:

-        повний перехід до інфляційного таргетування, що передбачає низьку і стабільну інфляцію або застосування інших механізмів впливу;

-        збалансований платіжний баланс та фіскальні рахунки;

-        стійке зростання ВВП на рівні свого потенціалу.

1. Ефективне фінансове посередництво в банківській системі:

-        внутрішні заощадження – найбільш ефективне втілення у вітчизняні інвестиції, що потребує створення умов дедоларизації вітчизняних капіталів, наявності стабільної і довгострокової депозитної бази, добре функціонуюча система страхування вкладів;

-        ефективне скорочення непрацюючих кредитів – позасудової реструктуризації, оптимізації стягнення, їх списання і продаж;

-        підвищення ефективності банківського нагляду – ризик-орієнтованого нагляду, система раннього попередження, зменшення тягаря звітності для банків, прозорість структури власності банків, ефективні схеми санації банків;

-        необхідність сильної і консолідованої банківської системи – більша капіталізація банківської системи;

-        розвинена інфраструктура фінансового сектора –  кредитні бюро, поліпшена система платежів, адекватне корпоративне управління (повний перехід на МСФЗ);

-        ефективний захист кредитора, вкладника та захист прав споживачів.

Пріоритети напрямів реформування

Додаток 3

Реформа Нафтогазу – питання для аналізу

За думкою експертів усі дії НАК Нафтогаз повинні бути прозорі та публічні. Необхідно відкрити та розмістити на публічних ресурсах інформацію стосовно фінансових, інвестиційних планів та звітності НАК Нафтогаз, надати інформацію про формування ціни на газ та надати обґрунтування розрахунку такого рівня цін. Енергоефективність повинна бути в пріоритетах, спочатку потрібно знижувати споживання енергії і тільки після цього планувати інші показники.  Експерти вважають необхідним підняття цін на енергоресурси, але поступово і за умови, коли споживач буде мати можливість контролювати споживання ресурсу. Спочатку необхідно забезпечити 100% облік, а потім збільшення ціни. Для надання експертних висновків щодо реформування Нафтогазу необхідний якнайшвидше наступний перелік документів:

- Детальна структура споживачів та споживання (включаючи споживачівтепла ТКЕ), з інформацією по їх обладнанню лічильниками
- Структура споживання газу (приготування їжі, підігрів води, опалення).
- Структура платежів за газ по группах  споживачів (з розбивкою на пільговиків та субсидії)

- Механізм вилучення надприбутку НАК до "Фонду підтримки споживачів
енергоресурсів"
- Оцінку обсягів наповнення фонду (на кого саме не будутьрозповсюджуватись субсидії)
- Розрахунки щодо оперативної організації механізму субсидіювання (як
за короткий час буде оформлено стільки абонентів)
- Бачення наступних років субсидіювання
- Оцінка ефекту від реформи (обсяги зменшення крадіжок, обсягів
споживання газу, очікувані терміни вирівнювання фінансового стану НАК,
обсяги та терміни збільшення власного видобутку)
- Оцінка впливу реформи на ринок електроенергії (яка частина
споживачів перекинеться на споживання електроенергії?) Пропозиції щодо
вирівнювання ціни на електроенергію.
- Фінансові плани, інвестиційні плани, статистична звітність
- Детальне пояснення розрахунку собівартості у порівнянні з поточним станом (які статті виросли і чому саме).

Вважаємо неможливим провести якісну реформу без детального аналізу перелічених документів, необхідна допомога в їх отриманні.

Додаток 4

Аналіз прийнятого Бюджету на 2015 рік

Експерти ІСЕТ, проаналізувавши запропонований варіант змін до Державного бюджету України (законопроект №2147 від 16.02.2015), констатують, що уряд, незважаючи на критику експертів, вирішив не переглядати розмір видатків державного бюджету та їхню структуру. Таким чином, уряд, фактично, відмовився проводити бюджетну реформу та й надалі намагається фінансувати неефективні та корупційні статті видатків.

Загальний зміст внесених змін до Державного бюджету є уточненням макроекономічних показників. А саме – збільшенням номінального ВВП з 1721 млрд гривень до 1850 млрд гривень, інфляції з 13% до 26,7% і девальвації з 16 грн до 21 грн та внесення коригувань до тих статей видатків, якіь зазнали змін внаслідок такого уточнення внесення статей, які обумовлені подіями а сході. У цілому цей крок уряду можна вітати, так як він частково знижує ризики невиконання державного бюджету України, але не усуває їх повністю.

Позитивним також є збільшення обсягів зовнішнього фінансування, що робить бюджет у нинішньому вигляді більш стійким, а зростання обсягів зовнішнього фінансування буде відповідати зростанню обсягів повернення зовнішніх боргів, виплати відсотків за ними.

Основними ризиками на 2015 рік щодо виконання Державного бюджету є :

-              Більш глибоке падіння економіки України у порівнянні з тим, що прогнозується. Основними чинниками є продовження військових дій, збільшення збитковості, неплатоспроможності і банкрутств суб’єктів підприємницької діяльності, значне збільшення як офіційного, так і прихованого безробіття, відсутність інвестицій, «утікання» капіталу, зменшення платоспроможного попиту внаслідок замороження заробітних плат та зростання тарифів, девальвації та інфляції. При цьому уряд не робить жодних суттєвих кроків для стимулювання підприємницької діяльності, а навпаки, своїми змінами до податкового законодавства суттєво погіршує стан адміністрування, зокрема, податку на додану вартість. Планується впровадити грошове забезпечення ПДВ через спецрахунки в Державному казначействі, посилюється тиск на малий і середній бізнес через впровадження обов’язкового мінімального соціального внеску, впроваджується акцизний податок на місцевому рівні, без розробленого механізму його функціонування, податок на нерухомість, податок на імпорт. Здійснюється масове запровадження касових апаратів без розроблених кроків щодо компенсування відповідних витрат підприємців тощо. При цьому, з підприємців, не зважаючи на заборону перевірок, продовжують збиратися негласні платежі. Зростає рівень корупції в митних та податкових органах, відсутня боротьба зі зловживаннями на місцях. За оцінками експертів, все це призведе до більш глибокого падіння економіки, ніж очікується. Як наслідок – доходи Державного бюджету не будуть виконані у тому обсязі, що планується.

-              Податкові надходження до Державного бюджету є суттєво завищеними. Експерти проекту "Ціна держави" оцінили можливі обсяги недоотримання податкових надходжень через занадто оптимістичні показники, закладені в бюджет, в розмірі близько 40 млрд грн.

-              Незважаючи на зменшення суми, що підлягає перерахуванню від НБУ до Державного бюджету свого прибутку на 4,9 млрд грн. до 60,5 млрд грн, ця сума залишається завищеною. Частина її буде забезпечена за рахунок емісії, що збільшить ризик зростання інфляції.

-              Ризикованим залишається сума у 17 млрд грн фінансування Державного бюджету за рахунок приватизації державного майна. Враховуючи низьку інвестиційну привабливість Україну, відсутність внутрішніх інвесторів, забезпечення надходження по цій статті до Державного бюджету є малоочікуваною, відповідно, з високою ймовірністю бюджет недоотримає 17 млрд гривен;

-              Є правильним кроком уряду зменшення фінансування квазі-фіскальних видатків, що планується здійснити за рахунок емісії НБУ, а саме -  зменшення покриття дефіциту Нафтогазу на 1,8 млрд грн до 29,7 млрд грн. Разом з тим, в бюджеті визначається напрямок використання частини цих коштів в розмірі 10,7 млрд грн на постачання газу до території, що окупована російськими військами. В умовах складної економічної ситуації, фінансування постачання газу на територію, що контролюється окупантами, субсидіювання окупації є недоцільним і створює загрозу національній безпеці України.

-              Залишається високий рівень інфляційного та девальваційного тиску внаслідок фінансування інших квазі-фіскальних видатків за рахунок емісії, а саме 36,5 млрд грн на докапіталізацію банків та 20 млрд грн збільшення Фонду ґарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, що зараз інфляціє є економічно необґрунтованою, вона створює загрозу національній безпеці України.

-              Залишається високим ймовірність неотримання у повному обсязі зовнішнього кредитування, що значно збільшує не тільки загрозу невиконання державного бюджету, а й ризик дефолту країни внаслідок неможливості виконання зовнішніх зобов’язань.

-              Високий рівень загрози зростання військової агресії на сході країни може вплинути на виконання державного бюджету. При цьому, урядом не розробляється військовий бюджет у разі посилення конфронтації на сході.

-              Зростання тарифів, яке планується у квітня 2015 року в 3,6 рази, з одного боку, зменшує необхідність у фінансуванні потреб Нафтогазу, що позитивно вплине на монетарні показники, але з іншого боку, зростає навантаження на державний бюджет в частині компенсації малозабезпеченим верстам населення. Вважаємо, що підвищення тарифів є неминучим кроком в умовах значної девальвації. Проте відзначаємо суттєві загрози для зловживання з їхнім підвищенням, а саме – не забезпечена прозорість тарифоутворення, відсутній належний облік енергоносіїв, ринок залишає замонополізованим, не забезпечені можливості для енергозбереження.

Таким чином, у змінах до державного бюджету на 2015 рік враховані більш реальні макроекономічні показники. Проте ймовірність розвитку негативного сценарію залишається значною, якщо Кабінет Міністрів України не вживатиме термінових кроків для його запобігання та розробки конкретного алгоритму дій на цей випадок.

Рекомендації експертів:

1. Уряд має вжити заходи щодо скорочення наступних видатків Державного бюджету:

ü   1,35 млрд грн – скорочення фінансування Генпрокуратури у зв'язку зі скороченням функцій та персоналу на окупованих територіях;

ü   1,7 млрд грн – скорочення державного замовлення за відомчими освітніми програмами, окрім силових структур;

ü   4,2 млрд грн – скорочення фінансування МВС у зв'язку зі скороченням персоналу на окупованих територіях та необґрунтованим підвищенням витрат на апарат МВС у 2015 році;

ü   10,7 млрд грн. - відмова від постачання газу на окуповані території;

ü   1,5 млрд грн – скорочення видатків на ДФС у зв'язку зі скороченням кількості податків та мораторію на перевірки малого бізнесу;

ü   0,6 млрд грн – скорочення видатків на Мінюст у зв'язку зі скороченням кількості персоналу та введенням електронного документообігу;

ü   2,1 млрд грн - відмова від державного фінансування досліджень за межами НАНУ та НАМНУ;

ü   0,4 млрд грн - відмова від фінансування особливих медичних послуг для держслужбовців, які надає Державне управління справами;

Уряд має також врахувати 4 млрд грн додаткових доходів від продажу ліцензій на 3G-зв'язок.

Щодо Пенсійного фонду:

ü   20 млрд. грн. –скорочення трансфертів Пенсійному Фонду, за рахунок його інвентаризації та реорганізації - скорочення видатків на неіснуючих пенсіонерів, зловживань тощо (20 млрд гривень - середнє між оцінками можливої економії від керівництва ПФУ та чиновників Мінфіну).

1. Для стимулювання збільшення надходжень до Державного бюджету уряд має вжити термінових заходів для максимального спрощення процедури відкриття та ведення бізнесу як приватними підприємцями, так і представникам малого і середнього бізнесу. Необхідно посилити боротьбу з незаконним вимаганням від приватних підприємців будь-яких неофіційних платежів. Необхідно посилити контроль на митницях з метою недопущення корупції з боку митних органів. Основним завданням в сфері оподаткування для приватних підприємців у сфері малого бізнесу має бути не наповнення Державного або місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, а максимальне сприяння їхньої зайнятості, а саме впровадження добровільної сплати ними єдиного соціального внеску за умови відсутності співпраці з юридичними особами. Також пропонуємо для малого і середнього бізнесу запропонувати касовий метод нарахування і сплати ПДВ, що суттєво спростить для них адміністрування і скасує необхідність обов’язкової реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі.
2. Уряд має розробити трьохрівневу структуру пріоритетності державних видатків, а саме:
   1. Експрес-аналіз минулих недоліків щодо курсоутворення

1 рівень. Видатки на війну та виплати соціально незахищеним верстам населення, які не мають інших виплат, ніж з Державного бюджету та Пенсійного фонду.

2 рівень. Видатки на забезпечення виконання основних державних функцій, такі, як охорона здоров’я, забезпечення виконання правосуддя, охорони правопорядку та інші, визначення внутрішньої пріоритетності їхнього фінансування.

3 рівень. Видатки, які не є пріоритетними, зокрема, видатки на різноманітні контролюючі і дозвільні функції, витрати на науку, вищу освіту, підвищення кваліфікації персоналу та інші. Цими видатками уряд має жертвувати, якщо виникає загроза невиконання державного бюджету, при зростанні фінансування армії тощо.

Вважаємо, що у 2015 році уряд повинен розпочати роботу над бюджетною реформою, а саме, вжити наступні заходи:

- протягом року провести загальний аудит усіх видатків Державного бюджету з залученням іноземних донорів, представників ЄС та громадянського суспільства;

- раціоналізувати систему соціальної підтримки. Має відбутися перехід від рівномірної підтримки для всіх до підтримки лише малозабезпечених громадян.

Додаток 5

Валютний ринок України на сьогодні характеризується значною нестабільністю, невизначеністю, низьким рівнем довіри до національної валюти. Перед тим, як аналізувати події на валютному ринку на початку лютого та робити будь-які висновки вважаємо, що необхідно згадати в якому стані був банківський сектор та платіжний баланс на початок березня 2014 року – після революції Гідності.

На відкритому вільному ринку курс нацвалюти є об’єктивним відображенням стану платіжного (торгового) балансу та інфляції (емісії). На закритому (напівзакритому) - можливо маніпулювати, чим і скористалась попередня влада. Виходячи із фактичного стану цих показників курс гривні до дол. США вже на початок 2014 року повинен був становити 11 грн/$. Сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу тоді становило -16,5 млрд $, і покривалося внутрішніми (валютними облігаціями), зовнішніми запозиченнями і незначними інвестиціями. Завдяки цьому зведений платіжний баланс був позитивним (+2 млрд $). Це давало можливість підтримувати курс гривні за рахунок ЗВР, обсяг яких на 1 січня 2014 року складав  20,4 млрд $ (на 1 березня, через штучне утримання курсу гривні, ЗВР скоротився ще на 3 млрд $ - до 17 млрд $.). Як утримували курс? Двома способами: маніпулюючи торгами на міжбанку (механізм фіктивних угод між НБУ і держбанками) та примусовим заниженням ліквідності банківської системи (абсорбція вільної грошової маси у комерційних банків).

Після зміни керівництва НБУ, відповідно до вимог надання міжнародної допомоги, було оголошено перехід до політики гнучкого (майже вільного) курсоутворення. Ми вважаємо, що цей крок в умовах нестабільної економічної ситуації, втрат національної економіки внаслідок анексій територій, політичних трансформацій та відсутності ринкових механізмів управління валютними ризиками був невиправданий і призвів до розбалансування валютного ринку. Непродумана політика курсоутворення і дії НБУ щодо безконтрольного (нецільового) рефінансування призвело до девальвації гривні до 12,5 грн. за $ (середина квітня).

На наш погляд, при проведенні НБУ виваженої та послідовної політики можливо було уникнути різкої девальвації, а здійснити її поступово і не допустити панічні настрої серед населення. Разом з тим, слід відмітити, що суттєвими чинниками впливу на ситуацію на валютному ринку були також військові дії Росії на сході Україні, що не тільки породжували панічні настрої серед населення та бізнесу, а також призводили до погіршення умов ведення своєї економічної діяльності підприємств, що знаходилися в зоні конфлікту, або є залежними від підприємств що там знаходяться. Це призвело до падіння експортної виручки і посилення тиску на гривню.

Слід відмітити, що у період вересень-жовтень 2014 р курс було штучно утримано адміністративними заходами, що не тільки спричинило втрачання значної суми ЗВР, а також стиснуло пружину відкладеного попиту на валюту, а під час відпущення курсу призвело до його суттєвого зростання до 16 грн. за долар США.

Таким чином, можна зробити висновки, що об’єктивними факторами девальвації у 2014 році є падіння економіки, від’ємний платіжний баланс та військові дії. Суб’єктивними факторами є нереформований енергетичний сектор, що залишається основним споживачем валюти, небажання уряду скорочувати бюджетні видатки, покриття бюджетного дефіциту та збитків державних інституцій за рахунок емісії через інструменти ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) тощо. Рішення щодо емісії приймались КМУ (Мінфіном) і ВР, на яких  НБУ не міг (і не може) впливати.

Претензії щодо різниці офіційного і неофіційного курсу на початку 2015 року доречні, але не до сьогоднішнього керівництва НБУ. Навпаки, НБУ, як антикризовий менеджер, всіма можливими засобами намагався утримати курс, навіть тими, які ми (РПР) критикуємо (обмеження заявок на покупку валюти) - не є функцією НБУ визначати зовнішньоекономічну (торгову) політику країни. Можна констатувати, що на сьогоднішній день НБУ без зовнішньої підтримки не має суттєвих інструментів впливу на валютний ринок окрім жорстких адміністративних заходів.

Стосовно рішення НБУ від 5 лютого зазначаємо, що рішення про відмову від індикативного курсу та не впровадження інших адміністративних обмежень по суті увімкнуло вільне (не гнучке) курсоутворення. На наш погляд - подіяв тиск частини закордонних експертів, які закликали відпустити курс гривні в нашій країні, після чого він знайде рівноважне значення.

Була велика надія, що приймуть прозорий, збалансований бюджет на 2015 рік. Але це не відбулося. По суті під гривню заклали девальваційну міну. В цій ситуації НБУ майже нічого не зробив, окрім пропозиції про внесення у законодавство більш чіткого тлумачення його функцій у частині підтримки цінової стабільності (передбачено 99 статтею Конституції). Фактично за час незалежності НБУ нічого не підтримував – з 1995 року - ні курс гривні, який змінився більш ніж на порядок, а ні інфляцію. НБУ завжди був заручником фіскальної політики і коли приймався бюджет на цей рік повинен був перший виступити проти дефіцитного бюджету заради укріплення гривні. Дефіцит закривали неявною емісією через держпапери (ОВДП), або за рахунок ЗВР, поки ці інструменти себе не вичерпали. Те що було в економіці - не давало доданої вартості для покриття дефіциту бюджету (боргів). Поки державний сектор не перестане витрачати більше, ніж здатна забезпечити економіка - гривня буде девальвувати.

Крім того, через утримання на певному низькому рівні офіційного курсу (завдяки індикативу) накопичився відкладений попит. Більш за всіх про цей попит повинен був знати НБУ, як безпосередній отримувач заявок на покупку валюти. На брифінгу 5 лютого прозвучала цифра в один мільярд доларів. Не складно було порахували  на скільки це може вплинути на курсоутворення – будь який учасник міг навмисно закинути заявку на об’єм в рівень з денними торгами та суттєво вплинути на ситуацію.

Далі постає питання – чи досягли рівноваги? Наша передбачення – НІ! Сама макроекономічна природа виникнення дисбалансу нікуди не зникла -  в нас превалююча частина не знижуємого «критичного» імпорту (імпортозалежність), монополізована сировинна (з малою генерацією додаткової вартості) експортна складова та відсутність перспектив вирішення військового конфлікту (несприятливий інвестклімат).

Також варто зазначити і психологічний фактор. Зокрема, напередодні була опублікована інформація про дуже низький розмір золотовалютних резервів, що склали 6,42 млрд. $, невизначеності щодо зовнішніх запозичень, інформації про подальше введення тимчасових адміністрацій в банки, тощо. Не надання обіцяних траншів, відсутність визначеності сприяє песимістичним очікуванням серед населення, інвесторів, кредиторів і як наслідок посилює відтік коштів з банківської системи та з країни, що може привести або до відмови України від виконання своїх зобов’язань, або, при такому значному державному вилучені з економіки до соціальних бунтів вкладників, клієнтів банків внаслідок неможливості забрати свої кошти та населення, що внаслідок інфляції, девальвації, посилення фіскального тиску, зростання вартості комунальних послуг втратять засоби для існування.

З вище переліченого може скластись уявлення, що ми не прихильники ринкових відносин та гнучкого курсоутворення – це не так. На початку осені РПР вже наполягав на гнучкому курсоутворенні з м’якими, прозорими і зрозумілими для всіх адміністративними обмеженнями, які б дозолили певний час стримувати неконтрольовану девальвацію. До тих пір, поки не з’явиться ліберальний податковий клімат, збалансований і прозорий бюджет та вчасна підтримка коштами із МВФ. Поєднання цих узгоджених заходів  дозволило би уникнути різких стрибків курсу та значно уповільнити девальвацію (знизити її негативні наслідки).  На наш погляд вільне курсоутворення не можливе у країні з економікою в стані розвитку, в умовах нестабільної економічної ситуації, військових дій на частині території держави та інших негативних факторах.

Авторський колектив експертів

Інституту соціально-економічної трансформації

Аналіз показників державного бюджету України на 2015 рік

та пропозиції пріоритетних реформ

За оцінками експертів ІСЕТ Державний бюджет України на 2015 рік містить значні ризики для стабільності фінансово-грошової системи України, завищені макроекономічні показники, необґрунтовані доходи, а відповідно прихований дефіцит і завищені видатки, зокрема:

1. Через збільшення фіскального навантаження в основному на дрібний і середній бізнес, а також на населення, уряд запланував у 2015 році перерозподіл ВВП через Державний бюджету і Пенсійний фонд (з урахування квазі-фіскальних видатків) на рівні 51-55%. Збільшення фіскального навантаження у попередньому році призвело лише до зменшення надходжень до Державного бюджету внаслідок тінізації економіки і згортання бізнесу. Ми вважаємо що ця тенденція при тільки посилиться у наступному році що призведе до невиконання державного бюджету. Тільки скорочення державних видатків дозволить зменшити фіскальний тиск і закладе основи для зростання економіки.
2. При плануванні доходів Державного бюджету уряд не зробив обґрунтованих коригувань на військові дії, що зараз ведуться на сході України, внаслідок яких економічна діяльність господарюючих суб’єктів, які там знаходяться, буде скорочуватися і тим самим зменшувати находження до державного бюджету. Відсутність економічного розмежування з територією, що на даний момент тимчасово не контролюється Україною, призводить до зменшення податкових надходжень до Державного бюджету, при цьому центральна влада продовжує здійснювати відшкодування ПДВ підприємствах, які знаходяться поза її контролем. Все це суттєво підвищує ризики невиконання державного бюджету.
3. В статті 15 Закону "Про Державний бюджет на 2015 рік" передбачається виплата НБУ свого прибутку в розмірі 65,4 млрд. грн. У листопаді 2014 року НБУ надавав Мінфіну розрахунок суми виплат в розмірі 38 млрд. грн. На даний час, обґрунтування суми виплат у розмірі 65,4 млрд. грн. відсутні. Збільшений розмір цієї виплати може відбутися лише за рахунок емісії, що призведе до зростання інфляції і девальвації, які негативно вплинуть на стабільність фінансово-грошової системи України.
4. Закладена інфляція в розмірі 13,1% є необґрунтованою і не враховує податкові новації, зокрема додатковий імпортний збір в розмірі 5-10%, додатковий акцизний збір до 5%, а також при розрахунку інфляції не враховані викуп НБУ державних облігацій на загальну суму 88 млрд.грн. Нестабільність банківської системи, високі інфляційні очікування, а також високе очікування подальшої девальвації гривні призводить до відтоку гривневих депозитів з банківської системи, переведення їх в іноземну валюту і "заморожування" в банківських комірках. Це буде погіршувати економічну ситуацію в країни і призводить до зростання ризиків невиконання державного бюджету.
5. Значний ризик для стабільності фінансово-грошової системи створює стаття 15, а саме: «Надати право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики в межах обсягів, установлених додатком № 2 до цього Закону, у сумі 36.500.000 тис. гривень та у разі необхідності понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом.На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону».

Експерти групи вважають необхідним скасування цієї статті. В банківській системі вже існує 6 по суті державних банків (Ощадний, Укрексімбанк, Укргазбанк, Київ, УБРР та Родовід), які не можуть вважатись альтернативою для недержавних банків в ринкових умовах, як такі, що не сприяють вільній конкуренції – всі ризики по ліквідності в кінцевому випадку припадають на Уряд (державний бюджет).

Авторський колектив експертів

«Інституту соціально-економічної трансіормації»

02 лютого 2015 року

Заява експертів

Інституту соціально-економічноїтрансформації

щодо законопроекту з податкової лібералізації

26 жовтня 2015 року був зареєстрований законопроект № 3357, розроблений під керівництвом Ніни Южаніної, голови Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України, ініціатором якого виступили рекордна кількість парламентаріїв.

В даному законопроекті закладені прогресивні зміни, які в більшій мірі спрямовані на нормалізацію взаємовідносин між бізнесом і фіскальними органами, забезпечення збалансування їх прав, обов’язків і відповідальності, покращення адміністрування податків, впровадження прогресивних форм оподаткування тощо, а також інших концептуальних засад, які можуть стати справжнім поштовхом для виходу України з кризи та нормалізації сфери податкових відносин.

Зокрема, в законопроекті враховані пропозиції експертного середовища, в тому числі і експертів ІСЕТ, щодо:

     •          переходу до оподаткування розподіленого прибутку, що знизить рівень втручання податкових органів в діяльність підприємств, покращить інвестиційну привабливість України та надасть додатковий фінансовий ресурс для економічного зростання;

     •          суттєвого зниження фіскального навантаження на заробітну плату, що є вагомим економічним аргументом для детінізації заробітних плат.

     •          скасуваня підстави для таких корупційних можливостей податківців, як анулювання реєстрації платника ПДВ за відсутності за його місцезнаходженням, або неподання до державного реєстратора відомостей щодо підтвердження про юридичну особу;

     •          визначення правомірним усього зареєстрованого в ЄРПН податкового кредиту та унеможливлення його зняття на формальних підставах;

     •          введення публічного реєстру заявок на відшкодування ПДВ із зазначенням заявлених сум, ІПН і назв платників податків;

     •          погашення заявок на відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості їх подання та реєстрації в реєстрі;

     •          введення автоматичного відшкодування ПДВ для всіх платників податків;

     •          реального запровадження повноцінні електронні сервіси, зокрема електронний кабінет платника податків;

     •          позбавлення районних відділів ДФС контролюючих функцій, перетворення їх на сервісні центри та скорочення персоналу,

     •          ліквідації податкової міліції, а також інші положення, які суттєво покращать умови ведення бізнесу в Україні.

Разом з тим ми усвідомлюємо, що ліберальна податкова реформа в жодному разі не має призвести до макроекономічної дестабілізації. Ми вважаємо, що долати фіскальний розрив Уряд повинен, в першу чергу, через зниження бюджетних видатків, які на сьогодні є непомірно високими для країни (рівень перерозподілу ВВП через публічні фінанси досягає 52-54%) та унеможливлюють економічне зростання. На жаль, Уряд до сих пір не представив жодних серйозних пропозицій щодо реформи публічного сектору та скорочення бюджетних видатків. Аби спонукати виконавчу владу до цього ми пропонуємо конституційно обмежити перерозподіл через публічні фінанси рівнем у 35%, характерним для успішних перехідних економік, і зобов’язати виконавчу владу досягти цього показника за кілька років.

З боку надходжень, ми пропонуємо частково компенсувати можливі втрати за рахунок збільшення та удосконалення оподаткування майна підприємств. Також розрив може бути суттєво зменшений за рахунок відмови від деяких положень Законопроекту, як описано нижче. За нашими попередніми підрахунками запропоновані заходи мають дозволити провести ліберальну податкову реформу, не порушуючи макроекономічний баланс, який, серед іншого, є найголовнішою умовою співпраці з МВФ.

Разом з переліченими позитивними моментами є окремі пропозиції у проекті, з якими складно погодитися, а саме:

     •           введення тимчасового додаткового овердрафту (ліміту на який податкові накладні можуть бути зареєстровані в ЕРПН без грошового забезпечення) в обсягах середньомісячних зареєстрованих, але не оплачених податкових зобов’язань за 2015 рік – оскільки ця норма призведе до поновлення функціонування «податкових ям»;

     •           за нашими підрахунками, зниження ставки ПДВ до 15 % призведе до зменшення надходження до державного бюджету в розмірі більш ніж 50 млрд. грн. У той час як у випадку наявності можливостей щодо зниження податкового навантаження на економіку для стимулювання економічного зростання та конкурентоспроможності національних виробників необхідно знижувати прямі, а не непрямі податки.;

     •           збереження ЄСВ замість його інкорпорування до складу ПДФО, що полегшило б адміністрування, та сприяло б оздоровленню пенсійної системи;

     •           питанняреформування спрощеної системи варто розглядати тільки після повноцінного запровадження ліберальної податкової реформи.

Задля проведення успішної податкової реформи, що забезпечить належні передумови для виходи України з економічної кризи з одного боку, а з іншого - забезпечить збалансованість державного, місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, ми закликаємо законодавчу і виконавчу гілку влади разом з представниками експертного середовища виробити спільний підхід до реформи. Вважаємо, що досягнення  порозуміння на базі поєднання лібералізації податкової системи з фіскальною відповідальністю забезпечить збалансованість Державного бюджету та буде сприяти виходу економіки з глибокої кризи.

Авторський колектив

експертів Інституту соціально-економічної трансформації

05.11.15

Основні задачі та риси концепції податкової реформи

Основні задачі

Діюча в Україні податкова система наразі не влаштовує ані бізнес, ані державу.

З формальної точки зору, українська економіка страждає від величезного, порівняно з країнами із співставним рівнем розвитку, податкового навантаження. Проблема насамперед у тому, що завдяки великій дискреції податкових органів це відбувається нерівномірно: тиск перекладається на сумлінних платників та тих, хто не здатен захиститися від податківців, натомість деякі інші отримують фактичні податкові привілеї. Це робить оподаткування не просто несправедливим, а й перетворює його на засіб нечесної конкуренції, встановлення монополій, отримання адміністративної (корупційної) ренти, тощо.

Але найчастіше опитані підприємці, що використовують загальну систему оподаткування, скаржаться на обтяжливе та свавільне адміністрування податків[1].  Це означає, що, величезні зусилля марнуються на процедури обліку та звітності, боротьбу підприємців з податковими органами, пошук шляхів уникнення податків, тощо, а, з іншого боку, контролю та адміністрування. Податкова служба є одним з головних осередків корупції. Згідно даних нещодавнього опитування представників бізнесу[2], ДФС є безумовним, з величезним відривом від інших, лідером у цьому антирейтингу.

Загальне невдоволення роботою податкової системи зробило нагальним питання про глибоку податкову реформу. Головною метою реформи має бути створення передумов для економічного зростання за рахунок вивільнення підприємницького потенціалу української нації, та сприяння реалізації конкурентних переваг країни (особливо у частині використання «людського капіталу» для прискореного розвитку інтелектуально-містьких галузей). На структурному рівні реформа має сприяти прискореному оновленню економіки через пришвидшення процесів зростання нових підприємств і галузей, та відмирання старих. Зокрема, для цього така реформа покликана:

1.  зробити правила гри у сфері оподаткування рівними, прозорими, незалежними від сваволі чиновників

2. знизити навантаження на сумлінних платників за рахунок більш рівномірного розподілу податкового тягаря

3. дозволити скасувати практику встановлення планів із надходжень

4. зменшити сукупні (держави та підприємств) витрати на адміністрування та інші суспільні втрати

5. радикально зменшити корупцію у податковій сфері

Разом усе зазначене у поєднанні з планомірним скороченням неефективних державних витрат, створить умови для зниження податкового навантаження.

Така реформа має складатися з двох компонентів: докорінної зміни правил гри у взаємовідносинах держави та платників податків - що потребує змін до самих законодавчих принципів нарахування податків; та глибокої організаційної реформи самої податкової служби, з кадровим "перезавантаженням".

Пропоновані підходи

Виходячи з проведеного нами аналізу, загальний підхід до реформування податкової системи має полягати у наступних взаємопов’язаних кроках, які складаються з реформування структури податків, та «перезавантаження» органів податкового адміністрування.

1. Податок на прибуток: Докорінне реформування із зміною самої сутності податку та підвищенням надходжень від нього
2. ПДВ: база та принципи нарахування залишаються, але радикально реформується адміністрування
3. ЄСВ: податок скасовується. Втрату надходжень компенсують пп. 1-2, а також незначне підвищення ПДФО, скорочення витрат бюджету у відносному вимірі, підвищення плати за надра, акцизів, податків на майно, можливо інших джерел.
4. Одночасно треба реформувати саму фіскальну службу та принципи її діяльності, забезпечити дотримання законодавства всіма сторонами податкових відносин.

Податок на прибуток

Відповідно до викладених вище аргументів, пропонується для підприємств нефінансового сектору замінити нинішній податок на прибуток підприємств податком на розподілений прибуток без контролю витрат але з нижнім порогом у вигляді податку на майно (можливо – не тільки нерухоме). Іншими словами, можна говорити про запровадження повноцінного податку на майно, який буде зараховуватися при сплаті податку на розподілений прибуток. Цей підхід вже частково застосовано у діючому законодавстві: сплачений податок на комерційну нерухомість вираховується із податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

Надходження від податку гарантуватиме нижній поріг у вигляді податку на майно. У якості останнього зараз розглядається можливість запровадження диференційованого податку на землю за розрахунковою (imputed) вартістю, яка має враховувати спосіб використання (сільське господарство, міська територія, промислове, під забудовами) та розташування. Така вартість розраховується безособово, на підставі формули, а результат доводиться до платника у вигляді рахунку до сплати. Для випадків, коли оцінка об’єкту за формулою виявляється нереально завищеною, передбачено прозорий механізм коригування через відкритий аукціон.

Загалом, реформа має призвести до перетворення корпоративного податку на своєрідний «спрощений податок» з мінімальною дискрецією але загалом більшими надходженнями, які мають частково компенсувати відміну ЄСВ.

ПДВ

Загальні риси реформи адміністрування:

1. Збереження ПДВ як такого (на противагу пропозиціям заміни на податок з обороту або продажу).

2. Забезпечення неможливості дискреційного скасування податкового кредиту

3. Заборона контролю зв'язку видатків з господарською діяльністю

4. Забезпечення автоматичного, не дискреційного, відшкодування ПДВ експортерам та іншим платникам з нульовою ставкою за допомогою створення окремого ПДВ-рахунку у Держказначействі, з якого до бюджету надходитиме позитивне сальдо.

ЄСВ

Скасування ЕСВ потребує низки супровідних інституційних заходів, таких як ліквідація ПФУ як самостійного фонду, і злиття його з державним бюджетом. Ця складова реформи потребує бодай часткових компенсаторів, оскільки втрату надходжень від відміни найбільшого на сьогодні збору неможливо перекрити скороченням видатків, принаймні у короткостроковій перспективі. Головними компенсаторами мають стати

-                  удосконалення адміністрування ПДВ, радикальне зменшення зловживань

-                  підвищення ПДФО до єдиної ставки у 20%

-                  заощадження 6-8% поточних витрат бюджету та ПФ за рахунок боротьби з розкраданням, інвентаризації ПФ, повної відміни субсидування підприємств, тощо

-                  певного збільшення надходжень від акцизів та плати за надра

-                  можливого збільшення надходжень від модифікованого податку на прибуток понад нинішній рівень.

У разі технічної неможливості повної відміни ЄСВ, може розглядатися варіант комбінованого податку (10+10), де ЄСВ нараховується тільки на заробітну плату. 

Реформа ДФС

Мета реформування ДФС України:

1. Відновлення довіри платників податків до контролюючих органів.

2. Добровільна сплата податків соціально відповідальним бізнесом.

3. Перетворення ДФС України у консультаційно-сервісну службу.

4. Оптимізація та автоматизація всіх організаційних процесів ДФС України.

5. Забезпечення прав та законних інтересів громадян у сфері оподаткування та митної справи, неухильного виконання Конституції України.

6. Зниження витрат на утримання апарату служби та державних підприємств, що підпорядковані службі.

7. Збільшення інвестиційної привабливості України та сприяння створенню умов для розвитку бізнесу та економіки країни, пожвавлення ділової активності.

Досягненню зазначеної вище мети має сприяти комплекс заходів, направлених на удосконалення критеріїв оцінки діяльності служби, проведення ефективної кадрової політики, чітке встановлення відповідальності контролюючих органів за дії або бездіяльність та рішення, встановлення громадського контролю за діяльністю служби, забезпечення її відкритості та здійснення аудиту всіх автоматизованих систем та організаційно-розпорядчих документів тощо.

Результати

На наше переконання, у разі практичного запровадження запропонованих підходів у сфері оподаткування відбудеться справжня реформа – тобто, докорінна зміна відносин між платниками та державою з приводу нарахування та сплати податків. Загалом, збільшення надходжень за абсолютною величиною (у постійних цінах) має стати одним з позитивних наслідків реформи. Але, на відміну від інших способів досягнення такого результату, реформа має призвести до нього через зростання економіки та добровільну детінізацію. Адже само по собі вирівнювання правил гри, передбачуваність платежів, зменшення оподаткування фінансових результатів, та позбавлення адміністративного (= корупційного тиску) має дати поштовх зростанню. Тим більше, що податкове навантаження на тих, хто може зростати за рахунок створення нових робочих місць буде істотно зменшено. Окрім того, податки зменшуються у тій частині, яка має високу еластичність (виведення з тіні прибутків та зарплат), натомість збільшуються ті, від яких дуже важко, якщо взагалі можливо, втекти: ПДВ (за рахунок упорядкування адміністрування) та податки на майно. Саме це пропонується у рекомендаціях ОЕСР як комбінація, найсприятливіша для економічного зростання.

Авторський колектив

експертів Інституту соціально-економічної трансформації

15 вересня 2015 року

РЕЗОЛЮЦІЯ

Експертного круглого столу з питань податкової реформи

Ми, учасники круглого столу, усвідомлюючи загрозу економічної безпеки країни,закликаємо Президента, Уряд і Парламент терміново провести податкову реформу, яка сформує конкурентні податкові умови для розвитку бізнесу і зупинить катастрофічне падіння економіки.

Сучасний стан макроекономічних показників України свідчить про глибоку кризу: падіння реального ВВП за перше півріччя 2015 року склало близько 16% до відповідного періоду минулого року, майже на третину скоротилися обсяги зовнішньоекономічної діяльності, на чверть впали обсяги роздрібної реалізації та реальні заробітні плати населення України. Зростає рівень безробіття, відбулася значна девальвація, а річна інфляція на рівні біля 50% призвели до того, що у більшості громадян розмір їх доходів вже давно не забезпечує реальний прожитковий мінімум, а самі вони знаходиться у стані виживання. В таких умовах тільки рішучі кроки Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України щодо створення сприятливих умов для ведення економічної діяльності можуть реально змінити ситуацію, що склалася, перервати економічну кризу та стимулювати економічне зростання України.

Багато експертних пропозицій щодо реформування податкової сфери було включено до Концепції податкової реформи «Податкова лібералізація», що підготовлена Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики. Наголошуємо, що документ має багато переваг в частині адміністрування, хоча й містить недоліки в моделі ставок та макроекономічних показниках. 

Ми впевнені: першочерговими завданнями, які мають бути вирішені податковою реформою, є створення сприятливих умов для розвитку економіки через радикальне зменшення можливостей для корупції, суттєве зменшення податкового тиску та його перерозподіл, детінізація зарплат, відновлення довіри між державою і бізнесом. Зрештою, це має призвести до збільшення надходжень до бюджету через зростання економіки.

Статистичні показники свідчать, що бюджетні видатки на сьогоднішній день є непомірними для економіки, подальше збільшення фіскального навантаження ставить під загрозу існування держави Україна. Тому ми вимагаємо від владних інституцій провести всі заходи, щоб скоротити перерозподіл ВВП через публічні фінанси на протязі кількох років до 35-37%.

Прозорість і відкритість – основа для боротьби з корупцією. Ми вимагаємо забезпечити повноцінне функціонування Електронного кабінету платника податків, скасувати плани штрафів за порушення податкового законодавства, розділити функції збирання податків і розслідування податкових злочинів та ввести відповідальність посадових осіб за неправомірні претензії до бізнесу, запровадити публічний реєстр заявок на відшкодування ПДВ. Але найважливіше – якомога ретельніше прибрати з податкової системи корупційні вразливості, насамперед можливості для вирішення питань на розсуд чиновника (дискрецію).

Концепція Комітету включає також інші пропозиції, що мають на меті зменшити адміністративно-корупційне навантаження на бізнес через ліквідацію дискреції при адмініструванні податків, існування якої є більшою перешкодою для бізнесу, аніж високе податкове навантаження.

Головною (але не єдиною) загрозоюпредставленої Концепції ми бачимо незбалансованість доходів та видатків бюджету. З метою балансування цих показників ми вірішили наступне:

1. Звернутись до Міністерства фінансів та Комітету питань податкової та митної політики Верховної Ради України з проханням надати розрахунки та обгрунтування запропонованих Концепцій.
2. Звернутись до Міністерства фінансів з проханням надати деталізацію видатків за економічною класифікацією.
3. Звернутись до Міністерства фінансів з пропозицією щодо трирічного бюджетування.
4. Звернутись до Кабінету Міністрів України з проханням підготувати пропозиції по скороченню видатків бюджету внаслідок структурних реформ (перехід до фінансування функцій, які виконуються та їх скорочення, персоніфікація соціальних виплат тощо).
5. Звернутись до Комітета з питань податкової та митної політики Верховної Ради України з експертною позицією про те, щонепрямі податки в українських умовах є більш ефективним та менш шкідливим видом оподаткування, ніж прямі. Тому зниження ставки ПДВ до 15% видається недоцільним заходом, а також потрібно переглянути деякі інші ставки.
6. Винести на окреме експертне обговорення пропозиції учасників круглого столу щодо скорочення видатків, зокрема: скорочення числа державних службовців щонайменше на 25%, ліквідацію фондів соціального страхування та перерозподілення їх функції, скорочення видатків МВС та Прокуратури, визначення ефективності академій наук та перегляд їх фінансування, аудит витрат на оборону.
7. Винести на окреме експертне обговорення пропозиції учасників круглого столу щодо перерозподілення податкового навантаження на користь податку на майно (включаючи землю), що може компенсувати близько 25% від прогнозованого дисбалансу.
8. Винести на окреме експертне обговорення  пропозиції Національного банку України про встановлення єдиної ставки податку на пасивні доходи фізичних осіб, зокрема на дивіденди та депозити на рівні 15%.

Блінов Андрій, економіст, керівник проекту «Успішна країна»

Боярчук Дмитро, виконавчий директор СASE-Україна

Вишлінський Гліб, виконавчий директор Центру економічної стратегії

Дубровський Володимир, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР

Кушнірук Борис,економіст

Олександр Мертенс, професор НАУКМА

Несходовський Ілля, директор ІСЕТ, експерт РПР

Олійников Євген,економіст, експерт РПР

Соколов Михайло, експерт РПР

Третякова Галина, генеральний директор "УФУ"

Шумило Ігор, економіст, радник президента КШЕ

01.11.2015