Super User

Super User

Дрібний бізнес, в тому числі у формі самозайнятості, відіграє важливу роль в економіці будь-якої країни з низки причин. Зокрема це гнучкі умови праці, які дозволяють збільшити інклюзивність ринку праці, це зручний старт для підприємництва та багатьох радикальних інновацій, конкуренція виробників товарів та послуг на споживчому ринку створює сприятливі умови для покупців, покращує якість життя та збільшує купівельну спроможність доходів населення тощо.

 

У різних країнах використовуються різні моделі спрощеного оподаткування, зокрема:

- Податок з доходів фізичних осіб - Фінляндія, Болгарія, Чехія, Польща, Румунія, Угорщина та інші

- Спрощений режим оподаткування на загальної системі (simple tax) - Хорватія, Чехія, Польща, Італія та інші

- Податок з виручки (sales tax) - Польща, Грузія та інші

- Фіксований податок (lump sum taxation) - Україна, Польща, Угорщина, Росія, Грузія, Азербайджан та інші

- Патент - Росія, Казахстан та інші

 

Існуюча в Україні система спрощеного оподаткування (ССО) є доволі сприятливою порівняно з іншими країнами, та створює загалом непогані можливості для тих самозайнятих осіб, що працюють на постійній основі, і для яких така діяльність є основною. Але існує проблема негнучкості строків переходу на ССО та неможливість робити це епізодично, за потреби.

Опис проблематики та пропозиції експертів - за посиланням: Analit-zapiska-samozanyatie-final.pdf

Analitska-samozainyati.pdf

 

 

 

Моніторинг ефективності роботи Державної митної служби включає такі показники: виконання прогнозних показників надходження митних платежів; обсяги імпорту, зокрема оподатковуваного та неоподатковуваного; Суми умовно нарахованих митних платежів; Податкове навантаження за співставними товарами, зокрема деталізувати такі показники: надходження митних платежів, млн. грн.; середня митна вартість, $/кг; податкове навантаження, грн./$; податкове навантаження, грн./кг; ефективність роботи митниці під час контролю правильності визначення митної вартості, класифікації товарів та країни походження; дані щодо проведення документальних перевірок дотримання юридичними особами законодавства України з питань державної митної справи; протидія порушенням митних правил, зокрема співвідношення: Порушено справ про ПМП / Передано справ до суду / Винесено постанов про накладення адміністративного стягнення / Застосовано конфіскацію / Накладено штрафів судом / Стягнуто штрафів, накладених судом / Прийнято судом рішень про припинення справ / Стягнуто до державного бюджету.

 

Моніторинг ефективності роботи Державної податкової служби включає: сім показників щодо діяльності ДПС (KPI) за 2015-2020 роки, які базуються на даних статистики та звітності контролюючих органів, розміщених на офіційних сайтах, зокрема річних Звітів про виконання Плану робіт Державної фіскальної служби України за 2015-2018 рр., Звіт про виконання Плану робіт Державної податкової служби України за ІІ півріччя 2019 року та Звіт про виконання Плану діяльності Державної податкової служби України на 2020 рік. Додаткові джерела: дані НБУ, Держкомстату, аналітичні звіти щодо скарг бізнесу на ДПС (реалізує офіс бізнес-омбудсмена), дані щодо репрезентативних опитувань бізнесу, моніторинг та аналіз інформації з інших відкритих джерел.

Показники ефективності ДПС (у динаміці щоквартально) для громадського контролю:

- Ступінь дотримання платниками податків законодавства зі сплати податків – оцінка податкових розривів (“tax gaps”); 

- Ступінь задоволеності платників податків виконанням органами податкової служби сервісних функцій (опитування бізнесу);

- Стан/динаміка збору та відшкодування податку на додану вартість

- Стан/динаміка блокування податкових накладних/розрахунків коригування в рамках системи автоматичного моніторингу (СМКОР) - кількість заблокованих ПН/РК на місяць та кількість компаній у яких заблоковано ПН/РК

- Стан/динаміка податкового боргу платників податків

- Стан/динаміка переплат до бюджету платників податків з основних податків та зборів (з податку на прибуток, ПДФО та інші)

- Індикатор конфліктності роботи ДПС - Скарги платників податків у динаміці (кількість/сума/на центральному рівні скасовано ППР/скасовано у суді)

- Кількість заходів адміністративного/кримінального характеру щодо співробітників ДПС до Загальної чисельності фахівців ДПС

- Кількість справ у суді першої інстанції в цілому щодо податкових питань, у апеляційній  інстанції та кількість справ, які виграла держава

- Кількість невиконаних податковою  судових рішень у динаміці, квартал до кварталу;

 

Моніторинг ефективності Державної податкової служби та Державної митної служби - Monitoring-DPS-DMS-2021.pdf

 

 

Сучасний ринок тютюнових виробів перебуває у фазі активної трансформації. Значний вплив на тютюнову галузь та урядові політики справляє стратегія зменшення шкоди від тютюну (Tobacco harm reduction), збільшення популярності альтернативної продукції для споживання нікотину (продукція меншої шкоди) – систем нагріву тютюну та електронних сигарет. На сьогодні на законодавчому рівні дозволено до споживання різноманітні системи електричного нагрівання тютюнових виробів у 79 країнах із сукупним населенням 3,2 млрд осіб. Процес регулювання тютюнової галузі відрізняється великим різноманіттям, але за відсутності будь-якого глобального єдиного підходу до регулювання обороту цього виду продукції.

Таким чином, перед акцизною політикою України постає вкрай складне завдання – забезпечити оптимальний баланс між пріоритетами охорони здоров’я та досягненням цілей наповнення бюджету, гармонійного наближеннядо розміру ставок акцизного податку, на рівні мінімально встановлених в ЄС, як це передбачає Угода про асоціацію, нівелювання наслідків диспропорцій щодо ставок акцизу на тютюнову продукцію в Україні та країнах – сусідах.

У цій аналітичній роботі акцентується увага на особливостях (практиках) переходу окремих країн світу на продукцію меншої шкоди, досліджується ситуація з поточною національною акцизною політикою у тютюновій галузі, робиться порівняння акцизів на тютюнові вироби в Україні, країнах – сусідах та окремих країнах світу, а також надаються рекомендацій з вдосконалення політики у сфері оподаткування сигарет, зокрема з метою зростання ефективності протидії їх незаконному виробництву та продажу.

Аналітична робота - Analitika-akcizi-2021-final.pdf

 

Кілька днів тому фахівцями Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна було опубліковано дослідження на нових даних - щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн та залишається майже без змін для України за останні 5 років.

 

Але сама структура уникнення податків не залишилася незмінною. Структурні зміни, зміни до законодавство, економічна криза та інші фактори - призвели до зростання обсягів зловживань по певних схемах (заробітні плати «у конвертах», порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні), в той же час і до зменшення зловживань по інших схемах («офшорні» схеми, схеми по мінімізації ПДВ в середині країни). 

 

Змінився «лідер» серед найбільших схем по мінімізації податків – найбільші зловживання у 2020 році спостерігаються за схемою заробітні плати «у конвертах» - втрати бюджету оцінюються у 110-150 млрд грн на рік, в той час як чотирирічний лідер – контрабанда та порушення митних правил – відійшов на друге місце (70-120 млрд грн на рік). Обсяги цих схем зросли за останній рік.

 

Офшорні схеми, внаслідок високої та висхідної вартості обслуговування, що обумовлюється новими світовими стандартами податкової прозорості (antiBEPS, FATCA, ATAD, BEPS 2.0, КІК та інші) - все більш отримують ознаки «елітарності», тобто залишаються доступними великим українським компаніям та заможним українцям. Обсяги втечі прибутків за кордон все ще залишаються високими, але зменшились за останній рік і сягають від 120 до 200 мільярдів гривень на рік (15-35 млрд грн втрат бюджету на рік). 

 

Проте, інші популярні інструменти ухилення/уникнення від оподаткування демонструють різнонаправлені тренди. За новими даними обяги зловживань є такими: 

    Схеми тіньового ринку оренди землі та сільгосппродукції: приблизні обсяги: 24-118 млрд грн на рік, потенційні втрати бюджету: 10-46.5 млрд грн на рік

     Розкрадання податку на додану вартість (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»)): приблизні обсяги: 144-180 млрд грн на рік, потенційні втрати бюджету: 24-30 млрд грн на рік

    Контрафакт: приблизні обсяги: 85-105 млрд грн на рік, потенційні втрати бюджету: 38-43 млрд грн на рік

    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу): приблизні обсяги: 50-130 млрд грн на рік, потенційні втрати бюджету: 1-6,3 млрд грн на рік

    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами: приблизні обсяги: 23-58 млрд грн на рік, потенційні втрати бюджету: 6-10 млрд грн на рік

 

Загальними рекомендаціями експертів для подолання найбільших схем по ухиленню від сплати податків вже кілька років залишаються такі:

- Інституційна реформа Державної митної служби, налагодження обміну митною інформацією з усіма країнами

- Підвищення матеріального забезпечення прикордонників, в першу чергу оплати праці - для зменшення корупційних чинників

- Забезпечення ефективної роботи нового Бюро економічної безпеки, як єдиного органу по боротьбі із економічними злочинами, громадський контроль над роботою БЕБ

- Лібералізувати архаїчне трудове законодавство, привести його до сучасних реалій (законопроєкти №5371, №5388).

- Суттєво знизити навантаження на фонд оплати праці, до цільового показника у 20% сукупно, компенсуючи недонадходження до бюджету за рахунок скорочення неефективних видатків бюджету та модифікацією податків на землю та майно (збільшуючи їх долю у ВВП)

- Замінити надто широку фіскалізацію 2 та 3 груп платників ЄП на спрощеній системі - на застосування РРО виключно на ризикові категорії платників, визначених додатково через торгівельні площі та товарний асортимент. Передбачити механізми стимулювання покупця отримувати чек.

- Радикально спростити адміністрування податків та зробити його набагато менш вразливим до корупційного тиску, зокрема через реформу корпоративного податку (впровадження податку на виведений капітал)

Фахівцями Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна було проаналізовано нові дані щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

    Порушення митних правил та контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, схеми за допомогою поштових пересилань, «піджаки», пряма контрабанда)

    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»))

    Контрафакт

    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

    Схеми тіньового ринку оренди землі

    Тіньові заробітні плати

    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Розрахунок втрат бюджету від ключових схем та рекомендації - за посиланням: 

Doslidzennya-shem-2021-final.pdf

Другий рік роботи Парламенту розпочався у розпал економічної кризи, спровокованої світовою пандемією коронавірусу, яка призвела до численних обмежень для роботи бізнесу та для громадян.

За підсумками другого року роботи Парламенту та Кабміну – маємо такі економічні показники станом на вересень 2021 року:

  1. Економіка поступово виходить з кризи, після падіння у 2020 році на -4% ВВП. У 2021 році економіка демонструє зростання: у першому кварталі ще спостерігалось падіння у -2.2% (порівняно із першим кварталом попереднього року), а у другому кварталі 2021 року ВВП збільшився на +5,7% ВВП (порівняно з другим кварталом попереднього року). За підсумками півріччя ВВП збільшився на +1,7 % проти першої половини минулого року. За прогнозами Мінекономіки за підсумками 2021 року очікується зростання ВВП у розмірі +4.1% ВВП, за прогнозами Світового банку очікується зростання у +3.8%
  2. ВВП у доларовому еквіваленті збільшився з 153.9 млрд доларів у 2019 році до 155.6 млрд доларів за підсумками 2020 року. ВВП на одну людину у доларовому еквіваленті збільшився з 3662 доларів у 2019 році до 3727 доларів у 2020 році.
  3. Середня заробітна плата у 2021 році за півріччя склала 479 доларів на місяць, у порівнянні із першим півріччям 2020 року (420 дол/міс), а у першому півріччі 2019 року склала 372 дол. Влітку 2021 року середня заробітна плата у доларовому еквіваленті перетнула позначку 500 доларів за місяць, що є найвищим показником за всі роки спостережень.
  4. На 1 вересня 2021 року міжнародні резерви України зросли до 31,6 млрд доларів, що є найвищим значенням за останні 9 років. На кінець 2019 року ЗВР складали 25,3 млрд доларів, на кінець 2020 року ЗВР складали 29.1 млрд доларів.
  5. Банківська система в період кризи демонструє стабільність – за останні два роки було визнано неплатоспроможними лише три невеликих банки. Внаслідок професійних дій Національного банку та покращення платіжного балансу – національна валюта вже кілька років є стабільною, девальвація за останні роки була в межах статистичної похибки у кілька відсотків.
  6. Обсяги депозитних вкладів у банківській системі на серпень 2021 року склали 1трлн 389 млрд (715 млрд – громадяни України, 674 млрд - бізнес), на серпень 2020 року обсяги складали 1 трлн 226 млрд, на у 2019 році = 1 трлн 071 млрд грн

Протягом року було прийнято багато законів, зокрема щодо запуску судової системи, змін у податковій політиці, запуску Бюро економічної безпеки, врегулювання фінансового сектору тощо. Огляд позитивних, ризикових та негативних змін - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ за 2020-2021 роки:  Shadow-report-2021-final.pdf

 

Для України рішення про відмову від класичного оподаткування прибутку і переходу до інноваційної моделі податку на розподілений прибуток ( distributed profit tax) або, як його назвали в Україні - податок на виведений капітал (далі - ПнВК) - є досить складним та неоднозначним. Спроби впровадження були у 2015, 2016, 2018 та 2020 роках - вонни викликали і викликають гострі дискусії. Аналогічна, по суті, ситуація спостерігається і в економічній науці, де присутня давня дискусія з приводу доцільності чи недоцільності корпоративного податку як такого в світі спотворюючого впливу цього податку на заощадження таінвестиції. В цілому теоретичний консенсус зміщується з питання про те, чи слід обкладати податком прибуток підприємств, до питання про те, в якій мірі і в який час він повинен обкладатисяподатком.

 

Що таке український ПнВК: податок, який передбачає відмову від оподаткування на систематичній основі поточного фінансового результату компанії, скоригованого на податкові різниці, а піддає обкладенню лише операції: 

- щодо розподілу прибутку на користь власників бізнесу; 

- прирівняні до розподілу прибутку (наслідком проведення яких є приховане виведення активів / засобів компанії, елемент захисту від схем уникнення оподаткування).

При ПнВК момент оподаткування прибутку припадає не на час його нарахування на користь компанії, а на час розподілу дивідендів акціонерам.

 

В той же час до цих пір не проведено жодної більш-менш комплексної оцінки ефективності та наслідків введення податків подібного роду. У зв'язку з цим, ця робота є спробою оцінки (наскільки це можливо) впливу введення ПнВК у низці країн, які його імплементували,  на окремі макроекономічні показники. 

Аналітична довідка не є повномасштабним аналізом, а скоріше підбіркою особливостей введення податку в окремих країнах, компіляцією доступних статистичних даних (Світового банку, МВФ, національних статистичних, фінансових та податкових органів) і висновків на основі наявної інформації.

 

Аналітична довідка за посиланням: Analitika-NnVK-mezd-dosvid-2021.pdf

 

 

11 жовтня 2021 року у Києві відбудеться щорічний форум «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади», під час якого парламентарі та урядовці обговорять із лідерами бізнес-спільноти пріоритети інституційних та економічних реформ.

На цей час навантаження на фонд оплати праці становить: 22% ЄСВ + 18% ПДФО + 1,5% військовий збір = 41,5% (номінал). У перерахунку на ефективну ставку це 34% навантаження на фонд оплати праці.

За цим показником Україна випереджає значну кількість навіть розвинених країн, зокрема США (із навантаженням 31,7%), Японію (32,6%), Британію (30,9%), Канаду (30,9%), Австралію (28,6%), Південну Корею (22,6%), Ізраїль (22,1%), Швейцарію (21,8%), Мексику (20,4%), Нову Зеландію (18,1%), а також значну кількість країн, що розвиваються. Серед країн, що схожі на Україну за рівнем соціально-економічного розвитку та якістю державного врядування - наша країна серед лідерів за розміром шкідливого навантаження на працю.

Слід зазначити також, що чим більшим є податкове навантаження, то сильнішими стають стимули для уникнення оподаткування. Надмірне оподаткування має наслідком прогресуючу тінізацію, - відповідну залежність відображає крива Лаффера.

Податки на працю дестимулюють зайнятість як таку, збільшують вартість створення робочих місць, посилюючи тінізацію ринку праці, стимулюють трудову міграцію, дестимулюють працемісткі галузі.

Фахівці Інституту соціально-економічної трансформації напрацювали проєкт по фіскально відповідальному зниженню навантаження на фонд оплати праці - за посиланням: Navantazennya-na-ZP-final.pdf

Подібно до більшості інших країн з доходом на душу населення, меншим за середній, та слабким державним управлінням - Україна потерпає від відносно високого розміру «тіньової економіки». МЕРТ оцінює її розмір у 31% ВВП, що є забагато порівняно з розвиненими країнами, але схоже на показники країн із близькими до наших характеристиками якості врядування і доходу на душу населення: «рівень тіньової економіки у січні-березні 2020 року склав 31% від обсягу офіційного ВВП, що на 1 в.п. менше за показник січня-березня 2019 року. У сфері оптової та роздрібної торгівлі за підсумком І кварталу 2020 року частка тіньового сектору за методом «збитковості підприємств» збільшилася на 16 в.п. до 36%, а за методом «витрати населення – роздрібний товарооборот і послуги» показала, що вона зменшилась на 4 в.п. і склала 29% ВВП. В умовах запровадження карантинних заходів та закриття всіх видів неорганізованої торгівлі такий результат є об’єктивним».

У різних сектора економіки тіньова частка є різною, оцінки фахівців щодо тіньової частки по окремих секторах торгівлі, зокрема у підакцизній групі – у інформаційній довідці: Dovidka-shodo-tini-UA.pdf

Analiz-vitrat-vigid-6131-2.pdf

 

Сторінка 4 із 20