Експерти Інституту соціально-економічної трансформації проаналізували ситуацію із курсоутворенням у 2019 році та дійшли висновків, що події на валютному ринку відбувались в рамках поточної концепції гнучкого курсоутворення НБУ, який згладжує різку волатильність  та таргетує рівень інфляції, без викривлень та значних відхилень. Детально: 

Вагомі фактори, які впливали на курсоутворення:

1. Стан та тенденції платіжного (торгового) балансу;

2. Поточні доходи та витрати держбюджету (рух коштів Казначейства)

3. Вплив монетарної політики (облікова ставка - рівень інфляції).

4. Немонетарні фактори політичного характеру. 

За дев'ять місяців 2019 року профіцит зведеного платіжного балансу склав $2,2 млрд (за дев'ять місяців 2018 року становив $418 млн), що забезпечено неочікуваним інтересом нерезидентів до держпаперів. Дефіцит торгового балансу України за три квартали 2019 року становить $4,07 млрд, що на 6,42% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Імпорт товарів і послуг в Україну з початку року зріс на 7% — до $48,914 млрд, експорт – також на 7%, до $44,842 млрд. Зростання імпорту залишилося стриманим завдяки низьким цінам на енергоносії, тоді як фізичні обсяги їх закупівель збільшилися. Обсяги неенергетичного імпорту збільшилися на 7.1%, переважно через імпорт продукції машинобудування, який зріс на 19.4%. 

У НБУ прогнозують, що цього року трудові мігранти перерахують в Україну понад $11 млрд (за 10 місяців – перераховано близько $8,5 млрд).

Торговий баланс:

За даними жовтня залишається тенденція зростання дефіциту торгового балансу ($1,52 млрд.) на фоні загального збільшення показників експорту та імпорту. 

Обсяги експорту товарів у жовтні склали $4,2 млрд. Основним чинником зростання стало нарощування експорту продовольчих товарів на 22,3% (у вересні — на 29,4%) за рахунок експорту насіння олійних культур (на 110%) та зернових (на 19,9%). 

Обсяги імпорту товарів у жовтні становили $5,7 млрд. Обсяги енергетичного імпорту скоротилися на 9,6%. Імпорт машинобудування повернувся на докризовий рівень.

Зростання експорту товарів підтримувалося високим урожаєм зернових та олійних культур, поставки яких сягнули рекордного значення за всю історію спостережень, світові ціни на яких протягом року залишались на досить високому рівні.

Основний фактор дефіциту торгового балансу - зростання імпорту через зміцнення гривні

Платіжний баланс:

Незважаючи на значний дефіцит торгового балансу – платіжний баланс за 9 місяців  2019 року – профіцитний, що обумовлено надходженнями від ОВДП, надходженнями від трудових мігрантів, капітальними інвестиціями, кредитами від міжнародних фінансових установ.

Валюта, яка надходила від нерезидентів за держпапери протягом року – повністю була викуплена Національним банком до ЗВР. Сукупно за 2019 рік Національний банк викупив близько 5 млрд $, в той час як пропозиція валюти з боку нерезидентів, котрі у 2019 році купували ОВДП - становила близько $3,7 млрд.

З початку року НБУ купив на міжбанку валюти на $5,479 млрд і продав на $479,23 млн. (чиста купівля валюти ~ $5 млрд.)

За 8 місяців 2019 року Мінфін витратив на погашення державних боргів 262,7 мільярда гривень (близько $10 млрд). У вересні 2019 року Україна погасила 561 мільйон доларів боргу за кредитами МВФ, у жовтні Україна витратила понад 28 мільярдів гривень на державний борг та його обслуговування. Сукупно на погашення та обслуговування боргу за 10 місяців - близько 11.7 млрд $. 

Є тенденція до скорочення державного боргу останні роки: у 2017 році він складав 71.8% від ВВП, у 2018 - 60.9% від ВВП, у 2019 році продовжується скорочення у % до ВВП і прогнозовано на кінець року складе 55% від ВВП.

Тенденції та очікування:

Якщо враховувати відмічене міжнародними фінансовими організаціями охолодження глобальної економіки, зокрема падінням цін на сталь (11% за рік), то дана тенденція – збільшення дефіциту торгового балансу буде і далі посилюватись, що буде тиснути на гривню  наступного року. Даний прогноз враховує незмінність інших, не товарних потоків платіжного рахунку (надходження від заробітчан, зацікавленість нерезидентів у держпаперах та помірний вивід дивідендів). 

До кінця року буде вивільнено значні запаси ліквідності (не освоєні бюджетні витрати) з Казначейства (53,1 млрд. грн. на 29.11.19, кумулятивне недофінансування у січні-вересні досягло 65,6 млрд. грн.) + надходження за місяць, що спричинить певний девальваційний тиск. Це ймовірно призведе до певного здешевлення гривні. Дана тенденція узгоджується з хвильовою тенденцією (технічний аналіз) за останні кілька років