20 вересня 2016 р., 16:00 у конференс залі РПР відбудеться експертне обговорення проекту змін до Податкового кодексу, розробленого робочою групою представників Міністерства фінансів, народних депутатів, представників бізнесу, експертів.

У обговоренні приймуть участь представники Міністерства фінансів України, представники профільних громадських організацій - Центру економічної стратегії, Інституту соціально-економічної трансформації, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, CASE-Ukraine, Палати податкових консультантів та незалежні експерти.

На думку експертів РПР напрацьований проект змін до Податкового кодексу містить суттєві позитивними кроки у реформуванні податкової системи. В той же час є низка концептуальних пропозицій, які не війшли до напрацьованого документу, які планується обговорити протягом зустрічі.

Запрошуємо до участі фахівців з питань податкової та бюджетної політики та всіх зацікавлених осіб  

Питання до обговорення:

- Реформування податку на майно, зменшення дискреції та корупційних можливостей шляхом переходу до оподаткування майна на підставі "масової оцінки";

- Зниження прямих податків, зокрема зниження навантаження на фонд заробітної плати, а також зменшення видатків, які перерозподіляються через публічні фінанси.

- Реформування податку на прибуток, зменшення дискреції,відстрочка сплати податку до моменту розподілу прибутку

- Скасування преференцій по сплаті ПДВ групі Нафтогаз, створення рівних умов для всіх учасників цього ринку

- Створення окремого казначейського рахунку для сальдування ПДВ;

- Лібералізація ринку РРО,перехід до можливості використання в якості РРО планшетів та смартфонів

- Ліквідація податкової міліції і формування служби фінансових розслідувань з повною її демілітаризацією та виключно зі слідчими функціями.

- Реформування умов здійснення підприємницької діяльності фізичними особами на основі патентів

м. Київ, вул. Ольгінська 6, 2 поверх

З питань реєстрації – mr.oleg333@gmail.com

Валютний ринок України на сьогодні характеризується значною нестабільністю, невизначеністю, низьким рівнем довіри до національної валюти. Перед тим, як аналізувати події на валютному ринку на початку лютого та робити будь-які висновки вважаємо, що необхідно згадати в якому стані був банківський сектор та платіжний баланс на початок березня 2014 року – після революції Гідності.

На відкритому вільному ринку курс нацвалюти є об’єктивним відображенням стану платіжного (торгового) балансу та інфляції (емісії). На закритому (напівзакритому) - можливо маніпулювати, чим і скористалась попередня влада. Виходячи із фактичного стану цих показників курс гривні до дол. США вже на початок 2014 року повинен був становити 11 грн/$. Сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу тоді становило -16,5 млрд $, і покривалося внутрішніми (валютними облігаціями), зовнішніми запозиченнями і незначними інвестиціями. Завдяки цьому зведений платіжний баланс був позитивним (+2 млрд $). Це давало можливість підтримувати курс гривні за рахунок ЗВР, обсяг яких на 1 січня 2014 року складав  20,4 млрд $ (на 1 березня, через штучне утримання курсу гривні, ЗВР скоротився ще на 3 млрд $ - до 17 млрд $.). Як утримували курс? Двома способами: маніпулюючи торгами на міжбанку (механізм фіктивних угод між НБУ і держбанками) та примусовим заниженням ліквідності банківської системи (абсорбція вільної грошової маси у комерційних банків).

Після зміни керівництва НБУ, відповідно до вимог надання міжнародної допомоги, було оголошено перехід до політики гнучкого (майже вільного) курсоутворення. Ми вважаємо, що цей крок в умовах нестабільної економічної ситуації, втрат національної економіки внаслідок анексій територій, політичних трансформацій та відсутності ринкових механізмів управління валютними ризиками був невиправданий і призвів до розбалансування валютного ринку. Непродумана політика курсоутворення і дії НБУ щодо безконтрольного (нецільового) рефінансування призвело до девальвації гривні до 12,5 грн. за $ (середина квітня).

На наш погляд, при проведенні НБУ виваженої та послідовної політики можливо було уникнути різкої девальвації, а здійснити її поступово і не допустити панічні настрої серед населення. Разом з тим, слід відмітити, що суттєвими чинниками впливу на ситуацію на валютному ринку були також військові дії Росії на сході Україні, що не тільки породжували панічні настрої серед населення та бізнесу, а також призводили до погіршення умов ведення своєї економічної діяльності підприємств, що знаходилися в зоні конфлікту, або є залежними від підприємств що там знаходяться. Це призвело до падіння експортної виручки і посилення тиску на гривню.

Слід відмітити, що у період вересень-жовтень 2014 р курс було штучно утримано адміністративними заходами, що не тільки спричинило втрачання значної суми ЗВР, а також стиснуло пружину відкладеного попиту на валюту, а під час відпущення курсу призвело до його суттєвого зростання до 16 грн. за долар США.

Таким чином, можна зробити висновки, що об’єктивними факторами девальвації у 2014 році є падіння економіки, від’ємний платіжний баланс та військові дії. Суб’єктивними факторами є нереформований енергетичний сектор, що залишається основним споживачем валюти, небажання уряду скорочувати бюджетні видатки, покриття бюджетного дефіциту та збитків державних інституцій за рахунок емісії через інструменти ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) тощо. Рішення щодо емісії приймались КМУ (Мінфіном) і ВР, на яких  НБУ не міг (і не може) впливати.

Претензії щодо різниці офіційного і неофіційного курсу на початку 2015 року доречні, але не до сьогоднішнього керівництва НБУ. Навпаки, НБУ, як антикризовий менеджер, всіма можливими засобами намагався утримати курс, навіть тими, які ми (РПР) критикуємо (обмеження заявок на покупку валюти) - не є функцією НБУ визначати зовнішньоекономічну (торгову) політику країни. Можна констатувати, що на сьогоднішній день НБУ без зовнішньої підтримки не має суттєвих інструментів впливу на валютний ринок окрім жорстких адміністративних заходів.

Стосовно рішення НБУ від 5 лютого зазначаємо, що рішення про відмову від індикативного курсу та не впровадження інших адміністративних обмежень по суті увімкнуло вільне (не гнучке) курсоутворення. На наш погляд - подіяв тиск частини закордонних експертів, які закликали відпустити курс гривні в нашій країні, після чого він знайде рівноважне значення.

Була велика надія, що приймуть прозорий, збалансований бюджет на 2015 рік. Але це не відбулося. По суті під гривню заклали девальваційну міну. В цій ситуації НБУ майже нічого не зробив, окрім пропозиції про внесення у законодавство більш чіткого тлумачення його функцій у частині підтримки цінової стабільності (передбачено 99 статтею Конституції). Фактично за час незалежності НБУ нічого не підтримував – з 1995 року - ні курс гривні, який змінився більш ніж на порядок, а ні інфляцію. НБУ завжди був заручником фіскальної політики і коли приймався бюджет на цей рік повинен був перший виступити проти дефіцитного бюджету заради укріплення гривні. Дефіцит закривали неявною емісією через держпапери (ОВДП), або за рахунок ЗВР, поки ці інструменти себе не вичерпали. Те що було в економіці - не давало доданої вартості для покриття дефіциту бюджету (боргів). Поки державний сектор не перестане витрачати більше, ніж здатна забезпечити економіка - гривня буде девальвувати.

Крім того, через утримання на певному низькому рівні офіційного курсу (завдяки індикативу) накопичився відкладений попит. Більш за всіх про цей попит повинен був знати НБУ, як безпосередній отримувач заявок на покупку валюти. На брифінгу 5 лютого прозвучала цифра в один мільярд доларів. Не складно було порахували  на скільки це може вплинути на курсоутворення – будь який учасник міг навмисно закинути заявку на об’єм в рівень з денними торгами та суттєво вплинути на ситуацію.

Далі постає питання – чи досягли рівноваги? Наша передбачення – НІ! Сама макроекономічна природа виникнення дисбалансу нікуди не зникла -  в нас превалююча частина не знижуємого «критичного» імпорту (імпортозалежність), монополізована сировинна (з малою генерацією додаткової вартості) експортна складова та відсутність перспектив вирішення військового конфлікту (несприятливий інвестклімат).

Також варто зазначити і психологічний фактор. Зокрема, напередодні була опублікована інформація про дуже низький розмір золотовалютних резервів, що склали 6,42 млрд. $, невизначеності щодо зовнішніх запозичень, інформації про подальше введення тимчасових адміністрацій в банки, тощо. Не надання обіцяних траншів, відсутність визначеності сприяє песимістичним очікуванням серед населення, інвесторів, кредиторів і як наслідок посилює відтік коштів з банківської системи та з країни, що може привести або до відмови України від виконання своїх зобов’язань, або, при такому значному державному вилучені з економіки до соціальних бунтів вкладників, клієнтів банків внаслідок неможливості забрати свої кошти та населення, що внаслідок інфляції, девальвації, посилення фіскального тиску, зростання вартості комунальних послуг втратять засоби для існування.

З вище переліченого може скластись уявлення, що ми не прихильники ринкових відносин та гнучкого курсоутворення – це не так. На початку осені РПР вже наполягав на гнучкому курсоутворенні з м’якими, прозорими і зрозумілими для всіх адміністративними обмеженнями, які б дозолили певний час стримувати неконтрольовану девальвацію. До тих пір, поки не з’явиться ліберальний податковий клімат, збалансований і прозорий бюджет та вчасна підтримка коштами із МВФ. Поєднання цих узгоджених заходів  дозволило би уникнути різких стрибків курсу та значно уповільнити девальвацію (знизити її негативні наслідки).  На наш погляд вільне курсоутворення не можливе у країні з економікою в стані розвитку, в умовах нестабільної економічної ситуації, військових дій на частині території держави та інших негативних факторах.

Авторський колектив експертів

Інституту соціально-економічної трансформації

В дослідженні розглянуто потреби та можливості для реформування податків на нерухоме майно з точки зору здійснення комплексної ліберальної, але фіскально-відповідальної податкової реформи в Україні, в контексті інституційних та політико-економічних реалій нашої країни. Проаналізовано нинішній стан справ з їх функціонуванням в Україні та можливі варіанти реформування із застосуванням міжнародного досвіду щодо дизайну та адміністрування таких податків.

Виходячи з цього, запропоновано модель реформи оподаткування майна, пристосовану до сучасних умов України, яка включає імплементацію найбільш відповідних до наших умов (зокрема найменш вразливих до корупції) світових практик, а також деякі нові ідеї щодо удосконалення оцінки та пом’якшення проблемних моментів такого податку. Проаналізовано ймовірний вплив такої реформи на потенційних стейкхолдерів та економічний розвиток країни, позначено деякі питання, які потребують подальшої деталізації чи політичних рішень.

Експерти РПР вважають, що реформування податків на землю та нерухоме майно з застосуванням кращих світових практик в контексті ліберальної та фіскально-відповідальної податкової реформи зменшить корупцію та зловживання, а також буде сприяти економічному зростанню і структурній перебудові економіки.

Вчора в офісі Реанімаційного пакету реформ відбулось обговорення реформи податку на нерухоме майно, в контексті ліберальної антикорупційної фіскально-відповідальної податкової реформи.Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР та Черкашин Вячеслав – податковий економіст, радник Голови Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України, експерт РПР провели грунтовне дослідження щодо проблематики податку на майно, визначили ключові недоліки поточної моделі та надали рекомендації по його модифікації.

Володимир Дубровський повідомив, що за економічною теорією, підтвердженою дослідженнями ОЕСР, саме регулярні податки на майно є найменш шкідливими для економічного зростання. Тому одним із способів прискорення зростання є «фіскальний маневр», який полягає у заміщенні прямих податків, найбільш шкідливих для зростання, податками на майно.  Зокрема, йдеться про збільшення надходжень від оподаткування майна в 3-4 разі як компенсації можливих втрат бюджету при переході від податку на прибуток до оподаткування виведеного капіталу; подальшого зниження ЕСВ аж до скасування, і зменшення ПДФО до 10%. Але, зважаючи на недоліки діючих податків на землю та нерухоме майно, таке збільшення вимагає переходу на нову модель оподаткування, побудовану з урахуванням найкращих (з точки зору умов України) світових практик, та інновативних ідей авторів.

Вячеслав Черкашин зазначив ключові переваги податків на майно у порівнянні з прямими податками:

+     стимулюють ефективність використання наявних активів

+     забезпечують бюджети місцевих громад стабільним джерелом надходжень

+  водночас, створюють для органів місцевого самоврядування додаткові стимули збільшувати привабливість своїх територій

+     не вразливі до «оптимізації», ефективно обкладають «тіньові» доходи

+     є передбачуваними для платників

+     можуть нараховуватися та справлятися у спосіб, що майже унеможливлює корупцію

+     найменше з усіх податків спотворюють економічні стимули для ефективної роботи

Також Вячеслав звернув увагу учасників, що реалізація нової моделі не можлива без отримання та синхронізації даних Мінюсту, Геокадасту, податкової та місцевих органів влади, це питанні наразі відкрите.

За результатами проведеного дослідження експерти дішли до висновку, що підвищення бюджетних надходжень від податку на майно заради заміщення інших джерел в умовах України має загалом більше переваг, ніж недоліків, і є перспективним способом реформування податкової системи заради створення кращого ділового клімату та прискорення таким чином економічного зростання.

В обговоренні прийняли участь експерти з податкової та митної політики, представники офісу економічного аналізу при Верховній раді, групи Стратегічних радників прем‘єра, Національний інститут стратегічних досліджень, Палати податкових консультантів та представники бізнес асоціацій.

Протягом дискусії обговорили питання перехідного періоду, компонентів нової моделі, можливих та наявних недоліків адміністрування, прогалин у реєстрах, необхідності отримання та синхронізації даних, створення зовнішнього дата центру та багато інших.

У підсумку дискусії стало зрозуміло, що питань залишилось ще багато, але на концептуальному рівні учасники дискусії підтримали висновки та рекомендації авторів дослідження та домовились про подальшу спільну роботу над концепцією реформування цього податку.

Презентація пропозицій експертів РПР щодо реформи податку на майно:

https://docs.google.com/presentation/d/1gRNVMZfOA2ILO9j8cJX4XUvUmiMbrpPKq9yG6kbnlss/edit?usp=sharing

Експерти РПР разом з керівник проектного офісу Мінфіну Яною Бугрімовою та команда розробників КРІ обговорили та визначили ключові показники, за якими буде оцінювалися ефективність роботи ДФС.

Вчора в офісі Реанімаційного пакету реформ відбулось обговорення проекту КРІ (ключових показників ефективності) для ДФС розробленого проектним офісом Міністерства фінансів, НДІ фінансового права та народними депутатами. Презентували свої напрацювання по КРІ керівник проектного офісу Яна Бугрімова спільно з Дмитром Серебрянський та Андрієм Журжієм, експерти РПР Ілля Несходовський, Віктор Мазярчук, Олена Жукова та інши експерти з податкової та бюджетної політики взяли участь у обговоренні.

Протягом усієї дискусії відбувалася активне обговорення запропонованих КРІ, за якими буде оцінювалися ефективність роботи ДФС. Дані показники буде доопрацьовано та буде затверджено наказом Міністр фінансів і відповідно до них буде здійснюватися оцінка роботи керівництва ДФС та всієї служби.

Ключовим питанням дискусії було - чи перетвориться Державна фіскальна служба на сервісну службу чи залишить каральним органом?

Попередньо визначено наступні функціональні сфери, де встановлюватимуться ключові  показники ефективності  КРІ, зокрема:

- збір податкових надходжень;
- підтримка добровільного дотримання норм податкового законодавства;
- податковий та митний аудит;
- правова робота;
- управління податковою заборгованістю;
- управління ризиками;
- облік та реєстрація платни ків податків;
- інформаційні технології;
- запобігання порушенням податкового законодавства та боротьба з корупцією.

За результатами дискусії можна стверджувати, що було досягнуто окремого порозуміння в наступному:

1. Експерти РПР вітають запровадження чітких та зрозумілих КРІ для ДФС, відповідно до яких буде здійснюватися оцінка їх роботи.

2. Зосереджена увага на тому, що більшість показників мають фіскальна спрямування, а не сервісне. І наразі необхідно спільними зусиллями розробити КРІ які будуть оцінювати якість роботи ДФС як сервісної
служби.

3. Показники КРІ мають бути визначенні таким чином виходячи з концепції "якою повинна бути ДФС майбутнього та функцій які ДФС повинна виконувати". Значення даних показників повинні бути визначенні
відповідно до SMART підходу визначення цільових показників.

Представники Мінфіну підтримали пропозиції експертів РПР і планують фокусувати свою роботу на розробці КРІ щодо покращення сервісу ДФС, представники робочої групи спільно з експертами РПР суттєво доопрацюють проект та планують затвердити за кілька тижнів.

Кілька днів тому експерти з реформування енергетичного сектору та економічної сфери РПР зустрілися з головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – Дмитром Вовком.

Оприлюднення постанови від 3 березня 2016 року № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (надалі - ОРЦ) викликало широкий резонанс у суспільстві та отримало критичні оцінки фахівців енергетичної галузі через застосування формули «Роттердам+» для визначення граничної ціни на вугілля, яке займає більше 70% відсотків в структурі вартості електроенергії ТЕС.

Експерти РПР проаналізували такий підхід до ціноутворення та закликали НКРЕКП до розгляду запропонованих альтернативних моделей ціноутворення, а також звернули увагу на необхідність прийняття комплексних заходів із стабілізації ситуації на ринку електроенергії.

Протягом двох з половиною годин зустрічі експерти та представники НКРЕКП намагались занайти найбільш оптимальну модель формування тарифу на вугілля, з урахуванням особливостей нашої країни.

Із обговорення з Регулятором зазначених питань під час зустрічі, можна виділити основну передумову впровадження нового підходу до ціноутворення - непрогнозована ситуація з постачанням дефіцитного вугілля марки «А» із зони АТО, в тому числі питання безпеки, логістичні і цінові ризики.

При цьому запропоновані експертами альтернативні моделі ціноутворення не сприймаються як ефективні представниками НКРЕКП.

Регулятор пояснює свій вибір саме індексу API2^[1] як такого, що є ключовим індексом для поставок вугілля в Європу та застосовується для 90% деривативів на енергетичне вугілля.

Що стосується врахування фрахту в ціні, в НКРЕКП порівнюють такий підхід з формуванням ціни на ринку газу, де враховується ціна його доставки в Україну.

Олег Гетман, виконавчий директор Інституту соціально-економічної трансформації, звернувся до присутніх з пропозицією фахово розглянути альтернативні варіанти утворення ціни на енергетичне вугілля та спробувати дійти згоди щодо зміни моделі, з урахуванням високого соціального значення цього питання. Зрозуміло, що формування ціни за моделлю «Роттердам +» зручна та комфортна для регулятора та багатьох гравців на цьому ринку, але вона не комфортна для мільйонів українців та не вирішує питання створення прозорого ринку.

Валентин Цецюрський, екс-співробітник НКРЕКП, зауважив, що утворення тарифу за формулою «Роттердам +» створює джерела для інвестицій у неконтрольовану територію, чи визнають це представники Регулятора, чи згодні вони підтримувати таке приховане фінансування невизнаних республік?

Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, звернула увагу на те, що ринку не існує, а тому будь-яка обрана модель ціноутворення є адміністративною. Однак, вона має бути обґрунтованою та зрозумілою для суспільства, особливо, в умовах постійного зростання тарифів. В умовах застосування методики «Роттердам+» існує ймовірність отримання надприбутків однією із монопольних гравців ринку. Окрім того, не зрозуміло, чому все ще продовжується практика перехресного субсидування.

Юлія Усенко, голова ГО "Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку", запитала у голови НКРЕКП – якщо використовується формула «Роттердам +», чи будуть присутні на українському ринку європейські гравці? На цей час складається враження, що ми залишаємо старі принципи, а порядок формування встановлюємо новий.

Олена Павленко, президент DiXi Grouр, звернулась до Дмитра Вовка за проханням надати обґрунтування моделі «Роттердам +» та оприлюднити розрахунки прогнозованої ОРЦ. Також цікавить питання щодо можливості відкриття біржі вугілля – чи є розрахунки та прогнози?

Марія Репко, заступник директора Центру Економічної Стратегії, звернула увагу на те, що ситуація з ринком газу та ринком вугілля різна, не можливо порівнювати ці ринки. Газ ми справді імпортуємо, а вугілля має українське походження. Крім того, цікавить питання – чому не враховуються коефіцієнти якості (зольність, вміст сірки)? Який планується вплив нових тарифів на бюджет, який заплановано рівень субсидій?

Андрій Блінов, економіст, зауважив, що вугілля не транспортується з інших країн останнім часом, тому не зрозуміло, чому додається фрахт. Ринок енергетичного вугілля в Україні монополізовано, контроль за видобуванням та споживанням на 70-80% належить одному холдингу. Такий підхід до формування ціни призведе до нового підвищення всіх тарифів, інфляції, кризи неплатежів та неконкурентоздатності нашої країни. Окремим питанням – чи сприймає НКРЕКП зону АТО як європейський ринок?

Ілля Несходовський, економіст, повідомив, що собівартість видобутку українського вугілля набагато нижче, ніж у Європі: не співставні ні заробітні плати, ні видатки, ні основні засоби. Тому застосування «Ротердам +» - це надання можливості олігархам отримувати надприбутки. У випадку з ринком газу надприбутки зменшуються з рахунок ренти.

Дмитро Вовк, голова НКРЕКП, відповідаючи на питання учасників дискусії повідомив, що API2 це найбільш ліквідний індекс, є багато інших індексів, але розрахунок більш складний, а врешті решт вийдемо на ту саму ціну. Він зауважив, що в цей час ціна в Польщі вища за API2 на 14$. На думку Дмитра, ситуація з газовим ринком та ринком вугілля однакова - в обох випадках 60% видобувається на території України, в обох випадках доцільно використовувати модель «хаб +». На цей час запаси вугілля нижчі, ніж у минулому році, тому необхідно терміново вирішувати це питання. Це пов‘язано з кількома факторами, один із них – проблеми з Укрзалізницею.

Враховуючи зазначене, голова НКРЕКП вважає недоцільним розглядати в цей час альтернативні варіанти, запропоновані у попередній заяві групи експертів РПР.

З питання розрахунків прогнозованої ОРЦ за травень та червень 2016 р., голова НКРЕКП повідомив, що відповідні розрахунки будуть оприлюднені на сайті НКРЕКП.

Крім того, голова НКРЕКП звернув увагу на питання щодо балансу електричної енергії на червень, де є проблеми з АЕС, які влітку штучно зменшують потужність, через існуючі проблеми багаторічного «планового ремонту» блоків АЕС, що суттєво впливає на енергобаланс. Також необхідно «навчити» АЕС маневрувати, що надасть можливість використовувати додаткові потужності.

В контексті планування Дмитро Вовк запропонував провести оцінку можливості та доцільності переведення генерації українських ТЕС на вугілля доступних в країні марок, а також розглянути можливість встановлення ренти на видобуток вугілля.

З питань щодо якості вугілля (зольність, вміст сірки), голова НКРЕКП запропонував звертатись за поясненнями до Міненерговугілля. Разом з тим, зазначив, що в новій формулі коригується ціна за калорійністю вугілля по відношенню до АРІ2, де зафіксовано показник теплотворної спроможності на рівні 6000 ккал. Тобто для зручності у розрахунку буде використовуватися умовне паливо як розрахункова одиниця.

Також було зазначено щодо моделі ринку електричної енергії, а саме: необхідно терміново прийняти новий закон про ринок електричної енергії, тоді ми зможемо говорити про формування прозорого ринку. Також Дмитро звернув увагу, що навіть при сформованому ринку наші можливості до імпорту електричної енергії будуть переважно зводитись до імпорту з РФ.

 Наприкінці зустрічі експерти РПР зазначили, що на їх переконення варіантом вирішення проблеми може бути застосування НКРЕКП однієї з альтернативні моделей утворення оптової ринкової ціни. Зокрема:

- повернутися до попередньої моделі з таргетуванням, попереднім оприлюдненням та публічним обґрунтуванням справедливого тарифу для теплової генерації.

- залишити поточну модель ціноутворення зі зміною індикативного індексу енергетичного вугілля на такий, що краще відповідає показникам якості українського вугілля та з врахуванням обґрунтованих витрат на його доставку.

Також експерти РПР закликають НКРЕКП відкрити ринок електроенергії для імпорту (ринок газу вже відкритий для імпорту). Це посилить конкурентні механізми на ринку, що надзвичайно важливо в умовах монополізації української енергетики, а також матиме позитивні наслідки для споживачів.

Крім того, експерти наполягають на оприлюдненні розрахунків прогнозних оптово-ринкових цін прийнятих у квітні та у червні.

За підсумками зустрічі експерти та представники НКРЕКП домовились про необхідність більш якісних публічних комунікацій, широке висвітлення ключових подій та про подальшу співпрацю.

Нещодавно НКРЕКП оприлюднило постанову № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», яка викликає критичні зауваження експертів

На думку експертів, крім зміни методики розрахунку ціни енергетичного вугілля (детальніше за посиланням), слід звернути увагу на ряд інших важливих заходів, без яких буде неможлива стабілізація цін на електроенергію, що суттєво впливає на кінцеву вартість товарів та послуг української економіки:

1. Створити механізми відповідальності виробників за підтримку оперативних запасів енергетичного вугілля для захисту економіки від ризиків створення штучного енергодефіциту через зриви поставок монопольними угрупуваннями, РФ або бойовиками непідконтрольних територій Донбасу (Кабмін, НКРЕКП).
2. Провести публічний процес оцінки можливості та доцільності переведення генерації українських ТЕС на вугілля доступних в країні марок (Кабмін та Міненерговугілля).
3. Розробити та прийняти законопроект про ринок енергетичного вугілля (Міненерговугілля, Кабмін, Парламент).
4. Оприлюднити розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію відповідно до рішення НКРЕКП від 28 квітня 2016 року (НКРЕКП).
5. Негайно розпочати закупівлі енергетичного вугіллядля державних енергокомпаній виключно через прозорі, конкурентні тендерні процедури. Провести розслідування непрозорих закупівель енергетичного вугілля державними енергокомпаніями, в першу чергу з неконтрольованих територій, через підстівні компанії тощо (Державні шахти – Міністерство палива та енергетики, ПАТ «Центренерго» - Фонд держмайна).
6. Прискорити процес запровадження нового ринку електроенергії, та технічних заходів з забезпечення конкуренції на ньому, в тому числі зняття обмежень по імпорту електроенергії з мереж ЄС в Об'єднану електроенергетичну систему (ОЕС) України шляхом їх інтеграції (Міненерговугілля, Кабмін, Парламент).
7. Створити інститут Енергетичного Омбудсмена, як механізм відстоювання інтересів споживача у вирішенні конфліктів з природніми монополіями (Кабмін, Парламент).

Нагадуємо, що НКРЕКП прийняло рішення про підвищення тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання холодної та гарячої води з 1 липня цього року. Застосування формули «Ротердам + » для визначення ціни вугілля призводить до росту цін на електроенергію, що в свою чергу викликає необхідність наступного перерахунку вартості послуг в сторону збільшення. Цей підхід несе ризики не тільки чергового суспільного невдоволення через посилення фінансового навантаження на споживачів та зростання дебіторської заборгованості перед енергокомпаніями за надані ними послуги, але й невдовзі вплине на підвищення цін на всі інші вітчизняні товари та послуги. Як результат, матимемо зниження конкурентоздатності вітчизняних виробників на міжнародних ринках, що призведе до послаблення української економіки.

Ми очікуємо від НКРЕКП, Антимонопольного комітету, Уряду, Міненерговугілля, Парламенту, Фонду держмайна рішучих дій по імплементації зазначених заходів.

Експерти групи по реформуванню енергетичного сектору

Реанімаційного Пакету Реформ

22 червня 2016 року відбувся експертний круглий стіл на тему «Трансформація податку на прибуток в податок на виведений капітал: переваги, недоліки, ризики»

          В обговоренні взяли участь представники профільних організацій, економісти, представники бізнес асоціацій та експерти з питань податкової та бюджетної політики.

Олександр Шемяткін та Тетяна Шевцова презентували аналітичні матеріали та концепцію реформи податку на прибуток, недоліки поточної моделі та шляхи їх вирішення.

Згідно проведеного дослідження ключовими недоліками поточної моделі є такі:

-  широкі можливості для трактування закону з боку інспектора (дискреція) та маніпулювання податковою базою з боку платника, що створює широкі корупційні можливості

-  проблеми з накопиченням збитків (що особливо актуально для України у зв’язку з курсовими різницями, що відкриває можливість для зловживань з базою оподаткування);

-  складні правила тонкої капіталізації процентів за запозиченнями (механізм контролю співвідношення заборгованості і оплаченого капіталу, мета якого - упередження податкового планування шляхом обмеження витрат на сплату процентів, який, як правило, передбачає складний розрахунок і накопичення невикористаних процентів);

-  ведення окремого обліку податкової амортизації та сам факт розрахунку амортизації;

- агресивні схеми податкового планування, що використовуються крупними компаніями з метою уникнення оподаткування (при переміщенні активів, не оподаткування окремих видів доходів тощо).

В умовах глобалізації, цифрового та мобільного бізнес-середовища така модель є морально застарілою. Ця система неефективна і створює умови для використання великими компаніями складних схем податкового планування для того, щоб уникнути оподаткування.

Класична модель оподаткування прибутку містить системні проблеми, частина з яких є невід’ємною складовою цієї моделі в усьому світі, а частина обумовлена виключно специфікою України, в тому числі рівнем корупції та проблемами правозастосування. Умовно їх можна згрупувати наступним чином:

А.       Проблема розрахунку об’єкта оподаткування - фінансовий результат як базовий показник для розрахунку об’єкта оподаткування з подальшим коригування на різниці це постійний ризик претензій з боку податкової. Крім того, застосування різних схем «оптимізації», що призводить до надмірного податкового тиску на сумлінних платників податку. Податкове структурування призводить до неоподаткування одних платників податку з перенесенням всього тягаря зі сплати цього податку на інших платників, в результаті чого основна частина надходжень, а саме 80%,  з цього податку забезпечується 0,4% всіх платників податку (1086 платників).

Б.       Проблема адміністрування податку та вчинення фіскального тиску на платників податку – усталена практика, від якої податкові органи не мають жодного наміру відмовлятися.

В.       Низька фіскальна ефективність податку на прибуток як результат поєднання зазначених вище проблем та передумова його кардинального реформування.

Учасниками обговорення було зроблено наступні пропозиції до концепції:

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР зазначив, що вцілому модель прогресивна, але через норму законопроекту про «звичайні ціни» адміністрування спрощується не достатньо, коло можливих перевірок поширюється на велику кількість платників. Реалізація цього проекту хоча і призведе до зменшення дискреції, але не в повній мірі. В Україні ключові схеми ухиляння відподатків сягають сотні мільярдів, а ця схема в десятки разів менша. В усьому світі боротьба з корупцією та ухилянням від сплати податків починається згори вниз, спочатку перекривають «елітні» схеми, а потім менші. Одночасно це зробити майже не можливо.

Також він зазначив про необхідність встановлення компенсатору для даного податку у вигляді модифікованого податку на майно, з мінімальними можливостями дискреційності оцінки майна з зарахуванням його при сплаті податку на виведений капітал

Ілля Несходовський, директор “Інституту соціально-економічної трансформації”, експерт РПР, повідомив, що він підтримує запропоновану концепцію реформи податку на прибуток, вона відповідає цілям податкової реформи - проста, прозора та передбачувана податкова система, що вимагає мінімальних затрат часу для розрахунку та сплати податків. Разом з тим необхідно також реалізувати пов‘язані з цією реформою завдання - впровадження електронних сервісів для платників податків (електронний кабінет, електронний реєстр чеків,  реєстр акцизних марок)

Юлія Дроговоз, віце президент УСПП, підкреслила, що запропонована концепція дійсно внесе позитивні зміни до податкової системи, але необхідно більше роз‘яснювальної роботи з бізнес середовищем, не всі розуміють переваги моделі, не всі можуть осягнути наслідки впровадження податку на виведений капітал.

Андрій Блінов, макроекономіст, зауважив, що необхідно надати більш чіткі розрахунки надходжень до бюджету після впровадження нової моделі, на цей час розрахунки виглядають не достатньо обгрунтованими.

Учасників та гостей круглого столу також цікавили наступні питання: чи є погодження проекту з Мінфіном, які можливі швидкі кроки по покращенню податку на землю, чи доцільно намагатися перекрити усі «діри» та робити систему герметичною, але більш складною, чи об'єкт оподаткування виникає по касовому методу та інші.

За результатами проведеної дискусії всі учасники дішли висновку, що запропонована модель прогресивна, її реалізація призведе до спрощення адміністрування та зменшення дискреції, але є деякі недоліки, які можливо виправити найближчим часом та внести зміни до проекту перед його реєстрацією.

Гетман Олег, експерт групи Податки РПР, підсумовуючи дискусію, зазначив, що концепція має великі шанси бути реалізованою за умови, що до цього проекту не буде додано інших суперечливих норм. Також допомогти реалізації цього проекту можуть зміни до Податкового кодексу з метою покращення оподаткування землі та нерухомості, зробити цей податок більш справедливим та не дискреційним. Гетман Олег звернувся до всіх учасників дискусї з пропозицією підтримати цей проект, як такий, що призводить до концептуальних змін у податковій системі.

Учасники дискусії домовились про подальшу співпрацю для покращення проекту та адвокації запропонованих змін.

Матеріали:

http://kmp.ua/wp-content/uploads/2016/06/CPT_reform__02_06_2016_002.pdf

http://kmp.ua/wp-content/uploads/2016/06/Exit_Capital_Tax_02_06_2016.pdf

Захід організовано за підтримки Коаліції за ліберальну податкову реформу, Реанімаційного пакету реформ, Київської Школи Економіки

22 червня о 16:00 в офісі РПР (м. Київ, вул. Ольгинська 6, 2 поверх) відбудеться експертний круглий стіл на тему «Трансформація податку на прибуток в податок на виведений капітал: переваги, недоліки, ризики».

Під час круглого столу експерти обговорять такі питання:

1. передумови переходу від оподаткування прибутку до оподаткування виведеного капіталу;
2. презентація моделі оподаткування виведеного капіталу

– переваги моделі;

– недоліки та ризики моделі;

3. можливість використання нижнього порогу для цього податку.

Запрошені:

• Бетлій Олександра – експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
• Білан Олена – головний економіст Dragon Capital, член редколегії VoxUkraine, iMoRe
• Блінов Андрій – економіст, керівник проекту «Успішна країна»
• Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії
• Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
• Касперович Юлія – економіст, Національний інститут стратегічних досліджень
• Котенко Володимир – партнер “Ernst & Young”
• Кухта Павло – економіст, заступник голови Стратегічної групи радників
• Михайленко Дмитро – керівник «Палати податкових консультантів», експерт РПР
• Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР
• Репко Марія – заступник директора Центру Економічної Стратегії
• Шевцова Тетяна – голова податкових Комітетів Громадських рад Мінфіну та ДФС
• Шемяткін Олександр – експерт з податкової та митної політики, партнер WTS Консалтінг
• Шумило Ігор – економіст, радник Київської Школи Економіки

Запрошуємо інших експертів взяти участь в обговоренні.

Організатори: Центр економічної стратегії, Інститут соціально-економічної трансформації, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, CASE-Ukraine, Палата податкових консультантів.

За підтримки: Реанімаційного пакету реформ, Київської Школи Економіки, Коаліції за ліберальну податкову реформу

З питань реєстрації:
Олег Гетман
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Позиція групи РПР та ексертів ІСЕТ по реформі фінансового сектору щодо законопроекту «Про фінансову реструктуризацію» № 3555

Мета Законопроекту №3555 визначається як створення ефективного та дієвого механізму добровільної фінансової реструктуризації боргів підприємств України та їх досудової санації.

Законопроектом визначено:

-  умови участі боржника та кредиторів у процедурі фінансової реструктуризації, а також участь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та державних банків у такій процедурі;

- основні засади співробітництва між кредиторами під час проведення процедури фінансової реструктуризації;

- зобов’язання боржника щодо надання інформації та проведення огляду його господарської діяльності;

- умови отримання боржником фінансування під час проходження процедури фінансової реструктуризації.

Експерти РПР підтримують ідею розширення інструментів позасудового врегулювання проблемних кредитів.

Водночас експерти висловлюють занепокоєння деякими нормами законопроекту та надають свої пропозиції по доопрацюванню проекта:

1. Вважаємо не достатньо обгрунтованою пропозицію по створенню спостережної ради в договірному процесі між кредитором і боржником, що складатиметься з п’яти представників органів державної влади, які наділені широким повноваженнями.
2. У разі наявності такої ради вважаємо, що участь в цьому органі лише представників органів державної влади на громадських засадах несе суттєві корупційні ризики. Виходячи з переліку повноважень, реалізація яких потребує постійної участі у роботі, вважаємо не можливим участь членів ради на громадських засадах.
3. Вважаємо не доцільним виключення цим проектом діючої норми про можливість ініціації процедури досудової санації з боку кредитора
4. Норми щодо порядку визначення «життєздатності» підприємства на наш погляд потребують окремої дискусії.
5. Не достатньо обґрунтованою виглядає концептуальна позиція щодо вирішення спорів новим арбітражем.
6. Тлумачення окремих понять в законопроекті протирічать діючому законодавству (наприклад, "державний банк"). Також іпотека прописана як аналог застави (хоча це є окремим випадком щодо загального поняття). Окремого визначення потребує поняття "залучені кредитори". Адже діюча версія дозволяє вільне трактування терміну та можливість відсторонення більшості кредиторів.
7. Один з головних інструментів законопроекту, який має допомогти виконати ціль документу – чіткий порядок плану реструктуризації – в ньому відсутній. Зокрема, хто і чому входить до комітету кредиторів.
8. Окремі положення законопроекту щодо реструктуризації прописані в незрозумілому часі, тобто не визначено, коли саме повинна наступати та чи інша дія.

Експерти РПР не вносять Законопроект до переліку рекомендованих, адже віндопускає вільне та подвійне трактування цілої низки аспектів фінансової реструктуризації.

Експерти Головного науково-експертного управління Верховної ради також не бачать необхідності відокремлення в окремий законопроект норм, які прописанів інших законах. За їх оцінкою механізми, запропоновані у проекті, спрямовані на врегулювання тих же самих питань, які регулюються чинним Законом  України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У зв‘язку з цим пропонуємо провести додаткові експертні обговорення дискусійних питань та спільно з розробниками напрацювати необхідні зміни до проекту.

Експерти групи РПР по реформуванню фінансового сектору

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації

31.03.2016