Метою даної аналітичної роботи є пропозиція науково обґрунтованих критеріїв, які можна було б використати для відокремлення тих ФОП, які дійсно мають можливість порушити закон через перевищення дозволених законом лімітів, від основної маси. Адже саме цьому виду порушень може до певної міри запобігти фіскалізація. Частково це вплине і на інші схеми - подрібнення середніх та великих компаній на псевдо-ФОП та реалізацію сірого імпорту через суб’єктів ССО. Адже необхідність встановити РРО для підприємців, які мають значні ризики перевищувати ліміти ССО – призводить до того, що такі підприємці часто змушені переходити на загальну систему і ставати платниками ПДВ, потрапляючи при цьому під повний контроль ефективної системи СЕА ПДВ. Також за необхідності показувати реальні обороти внаслідок фіскалізації – дещо меншими стають стимули подрібнювати середній або великий бізнес на псевдо-ФОП. Проте, всупереч поширеним упередженням, фіскалізація, принаймні в українських умовах, не може скільки-небудь ефективно та повністю перешкоджати різним видам порушень, вона лише частково вплине на найбільших порушників, які використовують ССО для оптимізації податків.

Аналітична робота за посиланням: Analitika-kriterii-RRO.pdf

В Україні існує низка схем, за якими імпортні товари потрапляють в Україну без сплати податків та зборів.

Ключовими з них є такі:

• «чорна» контрабанда – незаконне переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем (поза митними пунктами, поза часом їх роботи або з незаконним звільненням від митного контролю. 
• перерваний транзит – алгоритм, за яким високоліквідний товар вивантажується на шляху руху до митниці оформлення (внутрішній транзит) або митниці випуску, натомість завантажується більш дешевий сегмент товару, який фігурує в підроблених документах, або за рахунок корупційних домовленостей фіксується фіктивне нібито вивезення товару за межі країни.
• зловживання пільгами, що надано міжнародними договорами та національним законодавством – передбачає подрібнення комерційних партій товарів під виглядом міжнародних поштових або експрес відправлень 
• митне шахрайство та корупційні схеми: заниження вартості, ваги, підміна документів тощо - спрямовані на зменшення бази оподаткування. 

В межах країни товари, які потрапили без сплати податків – реалізуються за такими схемами:

-                     повністю нелегальна торгівля, коли товари реалізуються без сплати будь яких податків та без оформлення будь яких документів. Така схема масово використовується при реалізації тютюнових виробів;

-                     торгівля у магазинах, кіосках тощо, які мають необхідні реєстраційні документи (ТОВ, ФОП), проте через систему реєстрації розрахункових операцій реалізується лише частина товарів, інша частина – реалізується без фіскальних чеків або з видачею псевдофіскального чеку. Така схема масово використовується при реалізації алкоголю, тютюнових виробів, продукції нафтогазового сектору;

-                     дистанційна торгівля через мережу інтернет без реєстрації операцій через РРО і без відображення реальних обсягів продажів у деклараціях (ТОВ, ФОП). Така схема масово використовується при реалізації алкогольної продукції.

На ринку пального останніми роками відбулося одразу декілька важливих змін, у липні 2019 року галузь отримала модифікацію моделі адміністрування та збору податків (Закон № 2628-VIII від 23.11.2018 року) - стартувала нова удосконалена версія системи електронного адміністрування (так звана СЕАРП та СЕ), а також було запроваджено ліцензування діяльності з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального. Крім цього, за останні три роки в Україні пройшли, як мінімум, три хвилі чисток роздрібного ринку від нелегальних АЗС. Водночас представники ринку вважають, що на кінець 2020 року в Україні «працює від 24 до 30 міні-НПЗ, через «підпільну» діяльність яких держава недоотримує близько 3,7 млрд грн на рік. Вони займають від 5% до 20% ринку виробництва світлих нафтопродуктів», а частка тіньового ринку бензину, дизельного палива та автогазу оцінюється в 17-23%.

На ринку алкогольних виробів існує проблема надмірного зростання рівня податкового навантаження. Так, представники ринку зазначають, що «рівень фіскалізації алкогольних напоїв один із найвищих у світі. В Європі середній розмір оподаткування алкогольних напоїв 23-25%, залежно від країни. Україна тільки на рівні виробника має 43%». За оцінками Голови Комітету питань фінансів, податкової та митної політики ВР України «від тіньового ринку алкоголю держбюджет недоотримує близько 10 млрд грн щороку».

Щодо тютюнових виробів - український ринок стає все більш привабливішим для злочинців з країн-сусідів (насамперед Білорусі, Росії, Молдови), зокрема в рамках cheap whites з зазначених юрисдикцій транзитом Україною до ЄС. На цей час вже є суттєва різниця у цінах із країнами-сусідами, для прикладу пачка сигарет Winston blue в Україні коштує 61 гривню, у РФ 153 руб. (57,23 грн.), а у Білорусі - 3,6 біл. руб. (39,35 грн.).

Закріплення за Україною статусу ринку збуту контрабанди також посилюється «лояльною» податковою політикою країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), якими в рамках Угоди про принципи ведення податкової політики в області акцизів на тютюнову продукцію закріплено гармонізацію індикативних ставок на період 2020-2023 рр. (з 2024 року ставка акцизу на сигарети в країнах ЄАЕС стане розраховуватись виходячи з індикативної ставки € 35 за 1 000 сигарет з діапазоном відхиленням не більше ніж на 15% в меншу або більшу сторони, у той час коли Україна досягає ставки у розмірі 2257,4 грн або майже € 67 за 1000 штук).

Експертами було проаналізовано проблематику та надано пропозиції по мінімізації тіньових схем при реалізації підакцизних товарів

Аналітична робота та Дорожня карта заходів - за посиланням: Illicit_trade-final.pdf

Сучасний ринок тютюнових виробів у світі перебуває у фазі активної трансформації. Багато урядів поспішають з прийняттям заходів по боротьбі з курінням, таких як підвищення податків, надання громадськості інформації про вплив тютюну на здоров'я, обмеження куріння в громадських місцях та заборона на рекламу, але їх застосування може мати й згубні економічні наслідки, включаючи зростання контрабанди і збільшення частки контрафакту на ринку.

Значний вплив на тютюнову галузь та урядові політики має запит споживачів та ріст популярності альтернативної продукції для споживання нікотину, споживання якої спричиняє менше шкоди організму людини, ніж традиційне куріння (альтернативна продукція) – ТВЕН (Heat-Not-Burn tobacco products) та електронних сигарет (E-cigarettes).

Перед акцизною політикою України постає вкрай складне завдання – забезпечити оптимальний баланс між охороною здоров’я, досягненням цілей наповнення бюджету, наближення до структури оподаткування акцизними зборами згідно Угоди про асоціацію з ЄС.

У цьому документі досліджується ситуація з акцизною політикою у тютюновій галузі в Україні, робиться порівняння акцизів на тютюнові вироби в Україні, окремих країнах – сусідах та країнах – членах ЄС. Водночас зазначена аналітична робота не є повномасштабним cost-benefit аналізом, а скоріше підборкою та порівнянням доступних фактів та наукових праць та досліджень, їх аналізом та впливом на галузь, а також узагальненням наявних фахових оцінок та напрацювання рекомендацій.

Аналітична робота за посиланням: Analitichna-robota-akcizi-final.pdf

З метою формування відповідальної публічної політики в сфері пасажирських перевезень (послуг таксі), Інститут соціально-економічних трансформацій замовив опитування Київському міжнародному інституту соціології (КМІС), щоб виміряти оцінку пасажирами послуг таксі у таких великих містах як Київ, Дніпро, Одеса, Запоріжжя, Вінниця, Львів та Харків. Збір даних тривав протягом 23-28 грудня 2019 року та 8-14 січня 2020 року. Загалом методом телефонного та онлайн інтерв’ю було опитано 1509 респондентів у віці 25-45 років, які є користувачами послуг таксі.

Є серйозні підстави вважати, що нові відносини між пасажирами, водіями та транспортними послугами, побудовані за допомогою інноваційних бізнес-моделей, не можуть бути належним чином врегульовані в межах діючої законодавчої бази, і ми хотіли ще більше вивчити цей аспект. Завдяки цьому дослідженню ми мали на меті оцінити, яке враження мають пасажири про мобільні додатки та традиційні таксі, якому варіанту вони нададуть перевагу, якщо їм буде потрібно швидко пересуватися містом, чому вони б зробили саме такий вибір та яка думка споживачів щодо державного регулювання наявного ринку таксі.

Результати дослідження показали, що половина опитаних характеризує особисте враження про традиційні сервіси таксі, якими найчастіше користувалися протягом року, як позитивне (50%), у той час як майже третина опитаних (36%) мають поганий досвід використання сервісу традиційних таксі.  Враження про таксі, що працюють з мобільними додатками (такі, як Uber, Uklon, Bolt тощо), є дещо кращими – 62% респондентів мають надзвичайно або переважно позитивне враження щодо їх роботи, і лише 4% опитаних негативно оцінюють таксі, що працюють з мобільними додатками.

Загалом 84% опитаних пасажирів дають позитивну оцінку присутності таксі з мобільними додатками на ринку перевезень. У разі термінової необхідності, 63% опитаних скоріше б скористалися послугами таксі, що працюють з мобільними додатками, тоді як 37% скоріше зателефонують у традиційні служби таксі.

Порівнюючи таксі з мобільними додатками і традиційні таксі по деяких основних аспектах роботи цих сервісів, користувачі надають перевагу першим:

-       Поточна ситуація з безпекою пасажирів краще у таксі з мобільними додатками (36%) ніж у традиційних таксі (7%);

-       Вартість послуг краще у таксі з мобільними додатками (42%) ніж у традиційних таксі (17%);

-       Технічний стан транспортних засобів краще у таксі з мобільними додатками (48%) ніж у традиційних таксі (5%);

-       Якість обслуговування краще у таксі з мобільними додатками (51%) ніж у традиційних таксі (5%);

-       Можливість зворотного зв’язку з компанією та відгуку краще у таксі з мобільними додатками (65%) ніж у традиційних таксі (8%);

-       Сучасність (навігаційна (GPS) допомога, бонуси для клієнтів тощо) краще у таксі з мобільними додатками (68%) ніж у традиційних таксі (3%);

-       Складність виклику/замовлення краще у таксі з мобільними додатками (43%) ніж у традиційних таксі (20%).

Серед користувачів послуг таксі 70% вважають, що уряд повинен дозволити сервісам таксі з мобільними додатками (таким, як Uber / Bolt / Uklon тощо) продовжувати працювати так, як це відбувається зараз, 6% не згодні із цим.  Майже кожен четвертий (24%) не має певної думки з цього приводу або не знає, як зараз працюють ці сервіси.

На думку пасажирів, головними завданнями уряду щодо регулювання ринку таксі має бути наступне (сума відсотків у відповідях більше 100% через можливість вибору декількох завдань):

-       забезпечення цінової доступності послуг для користувачів (60%);

-       страхування поїздок (58%);

-       офіційне працевлаштування водіїв (44%);

-       безготівковий розрахунок за послуги (44%);

-       медичні довідки водіїв (44%);

-       стимулювання розвитку нових технологій в цій сфері (43%);

-       підтримка конкуренції серед надавачів послуг (39%).

Тільки 11% опитаних вважають, що уряд загалом не має втручатися в регулювання ринку таксі.

Ці результати опитування є важливими для розуміння потреб споживачів послуг таксі і будуть враховані при формуванні публічних політик, щодо ринку таксі.

Для довідки: Інститут соціально-економічних трансформації вже багато років приймає участь у розробці публічних політик в економічній, фінансовій, фіскальній та інших сферах. Ми забезпечуємо повний цикл цього процесу, а саме: визначаємо проблемні питання у здійснені публічних політик, проводимо дослідження позицій стейкхолдерів, вивчаємо позитивний та негативний міжнародний досвід, розробляємо і проводимо оцінку альтернативних рішень, здійснюємо розробку законопроектів та підзаконних актів, проводимо їх адвокацію та моніторинг процесу імплементації.

Основні результати соціологічного дослідження: Основні-результати_fin.docx

13 жовтня відбулась конференція “Економічні пріоритети 2020-2021” за участі представників провідних бізнес асоціацій, аналітичних центрів та керівництва фракції Слуга народу. Було обговорено позитивні зміни, які за рік роботи Парламенту було реалізовано, зокрема: відкрито ринок с/г землі,  прийнято норми для деофшоризації економіки, реалізовано заходи по детінізації економіки - запроваджено добровільні програмні РРО та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек,  прийнято важливі зміни у банківському секторі та багато інших змін.

В той же час ще не реалізовано такі важливі зміни, які експерти та бізнес очікують вже багато років: 

- реформа ДПС та ДМС, створення єдиного органу по розслідуванню економічних злочинів та ліквідацію всіх інших органів

- інституційна реформа судової системи (перезавантаження ВРП, створення незалежного ВККС, ліквідація ОАСК)

- детінізація ринку оренди с/г землі

- зміна моделі фіскалізації з тотальної на фіскалізацію виключно ризикових груп платників

- лібералізація трудового законодавства

За підсумками обговорення зазначених реформ учасники дискусії дійшли спільної думки щодо всіх питань та домовились про співпрацю для реалізації цих проєктів, які призведуть до створення інклюзивних економічних інституцій.

Також протягом конференції було презентовано щорічне дослідження аналітичних центрів щодо найбільших схем по мінімізації податків в Україні, яке містить розрахунок схем та рекомендації по їх мінімізації. Оцінки щорічних обсягів схем та рекомендації фахівців допомагають сформувати пріоритетні ефективні кроки по детінізації економіки та створенню рівних конкурентних умов ведення бізнесу.  

Гетман Олег, фахівець Економічної експертної платформи повідомив, що згідно нових розрахунків економістів вже другий рік поспіль перші місця утримують (та ще й зростають у обсягах) такі схеми:

- Контрабанда та сірий імпорт - втрати бюджету від цього складають від 68 до 96 млрд гривень на рік

- Заробітні плати "у конвертах" - втрати бюджету складають від 24 до 94 млрд гривень на рік

- Офшорні схеми - втрати бюджету складають від 23 до 40 млрд гривень на рік

- Мінімізація сплати ПДВ за допомогою скруток - втрати бюджету складають від 20 до 30 млрд гривень на рік

- Тіньовий ринок оренди с/г землі - втрати бюджету складають від 8 до 27 млрд гривень на рік

Рекомендації експертів для мінімізації схем наступні: суттєво знизити навантаження на фонд оплати праці, компенсуючи це зменшенням неефективних видатків бюджету, ліквідувати податок на прибуток та запровадити інноваційний ПнВК, провести інституційну реформу ДПС та ДМС, створити єдиний орган по розслідуванню економічних злочинів на заміну всім поточним, лібералізувати трудове законодавство тощо

Давід Арахамія, Голова депутатської фракції Слуга народу зазначив, що раніше зустрічав оцінки тіньових схем, у дослідженні аналітичних центрів минулого року. І значна кількість проєктів, прийнятих Парламентом за рік та тих, що у процесі реалізації - спрямовані саме на боротьбу із тіньовими схемами. Це і норми закону 466 до деофшоризації економіки, і прийняті проєкти по запуску реформи податкової та митної служби, відкриття ринку с/г землі, напрацьований проєкт по створенню єдиного органу по боротьбі із економічними злочинами тощо. Парламент працює над створенням рівних та привабливих умов ведення бізнесу в Україні, низку важливих законів планується ще прийняти у 2020 році.

За підсумками обговорення домовились, що представники аналітичних центрів та представники бізнесу надішлють додаткові пропозиції щодо мінімізації тіньових схем і фахівці Слуги народу проаналізують їх, нададуть свої бачення щодо можливості їх реалізації.

За час, що минув від попереднього аналізу найбільших схем уникнення оподаткування в Україні, в країні сталися суттєві зміни, які, утім, ще багато в чому не далися взнаки. Окрім того, цей звіт побудований на аналізі даних 2019 р., тому навіть ті спроби реформ, які робилися в цей час ДФС (розділеній в процесі цих реформ на ДМС та ДПС) не могли встигнути істотно вплинути на результати.

Серед макроекономічних факторів, які могли позначитися на уникненні податків, окремо стоїть ревальвація гривні восени 2019 р., яка вплинула на вартість імпорту та експорту, відповідно, могла також суто механічно змінити обсяги "контрабанди" та заниження експортної виручки - як це сталося з податковими надходженнями.

Також важливим елементом економічного впливу політичної нестабільності є залежність податкових надходжень, особливо з податку на прибуток підприємств, від сили державного примусу, яка, зазвичай, слабшає в момент боротьби за владу та, особливо, її зміни. Щоправда, цього разу зміна влади не супроводжувалася одночасною заміною Міністра фінансів та керівників фіскальних органів - ДПС і ДМС. Така заміна сталася пізніше, вже у 2020 р., тому теж не могла вплинути на результати презентовані нижче.

Економіка у 2019 році продовжувала відродження після шоку 2014-15 рр., що, природно, мало сприяти зменшенню тінізації. Це знайшло відображення у даних МЕРТ, хоча до них треба ставитися обережно, оскільки, наприклад, збитковість деяких видів підприємств за методикою автоматично вважається ознакою приховування прибутків – при тому, що насправді може бути пов’язана з іншими факторами.

Експертами було проаналізовано нові дані щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

 ✓    Порушення митних правил та контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, схеми за допомогою поштових пересилань, «піджаки», пряма контрабанда)

 ✓    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»))

 ✓    Контрафакт

 ✓    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

 ✓    Схеми тіньового ринку оренди землі

 ✓    Тіньові заробітні плати

 ✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

 ✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

 ✓    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Розрахунок втрат бюджету від схем та рекомендації - за посиланням: 

Shemi_minimizacii_podatkiv_2020new.pdf

Щодо проєкту Бюджету 2021

Нещодавно Кабінет Міністрів схвалив проект бюджету на 2021 рік та направив його до Парламенту. 

Фахівці з економічних питань аналітичних центрів проаналізували проєкт та зазначають, що документ містить значну кількість ризиків та несе загрози макроекономічної стабільності України:

1) Підвищення мінімальної заробітної плати, закладене до бюджету, до 6000 з 1 січня 2021 року, до 6500 – з 1 липня 2021 року - не відповідає економічній ситуації та шкідливе для економіки країни. Збільшення мінімальної заробітної плати негативно вплине на малий та середній бізнес, призведе до збільшення навантаження платників єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. У кризових умовах економіки це створює суттєві ризики зростання тінізації економіки. Також це створює низку ризиків та викривлень економічних стимулів - збільшення витрат бюджету,  зменшення стимулів до інвестицій на користь споживанню тощо.

На думку експертів штучне підняття МЗП у 2021 році є контрпродуктивним.

2) Передбачений проєктом бюджету 2021 дефіцит у 270 млрд грн (близько 6% ВВП) - необгрунтовано зависокий показник. Фінансування такого дефіциту буде означати нарощування державного боргу, обслуговування якого буде дорогим та зменшить доступність кредитів для приватного сектору Також є ризики, що роздуті інфляційні очікування бюджету пов’язані з тим, що планується здійснити додаткову емісію гривні, щоб покрити дефіцит бюджету. Крім того - прогнозні доходи бюджету на думку експертів є завищеними, що створює ризик дефіциту у 8-9%, що буде значною проблемою. Найбільший приріст надходжень бюджету планується від ПДВ (81.7 млрд грн, або +21,4%), ПДФО (27 млрд або +24%), рентні платежі (+23,4%). ПДВ у структурі надходжень займає більше 50%, ПДФО – майже 15%, акциз – 16%». Причиною такого очікуваного зростання податку на додану вартість Міністерство фінансів називає боротьбу із скрутками та іншими махінаціями з ПДВ.

Експерти мають сумніви щодо такого оптимістичного прогнозу по зростанню від цих податків та пропонують зробити більш консервативний прогноз. Також необхідно переглянути інші статті та збалансувати бюджет із дефіцитом у межах 3% від ВВП.

3) Інфляційний прогноз у 7.3%, який закладено до проєкту бюджету - суттєво  перевищує фактичну інфляцію, яка спостерігається цього року (2.4% за підсумками серпня). Представники Кабміну вочевидь розраховують, що зростання цін призведе до збільшення номінальних сум податків і, відповідно, дозволить профінансувати значні видатки. Проте останній показник інфляції близький до 2%, цільовий показник НБУ — 5%, тобто із високою ймовірністю держбюджет не отримає доходів, на які розраховує.  Також підвищення інфляції з високою ймовірністю призведе до підвищення Нацбанком облікової ставки, що у свою чергу призведе до подорожчання кредитів і негативно позначиться на економічному зростанні

На думку експертів в умовах кризи необхідно закладати консервативний макроекономічний сценарій по доходах.

Відповідно до економічної теорії, підтвердженої історичним досвідом розвинених країн - менший “розмір держави” (перерозподіл через публічні фінанси до ВВП) сприяє збільшенню темпів зростання ВВП. Для України такий показник розраховано економістами на рівні 33-37% від ВВП, в той час як поточний показник перевищує 40%. Тож перерозподіл через публічні фінанси має бути суттєво зменшений, видатки загальнодержавного бюджету мають бути переглянуті та терміново скорочені.

Виходячи з викладеного вище представники аналітичних центрів закликають народних депутатів врахувати надані пропозиції, підходити до планування публічних фінансів стримано та обережно, спираючись на економічну теорію,  і суттєво доопрацювати проєкт Держбюджету на 2021 рік, привівши його до реалістичних показників.

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

CASE Ukraine

Інститут фінансів та права

Інститут Податкових Реформ

співзасновник Українського інституту майбутнього (А.Амелін)

1. Судову реформу на цей час не реалізовано - не проведено оновлення складу суддів першої інстанції, що планувалося здійснити до кінця 2019 року, не перезавантажено Вищу раду правосуддя. У Парламенті зареєстровано низку законопроєктів, які спрямовані на реформування судової системи, проте лише один відповідає зазначеній меті - який передбачає перезавантаження Вищої ради правосуддя, ефективну процедуру конкурсного відбору та перевірки членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що у підсумку призведе до очищення судової системи.

В той же час створено ефективний Вищий Антикорупційний суд та оновлено Верховний суд України – які вже демонструють ознаки незалежного правосуддя.

2. Одна з найбільш дискредитованих реформ – інституційна реформа податкових органів та митниці – розпочалась згідно збалансованого плану КМУ у 2019 році, проте закінчилась несподіваною відставкою керівників відповідних відомств.При цьому визначити стан реформи податкової служби на початку 2020 року не є можливим за об’єктивними показниками, проте деякі опосередковані показники свідчать про відсутність на той час кроків по її реформуванню. Зокрема - до складу нової ДПС навесні увійшло 92% старих кадрів, а її керівництво продовжувало вимірювати успіхи та невдачі за головним критерієм «виконання плану».

Нова спроба йде вкрай повільно та невпевнено з огляду на нові кадрові ротації. Україні досі потрібні ліквідація податкової міліції та створення нового ефективного державного органу, що усуває дублювання функцій у сфері боротьби з економічною злочинністю. Відповідний проєкт закону прийнято у першому читанні та потребує доопрацювання. Податкова реформа в цілому та її важлива складова – комплексна реформа контролюючих органів – не будуть скільки-небудь успішними без розв'язання зазначеного питання.

3. Податкова політика демонструє протилежні тренди: з одного боку – чисельні системні зміни для покращення ділового клімату в Україні, значні позитивні зміні із сплатою ключових бюджетоутворюючих податків, а з іншого – все ще найбільш економічно невільна держава Європи залишається з недружньою, швидко змінюваною та багато в чому репресивною податковою системою, що обслуговується досі нереформованими контролюючими органами, яким останнім часом надаються нові дискреційні повноваження, що дисонують із політикою побудови «служби сервісу» і породжують широке поле для корупції та зловживань. Одним з ключових недоліків податкової системи України все ще залишається застаріла модель оподаткування прибутку підприємств, яка є дискреційною та створює значні корупційні ризики. Важливим є реформування цього податку - найкращим варіантом є заміна його іноваційним податком на виведений капітал, який суттєво спрощує адміністрування та стимулює інвестиції

4. Хоча політика деофшоризації економіки і є пріоритетною, вона повинна бути більш виваженою та поміркованою, такою, щоб не призводити до вибухового зростання витрат часу й коштів платників податків на дотримання нових процедур адміністрування, а тим більше до посилення адміністративного тиску на платників податків. За останній рік внесено значні зміни до законодавства, які дозволять мінімізувати офшорні схеми, в той же час окремі інструменти потребують коригувань.

5. Економічна політика – з одного боку спостерігаються позитивні тенденції – розпочато процес широкої та прозорої приватизації держпідприємств, демонополізації спиртової галузі, відкрито ринок с/г землі з 2021 року, створені умови для функціонування ринку землі, здійснені кроки для мінімізації тіньової оренди с/г землі та продукції. З іншого боку – зареєстовано низку проєктів щодо промислової політики, які несуть значні корупційні ризики та спотворюють конкуренцію (зокрема проєкти закону щодо вимог до локалізації продукції під час публічних закупівель (№3739), щодо функціонування індустріальних парків (№3724, 3725), зміни до Закону «Про ринок природного газу» (№3800-1) тощо).

6. Реформи у енергетичному секторі на цей час не реалізовано - не визначено кросс-галузеві монополії на ринку вугілля та електроенергії та умови їх примусового поділу, не забезпечено стимулювання видобутку газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку, не забезпечено вільний обмін електроенергією з країнами Європейського союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії (не побудовано вставки постійного струму), не забезпечено екологічність енергетичної галузі тощо.

Повний звіт за посиланням: Zvit_shodo_ekonomishnih_reform_2019-2020.pdf