13 листопада на Експертному обговорені «Податкова реформа: як збалансувати бюджет» за участі провідних економістів та представників Міністерства фінансів була проведена оцінка впливу на бюджетного дефіциту проектів податкової реформи та розглянуті потенціальні можливості щодо його скороченню.

Експерт РПР Павло Кухта представив розрахунки, здійсненні на основі прогнозних показників Міністерства фінансів та експерта Данііла Моніна, щодо зменшення надходжень до Державного бюджету за умови впровадження моделі ставок передбаченої законопроектом №3357. За цими розрахунками розмір зменшення надходжень складає близько 144 млрд. грн. якщо за базис брати податкову систему та ставки ЄСВ, що закріплені в законодавстві з 1 січня 2016 року, та до 225 млрд. грн., якщо за базис рахувати податкову систему, що діє у 2015 році.

Розрахунки представлені за посиланням: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1llc_6g4nMbHaTm8qF4CyL6z_LsxHUbRldSHAvbRydmQ/edit?usp=sharing

Економіст Борис Кушнірук, відмітив, що з найбільш радикальних кроків слід відзначити пропозицію по ліквідації податку на прибуток підприємств та переходу до податку на розподілення прибутку (тобто оподаткування лише сплати дивідендів). Ця ідея виглядає дуже привабливою та справді дозволяє кардинально знизити адміністративний тиск при сплаті податків. Щодо скорочення перерозподілу видатків через публічні фінанси, запропонував ліквідувати Фонд соціального страхування (який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в Україні від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням) та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Також частково компенсувати втрату податкових надходжень пропонується впровадженням податку на майно. Адміністрування такого податку виглядає значно простішим та має менші корупційні можливості. В той же час є певні ризики, по-перше, в частині визначення бази для оподаткування, по-друге, в умовах падіння ділової активності у переважної частини підприємств є значна частина активів, що зараз не задіяні в господарській діяльності або задіяні лише частково.

При розгляді питання щодо економії бюджету від електронних держзакупівель Павло Кухта висловив свою позицію про те, що є ще багато не приєднаних до системи структур та за даними МЕРТ у 2015 році економія складе близько 2 млрд. грн, прогнозувати економію на 2016 рік дуже важко.

Учасниками експертного столу прийнято рішення щодо необхідності відправити офіційний запит до МЕРТ з цього питання.

Експерт РПР Галина Третякова, надала розрахунки та обґрунтування щодо необхідності ліквідації Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. За розрахунками експертів зменшення частки перерозподілу через публічні фінанси за рахунок реалізації цієї пропозиції складе близько 15 млрд. грн. На обговорення був представлений механізм перерозподілу функцій цих фондів: http://iset-ua.org/ua/novini/pensijne-zabespechennya/item/36-propoziciy-reformuvannj-socstrahuvanj

Соколовська Юлія, представник Міністерства фінансів, звернулась до Галини із запитанням щодо того, яким чином ліквідація цих фондів вплине на видаткову частину бюджету.

У відповідь Галина Третякова запропонувала змоделювати ситуацію, коли ставка ЕСВ буде складати 20% та всі фонди будуть дотуватись з державного бюджету. А у випадку ліквідації фондів дотації будуть не потрібні, що принесе бюджету економію у розмірі 15 млрд.

Також Галина наголосила на необхідності створити Єдиного електронного реєстру пенсіонерів та Єдиного реєстру утримувачів соціальної допомоги, що дозволить оптимізувати ці видатки за рахунок зменшення виплати особам, які не мають на це право, або померли та скоротити розмір видатків до 10% від бюджету Пенсійного фонду та обсягу соціальних виплат, що за оцінками експертів складе близько 30 млрд. грн.

Як було зазначено, за досвідом інших країн, що здійснили цей процес Грузії та Греції,  ефект від верифікації та систематизації утримувачів соціальних виплат за рахунок зменшення корупції дозволило скоротити цю статтю видатків від 20% до 30%, що може дати нашій державі економію до 60 млрд. грн.

Наприкінці свого виступу Галина Третякова звернула увагу учасників на необхідність впровадження минс тестов за всіма соціальними виплатами.

Соколовська Юлія, повідомила, що створення Єдиних реєстрів Міністерство підтримує та запропонувала спільно працювати над цим питанням.

Вишлінський Гліб, виконавчий директор Центру економічної стратегії, повідомив, що згідно досліджень, проведених експертами Центру, рівень прерозподілу через публічні фінанси для країн, схожих на нашу за рівнем інституціонального розвитку, не повинан перевищувати 37% від ВВП, тому для досягнення економічного зростання рекомендовано скоротити перерозподіл через публічні фінанси протягом кількох років до цього рівня.

Переходячи до прибуткової частини бюджету, Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР, зауважив, що необхідноскасувати норму проекту №3357 про введення тимчасового додаткового овердрафту (ліміту на який податкові накладні можуть бути зареєстровані в ЕРПН без грошового забезпечення) в обсягах середньомісячних зареєстрованих, але не оплачених податкових зобов’язань за 2015 рік – оскільки ця норма призведе до поновлення функціонування «податкових ям». Потрібно замінити її нормою про подвійний овердрафт від сплачених зобов‘язань для зменшення вимивання обігових коштів підприємств.

Олена Жукова, директор аудиторської компанії, зауважила, що «податкові ями» і зараз працюють, введення спецрахнків ПДВ призвело лише до підвищення ставок за конвертацію, також працюють схеми з імпортними «скрутками»

Гетман Олег, економіст, відповів, що досліджував це питання, та за останньою інформацією може повідомити, що зараз збереглися «інтелектуальні ями», ставки яких за якісні послуги складають близько 11-12%, що робить їх не такими конкурентноздатними, як раніше.

Ілля Несходовський повідомив, що для збалансування бюджету доцільне збереження ставки ПДВ у нинішньому розмірі 20%, що закриє близько 55 млрд. грн. з розрахованої на початку зустрічі цифри фіскального розриву.На його думку у випадку наявності можливостей щодо зниження податкового навантаження на економіку для стимулювання економічного зростання та конкурентоспроможності національних виробників необхідно знижувати прямі, а не непрямі податки.

Гетман Олег повідомив, що над концепцією по модифікації податку на землю та майно за категоріями працює група експертів (В. Дубровський, А. Шемяткін, М. Сочинський, С. Черкашин та інші), найближчим часом концепція буде фіналізована. Цей податок зможе компенсувати близько 45 млрд. грн., що є досить важливою сумою для балансування бюджету.

Ігор Шуміло, радник Президента КШЕ, наголосив, що є маяк МВФ щодо дефіциту бюджету та його необхідно виконувати. Також він повідомив, що МЕРТ почало знов аналізувати та публікувати на своєму сайті інформацію про рівень тінізації економіки України за трьома різними методологіями, за їх оцінками цей рівень за перший квартал 2015 року склав 47%.

Андрій Блінов,  керівник проекту «Успішна країна» підсумував, що в результаті зустрічі було надано конструктивні пропозиції експертів щодо балансування бюджету і наголосив, що, звичайно, маяк МВФ ми повинні виконати. Учасники експертного обговорення підтримали цю позицію.

Учасники експертного обговорення вирішили винести на окреме обговорення наступні питання:

-  реформування спрощеної системи яке варто розглядати тільки після повноцінного запровадження ліберальної податкової реформи;

-          трирічне бюджетування;

-          підвищення доходів бюджету за рахунок ТЦУ;

-          скорочення числа державних службовців щонайменше на 20-25%

-          аудит видатків МВС та Прокуратури;

-          визначення ефективності академій наук та перегляд їх фінансування;

-          аудит витрат на оборону;

-          аналіз звітів Рахункової палати  щодо оцінки обсягів контрабанди

-         встановлення єдиної ставки податку на пасивні доходи фізичних осіб, зокрема на дивіденди та депозити на рівні 15%.

За результатами обговорення прийняли рішення погодити спільні документи по пропозиціях учасників щодо скорочення видатків бюджету та компенсаторів та надіслати їх до Міністерства фінансів та депутатам профільних Комітетів Верховної Ради.

АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА
експертів Інституту соцально-економічної трансформації
щодо бюджету на 2015 рік з урахування запропонованих змін

Проаналізувавши запропонований варіант змін до Державного бюджету України (законопроект № 2147 від 16.02.2015), експерти констатують, що уряд, не зважаючи на критику, вирішив не переглядати розмір видатків державного бюджету та їх структуру.Таким чином уряд, фактично, відмовився проводити бюджетну реформу та й надалі намагається фінансувати неефективні та корупційні статті видатків.

Загальний зміст внесених змін до державного бюджету – уточнення макроекономічних показників, а саме збільшення номінального ВВП з 1721 млрд гривень до 1850 млрд гривень, інфляції з 13% до 26.7% і девальвації з 16 грн до 21 грн та внесення коригувань до тих статей видатків що зазнали змін внаслідок такого уточнення та внесення статей що обумовлені подіями а сході. В цілому цей крок уряду можна вітати, так як він частково знижує ризики невиконання державного бюджету України, але не усуває їх повністю.

Позитивним також є збільшення обсягів зовнішнього фінансування, що робить бюджет у нинішньому вигляді більш стійким, а зростання обсягів зовнішнього фінансування буде відповідати зростанню обсягів повернення зовнішніх боргів, виплати відсотків за ними.

Основними ризиками на 2015 рік щодо виконання Державного бюджету є наступні:

-        більш глибоке падіння економіки України у порівнянні з тим що прогнозується, основними чинниками є продовження військових дій, збільшення збитковості, неплатоспроможності і банкрутств суб’єктів підприємницької діяльності, значне збільшення як офіційного так і прихованого безробіття, відсутність інвестицій, «утікання» капіталу, зменшення платоспроможного попиту внаслідок замороження заробітних плат та зростання тарифів, девальвації та інфляції. При цьому уряд не робить жодних суттєвих кроків для стимулювання підприємницької діяльності, а навпаки, своїми змінами до податкового законодавства суттєво погіршує стан адміністрування, зокрема, податку на додану вартість: планується впровадити грошове забезпечення ПДВ через спецрахунки в Державному казначействі, посилюється тиск на малий і середній бізнес через впровадження обов’язкового мінімального соціального внеску, впроваджується акцизний податок на місцевому рівні, без розробленого механізму його функціонування, податок на нерухомість, податок на імпорт, здійснюється масове запровадження касових апаратів без розроблених кроків щодо компенсування відповідних витрат підприємців, тощо. При цьому, з підприємців, не зважаючи на заборону перевірок, продовжують збиратися негласні платежі, зростає рівень корупції в митних та податкових органах, відсутня боротьба зі зловживаннями на місцях. За нашими оцінками все це призведе до більш глибокого падіння економіки ніж очікується і, як наслідок, доходи Державного бюджету не будуть виконані у тому обсязі що планується.

-        податкові надходження до Державного бюджету є суттєво завищеними. Експерти проекту "Ціна держави" оцінили можливі обсяги недоотримання податкових надходжень через занадто оптимістичні показники, закладені в бюджет, в розмірі близька 40 млрд. грн.

-        незважаючи на зменшення суми що підлягає перерахування від НБУ до державного бюджету свого прибутку на 4,9 млрд. грн. до 60,5 млрд. грн., ця сума залишається завищеною. Частина її буде забезпечена за рахунок емісії, що збільшить ризик зростання інфляції.

-        ризикованим залишається сума у 17 млрд. грн. фінансування Державного бюджету за рахунок приватизації державного майна. Враховуючи низьку інвестиційну привабливість Україну, відсутність внутрішніх інвесторів, забезпечення надходження по цій статті до Державного бюджету є малоочікуваною, відповідно, з високою ймовірністю бюджет недоотримає 17 млрд гривен;

-        є правильним кроком уряду зменшення фінансування квазі-фіскальних видатків, що планується здійснити за рахунок емісії НБУ, а саме, зменшення покриття дефіциту Нафтогазу на 1,8 млрд. грн. до 29,7 млрд. грн., разом з тим в бюджеті визначається напрямок використання частини цих коштів в розмірі 10,7 млрд. грн. на постачання газу до території що окупована російськими військами. В умовах складної економічної ситуації, фінансування постачання газу на територію що контролюється окупантами - фактично, субсидіювання окупації - є недоцільним і створює загрозу національній безпеці України.

-        залишається високий рівень інфляційного та девальваційного тиску внаслідок фінансування інших квазі-фіскальних видатків за рахунок емісії, а саме 36,5 млрд. грн. на докапіталізацію банків та 20 млрд. грн. збільшення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, що зараз інфляціє є економічно необґрунтованою, вона створює загрозу національній безпеці України.

-        залишається високим ризик неотримання у повному обсязі зовнішнього кредитування, що значно збільшує не тільки загрозу невиконання державного бюджету, а й ризик дефолту країни внаслідок неможливості виконання зовнішніх зобов’язань.

-        неможливо не сказати про високий рівень загрози зростання військової агресії на сході країни, що безпосередньо може вплинути на виконання державного бюджету. При цьому урядом не розробляється військовий бюджет у разі посилення конфронтації на сході.

-        зростання тарифів що планується у квітня 2015 року, в 3,6 рази з одного боку зменшує необхідність у фінансуванні потреб Нафтогазу, що позитивно вплине на монетарні показники, але з іншого боку, зростає навантаження на державний бюджет в частині компенсації малозабезпеченим верстам населення. Вважаємо що підвищення тарифів є неминучим кроком в умовах значної девальвації, проте відзначаємо суттєві загрози для зловживання з їх підвищенням, а саме, не забезпечена прозорість тарифоутворення, відсутній належний облік енергоносіїв, ринок залишає замонополізованим, не забезпечені можливості для енергозбереження.

Таким чином, у змінах до державного бюджету на 2015 рік враховані більш реальні макроекономічні показники, проте ймовірність розвитку негативного сценарію залишається значною, якщо Уряд не вживатиме термінових кроків для його запобігання та розробки конкретного алгоритму дій на цей випадок.

Рекомендації експертів ІСЕТ:

1. Вважаємо що уряд має вжити заходи щодо скорочення наступних видатків Державного бюджету:

ü  1,35 млрд.грн. - скорочення фінансування Генпрокуратури, у зв'язку зі скороченням функцій та персоналу (окуповані території);

ü  1,7 млрд.грн. - скорочення державного замовлення за відомчими освітніми програмами, окрім силових структур;

ü  4,2 млрд.грн. - скорочення фінансування МВС у зв'язку зі скороченням персоналу окуповані території та необґрунтоване підвищення витрат на апарат МВС у 2015 році);

ü  1,5 млрд.грн. - скорочення видатків на ДФС у зв'язку зі скороченням кількості податків та мораторію на перевірки малого бізнесу;

ü  0,6 млрд.грн. - скорочення видатків на Мінюст у зв'язку зі скороченням кількості персоналу та введенням електронного документообігу;

ü  2,1 млрд. грн. - відмова від державного фінансування досліджень за межами НАНУ та НАМНУ, як дуже неефективних загалом, не відіграючих істотної ролі у вітчизняній науці та, відповідно, непотрібних в умовах війни

ü  0,4 млрд. грн. - відмова від фінансування особливих медичних послуг для держслужбовців, які надає Державне управління справами, спецлікування для наукових працівників тощо.

Щодо Пенсійного фонду:

ü  20 млрд. грн. - інвентаризація та реорганізація Пенсійного фонду - скорочення видатків на неіснуючих пенсіонерів, зловживань тощо (20 млрд гривень - середнє між оцінками можливої економії від керівництва ПФУ та чиновників Мінфіну)

1. Для стимулювання збільшення надходжень до Державного бюджету уряд має вжити термінових заходів для максимального спрощення процедури відкриття та ведення бізнесу як приватними підприємцями, так і представникам малого і середнього бізнесу. Необхідно посилити боротьбу з незаконним вимаганням від приватних підприємців будь-яких неофіційних платежів. Необхідно посилити контроль на митницях з метою недопущення корупції з боку митних органів. Основним завданням в сфері оподаткування для приватних підприємців у сфері малого бізнесу має бути не наповнення Державного або місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, а максимальне сприяння їх зайнятості, а саме впровадження добровільної сплати ними єдиного соціального внеску, за умови відсутності співпраці з юридичними особами. Також пропонуємо для малого і середнього бізнесу запропонувати касовий метод нарахування і сплати ПДВ, що суттєво спростить для них адміністрування і скасує необхідність обов’язкової реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі.
2. Уряд має розробити трьохрівневу структуру пріоритетності державних видатків, а саме:

1 рівень. Видатки на війну та виплати соціально незахищеним верстам населення, які не мають інших виплат ніж з Державного бюджету та Пенсійного фонду.

2 рівень. Видатки на забезпечення виконання основних державних функцій, такі як охорона здоров’я, забезпечення виконання правосуддя, охорони правопорядку та інші, визначення внутрішньої пріоритетності їх фінансування.

3 рівень. Видатки, які не є пріоритетними, зокрема, видатки на різноманітні контролюючі і дозвільні функції, витрати на науку, вищу освіту, підвищення кваліфікації персоналу та інші. Цими видатками уряд має жертвувати, якщо виникає загроза невиконання державного бюджету, при зростанні фінансування армії тощо.

Вважаємо що у 2015 році уряд повинен розпочати роботу над бюджетною реформою, а саме, вжити наступні заходи:

- протягом року провести загальний аудит усіх видатків Державного бюджету з залученням іноземних донорів, представників ЄС та громадянського суспільства;

- раціоналізувати систему соціальної підтримки; має відбутися перехід від рівномірної підтримки для всіх до підтримки лише малозабезпечених громадян.

Авторський колектив

експертів ІСЕТ

Пропозиції експертів ІСЕТ щодо реформування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування  від нещасного випадку та  у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та  Фонду соціального страхуванняУкраїни

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціаль­ного страхування громадян в Україні визначаються в базовому законі - Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Основи).

Відповідно до статті 1 Основ загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), громадянами, а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Чинним законодавством визначені такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування:

        пенсійне страхування;

страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття;

інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне стра­хування.

Станом на сьогодні такими законами є: «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Організаційно-адміністративне забезпечення загальнообов’язкового державного соціального страхування (за винятком медичного страхування) на підставі профільних законів донедавна здійснювалось відповідними фондами, а саме:

Пенсійний фонд України

Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Двадцять восьмого грудня 2014 року за результатами розгляду внесеного Кабінетом Міністрів України проекту Верховною Ради України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (надалі - Закон № 77-VIII).

Відповідно до Закону № 77-VIIIЗакон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»  викладено в новій редакції з назвою Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Постановлено реорганізувати шляхом злиття Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та створено Фонд соціального страхування України (п.4 Розділу VII «Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 77-VIII ).

На сьогодні, на різних рівнях, різними представниками суспільства - і громадськими діячами, і експертним середовищем, і окремими представниками влади, констатується, що  чинна система соціального страхування України має низку значних недоліків. Одним з таких недоліків є те, що до у системі  загальнообов’язкового державного соціального страхування до функцій страхування додаються інші невластиві та надлишкові функції. Така ситуація слугує ускладненню функціонування системи, а отже непрозорості, безсистемності  та створює підґрунтя для нецільового використання коштів та різного роду зловживань.

Прийнятим наприкінці 2014 року Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до функцій Фонду соціального страхування  (надалі – Фонд), віднесено здійснення керівництва та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням  від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням,провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інші функції згідно з законом.

Станом на сьогодні Фонд перебуває у стадії створення та прийняття функцій від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Виходячи з висновків щодо наявності значних недоліків в існуючій системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та прогнозуючи нові виклики та потребу в перманентному внесенні змін до чинного законодавства та здійсненні практичних заходів щодо реформування, пропонується на цьому першому етапі реформування Фонду змінити концептуальні підходи  у відповідних видах соціального страхування.

Щодо нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань

Вбачається за доцільне, на заміну існуючої моделі, запровадити обов’язкове страхування відповідальності роботодавця перед працівником, яке має покривати роботодавцю витрати на грошову компенсацію працівнику витрат, понесених ним у  зв’язку із нанесення на виробництві шкоди його життю та здоров’ю. До консультацій щодо визначення переліку ризиків в  договорах страхування відповідальності роботодавця мають бути залучені  всі сторони соціального діалогу.

Щодо тимчасової  втрати  працездатності

Пропонується запровадити  модель, яка передбачає наявність зобов’язуючих норм для роботодавців надавати працівнику за його заявою «дні для лікування» (до п’яти робочих днів) в межах гарантованої  законом  щорічної відпустки. Витрати на покриття збитків понесених у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності при захворюваннях, які потребуватимуть більш тривалого  часу лікування,  мають бути покриті за рахунок страхування фінансових ризиків працівників. Умови закупівля роботодавцем  таких страхових продуктів та їх наповнення має  вирішуватися в межах соціального діалогу.

Враховуючи вищенаведені пропозиції щодо шляхів реформування системи  соціального страхування всі функції Фонду соціального страхування (надалі – Фонд), за єдиним виключенням, мають бути скасовані.

Слід зазначити, що відповідно до закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до функцій Фонду також віднесено і керівництво та управління медичним страхуванням. Втім, станом на сьогодні функції Фонду в частині медичного страхування є декларативними. Змістовне наповнення може відбуватиметься внаслідок медичної реформи у разі обрання моделі загальнообов’язкового державного медичного страхування за прикладом існуючих видів соціального страхування. Разом з цим, в умовах констатації неспроможності існуючої моделі загальнодержавного обов’язкового соціального страхування у  наданні соціального захисту, перекладання такого досвіду на медичну сферу виглядає нераціональним.

Єдиною функцією Фонду має залишить функція щодо виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,  призначених на момент  запровадження нової системи. Вбачається, що за результатами аналізу діяльності  Фонду мають бути виявлені кількісні показники щодо часових  та матеріальних ресурсів, необхідних  на виконання цих функцій. Виходячи з таких потреб  до моменту завершення функцій Фонду пропонується запровадження «парафіксального» податку для страховиків - суб’єктів господарювання, які  здійснюватимуть страхування зазначених ризиків. Надходження від такого податку спрямовуватиметься  для покриття відповідних витрат Фонду.

Участь у розробці проекта №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації" у розділах: 
 - електронний кабінет
 - покращення адміністрування ПДВ


 В даному законопроекті закладені прогресивні зміни, які в більшій мірі спрямовані на нормалізацію взаємовідносин між бізнесом і фіскальними органами, забезпечення збалансування їх прав, обов’язків і відповідальності, покращення адміністрування податків, впровадження прогресивних форм оподаткування тощо, а також інших концептуальних засад, які можуть стати справжнім поштовхом для виходу України з кризи та нормалізації сфери податкових відносин. Зокрема, в законопроекті враховані пропозиції експертного середовища, в тому числі і експертів ІСЕТ, щодо:
        •       переходу до оподаткування розподіленого прибутку, що знизить рівень втручання податкових органів в діяльність підприємств, покращить інвестиційну привабливість України та надасть додатковий фінансовий
ресурс для економічного зростання;
        •       суттєвого зниження фіскального навантаження на заробітну плату, що є вагомим економічним аргументом для детінізації заробітних плат.
        •       скасуваня підстави для таких корупційних можливостей податківців, як анулювання реєстрації платника ПДВ за відсутності за його місцезнаходженням, або неподання до державного реєстратора  відомостей
щодо підтвердження про юридичну особу;
        •       визначення правомірним усього зареєстрованого в ЄРПН податкового кредиту та унеможливлення його зняття на формальних підставах;
        •       введення публічного реєстру заявок на відшкодування ПДВ із зазначенням заявлених сум, ІПН і назв платників податків;
        •       погашення заявок на відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості їх подання та реєстрації в реєстрі;
        •       введення автоматичного відшкодування ПДВ для всіх платників податків;
        •       реального запровадження повноцінні електронні сервіси, зокрема електронний кабінет платника податків;
        •       позбавлення районних відділів ДФС контролюючих функцій, перетворення їх на сервісні центри та скорочення персоналу,

        •       ліквідації податкової міліції, а також інші положення, які суттєво покращать умови ведення бізнесу в Україні.

Разом з переліченими позитивними моментами є окремі пропозиції у проекті, з якими складно погодитися, а саме:
        •       введення тимчасового додаткового овердрафту (ліміту на який податкові накладні можуть бути зареєстровані в ЕРПН без грошового забезпечення) в обсягах середньомісячних зареєстрованих, але не оплачених податкових зобов’язань за 2015 рік – оскільки ця норма призведе до поновлення функціонування «податкових ям»;
        •       за нашими підрахунками, зниження ставки ПДВ до 15 % призведе до зменшення надходження до державного бюджету в розмірі більш ніж 50 млрд. грн. У той час як у випадку наявності можливостей щодо зниження
податкового навантаження на економіку для стимулювання економічного зростання та конкурентоспроможності національних виробників необхідно знижувати прямі, а не непрямі податки.;
        •       збереження ЄСВ замість його інкорпорування до складу ПДФО, що полегшило б адміністрування, та сприяло б оздоровленню пенсійної системи;
        •       питання реформування спрощеної системи варто розглядати тільки після повноцінного запровадження ліберальної податкової реформи.

Також наявний фіскальний розрив, який виникне при впроваджені запропонованої податкової реформи. В першу чергу його потрібно долати через зниження бюджетних видатків, які на сьогодні є непомірно високими для країни (рівень перерозподілу ВВП через публічні фінанси досягає 52-54%) та унеможливлюють економічне зростання. З боку надходжень ми пропонуємо частково компенсувати можливі втрати за рахунок збільшення та удосконалення оподаткування майна підприємств.

Прийнято вцілому за участі у розробці та адвокації ISET: 
Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)», зареєстрований 27.01.2015р. за № 1861. Законопроект розроблено з метою удосконалення існуючої системи
державного регулювання трансфертного ціноутворення, усунення суперечностей та конкретизації норм, які негативно впливають на забезпечення реалізації податкової політики з урахуванням міжнародного досвіду та оптимального поєднання фіскальної та регулюючої функції оподаткування, зокрема:
- вдосконалення визначення «пов’язані особи», зокрема в частині порядку підрахунку суми часток корпоративних прав за рахунок збільшення частки володіння особи в наступній юридичній особі в ланцюгу до 50%, оскільки частка володіння корпоративними правами в розмірі 20% в кожній наступній юридичній особі не передбачає фактичної можливості платника податків впливати на рішення осіб у ланцюгу;
- збільшення порогових показників для визнання операції контрольованою та виключення доходів пов’язаних осіб при розрахунку загального обсягу доходу платника податків;
- зменшення штрафу за недекларування операцій та встановлення максимального рівня за відповідний звітний період.

Участь у розробці та адвокація проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій)», зареєстрований 05.02.2015 р. за № 2049. 
Метою прийняття зазначеного проекту є відновлення переліку організацій, які не є платниками податку на прибуток, відповідно до попередньої редакції Податкового кодексу України, скасування дискримінаційних податкових умов щодо господарської діяльності неприбуткових організацій, зменшення податкового навантаження на благодійну допомогу до рівня 2014 року, а також усунення неточностей у правовому регулюванні режиму неприбутковості, які виникли в результаті внесення змін до Податкового кодексу України Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року.

2 березня 2015 року прийнято законопроект, участь у розробці та адвокації котрого приймали фахівці ISET: 
Закон України «Про внесення змін до розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці), зареєстрований 27.01.2015 р. № 1863:

Запровадження коефіцієнт 0,4 до розміру єдиного внеску у 2015 році, та коефіцієнт 0,6 до розміру єдиного внеску у 2016 році. Таким чином роботодавець отримає змогу легально сплачувати заробітну плату, винагороду за цивільно-правовими договорами, оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. 

13 листопада о 17:00 відбудеться експертне обговорення на тему

«Податкова реформа: як збалансувати бюджет»

Організатори: Інститут соціально-економічної трансформації, Реанімаційний пакет реформ

Питання до обговорення:

- Прогноз доходів Зведеного бюджетута Пенсійного фонду на 2016 рік;
- Пропозиції щодо скороченню видатків Зведеного бюджету та Пенсійного фонду;

- Оцінка пропозиції щодо можливих компенсаторів.

Запрошені:

Южаніна Ніна, народний депутат України, голова Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України

Острікова Тетяна, народний депутат України

Білан Олена, головний економіст DragonCapital

Блінов Андрій, економіст, керівник проекту «Успішна країна»

Боярчук Дмитро, виконавчий директор СASE-Україна

Вишлінський Гліб, виконавчий директор Центру економічної стратегії

Дубровський Володимир, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР

Касперович Юлія, економіст, Національний інститут стратегічних досліджень

Качка Тарас, податковий омбудсмен України

Котенко Володимир, партнер “Ernst&Young”

Кухта Павло, економіст, експерт РПР

Кушнірук Борис, економіст

Міклош Іван, економіст, радник Міністра фінансів

Мертенс Олександр, зав. кафедри фінансів Києво-Могилянської академії

Несходовський Ілля, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР

Пасхавер Олександр, радник Президента України

Третякова Галина, генеральний директор "УФУ", експерт РПР

Шумило Ігор, економіст, радник президента КШЕ

Бондаренко Руслан, фінансист, експерт РПР

З питань участі звертайтесь:

mr.oleg333@gmail.com

Довідка експертів ІСЕТ щодо законопроекту №1558-1

«Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті»

Експерти фінансової (банківської) групи РПР вважають, що запропонована проектом 1558-1 модель конвертації валюти у гривню за курсом на момент укладання кредитного договору для всіх позичальників не є прийнятною. За нашими емпіричними оцінками банківська система понесе непередбачені витрати на суму від 70  до 100 млрд. грн., які в свою чергу будуть компенсовані з державного бюджету. Крім того у нас була і є вимога визначення рівня збитків (в т.ч. бюджетних) від цих операцій, а також надання чіткої диференціації позичальників по сумі, фінансовому стану (рівню доходів) та характеристик нерухомості (забезпеченістю житлом).

Ми розглядаємо можливість прийняття компромісного варіанту закону, який встановлює спеціальні умови конвертації кредитів для певної, визначеної умовами закону, незахищеної категорії населення.

За станом на 04.06.2015р. даний законопроект відправлений на третє читання після внесення відповідних правок. Формально, профільний комітет наполягає на більш технічно достовірних даних щодо даних валютних кредитів фізичним особам – це те, що ми пропонували зробити ініціативній групі позичальників на початку 2014 року. Прикро, що НБУ та банки протягом року не спромогтися надати офіційні дані для аналізу ситуації з цього питання.

Наші пропозиції:

1. Визначити критерії, які будуть діяти для певної категорії позичальників на основі перевірених незалежним аудитом даних фінансової звітності банків та НБУ (по сумі боргу, фінансовому стану (доходів) позичальника та характеристик нерухомості (забезпеченістю житлом). При цьому під позичальниками ми розуміємо тільки фізичних осіб (не підприємців), а також поручителів-фізосіб (в т.ч. одна сім'я = один кредит). Критерії: єдине житло для позичальника та членів його родини, де він постійно проживає, що відповідає об’єктивним критеріям достатності (Наприклад  критерії, які застосовуються для оподаткування нерухомості - 120 кв. м для квартир, і 250 кв. м для житлових будинків), відсутність іншого рухомого та/або нерухомого майна у позичальника та членів його родини,високий рівень обслуговування боргу та відсутність заборгованості станом на 01.03.2014. Споживчі теж розглядаються якщо є ймовірність стягнення за рахунок нерухомості (житла).
2. Визначити курс валют для конвертації в гривню за станом на 31.12.2014р. Можливо розглядати іншу дату, але в залежності від загальної суми компенсації.
3. Визначити джерела компенсації (списання) основної суми боргу та відсотків.  Потрібно чітко уявляти, що дані щодо заборгованості по цим кредитам закладені у фінансовій звітності банків і впливають на критерії їх ліквідності, стійкості і надійності. Враховуючи і так важкий стан банківської системи, дані витрати (частина різниці перерахунку – 50%) компенсувати за рахунок спеціальних стабілізаційних кредитів (бланкових) до формування бюджету на 2016 рік, де буде передбачена їх компенсація з бюджету (по п.1). Джерелами фінансування можуть бути, наприклад, цільові іпотечні облігації. Фінансування за рахунок бюджету не повинно носити емісійний характер.
4. Пропонуємо ставку по конвертованому кредитом на 1 п.п. вище річного UIRD на дату фактичної конвертації (сьогодні 21,07%).
5. У випадку, якщо позичальник за 12 місяців з моменту конвертації погашає не менше 50% боргу, він має право отримати компенсацію відсоткової ставки від держави в розмірі 10-15% річних як на суму погашеного боргу, так і на залишок. Таким чином людина отримає можливість повернути частину переплачених% і погашати залишок по кредиту за ставкою до 10% річних. Ці кошти теж можна буде передбачити в бюджеті або за рахунок цільового рефінансування від НБУ (п.3). Термін конвертації - до 31 грудня 2016 року,на 1 січня всі кредити мають бути конвертовані.

Авторський колектив експертів

Інституту соціально-економічної трансформації

Заходи щодо стабілізації ситуації на валютному ринку

аналітична записка експертів ІСЕТ

03 березня 2015 року

Фундаментальні фактори

Проблема різкої девальвації виникла не сьогодні і не рік тому. Зрозуміло, що є сенс проаналізувати весь період незалежності України в ракурсі валютної політики і курсоутворення, до того ж з точки зору перехідної економіки та трансформації суспільних відносин. Але ми зупинимось тільки на основних, поточних проблемах.

Курсоутворення є наочним, одним з найбільш оперативних відображень стануукраїнської економіки. Відповідно за динаміку обмінного курсу відповідає не тільки НБУ, а всі гілки влади, передусім чотири інституції, підписи керівників котрих стоять під Листом про наміри до Меморандуму про економічну та фінансову політику України та МВФ. Кількість та різноманітність факторів впливу в багатьох аналітичних викладках враховується по різному і з певним перерозподілом їх ваги в залежності від точок зору (населення, банкірів, виробників, імпортерів, експортерів, можновладців, міжнародних кредиторів, науковців і т.д.).

Ми зупинимось тільки на нагальних значущих факторах. Їх можна чітко розділити на дві групи: (1) фундаментальні економічні, вплив, яких оцінюємо більш ніж на 60% та (2) ті, що пов’язані з втратою довіри населення та бізнесу до економічної політики влади (психологічно-очікувальні фактори).

Фундаментальні економічні фактори слабкості національної валюти:

1. від’ємний стан зведеного платіжного балансу: за даними НБУ, дефіцит становив 2014 року $13,3 млрд, зокрема $5,5 млрд дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами (детальніше – у Додатку 1);
2. хронічний дефіцит державних фінансів, починаючи з 2003 року: в минулому році, за оцінками МВФ, цей показник становить 10,1% ВВП, включаючи дефіцити НАК «Нафтогаз України» та Пенсійного фонду (докладніше– у Додатках 1 та 4);
3. надзначний відплив депозитів з банківської системи: за даними НБУ, торік обсяг валютних депозитів у системі зменшився на 11,44 млрд дол. (-37,2%), гривневих — на 57,86 млрд грн (-13,7%); обсяг валютних вкладів фізосіб скоротився на 9,26 млрд дол. (-40,3%), гривневих — на 58,2 млрд грн (-23%); портфель валютних депозитів юросіб зменшився на 2,18 млрд дол. (-27,9%), гривневих хоч і зріс, але на символічні 349 млн (+0,2%);
4. значне посилення індексу долара США до інших провідних валют світу (до 20%), починаючи з другої половини 2014 року: щонайменше ¾ зовінішньоекономічних розрахунків України проводиться саме в цій валюті;

Психологічно-очікувальні фактори слабкості національної валюти:

1. вкрай низький рівень споживчих настроїв: за даними компанії GfK Ukraine, що здійснює регулярні дослідження споживання українців з 2000 року, в січні 2015 року індексу споживчих настроїв  впав до найнижчого рівня (45,8 по 200-бальній шкалі), тобто 77% громадян очікують на подальше погіршення власних споживчих можливостей;
2. критично висока залежність держави в короткостроковому періоді від зовнішнього фінансування, низький рівень золотовалютних резервів: біля 1-місячного рівня імпорту товарів та послуг, менше 50% суми виплат протягом найближчого року за боргом в іноземні валюті;
3. тривалі бойові дії на українській території, що характеризуються втратою контролю над окремими територіями та інфраструктурними вузлами, необхідністю витрачання значних коштів на національну безпеку та оборону;
4. загострення протиріч у провладній коаліції, що виражається зокрема в закликах активного емісійного підживлення та звинуваченням урядом політики центрального банку та навпаки;
5. нервова реакція населення на економічні прогнози та поради уряду та НБУ, що не справджуються;
6. фактичне незапровадження НБУ режиму таргетування інфляції або недотримання іншого якоря грошово-кредитної політики, як наслідок - не виконання 99 статті Конституції про стабільність національної грошової одиниці;
7. очікування, що виведення капіталу з країни найбільшими фінансово-промисловими групами триватиме;
8. сприяння генерації чуток про конфіскаційний характер дій держави щодо збережень громадян та юридичних осіб збереження обмежень для термінових депозитів, що закінчилися; законодавче незапровадження виду депозитів із прямою забороною на дострокове розірвання;
9. регулярне (щотижневе) виведення неплатоспроможних банків з ринку, відсутність горизонту очікувань завершення цього процесу: з початку 2014 року оголошені неплатоспроможними 44 банки, зокрема три, що входять до групи найбільших;
10. недостатність інформації про реальний стан валютних надходжень та виплат держави (докладніше — в Додатку 1), рефінансування системи комерційних банків.

Пропозиції щодо стабілізації ситуації на валютному ринку

Експерти вважають, що тимчасові адміністративні заходи (до отримання першого траншу МВФ) допомогають стримати некеровану девальвацію  (див. Додаток “Перелік адміністративних заходів”).

Однак, для стабілізації ситуації на валютному ринку необхідно терміново здійснити наступні заходи, спрямовані на подолання вищеназваних фундаментальних причнн:

Перший блок.  Зменшення фіскального розриву

• Скоротити видатки Бюджету 2015 (аналіз та пропозиції у Додатку 4)
• Провести реформу Нафтогазу – це величезне навантаження на Бюджет - підготувати експертну оцінку діяльності НАК (питання у Додатку 3)
  • можливість НБУ для виходу з інтервенціями на міжбанківський валютний ринок за рахунок частини коштів кредиту МВФ;
  • термінове виведення з ринку всіх неплатоспроможних банків;
  • курсове передбачення: встановлення курсового нахильного коридору (публічне оголошення про це не є обов’язковим елементом), якого повинен жорстко дотримуватися регулятор;
• Визначити вузьке коло осіб (речників), відповідальних за вербальні інтервенції в уряді та центральному банку з приводу курсової політики
• Поновити дію групи радників-консультантів правління (голови) НБУ
• Запровадити регулярні брифінги керівників НБУ в форматі щотижневих заяв про стан економіки та здійснені дії, можливе поширення інформації у вигляді відеоблогів.
• Проведення регулярних (щомісяця) нарад в Міністерстві фінансів та Національному банку з провідними групами інтересів: журналісти провідних ЗМІ, експертне середовище, найбільші фінансові установи країни, найбільші промисловці та учасники ЗЕД; забезпечення зворотнього зв’язку.
• Посилити комунікації, роз’яснювати населенню всі тактичні дії, а також всі аспекти довгострокової політики
• Зробити публічними оцінки НБУ та КМУ (Externalfinancialgap) для країни та для органів державної влади. Пояснити розбіжності в оцінках НБУ, експертів та КМУ
• Надати чіткі плани НБУ щодо зняття адміністративних обмежень – терміни та дії
• Надати оцінку девальвації на показники торгівельного балансу, пояснити населенню складові запланованої інфляції
• Пояснити, яка планується монетарна підтримка, опублікувати структуру емісії з чіткою диференціацією
• Запланувати та оприлюднити негайні кроки щодо реформування банківської системи  - капіталізація банків, оздоровлення банківської системи (зменшення NPL) та інші (детальні пропозиції у Додатку 2)
• В найкоротші терміни допрацювати та опублікувати Стратегію розвитку банківської системи до 2020 року

Другий блок. Передбачуваність курсу

проведення попередні розрахунків щодо можливості запровадження currency board у разі неможливості зупинити подальшу паніку та девальвацію.

Третій блок. Комунікації та роз’яснення

Після отримання траншу від МВФ, коли у Національного банку з’явиться можливість суттєво впливати на валютний ринок – більшість  адміністративних заходів можливо було б згорнути.Окремим розділом необхідно розглянути  можливість виходити з інтервенціями на міжбанківський валютний ринок при наданні НБУ відповідних повноважень. Вважаємо, що необхідно запровадити цей механізм із встановленням певного коридору, який би обмежував значні коливання. Маючи якийсь певний (місячний) ліміт використання ЗВР, можливо витримати плавний тренд. Над технічною (методологічною) імплементацією цього процесу варто провести додаткові експертні консультації.

Додаток. Перелік дій НБУ щодо впливу на курсоутворення

НБУ застосував наступні інструменти впливу на курсоутворення:

-примусовий продаж валюти, що заходить у вигляді виручки суб’єктів підприємництва - експортерів;

-введення обмежень щодо термінів оплати по експертним контрактам;

-обмеження заявок за купівлю валюти для імпортних контрактів як по видам продукції (послуг), так і по умовам поставок (заборона авансування);

-відтермінування здійснення заявок на купівлю (були терміни від 1 до 7 днів);

-заборона використання кредитних коштів на покупку валюти (необхідно мати підтвердження з податкової).

-здійснення явних і неявних інтервенцій на міжбанку (населенню) при отриманні права використання ЗВР (є обмеження МВФ) при їх достатньому розмірі.

Регулятор раніше вже запровадив частину адмінважелів, а останніми днями до діючих обмежень додалися нові:

-Постанова НБУ від 01 грудня 2014 року N 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України";

-Постанова НБУ від 23 лютого 2015 року N 124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій".

Додаток 1

Платіжний (торговий) баланс.  Перед  усім потрібно розділяти показники торгового та зведеного платіжного балансу (http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=63669).

На кінець 2013 року торговий баланс був дефіцитним на 16,5 млрд. $, то на кінець 2014 дефіцит зменшився до 5,2 млрд. $ (якщо відносно ВВП, то приблизно з 9% до 4%). Доволі непогана тенденція, але потрібно враховувати, що в основному скорочення розриву відбулося не від збільшення обсягів нашого експорту, а від скорочення імпорту (в основному по газу). Стосовно зведеного – навпаки: із профіциту в 2 млрд. $ на кінець 2013 року, відтік валютних коштів в 2014 році привів до дефіциту в 13,3 млрд. $. За 2014 рік інвестори (кредитори) вивели з країни майже 15 млрд. $. 

За два місяці поточного року ситуація суттєво не змінилась, більш того до кінця року передбачена виплата зовнішніх запозичень майже на 11 млрд. $ + 3 млрд. $ Росії.

Також варто звернути увагу на традиційні пікові навантаження на початку весни для задоволення потреб агросектора – це додаткові навантаження на наші валютні ресурси.

За прогнозами спеціалістів та заявами можновладців МВФ в березні надасть чергову частину кредиту від 5 до 10  млрд. $, що вірогідно вирівняє платіжний баланс, але він не буде профіцитним -  у 2015 році дефіцит складе  5-10 млрд. $. Теоретично за 1-2 роки девальвація гривні вирівняє торговий баланс (загальний тільки при заході значних інвестицій), але до того часу ми будемо мати негативний загальний тренд на девальвацію, перебиваючи його тільки вчасними кредитами МВФ.  

Маючи чіткі параметри по бюджету (широкомасштабна війна не розглядається) та графік надходжень коштів МВФ, НБУ має можливість спланувати певний коридор коливань валюти (без врахування зовнішніх факторів змін коньюктури) і задіявши певні тактичні дії (друга частина) стабілізувати волатильність курсу валют.

Щодо інфляції. Визначення (прогноз) урядом (Верховною Радою) рівня емісії та інфляції  є вагомим фактором для визначення напрямку тренду. Для економік із розвиненою, стабільною системою функціонування  такий рівень складає 1-3%, більш того, останніми роками ці економіки всіляко намагаються підвищити цей рівень  щоб «розігріти» її (намагаються уникнути дефляції, а не підвищити інфляцію), але це не наш випадок. Враховуючи спосіб складення бюджету від прогнозованих потреб, історично у нас нестачу в доходах (дефіцит бюджету) покривають за рахунок запозичень або неявної емісії - запозичення відбуваються не на недержавному ресурсному ринку, а безпосередньо в НБУ. Окремо звернемо увагу на квазібюджетне фінансування – НАК «Нафтогаз» та інші самостійні державні корпорації. Фактично рівень інфляції у 2014 році склав 24,9%, а в 2015 році у змінах до бюджету закладається 26,7%.  Головне, що розуміє більшість громадян – гривня втрачає купівельну спроможність, причому набагато швидше чим зростають пенсії і зарплати. До речі, законодавчо передбачено індексація бюджетних пенсій і зарплат від надмірної інфляції (більш ніж 2,5% в місяць). З наукової точки зору некоректно встановлювати пряму залежність девальвації від інфляції, але саме так сприймається пересічними громадянами – купівельна спроможність гривні до кінця року зменшиться майже на третину і  пропорційно також девальвує. Не зрозумілою залишається ситуація з підняттям тарифів за газ і тепла для населення (далі буде розгорнуто окремо). Хоч і передбачена компенсація, викликає великі сумніви її пряма тотожність із збільшенням платежів. Крім того суттєво прогноз інфляції впливає на депозити. На даний час річний рівень ставок по гривневим депозитами складає 21-27% річних і припускаємо, що при інфляції в 27% у людей виникає велике бажання забрати ці депозити та перевести у більш надійні активи (валюту, продукти тривалого зберігання, дорогоцінності та інше). Враховуючи і так негативний вплив від воєнного конфлікту  на вимивання вкладів із банківської системи, то такий рівень інфляції буде сприяти її остаточному руйнуванню. Необхідно прийнятикомплекс заходів та привести її до менш критичного рівня.

Додаток 2

Реформа банківського сектору

Мета реформи: розбудова в Україні стійкого, прозорого та керованого фінансового сектора, який сприяв довгостроковому економічному зростанню країни, її фінансовій безпеці, був би здатним і готовим без загрози національним інтересам інтегруватися у світовий економічний простір.

Зовнішні і внутрішні напрями впливу до 2020 року

1. Макроекономічна стабільність:

-        повний перехід до інфляційного таргетування, що передбачає низьку і стабільну інфляцію або застосування інших механізмів впливу;

-        збалансований платіжний баланс та фіскальні рахунки;

-        стійке зростання ВВП на рівні свого потенціалу.

1. Ефективне фінансове посередництво в банківській системі:

-        внутрішні заощадження – найбільш ефективне втілення у вітчизняні інвестиції, що потребує створення умов дедоларизації вітчизняних капіталів, наявності стабільної і довгострокової депозитної бази, добре функціонуюча система страхування вкладів;

-        ефективне скорочення непрацюючих кредитів – позасудової реструктуризації, оптимізації стягнення, їх списання і продаж;

-        підвищення ефективності банківського нагляду – ризик-орієнтованого нагляду, система раннього попередження, зменшення тягаря звітності для банків, прозорість структури власності банків, ефективні схеми санації банків;

-        необхідність сильної і консолідованої банківської системи – більша капіталізація банківської системи;

-        розвинена інфраструктура фінансового сектора –  кредитні бюро, поліпшена система платежів, адекватне корпоративне управління (повний перехід на МСФЗ);

-        ефективний захист кредитора, вкладника та захист прав споживачів.

Пріоритети напрямів реформування

Додаток 3

Реформа Нафтогазу – питання для аналізу

За думкою експертів усі дії НАК Нафтогаз повинні бути прозорі та публічні. Необхідно відкрити та розмістити на публічних ресурсах інформацію стосовно фінансових, інвестиційних планів та звітності НАК Нафтогаз, надати інформацію про формування ціни на газ та надати обґрунтування розрахунку такого рівня цін. Енергоефективність повинна бути в пріоритетах, спочатку потрібно знижувати споживання енергії і тільки після цього планувати інші показники.  Експерти вважають необхідним підняття цін на енергоресурси, але поступово і за умови, коли споживач буде мати можливість контролювати споживання ресурсу. Спочатку необхідно забезпечити 100% облік, а потім збільшення ціни. Для надання експертних висновків щодо реформування Нафтогазу необхідний якнайшвидше наступний перелік документів:

- Детальна структура споживачів та споживання (включаючи споживачівтепла ТКЕ), з інформацією по їх обладнанню лічильниками
- Структура споживання газу (приготування їжі, підігрів води, опалення).
- Структура платежів за газ по группах  споживачів (з розбивкою на пільговиків та субсидії)

- Механізм вилучення надприбутку НАК до "Фонду підтримки споживачів
енергоресурсів"
- Оцінку обсягів наповнення фонду (на кого саме не будутьрозповсюджуватись субсидії)
- Розрахунки щодо оперативної організації механізму субсидіювання (як
за короткий час буде оформлено стільки абонентів)
- Бачення наступних років субсидіювання
- Оцінка ефекту від реформи (обсяги зменшення крадіжок, обсягів
споживання газу, очікувані терміни вирівнювання фінансового стану НАК,
обсяги та терміни збільшення власного видобутку)
- Оцінка впливу реформи на ринок електроенергії (яка частина
споживачів перекинеться на споживання електроенергії?) Пропозиції щодо
вирівнювання ціни на електроенергію.
- Фінансові плани, інвестиційні плани, статистична звітність
- Детальне пояснення розрахунку собівартості у порівнянні з поточним станом (які статті виросли і чому саме).

Вважаємо неможливим провести якісну реформу без детального аналізу перелічених документів, необхідна допомога в їх отриманні.

Додаток 4

Аналіз прийнятого Бюджету на 2015 рік

Експерти ІСЕТ, проаналізувавши запропонований варіант змін до Державного бюджету України (законопроект №2147 від 16.02.2015), констатують, що уряд, незважаючи на критику експертів, вирішив не переглядати розмір видатків державного бюджету та їхню структуру. Таким чином, уряд, фактично, відмовився проводити бюджетну реформу та й надалі намагається фінансувати неефективні та корупційні статті видатків.

Загальний зміст внесених змін до Державного бюджету є уточненням макроекономічних показників. А саме – збільшенням номінального ВВП з 1721 млрд гривень до 1850 млрд гривень, інфляції з 13% до 26,7% і девальвації з 16 грн до 21 грн та внесення коригувань до тих статей видатків, якіь зазнали змін внаслідок такого уточнення внесення статей, які обумовлені подіями а сході. У цілому цей крок уряду можна вітати, так як він частково знижує ризики невиконання державного бюджету України, але не усуває їх повністю.

Позитивним також є збільшення обсягів зовнішнього фінансування, що робить бюджет у нинішньому вигляді більш стійким, а зростання обсягів зовнішнього фінансування буде відповідати зростанню обсягів повернення зовнішніх боргів, виплати відсотків за ними.

Основними ризиками на 2015 рік щодо виконання Державного бюджету є :

-              Більш глибоке падіння економіки України у порівнянні з тим, що прогнозується. Основними чинниками є продовження військових дій, збільшення збитковості, неплатоспроможності і банкрутств суб’єктів підприємницької діяльності, значне збільшення як офіційного, так і прихованого безробіття, відсутність інвестицій, «утікання» капіталу, зменшення платоспроможного попиту внаслідок замороження заробітних плат та зростання тарифів, девальвації та інфляції. При цьому уряд не робить жодних суттєвих кроків для стимулювання підприємницької діяльності, а навпаки, своїми змінами до податкового законодавства суттєво погіршує стан адміністрування, зокрема, податку на додану вартість. Планується впровадити грошове забезпечення ПДВ через спецрахунки в Державному казначействі, посилюється тиск на малий і середній бізнес через впровадження обов’язкового мінімального соціального внеску, впроваджується акцизний податок на місцевому рівні, без розробленого механізму його функціонування, податок на нерухомість, податок на імпорт. Здійснюється масове запровадження касових апаратів без розроблених кроків щодо компенсування відповідних витрат підприємців тощо. При цьому, з підприємців, не зважаючи на заборону перевірок, продовжують збиратися негласні платежі. Зростає рівень корупції в митних та податкових органах, відсутня боротьба зі зловживаннями на місцях. За оцінками експертів, все це призведе до більш глибокого падіння економіки, ніж очікується. Як наслідок – доходи Державного бюджету не будуть виконані у тому обсязі, що планується.

-              Податкові надходження до Державного бюджету є суттєво завищеними. Експерти проекту "Ціна держави" оцінили можливі обсяги недоотримання податкових надходжень через занадто оптимістичні показники, закладені в бюджет, в розмірі близько 40 млрд грн.

-              Незважаючи на зменшення суми, що підлягає перерахуванню від НБУ до Державного бюджету свого прибутку на 4,9 млрд грн. до 60,5 млрд грн, ця сума залишається завищеною. Частина її буде забезпечена за рахунок емісії, що збільшить ризик зростання інфляції.

-              Ризикованим залишається сума у 17 млрд грн фінансування Державного бюджету за рахунок приватизації державного майна. Враховуючи низьку інвестиційну привабливість Україну, відсутність внутрішніх інвесторів, забезпечення надходження по цій статті до Державного бюджету є малоочікуваною, відповідно, з високою ймовірністю бюджет недоотримає 17 млрд гривен;

-              Є правильним кроком уряду зменшення фінансування квазі-фіскальних видатків, що планується здійснити за рахунок емісії НБУ, а саме -  зменшення покриття дефіциту Нафтогазу на 1,8 млрд грн до 29,7 млрд грн. Разом з тим, в бюджеті визначається напрямок використання частини цих коштів в розмірі 10,7 млрд грн на постачання газу до території, що окупована російськими військами. В умовах складної економічної ситуації, фінансування постачання газу на територію, що контролюється окупантами, субсидіювання окупації є недоцільним і створює загрозу національній безпеці України.

-              Залишається високий рівень інфляційного та девальваційного тиску внаслідок фінансування інших квазі-фіскальних видатків за рахунок емісії, а саме 36,5 млрд грн на докапіталізацію банків та 20 млрд грн збільшення Фонду ґарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, що зараз інфляціє є економічно необґрунтованою, вона створює загрозу національній безпеці України.

-              Залишається високим ймовірність неотримання у повному обсязі зовнішнього кредитування, що значно збільшує не тільки загрозу невиконання державного бюджету, а й ризик дефолту країни внаслідок неможливості виконання зовнішніх зобов’язань.

-              Високий рівень загрози зростання військової агресії на сході країни може вплинути на виконання державного бюджету. При цьому, урядом не розробляється військовий бюджет у разі посилення конфронтації на сході.

-              Зростання тарифів, яке планується у квітня 2015 року в 3,6 рази, з одного боку, зменшує необхідність у фінансуванні потреб Нафтогазу, що позитивно вплине на монетарні показники, але з іншого боку, зростає навантаження на державний бюджет в частині компенсації малозабезпеченим верстам населення. Вважаємо, що підвищення тарифів є неминучим кроком в умовах значної девальвації. Проте відзначаємо суттєві загрози для зловживання з їхнім підвищенням, а саме – не забезпечена прозорість тарифоутворення, відсутній належний облік енергоносіїв, ринок залишає замонополізованим, не забезпечені можливості для енергозбереження.

Таким чином, у змінах до державного бюджету на 2015 рік враховані більш реальні макроекономічні показники. Проте ймовірність розвитку негативного сценарію залишається значною, якщо Кабінет Міністрів України не вживатиме термінових кроків для його запобігання та розробки конкретного алгоритму дій на цей випадок.

Рекомендації експертів:

1. Уряд має вжити заходи щодо скорочення наступних видатків Державного бюджету:

ü   1,35 млрд грн – скорочення фінансування Генпрокуратури у зв'язку зі скороченням функцій та персоналу на окупованих територіях;

ü   1,7 млрд грн – скорочення державного замовлення за відомчими освітніми програмами, окрім силових структур;

ü   4,2 млрд грн – скорочення фінансування МВС у зв'язку зі скороченням персоналу на окупованих територіях та необґрунтованим підвищенням витрат на апарат МВС у 2015 році;

ü   10,7 млрд грн. - відмова від постачання газу на окуповані території;

ü   1,5 млрд грн – скорочення видатків на ДФС у зв'язку зі скороченням кількості податків та мораторію на перевірки малого бізнесу;

ü   0,6 млрд грн – скорочення видатків на Мінюст у зв'язку зі скороченням кількості персоналу та введенням електронного документообігу;

ü   2,1 млрд грн - відмова від державного фінансування досліджень за межами НАНУ та НАМНУ;

ü   0,4 млрд грн - відмова від фінансування особливих медичних послуг для держслужбовців, які надає Державне управління справами;

Уряд має також врахувати 4 млрд грн додаткових доходів від продажу ліцензій на 3G-зв'язок.

Щодо Пенсійного фонду:

ü   20 млрд. грн. –скорочення трансфертів Пенсійному Фонду, за рахунок його інвентаризації та реорганізації - скорочення видатків на неіснуючих пенсіонерів, зловживань тощо (20 млрд гривень - середнє між оцінками можливої економії від керівництва ПФУ та чиновників Мінфіну).

1. Для стимулювання збільшення надходжень до Державного бюджету уряд має вжити термінових заходів для максимального спрощення процедури відкриття та ведення бізнесу як приватними підприємцями, так і представникам малого і середнього бізнесу. Необхідно посилити боротьбу з незаконним вимаганням від приватних підприємців будь-яких неофіційних платежів. Необхідно посилити контроль на митницях з метою недопущення корупції з боку митних органів. Основним завданням в сфері оподаткування для приватних підприємців у сфері малого бізнесу має бути не наповнення Державного або місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, а максимальне сприяння їхньої зайнятості, а саме впровадження добровільної сплати ними єдиного соціального внеску за умови відсутності співпраці з юридичними особами. Також пропонуємо для малого і середнього бізнесу запропонувати касовий метод нарахування і сплати ПДВ, що суттєво спростить для них адміністрування і скасує необхідність обов’язкової реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі.
2. Уряд має розробити трьохрівневу структуру пріоритетності державних видатків, а саме:
   1. Експрес-аналіз минулих недоліків щодо курсоутворення

1 рівень. Видатки на війну та виплати соціально незахищеним верстам населення, які не мають інших виплат, ніж з Державного бюджету та Пенсійного фонду.

2 рівень. Видатки на забезпечення виконання основних державних функцій, такі, як охорона здоров’я, забезпечення виконання правосуддя, охорони правопорядку та інші, визначення внутрішньої пріоритетності їхнього фінансування.

3 рівень. Видатки, які не є пріоритетними, зокрема, видатки на різноманітні контролюючі і дозвільні функції, витрати на науку, вищу освіту, підвищення кваліфікації персоналу та інші. Цими видатками уряд має жертвувати, якщо виникає загроза невиконання державного бюджету, при зростанні фінансування армії тощо.

Вважаємо, що у 2015 році уряд повинен розпочати роботу над бюджетною реформою, а саме, вжити наступні заходи:

- протягом року провести загальний аудит усіх видатків Державного бюджету з залученням іноземних донорів, представників ЄС та громадянського суспільства;

- раціоналізувати систему соціальної підтримки. Має відбутися перехід від рівномірної підтримки для всіх до підтримки лише малозабезпечених громадян.

Додаток 5

Валютний ринок України на сьогодні характеризується значною нестабільністю, невизначеністю, низьким рівнем довіри до національної валюти. Перед тим, як аналізувати події на валютному ринку на початку лютого та робити будь-які висновки вважаємо, що необхідно згадати в якому стані був банківський сектор та платіжний баланс на початок березня 2014 року – після революції Гідності.

На відкритому вільному ринку курс нацвалюти є об’єктивним відображенням стану платіжного (торгового) балансу та інфляції (емісії). На закритому (напівзакритому) - можливо маніпулювати, чим і скористалась попередня влада. Виходячи із фактичного стану цих показників курс гривні до дол. США вже на початок 2014 року повинен був становити 11 грн/$. Сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу тоді становило -16,5 млрд $, і покривалося внутрішніми (валютними облігаціями), зовнішніми запозиченнями і незначними інвестиціями. Завдяки цьому зведений платіжний баланс був позитивним (+2 млрд $). Це давало можливість підтримувати курс гривні за рахунок ЗВР, обсяг яких на 1 січня 2014 року складав  20,4 млрд $ (на 1 березня, через штучне утримання курсу гривні, ЗВР скоротився ще на 3 млрд $ - до 17 млрд $.). Як утримували курс? Двома способами: маніпулюючи торгами на міжбанку (механізм фіктивних угод між НБУ і держбанками) та примусовим заниженням ліквідності банківської системи (абсорбція вільної грошової маси у комерційних банків).

Після зміни керівництва НБУ, відповідно до вимог надання міжнародної допомоги, було оголошено перехід до політики гнучкого (майже вільного) курсоутворення. Ми вважаємо, що цей крок в умовах нестабільної економічної ситуації, втрат національної економіки внаслідок анексій територій, політичних трансформацій та відсутності ринкових механізмів управління валютними ризиками був невиправданий і призвів до розбалансування валютного ринку. Непродумана політика курсоутворення і дії НБУ щодо безконтрольного (нецільового) рефінансування призвело до девальвації гривні до 12,5 грн. за $ (середина квітня).

На наш погляд, при проведенні НБУ виваженої та послідовної політики можливо було уникнути різкої девальвації, а здійснити її поступово і не допустити панічні настрої серед населення. Разом з тим, слід відмітити, що суттєвими чинниками впливу на ситуацію на валютному ринку були також військові дії Росії на сході Україні, що не тільки породжували панічні настрої серед населення та бізнесу, а також призводили до погіршення умов ведення своєї економічної діяльності підприємств, що знаходилися в зоні конфлікту, або є залежними від підприємств що там знаходяться. Це призвело до падіння експортної виручки і посилення тиску на гривню.

Слід відмітити, що у період вересень-жовтень 2014 р курс було штучно утримано адміністративними заходами, що не тільки спричинило втрачання значної суми ЗВР, а також стиснуло пружину відкладеного попиту на валюту, а під час відпущення курсу призвело до його суттєвого зростання до 16 грн. за долар США.

Таким чином, можна зробити висновки, що об’єктивними факторами девальвації у 2014 році є падіння економіки, від’ємний платіжний баланс та військові дії. Суб’єктивними факторами є нереформований енергетичний сектор, що залишається основним споживачем валюти, небажання уряду скорочувати бюджетні видатки, покриття бюджетного дефіциту та збитків державних інституцій за рахунок емісії через інструменти ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) тощо. Рішення щодо емісії приймались КМУ (Мінфіном) і ВР, на яких  НБУ не міг (і не може) впливати.

Претензії щодо різниці офіційного і неофіційного курсу на початку 2015 року доречні, але не до сьогоднішнього керівництва НБУ. Навпаки, НБУ, як антикризовий менеджер, всіма можливими засобами намагався утримати курс, навіть тими, які ми (РПР) критикуємо (обмеження заявок на покупку валюти) - не є функцією НБУ визначати зовнішньоекономічну (торгову) політику країни. Можна констатувати, що на сьогоднішній день НБУ без зовнішньої підтримки не має суттєвих інструментів впливу на валютний ринок окрім жорстких адміністративних заходів.

Стосовно рішення НБУ від 5 лютого зазначаємо, що рішення про відмову від індикативного курсу та не впровадження інших адміністративних обмежень по суті увімкнуло вільне (не гнучке) курсоутворення. На наш погляд - подіяв тиск частини закордонних експертів, які закликали відпустити курс гривні в нашій країні, після чого він знайде рівноважне значення.

Була велика надія, що приймуть прозорий, збалансований бюджет на 2015 рік. Але це не відбулося. По суті під гривню заклали девальваційну міну. В цій ситуації НБУ майже нічого не зробив, окрім пропозиції про внесення у законодавство більш чіткого тлумачення його функцій у частині підтримки цінової стабільності (передбачено 99 статтею Конституції). Фактично за час незалежності НБУ нічого не підтримував – з 1995 року - ні курс гривні, який змінився більш ніж на порядок, а ні інфляцію. НБУ завжди був заручником фіскальної політики і коли приймався бюджет на цей рік повинен був перший виступити проти дефіцитного бюджету заради укріплення гривні. Дефіцит закривали неявною емісією через держпапери (ОВДП), або за рахунок ЗВР, поки ці інструменти себе не вичерпали. Те що було в економіці - не давало доданої вартості для покриття дефіциту бюджету (боргів). Поки державний сектор не перестане витрачати більше, ніж здатна забезпечити економіка - гривня буде девальвувати.

Крім того, через утримання на певному низькому рівні офіційного курсу (завдяки індикативу) накопичився відкладений попит. Більш за всіх про цей попит повинен був знати НБУ, як безпосередній отримувач заявок на покупку валюти. На брифінгу 5 лютого прозвучала цифра в один мільярд доларів. Не складно було порахували  на скільки це може вплинути на курсоутворення – будь який учасник міг навмисно закинути заявку на об’єм в рівень з денними торгами та суттєво вплинути на ситуацію.

Далі постає питання – чи досягли рівноваги? Наша передбачення – НІ! Сама макроекономічна природа виникнення дисбалансу нікуди не зникла -  в нас превалююча частина не знижуємого «критичного» імпорту (імпортозалежність), монополізована сировинна (з малою генерацією додаткової вартості) експортна складова та відсутність перспектив вирішення військового конфлікту (несприятливий інвестклімат).

Також варто зазначити і психологічний фактор. Зокрема, напередодні була опублікована інформація про дуже низький розмір золотовалютних резервів, що склали 6,42 млрд. $, невизначеності щодо зовнішніх запозичень, інформації про подальше введення тимчасових адміністрацій в банки, тощо. Не надання обіцяних траншів, відсутність визначеності сприяє песимістичним очікуванням серед населення, інвесторів, кредиторів і як наслідок посилює відтік коштів з банківської системи та з країни, що може привести або до відмови України від виконання своїх зобов’язань, або, при такому значному державному вилучені з економіки до соціальних бунтів вкладників, клієнтів банків внаслідок неможливості забрати свої кошти та населення, що внаслідок інфляції, девальвації, посилення фіскального тиску, зростання вартості комунальних послуг втратять засоби для існування.

З вище переліченого може скластись уявлення, що ми не прихильники ринкових відносин та гнучкого курсоутворення – це не так. На початку осені РПР вже наполягав на гнучкому курсоутворенні з м’якими, прозорими і зрозумілими для всіх адміністративними обмеженнями, які б дозолили певний час стримувати неконтрольовану девальвацію. До тих пір, поки не з’явиться ліберальний податковий клімат, збалансований і прозорий бюджет та вчасна підтримка коштами із МВФ. Поєднання цих узгоджених заходів  дозволило би уникнути різких стрибків курсу та значно уповільнити девальвацію (знизити її негативні наслідки).  На наш погляд вільне курсоутворення не можливе у країні з економікою в стані розвитку, в умовах нестабільної економічної ситуації, військових дій на частині території держави та інших негативних факторах.

Авторський колектив експертів

Інституту соціально-економічної трансформації