Експерти Інституту соціально-економічної трансформації проаналізували ситуацію із курсоутворенням у 2019 році та дійшли висновків, що події на валютному ринку відбувались в рамках поточної концепції гнучкого курсоутворення НБУ, який згладжує різку волатильність  та таргетує рівень інфляції, без викривлень та значних відхилень. Детально: 

Вагомі фактори, які впливали на курсоутворення:

1. Стан та тенденції платіжного (торгового) балансу;

2. Поточні доходи та витрати держбюджету (рух коштів Казначейства)

3. Вплив монетарної політики (облікова ставка - рівень інфляції).

4. Немонетарні фактори політичного характеру. 

За дев'ять місяців 2019 року профіцит зведеного платіжного балансу склав $2,2 млрд (за дев'ять місяців 2018 року становив $418 млн), що забезпечено неочікуваним інтересом нерезидентів до держпаперів. Дефіцит торгового балансу України за три квартали 2019 року становить $4,07 млрд, що на 6,42% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Імпорт товарів і послуг в Україну з початку року зріс на 7% — до $48,914 млрд, експорт – також на 7%, до $44,842 млрд. Зростання імпорту залишилося стриманим завдяки низьким цінам на енергоносії, тоді як фізичні обсяги їх закупівель збільшилися. Обсяги неенергетичного імпорту збільшилися на 7.1%, переважно через імпорт продукції машинобудування, який зріс на 19.4%. 

У НБУ прогнозують, що цього року трудові мігранти перерахують в Україну понад $11 млрд (за 10 місяців – перераховано близько $8,5 млрд).

Торговий баланс:

За даними жовтня залишається тенденція зростання дефіциту торгового балансу ($1,52 млрд.) на фоні загального збільшення показників експорту та імпорту. 

Обсяги експорту товарів у жовтні склали $4,2 млрд. Основним чинником зростання стало нарощування експорту продовольчих товарів на 22,3% (у вересні — на 29,4%) за рахунок експорту насіння олійних культур (на 110%) та зернових (на 19,9%). 

Обсяги імпорту товарів у жовтні становили $5,7 млрд. Обсяги енергетичного імпорту скоротилися на 9,6%. Імпорт машинобудування повернувся на докризовий рівень.

Зростання експорту товарів підтримувалося високим урожаєм зернових та олійних культур, поставки яких сягнули рекордного значення за всю історію спостережень, світові ціни на яких протягом року залишались на досить високому рівні.

Основний фактор дефіциту торгового балансу - зростання імпорту через зміцнення гривні

Платіжний баланс:

Незважаючи на значний дефіцит торгового балансу – платіжний баланс за 9 місяців  2019 року – профіцитний, що обумовлено надходженнями від ОВДП, надходженнями від трудових мігрантів, капітальними інвестиціями, кредитами від міжнародних фінансових установ.

Валюта, яка надходила від нерезидентів за держпапери протягом року – повністю була викуплена Національним банком до ЗВР. Сукупно за 2019 рік Національний банк викупив близько 5 млрд $, в той час як пропозиція валюти з боку нерезидентів, котрі у 2019 році купували ОВДП - становила близько $3,7 млрд.

З початку року НБУ купив на міжбанку валюти на $5,479 млрд і продав на $479,23 млн. (чиста купівля валюти ~ $5 млрд.)

За 8 місяців 2019 року Мінфін витратив на погашення державних боргів 262,7 мільярда гривень (близько $10 млрд). У вересні 2019 року Україна погасила 561 мільйон доларів боргу за кредитами МВФ, у жовтні Україна витратила понад 28 мільярдів гривень на державний борг та його обслуговування. Сукупно на погашення та обслуговування боргу за 10 місяців - близько 11.7 млрд $. 

Є тенденція до скорочення державного боргу останні роки: у 2017 році він складав 71.8% від ВВП, у 2018 - 60.9% від ВВП, у 2019 році продовжується скорочення у % до ВВП і прогнозовано на кінець року складе 55% від ВВП.

Тенденції та очікування:

Якщо враховувати відмічене міжнародними фінансовими організаціями охолодження глобальної економіки, зокрема падінням цін на сталь (11% за рік), то дана тенденція – збільшення дефіциту торгового балансу буде і далі посилюватись, що буде тиснути на гривню  наступного року. Даний прогноз враховує незмінність інших, не товарних потоків платіжного рахунку (надходження від заробітчан, зацікавленість нерезидентів у держпаперах та помірний вивід дивідендів). 

До кінця року буде вивільнено значні запаси ліквідності (не освоєні бюджетні витрати) з Казначейства (53,1 млрд. грн. на 29.11.19, кумулятивне недофінансування у січні-вересні досягло 65,6 млрд. грн.) + надходження за місяць, що спричинить певний девальваційний тиск. Це ймовірно призведе до певного здешевлення гривні. Дана тенденція узгоджується з хвильовою тенденцією (технічний аналіз) за останні кілька років

Малий бізнес визначається у різних країнах по-різному, але особливі податкові режими здебільшого поширюються тільки на підприємства, що мають не більше десяти найманих працівників – для цього є вагомі підстави, які описано у роботі. Українське законодавство кваліфікує їх як мікропідприємства. Також, до мікробізнесу, вочевидь, належать фізичні особи – індивідуальні підприємці (ФОП), якщо вони працюють самостійно (самозайняті), або мають не більше десяти працівників (включно з собою). Саме такий бізнес докорінно відрізняється від більш масштабного за своїми управлінськими моделями. Зокрема, це призводить до добре вивченої наукою про менеджмент «кризи зростання» при переході стартапу від стадії мікробізнесу до малого підприємства. 

У цій аналітичній роботі проведено порівняння спрощених систем у країнах Європи та Азії, визначено загальні тренди оподаткування малого та мікробізнесу.

За посиланням: Аналітична робота щодо спрощених систем ЄС та Азії

Подібно до більшості інших країн з доходом на душу населення, меншим за середній, та слабким державним управлінням, Україна потерпає від відносно високого розміру «тіньової економіки» - тобто економічної діяльності, з якої не сплачуються податки. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) оцінює її розмір у 30% від валового внутрішнього продукту (ВВП), що є забагато порівняно з розвиненими країнами, але схоже на показники країн із близькими до наших характеристиками якості врядування і доходу на душу населення. Слід відзначити, що за останні роки рівень тіньової економіки, за цими оцінками, значно скоротився, і це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси. Це природно з огляду на те, що тінізація є закономірною відповіддю економіки на надмірний (особливо у порівнянні з наявною якістю «державних послуг») податковий тиск. Але наявність великого «тіньового сектору», з одного боку, не дозволяє зменшити номінальне податкове навантаження, а з іншого – спотворює умови конкуренції. І перше, і друге явище, своєю чергою, сприяють тінізації. Тому боротьба з ними є важливою, хоча і не головною, компонентою податкової реформи.

Водночас структура тіньової економіки в Україні є нетиповою, відповідно до структури самої економіки. На відміну від більшості інших країн (окрім деяких країн СНД), в Україні переважна частина податкових надходжень втрачається через наймасштабніші інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування, які масово застосовуються великими та надвеликими підприємствами, які (знову-таки, на відміну від більшості країн світу) домінують у вітчизняній економіці і при цьому завдяки своїм неформальним зв’язкам мають великі можливості для уникання податків. Відповідно, механічне перенесення на український ґрунт досвіду інших країн у цьому питанні веде до неадекватних висновків та рекомендацій, які не сприяють ефективній боротьбі з тіньовою економікою.

У даній роботі аналізуються найбільш актуальні для України інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування (надалі, разом – уникнення податків), оцінюється їхній розмір, наявні обмеження для застосування, наслідки (окрім власне зменшення бюджетних надходжень) та перспективи і способи подолання – із їхніми наслідками. Це дозволить дійти висновків щодо черговості та пріоритетності заходів із подолання тіньової економіки. 

Дослідження за посиланням: Porivnyalniy-analiz-shem-Podatky-final333.pdf

Бюджет України найбільше недоотримує коштів через існування схем на митниці, виплату зарплат у «конвертах» та виведення прибутків на офшори. Такий результат отримали автори дослідження схем ухилення від податків, яке провели Інститут соціально-економічної трансформації та Центр соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine. Вони оцінили обсяги та вплив на бюджет найбільш популярних шляхів ухилення від сплати податків:

«Сірий імпорт», контрабанда

Обсяг – 209-311 млрд грн , втрати бюджету на рік – 63-93 млрд грн

Офшорні схеми

Обсяг – 120-200 млрд грн , втрати бюджету на рік – 22-36 млрд грн

Зарплати в «конвертах»

Обсяг – 50-200 млрд грн , втрати бюджету на рік – 25-74 млрд грн

Тіньова оренда сільськогосподарських земель

Обсяг – 19-69 млрд грн , втрати бюджету на рік – 6-22 млрд грн

Конвертаційні центри

Обсяг - 40-60 млрд грн , втрати бюджету на рік – 12-18 млрд грн

Контрафакт

Обсяг – 35-55 млрд грн , втрати бюджету на рік – 10-12 млрд грн

«Скрутки» (маніпуляції з ПДВ)

Обсяг – 42-54 млрд грн , втрати бюджету на рік – 7-9 млрд грн

Оформлення штатного працівника підприємцем

Обсяг – 10-16 млрд грн , втрати бюджету на рік – 4-7 млрд грн

Заниження оборотів ФОП

Обсяг – 30-90 млрд грн , втрати бюджету на рік – 2-2,5 млрд грн

«За останні роки рівень тіньової економіки значно скоротився, і це збіглося зі скороченням перерозподілу через державні фінанси, - зазначає Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, співавтор дослідження. «Тінізація є закономірною відповіддю на надмірний податковий тиск. Водночас наявність великого «тіньового сектору» не дозволяє зменшити податкове навантаження і спотворює умови конкуренції».

У дослідженні зазначається, що тіньова економіка, яку уряд оцінює в 30% від ВВП, сконцентрована здебільшого у великому бізнесі, який домінує в економіці і зловживає у великих обсягах завдяки своїм неформальним зв’язкам з владою. І в цьому полягає схожість України із країнами СНД та «нетиповість» тіньової економіки в Україні у порівнянні із багатьма іншими країнами світу, у яких зазвичай тіньова економіка – це найдрібніший бізнес.

Вперше дослідження схем ухилення від податків було проведено у 2017 році. Тоді найбільші втрати бюджету були визначені в офшорах, на митниці та у тіньовому ринку оренди землі.

Гетман Олег, економіст, співавтор дослідження повідомив, що у порівнянні із попередньою роботою – новий порівняльний аналіз найпоширеніших схем було суттєво доповнено:

- оцінено фіскальні наслідки тіньової оренди сільськогосподарської землі

- вдалося оцінити обсяги «зарплат у конвертах», які виплачуються (здебільшого – за допомогою «конвертаційних центрів» та «скруток») офіційно працевлаштованим найманим працівникам, що номінально отримують тільки мінімальну зарплату.

- також вдалося, завдяки тій же методиці, уточнити оцінки масштабів використання ФОП замість трудових відносин

- додано аналіз недоотримання ПДВ (VATcompliancegap).

«Співвідношення між цифрами, які було отримано за підсумками роботи – наявно демонструє структуру уникнення від сплати податків в Україні. Перші місця посіли схеми, організовані потужними гравцями - неформальний імпорт (що базується на порушенні митних правил, контрабанді та корупції на кордоні), «елітарні» офшорні схеми, тобто залишаються доступними великим українським компаніям та заможним українцям.» - зазначив Вячеслав Черкашин, старший аналітик з питань податкової політики ІСЕТ.

Автори нового дослідження надають конкретні рекомендації по кожному інструменту ухилення від податків, але загальною рекомендацією є інституційна реформа податкової та митної служби, перенабір співробітників на відкритих конкурсах та забезпечення їм гідних заробітних плат, а також створення єдиної служби по боротьбі із економічними злочинами, в системі органів Кабміну, на заміну кількох, які існують зараз.

Повний текст дослідження, детальні виснови та рекомендації по мінімізації найбільших схем в Україні будуть презентовані на Економічному Форумі «Порядок денний нового парламенту: діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади» 23 вересня, за участі лідерів політичних сил, представників бізнес-спільноти та експертів.

“У другому півріччі — ймовірно, починаючи з вересня - частину фінансових втрат, які український бюджет зазнає через недонадходження платежів із митниці, вдасться компенсувати, - погоджується директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, - адже подібні процеси відбуваються у нас фактично щороку. Але цього разу, зважаючи на стрімке продовження ревальвації гривні, відповідної “компенсації” може виявитися замало”.
Також, за прогнозами експерта, навіть “безпроблемне” просування реформи фіскальних органів не гарантує отримання миттєвого позитивного результату від роботи оновленої митниці. Адже лише організаційний етап формування цієї структури триватиме не менше двох місяців. “Водночас боротьба з контрабандою таки може принести позитивний результат, якщо за це серйозно візьметься Служба безпеки України, - вважає Несходовський, - Проте, поки що ми не спостерігаємо відповідної активності. Також нині є всі можливості припинити поштову контрабанду, яка нескінченними потоками йде в Україну, змусивши усіх “ділків” сплачувати необхідні податки. Для цього особливого реформування митних і контролюючих органів не потрібно. Варто лише посилити контроль і відповідальність операторів, які займаються міжнародними поштовими відправленнями”. Детальніше у статі: "Державні фінанси: оптимізму небагато, але й “вішатися” зарано"

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації та представники Економічної експертної платформи взяли участь у зустрічі із фахівцями місії МВФ на чолі із Роном ван Роденом щодо питання запровадження податку на виведений капітал.

Представники українських аналітичних центрів зазначили, що у першу чергу запровадження ПнВК призведе до зменшення дискреції та спрощення адміністрування, що стане потужним антикорупційних заходом в умовах корумпованих перевіряючих органів.

Крім того, нова модель має ще низку переваг:

1. Зникає необхідність суцільного податкового контролю фінансового результату (відміна контролю доходів та витрат, платежи між платниками ПнВК не котролюються), спрощення адміністрування

2. Перспектива зростання - зростає капіталізація компаній, що збільшує можливості для отримання зовнішнього кредитування та інвестицій

3. Податок на виведений капітал є більш гнучким та комфортним (у порівнянні із ПнП) для бізнесу у період кризи  

4. Фіскальна перспектива - рівень податкових надходжень до бюджету будє поновлений та, можливо, навіть збільшений  в середньостроковому періоді (3-4 роки)

5. Протекціонізм інвестицій та вирішення питання офшорів - інвестиції у країни не оподатковуються, у той час як інвестиції за кордон підлягають оподаткуванню ПнВК

6. ПнВК - стимул для іноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, поштовх для розвитку бізнесу та відновлення економіки  

7. Втручання держави у економіку підприємств стане меньшим, зростатиме рівень довіри між державою та платником

Представників місії МВФ цікавили можливі втрати бюджету на перші роки від такої зміни, а також компенсатори, які можуть бути використані при запровадженні моделі ПнвК.

Фахівці МВФ почули аргументи експертів та готові продовжити дискусію щодо цього питання, після парламентських виборів та формування нового Кабміну.

Експерти та представники аналітичних центрів групи Податкова реформа РПР, яка входить до Економічної експертної платформи, зокрема експерти ІСЕТ, взяли участь у круглому столі щодо питань пріоритетих реформ із керівництвом Міністерства фінансів

Міністерство фінансів бачить на цей рік такі важливі завдання:
- Збалансований бюджет 2020 та бюджетна декларація
- Інституційна реформа ДФС
- Фінансування та ліквідність
Також вкрай важливим є прийняття законопроектів про економічних операторів, Спліт, фін моніторинг, спільний режим транзиту.

Експерти аналітичних центрів підтримують всі ці пріоритети, а також пропонують розглянути ще кілька важливих на їх думку проектів:
- ліквідація Податкової міліції та створення аналітичного органу по розслідуванню економічних злочинів
- ліквідація податку на прибуток та запровадження оподаткування виведеного капіталу
- зниження навантаження на фонд оплати праці
- зниження видатків бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси, до цільового показника у 37% від ВВП
- заходи по детінізації економіки

Протягом зустрічі обговорили всі зазначені завдання, учасники дискусії прийшли до спільного бачення по більшості обговорених питань та домовились про подальшу співпрацю з метою реалізації цих завдань.

25 квітня 2019 р. відбувся круглий стіл за участі фахівців Інституту соціально-економічної трансформації, членів Української Ради Бізнесу, найбільшого на сьогодні об’єднання представників українського бізнесу та фахівців провідних аналітичних центрів. Учасники круглого столу обговорили та ухвалили звернення до новообраного Президента та політичних сил щодо ключових пріоритетів економічних реформ в Україні.

Звернення:

Ми, представники Української Ради Бізнесу, яка об'єднує 73 бізнес асоціації МСБ, та Експертної платформи «Економічні реформи», учасниками якої є провідні аналітичні центри та фахівці з економічних питань, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження та сталий розвиток економіки України, пропонуємо першочергові пріоритети для новообраного Президента України.

Вважаємо, що для подолання ключових загроз, які зараз стоять перед Україною, якнайшвидше необхідно реалізувати такі завдання:

1. Терміново визначити ключові загрози економічній безпеці України, у діалозі із представниками бізнесу та профільними фахівцями; забезпечити реалізацію заходів по їх нівелюванню шляхом прийняття Доктрини економічної безпеки України та внесення змін до відповідних нормативно-правових актів.
2. Забезпечити незалежність судової системи та органів прокуратури, зокрема шляхом зміни складу органів суддівського врядування та прокуратури задля ефективного очищення й оновлення корпусу, забезпечення підзвітності суспільству, реалізація повноцінної участі громадян у судочинстві, вдосконалення досудового розслідування, зокрема законодавче врегулювання питання приватної детективної діяльності.
3. Сприяти прийняттю Нового виборчого кодексу (з моделлю пропорційної виборчої системи із відкритими списками)
4. Забезпечити ухвалення нового Податкового кодексу Розвитку, який міститиме норми щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх підприємств, зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, збереження спрощеної системи оподаткування та мінімізації зловживань, сприяння легальному мікро- і малому підприємництву, модернізації СМКОР задля запобігання блокування господарської діяльності добросовісних платників податків, ліквідації акцизного збору на транспортні засоби, запровадження механізму податкової субсидії на фінансування громадських організацій і політичних партій. Введення нових норм компенсується за рахунок детінізації економіки та зниження неефективних видатків держбюджету (зниження загальнодержавних видатків з поточних 43 % від ВВП до 35% від ВВП). Забезпечити ухвалення нового Митного кодексу.
5. Сприяти детінізації економіки, зокрема ринку оренди землі та сільгосппродукції. Сприяти запровадженню єдиного податкового електронного документа для контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці.
6. Сприяти проведенню інституційної реформи перевіряючих та контролюючих органів, зокрема податкової та митної служб: запровадження персональної відповідальності співробітників, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади, встановлення конкурентних заробітних плат співробітникам. Забезпечити створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів та ліквідацію податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів.
7. Забезпечити незалежну, ефективну і професійну роботу всіх антикорупційних інституцій  (НАЗК, НАБУ, САП, ВАС, АРМА). Зокрема забезпечити перезапуск Національного агентства із запобігання корупції шляхом ухвалення необхідних законодавчих змін, що передбачатимуть незалежне обрання та діяльність членів НАЗК, ефективну модель управління, повернення статті щодо покарання за незаконне збагачення.
8. Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії і умов їх примусового поділу, забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу з метою обмеження монополії на ринку електроенергії, прийняття законодавчих змін необхідних для відкриття імпорту електроенергії та стимулювання експорту. Гармонійний розвиток власного виробництва енергії з ВДЕ, фокусування на розвитку розподілених ресурсів. Забезпечення екологічності енергетичної галузі.
9. Забезпечити запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій за порушення трудового законодавства.
10. Розробити та внести на розгляд парламенту як першочергові пакет законопроектів для успішного завершення реформи децентралізації влади.

Закликаємо новообраного Президента України та представників всіх політичних сил підтримати пріоритети, напрацьовані представниками бізнес об’єднань на основі низки досліджень у консультаціях з експертами та якнайшвидше забезпечити ухвалення необхідних нормативно правових актів.

Пропонуємо створити постійно діючий орган за участі представників українських бізнес об’єднань для обговорення ініціатив від бізнесу та розробки на їх основі відповідних законопроектів, що забезпечать реалізацію економічних реформ.

Довідково: до складу Експертної платформи «Економічні реформи» входять провідні аналітичні центри та експерти, зокрема: Інститут соціально-економічної трансформації, ФінПульс, Інститут громадянських свобод, CASE-Ukraine, Асоціація енергоефективних міст України, Палата податкових консультантів, експерти групи Податкова реформа РПР, групи Фін сектор РПР, Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку, Інститут податкових реформ тощо

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації приймали участь у проведенні низки досліджень та розробці і адвокатуванні п’яти нормативно правових актів, три з яких було прийнято:

Нормотворча діяльність:

- Постанова Кабінету Міністрів №472 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій» (прийнято)

- Постанова Кабінету Міністрів №496 «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» (прийнято)

- Оновлена редакція НаказуМіністерства фінансів України "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій"(прийнято)

- Проект закону №10012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси підприємців)»

- Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи електронного адміністрування обліку руху товарів»

Додатково:

- Сервіс онлайн перевірки фіскальних чеків

Аналітичні дослідження: