Експерти РПР разом з керівник проектного офісу Мінфіну Яною Бугрімовою та команда розробників КРІ обговорили та визначили ключові показники, за якими буде оцінювалися ефективність роботи ДФС.

Вчора в офісі Реанімаційного пакету реформ відбулось обговорення проекту КРІ (ключових показників ефективності) для ДФС розробленого проектним офісом Міністерства фінансів, НДІ фінансового права та народними депутатами. Презентували свої напрацювання по КРІ керівник проектного офісу Яна Бугрімова спільно з Дмитром Серебрянський та Андрієм Журжієм, експерти РПР Ілля Несходовський, Віктор Мазярчук, Олена Жукова та інши експерти з податкової та бюджетної політики взяли участь у обговоренні.

Протягом усієї дискусії відбувалася активне обговорення запропонованих КРІ, за якими буде оцінювалися ефективність роботи ДФС. Дані показники буде доопрацьовано та буде затверджено наказом Міністр фінансів і відповідно до них буде здійснюватися оцінка роботи керівництва ДФС та всієї служби.

Ключовим питанням дискусії було - чи перетвориться Державна фіскальна служба на сервісну службу чи залишить каральним органом?

Попередньо визначено наступні функціональні сфери, де встановлюватимуться ключові  показники ефективності  КРІ, зокрема:

- збір податкових надходжень;
- підтримка добровільного дотримання норм податкового законодавства;
- податковий та митний аудит;
- правова робота;
- управління податковою заборгованістю;
- управління ризиками;
- облік та реєстрація платни ків податків;
- інформаційні технології;
- запобігання порушенням податкового законодавства та боротьба з корупцією.

За результатами дискусії можна стверджувати, що було досягнуто окремого порозуміння в наступному:

1. Експерти РПР вітають запровадження чітких та зрозумілих КРІ для ДФС, відповідно до яких буде здійснюватися оцінка їх роботи.

2. Зосереджена увага на тому, що більшість показників мають фіскальна спрямування, а не сервісне. І наразі необхідно спільними зусиллями розробити КРІ які будуть оцінювати якість роботи ДФС як сервісної
служби.

3. Показники КРІ мають бути визначенні таким чином виходячи з концепції "якою повинна бути ДФС майбутнього та функцій які ДФС повинна виконувати". Значення даних показників повинні бути визначенні
відповідно до SMART підходу визначення цільових показників.

Представники Мінфіну підтримали пропозиції експертів РПР і планують фокусувати свою роботу на розробці КРІ щодо покращення сервісу ДФС, представники робочої групи спільно з експертами РПР суттєво доопрацюють проект та планують затвердити за кілька тижнів.

Кілька днів тому експерти з реформування енергетичного сектору та економічної сфери РПР зустрілися з головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – Дмитром Вовком.

Оприлюднення постанови від 3 березня 2016 року № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (надалі - ОРЦ) викликало широкий резонанс у суспільстві та отримало критичні оцінки фахівців енергетичної галузі через застосування формули «Роттердам+» для визначення граничної ціни на вугілля, яке займає більше 70% відсотків в структурі вартості електроенергії ТЕС.

Експерти РПР проаналізували такий підхід до ціноутворення та закликали НКРЕКП до розгляду запропонованих альтернативних моделей ціноутворення, а також звернули увагу на необхідність прийняття комплексних заходів із стабілізації ситуації на ринку електроенергії.

Протягом двох з половиною годин зустрічі експерти та представники НКРЕКП намагались занайти найбільш оптимальну модель формування тарифу на вугілля, з урахуванням особливостей нашої країни.

Із обговорення з Регулятором зазначених питань під час зустрічі, можна виділити основну передумову впровадження нового підходу до ціноутворення - непрогнозована ситуація з постачанням дефіцитного вугілля марки «А» із зони АТО, в тому числі питання безпеки, логістичні і цінові ризики.

При цьому запропоновані експертами альтернативні моделі ціноутворення не сприймаються як ефективні представниками НКРЕКП.

Регулятор пояснює свій вибір саме індексу API2^[1] як такого, що є ключовим індексом для поставок вугілля в Європу та застосовується для 90% деривативів на енергетичне вугілля.

Що стосується врахування фрахту в ціні, в НКРЕКП порівнюють такий підхід з формуванням ціни на ринку газу, де враховується ціна його доставки в Україну.

Олег Гетман, виконавчий директор Інституту соціально-економічної трансформації, звернувся до присутніх з пропозицією фахово розглянути альтернативні варіанти утворення ціни на енергетичне вугілля та спробувати дійти згоди щодо зміни моделі, з урахуванням високого соціального значення цього питання. Зрозуміло, що формування ціни за моделлю «Роттердам +» зручна та комфортна для регулятора та багатьох гравців на цьому ринку, але вона не комфортна для мільйонів українців та не вирішує питання створення прозорого ринку.

Валентин Цецюрський, екс-співробітник НКРЕКП, зауважив, що утворення тарифу за формулою «Роттердам +» створює джерела для інвестицій у неконтрольовану територію, чи визнають це представники Регулятора, чи згодні вони підтримувати таке приховане фінансування невизнаних республік?

Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, звернула увагу на те, що ринку не існує, а тому будь-яка обрана модель ціноутворення є адміністративною. Однак, вона має бути обґрунтованою та зрозумілою для суспільства, особливо, в умовах постійного зростання тарифів. В умовах застосування методики «Роттердам+» існує ймовірність отримання надприбутків однією із монопольних гравців ринку. Окрім того, не зрозуміло, чому все ще продовжується практика перехресного субсидування.

Юлія Усенко, голова ГО "Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку", запитала у голови НКРЕКП – якщо використовується формула «Роттердам +», чи будуть присутні на українському ринку європейські гравці? На цей час складається враження, що ми залишаємо старі принципи, а порядок формування встановлюємо новий.

Олена Павленко, президент DiXi Grouр, звернулась до Дмитра Вовка за проханням надати обґрунтування моделі «Роттердам +» та оприлюднити розрахунки прогнозованої ОРЦ. Також цікавить питання щодо можливості відкриття біржі вугілля – чи є розрахунки та прогнози?

Марія Репко, заступник директора Центру Економічної Стратегії, звернула увагу на те, що ситуація з ринком газу та ринком вугілля різна, не можливо порівнювати ці ринки. Газ ми справді імпортуємо, а вугілля має українське походження. Крім того, цікавить питання – чому не враховуються коефіцієнти якості (зольність, вміст сірки)? Який планується вплив нових тарифів на бюджет, який заплановано рівень субсидій?

Андрій Блінов, економіст, зауважив, що вугілля не транспортується з інших країн останнім часом, тому не зрозуміло, чому додається фрахт. Ринок енергетичного вугілля в Україні монополізовано, контроль за видобуванням та споживанням на 70-80% належить одному холдингу. Такий підхід до формування ціни призведе до нового підвищення всіх тарифів, інфляції, кризи неплатежів та неконкурентоздатності нашої країни. Окремим питанням – чи сприймає НКРЕКП зону АТО як європейський ринок?

Ілля Несходовський, економіст, повідомив, що собівартість видобутку українського вугілля набагато нижче, ніж у Європі: не співставні ні заробітні плати, ні видатки, ні основні засоби. Тому застосування «Ротердам +» - це надання можливості олігархам отримувати надприбутки. У випадку з ринком газу надприбутки зменшуються з рахунок ренти.

Дмитро Вовк, голова НКРЕКП, відповідаючи на питання учасників дискусії повідомив, що API2 це найбільш ліквідний індекс, є багато інших індексів, але розрахунок більш складний, а врешті решт вийдемо на ту саму ціну. Він зауважив, що в цей час ціна в Польщі вища за API2 на 14$. На думку Дмитра, ситуація з газовим ринком та ринком вугілля однакова - в обох випадках 60% видобувається на території України, в обох випадках доцільно використовувати модель «хаб +». На цей час запаси вугілля нижчі, ніж у минулому році, тому необхідно терміново вирішувати це питання. Це пов‘язано з кількома факторами, один із них – проблеми з Укрзалізницею.

Враховуючи зазначене, голова НКРЕКП вважає недоцільним розглядати в цей час альтернативні варіанти, запропоновані у попередній заяві групи експертів РПР.

З питання розрахунків прогнозованої ОРЦ за травень та червень 2016 р., голова НКРЕКП повідомив, що відповідні розрахунки будуть оприлюднені на сайті НКРЕКП.

Крім того, голова НКРЕКП звернув увагу на питання щодо балансу електричної енергії на червень, де є проблеми з АЕС, які влітку штучно зменшують потужність, через існуючі проблеми багаторічного «планового ремонту» блоків АЕС, що суттєво впливає на енергобаланс. Також необхідно «навчити» АЕС маневрувати, що надасть можливість використовувати додаткові потужності.

В контексті планування Дмитро Вовк запропонував провести оцінку можливості та доцільності переведення генерації українських ТЕС на вугілля доступних в країні марок, а також розглянути можливість встановлення ренти на видобуток вугілля.

З питань щодо якості вугілля (зольність, вміст сірки), голова НКРЕКП запропонував звертатись за поясненнями до Міненерговугілля. Разом з тим, зазначив, що в новій формулі коригується ціна за калорійністю вугілля по відношенню до АРІ2, де зафіксовано показник теплотворної спроможності на рівні 6000 ккал. Тобто для зручності у розрахунку буде використовуватися умовне паливо як розрахункова одиниця.

Також було зазначено щодо моделі ринку електричної енергії, а саме: необхідно терміново прийняти новий закон про ринок електричної енергії, тоді ми зможемо говорити про формування прозорого ринку. Також Дмитро звернув увагу, що навіть при сформованому ринку наші можливості до імпорту електричної енергії будуть переважно зводитись до імпорту з РФ.

 Наприкінці зустрічі експерти РПР зазначили, що на їх переконення варіантом вирішення проблеми може бути застосування НКРЕКП однієї з альтернативні моделей утворення оптової ринкової ціни. Зокрема:

- повернутися до попередньої моделі з таргетуванням, попереднім оприлюдненням та публічним обґрунтуванням справедливого тарифу для теплової генерації.

- залишити поточну модель ціноутворення зі зміною індикативного індексу енергетичного вугілля на такий, що краще відповідає показникам якості українського вугілля та з врахуванням обґрунтованих витрат на його доставку.

Також експерти РПР закликають НКРЕКП відкрити ринок електроенергії для імпорту (ринок газу вже відкритий для імпорту). Це посилить конкурентні механізми на ринку, що надзвичайно важливо в умовах монополізації української енергетики, а також матиме позитивні наслідки для споживачів.

Крім того, експерти наполягають на оприлюдненні розрахунків прогнозних оптово-ринкових цін прийнятих у квітні та у червні.

За підсумками зустрічі експерти та представники НКРЕКП домовились про необхідність більш якісних публічних комунікацій, широке висвітлення ключових подій та про подальшу співпрацю.

Нещодавно НКРЕКП оприлюднило постанову № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», яка викликає критичні зауваження експертів

На думку експертів, крім зміни методики розрахунку ціни енергетичного вугілля (детальніше за посиланням), слід звернути увагу на ряд інших важливих заходів, без яких буде неможлива стабілізація цін на електроенергію, що суттєво впливає на кінцеву вартість товарів та послуг української економіки:

1. Створити механізми відповідальності виробників за підтримку оперативних запасів енергетичного вугілля для захисту економіки від ризиків створення штучного енергодефіциту через зриви поставок монопольними угрупуваннями, РФ або бойовиками непідконтрольних територій Донбасу (Кабмін, НКРЕКП).
2. Провести публічний процес оцінки можливості та доцільності переведення генерації українських ТЕС на вугілля доступних в країні марок (Кабмін та Міненерговугілля).
3. Розробити та прийняти законопроект про ринок енергетичного вугілля (Міненерговугілля, Кабмін, Парламент).
4. Оприлюднити розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію відповідно до рішення НКРЕКП від 28 квітня 2016 року (НКРЕКП).
5. Негайно розпочати закупівлі енергетичного вугіллядля державних енергокомпаній виключно через прозорі, конкурентні тендерні процедури. Провести розслідування непрозорих закупівель енергетичного вугілля державними енергокомпаніями, в першу чергу з неконтрольованих територій, через підстівні компанії тощо (Державні шахти – Міністерство палива та енергетики, ПАТ «Центренерго» - Фонд держмайна).
6. Прискорити процес запровадження нового ринку електроенергії, та технічних заходів з забезпечення конкуренції на ньому, в тому числі зняття обмежень по імпорту електроенергії з мереж ЄС в Об'єднану електроенергетичну систему (ОЕС) України шляхом їх інтеграції (Міненерговугілля, Кабмін, Парламент).
7. Створити інститут Енергетичного Омбудсмена, як механізм відстоювання інтересів споживача у вирішенні конфліктів з природніми монополіями (Кабмін, Парламент).

Нагадуємо, що НКРЕКП прийняло рішення про підвищення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання холодної та гарячої води з 1 липня цього року. Застосування формули «Ротердам + » для визначення ціни вугілля призводить до росту цін на електроенергію, що в свою чергу викликає необхідність наступного перерахунку вартості послуг в сторону збільшення. Цей підхід несе ризики не тільки чергового суспільного невдоволення через посилення фінансового навантаження на споживачів та зростання дебіторської заборгованості перед енергокомпаніями за надані ними послуги, але й невдовзі вплине на підвищення цін на всі інші вітчизняні товари та послуги. Як результат, матимемо зниження конкурентоздатності вітчизняних виробників на міжнародних ринках, що призведе до послаблення української економіки.

Ми очікуємо від НКРЕКП, Антимонопольного комітету, Уряду, Міненерговугілля, Парламенту, Фонду держмайна рішучих дій по імплементації зазначених заходів.

Експерти групи по реформуванню енергетичного сектору

Реанімаційного Пакету Реформ

22 червня 2016 року відбувся експертний круглий стіл на тему «Трансформація податку на прибуток в податок на виведений капітал: переваги, недоліки, ризики»

          В обговоренні взяли участь представники профільних організацій, економісти, представники бізнес асоціацій та експерти з питань податкової та бюджетної політики.

Олександр Шемяткін та Тетяна Шевцова презентували аналітичні матеріали та концепцію реформи податку на прибуток, недоліки поточної моделі та шляхи їх вирішення.

Згідно проведеного дослідження ключовими недоліками поточної моделі є такі:

-  широкі можливості для трактування закону з боку інспектора (дискреція) та маніпулювання податковою базою з боку платника, що створює широкі корупційні можливості

-  проблеми з накопиченням збитків (що особливо актуально для України у зв’язку з курсовими різницями, що відкриває можливість для зловживань з базою оподаткування);

-  складні правила тонкої капіталізації процентів за запозиченнями (механізм контролю співвідношення заборгованості і оплаченого капіталу, мета якого - упередження податкового планування шляхом обмеження витрат на сплату процентів, який, як правило, передбачає складний розрахунок і накопичення невикористаних процентів);

-  ведення окремого обліку податкової амортизації та сам факт розрахунку амортизації;

- агресивні схеми податкового планування, що використовуються крупними компаніями з метою уникнення оподаткування (при переміщенні активів, не оподаткування окремих видів доходів тощо).

В умовах глобалізації, цифрового та мобільного бізнес-середовища така модель є морально застарілою. Ця система неефективна і створює умови для використання великими компаніями складних схем податкового планування для того, щоб уникнути оподаткування.

Класична модель оподаткування прибутку містить системні проблеми, частина з яких є невід’ємною складовою цієї моделі в усьому світі, а частина обумовлена виключно специфікою України, в тому числі рівнем корупції та проблемами правозастосування. Умовно їх можна згрупувати наступним чином:

А.       Проблема розрахунку об’єкта оподаткування - фінансовий результат як базовий показник для розрахунку об’єкта оподаткування з подальшим коригування на різниці це постійний ризик претензій з боку податкової. Крім того, застосування різних схем «оптимізації», що призводить до надмірного податкового тиску на сумлінних платників податку. Податкове структурування призводить до неоподаткування одних платників податку з перенесенням всього тягаря зі сплати цього податку на інших платників, в результаті чого основна частина надходжень, а саме 80%,  з цього податку забезпечується 0,4% всіх платників податку (1086 платників).

Б.       Проблема адміністрування податку та вчинення фіскального тиску на платників податку – усталена практика, від якої податкові органи не мають жодного наміру відмовлятися.

В.       Низька фіскальна ефективність податку на прибуток як результат поєднання зазначених вище проблем та передумова його кардинального реформування.

Учасниками обговорення було зроблено наступні пропозиції до концепції:

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР зазначив, що вцілому модель прогресивна, але через норму законопроекту про «звичайні ціни» адміністрування спрощується не достатньо, коло можливих перевірок поширюється на велику кількість платників. Реалізація цього проекту хоча і призведе до зменшення дискреції, але не в повній мірі. В Україні ключові схеми ухиляння відподатків сягають сотні мільярдів, а ця схема в десятки разів менша. В усьому світі боротьба з корупцією та ухилянням від сплати податків починається згори вниз, спочатку перекривають «елітні» схеми, а потім менші. Одночасно це зробити майже не можливо.

Також він зазначив про необхідність встановлення компенсатору для даного податку у вигляді модифікованого податку на майно, з мінімальними можливостями дискреційності оцінки майна з зарахуванням його при сплаті податку на виведений капітал

Ілля Несходовський, директор “Інституту соціально-економічної трансформації”, експерт РПР, повідомив, що він підтримує запропоновану концепцію реформи податку на прибуток, вона відповідає цілям податкової реформи - проста, прозора та передбачувана податкова система, що вимагає мінімальних затрат часу для розрахунку та сплати податків. Разом з тим необхідно також реалізувати пов‘язані з цією реформою завдання - впровадження електронних сервісів для платників податків (електронний кабінет, електронний реєстр чеків,  реєстр акцизних марок)

Юлія Дроговоз, віце президент УСПП, підкреслила, що запропонована концепція дійсно внесе позитивні зміни до податкової системи, але необхідно більше роз‘яснювальної роботи з бізнес середовищем, не всі розуміють переваги моделі, не всі можуть осягнути наслідки впровадження податку на виведений капітал.

Андрій Блінов, макроекономіст, зауважив, що необхідно надати більш чіткі розрахунки надходжень до бюджету після впровадження нової моделі, на цей час розрахунки виглядають не достатньо обгрунтованими.

Учасників та гостей круглого столу також цікавили наступні питання: чи є погодження проекту з Мінфіном, які можливі швидкі кроки по покращенню податку на землю, чи доцільно намагатися перекрити усі «діри» та робити систему герметичною, але більш складною, чи об'єкт оподаткування виникає по касовому методу та інші.

За результатами проведеної дискусії всі учасники дішли висновку, що запропонована модель прогресивна, її реалізація призведе до спрощення адміністрування та зменшення дискреції, але є деякі недоліки, які можливо виправити найближчим часом та внести зміни до проекту перед його реєстрацією.

Гетман Олег, експерт групи Податки РПР, підсумовуючи дискусію, зазначив, що концепція має великі шанси бути реалізованою за умови, що до цього проекту не буде додано інших суперечливих норм. Також допомогти реалізації цього проекту можуть зміни до Податкового кодексу з метою покращення оподаткування землі та нерухомості, зробити цей податок більш справедливим та не дискреційним. Гетман Олег звернувся до всіх учасників дискусї з пропозицією підтримати цей проект, як такий, що призводить до концептуальних змін у податковій системі.

Учасники дискусії домовились про подальшу співпрацю для покращення проекту та адвокації запропонованих змін.

Матеріали:

http://kmp.ua/wp-content/uploads/2016/06/CPT_reform__02_06_2016_002.pdf

http://kmp.ua/wp-content/uploads/2016/06/Exit_Capital_Tax_02_06_2016.pdf

Захід організовано за підтримки Коаліції за ліберальну податкову реформу, Реанімаційного пакету реформ, Київської Школи Економіки

22 червня о 16:00 в офісі РПР (м. Київ, вул. Ольгинська 6, 2 поверх) відбудеться експертний круглий стіл на тему «Трансформація податку на прибуток в податок на виведений капітал: переваги, недоліки, ризики».

Під час круглого столу експерти обговорять такі питання:

1. передумови переходу від оподаткування прибутку до оподаткування виведеного капіталу;
2. презентація моделі оподаткування виведеного капіталу

– переваги моделі;

– недоліки та ризики моделі;

3. можливість використання нижнього порогу для цього податку.

Запрошені:

• Бетлій Олександра – експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
• Білан Олена – головний економіст Dragon Capital, член редколегії VoxUkraine, iMoRe
• Блінов Андрій – економіст, керівник проекту «Успішна країна»
• Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії
• Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
• Касперович Юлія – економіст, Національний інститут стратегічних досліджень
• Котенко Володимир – партнер “Ernst & Young”
• Кухта Павло – економіст, заступник голови Стратегічної групи радників
• Михайленко Дмитро – керівник «Палати податкових консультантів», експерт РПР
• Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР
• Репко Марія – заступник директора Центру Економічної Стратегії
• Шевцова Тетяна – голова податкових Комітетів Громадських рад Мінфіну та ДФС
• Шемяткін Олександр – експерт з податкової та митної політики, партнер WTS Консалтінг
• Шумило Ігор – економіст, радник Київської Школи Економіки

Запрошуємо інших експертів взяти участь в обговоренні.

Організатори: Центр економічної стратегії, Інститут соціально-економічної трансформації, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, CASE-Ukraine, Палата податкових консультантів.

За підтримки: Реанімаційного пакету реформ, Київської Школи Економіки, Коаліції за ліберальну податкову реформу

З питань реєстрації:
Олег Гетман
Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Позиція групи РПР та ексертів ІСЕТ по реформі фінансового сектору щодо законопроекту «Про фінансову реструктуризацію» № 3555

Мета Законопроекту №3555 визначається як створення ефективного та дієвого механізму добровільної фінансової реструктуризації боргів підприємств України та їх досудової санації.

Законопроектом визначено:

-  умови участі боржника та кредиторів у процедурі фінансової реструктуризації, а також участь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та державних банків у такій процедурі;

- основні засади співробітництва між кредиторами під час проведення процедури фінансової реструктуризації;

- зобов’язання боржника щодо надання інформації та проведення огляду його господарської діяльності;

- умови отримання боржником фінансування під час проходження процедури фінансової реструктуризації.

Експерти РПР підтримують ідею розширення інструментів позасудового врегулювання проблемних кредитів.

Водночас експерти висловлюють занепокоєння деякими нормами законопроекту та надають свої пропозиції по доопрацюванню проекта:

1. Вважаємо не достатньо обгрунтованою пропозицію по створенню спостережної ради в договірному процесі між кредитором і боржником, що складатиметься з п’яти представників органів державної влади, які наділені широким повноваженнями.
2. У разі наявності такої ради вважаємо, що участь в цьому органі лише представників органів державної влади на громадських засадах несе суттєві корупційні ризики. Виходячи з переліку повноважень, реалізація яких потребує постійної участі у роботі, вважаємо не можливим участь членів ради на громадських засадах.
3. Вважаємо не доцільним виключення цим проектом діючої норми про можливість ініціації процедури досудової санації з боку кредитора
4. Норми щодо порядку визначення «життєздатності» підприємства на наш погляд потребують окремої дискусії.
5. Не достатньо обґрунтованою виглядає концептуальна позиція щодо вирішення спорів новим арбітражем.
6. Тлумачення окремих понять в законопроекті протирічать діючому законодавству (наприклад, "державний банк"). Також іпотека прописана як аналог застави (хоча це є окремим випадком щодо загального поняття). Окремого визначення потребує поняття "залучені кредитори". Адже діюча версія дозволяє вільне трактування терміну та можливість відсторонення більшості кредиторів.
7. Один з головних інструментів законопроекту, який має допомогти виконати ціль документу – чіткий порядок плану реструктуризації – в ньому відсутній. Зокрема, хто і чому входить до комітету кредиторів.
8. Окремі положення законопроекту щодо реструктуризації прописані в незрозумілому часі, тобто не визначено, коли саме повинна наступати та чи інша дія.

Експерти РПР не вносять Законопроект до переліку рекомендованих, адже віндопускає вільне та подвійне трактування цілої низки аспектів фінансової реструктуризації.

Експерти Головного науково-експертного управління Верховної ради також не бачать необхідності відокремлення в окремий законопроект норм, які прописанів інших законах. За їх оцінкою механізми, запропоновані у проекті, спрямовані на врегулювання тих же самих питань, які регулюються чинним Законом  України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У зв‘язку з цим пропонуємо провести додаткові експертні обговорення дискусійних питань та спільно з розробниками напрацювати необхідні зміни до проекту.

Експерти групи РПР по реформуванню фінансового сектору

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації

31.03.2016

3-ого червня 2016 р. експерти енергетичної групи РПР зустрілися з головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – Дмитром Вовком. Проведення експертного обговорення з головою та представниками НКРЕКП було ініційоване в першу чергу через оприлюднення проекту рішення НКРЕКП про підвищення тарифів на теплову енергію на 75-95%, що викликало широкий резонанс та отримало критичні оцінки фахівців енергетичної галузі. Експерти у травні проаналізували проект рішення та закликали НКРЕКП оприлюднити наступну інформацію:

• обґрунтовані розрахунки останнього рішення щодо підвищення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованих опалення та постачання гарячої води;
• детальну інформацію по кожному підприємству-ліцензіату щодо обсягів розрахунків, згідно показань загально будинкових приладів обліку теплової енергії, кількості встановлених лічильників за рахунок інвестиційних програм ліцензіатів у 2014-2015 роках;
• детальні плани кожного ліцензіата щодо 100% забезпечення споживачів приладами обліку тепла.

Із відповідною заявою експертів можна ознайомитись за посиланням:

http://rpr.org.ua/news/eksperty-enerhetychnoho-sektoru-rpr-vymahayut-vid-derzhavnyh-orhaniv-prozorosti-pry-pryjnyatti-rishen-schodo-taryfiv/

На зустрічі з представниками НКРЕКП обговорили наступні питання:

1. Обґрунтування тарифу на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, тарифу на електричну енергію та газ.

Інформацію про обґрунтованість підвищення тарифів на тепло та гарячу воду, структуру тарифів з постатейними елементами витрат відображено на офіційному веб-сайті НКРЕКП, де кожен може ознайомитись як з порядком формування тарифів, так і з їх величиною, як пояснили представники Регулятора.

Рішення про підвищення тарифів приймається відповідно до діючого законодавств та за встановленою процедурою оприлюднення. В результаті публікації проекту рішення на офіційному веб-сайті, до НКРЕКП в свою чергу надійшли пропозиції від різних місцевих органів самоврядування, які стосуються перегляду непаливної складової, води, електроенергії, включення планових витрат. Тобто мова взагалі не йде про необґрунтованість величини підвищення.

Експерти РПР визначили, що за таких складових підняття тарифу є технічним та вимушеним кроком. Разом з тим, окремі важливі складові тарифу на тепло та гарячу воду (ціна на газ та вугілля) потребують окремої додаткової дискусії, і учасниками зустрічі було досягнуто домовленість про проведення окремої зустрічі по цих питаннях.

2. Законопроекти про облік енергії та рРегулятора.

Шлях до 100-% обліку на сьогоднішній день проходить лише завдяки роботі НКРЕКП через затвердження відповідних витрат на улаштування енергообліку в інвестиційних програмах ліцензіатів, діяльність яких регулює НКРЕКП. При цьому Регулятор часто вимушений відхиляти інвестиційні програми, вже сформовані ліцензіатами та схвалені (проголосовані місцевими депутатами) органами місцевого самоврядування, які не містять заходи з улаштування обліку.

Тому експерти РПР та представники НКРЕКП дійшли спільної згоди, що вкрай необхідним є закон про облік енергії, через який в тому числі будуть передбачені відповідні зобов’язання. Адже питання тарифоутворення по теплу та воді, схвалення інвестиційних програм планується передати на місця – до 70% відповідних ліцензіатів.

За інформацією Голови НКРЕКП, рівень обліку за минулий рік зріс в 1.5% до 54%, а вже схвалені інвестиційні програми передбачають досягнення 87% оснащеності обліком. Також НКРЕКП проводять навчальні семінари для місцевих теплокомуненерго щодо формування інвестиційних програм із включенням заходів енергоаудиту. В свою чергу це дозволить сформувати обґрунтовані плани модернізації для зниження вартості комунальних послуг в майбутньому.

Для подальшого реформування галузі та регулювання ринків необхідно якнайшвидше прийняти закон про НКРЕКП (законопроект 2966-д), про що неодноразово наголошували експерти РПР.

В свою чергу і Голова НКРЕКП переконаний, що вкрай важливими є питання функціональної та фінансової незалежності Регулятора, де мова йде про інституційну спроможність діяти незалежно (самостійно) та достойний рівень зарплатні працівникам. Питання порядку призначення комісіонерів, яке й досі неузгоджене у ВР, має бути вирішеним найближчим часом, для остаточного голосування за прийняття цього закону.

3. Створення конкурентних теплового та газового ринків.

На сьогоднішній день модель ринку теплової енергії в Україні є не ефективною з наступних причин: застарілі методи управління, фізично та морально зношені мережі, відсутність стимулів до ефективності. Експерти вважають, що ключовим бар'єром розвитку ринку тепла є відсутність мотивації для його гравців, та наголошують, зокрема, на необхідності змінювати модель тарифоутворення.

В свою чергу, в зазначеному контексті Голова НКРЕКП озвучив наступні планові кроки:

• завершити роботу по досягненню 100% обліку теплової енергії
• встановлення виключно економічно обґрунтованих тарифів та ліквідація різниці в тарифах;
• ліквідація клірингових розрахунків за пільги і субсидії;
• запровадження моделі RAB-регулювання.

Окремо розглянули проблеми ринку природного газу, впровадженого з 1 жовтня минулого року, який і досі працює недосконало та створює обмежену конкуренцію на цей час, в тому числі з таких причин як:

• умова обов’язкового страхового запасу газу на рівні 50%;
• преференції для НАК "Нафтогаз України" по відтермінуванню сплати ПДВ на імпортований газ;
• діюча методологія нарахування субсидій, яка не мотивує до зменшення витрат.

Експерти РПР та представники НКРЕКП також дійшли згоди щодо необхідності впровадження наступних основних заходів на вирішення зазначених проблем:

• розділення рахунків населення на споживання природного газу та абонплату на утримання газових мереж, яка зараз фактично оплачується промисловими споживачами;
• відміна алгоритмів та впровадження санкцій за несвоєчасну оплату послуг;
• перехід до монетизації субсидій;
• покращення кодексу газотранспортної системи (ГТС).

У підсумку майже по всім обговореним питанням дійшли спільного бачення. Окремі питання, що стосуються, зокрема, ціноутворення в електроенергетиці та вугільній галузі, вирішили розглянути на наступній зустрічі. 

7 квітня 2016 року відбувся експертний круглий стіл на тему «Основні пріорітети податкової реформи на 2016 рік»

Експерти Реанімаційного пакету реформ представили план подальших кроків з податкової реформи на розгляд експертам та громадськості для обговорення та визначення найбільш оптимального шляху реформування податкової системи

Було презентовано бачення проблем податкової система України на макроекономічному рівні, інституційному рівні, на рівні адміністрування податків, на рівні кількості податків, їх ставок, порядку визначення, бази оподаткування, порядку розрахунку та сплати. Більш детально з виділеними проблемами можна ознайомитися за посиланням:

http://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/Prezentatsiya-podatkova-reforma-RPR-2016-final-3.pptx

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР на початку засідання зазначив, що результатом податкової реформи має бути створення необхідних умов для сталого розвитку економіки, шляхом побудови моделі максимально сприятливої для розвитку підприємництва. До основних проблем, що заважають розвитку економіки України, експерт відніс занадто велику частку перерозподілу ВВП через публічні фінанси, дискрецію (вибіркове, на розсуд чиновника, застосування норм законодавства) та породжену нею корупцію в органах ДФС, систему адміністрування податків та викривлену структуру податкового навантаження – занадто великий податковий тиск на працю та занадто малий на капітал. Він зазначив, що для дієвої боротьби з системною корупцією треба насамперед змінювати саму систему, радикально прибираючи можливості для корупції.

Михайло Соколов, партнер “Kesarev Consulting”, експерт РПР, розповів, що в результаті прийнятих в кінці минулого року змін до Податкового кодексу в Україні було зроблено великий крок до прозорого відшкодування ПДВ – введено публічні реєстризаявок на відшкодування ПДВ, але поки що їх два, що створює умови для дискримінації платників податків та корупції. Серед найбільш важливих напрямів реформування системи адміністрування ПДВ у цьому році було виділено наступні: створення умов гарантування повернення ПДВ експортерам шляхом скасування норми бюджетного кодексу про встановлення річних лімітів на відшкодування ПДВ, утворення єдиного казначейського рахунку для сальдування надходжень і відшкодування ПДВ, зменшення вимивання обігових коштів підприємств, запровадження принципу персональної відповідальності платників податків за уникнення від сплати ПДВ – ніхто не може бути покараний за порушення закону, вчинені контрагентами.

Володимир Дубровський зазначив про необхідність реформування податку на прибуток підприємств, шляхом запровадження податку на розподілений прибуток, який також можна інтерпретувати як податок на виведений з бізнесу капітал. Крім цього, було зазначено необхідність встановлення мінімального порогу для даного податку у вигляді модифікованого податку на майно, з мінімальними можливостями дискреційності оцінки майна. Серед іншого, до пріоритетних напрямків реформування системи оподаткування прибутку підприємств було віднесено удосконалення контролю над трансфертним ціноутворенням.

Ілля Несходовський, директор “Інституту соціально-економічної трансформації”, експерт РПР, наголосив, що здійснені заходи по зниженю навантаження на фонд заробітної плати є недостатніми для повноцінної детінізації економіки, потрібно продовжувати цю роботу. Також існуючі наразі фонди соціального страхування громадян є надзвичайно корумпованими та неефективними, відтак вважаємо необхідним перенесення відповідальності за соціальні ризики працівників з держави на роботодавців. Метою реформи у системі оподаткування фізичних осіб-підприємців є створення умов для максимальної простоти заняття бізнесом, зокрема шляхом започаткування системи патентів на таку діяльність. Подальше реформування спрощеної системи оподаткування неможливе, поки не буде створено сприятливих умов для ведення бізнесу за загальною системою оподаткування. Серед основних заходів реформування системи податкового адміністрування було названо створення єдиного рахунку для сплати всіх податків (крім ПДВ), запровадження ефективного та працюючого електронного кабінету платника податків, зменшення часу на ведення податкової звітності, запровадження ефективної системи штрафів. Важливе значення у податковій реформі було надано інституційній реформі органів ДФС шляхом наділення їх лише сервісними функціями.

Учасників та гостей круглого столу цікавили наступні питання: визначення КРІ податкової системи, методика та методи їх розробки; питання щодо запровадження електронного кабінету платника податків та його юридичного оформлення; місця неприбуткових та освітніх організацій у податковій реформі; реформування податкової міліції та створення служби фінансових розслідувань.

За результатами проведеної дискусії експертами було зроблено наступні висновки:

Борис Кушнірук, економіст, наголосив, що необхідно переходити до системи оподаткування розподіленого прибутку та запровадження реформи адміністрування ПДВ в процесі боротьби з корупцією у податковій сфері. На його думку стратегічна мета – це зниження видатків бюджету, які перерозподіляються через ВВП. А зниження навантаження на ФЗП повинно відбуватись поступово, протягом декількох років

Михайло Соколов зазначив, що існуюча система не хоче змінюватись, вона не хоче витрачати менше. На його думку навантаження на ФЗП потрібно знижувати швидко, щоб Кабмін вимушений був шукати неефективні видатки та скорочувати їх. Єдиним способом побудувати ефективну податкову модель є запровадження радикальної реформи, до якої система вже не змогла б пристосуватись без реального зниження видатків.

Павло Кухта, економіст, експерт Центру економічної стратегії, підкреслив необхідність балансування податкового навантаження на робочу силу та на капітал. Зокрема, Павло відзначив необхідність зв'язати зниження оподаткування корпоративного прибутку з компенсуючим його впровадженням додаткового оподаткування активів, задля збереження загального рівня податкового навантаження на капітал, яке в Україні є відносно низьким. «Прямі податки – найбільш шкідливі для економіки, їх частку у податкових надходженнях необхідно знижувати, заміщуючи її як непрямими податками так і прямим зниженням податків. Останнє вимагатиме заходів зі зниження бюджетних видатків» - повідомив він. Павло наголосив, що необхідно вже зараз  переглядати статті бюджетних видатків для оптимізації структури та розміру видатків бюджету 2017 року.

Ігор Шуміло, економіст, запропонував додати до Концепції визначення головних принципів реформи, а також причини, з яких не виконуються ти чи інші принципи.

Гетман Олег, економіст, підсумовуючи дискусію, відзначив, що по більшості ключових завдань реформи є спільне бачення учасників обговорення та запропонував учасникам приєднатись до роботи над запропонованою Концепцією, надати свої доповнення та пропозиції. Учасники дискусії домовились про подальшу співпрацю для реалізації спільних завдань Концепції. 

Дослідження, за висновками яких було розроблено Концепцію реформи, за посиланням:

http://rpr.org.ua/uploads/files/source/Policy_Tax_Reform_RPR.pdf

http://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/Doslidzhennya-Reforma-opodatkuvannya-dohodiv-pidpryjemstv.doc

7 квітня о 16:00 відбудеться Експертне обговорення на тему:

«Основні пріоритети податкової реформи на 2016 рік» 

Ми вважаємо, що головною метою податкової реформи має бути створення передумов для економічного зростання за рахунок вивільнення підприємницького потенціалу української нації, та сприяння реалізації конкурентних переваг країни (особливо у частині використання «людського капіталу» для прискореного розвитку інтелектуально-містьких галузей). На структурному рівні реформа покликана сприяти прискореному оновленню економіки через пришвидшення процесів зростання нових підприємств і галузей.

Запрошуємо експертів з питань фіскальної політики взяти участь в обговоренні. Напрацювання експертів РПР щодо концепції податкової реформи доступні за посиланням:

http://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/Prezentatsiya-podatkova-reforma-RPR-2016-final-3.pptx

Організатори: Центр економічної стратегії, Інститут соціально-економічної трансформації, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, CASE-Ukraine, Палата податкових консультантів.

За підтримки: Реанімаційного пакету реформ, Київської Школи Економіки

Питання до обговорення:

1. Основні пріоритети реформування податкової політики держави
2. Основні пріоритети реформування податкової системи
3. Інституційна реформа фіскальних органів: основні напрями.

Учасники:

• Бетлій Олександра – експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
• Білан Олена - головний економіст Dragon Capital, член редколегії VoxUkraine, iMoRe
• Блінов Андрій – економіст, керівник проекту «Успішна країна»
• Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії
• Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
• Касперович Юлія - економіст, Національний інститут стратегічних досліджень
• Кухта Павло – експерт РПР, експерт Центру економічної стратегії, член редколегії iMoRe
• Кушнірук Борис – економіст
• Михайленко Дмитро - керівник «Палати податкових консультантів», експерт РПР
• Монін Данііл - економіст
• Несходовський Ілля -директор «Інституту соціально-економічної трансформації», експерт РПР
• Сибірянська Юлія, к.е.н., експерт у сфері фіскальної політики та публічних фінансів
• Соколов Михайло - партнер «Kesarev Consulting», експерт РПР
• Тимченко Олена – д.е.н., професор, експерт у сфері фіскальної політики
• Шумило Ігор – економіст, радник Київської Школи Економіки
• Яворський Павло – Дослідник Київської Школи Економіки

З питань участі звертатись:

Гетман Олег, координатор групи Податкова реформа РПР

       mr.oleg333@gmail.com , тел. (067)3124444                                                          

25 лютого 2016 року відбулася експертна дискусія на тему «Міжнародний досвід реформування оподаткування прибутку підприємств та його застосування в Україні»

Учасники дискусії обговорили сучасний стан оподаткування прибутку, нову модель оподаткування розподіленого прибутку та реформа податку на майно, як компенсатору втрат бюджету

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР на початку дискусії зробив презентацію щодо моделі реформування податку на прибуток підприємств. Запропонована концепція передбачає перехід до оподаткування лише розподіленого прибутку (дивіденди та прирівняні платежі), а також модифікація податку на майно – детальніше за посиланням.

Він повідомив, що на думку експертів РПР податкова система є одним із головних стрижнів української корупції, передусім завдяки величезному рівню дискреції (можливості «вирішувати питання» на власний розсуд) при адмініструванні податків. Останнім часом певного прогресу було досягнуто у впорядкуванні адміністрування ПДВ та зниженні надмірного навантаження на працю. Але нереформованим залишається податок на прибуток підприємств, який є дискреційним за самою природою своєї бази оподаткування.

Іншою проблемою чинної податкової системи є структурні викривлення – з надмірним прямим оподаткуванням (особливо у частині заробітних плат та доходів дрібних підприємців, з яких сплачується ЄСВ) та майже відсутнім оподаткуванням майна; а також з надмірним оподаткуванням праці при помірному тиску на капітал. І перше, і друге, є повністю невідповідним до національної специфіки та стратегічної мети побудови ефективної інноваційної постіндустріальної економіки.

Dr. Януш Ширмер, професор Гарвардського та Оксфордського університетів, очільник проекту з податкової реформи у Вірменії, який реалізує компанія «Делойт» розповів про численні дискусії щодо можливості стандартизації податкових систем у різних країнах та повідомив, що прийшов до висновку, що в Україні є важливі особливості, зокрема вкорінені традиції корупції, які потрібно враховувати. На його думку у концепції, яку запропонували експерти РПР, корупційна складова мінімізована.

Олександр Шемяткін, експерт з питань податкової та митної політики звернув увагу на те, що крім суттєвого спрощення адміністрування та зменшення дискреції, перехід на модель податку на розподілений прибуток також має зменшити відтік капіталу та збільшити внутрішні інвестиції.

Тетяна Шевцова, експерт з питань податкової та митної політики зауважила, що представники Мінфіну розповідають про суттєве зменшення зборів від введення моделі розподіленого прибутку, але є багато фахівців, які не передбачають суттєвого зменшення. Збори податку будуть суттєві за рахунок чітких принципів адміністрування та сплати податку.

Андрій Журжій, народний депутат України повідомив, що прихільників введення моделі розподіленого прибутку багато у Парламенті, але їх майже не має у Мінфіні. Тому требе пояснювати переваги моделі, шукати компромісні рішення та компенсатори.

Розподілений прибуток – це ресурс для інвестицій – і це важливо.

"Щодо реформуваня податку на майно – на мою думку це важлива реформа, але вона повинна йти паралельно з реформуванням податку на прибуток."

Володимир Котенко, EY Партнер, керівник податково-юридичної практики в Україні звернув увагу експертів на те, що у моделі оподаткування розподіленого прибутку є декілька недоліків, потрібно детально аналізувати це питання. "Також можливо є альтернативні варіанти, реалізація яких призведе до потрібного нам результату."

Павло Кухта, економіст, радник «Центру економічної стратегії» підтримав позицію В. Котенко щодо аналізу можливих альтернатив та повідомив, що на його думку запропонована модель не вирішить повністю питання дискреції, є декілька нюансів.

"В будь якому випадку ця схема повинна бути реалізована тільки разом з компенсаторами, з цього питання потрібно дискутувати."

Михайло Соколов, експерт Реанімаційного пакету реформ повідомив, що підтримує модель оподаткування розподіленого прибутку та запропонував вже переходити від обговорення ідеї до обговорення деталей та механізмів реалізації концепції

Володимир Дубровський звернув увагу слухачів, що введення моделі податку на прибуток – це питання політ-економічне, не бути залежними від свавілля податкової – це продовження ідей Майдану

Руслан Чорний, шеф-редактор інформаційного агенства FinClub, підсумовуючи дискусію, висловив спільні думки учасників:

- Податок на майно – потрібно негайно реформувати, це питання потребує дослідження, потрібна статистика та розрахунки

- Податок на розподілений прибуток потрібно вводити, він прогресивний для нашої країни. Для цього необхідно узгодити питання, які ще залишились, та вийти на спільну модель.

Учасники дискусії домовились про подальшу співпрацю для напрацювання спільної концепції. 

Зустріч відбулась за підтримки: Національної платформи МСБ, Коаліції МСБ по розробці податкової реформи, Коаліції галузевих об`єднань за податкову реформу