Під час онлайн-конференції «Як зменшити зловживання псевдо-ФОП та не нашкодити законослухняному малому бізнесу?» 5 травня - було представлено результати дослідження «Методологія та результати обрахунку реальних доходів ФОП – платників єдиного податку». Участь у конференції взяли голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Дядюра, члени Української Ради Бізнесу, представники аналітичних центрів. Модераторами зустрічі виступили Анастасія Баклан (Центр міжнародного приватного підприємництва) та Олег Гетман (Економічна експертна платформа).

Старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський представив результати дослідження «Методологія та результати обрахунку реальних доходів ФОП – платників єдиного податку». Спираючись на результати дослідження, експерт зазначив: зловживання мають місце, але до них вдається абсолютна меншість ФОП. І якщо збільшити поріг, як це вже зроблено в чинному законодавстві, – такі зловживання виявляться несуттєвими. Потенційні втрати бюдежу від схем з перевищення оборотів 2 та 3 груп складають орієнтовно від 6 до 7.3 млрд гривень на рік.

Андрій Панасюк, експерт Економічної експертної платформи, навів результати розрахунку потенційних витрат підприємців за умов тієї або іншої моделі фіскалізації. Так, фіскалізація всієї 2 та 3 груп платників ЄП коштуватиме підприємцям орієнтовно додаткових 10.1 млрд гривень у перший рік впровадження, фіскалізація ризикових категорій товарів та послуг – коштуватиме підприємцям 1,2 млрд гривень у перший рік, а фіскалізація підприємців, які реалізовують товари на великих торгових площах та через мережу інтернет –  0,86 млрд гривень у перший рік.

«Розширення фіскалізації на 2-гу і 3-тю групу є недоцільним, оскільки втрати економіки перевищують фіскальний ефект. Пропозиції експертів за підсумками дослідження: доцільно замінити всі існуючі критерії фіскалізації (окрім підакцизних товарів, які всі мають бути фіскалізовані), в тому числі передбачені Податковим кодексом на 2021 рік, на фіскалізацію виключно ризикових нетипових категорій платників. Можливо, на підставі торгівельної площі і товарного асортименту. Критерії ризиковості варто визначати на підставі повноцінного аналізу вигод і витрат», – заявив Володимир Дубровський.

«Ми вивчали, яким чином доопрацювати механізм, закладений у законах №128 і №129, щоб з одного боку, не вихолостити зміст, а з іншого – не зачепити інтереси тих суб’єктів малого і мікробізнесу, які нецікаві для фіскального контролю взагалі, – зазначив Данило Гетманцев, коментуючи результати представленого дослідження. – Дякую що зачепили тему сфери розширення застосування РРО. Це дійсно протидія великому бізнесу, який використовує єдиний податок для ухиляння від оподаткування. Прямого, цинічного і безсоромного».

Голова парламентського комітету повідомив, що текст законопроєкту, який змінює підходи до фіскалізації ФОП – вже майже напрацьований, за кілька днів буде опубліковано для публічного обговорення. Проєкт позбавляє фіскалізації малий бізнес, який чесно сплачує податки, фіскалізація якого не доцільна. Це – крок назустріч представникам бізнесу, які наголошували на недоцільності тотальної фіскалізації.

«Законопроєкт включає ідеї, які лунали від бізнес середовища, але так, щоб не вихолощувати ідею. «Не робіть нічого і скасуйте все» – я не міг особисто підтримати цю позицію, оскільки вона, вважаю, невірна. Ми би хотіли почути критику, подискутувати. Можливо, внести зміни і потім уже всіма фракціями проголосувати», – пояснив голова Комітету.

Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради Бізнесу Грігол Катамадзе вважає, що саме зараз час створювати кращі умови для діяльності бізнесу, – щоб після завершення карантину і кризового періоду бізнес мав змогу розвиватися. Президент асоціації пообіцяв уважно вивчити законопроєкт та надати пропозиції. В цілому зміна тотальної фіскалізації на фіскалізацію ризикових груп платників є важливою.

«Давайте подумаємо ще й над такими проблемами, як зниження навантаження на фонд оплати праці. Багато говоримо про можливе зниження ЄСВ, ПДФО. Давайте дійдемо якогось конструктиву і реалізуємо це», – закликав Грігол Катамадзе.

Відповідаючи на цей виступ, Данило Гетманцев розповів про пріоритетні напрями роботи комітету: «Зараз розробляємо заходи з підтримки промисловості. Це перший напрям.

Другий – спрямували документи до Мінфіну, щоб почути їхню позицію по податку на виведений капітал для підприємців з оборотом до 200 млн. грн. Після відповіді готові впроваджувати. Третє – Бюро фінансових розслідувань. Вже є два законопроєкти, готові виносити на обговорення. Щодо зниження навантаження на фонд оплати праці – це питання найскладніше, бо залежить не від політичної волі, а від цифр. Потрібно передбачити компенсатори, це велика робота, яка повинна бути зроблена Мінфіном».

На думку Володимира Дубровського, зараз існує вікно можливостей для впровадження повноцінної реформи корпоративного податку для всіх: «Раніше було головне заперечення – мовляв, держава могла би втратити великі надходження від податку на прибуток, замінюючи його податком на виведений капітал. Якщо запровадимо цей податок під час кризи, то провал не буде більший, ніж від кризи. Якщо вводитимемо частково, на наступний рік ситуація може виявитися менш сприятливою».

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Дядюра повідомив, що робота над програмними РРО рухається, вже є повноцінний опис АРІ, є перша альтернативна до ДПСівської модель програмного РРО, від приватного розробника, у якій все працює у повному обсязі. Також на виході є доопрацьоване програмне РРО від ДПС, участь у розробці якого бере VISA. “Програмні РРО невідворотньо запрацюють з 01.08.2020 року, якщо, звичайно, законодавець не перенесе термін”     

Участь в обговоренні результатів дослідження та податкової політики стосовно спрощеної системи узяли члени Української Ради Бізнесу Надія Бедричук (Українська асоціація прямого продажу), Софія Арасланова (Асоціація українські імпортери побутової електроніки), Юрій Пероганич (АПІТУ), Вікторія Черкач (АІДА). Спікери наголошували на створенні рівних конкурентних умов для всіх учасників ринку, на реальних механізмах боротьби із псевдо-ФОПами, на підтримці білого бізнесу.

«Ми не підтримуємо тотальної фіскалізації, але все ж таки необхідно розробити критерії для ризикових груп товарів. Щоб збільшити надходження до бюджету і щоб поставити в одне становище як легальних, так і нелегальних продавців. На нашу думку, потрібна фіскалізація ризикових груп товарів та інтернет-торгівлі. Питання метражу торгівельних площ як критерію для фіскалізації потрібно досліджувати», – відзначила Вікторія Черкач.

«Сьогодні ми можемо реалізовувати пакет економічних заходів для підтримки підприємців завдяки тому, що до кризи білий бізнес сплачував податки. А якщо завтра ці компанії перестануть платити податки, – на які фінанси ми плануватимемо заходи з виходу з економічної кризи після пандемії?» – наголосила Софія Арасланова, додавши, що необхідні більш рішучі кроки для боротьби з тіньовим сектором.

Підприємці, які працюють у правовому полі, повинні мати стимули, вважає Надія Бедричук. Вона нагадала про невиконану обіцянку депутатів проголосувати за скасування ЄСВ для «сплячих» ФОП та ФОП сумісників. «Карантин збільшив кількість підприємців, які пробують працювати в «тіні». І не скасовуючи ЄСВ для таких ФОП, ми не даємо збільшувати білий сектор».

Учасники зустрічі домовилися активно включитися до обговорення законопроєкту, який змінює модель фіскалізації, подати пропозиції на розгляд депутатів та провести окреме обговорення нового проєкту. Також представники бізнесу висловили побажання залучити до однієї із зустрічей керівництво Міністерства фінансів, оскільки думка цього відомства може бути вирішальною в питаннях податкової реформи.