13 листопада на Експертному обговорені «Податкова реформа: як збалансувати бюджет» за участі провідних економістів та представників Міністерства фінансів була проведена оцінка впливу на бюджетного дефіциту проектів податкової реформи та розглянуті потенціальні можливості щодо його скороченню.

Експерт РПР Павло Кухта представив розрахунки, здійсненні на основі прогнозних показників Міністерства фінансів та експерта Данііла Моніна, щодо зменшення надходжень до Державного бюджету за умови впровадження моделі ставок передбаченої законопроектом №3357. За цими розрахунками розмір зменшення надходжень складає близько 144 млрд. грн. якщо за базис брати податкову систему та ставки ЄСВ, що закріплені в законодавстві з 1 січня 2016 року, та до 225 млрд. грн., якщо за базис рахувати податкову систему, що діє у 2015 році.

Розрахунки представлені за посиланням: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1llc_6g4nMbHaTm8qF4CyL6z_LsxHUbRldSHAvbRydmQ/edit?usp=sharing

Економіст Борис Кушнірук, відмітив, що з найбільш радикальних кроків слід відзначити пропозицію по ліквідації податку на прибуток підприємств та переходу до податку на розподілення прибутку (тобто оподаткування лише сплати дивідендів). Ця ідея виглядає дуже привабливою та справді дозволяє кардинально знизити адміністративний тиск при сплаті податків. Щодо скорочення перерозподілу видатків через публічні фінанси, запропонував ліквідувати Фонд соціального страхування (який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в Україні від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням) та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Також частково компенсувати втрату податкових надходжень пропонується впровадженням податку на майно. Адміністрування такого податку виглядає значно простішим та має менші корупційні можливості. В той же час є певні ризики, по-перше, в частині визначення бази для оподаткування, по-друге, в умовах падіння ділової активності у переважної частини підприємств є значна частина активів, що зараз не задіяні в господарській діяльності або задіяні лише частково.

При розгляді питання щодо економії бюджету від електронних держзакупівель Павло Кухта висловив свою позицію про те, що є ще багато не приєднаних до системи структур та за даними МЕРТ у 2015 році економія складе близько 2 млрд. грн, прогнозувати економію на 2016 рік дуже важко.

Учасниками експертного столу прийнято рішення щодо необхідності відправити офіційний запит до МЕРТ з цього питання.

Експерт РПР Галина Третякова, надала розрахунки та обґрунтування щодо необхідності ліквідації Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. За розрахунками експертів зменшення частки перерозподілу через публічні фінанси за рахунок реалізації цієї пропозиції складе близько 15 млрд. грн. На обговорення був представлений механізм перерозподілу функцій цих фондів: http://iset-ua.org/ua/novini/pensijne-zabespechennya/item/36-propoziciy-reformuvannj-socstrahuvanj

Соколовська Юлія, представник Міністерства фінансів, звернулась до Галини із запитанням щодо того, яким чином ліквідація цих фондів вплине на видаткову частину бюджету.

У відповідь Галина Третякова запропонувала змоделювати ситуацію, коли ставка ЕСВ буде складати 20% та всі фонди будуть дотуватись з державного бюджету. А у випадку ліквідації фондів дотації будуть не потрібні, що принесе бюджету економію у розмірі 15 млрд.

Також Галина наголосила на необхідності створити Єдиного електронного реєстру пенсіонерів та Єдиного реєстру утримувачів соціальної допомоги, що дозволить оптимізувати ці видатки за рахунок зменшення виплати особам, які не мають на це право, або померли та скоротити розмір видатків до 10% від бюджету Пенсійного фонду та обсягу соціальних виплат, що за оцінками експертів складе близько 30 млрд. грн.

Як було зазначено, за досвідом інших країн, що здійснили цей процес Грузії та Греції,  ефект від верифікації та систематизації утримувачів соціальних виплат за рахунок зменшення корупції дозволило скоротити цю статтю видатків від 20% до 30%, що може дати нашій державі економію до 60 млрд. грн.

Наприкінці свого виступу Галина Третякова звернула увагу учасників на необхідність впровадження минс тестов за всіма соціальними виплатами.

Соколовська Юлія, повідомила, що створення Єдиних реєстрів Міністерство підтримує та запропонувала спільно працювати над цим питанням.

Вишлінський Гліб, виконавчий директор Центру економічної стратегії, повідомив, що згідно досліджень, проведених експертами Центру, рівень прерозподілу через публічні фінанси для країн, схожих на нашу за рівнем інституціонального розвитку, не повинан перевищувати 37% від ВВП, тому для досягнення економічного зростання рекомендовано скоротити перерозподіл через публічні фінанси протягом кількох років до цього рівня.

Переходячи до прибуткової частини бюджету, Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР, зауважив, що необхідноскасувати норму проекту №3357 про введення тимчасового додаткового овердрафту (ліміту на який податкові накладні можуть бути зареєстровані в ЕРПН без грошового забезпечення) в обсягах середньомісячних зареєстрованих, але не оплачених податкових зобов’язань за 2015 рік – оскільки ця норма призведе до поновлення функціонування «податкових ям». Потрібно замінити її нормою про подвійний овердрафт від сплачених зобов‘язань для зменшення вимивання обігових коштів підприємств.

Олена Жукова, директор аудиторської компанії, зауважила, що «податкові ями» і зараз працюють, введення спецрахнків ПДВ призвело лише до підвищення ставок за конвертацію, також працюють схеми з імпортними «скрутками»

Гетман Олег, економіст, відповів, що досліджував це питання, та за останньою інформацією може повідомити, що зараз збереглися «інтелектуальні ями», ставки яких за якісні послуги складають близько 11-12%, що робить їх не такими конкурентноздатними, як раніше.

Ілля Несходовський повідомив, що для збалансування бюджету доцільне збереження ставки ПДВ у нинішньому розмірі 20%, що закриє близько 55 млрд. грн. з розрахованої на початку зустрічі цифри фіскального розриву.На його думку у випадку наявності можливостей щодо зниження податкового навантаження на економіку для стимулювання економічного зростання та конкурентоспроможності національних виробників необхідно знижувати прямі, а не непрямі податки.

Гетман Олег повідомив, що над концепцією по модифікації податку на землю та майно за категоріями працює група експертів (В. Дубровський, А. Шемяткін, М. Сочинський, С. Черкашин та інші), найближчим часом концепція буде фіналізована. Цей податок зможе компенсувати близько 45 млрд. грн., що є досить важливою сумою для балансування бюджету.

Ігор Шуміло, радник Президента КШЕ, наголосив, що є маяк МВФ щодо дефіциту бюджету та його необхідно виконувати. Також він повідомив, що МЕРТ почало знов аналізувати та публікувати на своєму сайті інформацію про рівень тінізації економіки України за трьома різними методологіями, за їх оцінками цей рівень за перший квартал 2015 року склав 47%.

Андрій Блінов,  керівник проекту «Успішна країна» підсумував, що в результаті зустрічі було надано конструктивні пропозиції експертів щодо балансування бюджету і наголосив, що, звичайно, маяк МВФ ми повинні виконати. Учасники експертного обговорення підтримали цю позицію.

Учасники експертного обговорення вирішили винести на окреме обговорення наступні питання:

-  реформування спрощеної системи яке варто розглядати тільки після повноцінного запровадження ліберальної податкової реформи;

-          трирічне бюджетування;

-          підвищення доходів бюджету за рахунок ТЦУ;

-          скорочення числа державних службовців щонайменше на 20-25%

-          аудит видатків МВС та Прокуратури;

-          визначення ефективності академій наук та перегляд їх фінансування;

-          аудит витрат на оборону;

-          аналіз звітів Рахункової палати  щодо оцінки обсягів контрабанди

-         встановлення єдиної ставки податку на пасивні доходи фізичних осіб, зокрема на дивіденди та депозити на рівні 15%.

За результатами обговорення прийняли рішення погодити спільні документи по пропозиціях учасників щодо скорочення видатків бюджету та компенсаторів та надіслати їх до Міністерства фінансів та депутатам профільних Комітетів Верховної Ради.