Для України рішення про відмову від класичного оподаткування прибутку і переходу до інноваційної моделі податку на розподілений прибуток ( distributed profit tax) або, як його назвали в Україні - податок на виведений капітал (далі - ПнВК) - є досить складним та неоднозначним. Спроби впровадження були у 2015, 2016, 2018 та 2020 роках - вонни викликали і викликають гострі дискусії. Аналогічна, по суті, ситуація спостерігається і в економічній науці, де присутня давня дискусія з приводу доцільності чи недоцільності корпоративного податку як такого в світі спотворюючого впливу цього податку на заощадження таінвестиції. В цілому теоретичний консенсус зміщується з питання про те, чи слід обкладати податком прибуток підприємств, до питання про те, в якій мірі і в який час він повинен обкладатисяподатком.

Що таке український ПнВК: податок, який передбачає відмову від оподаткування на систематичній основі поточного фінансового результату компанії, скоригованого на податкові різниці, а піддає обкладенню лише операції: 

- щодо розподілу прибутку на користь власників бізнесу; 

- прирівняні до розподілу прибутку (наслідком проведення яких є приховане виведення активів / засобів компанії, елемент захисту від схем уникнення оподаткування).

При ПнВК момент оподаткування прибутку припадає не на час його нарахування на користь компанії, а на час розподілу дивідендів акціонерам.

В той же час до цих пір не проведено жодної більш-менш комплексної оцінки ефективності та наслідків введення податків подібного роду. У зв'язку з цим, ця робота є спробою оцінки (наскільки це можливо) впливу введення ПнВК у низці країн, які його імплементували,  на окремі макроекономічні показники. 

Аналітична довідка не є повномасштабним аналізом, а скоріше підбіркою особливостей введення податку в окремих країнах, компіляцією доступних статистичних даних (Світового банку, МВФ, національних статистичних, фінансових та податкових органів) і висновків на основі наявної інформації.

Аналітична довідка за посиланням: Analitika-NnVK-mezd-dosvid-2021.pdf