Реформа корпоративного налога — одна из критически важных составляющих налоговой реформы в Украине, за которую долго и упорно боролись эксперты-активисты, а также многочисленные бизнес-ассоциации и их коалиции.  В октябре прошлого года решением Национального совета реформ задача разработать переход от коррупционного и малоэффективного налога на прибыль к налогу на выведенный капитал (НнВК) была включена в переходные положения закона №1797.

Уже месяц в Министерстве финансов заседает рабочая группа по этому вопросу. В нее входят представители бизнеса и Государственной фискальной службы, народные депутаты, независимые эксперты. Свои заключения подготовили также Немецкая консультативная группа и МВФ. Однако с учетом сложившегося на сегодняшний день соотношения сил внутри рабочей группы, а также повального распространения ложных стереотипов в комплексе с недопониманием цели изменения существует реальная опасность вместо реформы получить антиреформу.
Детальнее: 

http://gazeta.zn.ua/macrolevel/kuda-plyvet-reforma-korporativnogo-naloga-246982_.html

Застосування касового методу сплати податку на додану вартість в Україні має таке ж коріння як і сам податок, який був введений в дію 1 січня 1992 року Законом «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 року, що діяв лише до червня 1993 року і був замінений Декретом КМУ «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 року № 14-92, який у свою чергу втратив чинність з 01.07.1997 року. Протягом дії відповідного Декрету Уряду (4,5 роки) економіка країни функціонувала в умовах касового методу нарахування та сплати ПДВ. Але, на той час, зловживання пільгами та бартерізація економіки (на початку 1997 р. в промисловості за бартером реалізовувалася третина виробленої продукції) призвели до переходу національного податкового законодавства на загальноєвропейську модель - так зване «загальне правило» виникнення податкового зобов'язання з ПДВ.

На цей час Податковий кодекс України (далі - ПКУ) містить визначення касового методу, як особливий порядок виникнення податкових зобов'язань, так і порядок виникнення права на податковий кредит за яким «дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку» (див. 1), та передбачає три випадку його застосування:

-   за операціями з виконання підрядних будівельних робіт;

- постачаня фізичним особам, бюджетним установам та житлово-експлуатаційним конторам теплової енергії та природнього газу, надання послуг з транспортування, розподілу газу, водопостачання, водовідведення та послуг у сфері житлово-комунального господарства;

- постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення (тимчасово до 1 липня 2017 року).

та особливий випадок у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, що передбачає окремий порядок виникнення лише податкових зобов'язань з ПДВ. Тобто,платник формує податкові зобов'язання за принципом «касового методу», а податковий кредит - за загальною схемою, ст. 198 ПКУ.

Аналітична робота та додаток за посиланням:

21 квітня відбулось публічне обговорення на тему «Спрощена система оподаткування – зберегти не можна ліквідувати?»

В обговоренні взяли участь представники Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку, представники бізнес асоціацій та об’єднань, НГО та незалежні експерти.

Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 55, 3-й поверх, конференц-зала НАН України.

Дата проведення: 21 квітня 2017 року,  початок о 14:30.  

Організатор: Інститут соціально-економічної трансформації.

Партнери заходу: Спілка Українських підприємців, Коаліція 15 бізнес-асоціацій «За ліберальну податкову реформу», Коаліція 25 бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки», Платформа 23 бізнес-асоціацій «Податки для економічної свободи».

Комунікаційна підтримка: Реанімаційний Пакет Реформ

Завданням круглого столу є визначення спільних позицій щодо реформування загальної та спрощеної систем оподаткування за участі представників влади, бізнес-об‘єднань та експертного середовища, а також формування порядку денного пріоритетних кроків на 2017 рік у реформуванні податкової системи та для забезпечення сталого розвитку України.

Під час заходу відбудеться презентація відповідного дослідження, проведеного експертами Інституту соціально-економічної трансформації, та дискусія щодо його висновків.

Питання до обговорення:

1. Схеми ухилення від сплати податків в межах загальної системи оподаткування.
2. Схеми ухилення від сплати податків за допомогою спрощеної системи оподаткування.
3. Пріоритетні завдання для мінімізації збитків, спричинених цими схемами.
4. Формування спільного плану дій для звуження сегменту тіньової економіки в Україні.

Учасники дискусії:

• - Євген Капінус, Держсекретар Міністерства фінансів
• - Яна Бугрімова, керівник офісу реформ Міністерства фінансів
• - Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу
• - Юрій Бондарєв, Голова Спілки «Національна організація роздрібної торгівлі»
• - Олександр Громико, співзасновник Коаліції 25 бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки»
• - Денис Гутенко, Департамент розвитку підприємництва та регуляторної політики МЕРТ
• - Анатолій Долинний, координатор Коаліції 15 бізнес-асоціацій  «За ліберальну податкову реформу»
• - Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
• - Андрій Єрашов, співголова комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців
• - Павло Кухта, економіст, заступник голови Стратегічної групи радників Прем’єр-міністра України
• - Ігор Ланда, представник Європейської бізнес асоціації
• - Олег Лиховид, координатор Платформи 23 бізнес-асоціацій «Податки для економічної свободи»
• - Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації
• - Анна Стрикун, представник Національної платформи МСБ
• - В’ячеслав Черкашин, експерт з питань податкової політики РПР
• - Олександр Чумак, Президент Асоціації приватних роботодавців

Для додаткової інформації: (093) 534 7910

Реєстрація: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Не первый год идут ожесточенные дискуссии о дальнейшей судьбе упрощенной системы налогообложения (далее - УСН). Некоторые видят в этом явлении сплошное зло и источник теневой, неформальной экономики. Другие считают, что УСН - это последняя надежная гавань от налогового произвола и коррупции. Последние новости от главного кредитора страны - Международного валютного фонда - относительно требования о существенном сокращении рамок действия УСН также оживляют интригу.

Сейчас весь малый бизнес составляет лишь 15,7% от ВВП страны, а обороты УСН - около 7% от общего оборота сектора предприятий, говорится в исследовании экспертов Института социально-экономической трансформации. Поэтому злоупотребления именно упрощенцев по экономическим масштабам не могут даже близко подойти к проблемам, которые существуют в общей системе налогообложения. Так, только в "налоговые гавани" большим бизнесом ежегодно выводится в среднем до 9,4% от ВВП страны. 

Детальнее: 

http://www.liga.net/opinion/327367_kak-razdelit-tenevuyu-ekonomiku-i-uproshchennoe-nalogooblozhenie.htm

Існує чимало способів ухилення від сплати податків. Це відбувається шляхом порушення митних правил та контрабанди з одного боку та через "фірми-одноденки" чи ФОП, що суттєво занижують суми виручки, з іншого.
Здебільшого це стосується великого бізнесу. Саме його представники безпідставно користуються преференціями, які були створені для малого бізнесу.
Така поведінка великих гравців ставить під загрозу існування спрощеної системи оподаткування і чесних "спрощенців". Ця тема набуває резонансу на тлі розмов про перегляд системи, до якої бізнес уже "призвичаївся". Отже, як відокремити сумлінний бізнес від шахраїв? Як зберегти преференції для малих підприємців?
Детальніше за посиланням:

http://www.epravda.com.ua/publications/2017/04/3/623307/

Как уменьшить возможности для уклонения от уплаты налогов при импорте и продаже товаров, в частности через злоупотребление "упрощенкой"?

Такой вопрос поставил перед собой авторский коллектив Института социально-экономической трансформации. И надо сказать ответ авторов исследования (Policy Paper) на этот вопрос значительно отличается от уже набивших оскомину шаблонов, предлагающихся, в том числе, и западными консультантами. Хотя бы потому, что он не только учитывает западные рецепты лечения болезни, но и – наши местные особенности. А само исследование, по мнению его авторов, – подготовленная база для дискуссии и переговоров заинтересованных сторон…

Все начинается с "тени"

Рассуждения о "теневой" составляющей экономики, как правило, приводят к банальному выводу о необходимости ужесточения контроля над малым бизнесом. Причем, как правило, путем его максимальной фискализации. Ведь согласно устоявшемуся стереотипу малый бизнес с его упрощенной системой налогообложения (УСН) и обилием слабо контролируемых государством наличных расчетов и является тем самым носителем "тени". Поэтому, заставив всех предпринимателей использовать кассовые аппараты (или как сейчас их сокращенно называют РРО), можно решить проблему. Увы, так просто не получится. Более того, есть большая вероятность, что подобный подход лишь усугубит ситуацию особенно в условиях масштабной коррупции в ГФС…

Почему?

Хотя бы потому, что это в принципе неправильно. "Детенизация далеко не сводится к исключительно усилению контроля над малым бизнесом (МБ), тем более над официально зарегистрированным, как это нередко себе представляют люди, поверхностно знакомые с ситуацией", – утверждается в Policy Paper.

Кроме того, Украину нельзя полностью отождествлять со странами "третьего мира", где практически нет крупного бизнеса. Все как раз наоборот – у нас "экстремально высокая концентрация больших предприятий", а малый бизнес дает всего 15,7% ВВП страны. Элементарная оценка свидетельствует: "Даже если доля неофициальной деятельности в МБ больше, чем у крупных и средних предприятий, то и в этом случае она должна быть в шесть раз больше, для того чтобы "тень" в МБ могли сравняться с "тенью" в крупном и среднем".

Наконец, не секрет, что в Украине большие олигархические компании или бизнес-группы обладают практически неограниченными возможностями злоупотреблять оффшорными схемами. Вот это "тень" так "тень" – "в налоговые гавани ежегодно вывозится в среднем 9,4% ВВП Украины".

Крупные паразитируют на малых

Малый бизнес с его упрощенной системой налогообложения тоже небезгрешен, хотя его обороты по экономическим масштабам и несравнимы с оборотами и злоупотреблениями в общей системе налогообложения. Но было бы несправедливо винить в этих грехах УСН. Потому что как раз "упрощенка" способствовала выведению из тени малого и микробизнеса.

Но беда в том, что на УСН паразитируют большие и средние фирмы. Для них это способ агрессивного налогового планирования. Именно здесь по расчетам авторов Policy Paper скрываются наиболее серьезные потери госбюджета от злоупотребления "упрощенкой". Кроме того, обнаружилась еще одна местная особенность. "На отдельных рынках, в частности рынках товаров высокого ценового и премиум сегмента, бытовой техники, электроники и лекарств злоупотребления с "упрощенкой" тоже довольно существенные. И снова основная вина за это лежит на больших и средних компаниях, использующих псевдо предпринимателей – субъектов УСН для уклонения от налогообложения.

Что означает в обозначенной ситуации вести "реформирование" по пути сокращения или упразднения малого бизнеса? По мнению авторов документа, это означает: "Распылить и дезориентировать силы тех, кто искренне стремится к детенизации (прежде всего МВФ), направив их в ложном, второстепенном с фискальной точки зрения, направлении, и тем самым ослабив давление на основные способы уклонения от налогов – оффшоры, крупномасштабную контрабанду и "налоговые ямы"…"

Поэтому борьбу с уклонистами нужно начинать со схем, использующихся крупным бизнесом, затем браться за средний, оставив напоследок относительно мелкие злоупотребления. Как раз тот случай, когда 20% усилий дают 80% результата. Такая практика вполне согласовывается с международным опытом и здравым смыслом.

Что делать

Анализ авторов Policy Paper подтверждает, что тотальная фискализация, а также ведение товарного учета всеми СПД, неоправданны и даже контрпродуктивны в условиях Украины. Целесообразным может быть расширение фискализации наличных расчетов лишь на тщательно определенные группы предпринимателей, в частности на плательщиков НДС, СПД осуществляющих свою деятельность на больших торговых площадях и реализующих товары высокого ценового сегмента. К последним можно отнести потенциально проблемные рынки бытовой техники, электроники, ювелирных изделий, меха и лекарств.

В соответствии с предложенной стратегией авторы Policy Paper советуют следующее (выборка из полного перечня предложений):

– радикально удешевить и дерегулировать использование РРО, отработать соответствующие правовые и технические (внедрение цифровых РРО) механизмы. Пересмотреть законодательно закрепленные виды нарушений с целью уменьшения дискреции и коррупции при проверках;

– разработать и внедрить сервис проверки внесения информации о фискальных чеках РРО в базу данных ГФС (Минфина) в электронном кабинете налогоплательщика;

– рассмотреть модель, в соответствии с которой в случае невыдачи чека штрафуется наемный работник, непосредственный виновник, а не предприятие;

– перефокусировать требования фискализации на рисковые категории предпринимателей, одновременно облегчив жизнь легальному мелкому бизнесу;

– разработать и внедрить комплекс мер по предупреждению злоупотреблений УСН крупным и средним бизнесом.

Естественно, успешными предложенные изменения могут стать только в комплексе с серьезными реформами общей системы вплоть до институциональных– ликвидацией дискреционного налога на прибыль и заменой его налогом на выведенный капитал (с закрытием основных оффшорных схем), глубокой реформой ГФС (включая радикальную реформу таможни) и создание действенной и некоррумпированной Службы финансовых расследований…

Источник: Вопрос ребром «Зеркало недели. Украина» №9, 11 марта 2017

10 березня відбувся Форум "Економічні реформи - порядок денний 2017" за участі Олександра Данілюка, Міністра фінансів України, Ніни Южаніної, голови комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, народних депутатів Тетяни Острікової та Олександра Кірша, Олександра Пасхавера, президента Центру економічного розвитку, експертів Реанімаційного Пакету Реформ та провідних аналітичних центрів, представників Коаліцій бізнес-асоціацій "За детінізацію економіки", "За ліберальну податкову реформу" "Податки для економічної свободи".

На початку Форума Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації та Олег Лиховид, кординатор Платформи «Податки для економічної свободи» зробили презентацію спільного бачення пріоритетів реформ від бізнесу та експертного співтовариства. Головні завдання на цей рік експерти та бізнес побачили такими:

1. Зменшення дискреції та корупційних можливостей.
2. Спрощення адміністрування. Ліквідація неконкурентних переваг
3. Удосконалення бюджетної політики та зменшення податкове навантаження
4. Дерегуляція та демонополізація
5. Валютна лібералізація
6. Реформа митниці

Детальна презентація у додатку

Під час зустрічі обговорили питання збільшення інвестиційної привабливості України, ключові зміни необхідні у податковій системі, а також посилення ефективної співпраці бізнеса, експертів і влади.

Учасники дискусії дішли згоди по ключовим питанням, зокрема:
у цьому році реалізувати перехід до моделі оподаткування розподіленого прибутку, покращити контроль за офшорними схемами (удосконалення системи контролю за трансфертним ціноутворенням, покращення правил тонкої капіталізації), провести інституціональну реформу митниці, створити єдиний орган для роботи з економічними злочинами – службу фінансових розслідувань, знизити навантаження на ФЗП (більшість учасників дискусії), скоротити неефективні видатки бюджету, запровадити електронні акцизи та цифрові РРО тощо.

Наприкінці зустрічі домовились про подальшу співпрацю за цими напрямками між експертами. бізнесом та владою та погодили спільну Резолюцію. яка за кілька днів буде опублікована. 

В роботі було розглянуто міжнародний досвід фіскалізації та декешизації розрахунків як засобу поліпшення збирання податків (боротьби з «тіньовою» та «сірою» економікою) з метою його застосування до України з урахуванням національної специфіки. Розглядалися альтернативи у вигляді «тотальної» фіскалізації та «точкової» (тільки для груп ризику), а також фіскалізації з метою контролю оборотів (передбачає інформування тільки про суму продажу) та контролю товарних потоків (передбачає ведення товарного обліку на підставі первинних документів).

За результатами аналізу ми погодилися з висновком дослідження експертів МВФ, що масова фіскалізація розрахунків не є «срібною кулею» проти тіньової економіки, а надто в умовах України.
По-перше, вона не є такою і в інших країнах, а працює тільки як частина комплексної реформи, бо, за висновком згаданого дослідження, людський фактор залишається головним. Важливим є також оптимальне фокусування на ризикових категоріях продавців з ретельною оцінкою вигод та витрат.
По-друге, відповідні види порушень становлять тільки не велику частину тіньової економіки України. Більше того, передчасне або неналежним чином підготовлене поширення фіскалізації готівкових розрахунків платників єдиного податку може сприяти перерозподілу нелегальних товарних потоків (зокрема, контрабанди) на користь інших, ще більш небезпечних та набагато масштабніших видів зловживань – «конвертів».
По-третє, проблема контролю ставить під великий сумнів ефект від фіскалізації, з огляду на глибоку корумпованість та специфічну корпоративну культуру нинішньої української податкової служби. Тому, зміна ідеології діяльності податкових органів є питанням набагато більш актуальним ніж фіскалізація розрахунків.
Зважаючи на це, а також на відносно високу (у порівнянні з реальними доходами дрібних підприємців та можливим фіскальним ефектом) вартість пристроїв та обслуговування, ми вважаємо тотальну фіскалізацію, а також ведення товарного обліку всіма суб’єктами підприємницької діяльності невиправданими та контрпродуктивними в умовах України. Натомість, доцільним може бути поширення фіскалізації готівкових розрахунків на ретельно визначенні ризикові групи підприємців, зокрема платників податку на додану вартість, тих, хто здійснює діяльність на великих торгових площах та, ймовірно, сектору продажів високого ціновогу сегменту. Однак, це має бути елементом ширшої стратегії, де власне фіскалізація виконує допоміжну, хоча і важливу, функцію, підпорядковану загальній логіці реформи.

Відповідно до такої стратегії, на даному етапі доцільно реалізувати наступні кроки:
- Радикально здешевити та дерегулювати застосування РРО, відпрацювати відповідні технічні та правові механізми;
- перефокусувати вимоги фіскалізації на ризикові категорії підприємців, обмежуючи порушення, але полегшуючи життя легальному дрібному бізнесу;
- створити та відпрацювати позитивні стимули і механізми контролю, які мінімізують корупційні ризики та адміністративні витрати;
- зменшити можливості та стимули для зловживань іншими методами.

Робота містить конкретні пропозиції по відповідним пунктам як матеріал для детальної розробки.
Масове розширення фіскалізації, так само, як і взагалі реформування спрощеної системи оподаткування, може стати доцільним після успішної реалізації принаймні наступних кроків ліберальної антикорупційної податкової реформи:
1. Створення дієвої та не корумпованої фінансової поліції, що матиме наслідком ліквідацію, в основному, «конвертів» та інших подібних злочинних схем.
2. Переходу до оподаткування виведеного капіталу (розподіленого прибутку) на загальній системі оподаткування – закриття основних «офшорних» схем, зокрема через модернізацію процедур трансфертного ціноутворення та запровадження інституту КІК (контрольована іноземна компанія), радикального спрощення переходу на загальну систему оподаткування для юридичних осіб.
3. Глибокої реформи, «перезавантаження» ДФС.
Після успішного запровадження усіх цих заходів, за деякий час питання подальшого розширення фіскалізації розрахунків може знову постати на порядку денному – в разі, якщо ця проблема залишиться на першому плані після вирішення більш масштабних. Хоча, не виключно, до того часу буде винайдено більш дієві та менш коштовні технології боротьби з ухиленням від сплати податків.

Дослідження: Policy-paper-RRO-SSO-final3.doc

Запрошуємо Вас взяти участь у Економічному форумі:

 «Економічні реформи: порядок денний-2017, пріоритети бізнесу»

Форум покликаний  спільно, у публічній дискусії, за участі представників влади, представників бізнес-об‘єднань та експертного середовища, погодити порядок денний першочергових кроків для економічного розвитку країни.

Дата проведення: «10» березня  2017 р.,

Початок реєстрації: 11:00

Місце проведення: м. Київ, вул В. Житомирська, 33. ChamberPlaza (зал Торгово-промислової Палати України).

Організатори: 

Бізнес об‘єднання: Коаліція 25 асоціацій «За детінізацію економіки», Платформа 24 асоціацій «Податки для економічної свободи», Коаліція 15 асоціацій «За ліберальну податкову реформу», 

Аналітичні центри: Аналітичний центр CASE-Ukraine , Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації

За комунікаційної підтримки: Реанімаційного пакету реформ, Інформаційних агенцій «Бліц-інформ» та «ФінКлуб» 

Питання до обговорення:

1. Що необхідно зробити для збільшення інвестиційної привабливості України?
2. Які ключові зміни необхідні у податковій системі України?
3. Який рівень видатків держбюджету оптимальний для України?
4. Яка ефективна модель співпраці бізнес об‘єднань, експертного середовища та влади?

Учасники дискусії:

- Кубів Степан – Перший віце-перм‘єр міністр, Міністр економічного розвитку та торгівлі

- Олександр Данилюк - Міністр фінансів України

- Євгеній Капінус – Держсекретар Міністерства фінансів

- Южаніна Ніна – народний депутат України, голова Комітету ВР з податкової політики (очікується підтвердження)

- Представник Коаліції «За детінізацію економіки»

- Координатор Коаліції «За ліберальну податкову реформу»

- Представник Платформи «Податки для економічної свободи»

- Бураковський Ігор - директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

- Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії

- Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР 

- Кухта Павло – економіст, заступник голови Стратегічної групи радників Прем‘єр міністра 

- Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР

- Пасхавер Олександр – президент Центру економічного розвитку

- Романенко Юрій – Український інститут майбутнього

Попередня реєстрація: https://economic-forum.com.ua/

Для довідок: моб.: (097) 642-25-55

Додатково:

Протягом 2016 року було напрацьовано та прийнято ряд важливих змін до Податкового кодексу, які покращили податкову систему України та інших нормативно правових актів щодо дерегуляції та макростабілізації, що вцілому покращило економічну ситуацію в країні. В той же час багато важливих змін не було реалізовано, серед яких – перехід до моделі оподаткування розподіленого прибутку, покращення контролю за офшорними схемами (удосконалення системи контролю за трансфертним ціноутворенням, покращення правил тонкої капіталізації), модифікація податку на нерухоме майно, демонополізація ринків, інституціональна реформа митниці, створення єдиного органу для роботи з економічними злочинами – служби фінансових розслідувань, подальше зниження навантаження на ФЗП, скорочення неефективних видатків бюджету, запровадження електронних акцизів та цифрових РРО тощо. Зважаючи на несприятливу геополітичну ситуацію, яка склалась для України у 2017 році, вважаємо необхідним активізувати внутрішні резерви країни, терміново погодити та прийняти до кінця року необхідні зміни до Податкового, Бюджетного кодексів, інші нормативно-правові акти, що призведе до детінізації реальних секторів економіки, стрімкого економічного росту, підвищення конкурентно спроможності України  та покращення якості життя громадян.