Щодо проєкту Бюджету 2021

Нещодавно Кабінет Міністрів схвалив проект бюджету на 2021 рік та направив його до Парламенту. 

Фахівці з економічних питань аналітичних центрів проаналізували проєкт та зазначають, що документ містить значну кількість ризиків та несе загрози макроекономічної стабільності України:

1) Підвищення мінімальної заробітної плати, закладене до бюджету, до 6000 з 1 січня 2021 року, до 6500 – з 1 липня 2021 року - не відповідає економічній ситуації та шкідливе для економіки країни. Збільшення мінімальної заробітної плати негативно вплине на малий та середній бізнес, призведе до збільшення навантаження платників єдиного податку на спрощеній системі оподаткування. У кризових умовах економіки це створює суттєві ризики зростання тінізації економіки. Також це створює низку ризиків та викривлень економічних стимулів - збільшення витрат бюджету,  зменшення стимулів до інвестицій на користь споживанню тощо.

На думку експертів штучне підняття МЗП у 2021 році є контрпродуктивним.

2) Передбачений проєктом бюджету 2021 дефіцит у 270 млрд грн (близько 6% ВВП) - необгрунтовано зависокий показник. Фінансування такого дефіциту буде означати нарощування державного боргу, обслуговування якого буде дорогим та зменшить доступність кредитів для приватного сектору Також є ризики, що роздуті інфляційні очікування бюджету пов’язані з тим, що планується здійснити додаткову емісію гривні, щоб покрити дефіцит бюджету. Крім того - прогнозні доходи бюджету на думку експертів є завищеними, що створює ризик дефіциту у 8-9%, що буде значною проблемою. Найбільший приріст надходжень бюджету планується від ПДВ (81.7 млрд грн, або +21,4%), ПДФО (27 млрд або +24%), рентні платежі (+23,4%). ПДВ у структурі надходжень займає більше 50%, ПДФО – майже 15%, акциз – 16%». Причиною такого очікуваного зростання податку на додану вартість Міністерство фінансів називає боротьбу із скрутками та іншими махінаціями з ПДВ.

Експерти мають сумніви щодо такого оптимістичного прогнозу по зростанню від цих податків та пропонують зробити більш консервативний прогноз. Також необхідно переглянути інші статті та збалансувати бюджет із дефіцитом у межах 3% від ВВП.

3) Інфляційний прогноз у 7.3%, який закладено до проєкту бюджету - суттєво  перевищує фактичну інфляцію, яка спостерігається цього року (2.4% за підсумками серпня). Представники Кабміну вочевидь розраховують, що зростання цін призведе до збільшення номінальних сум податків і, відповідно, дозволить профінансувати значні видатки. Проте останній показник інфляції близький до 2%, цільовий показник НБУ — 5%, тобто із високою ймовірністю держбюджет не отримає доходів, на які розраховує.  Також підвищення інфляції з високою ймовірністю призведе до підвищення Нацбанком облікової ставки, що у свою чергу призведе до подорожчання кредитів і негативно позначиться на економічному зростанні

На думку експертів в умовах кризи необхідно закладати консервативний макроекономічний сценарій по доходах.

Відповідно до економічної теорії, підтвердженої історичним досвідом розвинених країн - менший “розмір держави” (перерозподіл через публічні фінанси до ВВП) сприяє збільшенню темпів зростання ВВП. Для України такий показник розраховано економістами на рівні 33-37% від ВВП, в той час як поточний показник перевищує 40%. Тож перерозподіл через публічні фінанси має бути суттєво зменшений, видатки загальнодержавного бюджету мають бути переглянуті та терміново скорочені.

Виходячи з викладеного вище представники аналітичних центрів закликають народних депутатів врахувати надані пропозиції, підходити до планування публічних фінансів стримано та обережно, спираючись на економічну теорію,  і суттєво доопрацювати проєкт Держбюджету на 2021 рік, привівши його до реалістичних показників.

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

CASE Ukraine

Інститут фінансів та права

Інститут Податкових Реформ

співзасновник Українського інституту майбутнього (А.Амелін)