На цей час в Україні існує проблема з чітким визначенням критеріїв трудових відносин та правозастосуванням.

В Україні визначення та ознак трудових відносин на рівні закону ще досі не було. Але це зовсім не означає, що їх не існувало в принципі. Звісно, визначення та ознаки трудових відносин є в будь-яких підручниках з трудового права, відомі студентам-майбутнім правникам і до речі інспекторам Держпраці. Більш того, вони активно використовуються в судовій практиці мова йде про Рекомендації №198 МОП та відповідні ознаки.

Рекомендації міжнародної організації праці (МОП)

Міжнародна організація праці (МОП) у Рекомендації 2006 року щодо трудових відносин (№ 198) надає детальні настанови для держав-членів щодо регулювання трудових відносин та визначення їхніх ознак:

1. Розробка національної політики (п.1): Держави-члени повинні створити та впровадити національну політику, спрямовану на регулярний перегляд та адаптацію законів і нормативних актів для забезпечення ефективного захисту працівників у контексті трудових відносин..

2. Боротьба з прихованими трудовими відносинами (п.4(b)): Необхідно вживати заходів для запобігання практикам, які приховують істинний правовий статус працівника, позбавляючи його належного захисту..

3. Забезпечення правового захисту (п.4(e)): Держави-члени повинні гарантувати доступ до належних, швидких, недорогих, справедливих і дієвих процедур та механізмів урегулювання спорів, що стосуються існування та умов трудових відносин.

4. Особлива увага вразливим групам (п.5): Національна політика повинна приділяти особливу увагу забезпеченню ефективного захисту працівників, які особливо потерпають від невизначеності щодо існування трудових відносин, зокрема жінок, молоді, працівників неформальної економіки, мігрантів та осіб з інвалідністю.

5. Визначення існування трудових відносин (п.9): Існування трудових відносин слід визначати на основі фактичних обставин, що підтверджують виконання роботи та отримання винагороди, незалежно від того, як ці відносини характеризуються у будь-якій домовленості між сторонами.

6. Ознаки трудових відносин (п.13): МОП рекомендує державам-членам передбачити у своїх законах або іншими засобами конкретні ознаки існування трудових відносин.

Такі ознаки можуть включати:

• Робота виконується відповідно до вказівок і під контролем іншої сторони.
• Робота передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства.
• Робота виконується винятково або головним чином в інтересах іншої особи.
• Робота повинна виконуватися особисто працівником.
• Робота виконується відповідно до певного графіка або на робочому місці, що вказується або узгоджується стороною, яка замовила її.
• Робота має певну тривалість і передбачає певну спадкоємність.
• Робота вимагає присутності працівника.
• Робота передбачає надання інструментів, матеріалів і механізмів стороною, що замовила роботу.
• Періодична виплата винагороди працівникові.
• Винагорода є єдиним або основним джерелом доходів працівника.
• Оплата праці в натуральному виразі шляхом надання працівникові, наприклад, харчових продуктів, житла або транспортних засобів.
• Визнання таких прав, як щотижневі вихідні дні й щорічна відпустка.
• Оплата стороною, що замовила виконання роботи, поїздок, що здійснюються працівником у цілях виконання роботи.
• Працівник не несе фінансового ризику.

Аналіз світового досвіду щодо визначення та застосування критеріїв трудових відносин - за посиланням: Doslidzennya-kriterii-trudovi-2025.pdf

30 серпня 2024 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням №821-р схвалив “Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року” та затвердив операційний план заходів з її реалізації. Стратегія визначає ключові напрями державної політики у сфері малого та середнього бізнесу. Основний фокус Стратегії зроблено на розв’язанні наступних проблем бізнесу в Україні.

Відновлення та полегшення процесу ведення бізнесу. Передбачає доступ до капіталу, дерегуляцію та запровадження нових інструментів підтримки. Перш за все цьому сприятимуть програми державної політики "Зроблено в Україні": гранти для переробних підприємств, "Доступні кредити 5-7-9", можливості страхування від воєнних ризиків.  

Інноваційний розвиток, цифрова трансформація та "зелений перехід". У Стратегії закладено підхід розумної спеціалізації, створення галузевих кластерів та наукових парків, що сприятимуть залученню інвестицій та розвитку регіонів. 

Розвиток людського капіталу та підприємництва. Включає дуальну освіту та програми для жінок, ветеранів і людей з інвалідністю. Розширення мережі регіональних офісів "Зроблено в Україні" для підтримки мікро- та малих підприємств.

Підвищення конкурентоспроможності та збільшення експорту. Стратегія передбачає співпрацю з міжнародними мережами, такими як Enterprise Europe Network, Erasmus for Young Entrepreneurs,  розвиток бренду "Зроблено в Україні", забезпечення підтримки в пошуку партнерів, веденні перемовин і запуску спільних ланцюгів, розширення діяльності ПАТ "Експортно-кредитне агентство".

За оцінками Мінекономіки, очікується, що реалізація Стратегії призведе до покращення індексу економічної свободи бізнесу – з поточних 61 балів зі 100 до 75+ балів у 2027 році та зниження рівня безробіття з 18,3 % до 11%.

Аналіз стану реалізації Стратегії розвитку МСБ 2027 - за посиланням: Strategiya-rozvitku-MSB-2027-analiz.pdf

Акцизні податки у країнах встановлюються з подвійною метою: з одного боку, штучно зменшити споживання певних типів товарів, за рахунок еластичності попиту, з іншого – наповнювати бюджет у спосіб, менш шкідливий ніж більшість інших податків. Однак, для відчутного впливу на попит такі податки мають бути доволі обтяжливими, що створює сильний стимул для ухилення від них, який перевищує звичайні стимули для ухилення від непрямих податків, тим більше, що акциз накладається на ПДВ. Відповідно, акцизні податки потребують спеціальних заходів адміністрування, покликаних зменшити ухилення. 

Фахівцями Економічної експертної платформи було проведено розрахунки тіні у підакцизних галузях за 2020-2024 роки. Відповідно до висновків дослідження - тіньова частка у динаміці по роках у нафтогазовій галузі мала тенденцію до зниження, з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, проте зросла до 18% у 2024 році; у тютюновій галузі – спостерігаємо зростання тіні, з 6% у 2020 році, до 19% за підсумками 2023 року, та 20% за підсумками 2024 року; у алкогольній продукції – тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, однак у 2022 році - збільшилася до 37% (з 34% у 2021 році) більшою мірою за рахунок фактору війни, у 2023 році зросла до пікових 38%, у 2024 році знизилась до 31%.

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 2020-2024 - за посиланням: Ocinka-tini-pidakcizka-2024-final.pdf

Розрахунки тіньової частки за I квартал 2025 року:

Подібно до більшості країн з доходом на душу населення, дещо меншим за середній, та слабким державним управлінням - Україна потерпає від високого розміру «тіньової/неформальної економіки» (економічної діяльності, яка не регулюється державою та з якої не сплачуються податки). Міністерство економіки України оцінювало її розмір у довоєнний період у діапазоні 32-36% від ВВП, а за перші два роки війни показник може сягнути, за різними оцінками фахівців - близько 40-45% ВВП. Це природно з огляду на те, що тінь є закономірною відповіддю на військові дії, загальну невизначеність та надмірний (особливо у порівнянні з якістю «державних послуг») податковий та адміністративний тиск.

До переліку найпоширеніших інструментів уникнення податків в Україні, поряд із зарплатами «у конвертах», переміщенням прибутку до податкових гаваней (офшорів), зловживаннями з ПДВ (скрутки та незаконне відшкодування), контрафактом, у якості безперечного лідера останніх років входить і «порушення митних правил та контрабанда». Під зазначене поняття підпадає незаконне ввезення на територію України будь-яких товарів, включаючи часткове декларування або декларування з наданням викривлених даних або їх маніпулюванням, зокрема шляхом корупції на митницях. Одним із таких масштабних інструментів уникнення оподаткування є зловживання пільгами, передбаченими міжнародними договорами та податковим законодавством України. Зокрема, маскування ввезення промислових партій товарів на митну територію України під поштові або кур'єрські відправлення – товари низької вартості (ТНВ) – чи під виглядом особистого імпорту, що не підлягають оподаткуванню та для яких передбачено спрощений процес декларування та оформлення.

Маніпуляції та зловживання з ТНВ («поштова контрабанда») стали великою бюджетною проблемою багатьох країн, що історично пропонували неоподаткований рівень для імпорту товарів низької вартості - так зване мінімальне (de minimis) звільнення від сплати - коли податок взагалі не стягується або стягується за зниженою ставкою, якщо вартість імпортних товарів є нижчою від встановленого порогу (наприклад, у країнах ЄС до 2021 року de minimis в цілях справляння ПДВ перебував на рівні 22 євро). Таке звільнення свого часу, з одного боку, значно спрощувало адміністрування, але, з іншого боку, в умовах експонентного зростання транскордонних онлайн продажів (у 2021 році обсяг міжнародних посилок до ЄС склав приблизно 138 млн одиниць, хоча у 2012 році був менший 100 млн одиниць) призвело до значних втрат податкових надходжень (для прикладу, оцінки показують, що 65% посилок, що ввозяться до ЄС, навмисно недооцінені у митних деклараціях). Більш того, цей зсув значно вплинув на спроможність митних, правоохоронних органів та інших відповідних державних установ протидіяти загрозам безпеці і правопорядку, які несе масове переправлення в посилках з ТНВ товарів заборонених або переміщення яких обмежено законом (наркотики, зброя та її елементи, культурні та історичні цінності, контрафакт, медичні препарати).

Водночас безподатковий імпорт товарів низької вартості ставив у невигідне конкурентне становище національну (внутрішню) торгівлю, що мала сплачувати непрямі податки, зокрема податок на додану вартість (ПДВ), за звичайною ставкою, у той час коли продавцям – нерезидентам надавалася пільга.

Негативні тенденції набули таких масштабів, що у 2018 році ОЕСР випустила Рамкові стандарти по боротьбі з незаконною торгівлею, в яких, зокрема, визнало проблематику de minimis у міжнародних посилках одним із найбільших викликів для митниці - використання мінімальних порогів звільнення від оподаткування матиме негативний вплив на стягнення національних податків, викривлення конкуренції, що може призвести до зловживаньіз заниження вартості, подрібнення великих комерційних партій, ввезення товарів формату B2C без оподаткування.

Дослідження обсягів поштових та експрес відправлень до України, країни походження: Mizn-posilki-2024.pdf

Дослідження моделей оподаткування посилок у різних країнах світу, висновки та рекомендації: Analytical-paper-Posilki-mezd-draft-final.pdf

Фахівцями Економічної експертної платформи, Інституту соціально-економічної трансформації та CASE-Україна було проаналізовано нові дані щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

✓    Порушення митних правил та контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, схеми за допомогою поштових пересилань, «піджаки», пряма контрабанда)

✓    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»))

✓    Контрафакт

✓    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

✓    Схеми з оподаткуванням нерухомого майна

✓    Тіньові заробітні плати

✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

✓    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Розрахунок втрат бюджету (2023 рік) від ключових схем та рекомендації експертів - за посиланням: Shemi-2024-final.pdf

На шляху реалізації основних пріоритетів українського бізнесу протягом 2023-2024 років головним фактором виявився остаточний перехід від політики сприяння бізнесу, характерної для 2022 р., що продовжувалася за інерцією до середини 2023 р., до курсу «мобілізації доходів бюджету». Цей перехід відбувається у закритий для суспільства спосіб, відповідно супроводжується численними помилками, лобістськими впливами з боку недобросовісних представників бізнесу та контролюючих органів тощо.

Водночас, ухвалено важливі системні закони щодо перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної митної служби (ДМС), однак поки передчасно оцінювати результати цих реформ.

За підсумками п’ятого року роботи парламенту та затвердженого депутатами Кабінету міністрів Україна мала такі економічні показники станом 01 жовтня 2024 року:

1). Економіка поступово виходить з кризи: після падіння ВВП у 2022 році на 29%, у 2023 році економіка зросла на 5,3%, у 2024 році ймовірно додасть ще 3-4% (згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку (СБ), Міністерства економіки, Національного банку України (НБУ). Поступово відновлюється експорт товарів та послуг.

2). У кінці 2021 року міжнародні резерви України складали 30,9 млрд. доларів. На кінець 2019 року ЗВР складали 25,3 млрд. доларів, на кінець 2020 року - 29,1 млрд доларів, на 1 жовтня 2023 року - 39,7 млрд. доларів, на 1 жовтня 2024 року ЗВР складають 38,9 млрд. доларів.

3). За рік, що минув, макроекономічна ситуація стабілізувалася. Курс продажу готівкового долара становив 41 грн./дол. у жовтні 2022 року, 37,5 грн./дол. у жовтні 2023 року, 41 грн./дол. станом на вересень 2024 року, коливання курсу знаходяться в межах прогнозованих. Інфляція становила 26,6% за 2022 рік, у 2023 році - 5.1%, у 2024 році очікується на рівні 8.2% Валютні резерви НБУ, які знаходяться на найвищому за всю історію незалежності України рівні, та відносно стабільна макроекономічна ситуація дозволила НБУ скасувати жорстку фіксацію валютного курсу й перейти до контрольованого плаваючого курсу.

4). Банківська система у 2023-2024 роках демонструє стабільність: за останні два роки було визнано неплатоспроможними лише кілька невеликих банків. Унаслідок професійних дій Національного банку національна валюта залишається стабільною.

5). Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростали весь 2023-2024 роки. Чистий прибуток банків України за 7 місяців 2024 року склав 93 млрд. грн., за 7 місяців 2023 року склав 83,2 млрд грн, а за 2022 рік банки отримали прибуток 24,7 млрд. грн. за рік.

6). За підсумками ІІ кварталу 2024 року середня заробітна плата в Україні збільшилася на 22,1% до показника минулого року і становить 20 964 грн. Середня зарплата зросла також у доларовому еквіваленті — $526 за підсумками другого кварталу 2024 року проти $514 у 2021 році.

7). Проте через складну фіскальну ситуацію (дефіцит бюджету у 2023 р. склав 20.4%, а з урахуванням грантів – 27%) економіка залишається гранично залежною від зовнішньої допомоги з боку партнерів. 

Таким чином, країни-партнери України та Євросоюз мають безпрецедентні важелі впливу на політику української влади, зокрема проведення реформ. Важливо, що партнери почали обумовлювати надання подальшої фінансової (але не військової) допомоги певними конкретними кроками з реформування, насамперед, у сфері утвердження верховенства права, боротьби з корупцією, деолігархізації тощо.

Огляд позитивних, ризикових та негативних змін - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ за 2023-2024 роки: Shadow-report-2024-final1.pdf

Триваюче вторгнення Росії в Україну вивело на перший план критичну роль, яку відіграють благодійні організації у наданні необхідної підтримки та допомоги тим, хто її потребує. З огляду на це стає дедалі важливішим прозоре, зрозуміле та необтяжливе національне законодавство та податкові наслідки, пов’язані з благодійними пожертвами, зокрема міжнародними.

Проте, за загальним правилом, що діє в Україні, якщо особа отримує кошти, майно або певну послугу безкоштовно, це вважається загальним місячним (річним) оподатковуваним доходом фізичної особи - платника податку і з таких сум доходу сплачується податок на доходи фізичних осіб (18%) і військовий збір (1,5%). У деяких випадках, обов'язок сплатити податок виникає у того, хто надає таку допомогу (у благодійних організацій як податкових агентів). При цьому, в податковому законодавстві України визначено закритий перелік підстав та вимог, іноді адміністративно обтяжливих та суперечливих, за яких благодійна допомога не підлягає оподаткуванню. 

Перешкодою для встановлення більш оптимального режиму оподаткування благодійної допомоги є і поточні міжнародні зобов’язання України. Так, версія Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику від 11 березня 2024 року містить окремі пункти щодо утримання від «будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть зменшити базу податкових надходжень», а також «будь-яких заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, і, відповідно,…від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів». 

Зазначені вимоги Меморандуму ускладнюють діалог з Урядом, а спроби законодавчого вирішення цих проблем наштовхуються на негативну реакцію відповідних міністерств та відомств (приклад, законопроект №11011 від 13.02.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої протягом дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану на користь військовослужбовців, що не мають статусу учасника бойових дій» до якого Міністерством фінансів України було надано негативний висновок через розширення категорій отримувачів сум (вартості) благодійної допомоги можливе зменшення надходжень до бюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору).    

З огляду на зазначене, важливим є пошук шляхів комунікації, розв’язання та уникнення дискримінаційного оподаткування міжнародних благодійних організацій та їх пожертвувань в Україні на основі світового досвіду – що є предметом цієї аналітичної роботи. 

Аналітична робота щодо світового досвіду оподаткування благодійної допомоги - за посиланням: Taxation-of-charity-final.pdf

За даними Міністерства фінансів Україниу 2023 році до Державного бюджету України надійшло 167.4 млрд грн акцизного збору, що є значною частиною державного бюджету.

 При незаконній торгівлі підакцизними товарами відбувається ухилення від сплати багатьох податків та зборів, а саме: акцизного збору, податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, плати за ліцензії на роздрібну торгівлю.

Тіньовий ринок торгівлі підакцизними товарами має високу прибутковість, тож значними є стимули ухиляння від сплати податків. Щороку держбюджет недоотримує від "схем" у підакцизних товарах 35-40 млрд грн (18-20 млрд табачна продукція, 10-11 млрд пальне, 7-8 млрд алкоголь)

У аналітичні роботі було досліджено ключові схеми по ухилянню від сплати податків у І кварталі 2024 року та надано рекомендації по мінімізації схем:

Tinoviy-rinok-pidakcizki-1kv-2024.pdf

Ключові схеми по ухилянню від сплати податків у ІІ кварталі 2024 року та рекомендації:

Tinoviy-rinok-pidakcizki-2kv-2024.pdf

Ключові схеми по ухилянню від сплати податків у ІІI кварталі 2024 року та рекомендації:

 Tinoviy-rinok-pidakcizki-3kv-2024.pdf

Ключові схеми по ухилянню від сплати податків у ІІI кварталі 2024 року та рекомендації:

Tinoviy-rinok-pidakcizki-4kv-2024.pdf

Акцизна політика щодо нікотиновмісних продуктів меншого ризику: доказова база та досвід передових країн: Nikitinimisna-produkciya-2024.pdf

Питання щодо бронювання військовозобов’язаних в Україні регулюється Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон про мобілізацію), а також постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час”. 

Зазначеною постановою затверджено:

- Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі – Порядок бронювання);

- Порядок та Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок та Критерії).

На цей час склалася ситуація, коли бронювання військовозобов’язаних передбачено для низки секторів економіки, однак воно не є можливим для інших важливих секторів. Крім того, процедура бронювання вкрай обтяжлива та забюрократизована, містить у собі численні неузгодженості та невизначені строки виконання. Усі ці питання потребують врегулювання шляхом внесення змін до зазначених вище нормативно-правових актів

У аналітичній роботі проаналізовано поточну ситуацію, проблематику та надані рекомендації щодо врегулювання ситуації: Analit-robota-bronuvannya.pdf

English version: Analit-robota-bronuvannya-ENGL.pdf