Основні задачі та риси концепції податкової реформи

Основні задачі

Діюча в Україні податкова система наразі не влаштовує ані бізнес, ані державу.

З формальної точки зору, українська економіка страждає від величезного, порівняно з країнами із співставним рівнем розвитку, податкового навантаження. Проблема насамперед у тому, що завдяки великій дискреції податкових органів це відбувається нерівномірно: тиск перекладається на сумлінних платників та тих, хто не здатен захиститися від податківців, натомість деякі інші отримують фактичні податкові привілеї. Це робить оподаткування не просто несправедливим, а й перетворює його на засіб нечесної конкуренції, встановлення монополій, отримання адміністративної (корупційної) ренти, тощо.

Але найчастіше опитані підприємці, що використовують загальну систему оподаткування, скаржаться на обтяжливе та свавільне адміністрування податків[1].  Це означає, що, величезні зусилля марнуються на процедури обліку та звітності, боротьбу підприємців з податковими органами, пошук шляхів уникнення податків, тощо, а, з іншого боку, контролю та адміністрування. Податкова служба є одним з головних осередків корупції. Згідно даних нещодавнього опитування представників бізнесу[2], ДФС є безумовним, з величезним відривом від інших, лідером у цьому антирейтингу.

Загальне невдоволення роботою податкової системи зробило нагальним питання про глибоку податкову реформу. Головною метою реформи має бути створення передумов для економічного зростання за рахунок вивільнення підприємницького потенціалу української нації, та сприяння реалізації конкурентних переваг країни (особливо у частині використання «людського капіталу» для прискореного розвитку інтелектуально-містьких галузей). На структурному рівні реформа має сприяти прискореному оновленню економіки через пришвидшення процесів зростання нових підприємств і галузей, та відмирання старих. Зокрема, для цього така реформа покликана:

1.  зробити правила гри у сфері оподаткування рівними, прозорими, незалежними від сваволі чиновників

2. знизити навантаження на сумлінних платників за рахунок більш рівномірного розподілу податкового тягаря

3. дозволити скасувати практику встановлення планів із надходжень

4. зменшити сукупні (держави та підприємств) витрати на адміністрування та інші суспільні втрати

5. радикально зменшити корупцію у податковій сфері

Разом усе зазначене у поєднанні з планомірним скороченням неефективних державних витрат, створить умови для зниження податкового навантаження.

Така реформа має складатися з двох компонентів: докорінної зміни правил гри у взаємовідносинах держави та платників податків - що потребує змін до самих законодавчих принципів нарахування податків; та глибокої організаційної реформи самої податкової служби, з кадровим "перезавантаженням".

Пропоновані підходи

Виходячи з проведеного нами аналізу, загальний підхід до реформування податкової системи має полягати у наступних взаємопов’язаних кроках, які складаються з реформування структури податків, та «перезавантаження» органів податкового адміністрування.

1. Податок на прибуток: Докорінне реформування із зміною самої сутності податку та підвищенням надходжень від нього
2. ПДВ: база та принципи нарахування залишаються, але радикально реформується адміністрування
3. ЄСВ: податок скасовується. Втрату надходжень компенсують пп. 1-2, а також незначне підвищення ПДФО, скорочення витрат бюджету у відносному вимірі, підвищення плати за надра, акцизів, податків на майно, можливо інших джерел.
4. Одночасно треба реформувати саму фіскальну службу та принципи її діяльності, забезпечити дотримання законодавства всіма сторонами податкових відносин.

Податок на прибуток

Відповідно до викладених вище аргументів, пропонується для підприємств нефінансового сектору замінити нинішній податок на прибуток підприємств податком на розподілений прибуток без контролю витрат але з нижнім порогом у вигляді податку на майно (можливо – не тільки нерухоме). Іншими словами, можна говорити про запровадження повноцінного податку на майно, який буде зараховуватися при сплаті податку на розподілений прибуток. Цей підхід вже частково застосовано у діючому законодавстві: сплачений податок на комерційну нерухомість вираховується із податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

Надходження від податку гарантуватиме нижній поріг у вигляді податку на майно. У якості останнього зараз розглядається можливість запровадження диференційованого податку на землю за розрахунковою (imputed) вартістю, яка має враховувати спосіб використання (сільське господарство, міська територія, промислове, під забудовами) та розташування. Така вартість розраховується безособово, на підставі формули, а результат доводиться до платника у вигляді рахунку до сплати. Для випадків, коли оцінка об’єкту за формулою виявляється нереально завищеною, передбачено прозорий механізм коригування через відкритий аукціон.

Загалом, реформа має призвести до перетворення корпоративного податку на своєрідний «спрощений податок» з мінімальною дискрецією але загалом більшими надходженнями, які мають частково компенсувати відміну ЄСВ.

ПДВ

Загальні риси реформи адміністрування:

1. Збереження ПДВ як такого (на противагу пропозиціям заміни на податок з обороту або продажу).

2. Забезпечення неможливості дискреційного скасування податкового кредиту

3. Заборона контролю зв'язку видатків з господарською діяльністю

4. Забезпечення автоматичного, не дискреційного, відшкодування ПДВ експортерам та іншим платникам з нульовою ставкою за допомогою створення окремого ПДВ-рахунку у Держказначействі, з якого до бюджету надходитиме позитивне сальдо.

ЄСВ

Скасування ЕСВ потребує низки супровідних інституційних заходів, таких як ліквідація ПФУ як самостійного фонду, і злиття його з державним бюджетом. Ця складова реформи потребує бодай часткових компенсаторів, оскільки втрату надходжень від відміни найбільшого на сьогодні збору неможливо перекрити скороченням видатків, принаймні у короткостроковій перспективі. Головними компенсаторами мають стати

-                  удосконалення адміністрування ПДВ, радикальне зменшення зловживань

-                  підвищення ПДФО до єдиної ставки у 20%

-                  заощадження 6-8% поточних витрат бюджету та ПФ за рахунок боротьби з розкраданням, інвентаризації ПФ, повної відміни субсидування підприємств, тощо

-                  певного збільшення надходжень від акцизів та плати за надра

-                  можливого збільшення надходжень від модифікованого податку на прибуток понад нинішній рівень.

У разі технічної неможливості повної відміни ЄСВ, може розглядатися варіант комбінованого податку (10+10), де ЄСВ нараховується тільки на заробітну плату. 

Реформа ДФС

Мета реформування ДФС України:

1. Відновлення довіри платників податків до контролюючих органів.

2. Добровільна сплата податків соціально відповідальним бізнесом.

3. Перетворення ДФС України у консультаційно-сервісну службу.

4. Оптимізація та автоматизація всіх організаційних процесів ДФС України.

5. Забезпечення прав та законних інтересів громадян у сфері оподаткування та митної справи, неухильного виконання Конституції України.

6. Зниження витрат на утримання апарату служби та державних підприємств, що підпорядковані службі.

7. Збільшення інвестиційної привабливості України та сприяння створенню умов для розвитку бізнесу та економіки країни, пожвавлення ділової активності.

Досягненню зазначеної вище мети має сприяти комплекс заходів, направлених на удосконалення критеріїв оцінки діяльності служби, проведення ефективної кадрової політики, чітке встановлення відповідальності контролюючих органів за дії або бездіяльність та рішення, встановлення громадського контролю за діяльністю служби, забезпечення її відкритості та здійснення аудиту всіх автоматизованих систем та організаційно-розпорядчих документів тощо.

Результати

На наше переконання, у разі практичного запровадження запропонованих підходів у сфері оподаткування відбудеться справжня реформа – тобто, докорінна зміна відносин між платниками та державою з приводу нарахування та сплати податків. Загалом, збільшення надходжень за абсолютною величиною (у постійних цінах) має стати одним з позитивних наслідків реформи. Але, на відміну від інших способів досягнення такого результату, реформа має призвести до нього через зростання економіки та добровільну детінізацію. Адже само по собі вирівнювання правил гри, передбачуваність платежів, зменшення оподаткування фінансових результатів, та позбавлення адміністративного (= корупційного тиску) має дати поштовх зростанню. Тим більше, що податкове навантаження на тих, хто може зростати за рахунок створення нових робочих місць буде істотно зменшено. Окрім того, податки зменшуються у тій частині, яка має високу еластичність (виведення з тіні прибутків та зарплат), натомість збільшуються ті, від яких дуже важко, якщо взагалі можливо, втекти: ПДВ (за рахунок упорядкування адміністрування) та податки на майно. Саме це пропонується у рекомендаціях ОЕСР як комбінація, найсприятливіша для економічного зростання.

Авторський колектив

експертів Інституту соціально-економічної трансформації

15 вересня 2015 року