Розрахунок здійснено з урахування наступних припущень:

ü    операції з виплати дивідендів (прирівняних до них платежів) фізичним особам та нерезидентам оподатковуються за ставкою 15% (без врахування банків);

ü    операцій, які будуть прирівняні до виведення капіталу (операції «тонкої капіталізації»; проценти сплачені нерезидентам, що зареєстровані в офшорах, суми перевищення звичайних цін над договірними «трансферне ціноутворення», виплата роялті, в сумах перевищення ліміту та інші) - за ставкою 20%;(без врахування банків);

ü    платежі, що здійснюються державними  чи комунальними підприємствами у зв’язку з розподілом частини прибутку – за ставкою 15%;

ü    банки приймають рішення продовжувати сплачувати податок на прибуток (до розрахунку приймається сплачений податок на прибуток на рівні 2016 року).

1. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні операцій з виведення капіталу становить 5,6 млрд. грн., в тому числі від сум виплачених дивідендів:
2. фізичним особам (база визначена на підставі даних 1ДФ, за 2016 рік 17,4*15% = 2,6 млрд грн.
3. нерезидентам (база визначена на підставі даних додатку ПН до декларації)19,9 * 15% = 3,0 млрд. грн.
4. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні операцій виплат прирівняних до виведення капіталу платежів становить  15,5 млрд. грн., в тому числі:
5. Сума податку, що сплачується при виплаті процентів нерезидентам, що зареєстровані в «офшорах»(база визначена на підстав даних ДФС України)                15,7 * 20% = 3,1 млрд. грн.;
6. Сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (правила «тонкої капіталізації») (база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації) 44,0 * 20% = 8,8  млрд. грн.;  **44,0 = 49,3 (загальний показник)  – 5,3 (банки)
7. Сума коштів, що перераховується страховиками або іншими резидентами на користь нерезидентів у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (база визначена на підставі даних додатку ПН до декларації)0,2 * 20% = 0,04 млрд. грн.;
8. Сума перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій («трансфертне ціноутворення») та сума перевищення договірної вартості товарів(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації)2,6 * 20% = 0,52 млрд. грн.;
9. Сума витрат по нарахуванню роялті(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації)1,2 * 20% = 0,2 млрд. грн.;
10. Сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації)8,4 * 20%  = 1,7 млрд. грн. ** 8,6 (загальний показник) – 0,2 (банки) = 8,4;
11. Сума виплат у зв’язку із вкладенням коштів в об’єкти інвестицій за межі України (база визначена на підставі платіжного балансу та курсу валют, дані НБУ) 4,4 * 20% = 0,9 млрд. грн.
    1. Коригування 30% по низько податковим юрисдикціям (без подання ТЦУ)
    2. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні платежів державними, казенними чи комунальними підприємства на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку (база визначена як сума чистого прибутку (фактично сплаченої суми частини чистого прибутку*100/75) + фактично сплачений податок на прибуток підприємств) 22,4 * 15% = 3,4 млрд. грн.

**середнє значення за 2014-2016рр) 18,6*15%=2,8 млрд. грн.;

2,6 + 3,0 = 5,6 млрд. грн.

**19,9 = 22,3(закальний показник) -2,4 (банки)

Суттєве зауваження! Сума обмеження відсотків та відповідно база оподаткування ПВК буде суттєво більшою за рахунок: (1) відмови в моделі ПВК від другого обмежувального показника EBITDA (дані відсутні в Деклараціі з податку на прибуток), (2) зміни критерія пов’язаних осіб за співвідношенням зобов’язань до власного капіталу з 3 до 1,5 та введення 5% ставки ПВК до відсотків в межі 1,5-3,0)

(довідково: за даними GlobalFinancialIntegrityз України протягом 2004-2013 рр. з застосуванням механізму ТЦО було виведено близько 116 млрд. дол..США, що становить приблизно 9.4% від ВВП в середньому за рік. Приблизний розмір недооцінки експорту на 2016 р., розрахований, виходячи із середніх цифр за попередні роки з поправкою на падіння зовнішньоторгівельного обороту, становить 6.7 млрд. дол.. США,; а завищення імпортної вартості – 3.1 млрд. дол.. США, разом майже 10 млрд.дол.США, тобто більше 250 млрд. грн., з яких мало би бути сплачено близько 50 млрд.грн. податку. Концентрація зусиль ДФС на контролі подібних схем (замість масових перевірок з податку на прибуток), та/або аналіз документації з подальшими висновками щодо оподаткування джерел надприбутків, можуть принести до бюджету багатомільярдні додаткові надходження).

1,9 *20%=0,4 млрд.грн.

**1,93 (загальний показник) – 0,03(банки) = 1,9

3,1 + 8,8 + 0,04 + 0,52 + 0,2 + 1,7 + 0,9 + 0,4 = 15,7 млрд. грн.

Сума податку на прибуток, задекларована банками за даними зведеної декларації за 2016 рік –5,9 млрд. грн.  (5851241,999 млн грн.)

Сума податку на виведений капітал (в умовах 2016 року) становитиме:

5,6         +     15,7*        +     3,4    +         5,9      =    30,6 млрд. грн.

Сума податку (операції з виведення капіталу) + Сума податку       (операції з виплат прирівняних до виведення капіталу + Сума податку  виплати державних, комунальних підприємств) + Сума податку  на прибуток банків

Наведений розрахунок проведений за прямими об’єктами. При цьому, суттєвим обмеженням даного розрахунку є відсутність даних та показників за окремими операціями, що визначаються як прирівняні до виведення капіталу платежі. Кількість та вартість таких операцій наразі визначити неможливо.

Значним додатковим об’єктом ПВК є обмеження за відсотками, що сплачуються на користь пов’язаних осіб-нерезидентів (детальніше – вище, в пп.2.2).

Однак відсутність даних та введення нових обмежувальних правил не дозволяє визначити коректно суму операціі, що підпадатиме під базу оподаткування.

Розрахована за прямим розрахунком та наявними показниками сума податку на виведений капітал та прирівняні до виведення капіталу платежі до загального фонду становить 30,6 млрд. грн., що на 29,6 млрд. грн. меншефактичних надходжень податку на прибуток підприємств у 2016році (факт Зведеного бюджету 60,2 млрд. грн.).

Прогнозні втрати бюджету у 2017-2018 роках

(Макроекономічні показники, затверджені

постановою КМУ від 31.05.2017 № 411)

Втрати розраховано з урахування наступних припущень:

1. Ріст прибутку прибуткових підприємств може вплинути на операції пов’язані з прибутковістю підприємств:

- операції з виведення капіталу – виплата дивідендів;

- розподіл частини прибутку державними, казенними чи комунальними підприємствами;

- податок на прибуток від банків.

2. Індекс споживчих цін (інфляція) може вплинути на операції пов’язані з різного роду виплатами (роялті, страхові) та ціноутворенням.

2017 рік

(5,9+3,4+5,2)*121,9% =17,7 млрд. грн.

15,7 * 112,9% = 17,7 млрд. грн.

ПнВК = 17,3 + 17,7 = 35,4 млрд. грн., що на 36,0 млрд. грн. менше очікуваного податку на прибуток підприємств (71,4-35,4=36,0).

2018 рік

ПнВК = (17,7 * 113,7% ) + (17,7*109,5%) = 39,5 млрд. грн., що на 40,6 млрд. грн. менше прогнозної суми податку на прибуток підприємств (80,1-39,5=40,6).

(результати розрахунків МінФіну на базі даних ДФС і власної моделі з урахуванням пропозицій експертів Інституту соціально-економічної трансформації, експертів РПР та аудиторів Т.Шевцової-А.Шемяткіна)

Коригування:

Залік податку на комерційне нерухоме майно при сплаті НнВК = - 1.2 млрд.грн. незалежно від року (з розрахунку ДФС)

ПнВК, сплачений НАК «Нафтогаз» за результатами 2017 р. (до бюджету 2018 р.). ≈25 млрд.грн.*15% = 4 млрд.грн.

(25 млрд.грн.- за особистою експертною оцінкою радника Голови НАК «Нафтогаз» Ю.Вітренко. За умови наведення порядку в розрахунках за газ з боку облгазів та підприємств ТКЕ)

Таким чином, прогнозні надходження від ПнВК у 2018 р. з урахуванням коригувань мають скласти 39,5 – 1.2 + 4 = 42.3 млрд.грн., що на 37.8 млрд.грн. менше прогнозу податку на прибуток підприємств.

В Естонії запровадження подібного за своєю сутністю податку свого часу призвело до двократного падіння надходжень по відношенню до ВВП. Однак, в Україні цей ефект має бути меншим, оскільки перехід до оподаткування виведеного капіталу супроводжується суворими заходами із оподаткування прихованого виводу капіталів. Зважаючи на обсяги проблеми (багаторазово більші, ніж в Естонії – у відносному вимірі), негативний фіскальний ефект має бути істотно меншим, ніж там. Тому наведену вище оцінку треба розглядати як, скоріше всього, занижену.

За розрахунками МЕРТ, фіскальний ефект від детінізації прибутків (базуючись на даних по фактичній детінізації зарплат при зниженні ЄСВ) = 5 млрд. грн.

Непрямий фіскальний ефект від реінвестування частини прибутку, заощадженої завдяки запровадженню НнВК за розрахунками МЕРТ становить 7 млрд.грн. якщо зменшення прямих надходжень складає 47 млрд.грн. Відповідно до наведених вище коригувань, цей ефект зменшується до 5.6 млрд.грн.

Таким чином, сумарно до бюджету після реформи має надійти 53 млрд.грн., що на 27 млрд.грн. менше прогнозної суми податку на прибуток підприємств

Водночас, треба врахувати, що прогноз бюджетних надходжень в Україні має тенденцію недооцінювати фактичні надходження. В середньому за 2002-2016 рр.. перевищення склало 0.79% від ВВП в цілому, і 1.67% якщо не брати кризові роки. Враховуючи, що номінальний ВВП на 2018 р. урядом прогнозується в розмірі 3 247,7 млрд.грн., ймовірна недооцінка, розрахована у такий спосіб складає 25.7 млрд.грн. що майже співпадає з розміром можливих фіскальних втрат від реформи, розрахованих вище.

Зокрема, ці додаткові надходження можуть виникнути внаслідок:

-                     перерахування 50% чистого прибутку НАК «Нафтогаз» в розмірі 25 млрд.грн. як описано вище

-                     впорядкування обліку земель, що має  додатково принести (щонайменше) 5 млрд.грн. у вигляді надходжень від земельного податку – таке впорядкування є необхідною складовою запровадження повноцінного ринку землі

-                     перенесення на 2018 р. частини перевищення бюджетних надходжень 2017 р.

-                     закриття схем з розкрадання ПДВ за допомогою ризик-орієнтованого блокування податкових накладних – близько 10-12 млрд. грн.

Таким чином, ризик недовиконання бюджету 2018 р. внаслідок заміни податку на прибуток податком на виведений капітал є мінімальним.

Компенсаторами для покриття зменшення запланованих податкових надходжень від впровадження  податку на виведений капітал, виходячи з показників бюджетної резолюції на 2018-2020 рр. може стати збільшення надходження від акцизного податку, який, незважаючи на зобов’язання, які взяла на себе Україна перед Європейським союзом, а саме поступово збільшити їх до європейського рівня, запланованого менше ніж у попередньому році на 4,8 млрд грн. При цьому враховуючи прогнозне збільшення курсу долара, а також інфляції плановий показник надходжень від акцизного податку занижений майже на 19 млрд грн.

Також компенсатором є завищення в бюджетній резолюції видатків по КВК 3510000 Міністерство фінансів (загальнодержавні функції), а саме виплати по КВК 3511150 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню», що не враховує дворазове збільшення мінімальної заробітної плати, що відбулося в 2017 році, а відповідно і суттєве зменшення отримувачів житлових субсидій. Незважаючи на це, в бюджетній резолюції передбачено збільшення цієї статті на 36 млрд.грн.

Зазначені показники повністю компенсують потенційне зменшення надходження від податку на виведений капітал.

Найбільші втрати державного бюджету відбуваються через офшорні схеми та сірий імпорт/контрабанду. Загалом через офшорні схеми держава недоотримує до 65 млн грн податків, а через імпорт поза митницею – до 70 млрд грн, що разом складає 17,5% бюджету (771 млрд грн на 2017 рік). Такі висновки містяться у новому дослідженні, оприлюдненому напередодні затвердження державного бюджету на 2018 рік.

На основі статистичних даних державних органів експерти Інституту проаналізували 8 найпопулярніших схем уникнення оподаткування в Україн, які призводять до загальних втрат бюджету у більш ніж 180 млрд грн:

- офшорні схеми (50-65 млрд грн втрат бюджету)

- сірий імпорт і контрабанда (25-70 млрд грн)

- конвертаційні центри (12-15 млрд грн)

- «скрутки» - махінації з відшкодуванням ПДВ (10-12 млрд грн)

- контрафакт (10 млрд грн)

- оформлення штатних працівників як індивідуальних підприємців (2,5-5 млрд грн)

- виведеня прибутку через псевдопідприємництво фізичних осіб (0,7-3 млрд грн)

- заниження оборотів підприємцями на спрощеній системі оподаткування (1-1,5 млрд грн).

«За оцінками Міністерства економічкого розвитку і торгівлі, тіньова економіка України сягає 34% ВВП, -  зазначає експерт Інституту соціально-економічної трансформації Володимир Дубровський. – Але, на відміну від інших країн, структура тіньової економіки в Україні не сконцентрована у сфері  незареєстрованого підприємництва або дрібних послуг та торгівлі. Наймасштабніші інструменти ухилення від податків застосовуються в Україні великими підприємствами, які домінують у своїх галузях і зазвичай мають політичний захист та імунітет від контролю фіскальних і правоохоронних органів».

Поряд із цим існують також дрібні схеми ухилення від податків, якими зловживає малий та середній бізнес. Відповідно, масштаби цих зловживань значно менші через значно нижчі обороти. Наприклад, оборот підприємців на спрощеній системі складає лише 7% сумарного обороту всіх підприємств.

«Набір інструментів уникнення податків в Україні не дуже відрізняється від інших країн, - зазначає експерт Інституту соціально-економічної трансформації Вячеслав Черкашин. – Але є й нетипові явища. Насамперед, це індустрія конвертаційних центрів - "ліцензованих майданчиків", на яких така діяльність не рідко відбувається під прикриттям працівників правоохоронних органів та податкової служби».

На погляд експертів, головна проблема у боротьбі з уникненням оподаткування полягає в тому, що основні винуватці – власники великих підприємств та надвеликих політико-бізнесових груп – мають значний політичний вплив. Тому скорочення можливостей для великомасштабних зловживань потребує політичної волі та широкої народної підтримки. При цьому ці зловживання залишаються малопомітними для широкого загалу і не фіксуються на побутовому рівні, на відміну від зловживань у малому бізнесі.

Дослідження Інституту також містить низку рекомендацій по ліквідації та зменшенню схем уникнення оподаткування – повна версія за посиланням

За додатковою інформацією звертатися: (093)8637656

Податок на виведений капітал має більше переваг, ніж недоліків. Нова модель знижує рівень втручання держави в економіку та спрощує ведення бізнесу.

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації та експерти РПР з питань податкової політики проаналізували ситуацію навколо призначення за зверненням прокурорів ГПУ позапланових податкових первірок, зокрема щодо керівництва «Центру протидії корупції» та Міністра фінансів України та виявили у діях правохоронних органів порушення законодавства України.

Перш за все слід зазначити, що поточна редакція Кримінально процесуального кодексу не передбачає права прокурора на звернення до суду з клопотанням про призначення позапланової податкової перевірки. У КПК відсутні норми щодо розгляду такого клопотання, також суперечить КПК  заборона судді на оскарження такого рішення (про призначення позапланової перевірки).

Відповідно до статті 19 Конституції України: «Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодаством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином і прокурор і слідчий суддя при поданні та розгляді цих справ  вийшли за межі своїх повноважень та порушили положення Конституції України.

Цей факт підтверджується офіційною відповіддю першого заступника голови ДФС Сергія Білана, у якій зазначено про відсутність повноважень у прокурорів та слідчих самостійно або через суд призначати позапланові податкові перевірки і відсутність обов'язку та порядку розгляду судами такихклопотань.

Крім того, Податковий кодекс України передбачає можливість донарахування податкових зобов'язань податківцями в межах трирічного строку. Статтею 49 УК України передбачаються строки давності, які для статті УК 212 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" складають  до 10 років. Тому призначення перевірки у справі Міністра фінансів за 20 років не має сенсу.

Всі ці події суттєво впливають на довіру донорів та міжнародних партнерів України, погіршують інвестиційний клімат та, на тлі уповільнення реформ, вцілому негативно впливають на економічний розвиток країни.

Експерти вимагають терміново провести реформу Державної фіскальної служби та митниці, план реформи яких напрацьовано спільно експертами та представниками влади; остаточно ліквідувати Податкову міліцію, яка з 01.01.2017 року діє поза правовим полем; створити аналітичну Службу фінансових розслідувань (проект розроблено Міністерстом фінансів разом з представниками бізнесу та експертів) та продовжити Податкову реформу, яку громадянське суспільство та бізнес середовище чекають вже три роки.

Наголошуємо на критичній необхідності пришвидшити реалізацію реформ, про які йшлося вище, а також звертаємось до представників правохоронних органів з проханням повернутись до правового поля та припинити дії, які не відповідають поцесуальному законодавству України.

Таблицю складено за висновками аналітичної роботи - http://iset-ua.org/images/Doslidjenia/Instumentariy-uhilyannya-vid-splati-podatkiv-2017.docx

У цій роботі аналізуються найбільш актуальні для України інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування (надалі, разом – уникнення податків), оцінюється їхній розмір, наявні обмеження для застосування, наслідки (окрім власне зменшення бюджетних надходжень), та перспективи і способи подолання – із їхніми наслідками. Це дозволить дійти висновків щодо черговості та пріоритетності заходів з подолання тіньової економіки.

Набір інструментів уникнення податків в Україні не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

 ü  Контрабанда

 - маніпуляції з митною вартістю товарів

- перерваний транзит

- пряма контрабанда

 ü   Розкрадання ПДВ

- незаконне відшкодування з бюджету при експорті 

- фіктивне підприємництво (missingtrader), зокрема карусельні схеми

 ü  Контрафакт

 ü  Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

 ü  Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

 ü  Зловживання податковими пільгами та преференціями

 ü  Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Разом з тим, в Україні є і певні нетипові явища, існування яких значною мірою пояснює коротко описані вище відмінності. 

Аналітична робота: Instumentariy-uhilyannya-vid-splati-podatkiv-2017.docx

Дрібний бізнес, в тому числі у формі самозайнятості, відіграє критично важливу роль в економіці будь-якої країни з низки причин.

- він є «колискою підприємництва» та багатьох радикальних інновацій: більшість підприємців починають саме з найдрібнішого рівня, і тільки у разі успіху підприємства зростають до розмірів, що відповідають здібностям їхніх засновників

- конкуренція виробників товарів та послуг на споживчому ринку створює сприятливі умови для покупців, покращує якість життя та збільшує купівельну спроможність доходів населення.

- на ринку праці та ж конкуренція (серед роботодавців, а також з самозайнятістю як опцією) сприяє зростанню продуктивної зайнятості і зарплат, поліпшенню умов праці, та підвищенню кваліфікації робочої сили. Загалом, конкуренція збільшує суспільний добробут та сприяє його зростанню, змушує до інновацій, і забезпечує гнучкість економіки

- висока динаміка зайнятості, невелика вартість створення та ліквідації робочих місць, пом’якшують наслідки циклічних криз та інших негативних шоків для економіки

- гнучкі умови праці дозволяють збільшити інклюзивність ринку праці, залучаючи до нього людей, які з тих чи інших причин не можуть працювати в умовах традиційної фірми – з дотриманням розпорядку та інших вимог

У тих видах діяльності, де ефект масштабу відсутній чи негативний (зокрема, завдяки високим транзакційним видаткам внутрішньо фірмового адміністрування – контролю, координації, та розподілу), дрібний бізнес є економічно оптимальною формою галузевої організації, особливо у симбіозі з більшими фірмами, які беруть на себе функцію технологічних платформ.

Зменшення витрат на облік та звітність, простота та зручність є дуже важливими факторами для найдрібнішого бізнесу та самозайнятих осіб. 

У цій роботі визначено проблематику оподаткування самозайнятих осіб, проаналізовано міжнародний досвід, досліджено можливі альтернативи для України та надано рекомендації щодо оптимальних варіантів заохочення дрібного бізнесу до добровільної детінізації

Дослідження: Uproshenie-mikrobiznesa-policy-paper-final1.pdf

ПРЕС-АНОНС

ЩОДО ПОДАЧІ ЗАЯВИ ПРО ЗЛОЧИН, ДО НАЦІОНАЛЬНОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО УКРАЇНИ.

ЕКСПЕРТАМИ ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЕКСПЕРТАМИ РЕАНІМАЦІЙНОГО ПАКЕТУ РЕФОРМ ВИЯВЛЕНО ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ ТА ГРУБЕ ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ВИЩИМИ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У 2016 РОЦІ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ДАНИМИ ЄДИНОГО РЕЄСТРУ ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ.

У травні 2017 року Міністерство фінансів України презентувало аналіз дотримання органами ДФС Украйни вимог податкового законодавства щодо черговості та повноти відшкодування сум ПДВ в 2016 році на прикладі довільно обраних 100 компаній. Опубліковані результати свідчили про цілу низку порушень закону, проте інформація була опублікована в агрегованому вигляді.

Експертами РПР було проведено перевірку та проаналізовано вибірку із 114 підприємств, в тому числі 100 підприємств, що увійшли до списку Мінфіну. Зокрема було досліджено як ДФС дотримується встановлених чинним законодавством термінів здійснення відшкодування та проведення перевірок, т.я їх недотримання тягне за собою порушення принципу черговості виконання заявок з відшкодування ПДВ і його вибіркове неповне відшкодування.

За підсумками аналізу експертами РПР було виявлено, що за період від початку впровадження прозорого реєстру (01.01.2016 року) і до грудня 2016 року, недоброчесними діями представників Державної фіскальної служби було завдано суттєвих збитків проаналізованій вибірці підприємств.

Загальна сума зловживань становить приблизно 2,6 млрд. грн. за 2016 рік, це ті кошти, які бізнес вимушений був компенсовувати за рахунок кредитів замість того, щоб вкладати їх у розширення виробництва, виконувати свої соціальні зобов'язання та виплачувати дивіденди інвесторам. При цьому, серед проаналізованих підприємств знайшлися лише шість компаній, щодо яких не було допущено жодного порушення, а саме:

ПрАТ "ШВЕЙНА ФАБРИКА "ЗОРЯНКА"

ПАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"

ТОВ "ВІННИЦЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ № 2"

ДП "КОНДИТЕРСЬКА КОРПОРАЦІЯ "РОШЕН"

ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО"

ПАТ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ"

З метою розслідування обставин, за яких були допущені зловживання, а також для виявлення реальних масштабів зловживань податківцями, адвокатами Міжнародного правового центру EUCON підготовлено повідомлення про злочин.

Подання заяви про злочин до Національного антикорупційного бюро України заплановано на четвер 20.07.2017 року зранку, а у 12.30 заплановано брифінг експертів з цього питання у прес центрі "ЛігаБізнесІнформ" за адресою: м. Київ, вул Шамрило 23

Спікери:

- Ілля Несходовський, економіст, директор Інституту соціально-економічної трансформації

- Ярослав Романчук, адвокат, Керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON

- Євген Петренко, адвокат, керівник практики кримінального права та процесу EUCON

- Михайло Соколов, експерт групи Податкова та бюджетна реформа Реанімаційного пакету реформ

- Олег Гетман, економіст, експерт групи Податкова та бюджетна реформа Реанімаційного пакету реформ.

Додаткова інформація: (093)8637656

План реформы таможни? Он есть!

Разработанный Министерством финансов План действий по реформированию таможни должен решить большинство проблем, позволяющих отечественной экономике на 35% пребывать в тени.

Участники круглого стола на тему «Реформа таможенной службы. Как реализовать радикальную институциональную реформу в 2017 году?», организованного «Финансовым клубом», обсудили ключевые приоритетные задачи по реформированию службы на 2017 год

Основными  факторами, стимулирующими существование «серого» импорта, эксперты назвали несколько: несоответствие норм Кабмина Киотской конвенции, легкая возможность продажи в стране ввезенных нелегальным путем товаров, низкий уровень материальной мотивации сотрудников таможни, отсутствие у них персональной ответственности, а также законодательный пробел, позволяющий не указывать в государственной  таможенной декларации  наименование и торговую марку ввозимого товара.

Кроме того, есть ряд административных и институциональных факторов, которые сейчас не позволяют таможне эффективно бороться с «серым» импортом: неспособность таможни противодействовать незаконному ввозу товаров, отсутствие полноценного обмена предварительной информацией о перемещаемых товарах и ненадлежащим образом оборудованные участки границы вне пунктов пропуска.

      Представители бизнеса считают, что контроль над товаром не должен прекращаться при пересечении им таможенной границы: «Необходимо ввести отсутствующий сейчас таможенный постаудит, что может существенно снизить долю «серого» импорта», - считает София Арасланова, генеральный директор Ассоциации "Украинские импортеры бытовой электроники", член Коалиции «За детенизацию экономики». 

 
        «В ходе реформирования таможни необходимо сделать так, чтобы реформу на себе почувствовал не только легальный бизнес и граждане, но и все нелегальные бизнесмены, которые занимаются контрабандой и ввозом товаров в Украину с нарушением таможенных правил», – считает эксперт по правовым вопросам исследовательского центра «CASE Украина» Андрей Саварец.

Разработанный Минфином План действий по реформированию таможни должен решить большинство из этих проблем. Он предусматривает реализацию детального перечня мероприятий в рамках 19 направлений, среди которых, например, организация и улучшение  управления работой  таможни, управление кадровыми ресурсами, таможенная этика, содействие торговле, контроль на границе и внутри страны, материальная стимуляция сотрудников, правоохранительная деятельность, таможенный транзит и т. д.

Видео с круглого стола:

https://www.youtube.com/watch?v=Nl6Ib2Ank0w&feature=youtu.be

Справка:  По данным исследования «Упрощение процедур торговли в Украине: оценки и ожидания бизнеса», подготовленного Институтом экономических исследований и политических консультаций в рамках проекта «Диалог по содействию торговле» в 2016 году лишь 13% респондентов (представителей бизнеса) считали работу таможенных органов эффективной и не требующей изменений. 36% респондентов уверены, что таможенные органы работают неэффективно: изменить ситуацию могут только радикальные реформы. 7% настаивают на полном изменении таможенной службы из-за ее неэффективности.

Среди основных проблем таможни – несовершенство законодательства (это отметили 50% опрошенных), непрозрачность и закрытость работы таможни (30%), осознанное завышение таможенной стоимости товаров (28%), коррупция и взяточничество (26%).

При этом у импортеров претензий к таможенной службе больше, по сравнению с экспортерами. К препятствиям при импорте относятся непрозрачность определения таможенной стоимости (43%), сложность таможенного законодательства (37%), неблагоприятное валютное регулирование и курсы валют (27% и 23% соответственно), бюрократия на таможне (22%), а также коррупция, несовершенство судебной системы, выборочность решений таможни во время таможенного оформления импорта.