Для мінімізації наслідків глобальної економічної кризи, яка розпочалася, існує значна кількість перевірених інструментів, які у той чи інший час успішно використовувались багатьма країнами. Це і стримування фінансовими інструментами панічних настроїв на валютному ринку та у банківській системі, надання фінансової підтримки найменш захищеним категоріям населення та бізнесу, посилення співпраці з міжнародними фінансовими установами тощо.

І якщо про продуману курсову політику та фінансовий сектор вже писали аналітичні центри, то питання підтримки працівників і бізнесу залишилось майже поза увагою.

У різних країнах світу Уряди миттєво реагують на кризу, запроваджуючи зміни у податковому законодавстві для пом’якшення шоків. Так у США планується позбавити робітників податків на зарплату у 2020 році, Данія планує надати відтермінування по сплаті ПДВ, Китай вводить низку податкових пільг, Британія планує зниження податків та видачу кредитів під низькі відсотки, у Франції - відтермінування сплати податків та соціальних внесків тощо.

У цей складний період аналітичні центри пропонують і українському Уряду, Президенту та Парламенту скористатись напрацюваннями аналітиків та реалізувати низку заходів у податковій та бюджетній політиці, які сприятимуть роботі бізнесу у кризовий та посткризовий період та є фіскально відповідальними.

Для працiвника:

Вкрай необхідним є зменшення навантаження на фонд оплати праці як найбільш шкідливого податку.

1. Необхідно знизити податкове навантаження для найбільш соціально незахищених верств населення та працівників, із заробітними платами до 2 МЗП - запровадивши для них неоподатковану суму у розмірі 100% від МЗП, що призведе до детінізації ринку праці та до збільшення заробітних плат. Це має бути реалізовано у комплексі із іншими заходами, які мінімізують можливість зловживання цією нормою.  Також необхідно зменшити максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску для заробітних плат до розміру 5 МЗП, із обмеженням зростання максимальних пенсій.

2. Розширити перелік витрат дозволених для включення до податкової знижки з ПДФО. Зокрема, витрати на лікування та проживання під наглядом лікарів пенсіонерів, батьків з дітьми на період карантину.

Для роботодавця:

1. Забезпечити для платників податків - перенесення строків подання звітності, збільшення строків сплати ПДВ, відтермінування строків сплати ПДВ на послуги на 3-6 місяців, надання безвідсоткової податкової розстрочки. Тимчасово запровадити  нульову ставку ПДВ на імпортоване медичне обладнання для допомоги під час пандемії.

2. Запровадити мораторій на 2020 рік на планові податкові перевірки, які суттєво відволікають адміністративний ресурс бізнесу, залишити можливість проведення виключно позапланових та фактичних перевірок ризикових категорій платників у 2020 році.

3. Очікуваною є проблема неплатежів від вітчизняних та іноземних контрагентів - необхідно передбачити можливість відтермінування податкових платежів на певний період за документального підтвердження таких обставин.

4. Для підприємств, які безпосередньо постраждали внаслідок обмежувальних рішень влади, пов’язаних із карантинними заходами (кіносфера (виробники, розповсюджувачі, демонстратори), розважальні центри тощо) - передбачити можливість для підприємств надавати працівникам неоплачувані відпустки на час заходів, а також звільнити такі підприємства  від сплати всіх податків та зборів за цей період.

5. Визнати неможливість виконання договірних, грошових та/або податкових зобов‘язань, обумовлене епідемією COVID-19 в України - обставиною непереборної сили.

Для мікробізнесу/самозайнятих:

1. Необхідно позбавити мікробізнес зайвого навантаження - звільнити від обов’язкової сплати ЄСВ ФОПів- сумісників та ФОПів, які тимчасово не провадять діяльність. 

2. Скасувати необхідність обов’язкової сплати ЄСВ для ФОПів протягом  2020 року, залишивши для них можливість сплачувати ЄСВ виключно за бажанням, із відповідним врахуванням у стаж тільки у випадку сплати внеску. 

3. Одним з можливих інструментів допомоги малому та мікробізнесу може бути надспрощена процедура отримання кредиту і зниження вартості кредиту. Фінансувати такі кредитні лінії можливо з фонду в рамках кредитної програми «5-7-9», яку необхідно розширити - забезпечити можливість використовувати її для поповнення обігових коштів, придбання об’єктів нерухомості (нежитловий фонд) тощо.  

4. Переглянути норми фіскалізації всієї 2 та 3 груп ССО, вивести з під фіскалізації тих, кому вона економічно недоцільна, передбачити фіскалізацію ризикових категорій платників. 

Компенсатори: 

1. Компенсувати ці новації можливо за рахунок зниження частки загальнодержавних видатків до 33-35% від ВВП, переглянувши статті бюджетних видатків для оптимізації структури та збільшивши ефективність. На період кризи можливо дещо розширити дефіцит бюджету, а надалі скоротити його до норми вже за рахунок зменшення витрат у відносному вимірі. 

2. Скоротити чисельність контролюючих органів, зменшити зарплати і премії посадових осіб, в тому числі міністрів, членів наглядових рад та інших чиновників.

3. Забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів соціальних виплат та пільг і пенсійних виплат, що дозволить виявити «мертві душі» та призведе до економії держбюджету.

4. Підготувати заявку до МВФ за оголошеною програмою на макрофіскальні заходи країни для реагування на економічний шок від епідемії.

5. Розуміючи, що Конституційний суд України - незалежна інстанція - вжити всіх можливих заходів для донесення суддям КСУ інформації про те, що низка рішень Конституційного суду, незважаючи на статтю 95 Конституції щодо збалансованості бюджету України - поновлює зависокі економічно не обґрунтовані пенсії та соціальні виплати - що суттєво збільшує соціальні витрати та послаблює економіку країни. Йдеться, наприклад, про перерахунок пенсій колишнім прокурорам (рішення КСУ від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019), виплату грошового утримання колишнім суддям (рішення КСУ від 8 червня 2016 року №4-п/2016) та багато іншого.

Середньострокові заходи, післякризовий період:

1. Зменшення навантаження на невеликі заробітні плати - необхідно об'єднати ПДФО, військовий збір та ЄСВ в один податок, поступово зменшуючи сукупну ставку оподаткування зарплати до цільового показника у 20% за певний період. Це неможливо реалізувати швидко, проте на післякризовий період це буде потужним заходом для пришвидшення зростання рівня заробітних плат та економіки.

2. Потужним заходом для запобігання посткризової рецесії - буде ліквідація дискреційного податку на прибуток підприємств та заміна його інноваційним податком на виведений капітал, який є більш гнучким та комфортним для бізнесу у період кризи, стимулює для інноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній, мінімізує втручання держави у економіку підприємств.  

3. Забезпечити прийняття оновленого трудового законодавства, заснованого на свободі трудового договору, яке буде позбавлено архаїчних норм та зайвої бюрократії. 

4. Необхідно почати процес трансформації Пенсійного фонду, соціальних фондів - у департамент Мінфіну або Мінсоцполітики, передавши частину функцій центрам надання адміністративних послуг.

5. Забезпечити модифікацію податку на землю, збільшення його долі у ВВП

Експерти аналітичних центрів мають більш детальні дослідження, напрацювання та розрахунки щодо зазначених вище пропозицій та готові надати необхідні матеріали і взяти участь у роботі над проєктами.

Інститут Податкових Реформ

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

Український інститут майбутнього

CASE Ukraine