Основним трендом звітного періоду (2022-2023 роки), четвертого року роботи Парламенту - стало поступове згортання «воєнної податкової реформи» весни 2022 року та повернення до звичайних законодавчих умов ведення бізнесу та адміністрування податків.

За підсумками четвертого року роботи Парламенту та затвердженого депутатами Кабміну – Україна мала такі економічні показники станом 01 жовтня 2023 року:

1.  Економіка поступово виходить з кризи: після падіння у 2022 році на -29% ВВП, у 2023 році економіка може зрости на 2-4% ВВП (згідно прогнозів МВФ, WB таНБУ). Зокрема, частково відновився експорт товарів
2. За рік, що минув, макроекономічна ситуація стабілізувалася та покращилася. Курс продажу готівкового долара впав з 41 у жовтні 2022 р. до 37.3 у липні 2023, щоправда після того зріс на одну гривню – але це лежить в межах його звичайних коливань. Інфляція скоротилася з 26.6% за 2022 р. до 7.1% у річному вимірі за вересень 2023. Валютні резерви НБУ зросли до рекордних за всю історію незалежності 41.7 млрд. долл. США наприкінці липня, хоча впали на 2 млрд. з того часу. Відносно стабільна макроекономічна ситуація дозволила НБУ скасувати жорстку фіксацію валютного курсу і перейти до контрольованого плаваючого курсу з 3.10.2023.
3. Проте, економіка залишається гранично залежною від зовнішньої допомоги з боку партнерів. Окрім військової та гуманітарної допомоги, Україна станом на кінець липня 2023 отримала від партнерів 124.4 млрд. долл. фінансової допомоги. Ця сума є співставною з ВВП країни, тому робить макроекономічну ситуацію вразливою до зовнішньополітичних факторів. Наприклад, затримка чергового траншу від США у серпні призвела до зменшення ЗВР та девальвації гривні, про які згадано вище – щоправда, у некритичному обсязі.
4. Банківська система у 2022-2023 році демонструє стабільність – за останні два роки було визнано неплатоспроможними лише кілька невеликих банків. Внаслідок професійних дій Національного банку– національна валюта залишається стабільною.
5. Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростали весь 2022-2023 роки. Чистий прибуток банків України за січні-липні 2023 року становив 83,2 млрд грн, за 2022 рік банки отримали прибуток 24,7 млрд грн за рік.,

Таким чином, країни-партнери України та Євросоюз мають безпрецедентні важелі впливу на політику української влади, зокрема проведення реформ. Важливо, що, на відміну від минулого року, партнери почали обумовлювати надання подальшої фінансової (але не військової) допомоги певними конкретними кроками з реформування, насамперед, у сфері утвердження верховенства права, боротьби з корупцією, деолігархізації, тощо.

Огляд позитивних, ризикових та негативних змін - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ за 2022-2023 роки: Shadow-report-2023-final3.pdf

Україна весь період незалежності практикує різні форми підтримки, здебільшого зосереджені на промисловості, зокрема, переробній та вугільній, а також сільськогосподарському виробництві. Історично Україна успадкувала від Радянського Союзу дотаційні галузі, які підтримувалися через непрозору систему крос-галузевих субсидій, “вмонтовану” в радянську планову економіку. Через відмову від швидких ринкових реформ і поступове запровадження правил ринкової економіки в Україні протягом 90-х років, ця система поступово перетворювалась на систему державної підтримки галузей. Інструментами нової системи стали бюджетна підтримка, податкові пільги, захисні митні бар’єри тощо.

Загалом, попри значні ресурси, які на неї виділялися - ця підтримка не була результативною, більшість з застосованих інструментів не були доцільними. З першої декади 2000-х частка переробної промисловості у ВВП України скоротилася з 17-18% до трохи більше 10%, попри намагання стимулювати розвиток саме переробних галузей з більш високою доданою вартістю.

У цьому дослідженні було проаналізовано успішний досвід десяти країн світу та надано рекомендації для України щодо позитивних стимулів для переробних галузей.

Дослідження - за посиланням: Pererobni-galuzi-final3.pdf

Останнім часом законодавчі новації призвели до запровадження значної кількості нововведень для мікробізнесу, як позитивних так і негативних. Зокрема поява інноваційних програмних РРО, позбавлення мікробізнесу ЄСВ та ЄП на воєнний час, зміни змісту та розміру штрафів за порушення порядку проведення розрахункових операцій, а також зміна політики фіскалізації розрахунків, у тому числі тих, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (ФОП 2 та 3 груп) та заплановане повернення перевірок та штрафів в умовах військового часу (проект 8401). Зазначене викликає занепокоєння як експертного середовища, так і представників малого бізнесу, що сформувало запит на своєрідну зустрічну лібералізацію умов діяльності мікробізнесу.

Фахівці аналітичних центрів вбачають необхідним внести низку змін до законодавства для спрощення умов ведення бізнесу, пропозиції за посиланням: Sproshennya-dlya-MMSB-proposal-paper-EEP.pdf

Фахівцями Економічної експертної платформи та Інституту соціально-економічної трансформації було проаналізовано нові дані щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

✓    Порушення митних правил та контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, схеми за допомогою поштових пересилань, «піджаки», пряма контрабанда)

✓    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»))

✓    Контрафакт

✓    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

✓    Схеми тіньового ринку оренди землі

✓    Тіньові заробітні плати

✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

✓    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Розрахунок втрат бюджету від ключових схем та рекомендації - за посиланням: Shemi-2023-final7.pdf

Дослідження проведено за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE)

Моніторинг діяльності Державної митної служби включає 8 показників щодо діяльності ДМС за 2020-2022 роки, які базуються на:

-            даних, отриманих від Держмитслужби України;

-            розрахунках та аналізі даних;

-            інших відомостях з відкритих джерел.

Принципами для включення показників до моніторингу є:

-            вимірюваність;

-            репрезентативність;

-            чутливість для бізнесу;

-            можливість оцінки стану і прогресу.

Дослідження сконцентровано на вимірюваних показниках, здатних надати уявлення про:

-            стан і динаміку виконання основних функцій митної служби;

-            доцільність виконання окремих процедур і практик;

-            неконфліктність під час виконання окремих функцій.

Показники:

1. Надходження митних платежів в розрізі “tax gap”
2. Ефективність роботи митниці під час контролю правильності визначення митної вартості
3. Контроль правильності класифікації товарів
4. Контроль країни походження
5. Протидія порушенням митних правил
6. Митне оформлення товарів, що імпортуються в контейнерах
7. Перевірки, проведені підрозділами митного аудиту
8. Час митного оформлення

Додатково у моніторингу проаналізовано низку репрезентативних опитувань бізнесу щодо ефективності діяльності Митної служби.

.

Моніторинг роботи Митниці за 2020-2022 роки - за посиланням: Monitoring-Mitnicya-2020-2022-final3.pdf 

.

Дослідження проведено за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE)

Monitoring-Mitnicya-2020-2022.pdf

Закон про БЕБ був прийнятий Верховною Радою 28 січня 2021 року. Уряд утворив Бюро 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Урядом України.

На цей час Бюро економічної безпеки працює вже 1.5 роки, фахівці аналітичних центрів розробили вимірювані показники ефективності БЕБ та провели перший моніторинг ефективності відповідно до показників:

Базові КРІ (у динаміці, щоквартально):

1) Співвідношення кількості початих досудових розслідувань до кількості підозр; 

2) Співвідношення кількості внесених в ЄРДР і розпочатих розслідувань, що підслідні БЕБ - до кількості справ направлених до суду та до кількості обвинувальних вироків вступивших в законну силу; 

3) Співвідношення кількості обвинувальних актів, направлених до суду, до кількості обвинувальних і виправдувальних вироків, що набрали законної сили та до кількості проваджень закритих в суді за ч. 4 ст. 212 КК (у зв’язку зі сплатою донарахованих податків зобов’язань). 

4) Динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій) БЕБом за ст. 212 та 191 (квартал до кварталу). Співвідношення до кількості обшуків у розвинених країнах-сусідах (з урахуванням кількості юр осіб), а також результативності таких дій. Додатково: кількість обшуків у динаміці (квартал до кварталу), проведених без ухвали суду; кількість обшуків у динаміці, проведених з метою вилучення документів, без попереднього запиту про надання документів, в порядку ст. 93 КПКУ, тощо.

5) Динаміка кількості та вартості арештованого майна за ст. 212 та 191 (квартал до кварталу). Співвідношення до кількості арештів майна у схожих країнах-сусідах (з урахуванням кількості юр осіб). Співвідношення накладених арештів майна та скасованих, у динаміці по кварталах. 

6) Суми податкових надходжень (у динаміці), що надійшли до державного бюджету завдяки вжитим БЕБ заходам аналітичного та превентивного характеру, у тому числі завдяки легалізації діяльності суб’єктів господарювання, які відмовились від використання тіньових схем

7) Середня тривалість досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР що тривають понад 18 місяців (ст. 219 КПК України).

8) Кількість скарг бізнесу (до бізнес омбудсмена та провідних бізнес асоціацій) квартал до кварталу.

9) Окремими важливим показником має бути рівень "тіні" у розрізі окремих податків, у розрізі галузей, який вимірюється через методологію tax gap 

Моніторинг ефективності Бюро економічної безпеки - за посиланням: Monitoring-BEB-1-kvartal2023-final.pdf

Дослідження проведено за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE)

Акцизні податки у країнах встановлюються з подвійною метою: з одного боку, штучно зменшити споживання певних типів товарів, за рахунок еластичності попиту, з іншого – наповнювати бюджет у спосіб, менш шкідливий ніж більшість інших податків. Однак, для відчутного впливу на попит такі податки мають бути доволі обтяжливими, що створює сильний стимул для ухилення від них, який перевищує звичайні стимули для ухилення від непрямих податків, тим більше, що акциз накладається на ПДВ. Відповідно, акцизні податки потребують спеціальних заходів адміністрування, покликаних зменшити ухилення. 

Фахівцями ІСЕТ та CASE було проведено розрахунки тіні у підакцизних галузях за 2020-2022 роки та перший квартал 2023 року. Відповідно до висновків дослідження - намітився злам трендів щодо динаміки тіньової частки на ринку підакцизних товарів. Так, частка тіні у нафтогазовій групі зменшилась із 27% у 2020 році до 11% у 2022 році (втрати близько 10 млрд грн на рік), 8% - за 1 квартал 2023 року; у тютюновій галузі – різноспрямовані тренди - за підсумками 2022 року частка тіні склала близько 20% (втрати в межах 19 млрд грн на рік), наприкінці першого кварталу 2023 року - зменшилась до 18%; у алкогольній продукції – тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, знизившись з 41% у 2018 році до 36% у 2022 році (втрати в межах 9 млрд грн на рік), і продовжила зниження у 1 кварталі 2023 року, до 31%.

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 2020-2022 - за посиланням: Pidakcizni-tovari-tin2020-2022-final3.pdf

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 1-ий квартал 2023 - за посиланням: Pidakcizni-tovari-tin-1kv-2023-final.pdf

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 2-ий квартал 2023 - за посиланням: Pidakcizni-tovari-tin-2kv-2023final3.pdf

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 3-ий квартал 2023 - за посиланням: Pidakcizni-tovari-tin-3kv-2023-final5.pdf

Закон про БЕБ був прийнятий Верховною Радою 28 січня 2021 року. Уряд утворив Бюро 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Урядом України.

На цей час Бюро економічної безпеки працює більше року, фахівці аналітичних центрів розробили вимірювані показники ефективності БЕБ та провели перший моніторинг ефективності відповідно до показників:

Базові КРІ:

1. Співвідношення кількості початих досудових розслідувань до кількості обвинувальних актів, направлених до суду

2. Співвідношення кількості обвинувальних актів направлених до суду першої інстанції із кількістю обвинувальних вироків по справам підслідним БЕБ

3. Статистика зупинених кримінальних проваджень (у динаміці - період до періоду)

4. Питома вага відкшодування збитків до встановлених у кримінальному провадженні.

 5. Середня тривалість досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР що тривають понад 18 місяців (ст. 219 КПК України)

 6. Співвідношення витрачених на БЕБ коштів на рік до принесених БЕБом до держбюджету

 7. Справи порушені за ст. 212 КК: співвідношення справ, у яких є вироки або припинені за ч. 4 ст. 212 КК (сплата податків).

 8. Динаміка кількості та вартості арештованого майна. Співвідношення до кількості арештів майна у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб). Співвідношення накладених арештів майна та скасованих, у динаміці по кварталах

 9. Динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій) БЕБом. Співвідношення до кількості обшуків у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб), а також результативності таких дій.

 10. Кількість скарг бізнесу (до бізнес омбудсмена) квартал до кварталу (та порівняння із кількістю скарг на Податкову міліцію). 

Моніторинг ефективності Бюро економічної безпеки - за посиланням: Monitoring-BEB-2022rik.pdf

Детінізація в Україні - системна робота над побудовою нових правил роботи багатьох учасників процесу. Детінізація далеко не зводиться до посилення контролю за малим бізнесом, офіційно зареєстрованим, як це собі нерідко уявляють люди, поверхнево знайомі з ситуацією. Більше того, такий підхід може бути контрпродуктивним, якщо застосовується сам по собі, окремо від загальної стратегії податкової реформи та, ширше, суспільної модернізації країни. Привернення уваги до зловживань у малому бізнесі, або за допомогою малого бізнесу, зокрема ССО, є улюбленим прийомом противників ліберальної податкової рефрми,

Насправді, послідовність, яка випливає з науково-обгрунтованого підходу до реформ є протилежною: починати треба зі схем ухилення від податків, які використовуються великим бізнесом; потім переходити до середнього, і на останок залишати поширені, але відносно дрібні зловживання. Це узгоджується і з міжнародним досвідом.

З фіскальної та управлінської точки зору, це дає можливість відносно невеликими, але концентрованими зусиллями досягти значного фіскального ефекту, виловивши спочатку «велику рибу». Відповідно до принципу Парето, це як раз той випадок, коли 20% зусиль дають 80% результату.

З точки зору політичної економіки, реформи, що зачіпають великі маси людей треба робити поступово, даючи можливість для пристосування – адже пересічна людина не може швидко змінити свою поведінку. Водночас, реформи, спрямовані на обмеження деструктивної поведінки організацій чи інших великих гравців варто робити швидко, аби вони не встигли мобілізувати свої можливості для опозиції таким реформам. Пристосування тут відбувається шляхом заміни тих персоналій, які нездатні чи не хочуть адаптуватися – така заміна є однією з цілей реформи.

З соціально-політичної точки зору, руйнування «поганих» інститутів, таких як корупція та масове ухилення від податків, має відбуватися виключно згори до низу – бо еліта має заслужити право «наводити порядок», насамперед, власним прикладом. Законність історично поширювалася у суспільствах саме від еліт до широких верств населення. Спроба еліт змусити решту населення дотримуватися законів в той час, коли самі вони цього не роблять, призводить до того, що закони сприймаються вороже, і відторгаються; а спроба їх впровадити насильно веде до революції.

Дослідження щодо світового досвіду регулювання малого та мікробізнесу та української специфіки - за посиланням: Analitika-RRO-2022-final.pdf

В епоху «інтелектуальної економіки» головну роль виконують не природні ресурси, а людський капітал. У цьому сенсі однією з українських надій, безперечно, залишається IT-сектор, який, якщо його й далі підтримувати, цілком можливо стане своєрідним економічним форсажем для України в умовах війни та післявоєнного відновлення економіки.

Водночас інші держави також роблять ставку на інформаційні технології, а конкурента боротьба є доволі запеклою. Так, якщо у 2019 році згідно з Kearney Global Services Location Index ми перебували на 20-му місці у світі за цифровим розвитком та можливостями, то лише два роки потому, у 2021 році -  наша країна посіла лише 42 місце рейтингу.

Зазначене сталося внаслідок, зокрема того, що окремі країни вдаються до надзвичайних кроків з податкового стимулювання своєї ІТ-галузі. Так, наш добрий сусід – Молдова – з 2018 року пропонує IT-сектору послуги Moldova Innovation Technology Park. Його особливістю є приваблива система оподаткування, коли резидентів парку оподатковують єдиним податком – 7% від обороту, замість семи податків (включаючи податок із заробітної плати, на дохід від підприємницької діяльності, на нерухомість, внески на соціальне та медичне страхування, місцеві податки та дорожній податок).

Інший друг та сусід нашої країни, а саме Польща, пропонує одразу декілька альтернативних податкових преференцій: знижену 9% ставку корпоративного податку для малих компаній (з оборотом до 2 млн євро на рік) або так званий «Естонський CIT» (в Україні отримав назву податку на виведений капітал), який взагалі не передбачає систематичного оподаткування прибутку компанії, а лише окремі операції з його виведення. Крім цього, з 2022 року польські програмісти – підприємці можуть скористатися зниженими ставками єдиного податку на свої доходи за ставками 12% (у 2021 році було 15%) та 8,5%.

Аналогічні процеси йдуть не лише у Європі. Так, наприклад Шрі-Ланка з 2020 року запропонувала IT-сектору повне звільнення від ПДВ та корпоративного податку.

Тобто саме звільнення від ПДВ для IT-сектору, у окремих юрисдикціях, стало предметом стимулювання та елементом міжнародної податкової конкуренції. При цьому всі зазначені вище країни є більш конкурентними та випереджають нас у Global Services Location Index.

Аналітична довідка - за посиланням: Analitishna-dovidka-IT.pdf