Акцизні податки у країнах встановлюються з подвійною метою: з одного боку, штучно зменшити споживання певних типів товарів, за рахунок еластичності попиту, з іншого – наповнювати бюджет у спосіб, менш шкідливий ніж більшість інших податків. Однак, для відчутного впливу на попит такі податки мають бути доволі обтяжливими, що створює сильний стимул для ухилення від них, який перевищує звичайні стимули для ухилення від непрямих податків, тим більше, що акциз накладається на ПДВ. Відповідно, акцизні податки потребують спеціальних заходів адміністрування, покликаних зменшити ухилення. 

Фахівцями Економічної експертної платформи було проведено розрахунки тіні у підакцизних галузях за 2020-2022 роки та перший квартал 2023 року. Відповідно до висновків дослідження - тіньова частка у динаміці по роках у нафтогазовій галузі мала тенденцію до зниження, з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році; у тютюновій галузі – спостерігаємо зростання тіні, з 6% у 2020 році, до 19% за підсумками 2023 року; у алкогольній продукції – тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, однак у 2022 році - збільшилася до 37% (з 34% у 2021 році) більшою мірою за рахунок фактору війни, а у 2023 році зросла до пікових 38%.

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 2020-2023 - за посиланням: Ocinka-tini-pidakcizka-2023-final5.pdf

Розрахунки тіньової частки за I квартал 2024 року: Pidakcizni-tovari-tin-1-kv-2024-final.pdf

Розрахунки тіньової частки за IІ квартал 2024 року: Pidakcizni-tovari-tin-2-kv-2024.pdf

озрахунки тіньової частки за IІI квартал 2024 року: Pidakcizni-tovari-tin-3-kv-2024-final.pdf

29 січня 2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про Бюро економічної безпеки України” щодо удосконалення роботи Бюро” за реєстраційним номером №10439 (далі - проект Уряду №10439), який відображає бачення Уряду щодо вирішення економічних питань взаємовідносин правоохоронних органів та бізнесу. 

Фахівці аналітичних центрів проаналізували проєкт Уряду №10439 та звертають увагу на наступні його недоліки:

1. Недосконалі засади формування конкурсної комісії для обрання керівника Бюро економічної безпеки.

Конкурсна комісія складається з 6 осіб, 3-оє від Уряду та 3-ри особи призначає Кабінет Міністрів України за поданням міжнародних організацій. Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження всіх шести членів. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох її членів, у тому числі не менше двох членів, які визначено на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Визначено умови дострокового припинення повноважень члена конкурсної комісії, але виключно за рішенням Уряду. 

Значними ризиками в роботі такої комісії є можливість зловживання з боку Уряду із зволіканням призначення членів конкурсної комісії або припинення їх повноважень через бездіяльність. Ще одним ризиком порядку формування конкурсної комісії є відсутність вимог щодо компетентності її членів, зокрема щодо досвіду роботи у сферах права, антикорупційній діяльності, протидії економічній злочинності.

2. Відсутність вимог щодо невідкладної переатестації працівників Бюро економічної безпеки. 

Проєктом Уряду №10439 передбачено, що переатестація всіх працівників (окрім заступників керівника) буде проводитись через один рік після завершення воєнного стану, працівники які будуть призначені після прийняття проекту Уряду №10439 взагалі звільняються від переатестації.

Відмова Уряду від негайної перевірки діючих кадрів на доброчесність, моральні якості, конфлікту інтересів та дотримання правил етичної поведінки ставить під загрозу майбутню доброчесну діяльність Бюро економічної безпеки. Також, у проєкті Уряду №10439 відсутній механізм звільнення недоброчесних співробітників, що призведе до консервування поточного стану справ та невиконання структурних маяків Меморандуму Уряду з Міжнародним валютним фондом.

3. Відсутність положень щодо аналітичного спрямування в роботі оновленого Бюро економічної безпеки. 

На думку аналітичних центрів, реформоване Бюро економічної безпеки України має стати єдиним правоохоронним органом, який буде займатись економічними злочинами, головною складовою роботи якого має стати аналітичний підхід в розслідуванні економічних злочинів і лише, як виключення, - застосування запобіжних заходів у вигляді обшуків та арешту майна потенційних порушників. Разом з тим, у законопроекті Уряду №10439 відсутні положення для створення передумов ефективної роботи Бюро, саме за рахунок посилення його аналітичної функції. 

Доцільно на законодавчому рівні визначити право Бюро економічної безпеки на отримання безоплатного доступу до існуючих державних інформаційних систем, які містять дані про фінансову діяльність суб’єктів господарювання, державних реєстрів органів влади, встановлення критеріїв ефективності роботи БЕБ, щоквартального публічного звітування про результати роботи та відповідальності працівників БЕБ за вчинення тиску на бізнес чи перевищення своїх повноважень.

Наразі детективи Бюро економічної безпеки України звертаються із письмовими запитами до бізнесу з незаконними вимогами щодо надання документів.

Зважаючи на субоптимальні державні інституції, які сьогодні функціонують в Україні, для перезавантаження Бюро економічної безпеки доцільно передбачити виключно ті процедури, які довели свою ефективність у реформуванні інших державних органів (НАБУ та НАЗК), зокрема: 

- формування дієвої конкурсної комісії з добору кандидата на посаду директора Бюро економічної безпеки з більшістю представників від міжнародних організацій; 

- негайної переатестації всіх працівників Бюро економічної безпеки, дострокове припинення повноважень поточного керівника та його заступників;

- аналітичного спрямування у роботі Бюро економічної безпеки, публічності результатів його роботи, відповідальності за неправомірні дії. 

Виходячи з викладеного вище фахівці аналітичних центрів закликають народних депутатів повернути проєкт Уряду №10439 без розгляду, та прискорити розгляд та прийняття законопроекту  “Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України” від 10.10.2023 р. №10088-1, який відповідає вимогам сьогодення та зобов’язанням України перед міжнародними партнерами.

З повагою

Аналітичні центри:

Інститут соціально-економічної трансформації

CASE Україна

Інститут податкових реформ

Центр економічної стратегії

Growford Institute

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Мережа захисту національних інтересів “АНТС”

ФінПульс

Advanter Group

Палата податкових консультантів

Інститут фінансів та права

Центр громадської експертизи

На цей час є значний запит суспільства на реформи у різних напрямках, серед найбільш витребуваних часом модернізацій не останнє місце займає податкова реформа. Але, питання побудови оптимальної податкової системи в Україні не може розглядатися без врахування наступних інституціональних факторів:

- Україна - держава з слабкою економікою, що вимушено трансформується, а також із низькою якістю державного управління

- Україна, подібно до більшості інших країн з доходом на душу населення, меншим за середній, невисоким ступенем економічної свободи (тривалий час країна зберігала статус найбільш економічно невільної держави Європи) та слабким державним управлінням, потерпає від досить значного розміру неформальної економіки

- Україна – територія, на якій історично, послідовно та тривалий час - проповідується політика агресивного збору податків

- Україна – держава з вкрай нестабільною, непослідовною податковою політикою та податковим законодавством, що постійно ускладнюється та передбачає за низкою норм «презумпцію вини»

Фахівці проаналізували місце України у ключових світових рейтингах та надали пропозиції щодо необхідних реформ.

Дослідження за посиланням: Policy-svitovi-reitingi-2023.pdf

Основним трендом звітного періоду (2022-2023 роки), четвертого року роботи Парламенту - стало поступове згортання «воєнної податкової реформи» весни 2022 року та повернення до звичайних законодавчих умов ведення бізнесу та адміністрування податків.

За підсумками четвертого року роботи Парламенту та затвердженого депутатами Кабміну – Україна мала такі економічні показники станом 01 жовтня 2023 року:

1.  Економіка поступово виходить з кризи: після падіння у 2022 році на -29% ВВП, у 2023 році економіка може зрости на 2-4% ВВП (згідно прогнозів МВФ, WB таНБУ). Зокрема, частково відновився експорт товарів
2. За рік, що минув, макроекономічна ситуація стабілізувалася та покращилася. Курс продажу готівкового долара впав з 41 у жовтні 2022 р. до 37.3 у липні 2023, щоправда після того зріс на одну гривню – але це лежить в межах його звичайних коливань. Інфляція скоротилася з 26.6% за 2022 р. до 7.1% у річному вимірі за вересень 2023. Валютні резерви НБУ зросли до рекордних за всю історію незалежності 41.7 млрд. долл. США наприкінці липня, хоча впали на 2 млрд. з того часу. Відносно стабільна макроекономічна ситуація дозволила НБУ скасувати жорстку фіксацію валютного курсу і перейти до контрольованого плаваючого курсу з 3.10.2023.
3. Проте, економіка залишається гранично залежною від зовнішньої допомоги з боку партнерів. Окрім військової та гуманітарної допомоги, Україна станом на кінець липня 2023 отримала від партнерів 124.4 млрд. долл. фінансової допомоги. Ця сума є співставною з ВВП країни, тому робить макроекономічну ситуацію вразливою до зовнішньополітичних факторів. Наприклад, затримка чергового траншу від США у серпні призвела до зменшення ЗВР та девальвації гривні, про які згадано вище – щоправда, у некритичному обсязі.
4. Банківська система у 2022-2023 році демонструє стабільність – за останні два роки було визнано неплатоспроможними лише кілька невеликих банків. Внаслідок професійних дій Національного банку– національна валюта залишається стабільною.
5. Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростали весь 2022-2023 роки. Чистий прибуток банків України за січні-липні 2023 року становив 83,2 млрд грн, за 2022 рік банки отримали прибуток 24,7 млрд грн за рік.,

Таким чином, країни-партнери України та Євросоюз мають безпрецедентні важелі впливу на політику української влади, зокрема проведення реформ. Важливо, що, на відміну від минулого року, партнери почали обумовлювати надання подальшої фінансової (але не військової) допомоги певними конкретними кроками з реформування, насамперед, у сфері утвердження верховенства права, боротьби з корупцією, деолігархізації, тощо.

Огляд позитивних, ризикових та негативних змін - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ за 2022-2023 роки: Shadow-report-2023-final3.pdf

Україна весь період незалежності практикує різні форми підтримки, здебільшого зосереджені на промисловості, зокрема, переробній та вугільній, а також сільськогосподарському виробництві. Історично Україна успадкувала від Радянського Союзу дотаційні галузі, які підтримувалися через непрозору систему крос-галузевих субсидій, “вмонтовану” в радянську планову економіку. Через відмову від швидких ринкових реформ і поступове запровадження правил ринкової економіки в Україні протягом 90-х років, ця система поступово перетворювалась на систему державної підтримки галузей. Інструментами нової системи стали бюджетна підтримка, податкові пільги, захисні митні бар’єри тощо.

Загалом, попри значні ресурси, які на неї виділялися - ця підтримка не була результативною, більшість з застосованих інструментів не були доцільними. З першої декади 2000-х частка переробної промисловості у ВВП України скоротилася з 17-18% до трохи більше 10%, попри намагання стимулювати розвиток саме переробних галузей з більш високою доданою вартістю.

У цьому дослідженні було проаналізовано успішний досвід десяти країн світу та надано рекомендації для України щодо позитивних стимулів для переробних галузей.

Дослідження - за посиланням: Pererobni-galuzi-final3.pdf

Останнім часом законодавчі новації призвели до запровадження значної кількості нововведень для мікробізнесу, як позитивних так і негативних. Зокрема поява інноваційних програмних РРО, позбавлення мікробізнесу ЄСВ та ЄП на воєнний час, зміни змісту та розміру штрафів за порушення порядку проведення розрахункових операцій, а також зміна політики фіскалізації розрахунків, у тому числі тих, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (ФОП 2 та 3 груп) та заплановане повернення перевірок та штрафів в умовах військового часу (проект 8401). Зазначене викликає занепокоєння як експертного середовища, так і представників малого бізнесу, що сформувало запит на своєрідну зустрічну лібералізацію умов діяльності мікробізнесу.

Фахівці аналітичних центрів вбачають необхідним внести низку змін до законодавства для спрощення умов ведення бізнесу, пропозиції за посиланням: Sproshennya-dlya-MMSB-proposal-paper-EEP.pdf

Фахівцями Економічної експертної платформи та Інституту соціально-економічної трансформації було проаналізовано нові дані щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

✓    Порушення митних правил та контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, схеми за допомогою поштових пересилань, «піджаки», пряма контрабанда)

✓    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»))

✓    Контрафакт

✓    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

✓    Схеми тіньового ринку оренди землі

✓    Тіньові заробітні плати

✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

✓    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Розрахунок втрат бюджету від ключових схем та рекомендації - за посиланням: Shemi-2023-final7.pdf

Дослідження проведено за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE)

Моніторинг діяльності Державної митної служби включає 8 показників щодо діяльності ДМС за 2020-2022 роки, які базуються на:

-            даних, отриманих від Держмитслужби України;

-            розрахунках та аналізі даних;

-            інших відомостях з відкритих джерел.

Принципами для включення показників до моніторингу є:

-            вимірюваність;

-            репрезентативність;

-            чутливість для бізнесу;

-            можливість оцінки стану і прогресу.

Дослідження сконцентровано на вимірюваних показниках, здатних надати уявлення про:

-            стан і динаміку виконання основних функцій митної служби;

-            доцільність виконання окремих процедур і практик;

-            неконфліктність під час виконання окремих функцій.

Показники:

1. Надходження митних платежів в розрізі “tax gap”
2. Ефективність роботи митниці під час контролю правильності визначення митної вартості
3. Контроль правильності класифікації товарів
4. Контроль країни походження
5. Протидія порушенням митних правил
6. Митне оформлення товарів, що імпортуються в контейнерах
7. Перевірки, проведені підрозділами митного аудиту
8. Час митного оформлення

Додатково у моніторингу проаналізовано низку репрезентативних опитувань бізнесу щодо ефективності діяльності Митної служби.

.

Моніторинг роботи Митниці за 2020-2022 роки - за посиланням: Monitoring-Mitnicya-2020-2022-final3.pdf 

.

Дослідження проведено за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE)

Monitoring-Mitnicya-2020-2022.pdf

Закон про БЕБ був прийнятий Верховною Радою 28 січня 2021 року. Уряд утворив Бюро 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Урядом України.

На цей час Бюро економічної безпеки працює вже 1.5 роки, фахівці аналітичних центрів розробили вимірювані показники ефективності БЕБ та провели перший моніторинг ефективності відповідно до показників:

Базові КРІ (у динаміці, щоквартально):

- Співвідношення кількості початих досудових розслідувань до кількості обвинувальних актів, направлених до суду

- Співвідношення кількості обвинувальних актів направлених до суду першої, другої інстанції із кількістю обвинувальних вироків по справам підслідним БЕБ

- Статистика зупинених кримінальних проваджень (у динаміці - період до періоду)

- Питома вага відкшодування збитків до встановлених у кримінальному провадженні, середня сума у одному провадженні.

- Середня тривалість досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР що тривають понад 18 місяців (ст. 219 КПК України)

- Динаміка застосування спеціальної конфіскації та заходів стосовно юридичних осіб за кримінальні правопорушення, підслідні БЕБ

- Справи порушені за ст. 212 КК: співвідношення справ, у яких є вироки або припинені за ч. 4 ст. 212 КК (сплата податків).

- Динаміка кількості та вартості арештованого майна. Співвідношення до кількості арештів майна у схожих країнах-сусідах (Болгарія, Грузія, Румунія з урахуванням різної кількості юросіб). Співвідношення накладених арештів майна та скасованих, у динаміці по кварталах

- Динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій) БЕБом. Співвідношення до кількості обшуків у розвинених країнах-сусідах (Болгарія, Грузія, Румунія з урахуванням різної кількості юросіб), а також результативності таких дій.

- Співвідношення кількості внесених в ЄРДР і розпочатих розслідувань та кількості вироків, які набрали законної сили, а також співвідношення кількості винесених БЕБ підозр та кількості вироків, які набрали законної сили

- Кількість скарг бізнесу (до бізнес омбудсмена) квартал до кварталу.

Моніторинг ефективності Бюро економічної безпеки - за посиланням: Monitoring-BEB-1-kvartal2023-final.pdf

Дослідження проведено за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE)

Акцизні податки у країнах встановлюються з подвійною метою: з одного боку, штучно зменшити споживання певних типів товарів, за рахунок еластичності попиту, з іншого – наповнювати бюджет у спосіб, менш шкідливий ніж більшість інших податків. Однак, для відчутного впливу на попит такі податки мають бути доволі обтяжливими, що створює сильний стимул для ухилення від них, який перевищує звичайні стимули для ухилення від непрямих податків, тим більше, що акциз накладається на ПДВ. Відповідно, акцизні податки потребують спеціальних заходів адміністрування, покликаних зменшити ухилення. 

Фахівцями ІСЕТ та CASE було проведено розрахунки тіні у підакцизних галузях за 2020-2022 роки та перший квартал 2023 року. Відповідно до висновків дослідження - намітився злам трендів щодо динаміки тіньової частки на ринку підакцизних товарів. Так, частка тіні у нафтогазовій групі зменшилась із 27% у 2020 році до 11% у 2022 році (втрати близько 10 млрд грн на рік), 8% - за 1 квартал 2023 року; у тютюновій галузі – різноспрямовані тренди - за підсумками 2022 року частка тіні склала близько 20% (втрати в межах 19 млрд грн на рік), наприкінці першого кварталу 2023 року - зменшилась до 18%; у алкогольній продукції – тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, знизившись з 41% у 2018 році до 36% у 2022 році (втрати в межах 9 млрд грн на рік), і продовжила зниження у 1 кварталі 2023 року, до 31%.

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 2020-2022 - за посиланням: Pidakcizni-tovari-tin2020-2022-final3.pdf

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 1-ий квартал 2023 - за посиланням: Pidakcizni-tovari-tin-1kv-2023-final.pdf

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 2-ий квартал 2023 - за посиланням: Pidakcizni-tovari-tin-2kv-2023final3.pdf

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 3-ий квартал 2023 - за посиланням: Pidakcizni-tovari-tin-3kv-2023-final5.pdf