Військова агресія РФ, яка відбулась у 2014 році, призвела до прямих економічних втрат, зокрема анексії Криму, окупації українських територій, втрати контролю над крупними об’єктами промисловості, руйнації об’єктів інфраструктури, збільшення бюджетних видатків на оборону та соціальну підтримку біженців. Також наслідками агресії стали непрямі економічні втрати, що у поєднанні із високим рівнем корупції та несприятливим бізнес-кліматом, призвели до «втечі» капіталів, значної девальвації національної валюти, катастрофічно низького рівня інвестицій, тощо.

За період з 2016 по 2019 роки Україні вдалося відновити макроекономічну стабільність, стимулювати зростання ВВП, збільшити реальні доходи населення, зменшити рівень тіньової економіки, запустити реформи у більшості сфер, в тому числі і економічній, проте перед Україною продовжують стояти внутрішні та зовнішні виклики, що загрожують національним економічним інтересам.

Все це обумовило необхідність сформувати комплексний підхід у ідентифікації загроз для національних економічних інтересів із розробкою заходів, які б дозволили нейтралізувати їх негативні наслідки та зменшити ймовірність їх виникнення у майбутньому.

Експертами аналітичних центрів ІСЕТ, УІМ, CASE у співпраці із Фондом підтримки економічної безпеки України було досліджено загрози у економічному секторі за наступними складовим та надано рекомендації щодо їх мінімізації::

-       Інституціональна безпекова компонента

-       Фінансова безпекова компонента

-       Макроекономічна безпека

-       Соціально-демографічна компонента

-       Енергетична безпекова компонента

-       Зовнішньоекономічна безпекова компонента

-       Інфраструктурна безпекова компонента

Дослідження за посиланням:

Оцінка стану загроз у економічному секторі та причин їх виникнення

12 лютого відбулось експертне обговорення за участі фахівців ІСЕТ, експертів РПР та представників Пенсійного фонду України.

Експертами було запропоновано низку заходів, спрямованих на зменшення дефіциту ПФУ, покращення процедур та підвищення прозорості ПФУ, зокрема:
- завершення верифікації пенсійних виплат. Має бути організована процедура інвентаризації та верифікації не тільки внутрішніми службами, але службами комплайнс, що підпорядковані відповідному комітету Правління.
- виключення з ПФУ всіх виплат які по суті не є пенсійними страховими виплатами, а є більше соціальною допомогою
- відділення спеціальних пенсій від солідарного рівня пенсійної системи.
- реформування системи соціального страхування з метою зменшення бюджетних видатків, зокрема скасування загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, замінивши на обов'язкове приватне страхування.

- підвищення прозорості ПФУ, і відповідно довіри в суспільстві до нього - забезпечити проходження щорічного аудиту Рахункової Палати – парламентський контроль.

- забезпечення переходу на МСФЗ, переведення на МСФЗ має доповнюватись впровадженням відповідних форм звітності.

Зниження оподаткування праці стимулюватиме легалізацію зарплат і підприємницьку ініціативу

Система оподаткування праці в Україні є негнучкою, нестимулюючою та обтяжливою для малого і середнього бізнесу. Результатом стала висока доля зарплат «в тіні» і падіння інтересу до офіційно зареєстрованого індивідуального підприємництва. Вирішення цієї проблеми репресивними методами не приносить результатів. Тільки через зниження ЄСВ та ПДФО, яке має супроводжуватися пошуком бюджетних компенсаторів, Україна зможе вивести ринок праці та сферу діяльності самозайнятих осіб із тіні.

Про це йшлося під час засідання круглого столу «Перешкоди офіційного працевлаштування та ведення індивідуального бізнесу в Україні» за участі представників Міністерства фінансів, Державної регуляторної служби, економічних експертів, представників бізнесу та громадських організацій. Організаторами круглого столу виступилиІнститут соціально-економічної трансформації, Аналітичний центр CASE-Ukraine, Представництво Данської Ради у справах біженців в Україні, Українська асоціація прямого продажу, Українська федерація індустрії безпеки, Українська Рада Бізнесу, Реанімаційний Пакет Реформ.

Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, експерт РПР, представив порівняльний аналіз податкового навантаження на працю у 20 країнах світу та провів співставлення з відсотком перерозподілу ВВП через бюджет. На думку експерта, сьогодні Україна належить до тих держав, де високе оподаткування поєднується з низьким рівнем державних послуг, визначеного відповідно до індикаторів Світового банку. Оптимальним навантаженням на зарплати у перший рік реформи було названо 25% сумарно ЄСВ та ПДФО (замість 41,5% нинішніх), а компенсатором пропонується скорочення неефективних витрат бюджету та модернізація і збільшення частки у ВВП найменш «шкідливих» для економіки податків: податків на нерухомість, землю тощо. Зниження податків на працю на кожен 1% уже дають зростання виробництва на 0,15% та підвищує рівень зайнятості на 0,2% вже у перший рік реформи.

Заступник Міністра фінансів України Сергій Верланов зазначив, що у міністерстві є повне розуміння того, що скорочення податків на фонд оплати праці стоїть серед першочергових завдань. Він вважає, що насамперед зниження потребує податок на доходи фізичних осіб, що відчують на собі всі громадяни. Водночас він послався на те, що високі бюджетні витрати на покриття дефіциту Пенсійного фонду та обслуговування зовнішнього боргу не дозволяють провести цю реформу прискореними темпами. Під час останнього зниження ЄСВ у 2015 році знадобилося приблизно 3 роки, щоб повернутися до колишнього рівня зборів соціального внеску. Тобто, зазначив С. Верланов, на аналогічну реформу також знадобиться близько трьох років.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, зазначив, що завдяки зниженню ЄСВ у 2016 році підприємці змогли суттєво підвищити заробінту плату, останніми роками вона зростає на більш ніж на 20% на рік. Це зниження навантаження дуже позитивно вплинуло на малий та середній бізнес, призвело до суттєвої детінізації ринку праці. При цьому сукупні надходження до бюджету від податків на працю (ЄСВ+ПДФО) навіть збільшились на кілька млрд гривень у рік впровадження реформи.

Учасникам круглого столу були представлені дослідження, які свідчать про негативні тенденції в розвитку малого та середнього бізнесу. Ситуація для фізичних осіб-підприємців, які працюють офіційно, значно погіршилася з початку 2017 року після запровадження обов’язкової щомісячної сплати єдиного соціального внеску незалежно від фактичного провадження підприємницької діяльності та отримання доходу (зараз – 819 грн., з наступного року – 919 грн.). Близько 400 тисяч підприємців з 2 мільйонів зареєстрованих закрили свій бізнес – зупинили діяльність або перейшли в «тінь». Тягар податкового навантаження щодо сплати ПДФО та ЄСВ за найманих працівників безпосередньо збільшується для мікро- та малого бізнесу. Так, у середньому, близько 80% представників мікро-підприємців вважають ставки ПДФО та ЄСВ високими для ведення бізнесу.

Також експерти зазначили, що, згідно опитувань Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, зменшення ставки ЄСВ посідає перше місце серед найочікуваніших реформ у 2018 році серед представників малого бізнесу (43,1 %).

Не чекаючи змін, підприємці та наймані працівники «голосують ногами», виїжджаючи за кордон. Про це учасники дискутували, зокрема, з огляду на представлені результати «Глобального дослідження про підприємництво» – AGER, яке проводиться щорічноз 2011 року. Результати за 2018 рік ілюструють підприємницькі настрої у 44 країнах світу і показують, що українці займають останнє місце серед обстежених країн за індексом бажання, готовності та стійкості намірів відкривати і вести власний бізнес. Причому різке падіння цього індексу відбулося саме в останній рік. Про це повідомив Томаш Мурас, Голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу, представляючи результати Дослідження AGER. “Розчарування – це нинішній настрій потенційних підприємців», - зазначив Т. Мурас. Бажання починати свій бізнес у світі мають 49% опитуваних, в ЄС – 41%, в Україні – тільки 21%.

Павло Полікарчук, керівник проекту «Рейтинг. Вісник», підтвердив, що нинішня система оподаткування праці стимулює тіньову зайнятість. «Аналіз статистичних даних держорганів засвідчує, що середньостатистичне «живе» підприємство в Україні сплачує 43 тисячі гривень податків, але має в штаті в середньому 23 працівника, - зазначає П.Полікарчук. – Це неможлива ситуація, яка свідчить про ухилення від оподаткування. На додачу, бачимо, що середній бізнес останніми роками практично відсутній і працює «в нуль», без прибутку».

Учасники круглого столу наголосили на необхідності терміново врегулювати питання надвисокого навантаження на фонд оплати праці, зокрема і для мікро- та малого бізнесу. З метою усунення суттєвого викривлення умов роботи індивідуальних підприємців, необхідно прибрати обов’язкову сплату ЄСВ для «сплячих» ФОПів, для ФОПів сумісників (уже соціально застрахованих як штатні працівники), надати можливість підприємцям сплачувати ЄСВ за робітників у відповідності до робочих годин та інші термінові заходи.

У підсумку заходу представники бізнес об’єднань, експерти, представники громадських організації звернулись до представників Міністерства фінансів із проханням якнайшвидше створити робочу групу у Міністерстві фінансів з метою опрацювати надані пропозиції та підготувати необхідні зміни до законодавства.

21 вересня о 15:00 відбудеться круглий стіл на тему «Перешкоди офіційного працевлаштування та ведення індивідуального бізнесу в Україні» за участі представників Міністерства фінансів, Мінекономрозвитку, народних депутатів, представників бізнесу та експертів

Організатори: Інститут соціально-економічної трансформації, Аналітичний центр CASE-Ukraine, Представництво Данської Ради у справах біженців в Україні, Українська асоціація прямого продажу, Українська федерація індустрії безпеки, Українська Рада Бізнесу, Реанімаційний Пакет Реформ

Завданням круглого столу є визначення спільних позицій щодо оптимального навантаження на фонд оплати праці в Україні для роботодавців та обов’язкових внесків для самозайнятих осіб. Також необхідно розглянути відповідні компенсаторні засоби для впровадження зниження навантаження на фонд оплати праці для стимулювання детінізації у цій галузі.

Метою круглого столу є формування порядку денного пріоритетних кроків на 2019 рік з метою зниження видатків бюджету та покращення умов ведення бізнесу для малого та середнього бізнесу.

Питання до обговорення:

1. Чому існує тіньовий ринок оплати праці?
2. Як українці сприймають середовище для ведення бізнесу в країні і що їм заважає – результати дослідження
3. Як зменшити податкове навантаження на роботодавців: розгляд пропозицій
4. Яка оптимальна доля (у %) видатків бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси України?
5. Які найбільш неефективні статті видатків держбюджету?
6. Економічне зростання України: спільний план дій.

Запрошені до дискусії:

➢       Сергій Верланов, заступник Міністра фінансів України

➢       Оксана Продан, народний депутат України

➢       Ксенія Ляпіна, Голова Державної регуляторної служби

➢       Тетяна Острікова, народний депутат України

➢       Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР

➢     Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації

➢     Томаш Мурас, Голова Ради директорів Української асоціації прямого продажу

➢       Павло Полікарчук, керівник проекту «Рейтинг. Вісник»

 Також до участі у обговоренні запрошені представники бізнес об’єднань, профільні експерти, представники Кабінету міністрів України.

Місце проведення заходу: конференс зала РПР (Ольгінська 6, поверх 2 )

Додаткова інформація: (099)3440501, (067)3124444

Реєстрація: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В ефірі телеканалу Еспресо Ілля Несходовський - кандидат економічних наук, експерт РПР

Відео програми телеканалу Експрессо

Ілля Несходовський, кандидат економічних наук, - гість "112 Україна", 14.08.2018. Національні особливості курсоутврення.

Відео програми телеканалу "112 Україна"

Уряд хоче посилити контроль за статками заможних. Яким чином це планують зробити? Чи не зумовлять такі кроки ще більшої тінезації економіки? Чи підуть банки на відкриття банківської таємниці. Зарубіжний досвід - позитивний/негативний. Участь директора ІСЕТ Іллі Несходовського у програмі телеканалу Київ.

Відео програми телеканалу Київ

Огляд проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг"

Презентація - Кешбек для споживача

Гості в студії Телеканалу ZIK: - Олександр Шемяткін, юрист, експерт в галузі оподаткування - Ілля Несходовський, директор ІСЕТ

Ілля Несходовський, кандидат економічних наук, експерт РПР про податок на виведений капітал

Відео програми "ПолітикаUA"