17 травня о 14:00 відбудеться брифінг під Комітетом Верховної Ради з питань Податкової та митної політики (вул. Липська 3) щодо розгляду революційного законопроекту №4117. Унікальність законопроекту полягає в тому, що він не лише спростить ринок розрахунково-касових операцій та зробить його доступнішим для бізнесу, але й забезпечить можливість переходу до третього покоління РРО (смартфони та планшети у якості РРО).

Реалізація проекту № 4117 дозволить:

-         - зменшити початкові витрати при встановленні та експлуатації РРО;

-         - видавати електронний чек, автоматично формувати звіти;

-         - демонополізувати ринок реєстраторів розрахункових операцій;

-         - відмінити дозвільні документи для початку роботи;

-         - зменшити підстави для нарахування штрафів.

Детальніше про переваги запровадження РРО нового покоління можна прочитати ТУТ.

Спікери:

Несходовський Ілля, економіст, директор Інституту соціально-економічної трансформації.

Гетман Олег, координатор групи Податкова та бюджетна реформа РПР

Смердов Віталій, директор Палати податкових консультантів

Рекомендации авторского коллектива Института социально-экономической трансформации (Policy Paper) предполагают систему действий для детенизации продаж товаров и услуг, основанную на институциональной реформе ГФС и таможни, реформе общего налогообложения, а также контроле цепочки поставок-продаж наиболее рисковых категорий платильщиков

Институциональные реформы таможни стартовали с презентации концепции от Министерства финансов Украины в марте текущего года. А уже в мае вступил в силу закон о фискализации ушедшего в тень рынка сложной бытовой техники, продающейся с гарантийным талоном. С 8 мая 2017 года сложная техника с гарантийным талоном в Украине должна продаваться с фискальным чеком. Именно с этого дня вступило в силу  постановление Кабмина от 16 марта 2017 года№ 231, определив перечень из более 300 наименований товаров, на которые распространяется данное требование. В частности, речь идет о крупной бытовой технике, к которой полагается гарантийный талон - о холодильниках, плитах, насосах, котлах, кондиционерах, стиральных машинах, пылесосах, бойлерах, принтерах, сканерах, ноутбуках, телефонах, телевизорах.

Решение о продаже сложной техники на гарантии с обязательной выдачей фискального чека является попыткой контроля государства за теневым рынком техники в Украине, где размер тени, по данным GFK, достигает 25% в некоторых группах товаров.  Так, каждый пятый ноутбук завезен в Украину незаконно, не имеет всех необходимых сертификаций и технически может быть не адаптирован под работу в нашей стране.  Вот почему наличие у покупателя фискального чека (расчетного документа со всеми реквизитами, необходимыми для идентификации продавца) покажет происхождение техники,  будет подтверждением факта покупки товара и поможет защитить право  покупателя на гарантийное обслуживание, что особенно важно для технически сложных товаров.

При этом на цену товара наличие кассового аппарата у продавца  не повлияет, то есть стоимость техники не повысится, а даже со временем и снизится. “Обязательное использование кассовых аппаратов положительно повлияет на рост доли официального рынка техники, а следовательно - и на уменьшение стоимости продукции», - говорит Виктория Куликова, менеджер комитета ритейлеров в Европейской Бизнес Ассоциации. Сейчас же если где и поднимется цена, то только на несертифицированный товар, продаваемый без учета, без гарантий и неизвестно как завезенный в Украину.

“Цены повысятся только там, где полностью контрабандный рынок”, - согласен экономист Глеб Вышлинский.

Также новшество прекратит злоупотребления с уклонением от налогов на рынке техники, так как зачастую крупные игроки рынка  реализуют товар не от собственного лица, а от ФОПов на “упрощенке”. Введение кассового контроля прекратит такие трюки, а заодно поможет вывести большие деньги с черного рынка валюты и минимизировать коррупционные риски в этом секторе рынка.

- Бесплатно работать по такими схемами государственные органы не станут, поэтому  разница в цене между официальным и неофициальным товаром идет  на  взятки  налоговым и таможенным специалистам, кто защищает такой незаконный импорт в Украине, - говорит Глеб Вышлинский, эксперт РПР, исполнительный директор Центра экономической стратегии.

Настоящих малых предпринимателей изменение не коснется, ведь из финального списка техники, благодаря активистам рабочей группы при Государственной регуляторной службе Украины, были исключены  элементарные бытовые приборы -  чайники, фены, флешки, плееры, печные решетки, настольные игры, бигуди, коляски и т.д., то есть та продукция, которая продается представителями  настоящего микробизнеса, торгующего по упрощенной системе налогообложения на рынках и раскладках.

Вероятно, изменения произойдут и в обслуживании потребителей - по данным Госпотребслужбы Украины в 2016 году только 1% жалоб потребителей на он-лайн продавцов бытовой техники и электроники смогли рассмотреть в Госпотребслужбе. Главной причиной такого низкого показателя называется отсутствие информации о продавце и правильно оформленного  расчетного документа. В торговых точках процент рассмотренных жалоб и дальнейшим содействием в решении проблемы составил около 60% - https://economics.unian.net/other/1836061-tolko-1-onlayn-pokupateley-smogli-zaschitit-svoi-prava-tak-kak-imeli-raschetnyiy-dokument-ekspertyi.html

Публічне обговорення, організоване Інститутом соціально-економічної трансформації та експертами РПР, вийшло відкритим та емоційним. Представники великого, середнього, мікробізнесу, представники Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Державної регуляторної служби, народні депутати та експерти у конструктивному діалозі обговорили майбутнє податкової системи України та спрощеної системи оподаткування, як її невід’ємної частини.   

Дивіться у відеосюжеті підсумки круглого столу, на якому учасники обговорення, врешті-решт, поставили кому у назві заходу«Спрощена система оподаткування – зберегти не можна ліквідувати?»:

https://youtu.be/jbaZKlOSsn8

Автоматичний реєстр – мегареформа, яка відкриває інвестиції в Україну дасть змогу своєчасно отримувати ПДВ не олігархам, як це було раніше, а звичайним малим, середнім підпримтсвам, які здійсюють експортну діяльність.

Відео за посиланням: http://www.5.ua/ekonomika/ekspert-nasirov-pereshkodzhav-stvorenniu-prozoroho-reiestru-vidshkoduvannia-pdv-144249.html

Реформа корпоративного налога — одна из критически важных составляющих налоговой реформы в Украине, за которую долго и упорно боролись эксперты-активисты, а также многочисленные бизнес-ассоциации и их коалиции.  В октябре прошлого года решением Национального совета реформ задача разработать переход от коррупционного и малоэффективного налога на прибыль к налогу на выведенный капитал (НнВК) была включена в переходные положения закона №1797.

Уже месяц в Министерстве финансов заседает рабочая группа по этому вопросу. В нее входят представители бизнеса и Государственной фискальной службы, народные депутаты, независимые эксперты. Свои заключения подготовили также Немецкая консультативная группа и МВФ. Однако с учетом сложившегося на сегодняшний день соотношения сил внутри рабочей группы, а также повального распространения ложных стереотипов в комплексе с недопониманием цели изменения существует реальная опасность вместо реформы получить антиреформу.
Детальнее: 

http://gazeta.zn.ua/macrolevel/kuda-plyvet-reforma-korporativnogo-naloga-246982_.html

Застосування касового методу сплати податку на додану вартість в Україні має таке ж коріння як і сам податок, який був введений в дію 1 січня 1992 року Законом «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 року, що діяв лише до червня 1993 року і був замінений Декретом КМУ «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 року № 14-92, який у свою чергу втратив чинність з 01.07.1997 року. Протягом дії відповідного Декрету Уряду (4,5 роки) економіка країни функціонувала в умовах касового методу нарахування та сплати ПДВ. Але, на той час, зловживання пільгами та бартерізація економіки (на початку 1997 р. в промисловості за бартером реалізовувалася третина виробленої продукції) призвели до переходу національного податкового законодавства на загальноєвропейську модель - так зване «загальне правило» виникнення податкового зобов'язання з ПДВ.

На цей час Податковий кодекс України (далі - ПКУ) містить визначення касового методу, як особливий порядок виникнення податкових зобов'язань, так і порядок виникнення права на податковий кредит за яким «дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку» (див. 1), та передбачає три випадку його застосування:

-   за операціями з виконання підрядних будівельних робіт;

- постачаня фізичним особам, бюджетним установам та житлово-експлуатаційним конторам теплової енергії та природнього газу, надання послуг з транспортування, розподілу газу, водопостачання, водовідведення та послуг у сфері житлово-комунального господарства;

- постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення (тимчасово до 1 липня 2017 року).

та особливий випадок у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, що передбачає окремий порядок виникнення лише податкових зобов'язань з ПДВ. Тобто,платник формує податкові зобов'язання за принципом «касового методу», а податковий кредит - за загальною схемою, ст. 198 ПКУ.

Аналітична робота та додаток за посиланням:

21 квітня відбулось публічне обговорення на тему «Спрощена система оподаткування – зберегти не можна ліквідувати?»

В обговоренні взяли участь представники Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку, представники бізнес асоціацій та об’єднань, НГО та незалежні експерти.

Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 55, 3-й поверх, конференц-зала НАН України.

Дата проведення: 21 квітня 2017 року,  початок о 14:30.  

Організатор: Інститут соціально-економічної трансформації.

Партнери заходу: Спілка Українських підприємців, Коаліція 15 бізнес-асоціацій «За ліберальну податкову реформу», Коаліція 25 бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки», Платформа 23 бізнес-асоціацій «Податки для економічної свободи».

Комунікаційна підтримка: Реанімаційний Пакет Реформ

Завданням круглого столу є визначення спільних позицій щодо реформування загальної та спрощеної систем оподаткування за участі представників влади, бізнес-об‘єднань та експертного середовища, а також формування порядку денного пріоритетних кроків на 2017 рік у реформуванні податкової системи та для забезпечення сталого розвитку України.

Під час заходу відбудеться презентація відповідного дослідження, проведеного експертами Інституту соціально-економічної трансформації, та дискусія щодо його висновків.

Питання до обговорення:

1. Схеми ухилення від сплати податків в межах загальної системи оподаткування.
2. Схеми ухилення від сплати податків за допомогою спрощеної системи оподаткування.
3. Пріоритетні завдання для мінімізації збитків, спричинених цими схемами.
4. Формування спільного плану дій для звуження сегменту тіньової економіки в Україні.

Учасники дискусії:

• - Євген Капінус, Держсекретар Міністерства фінансів
• - Яна Бугрімова, керівник офісу реформ Міністерства фінансів
• - Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу
• - Юрій Бондарєв, Голова Спілки «Національна організація роздрібної торгівлі»
• - Олександр Громико, співзасновник Коаліції 25 бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки»
• - Денис Гутенко, Департамент розвитку підприємництва та регуляторної політики МЕРТ
• - Анатолій Долинний, координатор Коаліції 15 бізнес-асоціацій  «За ліберальну податкову реформу»
• - Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
• - Андрій Єрашов, співголова комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців
• - Павло Кухта, економіст, заступник голови Стратегічної групи радників Прем’єр-міністра України
• - Ігор Ланда, представник Європейської бізнес асоціації
• - Олег Лиховид, координатор Платформи 23 бізнес-асоціацій «Податки для економічної свободи»
• - Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації
• - Анна Стрикун, представник Національної платформи МСБ
• - В’ячеслав Черкашин, експерт з питань податкової політики РПР
• - Олександр Чумак, Президент Асоціації приватних роботодавців

Для додаткової інформації: (093) 534 7910

Реєстрація: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Не первый год идут ожесточенные дискуссии о дальнейшей судьбе упрощенной системы налогообложения (далее - УСН). Некоторые видят в этом явлении сплошное зло и источник теневой, неформальной экономики. Другие считают, что УСН - это последняя надежная гавань от налогового произвола и коррупции. Последние новости от главного кредитора страны - Международного валютного фонда - относительно требования о существенном сокращении рамок действия УСН также оживляют интригу.

Сейчас весь малый бизнес составляет лишь 15,7% от ВВП страны, а обороты УСН - около 7% от общего оборота сектора предприятий, говорится в исследовании экспертов Института социально-экономической трансформации. Поэтому злоупотребления именно упрощенцев по экономическим масштабам не могут даже близко подойти к проблемам, которые существуют в общей системе налогообложения. Так, только в "налоговые гавани" большим бизнесом ежегодно выводится в среднем до 9,4% от ВВП страны. 

Детальнее: 

http://www.liga.net/opinion/327367_kak-razdelit-tenevuyu-ekonomiku-i-uproshchennoe-nalogooblozhenie.htm

Існує чимало способів ухилення від сплати податків. Це відбувається шляхом порушення митних правил та контрабанди з одного боку та через "фірми-одноденки" чи ФОП, що суттєво занижують суми виручки, з іншого.
Здебільшого це стосується великого бізнесу. Саме його представники безпідставно користуються преференціями, які були створені для малого бізнесу.
Така поведінка великих гравців ставить під загрозу існування спрощеної системи оподаткування і чесних "спрощенців". Ця тема набуває резонансу на тлі розмов про перегляд системи, до якої бізнес уже "призвичаївся". Отже, як відокремити сумлінний бізнес від шахраїв? Як зберегти преференції для малих підприємців?
Детальніше за посиланням:

http://www.epravda.com.ua/publications/2017/04/3/623307/