Мінфін опублікував план дій з реформування фіскальної служби. Документ має і прогресивні норми, і деякі вади. Стаття старшого аналітика з податкових питань ІСЕТ В'ячеслава Черкашина.
За останні роки вже було близько десяти спроб реформувати Державну фіскальну службу.
У 2017 році концепцію реформи від Міністерства фінансів спочатку підтримав, а потім скасував Кабмін.
Сама ДФС теж розробила власну стратегію реформи, не раз до цього завдання підходило і Міністерство фінансів, але віз і нині там.
Цілком зрозуміло, чому реформа рухається так повільно: ДФС — це впливовий орган, який може бути інструментом тиску на бізнес та пов'язаних з ним політиків.
Україна пообіцяла МВФ ухвалити законодавство про злиття митної та податкової адміністрацій в одну юридичну особу і створити нову цивільну службу — фінансову поліцію під управлінням Мінфіну, відповідальну за розслідування фінансових злочинів проти держави, замість нинішньої податкової міліції.
Очікується, що фінансова поліція консолідує всі повноваження з боротьби з фінансовими злочинами проти держави в одному агентстві. Після багатьох невдалих спроб нарешті може з'явився документ, спроможний дати старт цій багатостраждальній реформі і запустити процес оновлення фіскальної служби.
У червні 2018 року Мінфін опублікувавплан дій з реформування ДФС у податковому напрямку. Цей документ підготовлений на основі рекомендацій міжнародних партнерів, результатівдіагностики міжнародної консалтингової компанії та незалежної оцінки процесу адміністрування податків TADAT.
Експерти з питань податкової реформи Реанімаційного пакета реформ проаналізували цей масштабний документ. Проект плану розроблений в інклюзивному процесі та опублікований для обговорення — це вже добре. Аналіз дає можливість виокремити і прогресивні норми, і деякі вади.
Серед позитивних моментів — низка важливих норм.
Так, у документі прописаний комплекс заходів, спрямованих на суттєве розширення електронних сервісів. Робота електронного кабінету платника податків буде вдосконалена, його можливості — розширені. З'являються нові сервіси, які суттєво покращать якість обслуговування платників податків.
Планується впровадити онлайн-консультування та обслуговування платників податків засобами електронного зв'язку. Проект плану встановлює чіткі критерії оцінки якості роботи Державної фіскальної служби — KPI. Це дозволить сформувати правильні пріоритети і досягти кращих результатів.
Документ впроваджує ризикоорієнтовані підходи, що покращить результати діяльності підрозділів внутрішнього контролю. Крім того, планується посилити кадрову спроможність ДФС: підготувати кваліфікованих фахівців, наприклад, з питань трансфертного ціноутворення та застосування правил BEPS.
Експерти переконані, що такі зміни забезпечать системне інституційне перетворення фіскальної служби на ефективну сервісну службу і це сприятиме покращенню бізнес-клімату в Україні і зростанню економіки. Проте, аби радикальна реформа ДФС відбулася, план необхідно доопрацювати.
У проекті часто відсутні цільові показники складових реформи, наприклад, чіткі терміни та обсяги збільшення рівня оплати праці працівників ДФС. Щоб виправити цей недолік, слід чітко визначити відповідні показники.
Також нема чітких термінів проведення набору співробітників на відкритих конкурсах та критеріїв набору щодо зміни корпоративної культури податкової служби. Зрештою, відсутній деталізований план створення сервісної служби.
У проекті плану слід чітко прописати, як буде ліквідуватися податкова міліція і як буде створюватися новий орган. Хоча експерти не раз наголошували на необхідності остаточної ліквідації податкової міліції у структурі ДФС.
Окремі пункти декларативні. Так, не визначено, у чому полягатиме функціональна перебудова відомства. Не зрозуміло, як усуватиметься дублювання функцій, якщо камеральні перевірки буде проводити ще один новий підрозділ.
Відсутній механізм припинення зловживань у системі електронного адміністрування ПДВ та системі блокування податкових накладних. Проведення додаткового аудиту баз даних Державної фіскальної служби є недоцільним і виглядає як затягування процесу передавання цих баз Мінфіну.
У проекті не відображені заходи щодо спрощення системи адміністрування ПДВ, зокрема, покращення функціонування системи блокування податкових накладних. Крім того, на думку експертів, необхідно здійснити низку структурних змін.
По-перше, департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем і регуляторно-правовий департамент слід передати у стратегічне управління Мінфіну. Важливо позбавити ці департаменти невластивих їм функцій: функції стратегічного планування та прогнозування і функції нормативної ініціативи.
По-друге, Мінфіну слід підпорядкувати департамент інформаційних технологій з паралельним створенням незалежного державного дата-центру. Туди пропонується передати — без переміщення серверів і працівників — бази даних ДФС, що унеможливить втручання керівництва ДФС у їх діяльність. Платники податків і державні органи повинні бути лише користувачами з рівними правами.
По-третє, департамент методологічної та нормативної роботи повинен бути інтегрований з профільним департаментом Мінфіну задля припинення дублювання функцій та позбавлення Державної фіскальної служби права нормативної ініціативи і вільного трактування податкового законодавства.
На думку експертів, затвердження стратегічного плану реформування ДФС з урахуванням цих пропозицій зробить реформу ефективною і вирішить ключові проблеми відомства, які мають вагомий вплив на економіку держави.
Сподіваємося, що допрацьований і затверджений Кабміном план у найближчі роки буде реалізований і країна нарешті отримає ту автоматизовану сервісну службу, про яку бізнес та громадянське суспільство мріють десятки років.
Співавтор — Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації
