Онлайн-конференція

“Якою має бути економічна та монетарна політика України?”

20 липня 2020 року о 14:00

Протягом конференції за участі представників Парламенту, керівників провідних українських бізнес асоціацій, представників аналітичних центрів - пропонується обговорити пріоритетні антикризові економічні заходи, зокрема щодо грошової емісії, підтримки виробників за рахунок дешевих кредитів, секторальні пільги та інші можливі кроки. 

Допоможуть такі заходи економіці країни чи поглиблять кризу? 

Сприятимуть розвитку вітчизняного виробництва чи викривлятимуть конкуренцію? 

За підсумками круглого столу пропонується сформувати спільне бачення учасників дискусії щодо пріоритетних реформ.

Запрошені учасники конференції:

Представники влади:

Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Дмитро Наталуха, Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку

Галина Третьякова, Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики

Аналітичні центри:

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегій

Володимир Дубровський, старший економіст аналітичного центру CASE-Ukraine

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Представники бізнесу

Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України

Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України 

Організатори: Центр економічної стратегій, CASE-Ukraine, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально економічної трансформації

Модератор заходу - Гетман Олег, економіст

Реєстрація за посиланням

Нещодавно народними депутатами було зареєстровано законопроєкти № 3724 “Про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках” і № 3725 “Про внесення змін до Митного кодексу України,  спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження інвестиційних стимулів в індустріальних парках” щодо функціонування індустріальних парків, які запроваджують низку податкових пільг. Зокрема проєктами передбачено:

- звільнення учасників індустріальних парків від оподаткування податком на прибуток протягом 5 років та сплата лише 50% податку на прибуток протягом наступних 5-и років за умови експортної діяльності парків;

- запровадження ставки ПДВ в 3% на імпорт обладнання і комплектуючих для облаштування індустріальних парків строком на десять років;

- запровадження мінімальної ставки ПДВ в 3% на імпорт сировини, напівфабрикатів і приладів за умови подальшого виробництва з них кінцевого продукту та експорту не менш як 50% готової продукції;

- звільнення учасників індустріальних парків від ввізного мита на іноземне обладнання та комплектуючі;

- часткове відшкодування експортерам з числа учасників ІП частини відсотків за кредитами на зовнішні поставки.

Експерти з питань економічної політики проаналізувати ці законопроєкти та зазначають наступне:

Згідно опитувань іноземних інвесторів, які щороку проводять Європейська Бізнес Асоціація, Dragon Capital та Центр економічної стратегії - вже четвертий рік поспіль основними перешкодами для інвестицій респонденти назвали широко розповсюджену корупцію та недовіру до судової системи в Україні. Значно погіршують інвестиційну привабливість монополізація ринків та олігархізація економіки. В той час як проблеми із податковим навантаженням у різні роки займає останні місця у рейтингу або взагалі не потрапляє до першої десятки.

Результати останнього опитування:

В той же час слід зазначити, що чинне законодавство вже передбачає можливість функціонування індустріальних парків. Необхідно забезпечити більш привабливі передумови для потенційних інвесторів, не зашкодивши конкурентному середовищу у країні та не створюючи схеми по мінімізації податків.

В якості ефективних інструментів досягнення цілей, задекларованих авторами відповідних законопроектів, ми пропонуємо (за умови створення учасниками парків мінімальної кількості новостворених робочих місць та/чи мінімального обсягу заробітної плати, мінімальної суми інвестицій для отримання пільг):

- Сприяння забезпеченню клієнтів індустріальних парків транспортною, виробничою та соціальною інфраструктурою.

- Радикальне спрощення процедури підключення до елекромереж.

- Спрощені регуляторні процедури для інвестора – єдине вікно отримання дозволів на будівництво, виділення землі, підключення до мереж. Дозволи надаються на підставі єдиних спільних принципів.

- Компенсація частини створення об’єктів інфраструктури інвестору місцевими бюджетами, шляхом зарахування при сплаті місцевих податків інвестором певної суми видатків інвестора. Визначається чіткий перелік об’єктів інфраструктури, які підлягають компенсації, держава бере участь у фінансуванні створення частини об’єктів інфраструктури.

- Фінансування професійних освітніх програм та підвищення кваліфікації співробітників за рахунок місцевих бюджетів або в рамках державно-приватного партнерства.

- Застосування спрощеного регулювання трудових відносин на основі трудового договору без жодних інших обмежень

- Застосування добровільної сплати ЄСВ за заявою працівника понад рівень, що відповідає мінімальній зарплаті

В той же час для всіх інвесторів країни необхідно реалізувати:

– кардинальне спрощення умов ведення бізнесу для усіх господарюючих суб’єктів;

– зниження імпортних мит, насамперед для комплектуючих та обладнання;

– проведення інституційної реформи податкової та митної служб, ліквідація податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції, СБУ, прокуратури та створення шляхом прозорого конкурсного відбору із залученням громадськості єдиного аналітичного органу фінансових розслідувань;

– створення незалежної судової системи та ефективних правоохоронних органів, зокрема, шляхом перезавантаження Вищої ради правосуддя задля очищення й оновлення суддівського корпусу, забезпечення справедливої участі громадян у судочинстві, вдосконалення досудового розслідування, повноцінне і своєчасне виконання судових рішень.

– створення більш сприятливих умов для тих підприємств, які реінвестують свої прибутки, зокрема шляхом реформування оподаткування прибутку.

- Стимулювання експорту за рахунок ефективної роботи експортно-кредитного агентства.

Запровадження податкових пільг, які передбачені проєктами - не вбачається доцільним. Наявність таких пільг для окремих суб’єктів, зокрема з податку на прибуток, ПДВ, мит, ПДФО - спотворює конкурентне середовище, ускладнює податкову систему збільшує дискреційні можливості перевіряючих органів та створює ризики створення нових схем по ухиленню від сплати податків.

Створення спеціальних (вільних) економічних зон різних функціональних типів на території України вже було врегульоване Законом України від 13 жовтня 1992 року № 2673-XII  “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”. Попередній досвід свідчить про те, що існування таких зон може наносити суттєву шкоду державі. Так, згідно звіту тимчасової слідчої комісії  - від'ємне сальдо між надходженнями до бюджетів та державних цільових фондів від податків, зборів та сумою отриманих суб'єктами СЕЗ та ТПР податкових пільг станом на 01.01.2006-го року становило мінус 5 млрд. гривень.  

Експерти вважають, що всі зміни до законодавства про териоріально- та про проектно-орієнтовані спеціальні правові режими економічної діяльності повинні:
1) бути бюджетно-ефективними (“кожна гривня звільнень сьогодні повинна компенсуватися декількома гривнями додаткових надходжень завтра”),
2)   створювати додану вартість у складі валових регіональних продуктів, 
3) створювати не лише внутрішні, але і зовнішні позитивні ефекти економічної діяльності.

Виходячи з викладеного вище представники аналітичних центрів закликають народних депутатів врахувати надані пропозиції та суттєво доопрацювати законопроєкти №3724 і №3725, а також реалізувати інші завдання за допомогою нових законопроєктів, які покращать інвестиційний клімат країни в цілому.

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

CASE Ukraine

Інститут Податкових Реформ

Інститут фінансів та права

Під час онлайн-конференції «Як зменшити зловживання псевдо-ФОП та не нашкодити законослухняному малому бізнесу?» 5 травня - було представлено результати дослідження «Методологія та результати обрахунку реальних доходів ФОП – платників єдиного податку». Участь у конференції взяли голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Дядюра, члени Української Ради Бізнесу, представники аналітичних центрів. Модераторами зустрічі виступили Анастасія Баклан (Центр міжнародного приватного підприємництва) та Олег Гетман (Економічна експертна платформа).

Старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський представив результати дослідження «Методологія та результати обрахунку реальних доходів ФОП – платників єдиного податку». Спираючись на результати дослідження, експерт зазначив: зловживання мають місце, але до них вдається абсолютна меншість ФОП. І якщо збільшити поріг, як це вже зроблено в чинному законодавстві, – такі зловживання виявляться несуттєвими. Потенційні втрати бюдежу від схем з перевищення оборотів 2 та 3 груп складають орієнтовно від 6 до 7.3 млрд гривень на рік.

Андрій Панасюк, експерт Економічної експертної платформи, навів результати розрахунку потенційних витрат підприємців за умов тієї або іншої моделі фіскалізації. Так, фіскалізація всієї 2 та 3 груп платників ЄП коштуватиме підприємцям орієнтовно додаткових 10.1 млрд гривень у перший рік впровадження, фіскалізація ризикових категорій товарів та послуг – коштуватиме підприємцям 1,2 млрд гривень у перший рік, а фіскалізація підприємців, які реалізовують товари на великих торгових площах та через мережу інтернет –  0,86 млрд гривень у перший рік.

«Розширення фіскалізації на 2-гу і 3-тю групу є недоцільним, оскільки втрати економіки перевищують фіскальний ефект. Пропозиції експертів за підсумками дослідження: доцільно замінити всі існуючі критерії фіскалізації (окрім підакцизних товарів, які всі мають бути фіскалізовані), в тому числі передбачені Податковим кодексом на 2021 рік, на фіскалізацію виключно ризикових нетипових категорій платників. Можливо, на підставі торгівельної площі і товарного асортименту. Критерії ризиковості варто визначати на підставі повноцінного аналізу вигод і витрат», – заявив Володимир Дубровський.

«Ми вивчали, яким чином доопрацювати механізм, закладений у законах №128 і №129, щоб з одного боку, не вихолостити зміст, а з іншого – не зачепити інтереси тих суб’єктів малого і мікробізнесу, які нецікаві для фіскального контролю взагалі, – зазначив Данило Гетманцев, коментуючи результати представленого дослідження. – Дякую що зачепили тему сфери розширення застосування РРО. Це дійсно протидія великому бізнесу, який використовує єдиний податок для ухиляння від оподаткування. Прямого, цинічного і безсоромного».

Голова парламентського комітету повідомив, що текст законопроєкту, який змінює підходи до фіскалізації ФОП – вже майже напрацьований, за кілька днів буде опубліковано для публічного обговорення. Проєкт позбавляє фіскалізації малий бізнес, який чесно сплачує податки, фіскалізація якого не доцільна. Це – крок назустріч представникам бізнесу, які наголошували на недоцільності тотальної фіскалізації.

«Законопроєкт включає ідеї, які лунали від бізнес середовища, але так, щоб не вихолощувати ідею. «Не робіть нічого і скасуйте все» – я не міг особисто підтримати цю позицію, оскільки вона, вважаю, невірна. Ми би хотіли почути критику, подискутувати. Можливо, внести зміни і потім уже всіма фракціями проголосувати», – пояснив голова Комітету.

Президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради Бізнесу Грігол Катамадзе вважає, що саме зараз час створювати кращі умови для діяльності бізнесу, – щоб після завершення карантину і кризового періоду бізнес мав змогу розвиватися. Президент асоціації пообіцяв уважно вивчити законопроєкт та надати пропозиції. В цілому зміна тотальної фіскалізації на фіскалізацію ризикових груп платників є важливою.

«Давайте подумаємо ще й над такими проблемами, як зниження навантаження на фонд оплати праці. Багато говоримо про можливе зниження ЄСВ, ПДФО. Давайте дійдемо якогось конструктиву і реалізуємо це», – закликав Грігол Катамадзе.

Відповідаючи на цей виступ, Данило Гетманцев розповів про пріоритетні напрями роботи комітету: «Зараз розробляємо заходи з підтримки промисловості. Це перший напрям.

Другий – спрямували документи до Мінфіну, щоб почути їхню позицію по податку на виведений капітал для підприємців з оборотом до 200 млн. грн. Після відповіді готові впроваджувати. Третє – Бюро фінансових розслідувань. Вже є два законопроєкти, готові виносити на обговорення. Щодо зниження навантаження на фонд оплати праці – це питання найскладніше, бо залежить не від політичної волі, а від цифр. Потрібно передбачити компенсатори, це велика робота, яка повинна бути зроблена Мінфіном».

На думку Володимира Дубровського, зараз існує вікно можливостей для впровадження повноцінної реформи корпоративного податку для всіх: «Раніше було головне заперечення – мовляв, держава могла би втратити великі надходження від податку на прибуток, замінюючи його податком на виведений капітал. Якщо запровадимо цей податок під час кризи, то провал не буде більший, ніж від кризи. Якщо вводитимемо частково, на наступний рік ситуація може виявитися менш сприятливою».

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Дядюра повідомив, що робота над програмними РРО рухається, вже є повноцінний опис АРІ, є перша альтернативна до ДПСівської модель програмного РРО, від приватного розробника, у якій все працює у повному обсязі. Також на виході є доопрацьоване програмне РРО від ДПС, участь у розробці якого бере VISA. “Програмні РРО невідворотньо запрацюють з 01.08.2020 року, якщо, звичайно, законодавець не перенесе термін”     

Участь в обговоренні результатів дослідження та податкової політики стосовно спрощеної системи узяли члени Української Ради Бізнесу Надія Бедричук (Українська асоціація прямого продажу), Софія Арасланова (Асоціація українські імпортери побутової електроніки), Юрій Пероганич (АПІТУ), Вікторія Черкач (АІДА). Спікери наголошували на створенні рівних конкурентних умов для всіх учасників ринку, на реальних механізмах боротьби із псевдо-ФОПами, на підтримці білого бізнесу.

«Ми не підтримуємо тотальної фіскалізації, але все ж таки необхідно розробити критерії для ризикових груп товарів. Щоб збільшити надходження до бюджету і щоб поставити в одне становище як легальних, так і нелегальних продавців. На нашу думку, потрібна фіскалізація ризикових груп товарів та інтернет-торгівлі. Питання метражу торгівельних площ як критерію для фіскалізації потрібно досліджувати», – відзначила Вікторія Черкач.

«Сьогодні ми можемо реалізовувати пакет економічних заходів для підтримки підприємців завдяки тому, що до кризи білий бізнес сплачував податки. А якщо завтра ці компанії перестануть платити податки, – на які фінанси ми плануватимемо заходи з виходу з економічної кризи після пандемії?» – наголосила Софія Арасланова, додавши, що необхідні більш рішучі кроки для боротьби з тіньовим сектором.

Підприємці, які працюють у правовому полі, повинні мати стимули, вважає Надія Бедричук. Вона нагадала про невиконану обіцянку депутатів проголосувати за скасування ЄСВ для «сплячих» ФОП та ФОП сумісників. «Карантин збільшив кількість підприємців, які пробують працювати в «тіні». І не скасовуючи ЄСВ для таких ФОП, ми не даємо збільшувати білий сектор».

Учасники зустрічі домовилися активно включитися до обговорення законопроєкту, який змінює модель фіскалізації, подати пропозиції на розгляд депутатів та провести окреме обговорення нового проєкту. Також представники бізнесу висловили побажання залучити до однієї із зустрічей керівництво Міністерства фінансів, оскільки думка цього відомства може бути вирішальною в питаннях податкової реформи.

З 11 травня Кабінетом Міністрів було змінено модель карантинних заходів з тотальних на адаптивні ризикоорієнтовані. Аналітичні центри позитивно оцінюють цей крок, як такий, що сприятиме відновленню економіки та поступовому виходу з кризи.

В той же час оновлена модель карантинних заходів, яка діє з 11 травня - має кілька суттєвих недоліків, найбільший з яких стосується роботи громадського транспорту.

Досвід країн Європи та Азії свідчить про те, що абсолютна більшість країн, які, як і Україна, протидіють розповсюдженню нового вірусу - ні на день не зупиняли громадський транспорт.

Так, у Німеччині громадський транспорт працював весь час, навіть у суворий карантин. Було вжито заходів безпеки - обов’язковими стали маски, дезинфекція, частково було змінено розклад - проте транспорт не зупинявся.

У Великобританії весь час працює і метро, ​​і громадський транспорт. Тільки частково було обмежено користування метрополітеном у березні - частина станцій було закрито з метою зменшення пасажиропотоку.  

Франції, яка запровадила досить жорсткі карантинні заходи - також не обмежувала транспорт. Умовою роботи транспорту є користування масками водіїв та пасажирів, а також рекомендовано дотримуватись соціальної дистанції.

У Данії транспорт не зупинявся ні на день, було вжито заходів безпеки та певних обмежень щодо кількості пасажирів. 

Італія, Польща, Норвегія, Іспанія, Швеція, Чехія та багато інших країн також не зупиняли громадський транспорт, не вважаючи це ефективним протиепідемічним заходом.

Заборони роботи транспорту на певний час є вкрай рідкісним явищем у країнах ЄС та Азії, до такої унікальної заборони на короткий проміжок часу вдалися лише кілька країн.

Представники аналітичних центрів вважають важливим обговорити та підтримати план запуску громадського транспорту від Мінінфраструктури, який передбачає відновлення роботи міського та приміського громадського транспорту з 22 травня, а міжміського та міжнародного - з 9 червня. В цілому з середини червня має працювати весь транспорт, зокрема і авіаційний, за умови виконання заходів безпеки.

Також необхідно врегулювати ще низку питань з 22 травня. Поточна редакція постанови не дає однозначного розуміння щодо можливості роботи готелів. Вбачається доцільним більш чітко Постановою передбачити можливість їх роботи, за умови виконання заходів безпеки.

Разом із зміною умов роботи бізнесу та частковим поновленням економічної активності вкрай важливим є посилення організаційних заходів та покращення комунікації. Зокрема:

1. Суттєво збільшити кількість тестувань тестами ПЛР (та швидкість отримання результатів), зосередивши тестування в першу чергу на особах, які госпіталізовані з підозрою (у тому числі пацієнти з ГРВІ та грипоподібними станами), людях, які прибули з-за кордону, контактах інфікованих, медичному персоналі (особливо ті, що безпосередньо залучені до боротьби з COVID-19)

2. Забезпечити тестування випадкової репрезентативної вибірки незалежно від наявності симптоматики тестами на антитіла, для розуміння справжньої кількості інфікованих та реального рівня смертності від нового вірусу та відповідного коригування загальної стратегії боротьби із вірусом.

3. Перейти від стратегії “залякування” до більш зваженої стратегії інформування по ключові правила поведінки, які зменшують ймовірність зараження, надавати інформацію щодо інфікування та смертності від нового віруса разом із статистикою захворювань та загибелей від інших хвороб за місяць, щотижнево оприлюднювати аналітичні огляди з інформацією про оцінки реального рівня захворюваності, оцінки IFR, прогнози розвитку пандемії в Україні та інших країнах, нові дані щодо лікування

4. МОЗ має щоденно оприлюднювати/оновлювати об'єктивну інформацію та достовірну статистику не тільки щодо кількості нових і активних випадків, кількості летальних випадків та одержавших, а також щодо кількості важких випадків, супутніх захворювань у померлих, розподілу зареєстрованих та летальних випадків за віковими групами та регіонами, навантаження на медичну систему. 

5. Враховуючи, що ПМСП має розгалужену мережу і вже активно задіяна у надання допомоги населенню через нові підходи до фінансування через укладання договорів з НСЗУ, вбачається доцільним покращити доступ та охоплення населення послугами, які допоможуть ефективно впливати на захворюваність гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Шляхом внесення відповідних додаткових послуг у гарантований пакет, який оплачується за подушним нормативом, та відповідного їх додаткового фінансування. Робота ПМСП значно б сприяла профілактиці, виявленню та супроводу лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

6. Паралельно із рутинним епіднаглядом налагодити дозорний епіднагляд - внести зміни в Наказ Наказ МОЗ України від 17.05.2019 № 1126, включити COVID19 і розширити сезонність, суттєво збільшити кількість сайтів для нагляду, з акцентом на амбулаторні сайти. Якісний дозорний нагляд дасть інформацію про поширеність, тенденції поширення географічно і у вікових групах тощо. Доцільним передати мережу лабораторій до Центр громадського здоров’я МОЗ України, який відповідає за епідемнагляд, для покращення оперативних рішень щодо епіднагляду.

7. Почати напрацювання плану заходів на випадок другої хвилі епідемії, який враховуватиме досвід успішних країн і передбачатиме дієві заходи по мінімізації наслідків епідемії, не зупиняючи економічну діяльність.

Експерти аналітичних центрів закликають представників влади проаналізувати міжнародний досвід щодо боротьби із епідемією та врахувати пропозиції аналітичних центрів. Експерти готові взяти участь у обговоренні та деталізації планів по виходу з кризи та зміні моделі карантинних заходів. 

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

CASE Ukraine

Анатолій Амелін, співзасновник Українського інституту Майбутнього 

Інститут Податкових Реформ

Інститут фінансів та права

Методологія та результати обрахунку реальних доходів ФОП та обсягів мінімізації податків – платників єдиного податку 1,2,3 груп

Відповідно до закону Гібрата, результатом зростання з елементами випадковості для сукупності нормально розподілених суб’єктів має бути лог-нормальний розподіл результатів. Отже, ФОП, як і інші суб’єкти підприємницької діяльності у ринковій економіці, за розмірами річної виручки мають розподілятися лог-нормально. Наближенням до цього розподілу у його середній частині є розподіл Парето, який ми успішно використовували у минулій роботі, користуючись тим, що його можна оцінити за допомогою простої економетрично техніки – регресійного аналізу. Але таке наближення виявилося непридатним для даних 2018 р., оскільки обсяги порушень значно зросли, і, принаймні для другої групи ССО, стали візуально співставними з основним трендом; відтак, його важко коректно оцінити. Тому довелося застосувати точнішу, але складнішу модель.

Вона передбачає, що справжній розподіл є логнормальним, але існування штучного порогу призводить до того, що ті, хто перевищують цей поріг («порушники») повідомляють допорогові доходи, які розподілені у зворотний бік, як ми вважаємо, за Вейбуллом. Останнє припущення найкраще узгоджується з емпіричними даними (див. далі приклад для 2 гр.).

Розрахунок проводився у середовищі Python за наступним методом. Кожна точка (x, n) представляє собою кількість ФОПn(x), які звітували про річний дохід від х-1 до х тис. грн. Їі можна представити як n(x)=n₀(x)+n_р(х) де n₀(х) – це кількість ФОП чий оборот дійсно лежить у цьому інтервалі, а n_р(х) – кількість порушників, які вказали у звіті дохід, що лежить у тому самому інтервалі, хоча реально мають обороти, що перевищують поріг Т. Ми вважаємо основним логнормальний розподіл n₀(х) від х=2 до порогу х= Т (х=1 відповідає «сплячим» ФОП, які повідомили здебільшого про нульові доходи), на нього накладаються n_р(х), які розподілені від порогу у зворотний бік за Вейбуллом. 

Детальний опис методології, розрахунки та висновки за посиланням: Розрахунок обсягів мінімізації податків ФОП 1,2,3 груп.pdf

Баланс між згубним впливом пандемії COVID-19 на здоров'я українців та катастрофічними наслідками для економіки України.

В Україні спалах COVID-19 створює значний додатковий тиск на вже і так перевантажені системи надання соціальних та медичних послуг, посилюючи вразливість постраждалого населення.

Пенсіонери, інваліди із важкими хронічними станами, бідні люди, мігранти, внутрішньо-переміщені особи - особливо піддаються ризику, для них складною є  практика соціального дистанціювання. Вони також часто не мають постійного доступу до послуг з водопостачання та санітарії. 

На макрорівні падіння економіки матиме серйозні наслідки для середньо- та довгострокових можливостей для забезпечення витрат на соціальний сектор (включаючи соціальний захист). У поєднанні з економічними наслідками, такими як втрата засобів до існування та доступ до послуг - очікуються катастрофічні наслідки для країнкраїнах, особливо для країн з низьким і середнім рівнем доходу населення та для найбільш вразливих людей у ​​суспільстві. 

Стратегічними цілями стратегії реагування на COVID-19 мають бути:

1. Зменшити передачу вірусу від людини до людини у країні; забезпечити належний догляд та лікування хворих
2. Пом’якшити вплив пандемії на соціально-економічний стан українського суспільства

Детально у Аналітичній довідці щодо балансу карантинних заходів та збереженням економіки

У цей складний період, коли світова економічна криза підсилюється низкою різних факторів - різні країни світу по різному реагують на ситуацію.

Багаті країни із вільно конвертованими валютами, які можуть дозволити включити “друкарські станки” - заливають грошима економіки, в той час як інші країни цього собі дозволити не можуть.

Також різним є організаційні заходи для припинення поширення епідемії - від жорсткого карантину та обмежень для транспорту і бізнесу у певних країнах до майже повної відсутності заборон для ведення господарської діяльності разом із повномасштабними заходами по виявленню та ізоляції носіїв вірусу у інших країнах.

На думку фахівців аналітичних центрів економіка України ще достатньо слабка, щоб витримати шоки зупинки значної частини бізнесу на період, більший за кілька тижнів або без значних втрат витримати наслідки друку десятків мільярдів гривень.  

Безумовно людське життя є найвищою цінністю, але треба зважати на те, що масові звільнення, банкрутства, падіння економіки - теж мають свою ціну, вимірювану у людських життях - передчасних смертях від хвороб, пов'язаних з бідністю та стресом; нестачі коштів на лікування та здоровий спосіб життя; нещасних випадків та ДТП, викликаних недофінансуванням заходів безпеки та поганим станом доріг, тощо.

За даними Торгово-промислової палати вже зараз близько 600-700 тисяч підприємств, малих підприємців та установ сфери освіти, які дають роботу 3,5-4 млн осіб - зупинили роботу через карантин. Це близько ¼ частини від всього бізнесу та працівників, які ведуть діяльність в Україні.

Наслідки такої зупинки, якщо вона триватиме більше, ніж до 3 квітня - будуть катастрофічними. Це масові звільнення працівників, які підуть до центрів зайнятості, збільшення рівня злочинності, банкрутства підприємств, значні недонадходження до Держбюджету та соціальних фондів, а з іншого боку - необхідність у збільшенні видатків фондів та бюджету, на що відсутні кошти тощо

Вже поточні заходи за оцінками фахівців призведуть до падіння економіки у річному вимірі у 4-5% від ВВП, а продовження жорстких карантинних заходів до кінця травня призведуть до падіння у 9-10% від ВВП, сукупні втрати центрального та місцевого бюджетів складуть 150-200 млрд грн.

В той же час варто зазначити, що ефективність таких жорстких карантинних заходів у боротьбі із поширенням нового вірусу залишається сумнівною, у порівнянні із іншими комплексами заходів.

Так, збалансовані продумані заходи країн, зокрема Південної Кореї та Тайваню - які майже не обмежували  суб’єктів господарювання, а натомість забезпечили масові тестування, швидку ізоляцію носіїв і хворих, відстеження контактів хворих, ізолюванні виключно ризикових груп населення - виявились ефективними.

За свідченнями фахівців з питань охорони здоров’я - карантин не може взагалі зупинити розвиток епідемії, натомість його мета - дещо розтягнути її у часі, аби дати системі охорони здоров'я можливість краще підготуватися, а надалі зменшити пікові навантаження на неї. Але ці заходи ефективні тільки на самому початку епідемії. Є сподівання, що Україна встигла їх вжити своєчасно, але тепер задача - так само своєчасно послабити, а потому і скасувати обмеження, оскільки коли вони досягли своєї мети, подальше їх існування є контрпродуктивним.

Щодо статистики ВООЗ також є застереження міжнародних фахівців - вони зазначають, що покладатись на статистику, яку ми маємо на цей час по різним країнам - через обмеженість її вибірки - не має сенсу. Значна кількість хворих новим вірусом переносять хворобу “на ногах”, або вважають її іншою хворобою і не тестуються - відповідно статистика щодо летальності нового вірусу є вкрай викривленою. Відповідно наджорсткі заходи, які впроваджують низка країн разом з Україною - вбачаються надмірними та згубними для економік країн. 

Вбачається доцільним розглянути альтернативні варіанти “хірургічних” заходів з 4 квітня для України, які впроваджують розвинені країни, зокрема Швеція, Данія, Південна Корея, Тайвань тощо, на заміну “килимових бомбардувань”.  Такі заходи вбачаються набагато менш згубними для економіки, ніж ті, які діють на цей час в Україні, в той же час вони довели свою ефективність у низці країн, про які зазначено вище. Пропонується детально проаналізувати відповідний досвід, напрацювати план реалізації та запровадити саме такий комплекс заходів, на заміну згубних для економіки та соціальної політики прямих заборон ведення бізнесу.

Експерти аналітичних центрів закликають представників влади проаналізувати позитивний міжнародний досвід та наслідки для України різних сценаріїв подолання кризи, експерти готові взяти участь у обговоренні та напрацюванні відповідного комплексу заходів.

Інститут Податкових Реформ

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

Український інститут майбутнього (співзасновник А.Амелін)

Центр економічної стратегії

CASE Ukraine

Для мінімізації наслідків глобальної економічної кризи, яка розпочалася, існує значна кількість перевірених інструментів, які у той чи інший час успішно використовувались багатьма країнами. Це і стримування фінансовими інструментами панічних настроїв на валютному ринку та у банківській системі, надання фінансової підтримки найменш захищеним категоріям населення та бізнесу, посилення співпраці з міжнародними фінансовими установами тощо.

І якщо про продуману курсову політику та фінансовий сектор вже писали аналітичні центри, то питання підтримки працівників і бізнесу залишилось майже поза увагою.

У різних країнах світу Уряди миттєво реагують на кризу, запроваджуючи зміни у податковому законодавстві для пом’якшення шоків. Так у США планується позбавити робітників податків на зарплату у 2020 році, Данія планує надати відтермінування по сплаті ПДВ, Китай вводить низку податкових пільг, Британія планує зниження податків та видачу кредитів під низькі відсотки, у Франції - відтермінування сплати податків та соціальних внесків тощо.

У цей складний період аналітичні центри пропонують і українському Уряду, Президенту та Парламенту скористатись напрацюваннями аналітиків та реалізувати низку заходів у податковій та бюджетній політиці, які сприятимуть роботі бізнесу у кризовий та посткризовий період та є фіскально відповідальними.

Для працiвника:

Вкрай необхідним є зменшення навантаження на фонд оплати праці як найбільш шкідливого податку.

1. Необхідно знизити податкове навантаження для найбільш соціально незахищених верств населення та працівників, із заробітними платами до 2 МЗП - запровадивши для них неоподатковану суму у розмірі 100% від МЗП, що призведе до детінізації ринку праці та до збільшення заробітних плат. Це має бути реалізовано у комплексі із іншими заходами, які мінімізують можливість зловживання цією нормою.  Також необхідно зменшити максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску для заробітних плат до розміру 5 МЗП, із обмеженням зростання максимальних пенсій.

2. Розширити перелік витрат дозволених для включення до податкової знижки з ПДФО. Зокрема, витрати на лікування та проживання під наглядом лікарів пенсіонерів, батьків з дітьми на період карантину.

Для роботодавця:

1. Забезпечити для платників податків - перенесення строків подання звітності, збільшення строків сплати ПДВ, відтермінування строків сплати ПДВ на послуги на 3-6 місяців, надання безвідсоткової податкової розстрочки. Тимчасово запровадити  нульову ставку ПДВ на імпортоване медичне обладнання для допомоги під час пандемії.

2. Запровадити мораторій на 2020 рік на планові податкові перевірки, які суттєво відволікають адміністративний ресурс бізнесу, залишити можливість проведення виключно позапланових та фактичних перевірок ризикових категорій платників у 2020 році.

3. Очікуваною є проблема неплатежів від вітчизняних та іноземних контрагентів - необхідно передбачити можливість відтермінування податкових платежів на певний період за документального підтвердження таких обставин.

4. Для підприємств, які безпосередньо постраждали внаслідок обмежувальних рішень влади, пов’язаних із карантинними заходами (кіносфера (виробники, розповсюджувачі, демонстратори), розважальні центри тощо) - передбачити можливість для підприємств надавати працівникам неоплачувані відпустки на час заходів, а також звільнити такі підприємства  від сплати всіх податків та зборів за цей період.

5. Визнати неможливість виконання договірних, грошових та/або податкових зобов‘язань, обумовлене епідемією COVID-19 в України - обставиною непереборної сили.

Для мікробізнесу/самозайнятих:

1. Необхідно позбавити мікробізнес зайвого навантаження - звільнити від обов’язкової сплати ЄСВ ФОПів- сумісників та ФОПів, які тимчасово не провадять діяльність. 

2. Скасувати необхідність обов’язкової сплати ЄСВ для ФОПів протягом  2020 року, залишивши для них можливість сплачувати ЄСВ виключно за бажанням, із відповідним врахуванням у стаж тільки у випадку сплати внеску. 

3. Одним з можливих інструментів допомоги малому та мікробізнесу може бути надспрощена процедура отримання кредиту і зниження вартості кредиту. Фінансувати такі кредитні лінії можливо з фонду в рамках кредитної програми «5-7-9», яку необхідно розширити - забезпечити можливість використовувати її для поповнення обігових коштів, придбання об’єктів нерухомості (нежитловий фонд) тощо.  

4. Переглянути норми фіскалізації всієї 2 та 3 груп ССО, вивести з під фіскалізації тих, кому вона економічно недоцільна, передбачити фіскалізацію ризикових категорій платників. 

Компенсатори: 

1. Компенсувати ці новації можливо за рахунок зниження частки загальнодержавних видатків до 33-35% від ВВП, переглянувши статті бюджетних видатків для оптимізації структури та збільшивши ефективність. На період кризи можливо дещо розширити дефіцит бюджету, а надалі скоротити його до норми вже за рахунок зменшення витрат у відносному вимірі. 

2. Скоротити чисельність контролюючих органів, зменшити зарплати і премії посадових осіб, в тому числі міністрів, членів наглядових рад та інших чиновників.

3. Забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів соціальних виплат та пільг і пенсійних виплат, що дозволить виявити «мертві душі» та призведе до економії держбюджету.

4. Підготувати заявку до МВФ за оголошеною програмою на макрофіскальні заходи країни для реагування на економічний шок від епідемії.

5. Розуміючи, що Конституційний суд України - незалежна інстанція - вжити всіх можливих заходів для донесення суддям КСУ інформації про те, що низка рішень Конституційного суду, незважаючи на статтю 95 Конституції щодо збалансованості бюджету України - поновлює зависокі економічно не обґрунтовані пенсії та соціальні виплати - що суттєво збільшує соціальні витрати та послаблює економіку країни. Йдеться, наприклад, про перерахунок пенсій колишнім прокурорам (рішення КСУ від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019), виплату грошового утримання колишнім суддям (рішення КСУ від 8 червня 2016 року №4-п/2016) та багато іншого.

Середньострокові заходи, післякризовий період:

1. Зменшення навантаження на невеликі заробітні плати - необхідно об'єднати ПДФО, військовий збір та ЄСВ в один податок, поступово зменшуючи сукупну ставку оподаткування зарплати до цільового показника у 20% за певний період. Це неможливо реалізувати швидко, проте на післякризовий період це буде потужним заходом для пришвидшення зростання рівня заробітних плат та економіки.

2. Потужним заходом для запобігання посткризової рецесії - буде ліквідація дискреційного податку на прибуток підприємств та заміна його інноваційним податком на виведений капітал, який є більш гнучким та комфортним для бізнесу у період кризи, стимулює для інноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, мінімізує втручання держави у економіку підприємств.  

3. Забезпечити прийняття оновленого трудового законодавства, заснованого на свободі трудового договору, яке буде позбавлено архаїчних норм та зайвої бюрократії. 

4. Необхідно почати процес трансформації Пенсійного фонду, соціальних фондів - у департамент Мінфіну або Мінсоцполітики, передавши частину функцій центрам надання адміністративних послуг.

5. Забезпечити модифікацію податку на землю, збільшення його долі у ВВП

Експерти аналітичних центрів мають більш детальні дослідження, напрацювання та розрахунки щодо зазначених вище пропозицій та готові надати необхідні матеріали і взяти участь у роботі над проєктами.

Інститут Податкових Реформ

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

Український інститут майбутнього

CASE Ukraine

Розвиток інформаційних технологій за останні роки почав кардинально змінювати організацію комунікацій, просування та реалізацію різноманітних продуктів та послуг. Це спричинило появу абсолютно нових бізнес моделей, які потребують нових підходів у регулювання їх діяльності, форм оподаткування та способів контролю. 

Національний ринок приватних пасажирських перевезень через відсутність належного контролю з боку держави та застарілі норми законодавства характеризується можливістю участі у ньому фізичних осіб з власними транспортними засобами без реєстрації суб’єктами підприємницької діяльності. Тому він характеризується кількома особливостями, які роблять проблематичним оподаткування та ліцензування його фактичних учасників за допомогою чинних систем оподаткування та ліцензування.

У цій аналітичній роботі досліджено особливості та останні тренди щодо регулювання ринку послуг пасажирських перевезень у країнах Європи та Азії, надано рекомендації з урахуванням особливостей України:

За посиланням: Аналітична робота щодо врегулювання сектору приватних пасажирських перевезень

19 грудня відбувся круглий стіл на тему "Спрощена система оподаткування - пострадянський феномен чи поширена світова практика" на якому було презентовано дослідження фахівців Інституту соціально-економічної трансформації Вячеслава Черкашина та Володимира Дубровського щодо особливостей оподаткування мікробізнесу у різних країнах Європи та Азії.

Головними висновками цього дослідження є те, що спрощені режими є в усіх досліджених країнах, українська ССО - ані екзотична, ані аномальна. В усіх країнах підприємці на спрощених режимах та самозайняті мають можливість співпрацювати із юридичними особами, майже в усіх країнах до певної межі можуть не користуватись РРО та не вести бухгалтерського обліку - тотальна фіскалізація не є поширеною практикою та «світовим трендом».

Рамка для розвитку ССО, яку бачать експерти, співавтори дослідження:

- зміни мають відповідати процесу розвитку;

- потреба у спрощеній системі не зникла і навряд чи зникне;

- реформа спрощеної системи має відбуватись через диференціацію бізнесу, а не через збільшення контролю держави

Гетман Олег, координатор експертних груп Економічної експертної платформи зазначив, що з практичного досвіду країн, які запровадили майже тотальну фіскалізацію (на кшталт Грузії) ми бачимо, що такий закон призвів до масових порушень, відповідні норми щодо фіскалізації скрізь не виконуються. Це звичайна для країн що розвиваються ситуація, коли суворість законів компенсується не обов’язковістю їх виконання.

Катерина Гривнак, фахівець Асоціації платників податків України повідомила, що представники асоціації тільки повернулись з регіонів і бізнес в різних регіонах України занепокоєний щодо того, що відбувається із спрощеною системою. Спільна думка членів АППУ полягає у тому, що необхідно зберігти та покращувати спрощену систему для малого та мікробізнесу, а контроль зосередити на схемах, у яких використовується ССО.

Руслан Соболь, голова правління Асоціації малого та середнього бізнесу зазначив, що такі дослідження важливі, вони допомогають зрозуміти усім ключовим стейкхолдерам, що наша країна не унікальна, що спрощені системи є скрізь і ми конкуруємо із багатьма країнами за людський капітал.

Віталій Смердов, керівник Палати податкових консультантів повідомив, що окрім 12 країн, які було досліджено, є ще цікавий для нас приклад ліберальної моделі спрощенки з сусідніх країн - Литва. Для мікропідприємців із річним обігом до 300 тис Євро, кількістю співробітників до 10 осіб - діє ставка податку на прибуток 5%. 

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки звернув увагу на цікавий досвід Естонії, де для малого бізнесу діє надспрощена система із автоматичним списанням податків зі спеціального бізнес-рахунку. Така модель вбачається позитивною, варто провести окреме дослідження та спробувати запровадити такий досвід в Україні. Щодо фіскалізації - на заміну шкідливої для країни фіскалізації 2 та 3 груп, яку передбачено законодавством з 2021 року - варто замінити на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, що відповідає світовій практиці.

Олена Хотенко, керівник Інституту податкових реформ зазначила, що дослідження містить багато важливих прикладів для подальшого аналізу і додає значну кількість додаткових аргументів для влади щодо необхідності збереження спрощеної системи та її розвитку.  

Наталія Потапова, перший заступник Голови Регіональної ради підприємців у Хмельницькій області наголосила на тому, що реформування податкової системи необхідно проводити системно, а не точково. Рада підприємців має напрацьовані пропозиції та готова взяти участь у роботі.

Анастасія Баклан, представник Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) наголосила на тому, що восени бізнес-асоціації, члени Національної бізнес-коаліції погодили спільну позицію щодо фіскалізації - застосування РРО має бути точковим, орієнтованим виключно на категорії товарів та послуг, у яких спостерігаються значні зловживання. 

Сергій Позняк, засновник та власник FGK Financial Group, співінвестор БІЗНЕС100 зазначив, що для малого та мікробізнесу важливим є дешевий та доступний фінансовий ресурс. Сьогодні банківська система практично повністю ігнорує фінансування МСБ. Щоб надати актуальне фінансове рішення для малого і середнього бізнесу - працюють лише небанківські фінансові установи.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації повідомив, що спрощена система оподаткування вкрай важлива для нашої країни, схожі системи є у більшості країн світу. В той же час необхідно чітко розділяти справжніх спрощенців, які внаслідок фізичних обмежень не можуть зловживати нею, та тих, хто не є мікробізнесом. Для тих, хто реалізує ризикові групи товарів та послуг у європейських країнах застосовується або фіскалізація або вони мають вести облік товарів.

Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, підсумовуючи дискусію зазначила, що спільною позицією учасників круглого столу є те, що необхідно взяти до уваги міжнародний досвід, донести ключовим стейкхолдерам інформацію про те, які існують спрощені режими у країнах Європи та Азії і спрощенка в Україні не є особливою, необхідно утриматись від тотальної фіскалізації 2 та 3 груп ССО та знайти більш оптимальну модель. 

За підсумками обговорення учасники круглого столу домовились сформувати спільну Резолюцію, викласти у ній ключові висновки та пропозиції та надіслати її представникам влади для початку діалогу із владою щодо спрощеної системи оподаткування.

Відео заходу:

https://www.youtube.com/watch?v=A7V82lrcmIY&feature=youtu.be