На заміну неефективній Податковій міліції повинна прийти професійна аналітична служба, працівники якої будуть набрані за прозорим конкурсом. Мінфін пропонує створити Службу фінансових розслідувань або Фінансову поліцію, яка матиме значно меншу, 2,5 тис працівників замість 10 тис сьогодні, але фахову команду.
На думку експертів, корупційні ризики буде суттєво зменшено. Передусім — завдяки зменшенню кількості співробітників, прозорому і конкурентному конкурсному відбору, високій зарплаті працівників нової служби, запровадженню ефективних механізмів її звітування перед парламентом. Детальніше у статті експерта ІСЕТ Олега Гетмана:

Парламент випадково ліквідував Податкову міліцію, але відновлювати її не варто. Слід ухвалити закон про новий прозорий аналітичний орган — Фінансову поліцію

Експерти закликають Верховну Раду невідкладно забезпечити доопрацювання, розгляд та ухвалення законопроекту про фінансову поліцію – новий орган, співробітники якого будуть відібрані за прозорим конкурсом, матимуть гідні заробітні плати та виконуватимуть аналітичні функції.

Експерти також наголошують, що відсутність такого органу, як податкова міліція, протягом кількох місяців до ухвалення закону про фінансову поліцію не несе загроз розбалансування державних фінансів, оскільки додаткові доходи бюджету, отримані завдяки податковій міліції, не покривають навіть вартість утримання цього органу, а платники мають бути свідомими того, що будь-які злочини, скоєні ними за період створення фінансової поліції, будуть невідворотно розслідувані нею по завершенню цього процесу.

Експерти Реанімаційного Пакету Реформ закликають парламент до ухвалення законопроекту про фінансову поліцію

Прописаний у законодавстві процес визначення прибутку об'єкта оподаткування доволі громіздкий, а норми закону написані так, що можуть трактуватися по-різному. Саме це ми розуміємо під терміном "дискреція".

Дискреція — це основа корупції у податкових органах. Це право податківця визначати розмір податкового зобов'язання на власний розсуд, можливість тиснути на підприємця з метою отримання "подарунка" або сплати штрафу.

Це правила, які передбачають судження чи оцінку з боку контрольних органів та допускають неоднозначне тлумачення, мінімальні та максимальні суми в законі для застосування санкцій, можливість вибіркового застосування закону, неоднозначні формулювання закону, що допускають різне трактування.

Постійні суперечки з податківцями щодо розміру податкового зобов'язання та непередбачувані витрати у вигляді додаткових сум нарахованого податку або подарунків стають однією з ключових причин, чому підприємці вирішують перереєстровувати свій бізнес за кордоном.

Такі вади є і в інших податкових нормах, зокрема у правилах, що регулюють адміністрування ПДВ. Вони викликають найбільше нарікань. Ці правила, сподіваємося, невдовзі будуть радикально змінені: відповідний законопроект №5368 наприкінці 2016 року був прийнятий і підписаний президентом.

А от з оподаткуванням прибутку все складніше, оскільки тут самий предмет, база податку, є віртуальним, нарахованим, а отже, дискреційним. На думку експертів, система оподаткування прибутку підприємств вимагає негайного реформування.

Необхідні рішучі зміни, які повинні забезпечити радикальне зменшення дискреції у цій сфері, а отже, й корупції, передбачуваність податкового законодавства та податкових зобов'язань, спрощення процесу оподаткування та, зрештою, зростання економіки. Таким рішенням є оподаткування прибутку тільки на етапі його розподілу, тобто виведення капіталу з підприємства за рішенням власників.

Детальніше:

http://www.epravda.com.ua/columns/2017/01/11/617233/

Прийнято в цілому проект №5368 про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення інвестиційної привабливості України), який спільно розробляли представники Міністерства фінансів, народні депутати, експерти ІСЕТ, та представники бізнес об'єднань. 

Позитиви: 
У проекті реалізовано механізми, спрямовані на обмеження корупційних можливостей фіскальних органів та створення передумов для посилення сервісної функції Державної фіскальної служби. Зокрема, документ передбачає: 
- ліквідацію податкової міліції та створення фінансової поліції з підпорядкуванням її Міністерству фінансів України; 
- передачу права надання узагальнених консультацій з питань застосування податкового законодавства Міністерству фінансів; 
- законодавче закріплення функціональних можливостей електронного кабінету платника податків. 

Крім того, суттєві прогресивні зміни передбачені в розділі адміністрування ПДВ: 
- ліквідація двох паралельних реєстрів заяв на відшкодування ПДВ, які порушували принцип рівності платників податків і створювали корупційні можливості для податківців, та створення єдиного реєстру таких заяв; 
- створено нові механізми для виявлення схем, що використовуються для перепродажу податкового кредиту з метою ухилення від сплати ПДВ та оптимізації інших податків; 
- вдосконалення процедури реєстрації податкових накладних, що мінімізує відтік оборотних коштів підприємств; 
- коригування некоректної формули, яка міститься у чинному Податковому кодексі, в частині електронного адміністрування ПДВ; 
- запровадження механізму коригування технічних помилок платників податків у податкових накладних; 
- захист податкового кредиту. 

Також перехідними положеннями передбачене розроблення та внесення КМУ до 1 липня 2017 року до Верховної Ради України проекту закону щодо запровадження податку на виведений капітал! 

Законопроект передбачає механізми, спрямовані на обмеження корупційних можливостей фіскальних органів та створення передумов для посилення сервісної функції Державної фіскальної служби. Зокрема, документ пропонує:

• - ліквідувати податкову міліцію і створити фінансову поліцію з підпорядкуванням її Міністерству фінансів України;
• - передати право надання узагальнених консультацій з питань застосування податкового законодавства Міністерству фінансів, що зменшить частку консультацій, які порушують права платників податків;
• - передати управління податковими базами Міністерству фінансів, що, знизить ризик необґрунтованого втручання та маніпулювання їх змістом;
• - законодавчо закріпити функціональні можливості електронного кабінету платника податків.

Крім того, суттєві прогресивні зміни передбачені в розділі адміністрування ПДВ. Зокрема, законопроект створює можливості для:

• - ліквідації двох паралельних реєстрів заяв на відшкодування ПДВ, які порушували принцип рівності платників податків і створювали корупційні можливості для податківців, та створення єдиного реєстру таких заяв;
• - виявлення схем, що використовуються для перепродажу податкового кредиту з метою ухилення від сплати ПДВ та оптимізації інших податків;
• - вдосконалення процедури реєстрації податкових накладних, що мінімізує відтік оборотних коштів підприємств;
• - коригування некоректної формули, яка міститься у чинному Податковому кодексі, в частині електронного адміністрування ПДВ;
• - запровадження механізму коригування технічних помилок платників податків у податкових накладних;
• - захисту податкового кредиту.

02 грудня о 14:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг «Знищення багатомільярдних податкових "схем": хто проти?».

Експерти та представники бізнес об'єднань наголосили на необхідності прийняття законопроекту 5368 (зміни до Податкового кодексу) до кінця 2016 року:

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації: Проект має ключові норми: ліквідація податкової міліції, захист податкового кредиту, єдиний реєстр заявок на відшкодування ПДВ, передача баз даних до Мінфіну, механізми для боротьби зі "скрутками".

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії: Проект забезпечує максимальну прозорість, зменшує дискрецію при прийнятті рішень фіскальною службою. В умовах, коли ми не можемо довіряти судовій системі, – він створює запобіжники там, де законодавство можна інтерпретувати по-різному, щоб бізнесу не було чого сперечатися...

Олена Жукова. аудитор, експерт РПР: Відшкодування ПДВ зараз немає, це відштовхує інвесторів, необхідно це виправити. Також законопроект коригує законодавство по трансфертному ціноутворенню на користь платника податків. 

Олег Лиховид, координатор Платформи "Податки для економічної свободи": Законопроект не містить усіх вимог бізнесу, це ще не повноцінна реформа, а лише реформа адміністрування податків. Водночас, він вдаряє по найболючішому – по відносинам з податковою. Він розв’язує руки підприємствам для нормальної діяльності.

Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки Українських Підприємців: Бізнес хоче прозорих, передбачуваних та цивілізованих відносин з державою. Особливо з фіскальною службою. Цей законопроект зменшує тиск на бізнес та унеможливлює зловживання. Критично важливо встановити правила повернення ПДВ – це найбільша корупційна схема.

Анатолій Долинний, кординатор Коаліції "За Ліберальну податкову реформу": У продовження реформи також важливо вирішити питання податку на виведений капітал. Необхідно, щоб на початку наступного року відповідний законопроект також був підготовлений та проголосований Верховною Радою. Підприємці вважатимуть це вдалим наступним сигналом, та важливим пріоритетом

Принятие Верховной Радой правительственного законопроекта №5132, содержащего норму об обязательном использовании регистраторов расчетных операций (РРО) при торговле сложной техникой, вызвало тревогу на рынке. В адрес парламентариев традиционно посыпались обвинения в удушении малого и среднего бизнеса, в сочетании с требованиями исключить из законопроекта соответствующую норму.

Сейчас для ФОПов первой и второй группы, торгующих техникой на рынках и в онлайне, созданы беспрецедентно льготные условия. Но, заметьте, что используют эту возможность себе во благо и крупные продавцы. Они задействуют для оптимизации налогов десятки, а в некоторых случаях и сотни ФОПов, через которых ведется деятельность по факту одного магазина. Такие схемы – источник подпитки коррупции в стране.

Кроме того, онлайн-магазины фактически выпадают из поля действия ЗУ «О защите прав потребителей». Ведь в большинстве случаев установить личность продавца и его местонахождение невозможно. И в случае приобретения некачественного или фальсифицированного товара, пост в Фэйсбуке остается едва ли не единственно возможным способом отстоять свои права. А ведь через онлайн продается значительный объем нелегальной продукции без документов, подтверждающих качество и происхождение.

По данным Госстата, оборот непродовольственных товаров в 2015 г. составил 82% в общем товарообороте страны. В данном сегменте товаров самый большой (в денежном выражении) удельный вес приходится как раз на технически сложные бытовую технику и электронику: стиральные машины, ноутбуки, домашние кинотеатры, блендеры, смартфоны…

В страну массово ввозится техника по ценам «ниже, чем у официальных дилеров». За большую часть этой продукции официальный дилер не отвечает. Поэтому ее ремонт, отказ или некорректная работа становятся головной болью покупателя, а не безликого ФОПа, продавшего товар через онлайн-магазин. Экономия при покупке впоследствии может обернуться дополнительными затратами на ремонт или повторное приобретение техники.

Фискальный чек на сегодняшний день является единственным надежным, учитывая фискальные функции РРО, документом, который может подтвердить факт приобретения такой техники покупателем. На практике же покупатель зачастую вообще не может получить ни одного документа, подтверждающего факт приобретения техники: предоставленная бумажка или не является доказательством приобретения, или не позволяет идентифицировать продавца.

При этом критики 5132 умалчивают, что введение кассовых аппаратов для ФОПов-торговцев техникой – один из шагов, необходимых для реальной интеграции Украины в Евросоюз. Соглашение об ассоциации предусматривает множество профильных секторов, где необходимо будет приводить украинское законодательство в соответствие с европейским. И в число важнейших сегментов входит как раз защита прав потребителей. Ведь права потребителя являются важным и неотъемлемым фактором экономического роста, поэтому в европейских реалиях покупатель чувствует себя защищенным.

Главным профильным документом, которым руководствуется Евросоюз, является директива 2011/83/ЕС от 25.10.2011 г. о правах потребителей. Она регламентирует такие болезненные вопросы, как прозрачность цен, четкость процедур возврата товара, внедрение для всех членов ЕС единой формы отказа от договорных отношений, регламентация права на возврат в 14-дневный срок денег покупателю. Речь идет, прежде всего, о так называемых «договорах, заключенных вне деловых помещений» – онлайн-торговле и традиционной купле-продаже.

В последний раз украинский Закон «О защите прав потребителей» приводили в соответствие требованиям ЕС в сфере защиты прав потребителей 11(!) лет назад. Тем временем, европейские директивы, положенные в закон, уже утеряли актуальность и заменены директивой 2011/83/ЕС. Закон «Об использовании РРО в сфере торговли, общественного питания и услуг» вообще не был затронут попытками евроадаптации. В итоге, современное отечественное законодательство в сфере защиты прав потребителей является архаичным, на уровне раннего постсоветского периода, и слабо коррелирует с общеевропейским, не обеспечивая на должном уровне защиту прав и экономических интересов украинских потребителей.

Сегодня норма об использовании кассовых аппаратов при продаже сложной бытовой техники является минимально требуемым компромиссом между новыми требованиями к защите прав отечественных потребителей и украинским бизнесом. При этом стоит заметить, что это должен быть исключительный список сложной техники, который не затронет ФОПов, реализующих товары низкого ценового сегмента. Украинцамнаконец пора понять, что борьба за их права, как покупателей, и за сохранность кошелька начинается с обычного фискального чека.

Вячеслав Черкашин

Эксперт по вопросам налоговой и таможенной политики РПР

02 грудня о 14:00 в Українському кризовому медіа-центрі (вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-брифінг «Знищення багатомільярдних податкових "схем": хто проти?».

На наступному тижні Верховна Рада розгляне законопроект №5368 проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні).

Цей проект був розроблений з широким залученням бізнесу, експертів та громадськості.

До нього включені не тільки зміни, які покращують адміністрування податків, а ще і цілий перелік антикорупційних заходів, спрямованих на руйнацію "азарівської" каральної податкової системи, яка призвела до катастрофічного відставання економіки України від своїх сусідів і небажання іноземних інвесторів розміщувати нові виробництва в Україні.

Основні антикорупційні заходи, передбачені в законопроекті — ліквідація податкової міліції, створення прозорого механізму відшкодування ПДВ з одним реєстром, розвиток електронних сервісів, передача податкових консультацій Мінфіну, відокремлення від ДФС функції адміністрування податковими базами та інше.

.

Але не всі задоволені запропонованими змінами.

Кому не вигідний єдиний прозорий реєстр на відшкодування ПДВ?

Хто не готовий розпрощатися з можливістю втручатись у податкові бази даних?

Кому не подобаються нові можливості для виявлення схем по оптимізації ПДВ («скрутки»)?

Відповіді на ці запитання та багато іншого буде озвучено під час брифінгу.

Спікери:

• Вишлінський Гліб, виконавчий директор Центру економічної стратегії, експерт РПР
• Жукова Олена, аудитор, експерт РПР
• Несходовський Ілля, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР

• Глазкова Катерина, виконавчий директор Спілки Українських Підприємців
• Долинний Анатолій, координатор Коаліції бізнес асоціацій «За ліберальну податкову реформу»
• Лиховид Олег, координатор Платформи бізнес об‘єднань «Податки для економічної свободи»

Додаткова інформація: Інна Неродик, 096 1197337

Законопроект №4117 дозволить значно скоротити витрати на встановлення та використання реєстраторів розрахункових операцій, але він потребує суттєвого доопрацювання" - експерти РПР, співавтори закону, представники Мінфіну

17 жовтня відбулось експертне обговорення на тему «Лібералізація ринку РРО – хмарні технології та перешкоди на шляху їх запровадження».  В обговоренні взяли участь представники Міністерства фінансів України, народні депутати, представники профільних громадських організацій, представники бізнес асоціацій та незалежні експерти.

Експертами РПР було презентовано результати аналітичної роботи, в якій було вивчено проблематику, міжнародний досвід та шляхи вирішення проблеми, детальніше -  за посиланням.   За результатами дослідження фунціонування реєстраторів розрахункових операцій в Україні та міжнародного досвіду експерти дійшли до наступних висновків: застосування новітніх технологій у сфері реєстрації розрахункових операцій, а саме, інноваційного (цифрового) РРО, дозволить суттєво мінімізувати витрати на забезпечення робочого місця осіб, для яких є обов’язковим застосування РРО, зокрема, відсутність потреби закуповувати спеціальне обладнання, відсутність потреби його реєстрації та перереєстрації в органах фіскальної служби, відсутність потреби спеціального навчання осіб, які мають здійснювати реєстрацію розрахункових операцій, крім того суттєво будуть зменшенні поточні витрати, а саме, на закуповування касової стрічки, оплати сервісного обслуговування, зменшення ризиків пов’язаних з перебоями в електропостачанні тощо. Крім того, в перспективі є відміна подання до фіскальних органах спеціальної звітності, можливість в будь-який момент отримати інформацію про розрахункові операції за будь-який період, можливість перевірки фіскальних чеків. Необхідно також відмітити, що впровадження технології інноваційного (цифрового) РРО зменшить корупційні ризики і підстави для нарахування штрафних санкцій, що пов’язані з результатами  перевірки застосування РРО.

Учасники обговорення підтримали висновки експертів та запропонували якнайшвидше переходити до законодавчого та технічного втілення цих технологій. Керівник офісу реформ Міністерства фінансів Яна Бугрімова наголосила, що втілення моделі іноваційного (цифрового) РРО суттєво вплине на легкість встановлення РРО.

На зустрічі було обговорено питання недоліків законопроекту № 4117, які можуть завадтити повноцінної реалізації нових підходів до реєстрації розрахуноквих операцій. Учасниками запропоновано дві моделі правок:

1. Правки, які спрямовані на уточнення термінів та окремих положень в законопроекті, які дають можливість фіскалізувати операції лише на сервері (Мінфіну)
2. Правки, які спрямовані на ліквідацію необхідності ведення реєстру ДФС та дають можливість фіскалізуватиоперації на рівні програмного забезпечення цифрового РРО.

Також були обговорені писання щодо необхідних змін у законодавстві для того, щоб запрацювали всі можливі технології, зокрема blockchain , необхідності дати визначення – що таке фіскальний чек, питання реалізації хмарних РРО за допомогою спеціалізованої флеш картки, питання безпеки передачі даних тощо.

Народні депутати запропонували всім учасникам дискусії терміново надати необхідні пропозиції з метою їх реєстрації у Парламенті та прийняти участь у робочій групі по доопрацюванню проекту.

У підсумку учасники обговорення майже по всім питанням дішли спільного бачення, домовились про подальшу співпрацю з метою доопрацювання законопроекту №4117 та найшвидшого впровадження іноваційного (цифрового) РРО.

Метою цієї роботи є аналіз міжнародного досвіду використання реєстраторів розрахункових операцій та, на його основі, розробки пропозицій щодо здешевлення (за рахунок демонополізації та залучення іноваційних технологій) встановлення та використання реєстраторів розрахункових операцій, які працюють в Україні згідно чинного законодавства.

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації Андрій Панасюк, Вячеслав Черкашин, Олександр Довганюк

Аналітична робота - за посиланням: Analitika_-_liberalizaciya_rinku_RRO_-_ISET_na_RPR1.doc