Подібно до більшості країн з доходом на душу населення, дещо меншим за середній, та слабким державним управлінням - Україна потерпає від високого розміру «тіньової/неформальної економіки» (економічної діяльності, яка не регулюється державою та з якої не сплачуються податки). Міністерство економіки України оцінювало її розмір у довоєнний період у діапазоні 32-36% від ВВП, а за перші два роки війни показник може сягнути, за різними оцінками фахівців - близько 40-45% ВВП. Це природно з огляду на те, що тінь є закономірною відповіддю на військові дії, загальну невизначеність та надмірний (особливо у порівнянні з якістю «державних послуг») податковий та адміністративний тиск.

До переліку найпоширеніших інструментів уникнення податків в Україні, поряд із зарплатами «у конвертах», переміщенням прибутку до податкових гаваней (офшорів), зловживаннями з ПДВ (скрутки та незаконне відшкодування), контрафактом, у якості безперечного лідера останніх років входить і «порушення митних правил та контрабанда». Під зазначене поняття підпадає незаконне ввезення на територію України будь-яких товарів, включаючи часткове декларування або декларування з наданням викривлених даних або їх маніпулюванням, зокрема шляхом корупції на митницях. Одним із таких масштабних інструментів уникнення оподаткування є зловживання пільгами, передбаченими міжнародними договорами та податковим законодавством України. Зокрема, маскування ввезення промислових партій товарів на митну територію України під поштові або кур'єрські відправлення – товари низької вартості (ТНВ) – чи під виглядом особистого імпорту, що не підлягають оподаткуванню та для яких передбачено спрощений процес декларування та оформлення.

Маніпуляції та зловживання з ТНВ («поштова контрабанда») стали великою бюджетною проблемою багатьох країн, що історично пропонували неоподаткований рівень для імпорту товарів низької вартості - так зване мінімальне (de minimis) звільнення від сплати - коли податок взагалі не стягується або стягується за зниженою ставкою, якщо вартість імпортних товарів є нижчою від встановленого порогу (наприклад, у країнах ЄС до 2021 року de minimis в цілях справляння ПДВ перебував на рівні 22 євро). Таке звільнення свого часу, з одного боку, значно спрощувало адміністрування, але, з іншого боку, в умовах експонентного зростання транскордонних онлайн продажів (у 2021 році обсяг міжнародних посилок до ЄС склав приблизно 138 млн одиниць, хоча у 2012 році був менший 100 млн одиниць) призвело до значних втрат податкових надходжень (для прикладу, оцінки показують, що 65% посилок, що ввозяться до ЄС, навмисно недооцінені у митних деклараціях). Більш того, цей зсув значно вплинув на спроможність митних, правоохоронних органів та інших відповідних державних установ протидіяти загрозам безпеці і правопорядку, які несе масове переправлення в посилках з ТНВ товарів заборонених або переміщення яких обмежено законом (наркотики, зброя та її елементи, культурні та історичні цінності, контрафакт, медичні препарати).

Водночас безподатковий імпорт товарів низької вартості ставив у невигідне конкурентне становище національну (внутрішню) торгівлю, що мала сплачувати непрямі податки, зокрема податок на додану вартість (ПДВ), за звичайною ставкою, у той час коли продавцям – нерезидентам надавалася пільга.

Негативні тенденції набули таких масштабів, що у 2018 році ОЕСР випустила Рамкові стандарти по боротьбі з незаконною торгівлею, в яких, зокрема, визнало проблематику de minimis у міжнародних посилках одним із найбільших викликів для митниці - використання мінімальних порогів звільнення від оподаткування матиме негативний вплив на стягнення національних податків, викривлення конкуренції, що може призвести до зловживаньіз заниження вартості, подрібнення великих комерційних партій, ввезення товарів формату B2C без оподаткування.

Дослідження обсягів поштових та експрес відправлень до України, країни походження: Mizn-posilki-2024.pdf

Дослідження моделей оподаткування посилок у різних країнах світу, висновки та рекомендації: Analytical-paper-Posilki-mezd-draft-final.pdf

Фахівцями Економічної експертної платформи, Інституту соціально-економічної трансформації та CASE-Україна було проаналізовано нові дані щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

✓    Порушення митних правил та контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, схеми за допомогою поштових пересилань, «піджаки», пряма контрабанда)

✓    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»))

✓    Контрафакт

✓    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

✓    Схеми з оподаткуванням нерухомого майна

✓    Тіньові заробітні плати

✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

✓    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Розрахунок втрат бюджету (2023 рік) від ключових схем та рекомендації експертів - за посиланням: Shemi-2024-final.pdf

На шляху реалізації основних пріоритетів українського бізнесу протягом 2023-2024 років головним фактором виявився остаточний перехід від політики сприяння бізнесу, характерної для 2022 р., що продовжувалася за інерцією до середини 2023 р., до курсу «мобілізації доходів бюджету». Цей перехід відбувається у закритий для суспільства спосіб, відповідно супроводжується численними помилками, лобістськими впливами з боку недобросовісних представників бізнесу та контролюючих органів тощо.

Водночас, ухвалено важливі системні закони щодо перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної митної служби (ДМС), однак поки передчасно оцінювати результати цих реформ.

За підсумками п’ятого року роботи парламенту та затвердженого депутатами Кабінету міністрів Україна мала такі економічні показники станом 01 жовтня 2024 року:

1). Економіка поступово виходить з кризи: після падіння ВВП у 2022 році на 29%, у 2023 році економіка зросла на 5,3%, у 2024 році ймовірно додасть ще 3-4% (згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку (СБ), Міністерства економіки, Національного банку України (НБУ). Поступово відновлюється експорт товарів та послуг.

2). У кінці 2021 року міжнародні резерви України складали 30,9 млрд. доларів. На кінець 2019 року ЗВР складали 25,3 млрд. доларів, на кінець 2020 року - 29,1 млрд доларів, на 1 жовтня 2023 року - 39,7 млрд. доларів, на 1 жовтня 2024 року ЗВР складають 38,9 млрд. доларів.

3). За рік, що минув, макроекономічна ситуація стабілізувалася. Курс продажу готівкового долара становив 41 грн./дол. у жовтні 2022 року, 37,5 грн./дол. у жовтні 2023 року, 41 грн./дол. станом на вересень 2024 року, коливання курсу знаходяться в межах прогнозованих. Інфляція становила 26,6% за 2022 рік, у 2023 році - 5.1%, у 2024 році очікується на рівні 8.2% Валютні резерви НБУ, які знаходяться на найвищому за всю історію незалежності України рівні, та відносно стабільна макроекономічна ситуація дозволила НБУ скасувати жорстку фіксацію валютного курсу й перейти до контрольованого плаваючого курсу.

4). Банківська система у 2023-2024 роках демонструє стабільність: за останні два роки було визнано неплатоспроможними лише кілька невеликих банків. Унаслідок професійних дій Національного банку національна валюта залишається стабільною.

5). Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростали весь 2023-2024 роки. Чистий прибуток банків України за 7 місяців 2024 року склав 93 млрд. грн., за 7 місяців 2023 року склав 83,2 млрд грн, а за 2022 рік банки отримали прибуток 24,7 млрд. грн. за рік.

6). За підсумками ІІ кварталу 2024 року середня заробітна плата в Україні збільшилася на 22,1% до показника минулого року і становить 20 964 грн. Середня зарплата зросла також у доларовому еквіваленті — $526 за підсумками другого кварталу 2024 року проти $514 у 2021 році.

7). Проте через складну фіскальну ситуацію (дефіцит бюджету у 2023 р. склав 20.4%, а з урахуванням грантів – 27%) економіка залишається гранично залежною від зовнішньої допомоги з боку партнерів. 

Таким чином, країни-партнери України та Євросоюз мають безпрецедентні важелі впливу на політику української влади, зокрема проведення реформ. Важливо, що партнери почали обумовлювати надання подальшої фінансової (але не військової) допомоги певними конкретними кроками з реформування, насамперед, у сфері утвердження верховенства права, боротьби з корупцією, деолігархізації тощо.

Огляд позитивних, ризикових та негативних змін - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ за 2023-2024 роки: Shadow-report-2024-final1.pdf

Триваюче вторгнення Росії в Україну вивело на перший план критичну роль, яку відіграють благодійні організації у наданні необхідної підтримки та допомоги тим, хто її потребує. З огляду на це стає дедалі важливішим прозоре, зрозуміле та необтяжливе національне законодавство та податкові наслідки, пов’язані з благодійними пожертвами, зокрема міжнародними.

Проте, за загальним правилом, що діє в Україні, якщо особа отримує кошти, майно або певну послугу безкоштовно, це вважається загальним місячним (річним) оподатковуваним доходом фізичної особи - платника податку і з таких сум доходу сплачується податок на доходи фізичних осіб (18%) і військовий збір (1,5%). У деяких випадках, обов'язок сплатити податок виникає у того, хто надає таку допомогу (у благодійних організацій як податкових агентів). При цьому, в податковому законодавстві України визначено закритий перелік підстав та вимог, іноді адміністративно обтяжливих та суперечливих, за яких благодійна допомога не підлягає оподаткуванню. 

Перешкодою для встановлення більш оптимального режиму оподаткування благодійної допомоги є і поточні міжнародні зобов’язання України. Так, версія Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику від 11 березня 2024 року містить окремі пункти щодо утримання від «будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть зменшити базу податкових надходжень», а також «будь-яких заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, і, відповідно,…від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів». 

Зазначені вимоги Меморандуму ускладнюють діалог з Урядом, а спроби законодавчого вирішення цих проблем наштовхуються на негативну реакцію відповідних міністерств та відомств (приклад, законопроект №11011 від 13.02.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої протягом дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану на користь військовослужбовців, що не мають статусу учасника бойових дій» до якого Міністерством фінансів України було надано негативний висновок через розширення категорій отримувачів сум (вартості) благодійної допомоги можливе зменшення надходжень до бюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору).    

З огляду на зазначене, важливим є пошук шляхів комунікації, розв’язання та уникнення дискримінаційного оподаткування міжнародних благодійних організацій та їх пожертвувань в Україні на основі світового досвіду – що є предметом цієї аналітичної роботи. 

Аналітична робота щодо світового досвіду оподаткування благодійної допомоги - за посиланням: Taxation-of-charity-final.pdf

За даними Міністерства фінансів Україниу 2023 році до Державного бюджету України надійшло 167.4 млрд грн акцизного збору, що є значною частиною державного бюджету.

 При незаконній торгівлі підакцизними товарами відбувається ухилення від сплати багатьох податків та зборів, а саме: акцизного збору, податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, плати за ліцензії на роздрібну торгівлю.

Тіньовий ринок торгівлі підакцизними товарами має високу прибутковість, тож значними є стимули ухиляння від сплати податків. Щороку держбюджет недоотримує від "схем" у підакцизних товарах 35-40 млрд грн (18-20 млрд табачна продукція, 10-11 млрд пальне, 7-8 млрд алкоголь)

У аналітичні роботі було досліджено ключові схеми по ухилянню від сплати податків у І кварталі 2024 року та надано рекомендації по мінімізації схем:

Tinoviy-rinok-pidakcizki-1kv-2024.pdf

Ключові схеми по ухилянню від сплати податків у ІІ кварталі 2024 року та рекомендації:

Tinoviy-rinok-pidakcizki-2kv-2024.pdf

Ключові схеми по ухилянню від сплати податків у ІІI кварталі 2024 року та рекомендації:

 Tinoviy-rinok-pidakcizki-3kv-2024.pdf

Акцизна політика щодо нікотиновмісних продуктів меншого ризику: доказова база та досвід передових країн: Nikitinimisna-produkciya-2024.pdf

Питання щодо бронювання військовозобов’язаних в Україні регулюється Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон про мобілізацію), а також постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час”. 

Зазначеною постановою затверджено:

- Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі – Порядок бронювання);

- Порядок та Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок та Критерії).

На цей час склалася ситуація, коли бронювання військовозобов’язаних передбачено для низки секторів економіки, однак воно не є можливим для інших важливих секторів. Крім того, процедура бронювання вкрай обтяжлива та забюрократизована, містить у собі численні неузгодженості та невизначені строки виконання. Усі ці питання потребують врегулювання шляхом внесення змін до зазначених вище нормативно-правових актів

У аналітичній роботі проаналізовано поточну ситуацію, проблематику та надані рекомендації щодо врегулювання ситуації: Analit-robota-bronuvannya.pdf

English version: Analit-robota-bronuvannya-ENGL.pdf

Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, 

податкової та митної політики

Гетманцеву Д.О.

Першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України 

з питань фінансів, податкової та митної політики

Железняку Я.І.

Депутатам Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, 

податкової та митної політики

 Шановні народні депутати!

Аналітичні центри проаналізували урядовий законопроєкт №10439 щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки, який 11 квітня 2024 року було підтримано Верховною Радою України у першому читанні, та зазначають таке:

Належне реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ) матиме ключовий вплив на реалізацію функції держави щодо створення належних умов ведення бізнесу в Україні, дотримання вимог чинного законодавства та наповнення Державного бюджету. Через низку недоліків у процесі створення Бюро економічної безпеки держава Україна вже втратила мільярди доларів інвестицій, нові виробництва, сотні тисяч робочих місць, десятки млрд гривень надходжень до держбюджету. Тому, повторного права на помилку у нас сьогодні немає. 

Раніше провідні бізнес асоціації надали свою оцінку щодо позитивних та негативних положень урядового законопроекту, який був внесений Урядом до Верховної Ради України, зокрема щодо його недоліків було зазначено таке: 

1. відсутність чіткої процедури переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію; 

2. необхідність включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників БЕБ та комісії з відбору нових працівників БЕБ;

3. важливість посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем;

4. встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки та їх постійного контролю;

5. надання права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованим сумнівом, який базується на фактах, документах тощо – під час перевірки доброчесності кандидата. 

Слід зазначити, що положення законопроекту №10439 були доопрацьовані Урядом спільно з народними депутатами, за наслідками чого було усунуто ряд негативних норм щодо прозорості формування складу конкурсних конкурсної комісії за участі переважного голосу міжнародних експертів, прийняття рішень цією комісією, встановлення додаткових підстав для звільнення директора БЕБ, встановлення обов’язкової періодичності (кожні два роки) здійснення незалежної оцінки ефективності діяльності БЕБ.

Разом з тим, поточна редакція законопроекту містить низку критичних недоліків та потребує доопрацювання задля створення надійних передумов перезавантаження БЕБ та перетворення його у ефективний аналітично-правоохоронний орган. 

Фахівці аналітичних центрів наголошують на необхідності внесення таких змін до 2 читання, для якісного перезавантаження БЕБ:

1. Необхідне законодавче визначення основних правових засад діяльності БЕБ, взаємодії з іншими правоохоронними органами та ЦОВВ, визначення очікуваних результатів та цільових показників діяльності бюро, передбачити щоквартальне публічне звітування БЕБ; 

2. Законодавче визначення чіткої процедури проведення переатестацій поточних кадрів, комісіями за участі міжнародних експертів, запобіжники які б унеможливили повернення звільнених кадрів через суди;

3. Забезпечення публічного і прозорого порядку проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності БЕБ; 

4. Посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем; 

5. Визначення на законодавчому рівні порядку застосування ризик-орієнтованого підходу, на основі яких БЕБ має провадити свою діяльність і, власне самих критеріїв та порядку оцінювання ефективності роботи БЕБ;

6. Встановлення запобіжників щодо вчинення незаконного тиску на бізнес з боку Бюро економічної безпеки та правоохоронних органів шляхом внесення відповідних змін до Кримінального процесуального Кодексу України. 

Аналітичні центри закликають народних депутатів врахувати зазначені у зверненні пропозиції при підготовці законопроекту №10439 до другого читання, а також прийняти необхідні зміни до Кримінального процесуального Кодексу України. 

Підписанти:

Інститут податкових реформ

Інститут соціально-економічної трансформації

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Advanter Group

Growford Institute

Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України 

Мережа захисту національних інтересів “АНТС”

Палата податкових консультантів

Інститут фінансів та права

Центр економічної стратегії

Центр соціально-економічних досліджень - CASE Україна

ФінПульс

Повернення мігрантів до країни походження зменшує навантаження на соціальні служби країни прихистку та, за певних умов, може позитивно впливати на економіку країни походження. Якщо це повернення є добровільним, то його можна розглядати як win-win для усіх сторін. Проте, добитися такої ситуації може бути непросто, оскільки мігранти, що повертаються, стикаються з низкою проблем, які часто змушують їх до повторної міграції, або надовго роблять клієнтами соціальних служб чи міжнародної допомоги.

Наявні академічні дані свідчать про те, що зворотна міграція є поширеною: понад 50% мігрантів, як правило, повертаються до своїх країн походження протягом 15 років. Насамперед, більшість самих воєнних мігрантів, яким довелося покинути батьківщину недобровільно, через загрози безпеки, хочуть повернутися додому по усуненню таких загроз. Ще одним сильним фактором, який спонукатиме багатьох повернутися, є обмежений у часі правовий статус.

У літературі є також дискусія щодо того, чи сприяє повернення мігрантів економічному розвитку. З одного боку, є докази, що повернення мігрантів до Боснії і Герцеговини (БіГ) позитивно вплинуло на конкурентоздатність експорту - зокрема тому, що мігранти привезли на батьківщину нові вміння та знання, які вони здобули, працюючи у більш розвинених країнах. Утім, як стверджують інші джерела, це напевне стосується трудових мігрантів, але не обов’язково – тих, хто змушений був емігрувати через війну. Трудові мігранти – це, в середньому, більш активна частина робочої сили, і якщо вдається бодай частково повернути їх на батьківщину, то це йде на користь економіці.

У аналітичній роботі було розглянуто досвід різних країн світу щодо повернення мігрантів та надано рекомендації для України

Дослідження "Воєнні мігранти: світовий досвід та українські особливості" - за посиланням: Policy-war-migranti-final.pdf

Policy "War migrants: global experience and Ukrainian characteristics" in english: Policy-war-migranti-final-engl.pdf

Спеціальні податкові режими для малого бізнесу (а надто мікробізнесу) є поширеним явищем в усьому світі, оскільки, з одного боку, такий бізнес має свої особливості, порівняно з великим та середнім, а, з другого боку – відіграє важливу соціальну, економічну та політико-економічну роль, яка виправдовує особливе ставлення, аж до прямої державної допомоги. Окрім цього, в умовах домінування патроналізму (і, відповідно, ненадійного верховенства права) особливої актуальності набувають заходи із спрощення ведення бізнесу, радикального зменшення дискреції та потреби у перевірках, і загалом наближення формальних норм до звичаєвого права там, де це можливо. Мікробізнес є першочерговим об’єктом таких заходів через його важливу політико-економічну роль як середнього класу, найбільш незалежного від патрональної системи відносин.

Основні економічні особливості мікробізнесу з точки зору оподаткування можна звести до трьох основних чинників:

1. Відносну легкість переходу у повну тінь та високу витратність і невелику ефективність контрзаходів
2. Відсутність внутрішньої необхідності у формалізації, в тому числі, в обліку та контролі працівників
3. Високу чутливість до фіксованих витрат, не компенсованих ефектом масштабу

У дослідженні наведено огляд спрощених режимів низки європейських країн, а саме Польщі, Румунії, Чорногорії, Ірландії, Болгарії, Італії, Молдови, а також Грузії. У попередній роботі на цю тему було оглянуто також Білорусь, Естонію, Індію, Казахстан, Німеччину, Норвегію, ПАР, Словакію та Чехію.

У більшості розглянутих країн спрощені режими не містять вимоги ведення товарного обліку, мають значні виключення у фіскалізації, та подекуди навіть менші ставки оподаткування, ніж українська ССО. При цьому усі спеціальні режими, розглянуті в роботі - є не менш вразливими до зловживань, ніж українська ССО. Це не дивно, адже відповідні вразливості притаманні будь-яким спеціальним режимам.

Водночас, проаналізований світовий досвід містить кілька корисних ідей, які варто розглянути та опрацювати з ключовими стейкхолдерами для удосконалення діючої української ССО

Дослідження щодо світового досвіду застосування спрощених режимів оподаткування мікро та малого бізнесу - Dosvid-zastosuvannya-CCO-ES-final.pdf