Концепція

щодо стимулювання покупця отримуваи фіскальний чек

Проблематика: існуюча система готівкових розрахунків у роздрібних продажах з використання реєстраторів розрахункових операцій не працює належним чином - має високу вартість як встановлення так і подальшого обслуговування; учасники операції, як продавець, так і покупець не зацікавлені в фіскалізації самої операції; використання РРО мають корупційні можливості внаслідок значних штрафних санкцій при їх використанні тощо.

Мета: розробка інноваційного рішення у сфері готівкових розрахунків у роздрібних продажах (лише для тих, хто вже фіскалізує операції), що забезпечить простоту та здешевлення даного виду операцій, а також, комплексу заходів, спрямованих на впровадження матеріального заохочення покупця в отриманні чеку та здійснення контролю за його фіскалізацією, впровадження відповідних заходів контролю з розробкою законодавчого та нормативного забезпечення реалізації такого рішення. Механізм матеріального заохочення покупця має бути простим, надійним та забезпечувати максимальний відсоток отримання премій.

Головні завдання концепції:

-          - Розробити дієвий механізм ідентифікації покупця та перелік документів для подачі скарги, щоб уникнути зловживань при оформленні скарг

-         - Забезпечити безперебійне функціонування електронного реєстру на сервері фіскальних чеків для забезпечення можливості перевірки чеків у будь який час

-          - Розробка комплексу дії з боку співробітників ДФС, який забезпечить максимальний відсоток премій для покупців та мінімізує корупційні ризики

Загальна характеристика концепції:

При здійснення готівкових розрахунків у роздрібних продажах має місце три ключові контрольні моменти, в яких необхідно забезпечити належний механізм контролю, або з боку відповідних органів, або з боку покупця, зокрема:

1. Невидача чеку покупцю, або видача товарного (нефіскального) чеку, при наявності законодавчої норми, що зобов’язує продавця видавати фіскальний чек.
2. Видача сфальсифікованого чеку, який не несе жодних правових зобов’язань у продавця.
3. Не реєстрація чеку на сервері фіскальних чеків, тобто відсутність його фіскалізації.

Для вирішення зазначених проблем пропонується використати наступні програмні продукти:

програмний комплекс продавця, який забезпечує:

-          - надійну авторизацію продавця та працівника, що здійснює готівкову операцію;

-          - за допомогою закритого ключа згенерувати код чеку, який у роздрукованому вигляді представлений у вигляді QR-коду;

-          - відправити на друк на будь-який друкувальний пристрій, або відправити його на програмний комплекс покупця;

-          - відправити даний чек на сервер фіскальних чеків з отриманням підтвердження про його реєстрацію;

-          - реалізувати отримання повідомлень від фіскальних служб щодо готівкових операцій.

програмний комплекс покупця (або спеціалізований сайт з простим інтерфейсом  для покупця), який забезпечує:

-          - авторизацію покупця через введення індивідуального податкового номеру, прізвища, ім’я по-батькові та номеру телефону

-          - як додаткова опція - можливість сканування QR-коду фіскального чеку або перевірку чеку за номером;

-          - забезпечує можливість отримання в електронному вигляді електронного чеку від продавця (до обговорення);

-          - розшифрування наступної інформації з отриманого чеку для перевірки його справжності: назва продавця, дата, час та сума здійсненої операції;

-          - відправлення скарги на продавця, у випадку невидачі чеку, або видачу недійсного чеку;

-          - реалізація перевірки реєстрації даного чеку на сервері фіскальних чеків та подання скарги у випадку його не реєстрації.

Характеристика етапів операцій:

1. Якщо продавець відмовляється видати чек покупцю, то до нього має бути застосована штрафна санкція у значному розмірі.
2. Видача чеку покупцю
3. Покупець має можливість перевірити код чеку, за допомогою програми на смартфоні зісканувавши QR-код або за допомогою спеціалізованго сайту та отримати наступну інформацію, що зашифрована у чеку:

–        код ЄДРПОУ (назва) підприємства, що здійснило операцію;

–        дата і час здійснення операції;

–        сума операції.

1. Якщо дана інформація є викривленою, то покупець має оперативну можливість відправити відповідну скаргу до фіскального органу, який здійснить перевірку правильності оформлення операції у безготівкових розрахунках (алгоритм дій податкових органів – додаток 1).
2. На реєстрацію чека у продавця є 72 години (3 дня) по закінченню яких він має зареєструвати чек на сервері фіскальних чеків.
3. Якщо чек не зареєстрований, то покупець відправляє за допомогою цієї програми скаргу за нереєстрацію чеку.
4. Продавець, який не зареєстрував чек,отримує запрошення на проведення камеральної (або іншої за назвою) перевірки та пропозицію сплатити штраф)
5. Якщо в ході камеральної (або іншої за назвою)  перевірки підтверджено факт порушення порядку проведення розрахункових операцій, то після сплати штрафупродавцем, покупець отримує повернення коштів у сумі здійсненної покупки.
6. Якщо в ході камеральної (або іншої за назвою)  перевірки продавець не підтверджує порушення - до нього у місячний термін спрямовується фактична перевірка дотримання всіх вимог законодавства про застосування РРО, касової дисципліни.

Реалізація концепції потребує внесення змін до наступних нормативно правових актів:

-         - Закон про РРО

-          - Податковий кодекс

-          - Бюджетний кодекс

Додаток 1

Алгоритм дій податкових органів у випадках отримання скарг покупців

Етап1

Порядок дій:

• Скарга покупця отримується податковим органом та розглядається за суттю (підрозділ з адміністрування)

 • дзвінок/повідомлення платнику податків з пропозицією визнати порушення

 • у разі погодження: акт камеральної перевірки та ППР, сплата штрафу

 • у разі відмови: перехід до етапу 2 

Етап2

Порядок дій:

• Скарга покупця є підставою для заходів з податкового контролю (підрозділ фактичних перевірок)                                                              проведення контрольних розрахункових операцій щодо дотримання порядку проведення готівкових розрахунків та застосування РРО
•  організація та проведення фактичної перевірки платника податку
•  акт фактичної перевірки та ППР, сплата штрафу
•  аналіз ризиків у діяльності платника податку на предмет застосування етапу 3

Етап 3

Порядок дій:

• Скарга покупця та результати аналізу ризиків несплати податків є підставою для поглиблених заходів з податкового контролю (підрозділ документальних перевірок)
•  високий ризик дотримання - включення платника податків до плану-графіка проведення планових документальних перевірок
•  критичний ризик дотримання - проведення позапланової документальної перевірки платника податків
• акт документальної перевірки та ППР, сплата податків та штрафів

*результати кожного етапу доводяться до відома покупця, що відправив відповідну скаргу до фіскального органу. Покупець отримує премію у розмірі: 100% від вартості покупки - у разі погодження на етапі 1, 20% від суми узгодженої та сплаченої за актом перевірки (але не більш ніж 300% від вартості покупки)  - у разі погодження на етапі 2, 20% від суми узгодженої та сплаченої за актом перевірки (але не більш ніж 300% від вартості покупки) - у разі погодження на етапі 3.

 Інтерв'ю В. Дубровського на 5-му каналі

Найбільші втрати державного бюджету відбуваються через офшорні схеми та сірий імпорт/контрабанду. Загалом через офшорні схеми держава недоотримує до 65 млн грн податків, а через імпорт поза митницею – до 70 млрд грн, що разом складає 17,5% бюджету (771 млрд грн на 2017 рік). Такі висновки містяться у новому дослідженні,оприлюдненому напередодні затвердження державного бюджету на 2018 рік.

На основі статистичних даних державних органів експерти Інституту проаналізували 8 найпопулярніших схем уникнення оподаткування в Україн, які призводять до загальних втрат бюджету у більш ніж 180 млрд грн:

- офшорні схеми (50-65 млрд грн втрат бюджету)

- сірий імпорт і контрабанда (25-70 млрд грн)

- конвертаційні центри (12-15 млрд грн)

- «скрутки» - махінації з відшкодуванням ПДВ (10-12 млрд грн)

- контрафакт (10 млрд грн)

- оформлення штатних працівників як індивідуальних підприємців (2,5-5 млрд грн)

- виведеня прибутку через псевдопідприємництво фізичних осіб (0,7-3 млрд грн)

- заниження оборотів підприємцями на спрощеній системі оподаткування (1-1,5 млрд грн).

«За оцінками Міністерства економічкого розвитку і торгівлі, тіньова економіка України сягає 34% ВВП, -  зазначає експерт Інституту соціально-економічної трансформації Володимир Дубровський. – Але, на відміну від інших країн, структура тіньової економіки в Україні не сконцентрована у сфері  незареєстрованого підприємництва або дрібних послуг та торгівлі. Наймасштабніші інструменти ухилення від податків застосовуються в Україні великими підприємствами, які домінують у своїх галузях і зазвичай мають політичний захист та імунітет від контролю фіскальних і правоохоронних органів».

Поряд із цим існують також дрібні схеми ухилення від податків, якими зловживає малий та середній бізнес. Відповідно, масштаби цих зловживань значно менші через значно нижчі обороти. Наприклад, оборот підприємців на спрощеній системі складає лише 7% сумарного обороту всіх підприємств.

«Набір інструментів уникнення податків в Україні не дуже відрізняється від інших країн, - зазначає експерт Інституту соціально-економічної трансформації Вячеслав Черкашин. – Але є й нетипові явища. Насамперед, це індустрія конвертаційних центрів - "ліцензованих майданчиків", на яких така діяльність не рідко відбувається під прикриттям працівників правоохоронних органів та податкової служби».

На погляд експертів, головна проблема у боротьбі з уникненням оподаткування полягає в тому, що основні винуватці – власники великих підприємств та надвеликих політико-бізнесових груп – мають значний політичний вплив. Тому скорочення можливостей для великомасштабних зловживань потребує політичної волі та широкої народної підтримки. При цьому ці зловживання залишаються малопомітними для широкого загалу і не фіксуються на побутовому рівні, на відміну від зловживань у малому бізнесі.

Податкова реформа не буде успішною без створення нової служби фінансових розслідувань, - експерт ІСЕТ та РПР

Урядово-громадська ініціатива «Разом проти корупції» спільно з Реанімаційним Пакетом Реформ 28 вересня у Києві провели круглий стіл «Служба фінансових розслідувань: коли запрацює і як функціонуватиме». На Заході ключові стейкхолдери намагалися дійти до спільного знаменника в актуалізації питання щодо статусу законопроекту про службу фінансових розслідувань. Адже вже пів року тому розроблений депутатами, громадськими експертами та представниками Уряду законопроект не можуть внести на розгляд до Верховної Ради. Тим часом стара податкова міліція продовжує функціонувати поза межами правового поля та «придушує» бізнес.

За словами Олександра Данилюка, міністра фінансів України, законопроект про СФР, запропонований Міністерством фінансів, був узгоджений з іншими центральними органами виконавчої влади та затверджений Урядом: “Законопроект, запропонований Міністерством фінансів, був узгоджений з іншими центральними органами виконавчої влади та затверджений Урядом. Ми провели роботу з МВС, прокуратурою та СБУ в робочій групі при Кабміні та вийшли на компромісний варіант. Створення СФР також передбачено Коаліційною угодою, Планом дій Уряду та Меморандумом про співпрацю з МВФ. Проект закону має підтримку серед підприємців. Найважливіше це те, що Президент і Прем’єр-міністра підтримують створення нової Служби. Тому я буду переконувати Президента і Прем’єра подавати саме законопроект Мінфіну, щоб вирішити це питання. Ми також готові до подальшого діалогу та роботи з депутатами щодо доопрацювання урядового законопроекту”

Олександр Данилюк також переконаний, що розробка альтернативного законопроекту – це банальна втрата часу: «Я не хочу привласнювати цей законопроект, але ми втратимо чимало часу на розробку нового законопроекту. На жаль, негативна практика податкової міліції не припинялася, існують інші силові структури, які займаються питаннями розслідування економічних злочинів і так само продовжують негативну практику, створюючи тиск на бізнес, інвестиційний клімат від цього страждає. Доки не буде реформована система правоохоронних органів - доти інвестиційний клімат України буде абсолютно непривабливим для світового бізнесу».

Він наголосив, що наступні елементи є ключовими для створення нового органу:

-Має бути створена чітка лінія взаємодії по формуванню та реалізації державної політики.

-СФР має бути повноцінним правоохоронним органом. Це має бути правоохоронний орган з усіма правами органу досудового розслідування визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України.

- СФР повинна мати право на самостійне ведення оперативно-розшукової діяльності, адже повноцінне проведення досудових розслідувань без цього неможливе.

- СФР повинна бути компактною. За встановлення ефективного механізму відбору співробітників, їх кількість не має перевищити 3,5 тис.

- СФР не повинна бути перевантажена дрібними злочинами, особливо функціями адміністративних проваджень. Для цього існують контролюючі органи.

- Працівники СФР повинні отримувати гідні зарплатні.

- Повноваження СФР, особливо підслідність, не повинні дублюватися із іншими правоохоронними органами.

- СФР повинна бути функціонально незалежною в правоохоронній діяльності.”

О.Данилюк додав, що порушення цієї логіки або виключення будь-якого з цих пунктів призведе до того, що новий орган буде або неефективним, або буде мати надмірні повноваження, або втратить незалежність.

В’ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації, експерт групи «Податкова реформа» РПР, висловив свої застереження щодо згортання реформ: «Більше трьох років у податковій сфері ми говоримо про три глобальні питання:  ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу для розслідування фінансових злочинів, модернізація державної фіскальної служби та введення податкового капіталу у 2018 році. Зі всіх цих трьох питань прийняті політичні рішення на найвищому рівні. Зникнення хоч якогось пункту з цього переліку призведе до порушення комплексного реформування та неможливості удосконалення всієї системи. Податкова реформа не буде успішною без створення нової служби фінансових розслідувань. За три роки політики вже давно мали б прийти до консенсусу щодо того, який статус буде у СФР».

Не бачить законодавчих перепон щодо створення служби фінансових розслідувань й Олександр Банчук, експерт Центру політичко-правових реформ: «Громадські експерти повністю підтримують розроблений законопроект. Звичайно, є питання, що стосується підслідності СФР, але свого часу Нацполіція була створена без закону. Парламент поставили перед фактом, коли поліція вже функціонувала в Києві та мала запуститися у Львові. Те саме треба зробити із новою службою фінансових розслідувань. Тут необхідний тиск громадськості і вона має визначити, де буде мати найбільший вплив».

Андрій Журжій, народний депутат України, комітет з питань податкової та митної політики: «Правоохоронні органи й відповідно вплив на розслідування корупційних справ розділений між двома ключовими політичними силами. Ми ж хочемо створити новий орган, внаслідок якого всі перераховані вище силові структури втратять свій вплив. Заяви Президента і Прем’єра про створення СФР були ще рік тому. Зараз Президент вийшов із заявою, що вони знову «за»,  однак нічого в цій сфері не робиться». Андрій підкреслив, що все це виглядає як  спроба затягнути час, тому що нова незалежна СФР мало кому цікава з політичних сил – вона буде справді незележна і при її створенні будуть позбавлені повноважень розслідувати економічні злочини різні підконтрольні структури. «Громадянському суспільству необхідно консолідувати всі зусилля, щоб спробувати дотиснути цей процес» - підсумував він. 

На думку народного депутата Світлани Заліщук, даний законопроект потрібний, тому що забирає в СБУ функції розслідування економічних та фінансових злочинів, що не є їхніми прямими обов”язками: «Як ми знаємо, Україна зобов"язана реформувати правоохоронні органи в рамках натівських зобов"язань. Ми повинні забрати функції економічних розслідувань у СБУ та реформувати орган. Цей закон має норму, яка забирає в СБУ ці функції. Що відбувається із законопроектом? Чому він не рухається і де стіна? Для мене є чітке розуміння, що йде боротьба за вплив. Це боротьба за монополію на вплив - хто матиме інструмент економічних розслідувань щодо придушення, розслідування, знайдення потоків грошей, капіталів. Для мене ще одним контраверсійним моментом є те, чи має служба стати аналітичним органом, чи залишаться в неї каральні функції. Це питання потребує чіткої відповіді».

Олег Гетман, експерт групи «Податкова реформа РПР» впевнений, що законопроект про СФР готовий: «В інклюзивному процесі владі та громадськості вдалося дійти компромісу в ключових питаннях створення служби фінансових розслідувань. Нацрада реформ навіть не зібралася і не розглянула його, хоча Кабім ще навесні схалив проект та відправив на розглядНацради. Тому у нас, у громадськості – є чітка вимога: у найближчий час скликати Нацраду та якнайшвидше направити його до Парламенту, взявши за основу проект, схвалений Урядом, з урахуванням ряду пріоритетів, спільно напрацьованих народними депутатами, бізнес-асоціаціями та громадськістю».

Водночас народний депутат Сергій Лещенко зазначає, що без відповідного тиску громадськості та бізнес-середовища сподіватися на розгляд законопроекту про СФР не варто: «В мене заклик до громадянського суспільства і до головних бенефіціарів реформи - бізнесу,  будьте активними не тільки в рамках круглих столів, але й на вулицях, у вас є союзники всередині системи. Зрозумійте - без вашої активності прийняти закон про СФР нереально, як нереально це зробити без зовнішнього тиску. Оскільки уряд запозичив на євробондах 3 млрд доларів, то в них зникла мотивація приймати відповідні зміни. Зокрема, зараз немає гострих потреб в грошах МВФ. Господарі країн сидять не в цьому залі, народ є господарем країни і має брати владу у свої руки, щоб забезпечити важливі зміни».

Експерти урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» та експерти Реанімаційного пакету реформ наполягають на терміновому скликані Нацради реформ, на якому необхідно розглянути вже розроблений народними депутатами, Мінфіном та експертами проект закону. Профільний комітет з податкової та митної політики має об'єднати зусилля та доопрацювати урядовий законопроект, який, до слова, треба прийняти до кінця року, чим дати початок створення служби фінансових розслідувань, аналітичного органу, який викриватиме топ-корупцію в економічній, фінансовій та податковій сфері.

28 вересня о 12:00 за адресою вул. Архітектора Городецького, 12/3 відбудеться круглий стіл на тему “Служба фінансових розслідувань: коли запрацює і як функціонуватиме”.

Навесні 2017 року Кабмін схвалив законопроект про створення Служби фінансових розслідувань та відправив його на погодження до Національної ради реформ. Втім, документ досі без жодних пояснень не потрапив на розгляд Нацради. Крім того, після піврічної “гри у мовчанку” Президент Петро Порошенко заявив, що на базі профільного комітету має бути підготовлений альтернативний законопроект. Весь цей час всупереч закону де-факто працює стара податкова міліція.

Потреба у створенні незалежного та ефективного органу, позбавленого корупційних ризиків чинної Податкової міліції вже давно перезріла. Саме тому представники Кабінету міністрів, бізнесу та громадські експерти й далі наполягають на внесенні до Верховної Ради вже розробленого Урядом тексту законопроекту, який можна доопрацювати за потреби.

Згідно із запропонованим документом, нова служба фінансових розслідувань допоможе ефективно боротися з фінансовою корупцією й поліпшить становище бізнес-клімату в Україні. Законопроект обмежує силові та каральні функції новоствореного органу, а відтак зменшує здатність влади «кошмарити» бізнес.

Однак, низка державних інституцій вже висловлюють бажання контролювати нову Службу фінрозслідувань або наділити її окремими функціями податкової міліції. Тож кому підпорядковуватиметься новостворений орган? Які ключові норми проекту дозволять прибрати можливі корупційні ризики та забезпечити незалежність СФР від політичного впливу? Хто працюватиме в новій службі? Яка зарплатня буде в детективів? Щоб обговорити ці та інші питання, урядово-громадська ініціатива “Разом проти корупції” та РПР організовують круглий стіл для фахівців із Міністерства фінансів України, народних депутатів, представників бізнесу та громадських експертів.

Участь у дискусії візьмуть:

Олександр ДАНИЛЮК – міністр фінансів України

Євген КАПІНУС – державний секретар Міністерства фінансів України

Ніна ЮЖАНІНА – народний депутат України

Андрій ЖУРЖІЙ – народний депутат України

Оксана ВЕЛИЧКО – координатор урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції»

Павло КУХТА – Стратегічна група радників прем’єр-міністра

Олександр ГРОМИКО – Коаліція 30-и бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки»

Олександр ЛАЗАРЕВ – Європейська бізнес асоціація

Андрій ЄРАШОВ – Спілка Українських Підприємців

Олександр БАНЧУК – експерт Центру політико-правових реформ

В’ячеслав ЧЕРКАШИН –  експерт Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР

Олег ГЕТМАН – експерт групи «Податкова та бюджетна реформа» РПР.

Захід організовує урядово-громадська ініціатива “Разом проти корупції” спільно з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ. Проект реалізовується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Про намір взяти участь у дискусії повідомте нам на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або за номером +38 0632659221. Реєстрація для участі у заході обов’язкова.

Розрахунок здійснено з урахування наступних припущень:

ü    операції з виплати дивідендів (прирівняних до них платежів) фізичним особам та нерезидентам оподатковуються за ставкою 15% (без врахування банків);

ü    операцій, які будуть прирівняні до виведення капіталу (операції «тонкої капіталізації»; проценти сплачені нерезидентам, що зареєстровані в офшорах, суми перевищення звичайних цін над договірними «трансферне ціноутворення», виплата роялті, в сумах перевищення ліміту та інші) - за ставкою 20%;(без врахування банків);

ü    платежі, що здійснюються державними  чи комунальними підприємствами у зв’язку з розподілом частини прибутку – за ставкою 15%;

ü    банки приймають рішення продовжувати сплачувати податок на прибуток (до розрахунку приймається сплачений податок на прибуток на рівні 2016 року).

1. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні операцій з виведення капіталу становить 5,6 млрд. грн., в тому числі від сум виплачених дивідендів:
2. фізичним особам (база визначена на підставі даних 1ДФ, за 2016 рік 17,4*15% = 2,6 млрд грн.
3. нерезидентам (база визначена на підставі даних додатку ПН до декларації)19,9 * 15% = 3,0 млрд. грн.
4. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні операцій виплат прирівняних до виведення капіталу платежів становить  15,5 млрд. грн., в тому числі:
5. Сума податку, що сплачується при виплаті процентів нерезидентам, що зареєстровані в «офшорах»(база визначена на підстав даних ДФС України)                15,7 * 20% = 3,1 млрд. грн.;
6. Сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (правила «тонкої капіталізації») (база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації) 44,0 * 20% = 8,8  млрд. грн.;  **44,0 = 49,3 (загальний показник)  – 5,3 (банки)
7. Сума коштів, що перераховується страховиками або іншими резидентами на користь нерезидентів у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (база визначена на підставі даних додатку ПН до декларації)0,2 * 20% = 0,04 млрд. грн.;
8. Сума перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій («трансфертне ціноутворення») та сума перевищення договірної вартості товарів(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації)2,6 * 20% = 0,52 млрд. грн.;
9. Сума витрат по нарахуванню роялті(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації)1,2 * 20% = 0,2 млрд. грн.;
10. Сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації)8,4 * 20%  = 1,7 млрд. грн. ** 8,6 (загальний показник) – 0,2 (банки) = 8,4;
11. Сума виплат у зв’язку із вкладенням коштів в об’єкти інвестицій за межі України (база визначена на підставі платіжного балансу та курсу валют, дані НБУ) 4,4 * 20% = 0,9 млрд. грн.
    1. Коригування 30% по низько податковим юрисдикціям (без подання ТЦУ)
    2. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні платежів державними, казенними чи комунальними підприємства на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку (база визначена як сума чистого прибутку (фактично сплаченої суми частини чистого прибутку*100/75) + фактично сплачений податок на прибуток підприємств) 22,4 * 15% = 3,4 млрд. грн.

**середнє значення за 2014-2016рр) 18,6*15%=2,8 млрд. грн.;

2,6 + 3,0 = 5,6 млрд. грн.

**19,9 = 22,3(закальний показник) -2,4 (банки)

Суттєве зауваження! Сума обмеження відсотків та відповідно база оподаткування ПВК буде суттєво більшою за рахунок: (1) відмови в моделі ПВК від другого обмежувального показника EBITDA (дані відсутні в Деклараціі з податку на прибуток), (2) зміни критерія пов’язаних осіб за співвідношенням зобов’язань до власного капіталу з 3 до 1,5 та введення 5% ставки ПВК до відсотків в межі 1,5-3,0)

(довідково: за даними GlobalFinancialIntegrityз України протягом 2004-2013 рр. з застосуванням механізму ТЦО було виведено близько 116 млрд. дол..США, що становить приблизно 9.4% від ВВП в середньому за рік. Приблизний розмір недооцінки експорту на 2016 р., розрахований, виходячи із середніх цифр за попередні роки з поправкою на падіння зовнішньоторгівельного обороту, становить 6.7 млрд. дол.. США,; а завищення імпортної вартості – 3.1 млрд. дол.. США, разом майже 10 млрд.дол.США, тобто більше 250 млрд. грн., з яких мало би бути сплачено близько 50 млрд.грн. податку. Концентрація зусиль ДФС на контролі подібних схем (замість масових перевірок з податку на прибуток), та/або аналіз документації з подальшими висновками щодо оподаткування джерел надприбутків, можуть принести до бюджету багатомільярдні додаткові надходження).

1,9 *20%=0,4 млрд.грн.

**1,93 (загальний показник) – 0,03(банки) = 1,9

3,1 + 8,8 + 0,04 + 0,52 + 0,2 + 1,7 + 0,9 + 0,4 = 15,7 млрд. грн.

Сума податку на прибуток, задекларована банками за даними зведеної декларації за 2016 рік –5,9 млрд. грн.  (5851241,999 млн грн.)

Сума податку на виведений капітал (в умовах 2016 року) становитиме:

5,6         +     15,7*        +     3,4    +         5,9      =    30,6 млрд. грн.

Сума податку (операції з виведення капіталу) + Сума податку       (операції з виплат прирівняних до виведення капіталу + Сума податку  виплати державних, комунальних підприємств) + Сума податку  на прибуток банків

Наведений розрахунок проведений за прямими об’єктами. При цьому, суттєвим обмеженням даного розрахунку є відсутність даних та показників за окремими операціями, що визначаються як прирівняні до виведення капіталу платежі. Кількість та вартість таких операцій наразі визначити неможливо.

Значним додатковим об’єктом ПВК є обмеження за відсотками, що сплачуються на користь пов’язаних осіб-нерезидентів (детальніше – вище, в пп.2.2).

Однак відсутність даних та введення нових обмежувальних правил не дозволяє визначити коректно суму операціі, що підпадатиме під базу оподаткування.

Розрахована за прямим розрахунком та наявними показниками сума податку на виведений капітал та прирівняні до виведення капіталу платежі до загального фонду становить 30,6 млрд. грн., що на 29,6 млрд. грн. меншефактичних надходжень податку на прибуток підприємств у 2016році (факт Зведеного бюджету 60,2 млрд. грн.).

Прогнозні втрати бюджету у 2017-2018 роках

(Макроекономічні показники, затверджені

постановою КМУ від 31.05.2017 № 411)

Втрати розраховано з урахування наступних припущень:

1. Ріст прибутку прибуткових підприємств може вплинути на операції пов’язані з прибутковістю підприємств:

- операції з виведення капіталу – виплата дивідендів;

- розподіл частини прибутку державними, казенними чи комунальними підприємствами;

- податок на прибуток від банків.

2. Індекс споживчих цін (інфляція) може вплинути на операції пов’язані з різного роду виплатами (роялті, страхові) та ціноутворенням.

2017 рік

(5,9+3,4+5,2)*121,9% =17,7 млрд. грн.

15,7 * 112,9% = 17,7 млрд. грн.

ПнВК = 17,3 + 17,7 = 35,4 млрд. грн., що на 36,0 млрд. грн. менше очікуваного податку на прибуток підприємств (71,4-35,4=36,0).

2018 рік

ПнВК = (17,7 * 113,7% ) + (17,7*109,5%) = 39,5 млрд. грн., що на 40,6 млрд. грн. менше прогнозної суми податку на прибуток підприємств (80,1-39,5=40,6).

(результати розрахунків МінФіну на базі даних ДФС і власної моделі з урахуванням пропозицій експертів Інституту соціально-економічної трансформації, експертів РПР та аудиторів Т.Шевцової-А.Шемяткіна)

Коригування:

Залік податку на комерційне нерухоме майно при сплаті НнВК = - 1.2 млрд.грн. незалежно від року (з розрахунку ДФС)

ПнВК, сплачений НАК «Нафтогаз» за результатами 2017 р. (до бюджету 2018 р.). ≈25 млрд.грн.*15% = 4 млрд.грн.

(25 млрд.грн.- за особистою експертною оцінкою радника Голови НАК «Нафтогаз» Ю.Вітренко. За умови наведення порядку в розрахунках за газ з боку облгазів та підприємств ТКЕ)

Таким чином, прогнозні надходження від ПнВК у 2018 р. з урахуванням коригувань мають скласти 39,5 – 1.2 + 4 = 42.3 млрд.грн., що на 37.8 млрд.грн. менше прогнозу податку на прибуток підприємств.

В Естонії запровадження подібного за своєю сутністю податку свого часу призвело до двократного падіння надходжень по відношенню до ВВП. Однак, в Україні цей ефект має бути меншим, оскільки перехід до оподаткування виведеного капіталу супроводжується суворими заходами із оподаткування прихованого виводу капіталів. Зважаючи на обсяги проблеми (багаторазово більші, ніж в Естонії – у відносному вимірі), негативний фіскальний ефект має бути істотно меншим, ніж там. Тому наведену вище оцінку треба розглядати як, скоріше всього, занижену.

За розрахунками МЕРТ, фіскальний ефект від детінізації прибутків (базуючись на даних по фактичній детінізації зарплат при зниженні ЄСВ) = 5 млрд. грн.

Непрямий фіскальний ефект від реінвестування частини прибутку, заощадженої завдяки запровадженню НнВК за розрахунками МЕРТ становить 7 млрд.грн. якщо зменшення прямих надходжень складає 47 млрд.грн. Відповідно до наведених вище коригувань, цей ефект зменшується до 5.6 млрд.грн.

Таким чином, сумарно до бюджету після реформи має надійти 53 млрд.грн., що на 27 млрд.грн. менше прогнозної суми податку на прибуток підприємств

Водночас, треба врахувати, що прогноз бюджетних надходжень в Україні має тенденцію недооцінювати фактичні надходження. В середньому за 2002-2016 рр.. перевищення склало 0.79% від ВВП в цілому, і 1.67% якщо не брати кризові роки. Враховуючи, що номінальний ВВП на 2018 р. урядом прогнозується в розмірі 3 247,7 млрд.грн., ймовірна недооцінка, розрахована у такий спосіб складає 25.7 млрд.грн. що майже співпадає з розміром можливих фіскальних втрат від реформи, розрахованих вище.

Зокрема, ці додаткові надходження можуть виникнути внаслідок:

-                     перерахування 50% чистого прибутку НАК «Нафтогаз» в розмірі 25 млрд.грн. як описано вище

-                     впорядкування обліку земель, що має  додатково принести (щонайменше) 5 млрд.грн. у вигляді надходжень від земельного податку – таке впорядкування є необхідною складовою запровадження повноцінного ринку землі

-                     перенесення на 2018 р. частини перевищення бюджетних надходжень 2017 р.

-                     закриття схем з розкрадання ПДВ за допомогою ризик-орієнтованого блокування податкових накладних – близько 10-12 млрд. грн.

Таким чином, ризик недовиконання бюджету 2018 р. внаслідок заміни податку на прибуток податком на виведений капітал є мінімальним.

Компенсаторами для покриття зменшення запланованих податкових надходжень від впровадження  податку на виведений капітал, виходячи з показників бюджетної резолюції на 2018-2020 рр. може стати збільшення надходження від акцизного податку, який, незважаючи на зобов’язання, які взяла на себе Україна перед Європейським союзом, а саме поступово збільшити їх до європейського рівня, запланованого менше ніж у попередньому році на 4,8 млрд грн. При цьому враховуючи прогнозне збільшення курсу долара, а також інфляції плановий показник надходжень від акцизного податку занижений майже на 19 млрд грн.

Також компенсатором є завищення в бюджетній резолюції видатків по КВК 3510000 Міністерство фінансів (загальнодержавні функції), а саме виплати по КВК 3511150 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню», що не враховує дворазове збільшення мінімальної заробітної плати, що відбулося в 2017 році, а відповідно і суттєве зменшення отримувачів житлових субсидій. Незважаючи на це, в бюджетній резолюції передбачено збільшення цієї статті на 36 млрд.грн.

Зазначені показники повністю компенсують потенційне зменшення надходження від податку на виведений капітал.

Найбільші втрати державного бюджету відбуваються через офшорні схеми та сірий імпорт/контрабанду. Загалом через офшорні схеми держава недоотримує до 65 млн грн податків, а через імпорт поза митницею – до 70 млрд грн, що разом складає 17,5% бюджету (771 млрд грн на 2017 рік). Такі висновки містяться у новому дослідженні, оприлюдненому напередодні затвердження державного бюджету на 2018 рік.

На основі статистичних даних державних органів експерти Інституту проаналізували 8 найпопулярніших схем уникнення оподаткування в Україн, які призводять до загальних втрат бюджету у більш ніж 180 млрд грн:

- офшорні схеми (50-65 млрд грн втрат бюджету)

- сірий імпорт і контрабанда (25-70 млрд грн)

- конвертаційні центри (12-15 млрд грн)

- «скрутки» - махінації з відшкодуванням ПДВ (10-12 млрд грн)

- контрафакт (10 млрд грн)

- оформлення штатних працівників як індивідуальних підприємців (2,5-5 млрд грн)

- виведеня прибутку через псевдопідприємництво фізичних осіб (0,7-3 млрд грн)

- заниження оборотів підприємцями на спрощеній системі оподаткування (1-1,5 млрд грн).

«За оцінками Міністерства економічкого розвитку і торгівлі, тіньова економіка України сягає 34% ВВП, -  зазначає експерт Інституту соціально-економічної трансформації Володимир Дубровський. – Але, на відміну від інших країн, структура тіньової економіки в Україні не сконцентрована у сфері  незареєстрованого підприємництва або дрібних послуг та торгівлі. Наймасштабніші інструменти ухилення від податків застосовуються в Україні великими підприємствами, які домінують у своїх галузях і зазвичай мають політичний захист та імунітет від контролю фіскальних і правоохоронних органів».

Поряд із цим існують також дрібні схеми ухилення від податків, якими зловживає малий та середній бізнес. Відповідно, масштаби цих зловживань значно менші через значно нижчі обороти. Наприклад, оборот підприємців на спрощеній системі складає лише 7% сумарного обороту всіх підприємств.

«Набір інструментів уникнення податків в Україні не дуже відрізняється від інших країн, - зазначає експерт Інституту соціально-економічної трансформації Вячеслав Черкашин. – Але є й нетипові явища. Насамперед, це індустрія конвертаційних центрів - "ліцензованих майданчиків", на яких така діяльність не рідко відбувається під прикриттям працівників правоохоронних органів та податкової служби».

На погляд експертів, головна проблема у боротьбі з уникненням оподаткування полягає в тому, що основні винуватці – власники великих підприємств та надвеликих політико-бізнесових груп – мають значний політичний вплив. Тому скорочення можливостей для великомасштабних зловживань потребує політичної волі та широкої народної підтримки. При цьому ці зловживання залишаються малопомітними для широкого загалу і не фіксуються на побутовому рівні, на відміну від зловживань у малому бізнесі.

Дослідження Інституту також містить низку рекомендацій по ліквідації та зменшенню схем уникнення оподаткування – повна версія за посиланням

За додатковою інформацією звертатися: (093)8637656

Податок на виведений капітал має більше переваг, ніж недоліків. Нова модель знижує рівень втручання держави в економіку та спрощує ведення бізнесу.

Експерти Інституту соціально-економічної трансформації та експерти РПР з питань податкової політики проаналізували ситуацію навколо призначення за зверненням прокурорів ГПУ позапланових податкових первірок, зокрема щодо керівництва «Центру протидії корупції» та Міністра фінансів України та виявили у діях правохоронних органів порушення законодавства України.

Перш за все слід зазначити, що поточна редакція Кримінально процесуального кодексу не передбачає права прокурора на звернення до суду з клопотанням про призначення позапланової податкової перевірки. У КПК відсутні норми щодо розгляду такого клопотання, також суперечить КПК  заборона судді на оскарження такого рішення (про призначення позапланової перевірки).

Відповідно до статті 19 Конституції України: «Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодаством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином і прокурор і слідчий суддя при поданні та розгляді цих справ  вийшли за межі своїх повноважень та порушили положення Конституції України.

Цей факт підтверджується офіційною відповіддю першого заступника голови ДФС Сергія Білана, у якій зазначено про відсутність повноважень у прокурорів та слідчих самостійно або через суд призначати позапланові податкові перевірки і відсутність обов'язку та порядку розгляду судами такихклопотань.

Крім того, Податковий кодекс України передбачає можливість донарахування податкових зобов'язань податківцями в межах трирічного строку. Статтею 49 УК України передбачаються строки давності, які для статті УК 212 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" складають  до 10 років. Тому призначення перевірки у справі Міністра фінансів за 20 років не має сенсу.

Всі ці події суттєво впливають на довіру донорів та міжнародних партнерів України, погіршують інвестиційний клімат та, на тлі уповільнення реформ, вцілому негативно впливають на економічний розвиток країни.

Експерти вимагають терміново провести реформу Державної фіскальної служби та митниці, план реформи яких напрацьовано спільно експертами та представниками влади; остаточно ліквідувати Податкову міліцію, яка з 01.01.2017 року діє поза правовим полем; створити аналітичну Службу фінансових розслідувань (проект розроблено Міністерстом фінансів разом з представниками бізнесу та експертів) та продовжити Податкову реформу, яку громадянське суспільство та бізнес середовище чекають вже три роки.

Наголошуємо на критичній необхідності пришвидшити реалізацію реформ, про які йшлося вище, а також звертаємось до представників правохоронних органів з проханням повернутись до правового поля та припинити дії, які не відповідають поцесуальному законодавству України.

Таблицю складено за висновками аналітичної роботи - http://iset-ua.org/images/Doslidjenia/Instumentariy-uhilyannya-vid-splati-podatkiv-2017.docx