Принятие Верховной Радой правительственного законопроекта №5132, содержащего норму об обязательном использовании регистраторов расчетных операций (РРО) при торговле сложной техникой, вызвало тревогу на рынке. В адрес парламентариев традиционно посыпались обвинения в удушении малого и среднего бизнеса, в сочетании с требованиями исключить из законопроекта соответствующую норму.

Сейчас для ФОПов первой и второй группы, торгующих техникой на рынках и в онлайне, созданы беспрецедентно льготные условия. Но, заметьте, что используют эту возможность себе во благо и крупные продавцы. Они задействуют для оптимизации налогов десятки, а в некоторых случаях и сотни ФОПов, через которых ведется деятельность по факту одного магазина. Такие схемы – источник подпитки коррупции в стране.

Кроме того, онлайн-магазины фактически выпадают из поля действия ЗУ «О защите прав потребителей». Ведь в большинстве случаев установить личность продавца и его местонахождение невозможно. И в случае приобретения некачественного или фальсифицированного товара, пост в Фэйсбуке остается едва ли не единственно возможным способом отстоять свои права. А ведь через онлайн продается значительный объем нелегальной продукции без документов, подтверждающих качество и происхождение.

По данным Госстата, оборот непродовольственных товаров в 2015 г. составил 82% в общем товарообороте страны. В данном сегменте товаров самый большой (в денежном выражении) удельный вес приходится как раз на технически сложные бытовую технику и электронику: стиральные машины, ноутбуки, домашние кинотеатры, блендеры, смартфоны…

В страну массово ввозится техника по ценам «ниже, чем у официальных дилеров». За большую часть этой продукции официальный дилер не отвечает. Поэтому ее ремонт, отказ или некорректная работа становятся головной болью покупателя, а не безликого ФОПа, продавшего товар через онлайн-магазин. Экономия при покупке впоследствии может обернуться дополнительными затратами на ремонт или повторное приобретение техники.

Фискальный чек на сегодняшний день является единственным надежным, учитывая фискальные функции РРО, документом, который может подтвердить факт приобретения такой техники покупателем. На практике же покупатель зачастую вообще не может получить ни одного документа, подтверждающего факт приобретения техники: предоставленная бумажка или не является доказательством приобретения, или не позволяет идентифицировать продавца.

При этом критики 5132 умалчивают, что введение кассовых аппаратов для ФОПов-торговцев техникой – один из шагов, необходимых для реальной интеграции Украины в Евросоюз. Соглашение об ассоциации предусматривает множество профильных секторов, где необходимо будет приводить украинское законодательство в соответствие с европейским. И в число важнейших сегментов входит как раз защита прав потребителей. Ведь права потребителя являются важным и неотъемлемым фактором экономического роста, поэтому в европейских реалиях покупатель чувствует себя защищенным.

Главным профильным документом, которым руководствуется Евросоюз, является директива 2011/83/ЕС от 25.10.2011 г. о правах потребителей. Она регламентирует такие болезненные вопросы, как прозрачность цен, четкость процедур возврата товара, внедрение для всех членов ЕС единой формы отказа от договорных отношений, регламентация права на возврат в 14-дневный срок денег покупателю. Речь идет, прежде всего, о так называемых «договорах, заключенных вне деловых помещений» – онлайн-торговле и традиционной купле-продаже.

В последний раз украинский Закон «О защите прав потребителей» приводили в соответствие требованиям ЕС в сфере защиты прав потребителей 11(!) лет назад. Тем временем, европейские директивы, положенные в закон, уже утеряли актуальность и заменены директивой 2011/83/ЕС. Закон «Об использовании РРО в сфере торговли, общественного питания и услуг» вообще не был затронут попытками евроадаптации. В итоге, современное отечественное законодательство в сфере защиты прав потребителей является архаичным, на уровне раннего постсоветского периода, и слабо коррелирует с общеевропейским, не обеспечивая на должном уровне защиту прав и экономических интересов украинских потребителей.

Сегодня норма об использовании кассовых аппаратов при продаже сложной бытовой техники является минимально требуемым компромиссом между новыми требованиями к защите прав отечественных потребителей и украинским бизнесом. При этом стоит заметить, что это должен быть исключительный список сложной техники, который не затронет ФОПов, реализующих товары низкого ценового сегмента. Украинцамнаконец пора понять, что борьба за их права, как покупателей, и за сохранность кошелька начинается с обычного фискального чека.

Вячеслав Черкашин

Эксперт по вопросам налоговой и таможенной политики РПР

02 грудня о 14:00 в Українському кризовому медіа-центрі (вул. Хрещатик, 2) відбудеться прес-брифінг «Знищення багатомільярдних податкових "схем": хто проти?».

На наступному тижні Верховна Рада розгляне законопроект №5368 проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні).

Цей проект був розроблений з широким залученням бізнесу, експертів та громадськості.

До нього включені не тільки зміни, які покращують адміністрування податків, а ще і цілий перелік антикорупційних заходів, спрямованих на руйнацію "азарівської" каральної податкової системи, яка призвела до катастрофічного відставання економіки України від своїх сусідів і небажання іноземних інвесторів розміщувати нові виробництва в Україні.

Основні антикорупційні заходи, передбачені в законопроекті — ліквідація податкової міліції, створення прозорого механізму відшкодування ПДВ з одним реєстром, розвиток електронних сервісів, передача податкових консультацій Мінфіну, відокремлення від ДФС функції адміністрування податковими базами та інше.

.

Але не всі задоволені запропонованими змінами.

Кому не вигідний єдиний прозорий реєстр на відшкодування ПДВ?

Хто не готовий розпрощатися з можливістю втручатись у податкові бази даних?

Кому не подобаються нові можливості для виявлення схем по оптимізації ПДВ («скрутки»)?

Відповіді на ці запитання та багато іншого буде озвучено під час брифінгу.

Спікери:

• Вишлінський Гліб, виконавчий директор Центру економічної стратегії, експерт РПР
• Жукова Олена, аудитор, експерт РПР
• Несходовський Ілля, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР

• Глазкова Катерина, виконавчий директор Спілки Українських Підприємців
• Долинний Анатолій, координатор Коаліції бізнес асоціацій «За ліберальну податкову реформу»
• Лиховид Олег, координатор Платформи бізнес об‘єднань «Податки для економічної свободи»

Додаткова інформація: Інна Неродик, 096 1197337

Законопроект №4117 дозволить значно скоротити витрати на встановлення та використання реєстраторів розрахункових операцій, але він потребує суттєвого доопрацювання" - експерти РПР, співавтори закону, представники Мінфіну

17 жовтня відбулось експертне обговорення на тему «Лібералізація ринку РРО – хмарні технології та перешкоди на шляху їх запровадження».  В обговоренні взяли участь представники Міністерства фінансів України, народні депутати, представники профільних громадських організацій, представники бізнес асоціацій та незалежні експерти.

Експертами РПР було презентовано результати аналітичної роботи, в якій було вивчено проблематику, міжнародний досвід та шляхи вирішення проблеми, детальніше -  за посиланням.   За результатами дослідження фунціонування реєстраторів розрахункових операцій в Україні та міжнародного досвіду експерти дійшли до наступних висновків: застосування новітніх технологій у сфері реєстрації розрахункових операцій, а саме, інноваційного (цифрового) РРО, дозволить суттєво мінімізувати витрати на забезпечення робочого місця осіб, для яких є обов’язковим застосування РРО, зокрема, відсутність потреби закуповувати спеціальне обладнання, відсутність потреби його реєстрації та перереєстрації в органах фіскальної служби, відсутність потреби спеціального навчання осіб, які мають здійснювати реєстрацію розрахункових операцій, крім того суттєво будуть зменшенні поточні витрати, а саме, на закуповування касової стрічки, оплати сервісного обслуговування, зменшення ризиків пов’язаних з перебоями в електропостачанні тощо. Крім того, в перспективі є відміна подання до фіскальних органах спеціальної звітності, можливість в будь-який момент отримати інформацію про розрахункові операції за будь-який період, можливість перевірки фіскальних чеків. Необхідно також відмітити, що впровадження технології інноваційного (цифрового) РРО зменшить корупційні ризики і підстави для нарахування штрафних санкцій, що пов’язані з результатами  перевірки застосування РРО.

Учасники обговорення підтримали висновки експертів та запропонували якнайшвидше переходити до законодавчого та технічного втілення цих технологій. Керівник офісу реформ Міністерства фінансів Яна Бугрімова наголосила, що втілення моделі іноваційного (цифрового) РРО суттєво вплине на легкість встановлення РРО.

На зустрічі було обговорено питання недоліків законопроекту № 4117, які можуть завадтити повноцінної реалізації нових підходів до реєстрації розрахуноквих операцій. Учасниками запропоновано дві моделі правок:

1. Правки, які спрямовані на уточнення термінів та окремих положень в законопроекті, які дають можливість фіскалізувати операції лише на сервері (Мінфіну)
2. Правки, які спрямовані на ліквідацію необхідності ведення реєстру ДФС та дають можливість фіскалізуватиоперації на рівні програмного забезпечення цифрового РРО.

Також були обговорені писання щодо необхідних змін у законодавстві для того, щоб запрацювали всі можливі технології, зокрема blockchain , необхідності дати визначення – що таке фіскальний чек, питання реалізації хмарних РРО за допомогою спеціалізованої флеш картки, питання безпеки передачі даних тощо.

Народні депутати запропонували всім учасникам дискусії терміново надати необхідні пропозиції з метою їх реєстрації у Парламенті та прийняти участь у робочій групі по доопрацюванню проекту.

У підсумку учасники обговорення майже по всім питанням дішли спільного бачення, домовились про подальшу співпрацю з метою доопрацювання законопроекту №4117 та найшвидшого впровадження іноваційного (цифрового) РРО.

Метою цієї роботи є аналіз міжнародного досвіду використання реєстраторів розрахункових операцій та, на його основі, розробки пропозицій щодо здешевлення (за рахунок демонополізації та залучення іноваційних технологій) встановлення та використання реєстраторів розрахункових операцій, які працюють в Україні згідно чинного законодавства.

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації Андрій Панасюк, Вячеслав Черкашин, Олександр Довганюк

Аналітична робота - за посиланням: Analitika_-_liberalizaciya_rinku_RRO_-_ISET_na_RPR1.doc

17 жовтня 2016 р., 15:00 (вул. Ольгинська 6, 2 поверх, офіс Реанімаційного Пакету Реформ)

Організатори: Інститут соціально-економічної трансформації, Реанімаційний Пакет Реформ

В обговоренні візьмуть участь представники Міністерства фінансів України, народні депутати, представники профільних громадських організацій, представники бізнес асоціацій та незалежні експерти.

Запрошуємо всіх зацікавлених осіб взяти участь в обговоренні можливостей лібералізації ринку РРО через впровадження технології «інноваційний (цифровий) РРО» .

На думку експертів, основними недоліками використання РРО суб’єктами малого і середнього бізнесу є наступні:

–  порівняно висока вартість касових апаратів та їх сервісного обслуговування;

– складність використання РРО у прив’язці до діючого законодавства, що регулює сферу розрахункових операцій;

– необхідність додаткового контролю за правильністю введення номенклатури, внесення відповідних коригувань ціни, введення знижок та інших технологічних операцій, що ускладнюють процес реалізації товарів;

– виникнення додаткових підстав для нарахування значних штрафних санкцій та посилення відповідальності підприємця в процесі реалізації товарів;

– відсутність мотивації продавця у видачі чеку і покупця в його отриманні.

Проблематику, міжнародний досвід та шляхи вирішення проблеми було досліджено у аналітичній роботі експертів ІСЕТ та РПР за посиланням.

Питання до обговорення:

1. Висновки аналітичної роботи та пропозиції експертів щодо лібералізації ринку РРО.
2. Зміни, які повинен зумовити законопроект №4117. Заходи, яких необхідно вжити для запровадження інноваційного (цифрового) РРО після прийняття відповідного закону?
3. Які додаткові законодавчі зміни необхідні для оптимального функціонування інноваційних технологій, зокрема blockchain.
4. Формування спільної резолюції та наступних кроків.

Запрошені учасники:

• Бугрімова Яна – керівник офісу реформ Міністерства фінансів
• Бетлій Олександра – експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
• Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії
• Журжій Андрій – народний депутат України
• Касперович Юлія – економіст, Національний інститут стратегічних досліджень
• Михайленко Дмитро – президент «Асоціації податкових консультантів»
• Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР
• Продан Оксана – народний депутат України
• Репко Марія – заступник директора Центру Економічної Стратегії
• Соколов Михайло – партнер «Kesarev Consulting», експерт РПР
• Смердов Віталій – директор «Палати податкових консультантів»
• Черкашин Вячеслав, експерт з питань податкової політики, експерт РПР
• Представники бізнес асоціацій

З питань реєстрації прохання звертатися за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

7 жовтня 2016 р. відбулось обговорення на тему "Модифікація податку на нерухоме майно та податку на прибуток в Україні". Експерти презентували учасникам Коаліції за ліберальну податкову реформу висновки проведеного дослідження, напрацювання щодо визначення проблематики цих податків та пропозиції щодо їх реформування.
Основні тези концепції змін:
- Оподаткування тільки розподіленого прибутку (виведеного капіталу):
дивідендів + вичерпним переліком способів виводу коштів із країни, що стають суб’єктом оподаткування
- Заборона контролю витрат, відміна податкового обліку
- Реформується податок на нерухоме майно підприємств, включно з землею, який зараховується при сплаті податку на розподілений прибуток (іншими словами, є мінімальним порогом). Для нових інвестицій – розстрочка на 2-3 роки, але не частіше певного терміну
- Ставка податку на розподілений прибуток (виведений капітал) - від 10% до 15%

Більш детальна інформація:

щодо податоку на розподілений прибуток:
http://iset-ua.org/ua/novini/podatki/item/76-reformuvannia-podatku-na-prybutok-prezentatsiia

щодо податку на нерухоме майно:
http://iset-ua.org/ua/novini/podatki/item/75-modyfikatsiia-podatku-na-maino-prezentatsiia

Учасники дискусії обговорили питання можливості коригування оцінки майна через "адаптацію ціни" (шляхом аукціонів/редукціонів), питання недосконалості поточного податку на майно, необхідність і доцільність передбачити виключення для стратегічно важливих підприємств, необхідність спрощеного адміністрування для податку на розподілений прибуток, зупинились на розбіжностіх, які існують між різними експертними групами щодо окремих складових концепції реформування податку на прибуток (відсутність перевірок внутрішніх операцій, компенсатори, ставка податку) та можливими шляхами рішення цих розбіжностей. тощо.

У підсумку учасники дискусії прийшли до спільного бачення щодо основних завдань запропонованої концепції та необхідності впровадження цих змін, домовились продовжити спільну роботу над розробкою деталізованої концепції, у т.ч. у ширших форматах за участі представників Міністерства фінансів та незалежних експертів.

Проблеми податку на прибуток в Україні та пропозиції щодо його реформування

Як вдосконалити податок на нерухоме майно в Україні в контексті ліберальної антикорупційної фіскально-відповідальної податкової реформи

"Всі концептуальні пропозиції експертів щодо показників ефективності для ДФС були враховані."

27 вересня Міністр фінансів України Олександр Данилюк затвердив ключові показники ефективності (Key Performance Indicators - КРІ) в реформі Державної фіскальної служби України. Нова команда Міністерства демонструє відкритий процес напрацювання документів, що дозволило експертам провести конструктивну роботу з удосконалення окремих аспектів КРІ.

http://minfin.gov.ua/news/view/ministr-finansiv-vstanovyv-kliuchovi-pokaznyky-efektyvnosti-v-reformi-dfs?category=dohidna-politika&subcategory=podatki

Було змінено системний підхід до формування системи показників, в бік збільшення сервісних функцій ДФС, антикорупційної спрямованості та зменшення каральних функцій.

Ключові пропозиції, які було враховано:
1. Частка розглянутих звернень у загальній кількості звернень платників податків сервісу «Пульс»
2. Встановлена  система  автоматичної фіксації задоволеності платників податків консультаціями, наданими ДФС через електронні та телефоні сервіси
3. Користувачі Міністерства фінансів України та Державного Казначейства України отримають повний і безпосередній доступ до автоматизованих систем та баз даних ДФС без обмежень доступу до інформації (в режимі читання - без можливості внесення змін)
4. Обсяг заборгованості по відшкодуванню ПДВ

В той же час ми вважаємо, що для збільшення прозорості діяльності ДФС та для забезпечення можливості відслідковувати корупційні ризики необхідно також забезпечити щомісячне оприлюднення ключових показників взаємодії ДФС та платників податків. Доступ до важливих агрегованих показників щодо сум переплат усіх податків, сум донарахувань за актами
перевірок, кількості проведених планових/ позапланових перевірок, сум невідшкодованого ПДВ та інших дозволить дозволить підприємцям та громадськості самостійно моніторити ці важливі параметри, надасть можливість запобігати ситуаціями, коли контролюючі органи можуть маніпулювати показниками та зловживати своїми правами.

23 вересня 2016 р.відбулося засідання Ради громадської Платформи «Податки для економічної свободи» для обговорення концепції реформування податку на майно та податку на прибуток за участі експертів Платформи. Експертами було проведено дослідження по цих напрямках (податок на прибуток та майно), презентовано напрацювання щодо ключових змін.

Дубровський Володимир – старший економіст CASEUkraine, експерт ІСЕТ, повідомив, що експерти розглядають реформування податку на прибуток та перетворення його на податок на розподілений прибуток (виведений капітал) у комплексі з реформуванням податку на майно, що вкладається у логіку перенесення тягаря з прямих податків на майнові (відповідно до рекомендацій ОЕСР). Реформування податку на майно пропонується здійснити шляхом переходу до оподаткування майна на підставі "масової оцінки", що призведе до зменшення дискреції та корупційних можливостей.

Докладніше за посиланням

Також одним з ключових елементів податкової реформи експерти вважають реформування податку на прибуток, який за своєю базою є маніпулятивним, зменшення дискреції в оподаткуванні прибутку. Найкращим рішенням експерти вважають відстрочку сплати податку до моменту розподілу прибутку, з майже повною відсутністью контролю витрат та із зарахуванням податку на майно при сплаті податку на розподілений прибуток.

Докладніше за посиланням

Гетман Олег – економіст, звернув увагу на те, що в цей час експерти займаються тактичними кроками у реформуванні податку на майно, а саме - відкриття та синхронізації даних Мінюсту, Геокадастру, податкової та місцевих органів влади та звуження можливостей місцевих рад надавати пільги з цього податку, які створюють корупційні ризики. Ці кроки дозволять покращити адміністрування та зменшити корупційну складову, що призведе до суттєвих додаткових надходжень до бюджету. Також синхронізація баз даних вкрай необхідна для початку роботи над концептуальними змінами, презентованими сьогодні.

Протягом дискусії члени Платформи та експерти обговорили питання можливості коригування оцінки майна шляхом аукціонів/редукціонів, необхідності передбачити пільги для стратегічно важливих підприємств, механізми взаємодії із різними власниками землі та будівлі, що на ній розташована, можливість розширення бази та реалізація податку на активи, автоматизацію контролю, вплив модифікованого податку на домогосподарства тощо.

Олег Лиховид, координатор Платформи, підсумовуючи дискусію, зазначив, що питань залишилось ще багато, але на концептуальному рівні можемо говорити про певне розуміння більшістю учасників засідання необхідності впровадження запропонованої концепції. Пропонується детально вивчити надані аналітичні матеріали та продовжити спільну роботу над концепцією реформування цих податків.