23 черв. 2016 12:50

Експертний круглий стіл на тему "Трансформація податку на прибуток у податок на виведений капітал"

22 червня 2016 року відбувся експертний круглий стіл на тему «Трансформація податку на прибуток в податок на виведений капітал: переваги, недоліки, ризики»

          В обговоренні взяли участь представники профільних організацій, економісти, представники бізнес асоціацій та експерти з питань податкової та бюджетної політики.

Олександр Шемяткін та Тетяна Шевцова презентували аналітичні матеріали та концепцію реформи податку на прибуток, недоліки поточної моделі та шляхи їх вирішення.

Згідно проведеного дослідження ключовими недоліками поточної моделі є такі:

-  широкі можливості для трактування закону з боку інспектора (дискреція) та маніпулювання податковою базою з боку платника, що створює широкі корупційні можливості

-  проблеми з накопиченням збитків (що особливо актуально для України у зв’язку з курсовими різницями, що відкриває можливість для зловживань з базою оподаткування);

-  складні правила тонкої капіталізації процентів за запозиченнями (механізм контролю співвідношення заборгованості і оплаченого капіталу, мета якого - упередження податкового планування шляхом обмеження витрат на сплату процентів, який, як правило, передбачає складний розрахунок і накопичення невикористаних процентів);

-  ведення окремого обліку податкової амортизації та сам факт розрахунку амортизації;

агресивні схеми податкового планування, що використовуються крупними компаніями з метою уникнення оподаткування (при переміщенні активів, не оподаткування окремих видів доходів тощо).

В умовах глобалізації, цифрового та мобільного бізнес-середовища така модель є морально застарілою. Ця система неефективна і створює умови для використання великими компаніями складних схем податкового планування для того, щоб уникнути оподаткування.

Класична модель оподаткування прибутку містить системні проблеми, частина з яких є невід’ємною складовою цієї моделі в усьому світі, а частина обумовлена виключно специфікою України, в тому числі рівнем корупції та проблемами правозастосування. Умовно їх можна згрупувати наступним чином:

А.       Проблема розрахунку об’єкта оподаткування - фінансовий результат як базовий показник для розрахунку об’єкта оподаткування з подальшим коригування на різниці це постійний ризик претензій з боку податкової. Крім того, застосування різних схем «оптимізації», що призводить до надмірного податкового тиску на сумлінних платників податку. Податкове структурування призводить до неоподаткування одних платників податку з перенесенням всього тягаря зі сплати цього податку на інших платників, в результаті чого основна частина надходжень, а саме 80%,  з цього податку забезпечується 0,4% всіх платників податку (1086 платників).

Б.       Проблема адміністрування податку та вчинення фіскального тиску на платників податку – усталена практика, від якої податкові органи не мають жодного наміру відмовлятися.

В.       Низька фіскальна ефективність податку на прибуток як результат поєднання зазначених вище проблем та передумова його кардинального реформування.

Учасниками обговорення було зроблено наступні пропозиції до концепції:

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР зазначив, що вцілому модель прогресивна, але через норму законопроекту про «звичайні ціни» адміністрування спрощується не достатньо, коло можливих перевірок поширюється на велику кількість платників. Реалізація цього проекту хоча і призведе до зменшення дискреції, але не в повній мірі. В Україні ключові схеми ухиляння відподатків сягають сотні мільярдів, а ця схема в десятки разів менша. В усьому світі боротьба з корупцією та ухилянням від сплати податків починається згори вниз, спочатку перекривають «елітні» схеми, а потім менші. Одночасно це зробити майже не можливо.

Також він зазначив про необхідність встановлення компенсатору для даного податку у вигляді модифікованого податку на майно, з мінімальними можливостями дискреційності оцінки майна з зарахуванням його при сплаті податку на виведений капітал

Ілля Несходовський, директор “Інституту соціально-економічної трансформації”, експерт РПР, повідомив, що він підтримує запропоновану концепцію реформи податку на прибуток, вона відповідає цілям податкової реформи - проста, прозора та передбачувана податкова система, що вимагає мінімальних затрат часу для розрахунку та сплати податків. Разом з тим необхідно також реалізувати пов‘язані з цією реформою завдання - впровадження електронних сервісів для платників податків (електронний кабінет, електронний реєстр чеків,  реєстр акцизних марок)

Юлія Дроговоз, віце президент УСПП, підкреслила, що запропонована концепція дійсно внесе позитивні зміни до податкової системи, але необхідно більше роз‘яснювальної роботи з бізнес середовищем, не всі розуміють переваги моделі, не всі можуть осягнути наслідки впровадження податку на виведений капітал.

Андрій Блінов, макроекономіст, зауважив, що необхідно надати більш чіткі розрахунки надходжень до бюджету після впровадження нової моделі, на цей час розрахунки виглядають не достатньо обгрунтованими.

 

Учасників та гостей круглого столу також цікавили наступні питання: чи є погодження проекту з Мінфіном, які можливі швидкі кроки по покращенню податку на землю, чи доцільно намагатися перекрити усі «діри» та робити систему герметичною, але більш складною, чи об'єкт оподаткування виникає по касовому методу та інші.

 

За результатами проведеної дискусії всі учасники дішли висновку, що запропонована модель прогресивна, її реалізація призведе до спрощення адміністрування та зменшення дискреції, але є деякі недоліки, які можливо виправити найближчим часом та внести зміни до проекту перед його реєстрацією.

 

Гетман Олег, експерт групи Податки РПР, підсумовуючи дискусію, зазначив, що концепція має великі шанси бути реалізованою за умови, що до цього проекту не буде додано інших суперечливих норм. Також допомогти реалізації цього проекту можуть зміни до Податкового кодексу з метою покращення оподаткування землі та нерухомості, зробити цей податок більш справедливим та не дискреційним. Гетман Олег звернувся до всіх учасників дискусї з пропозицією підтримати цей проект, як такий, що призводить до концептуальних змін у податковій системі.

Учасники дискусії домовились про подальшу співпрацю для покращення проекту та адвокації запропонованих змін.

Матеріали:

http://kmp.ua/wp-content/uploads/2016/06/CPT_reform__02_06_2016_002.pdf

http://kmp.ua/wp-content/uploads/2016/06/Exit_Capital_Tax_02_06_2016.pdf

Захід організовано за підтримки Коаліції за ліберальну податкову реформу, Реанімаційного пакету реформ, Київської Школи Економіки