08 Фев. 2022 18:43

Аналітична робота щодо впливу зниження навантаження на фонд оплати праці на динаміку зарплат і податків

Від 2016 року в Україні уніфіковано та суттєво зменшено ставку ЄСВ – з 39.9% (сукупно) фонду оплати праці (ФОП) до 22% і, відповідно, знижено загальне податкове навантаження. Водночас ставку ПДФО уніфіковано на рівні 18% замість двох ставок (15% до 10 МЗП і 20% після), де середньозважена становила близько 16%. Отже, з урахуванням 1.5% військового збору податковий тиск на зарплати (вимірюваний у відсотках сумарного податку до «чистої» зарплати після сплати всіх податків) зменшився на 30.7% (відносних), з майже 73% до 51.5%. 

Відповідно до теорії та практичного досвіду це мало б призвести до принаймні часткової детінізації зарплат, оскільки навіть зараз, після зниження, саме високі податки на працю – основний стимул для ухилення від них. Практика показала, що таке зменшення податкового навантаження на зарплати недостатнє для того, аби повністю зняти питання з масовим ухиленням від досі надто високого податку. Ба більше, діє «ефект гістерезису» за рахунок того, що високі податки спонукали до створення стійких практик ухилення та відповідних схем, які продовжують діяти навіть після зменшення. Однак ці практики та схеми мають певну вартість, тому для тієї частини підприємців, які хотіли б відмовитися від їх використання, зниження податкового навантаження має значення.

Аналітична робота мала на меті з’ясувати, наскільки це можливо за наявних даних, вплив зменшення ЄСВ на детінізацію зарплат і пришвидшення їх зростання. Для цього було проведено регресійний аналіз факторів, що впливали на обсяг фонду оплати праці в масштабах країни у секторі підприємств усіх форм власності.

Дослідження за посиланням: Ocinka-efektu-detinizacii-zarplat.pdf