Нещодавно народними депутатами було зареєстровано законопроєкти № 3724 “Про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках” і № 3725 “Про внесення змін до Митного кодексу України,  спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження інвестиційних стимулів в індустріальних парках” щодо функціонування індустріальних парків, які запроваджують низку податкових пільг. Зокрема проєктами передбачено:

- звільнення учасників індустріальних парків від оподаткування податком на прибуток протягом 5 років та сплата лише 50% податку на прибуток протягом наступних 5-и років за умови експортної діяльності парків;

- запровадження ставки ПДВ в 3% на імпорт обладнання і комплектуючих для облаштування індустріальних парків строком на десять років;

- запровадження мінімальної ставки ПДВ в 3% на імпорт сировини, напівфабрикатів і приладів за умови подальшого виробництва з них кінцевого продукту та експорту не менш як 50% готової продукції;

- звільнення учасників індустріальних парків від ввізного мита на іноземне обладнання та комплектуючі;

- часткове відшкодування експортерам з числа учасників ІП частини відсотків за кредитами на зовнішні поставки.

Експерти з питань економічної політики проаналізувати ці законопроєкти та зазначають наступне:

Згідно опитувань іноземних інвесторів, які щороку проводять Європейська Бізнес Асоціація, Dragon Capital та Центр економічної стратегії - вже четвертий рік поспіль основними перешкодами для інвестицій респонденти назвали широко розповсюджену корупцію та недовіру до судової системи в Україні. Значно погіршують інвестиційну привабливість монополізація ринків та олігархізація економіки. В той час як проблеми із податковим навантаженням у різні роки займає останні місця у рейтингу або взагалі не потрапляє до першої десятки.

Результати останнього опитування:

В той же час слід зазначити, що чинне законодавство вже передбачає можливість функціонування індустріальних парків. Необхідно забезпечити більш привабливі передумови для потенційних інвесторів, не зашкодивши конкурентному середовищу у країні та не створюючи схеми по мінімізації податків.

В якості ефективних інструментів досягнення цілей, задекларованих авторами відповідних законопроектів, ми пропонуємо (за умови створення учасниками парків мінімальної кількості новостворених робочих місць та/чи мінімального обсягу заробітної плати, мінімальної суми інвестицій для отримання пільг):

- Сприяння забезпеченню клієнтів індустріальних парків транспортною, виробничою та соціальною інфраструктурою.

- Радикальне спрощення процедури підключення до елекромереж.

- Спрощені регуляторні процедури для інвестора – єдине вікно отримання дозволів на будівництво, виділення землі, підключення до мереж. Дозволи надаються на підставі єдиних спільних принципів.

- Компенсація частини створення об’єктів інфраструктури інвестору місцевими бюджетами, шляхом зарахування при сплаті місцевих податків інвестором певної суми видатків інвестора. Визначається чіткий перелік об’єктів інфраструктури, які підлягають компенсації, держава бере участь у фінансуванні створення частини об’єктів інфраструктури.

- Фінансування професійних освітніх програм та підвищення кваліфікації співробітників за рахунок місцевих бюджетів або в рамках державно-приватного партнерства.

- Застосування спрощеного регулювання трудових відносин на основі трудового договору без жодних інших обмежень

- Застосування добровільної сплати ЄСВ за заявою працівника понад рівень, що відповідає мінімальній зарплаті

В той же час для всіх інвесторів країни необхідно реалізувати:

– кардинальне спрощення умов ведення бізнесу для усіх господарюючих суб’єктів;

– зниження імпортних мит, насамперед для комплектуючих та обладнання;

– проведення інституційної реформи податкової та митної служб, ліквідація податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції, СБУ, прокуратури та створення шляхом прозорого конкурсного відбору із залученням громадськості єдиного аналітичного органу фінансових розслідувань;

– створення незалежної судової системи та ефективних правоохоронних органів, зокрема, шляхом перезавантаження Вищої ради правосуддя задля очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення справедливої участі громадян у судочинстві, вдосконалення досудового розслідування, повноцінне і своєчасне виконання судових рішень.

– створення більш сприятливих умов для тих підприємств, які реінвестують свої прибутки, зокрема шляхом реформування оподаткування прибутку.

- Стимулювання експорту за рахунок ефективної роботи експортно-кредитного агентства.

Запровадження податкових пільг, які передбачені проєктами - не вбачається доцільним. Наявність таких пільг для окремих суб’єктів, зокрема з податку на прибуток, ПДВ, мит, ПДФО - спотворює конкурентне середовище, ускладнює податкову систему збільшує дискреційні можливості перевіряючих органів та створює ризики створення нових схем по ухиленню від сплати податків.

Створення спеціальних (вільних) економічних зон різних функціональних типів на території України вже було врегульоване Законом України від 13 жовтня 1992 року № 2673-XII  “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”. Попередній досвід свідчить про те, що існування таких зон може наносити суттєву шкоду державі. Так, згідно звіту тимчасової слідчої комісії  - від'ємне сальдо між надходженнями до бюджетів та державних цільових фондів від податків, зборів та сумою отриманих суб'єктами СЕЗ та ТПР податкових пільг станом на 01.01.2006-го року становило мінус 5 млрд. гривень.  

Експерти вважають, що всі зміни до законодавства про териоріально- та про проектно-орієнтовані спеціальні правові режими економічної діяльності повинні:
1) бути бюджетно-ефективними (“кожна гривня звільнень сьогодні повинна компенсуватися декількома гривнями додаткових надходжень завтра”),
2)   створювати додану вартість у складі валових регіональних продуктів, 
3) створювати не лише внутрішні, але і зовнішні позитивні ефекти економічної діяльності.

Виходячи з викладеного вище представники аналітичних центрів закликають народних депутатів врахувати надані пропозиції та суттєво доопрацювати законопроєкти №3724 і №3725, а також реалізувати інші завдання за допомогою нових законопроєктів, які покращать інвестиційний клімат країни в цілому.

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

CASE Ukraine

Інститут Податкових Реформ

Інститут фінансів та права