Україна весь період незалежності практикує різні форми підтримки, здебільшого зосереджені на промисловості, зокрема, переробній та вугільній, а також сільськогосподарському виробництві. Історично Україна успадкувала від Радянського Союзу дотаційні галузі, які підтримувалися через непрозору систему крос-галузевих субсидій, “вмонтовану” в радянську планову економіку. Через відмову від швидких ринкових реформ і поступове запровадження правил ринкової економіки в Україні протягом 90-х років, ця система поступово перетворювалась на систему державної підтримки галузей. Інструментами нової системи стали бюджетна підтримка, податкові пільги, захисні митні бар’єри тощо.

Загалом, попри значні ресурси, які на неї виділялися - ця підтримка не була результативною, більшість з застосованих інструментів не були доцільними. З першої декади 2000-х частка переробної промисловості у ВВП України скоротилася з 17-18% до трохи більше 10%, попри намагання стимулювати розвиток саме переробних галузей з більш високою доданою вартістю.

У цьому дослідженні було проаналізовано успішний досвід десяти країн світу та надано рекомендації для України щодо позитивних стимулів для переробних галузей.

Дослідження - за посиланням: Pererobni-galuzi-final3.pdf