Довідка експертів ІСЕТ щодо законопроекту №1558-1

«Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті»

Експерти фінансової (банківської) групи РПР вважають, що запропонована проектом 1558-1 модель конвертації валюти у гривню за курсом на момент укладання кредитного договору для всіх позичальників не є прийнятною. За нашими емпіричними оцінками банківська система понесе непередбачені витрати на суму від 70  до 100 млрд. грн., які в свою чергу будуть компенсовані з державного бюджету. Крім того у нас була і є вимога визначення рівня збитків (в т.ч. бюджетних) від цих операцій, а також надання чіткої диференціації позичальників по сумі, фінансовому стану (рівню доходів) та характеристик нерухомості (забезпеченістю житлом).

Ми розглядаємо можливість прийняття компромісного варіанту закону, який встановлює спеціальні умови конвертації кредитів для певної, визначеної умовами закону, незахищеної категорії населення.

За станом на 04.06.2015р. даний законопроект відправлений на третє читання після внесення відповідних правок. Формально, профільний комітет наполягає на більш технічно достовірних даних щодо даних валютних кредитів фізичним особам – це те, що ми пропонували зробити ініціативній групі позичальників на початку 2014 року. Прикро, що НБУ та банки протягом року не спромогтися надати офіційні дані для аналізу ситуації з цього питання.

Наші пропозиції:

1. Визначити критерії, які будуть діяти для певної категорії позичальників на основі перевірених незалежним аудитом даних фінансової звітності банків та НБУ (по сумі боргу, фінансовому стану (доходів) позичальника та характеристик нерухомості (забезпеченістю житлом). При цьому під позичальниками ми розуміємо тільки фізичних осіб (не підприємців), а також поручителів-фізосіб (в т.ч. одна сім'я = один кредит). Критерії: єдине житло для позичальника та членів його родини, де він постійно проживає, що відповідає об’єктивним критеріям достатності (Наприклад  критерії, які застосовуються для оподаткування нерухомості - 120 кв. м для квартир, і 250 кв. м для житлових будинків), відсутність іншого рухомого та/або нерухомого майна у позичальника та членів його родини,високий рівень обслуговування боргу та відсутність заборгованості станом на 01.03.2014. Споживчі теж розглядаються якщо є ймовірність стягнення за рахунок нерухомості (житла).
2. Визначити курс валют для конвертації в гривню за станом на 31.12.2014р. Можливо розглядати іншу дату, але в залежності від загальної суми компенсації.
3. Визначити джерела компенсації (списання) основної суми боргу та відсотків.  Потрібно чітко уявляти, що дані щодо заборгованості по цим кредитам закладені у фінансовій звітності банків і впливають на критерії їх ліквідності, стійкості і надійності. Враховуючи і так важкий стан банківської системи, дані витрати (частина різниці перерахунку – 50%) компенсувати за рахунок спеціальних стабілізаційних кредитів (бланкових) до формування бюджету на 2016 рік, де буде передбачена їх компенсація з бюджету (по п.1). Джерелами фінансування можуть бути, наприклад, цільові іпотечні облігації. Фінансування за рахунок бюджету не повинно носити емісійний характер.
4. Пропонуємо ставку по конвертованому кредитом на 1 п.п. вище річного UIRD на дату фактичної конвертації (сьогодні 21,07%).
5. У випадку, якщо позичальник за 12 місяців з моменту конвертації погашає не менше 50% боргу, він має право отримати компенсацію відсоткової ставки від держави в розмірі 10-15% річних як на суму погашеного боргу, так і на залишок. Таким чином людина отримає можливість повернути частину переплачених% і погашати залишок по кредиту за ставкою до 10% річних. Ці кошти теж можна буде передбачити в бюджеті або за рахунок цільового рефінансування від НБУ (п.3). Термін конвертації - до 31 грудня 2016 року,на 1 січня всі кредити мають бути конвертовані.

Авторський колектив експертів

Інституту соціально-економічної трансформації