Аналітична записка експертів Інституту соціально-економічної трансформації
щодо впровадження електронного адміністрування ПДВ

(01.05.2015)

Проаналізувавши стан підготовки Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби, Міністерства фінансів та інших інституцій до впровадження повноцінної системи електронного адміністрування та запуску грошового забезпечення податкових зобов’язань, ми дійшли до висновку, що на сьогоднішній день запуск електронного адміністрування ПДВ не в тестовому режимі призведе до значного погіршення умов ведення бізнесу, суттєвого ускладнення адміністрування, спровокує технічні проблеми, призведе до нарахування необґрунтованих штрафних санкцій, додаткових витрат у платників податку, замороження оборотних коштів, що відповідно спровокує ще більше падіння ВВП, а також породжує нові корупційні ризики з боку фіскальних органів. Сукупність проблем що досі не вирішені можна згрупувати за наступними групами: організаційні, методологічні, правові, економічні і технічні.

Організаційні проблеми:

-        Державна фіскальна служба не створила для платників податків необхідний сервіс, який би дозволив реєструвати податкові накладні напряму без приватних посередників, не запустив Електронний кабінет платника податків, не створив відповідний сервіс оперативного (он-лайн) отримування інформації про суму, на яку платник податку може виписувати податкові накладні;

-        на ринку реєстрації податкових накладних фактично створена штучна монополія компанією MeDoc, яка шляхом обмеження обміну інформацією з іншими компаніями що надають відповідний сервіс, блокує створення конкурентного середовища;

-        Державна фіскальна служба не підготувала достатньо методичних роз’яснень та консультацій, які би дозволили доброчесному платнику податків безпомилково здійснювати і відображати в електронному реєстрі всі передбачені чинним законодавством операції, що оподатковуються ПДВ;

-        Державна фіскальна служба не провела інформаційно-роз’яснювальну компанію для платників податків щодо порядку функціонування електронного адміністрування ПДВ та грошового забезпечення ПДВ, внаслідок чого неминуче будуть виникати помилки і до платників податків будуть застосовуватися значні штрафні санкції.

Методологічні проблеми

-        Складові формули для визначення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні мають наступні невирішені проблеми:

• SВідшкод (сума задекларованого платником відшкодування ПДВ) призводить до безпідставного депонування коштів платника податків, який заявив законне бюджетне відшкодування, але не отримав його з тих чи інших причин (в т.ч. немотивованих затримок у проведенні перевірок чи поверненні коштів);
• Sперевищу випадку невчасної реєстрації податкової накладної призводить до повторної сплати коштів на спеціальний рахунок;
• SМитн не враховує коригування митної вартості шляхом подання додаткової митної декларації або аркуша коригування до митної декларації;
• SНаклВид і SНаклОтр не враховує специфіки виписки розрахунків коригувань до податкових накладних, виписаних до 01.02.2015, що призводить до необхідності депонування додаткових коштів на спеціальному рахунку.

Правові проблеми

-        чинним законодавством та підзаконними актами так і не вирішено питання використання електронної податкової накладної в якості доказу, порядку її зберігання, передачі контролюючим органам для перевірки тощо;

-        чинним законодавством і підзаконними актами не вирішено питання солідарної відповідальності, яка виникає під час відмови від реєстрації податкової накладної контрагентом;

-        чинним законодавством і підзаконними актами не визначена відповідальність приватних технічних компаній які надають послуги з реєстрації податкових накладних в електронному реєстрі, що можуть виникнути внаслідок недоступності сервісу або збою системи;

-        чинним законодавством і підзаконними актами не визначена відповідальність фіскальних органів за допущення методологічних і технічних помилок, внаслідок яких платник податку може зазнати збитків.

Економічні проблеми

-        впровадження грошового забезпечення податкових зобов’язань при сучасному стані економіки призведе до необхідності залучення платниками податків додаткових коштів в обсязі десятків мільярдів гривень для їх акумулювання на спецрахунку, що в умовах падіння економіки та значної вартості фінансових ресурсів призведе до пригальмування обсягів реалізації, що в свою чергу призведе до ще більшого падіння економіки;

-        впровадження нової системи реєстрації податкових накладних потребує придбання доступу до відповідного програмного забезпечення, підготовки і навчання бухгалтерів, що суттєво вдарить особливо по малому і середньому бізнесу;

-        впровадження грошового забезпечення податкових зобов’язань суттєво вдарить по українським товаровиробникам, які реалізують свою продукцію з відстрочкою платежу на вітчизняному ринку і не вплине на імпортерів та роздрібну торгівлю, що суттєво погіршить їх конкурентоспроможність.

Технічні проблеми

-        система електронного адміністрування ПДВ, не пройшла належного тестування і верифікації, що передбачено технічними  стандартами ДСТУ ISO/IEC 12207:2014, що призводить до відсутності впевненості в тому, що така система буде безпомилково працювати і в розрахунках дотримуватися встановленої формули відповідно до чинного законодавства;

-        децентралізація розрахунків окремих елементів формули між оператором порталу, органами ДФС та Державної казначейської служби  суттєво посилює ризик помилки і уповільнення роботи системи;

-        як показав тестовий період, система неодноразово "зависала", видавала помилки, що в умовах грошового забезпечення призведе до несвоєчасної реєстрації податкових накладних, неформування податкового кредиту, а відповідно і до необґрунтованих переплат, або застосування штрафних санкцій до платників податків за ці технічні помилки.

Крім цього, експерти наголошують, що незважаючи на достатньо жорсткі умови функціонування системи, Державна фіскальна служба не відмовляється від механізмів, що мають значні корупційні ризики, а саме:

-        впровадження електронного адміністрування ПДВ з можливістю фіскальної служби штучно, без попередження блокувати реєстрацію електронних податкових накладних в ЄРПН, що створює значні корупційні ризики для зловживання цією можливістю;

-        законодавчо не вирішено питання гарантування платників податків на своєчасне відшкодування ПДВ при наявності грошового забезпечення і неможливості фіктивного формування ПДВ.

Пропозиції експертів:

Враховуючи вищезазначене, експерти роблять висновки про неготовність системи електронного адміністрування ПДВ до повноцінного впровадження з 1 липня 2015 року і вважають за необхідне перенесення строків запуску на 1 січня 2016 року. У цей період необхідно відкоригувати чинне законодавство в частині функціонування такої системи, повноцінно протестувати систему на її функціональність, забезпечити всі необхідні методичні рекомендації провести інформаційно роз’яснювальну роботу серед платників податків.

Крім того, експерти вважають за необхідне впровадити наступні заходи, які є необхідними для зниження втрат, що понесе бізнес внаслідок впровадження системи електронного адміністрування, та забезпечення хоча б мінімальної ефективності функціонування цієї системи. Зокрема, повний консенсус серед експертів мають наступні пропозиції:

1. Впровадження повноцінно діючого електронного кабінету платника податків та законодавче визначення сервісних послуг, які мають бути доступними в ньому, зокрема, оперативне отримання інформації про залишки коштів на спецрахунку та обсяг суми, на яку платник податків має реєструвати податкову накладну. Тестовий режим повинен працювати до повноцінного  промислового запуску електронного кабінету.
2. Законодавче забезпечення прозорого, некорупційного механізму відшкодування ПДВ, а саме створення у органах Державної казначейської служби спеціального рахунку, на який мають надходити всі платежі від ПДВ, погашалося б заявлене відшкодування у повному обсязі і тільки після цього на ЄКР перераховувався б чистий залишок після сальдування. Оскільки електронна система адміністрування запобігає формуванню фіктивного (незабезпеченого грошовими коштами) податкового кредиту, логічним видається перехід до системи відшкодування, яка блокує невідшкодування ПДВ. Відсутність механізму гарантованого відшкодування ПДВ завдає великої шкоди економічному зростанню в Україні, оскільки блокує зростання експорту, яке стало можливим завдяки підвищенню конкурентоспроможності товарів українського виробництва після глибокої девальвації.
3. Законодавче унеможливлення ручного блокування доступу платника податку до свого спецрахунку та електронного реєстру податкових накладних. Зокрема, скасування положення, згідно якого відсутність підприємства за місцем реєстрації є підставою для обмеження доступу до електронного реєстру податкових накладних. Відсутність підприємства за місцем реєстрації не має жодного значення для системи електронного адміністрування ПДВ, проте створює додатковий регуляторний тиск на бізнес.
4. Законодавче скасування обмеження доступу до власних коштів платником податку, а саме надання можливості для підприємств зняття зі спецрахунків ПДВ коштів в обсязі перевищення необхідного грошового забезпечення, без додаткових погоджень. Ця пропозиція знизить негативний вплив на платників податків, у той же час вона повністю відповідає логіці роботи елетронної системи адміністрування ПДВ, в рамках якої кошти, що перевищують необхідне грошове забезпечення, є власністю платника податків і не можуть бути обмежені у використані.
5. Законодавче закріплення правомірності сформованого податкового кредиту, а саме унеможливлення оскарження зареєстрованого у системі податкового кредиту. Оскільки увесь зареєстрований в електронній системі податковий кредит за визначенням буде профінансований задепонованими в системі коштами, або овердрафтом, який дає гарантію депонування таких коштів, цілком логічним є визнання такого зареєстрованого податкового кредиту апріорі правомірним. Це суттєво знизить ризики корупційного використання механізму оскарження податкового кредиту і не матиме жодного впливу на роботу системи. В рамках же боротьби з пересортицею (імпортними або виробничими схемами), необхідно не скасовувати податковий кредит, а нараховувати відповідні податкові зобов’язання.

Експерти також підтримують наступні пропозиції Державної фіскальної служби щодо покращення роботи системи:

1. Надання можливості підприємствам виписувати одну податкову накладну на всі поставки протягом певного періоду, якщо такі поставки мали ритмічний характер. Це значно спростило б адміністрування ПДВ та знизило б адміністративні видатки бізнесу, не зашкоджуючи, при цьому, роботі електронної системи.
2. Інтеграція овердрафту та від’ємних залишків минулих періодів до формули, прописаної у Податковому кодексі. Ця пропозиція дозволить платнику податків отримати інформацію щодо свого овердрафту та від’ємних залишків минулих періодів у електронному кабінеті.

Авторський колектив

Експертів ІСЕТ

Пропозиції щодо методології оцінки нерухомого майна у проекті реформування податку на прибуток (концепція перетворення його на податок лише на розподілений прибуток з нижнім порогом 1,3% від вартості нерухомості підприємства)

Під нерухомим майном слід розуміти земельні ділянки, земельні ділянки та об’єкти, що на них побудовані (багатоквартирні будинки, будинки, склади, цехи тощо).

Обставини:

1. немає єдиного ринку купівлі-продажу нерухомого майна, як наслідок немає єдиного реєстру цін (для порівняння);
2. Україна користується недосконалою методикою нормативної грошової оцінки землі, яка була затверджена в 1995 році
3. фактично не існує методів оцінки, оскільки існуючі методи (ринковий, дохідний, витратний) не можуть відобразити реальну вартість нерухомого майна;
4. Україна єдина країна, яка окремо оцінює земельну ділянку та об’єкти, що на ній знаходяться;
5. обмежений час (до 2016 року) для запровадження нової системи оцінки;
6. запровадження сплати податку по-новому потребує справжньої децентралізації
7. замінити податок на прибуток та податок на розподілений дохід з нижньою межею оцінки нерухомого майна, що знаходиться на праві власності у такого суб’єкта господарювання;
8. у разі не можливості сплачувати податок на нерухоме майно, суб’єкт господарювання повинен продати зазначене майно.

Ціль:

Позитивні сторони введення податку на нерухомість:

-        більш ефективний ринок землі;

-        укріплює економіку (у більшості коли вводиться цей податок паралельно скорочуються податки на заробітну плату, дохід);

-        легкий в адмініструванні;

-        зменшує рівень урбанізації міст;

-        перевірений податок, який використовується багатьма країнами, зокрема ефективно Данією і Австралією як місцевий податок;

Можливий варіант оцінки вартості нерухомості з прийняття змін (заміна податку на прибуток) та протягом одного року:

1. використовувати існуючі методи оцінки (ринковий, дохідний, витратний) та обкласти податком на нерухоме майно (далі – «Податок»);
2. у разі неможливості сплати Податку, власник нерухомого майна повинен продати це майно;
3. у разі об’єктивної неможливості продажу нерухомого майна протягом року (під час виставлення нерухомого майна на продаж Податок не рахується) (зокрема, забруднення території і як наслідок великі капіталовкладення у відновлення земельної ділянки), нерухоме майно не обкладається податком. У той же час таке нерухоме майно потрапляє в реєстр майна, при купівлі якого новий власник буде мати податкові канікули з метою залучення інвестицій. При цьому власник нерухомого майна зобов’язаний продати таке майно;           
4. Створити організовану систему продажу нерухомості (далі – «Система»). Надалі здійснювати всі операції з купівлі-продажу нерухомості за посередництвом Системи, де відображати всю інформацію про угоду з купівлі-продажу нерухомості, зокрема – ціну. Заборонити операції з купівлі-продажу нерухомості поза Системою. Інформацію про операцію заносить в систему нотаріус після реєстрації договору із всіма необхідними атрибутами (дані про участок, номер договора, дата, вартість, продавець, новий власник та сума). Реєстрація без внесення в базу не відбувається. Забезпечити відкритий доступ до інформації про ціни угод купівлі-продажу нерухомості, таким чином забезпечивши процес відкритого формування ринкової вартості нерухомості на певній території.
5. Одночасно з введенням системи зобов’язати органи місцевого самоврядування провести поділ територій своїх громад на однотипні за вартістю нерухомості ділянки. Це здійснити після cтворення/об'єднання громад із залученням громадськості. Після цього можна внести всі дані в електронний реєстр із цінами, тобто відкрити реєстр для громадян.
6. Протягом умовно встановленого терміну забезпечувати проведення операцій з продажу нерухомості через Систему. По закінченню цього терміну зобов’язати органи місцевого самоврядування (або відповідальні за функціонування системи органи) розрахувати середню вартість реалізованого через систему нерухомого майна (одиниці виміру цього майна – м², сотка, гектар тощо) за кожною однотипною ділянкою, визначеною у попередньому пункті. Розраховані показники вважати ринковою вартістю нерухомості за кожною такою ділянкою. Значення ринкової вартості використовувати при оцінці нерухомості в цілях оподаткування.
7. Крім того на основі вищевказаного реєстру можна буде при необхідності також обраховувати регіональний коефіцієнт вартості землі. В залежності від чого буде братися податкова база (за ринковою вартістю або за регіональним коефіцієнтом або комбінованим методом).
8. При оцінці методом витрат не застосовувати індексацію цін (для уникнення оцінки станків підприємства, яке фактично застаріле (1964 року виробництва), але за рахунок витрачених коштів при купівлі та подальшої індексації, вартість виросте в рази).
9. Оцінка податку для нерухомого майна, може бути визначена як певний відсоток від ринкової вартості об’єкта. Ставка відсотка може бути визначена за рахунок подання декларації, де люди з певним заробітком мають сплатити менший відсоток, а інші, що мають доходи які перевищують певний рівень, більший відсоток на кінець податкового періоду. Що до підприємств, то визначити певний відсоток від ринкової вартості для оподаткування. Другий варіант встановити певний ліміт по площі житла певного регіону який не буде оподатковуватись, метри які по за нормою оподатковуються згідно ринкової ціни метра. У двох випадках пропагується застосовувати коефіцієнти для рахування бази, що буде оподатковуватись. Перший коефіцієнт регіональний, який визначає область та місто. Другий коефіцієнт обчислюється за рахунок місцевих економіко-планових зон (поквартально), що надає можливість більш справедливої оцінки. Для підприємств галузевий коефіцієнт. Як результат ми отримаємо базу, що буде оподатковуватись. Що до житлових будинків: вона буде середньою. Щоб вирівняти базу є опція з кінцево обчисленої бази відрахувати 25%, що дозволить уникнути питань.

Таким чином ми уникнемо ситуації, коли величезні території заводу, які не використовуються, а працює невелика частина заводу, може збанкрутувати за рахунок введення податку не нерухоме майно.

Після 2016 року на підставі Системи залишимо лише ринковий метод оцінки.

Підготовлено практикантами ІСЕТ

01.08.2015

Податкова реформа - Бюджетний та податковий аспекти

(Коаліція авторських колективів – презентантів концепцій податкової реформи на Відкритій комунікаційній платформі Міністерства фінансів України)

Мета реформи - створення конкурентних податкових умов для сталого розвитку України

Ключові проблеми податкового законодавства:

• Нерівномірне податкового навантаження на бізнес
• Тіньова економіка та контрабанда
• Високе податкове навантаження на фонд оплати праці
• Дискреція (вибіркове застосування законодавства)
• Нестабільність податкових змін
• Невідшкодування ПДВ

Головні завдання реформи:

1. 1.Створення сприятливих умов  для розвитку економіки:

-        Закріплення в конституції обмеження перерозподілу через публічні фінанси не більше 35% ВВП

-        Збереження спрощеної системи оподаткування і звітності.

-        Вдосконалення електронного адміністрування всіх податків та зборів.

1. 2.Унеможливити корупцію:

-        Впровадження повноцінного Електронного кабінету платника податків з 1 січня 2016 року.

-        Скасування планів штрафів за порушення податкового законодавства.

-        Введення відповідальності посадових осіб за неправомірні претензії

-        Удосконалення норм щодо відповідальності за податкове шахрайство.

1. 3.Зменшити податкове навантаження:

-        Зменшення оподаткування оплати праці (ПДФО та ЄСВ) з 55-65% до 20%.

-        Реформа системи соціального страхування, ліквідація фондів соціального страхування, впровадження державної соціальної гарантії.

-        Перехід до оподаткування лише розподіленого прибутку зі ставкою 15%

-        Впровадження єдиного рахунку для сплати загальнодержавних податків (крім ПДВ).

1. 4.Відновити довіру між бізнесом і державою

-        Зупинення жорсткої фіскальної політики та проведення ліберальної податкової реформи.

-        Запровадження мораторію на будь-які зміни в податковому законодавстві, що погіршують бізнес-клімат.

1. 5.Збільшення надходження до бюджету через зростання економіки

-        Стимулювання інвестицій через оподаткування розподіленого прибутку.

-        Зменшення навантаження на фонд оплати праці та як наслідок – його легалізація та збільшення платоспроможного попиту населення.

-        Зменшення адміністративно-корупційного навантаження на бізнес через ліквідацію дискреції при адмініструванні податків

Нова бюджетна модель (порівняння Бюджету 2013 р та стартового року реформи)

Песімістичний сценарій:

Детальні розрахунки та повна презентація за посиланням:  http://rpr.org.ua/ua/news/2015-08/0/349

Коаліція авторських колективів:  Авторський колектив концепції «Податкова система здорового глузду», Громадянська ініціатива «Реанімаційний пакет реформ», Громадянська Платформа «Нова Країна», Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, Група «Підприємці за реформи», Авторський колектив Національного університету ДПС України, Авторський колектив журналу «Незалежний Аудитор»,  Авторська концепція Данило Монін, Інститут соціально-економічної трансформації

01.09.2015

Українська податкова система є, за зовнішніми ознаками, дуже подібною до більшості європейських країн. Вона складається з тих самих податків, які є типовими для європейських країн, а відповідні закони було написано за участю західних радників. Тим не менш, описані вище проблеми характеризують цю систему як конфіскаційну - адже у кінцевому підсумку держава в особі своїх представників визначає хто і скільки їй має сплатити. З точки зору інституційної економіки це є типовим проявом феномену, згідно якого одні й ті самі формальні інституції (закони) по)різному працюють в залежності від неформальних. Зокрема, як доведено на багатьох прикладах, формальні закони принципово по-різному працюють за "суспільного порядку з обмеженим доступом" (ОД), притаманного більшості сучасних суспільств, в тому числі Україні, та за "відкритого доступу" (ВД), який дозволив низці країн, що ми їх зараз називаємо «розвиненими», значно відірватися від решти. Policy_Tax_Reform_RPR.pdf

30.10.15 о 12:00 у приміщенні Українського Кризового Медіа Центру (м. Київ, вул.Хрещатик 2, 2 поверх) відбудеться прес-брифінг на тему: “Ліберальна податкова реформа: вихід з економічної кризи чи загроза бюджету?”

26 жовтня 2015 року був зареєстрований законопроект податкової реформи від Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, який одразу викликав жваве обговорення як в засобах масової інформації так і в експертному середовищі. Частина експертів вважають що даний законопроект призведе до значного зростання бюджетного дефіциту, макроекономічній дестабілізації і є загрозою для міжнародної фінансової підтримки України, інша частина - що це єдиний спосіб для виведення України з економічної кризи і створення передумов для економічного зростання.

На брифінгу експерти РПР представлять результати проведеного аналізу змісту законопроекту та оцінку його впливу на бюджет та на економіку України, також буде  представлено пропозиціи щодо необхідних правок до законопроекту та заходів що дозволять подолати фіскальний розрив.

Учасники:

Дубровський Володимир, РПР, старший економіст CASE Ukraine

Кухта Павло, РПР, макроекономіст

Несходовський Ілля, РПР, Інститут соціально-економічної трансформації

Соколов Михайло, РПР, Kesarev Consulting